Середнє абсолютне відхилення (англ. average absolute deviation або mean absolute deviation (MAD)) — в теорії ймовірностей та математичній статистиці міра мінливості випадкової величини. Характеризує розсіяння значень випадкової величини навколо центру розподілу: більшому середньому абсолютному відхиленню відповідає більший розкид значень навколо центру.
Середнє абсолютне відхилення як міра розсіяння в порівнянні зі стандартним відхиленням та дисперсією стійкіша до викидів, простіша для інтуїтивного розуміння: дає інформацію, наскільки далеко від центру розподілу в середньому знаходяться значення випадкової величини. В порівнянні з розмахом має перевагу в тому, що розраховується за всіма значеннями, тому містить інформацію про характер розподілу значень. Разом з тим, середнє абсолютне відхилення не дуже зручне для математичних перетворень, зокрема з модулями не дуже зручно працювати під час інтегрування та диференціювання, тому використовується відносно рідко, однак на початкових етапах становлення обчислювальної техніки широко використовувалося, наприклад, в дослідженні операцій, оскільки вимагало менших затрат обчислювальних ресурсів в порівнянні з дисперсією або стандартним відхиленням.
Визначення
Нехай — випадкова величина з математичним сподіванням μ:
- ,
де — оператор математичного сподівання.
Тоді середнє абсолютне відхилення — математичне сподівання модуля (абсолютного значення) відхилення випадкової величини від її математичного сподівання:
.
Слід зазначити, що визначення середнього абсолютного відхилення неоднозначне, оскільки за міру центру розподілу, крім математичного сподівання, можуть бути прийняті й інші параметри, наприклад, медіана. В такому разі середнє абсолютне відхилення — це математичне сподівання модуля відхилення випадкової величини від відповідного параметра (медіани, моди тощо).
Неперервна випадкова величина
Для неперервної випадкової величини з функцією густини ймовірностей середнє абсолютне відхилення
,
де — математичне сподівання.
Приклад.
Для неперервної випадкової величини , яка рівномірно розподілена в діапазоні від -1 до + 1, середнє абсолютне відхилення
.
Тут було враховано, що в цьому випадку , за межами відрізка та дорівнює 1/2 в межах цього відрізка.
Дискретна випадкова величина
Нехай — дискретна випадкова величина, для якої ймовірність події становить . Тоді вираз для середнього абсолютного відхилення набуває вигляду:
,
де — математичне сподівання.
Приклад.
Під час кидання грального кубика для гри в кості, якщо кубик симетричний, з однаковою ймовірністю 1/6 може випасти будь-яке число від 1 до 6. Фактично, число , що випадає під час кидання кубика, — дискретна рівномірно розподілена випадкова величина, яка може приймати цілі значення в діапазоні від 1 до 6. З урахуванням, що математичне сподівання , середнє абсолютне відхилення цієї величини
Вибіркове середнє абсолютне відхилення
Якщо є вибірка значень випадкової величини , то середнє абсолютне відхилення
,
де — статистична оцінка центру розподілу (середнє арифметичне, медіана, мода тощо).
Використання під сумою модулів обумовлено тим, що якщо усереднювати просто лінійні відхилення від середнього арифметичного, то сума, як неважко помітити, буде занулятися. Перехід від лінійних відхилень до їх абсолютних значень дозволяє уникнути обнулення міри. Слід зауважити, що за усереднення лінійних відхилень від медіани або моди сума відхилень (з урахуванням знаків) може й не дорівнювати нулю.
Вибір оцінки центру суттєво впливає на значення середнього абсолютного відхилення, що демонструє наступний приклад. Для набору значень {2, 2, 3, 4, 14}:
Міра центру | Значення середнього абсолютного відхилення |
---|---|
Середнє арифметичне = 5 | |
Медіана = 3 | |
Мода = 2 |
Середнє абсолютне відхилення від медіани менше або дорівнює середньому абсолютному відхиленню від середнього арифметичного. Взагалі, середнє абсолютне відхилення від медіани менше або дорівнює середньому абсолютному відхиленню від будь-якого іншого фіксованого значення.
Середнє абсолютне відхилення від середнього менше або рівне стандартному відхиленню. Для нормального розподілу теоретичне відношення середнього абсолютного відхилення до стандартного відхилення (відношення відповідних генеральних значень) складає =0.79788456…0.8, однак для вибірок це відношення змінюється достатньо в широких межах (не перевищуючи 1), причому зі зменшенням обсягу вибірки відхилення від зазначеного значення може зростати.
Крім середнього абсолютного відхилення як міра розсіяння використовується також відносне середнє абсолютне відхилення . Прикладом може служити використання відносного середнього абсолютного відхилення від медіани при дослідженні правильності оцінки ринкової вартості нерухомості з метою оподаткування в деяких штатах США.
Вибіркове середнє абсолютне відхилення, як і будь-яка інша статистична оцінка, є випадковою величиною.
Див. також
Примітки
- Исследование операций: В 2-х томах. Пер. с англ./Под ред. Дж. Моудера, С. Элмаграби. — М.: Мир, 1981. — 677 с, ил.
- Ван дер Верден Б. Л. Математическая статистика/Пер. с нем. Л. Н. Большова под ред. Н. В. Смирнова.- М.: Изд.-во иностранной литературы, 1960.- 436 с.
- Гмурман В. Е. Теория вероятностей и математическая статистика. — М. : Высш. шк., 2003. — 479 с.
- Geary, R. C. (1936). Moments of the ratio of the mean deviation to the standard deviation for normal samples. Biometrika, 28(3/4), P. 295—307.
- . Архів оригіналу за 6 листопада 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Serednye absolyutne vidhilennya angl average absolute deviation abo mean absolute deviation MAD v teoriyi jmovirnostej ta matematichnij statistici mira minlivosti vipadkovoyi velichini Harakterizuye rozsiyannya znachen vipadkovoyi velichini navkolo centru rozpodilu bilshomu serednomu absolyutnomu vidhilennyu vidpovidaye bilshij rozkid znachen navkolo centru Serednye absolyutne vidhilennya yak mira rozsiyannya v porivnyanni zi standartnim vidhilennyam ta dispersiyeyu stijkisha do vikidiv prostisha dlya intuyitivnogo rozuminnya daye informaciyu naskilki daleko vid centru rozpodilu v serednomu znahodyatsya znachennya vipadkovoyi velichini V porivnyanni z rozmahom maye perevagu v tomu sho rozrahovuyetsya za vsima znachennyami tomu mistit informaciyu pro harakter rozpodilu znachen Razom z tim serednye absolyutne vidhilennya ne duzhe zruchne dlya matematichnih peretvoren zokrema z modulyami ne duzhe zruchno pracyuvati pid chas integruvannya ta diferenciyuvannya tomu vikoristovuyetsya vidnosno ridko odnak na pochatkovih etapah stanovlennya obchislyuvalnoyi tehniki shiroko vikoristovuvalosya napriklad v doslidzhenni operacij oskilki vimagalo menshih zatrat obchislyuvalnih resursiv v porivnyanni z dispersiyeyu abo standartnim vidhilennyam ViznachennyaNehaj X displaystyle X vipadkova velichina z matematichnim spodivannyam m E X m displaystyle operatorname E X mu de E displaystyle operatorname E operator matematichnogo spodivannya Todi serednye absolyutne vidhilennya d displaystyle d matematichne spodivannya modulya absolyutnogo znachennya vidhilennya vipadkovoyi velichini vid yiyi matematichnogo spodivannya d E X m displaystyle d E X mu Slid zaznachiti sho viznachennya serednogo absolyutnogo vidhilennya neodnoznachne oskilki za miru centru rozpodilu krim matematichnogo spodivannya mozhut buti prijnyati j inshi parametri napriklad mediana V takomu razi serednye absolyutne vidhilennya ce matematichne spodivannya modulya vidhilennya vipadkovoyi velichini vid vidpovidnogo parametra mediani modi tosho Neperervna vipadkova velichina Dlya neperervnoyi vipadkovoyi velichini X displaystyle X z funkciyeyu gustini jmovirnostej f x displaystyle f bigl x bigr serednye absolyutne vidhilennya d x m f x d x displaystyle d textstyle int limits infty infty displaystyle x mu f bigl x bigr dx de m x f x d x displaystyle mu textstyle int limits infty infty displaystyle xf bigl x bigr dx matematichne spodivannya Priklad Dlya neperervnoyi vipadkovoyi velichini X displaystyle X yaka rivnomirno rozpodilena v diapazoni vid 1 do 1 serednye absolyutne vidhilennya d x m f x d x 1 2 1 1 x d x 1 2 1 0 x d x 1 2 0 1 x d x 1 2 displaystyle d textstyle int limits infty infty displaystyle x mu f bigl x bigr dx textstyle tfrac 1 2 int limits 1 1 displaystyle x dx textstyle tfrac 1 2 int limits 1 0 displaystyle xdx textstyle tfrac 1 2 int limits 0 1 displaystyle xdx tfrac 1 2 Tut bulo vrahovano sho v comu vipadku m 0 displaystyle mu 0 f x 0 displaystyle f bigl x bigr 0 za mezhami vidrizka 1 1 displaystyle 1 1 ta dorivnyuye 1 2 v mezhah cogo vidrizka Diskretna vipadkova velichina Nehaj X displaystyle X diskretna vipadkova velichina dlya yakoyi jmovirnist podiyi X x i displaystyle X x i stanovit p i displaystyle p i Todi viraz dlya serednogo absolyutnogo vidhilennya nabuvaye viglyadu d p i x i m displaystyle d sum p i x i mu de m p j x j displaystyle mu sum p j x j matematichne spodivannya Priklad Pid chas kidannya gralnogo kubika dlya gri v kosti yaksho kubik simetrichnij z odnakovoyu jmovirnistyu 1 6 mozhe vipasti bud yake chislo vid 1 do 6 Faktichno chislo X displaystyle X sho vipadaye pid chas kidannya kubika diskretna rivnomirno rozpodilena vipadkova velichina yaka mozhe prijmati cili znachennya v diapazoni vid 1 do 6 Z urahuvannyam sho matematichne spodivannya m 1 6 1 1 6 2 1 6 3 1 6 4 1 6 5 1 6 6 3 5 displaystyle mu frac 1 6 cdot 1 frac 1 6 cdot 2 frac 1 6 cdot 3 frac 1 6 cdot 4 frac 1 6 cdot 5 frac 1 6 cdot 6 3 5 serednye absolyutne vidhilennya ciyeyi velichini d 1 6 1 3 5 2 3 5 3 3 5 4 3 5 5 3 5 6 3 5 1 6 2 5 1 5 0 5 0 5 1 5 2 5 1 5 displaystyle d frac 1 6 1 3 5 2 3 5 3 3 5 4 3 5 5 3 5 6 3 5 frac 1 6 2 5 1 5 0 5 0 5 1 5 2 5 1 5 Vibirkove serednye absolyutne vidhilennyaYaksho ye vibirka x 1 x 2 x i x n displaystyle x 1 x 2 x i x n znachen vipadkovoyi velichini X displaystyle X to serednye absolyutne vidhilennya d 1 n x i m X displaystyle d frac 1 n sum x i m X de m X displaystyle m X statistichna ocinka centru rozpodilu serednye arifmetichne mediana moda tosho Vikoristannya pid sumoyu moduliv obumovleno tim sho yaksho userednyuvati prosto linijni vidhilennya vid serednogo arifmetichnogo to suma yak nevazhko pomititi bude zanulyatisya Perehid vid linijnih vidhilen do yih absolyutnih znachen dozvolyaye uniknuti obnulennya miri Slid zauvazhiti sho za userednennya linijnih vidhilen vid mediani abo modi suma vidhilen z urahuvannyam znakiv mozhe j ne dorivnyuvati nulyu Vibir ocinki centru suttyevo vplivaye na znachennya serednogo absolyutnogo vidhilennya sho demonstruye nastupnij priklad Dlya naboru znachen 2 2 3 4 14 Mira centru m X displaystyle m X Znachennya serednogo absolyutnogo vidhilennya Serednye arifmetichne 5 2 5 2 5 3 5 4 5 14 5 5 3 6 displaystyle frac 2 5 2 5 3 5 4 5 14 5 5 3 6 Mediana 3 2 3 2 3 3 3 4 3 14 3 5 2 8 displaystyle frac 2 3 2 3 3 3 4 3 14 3 5 2 8 Moda 2 2 2 2 2 3 2 4 2 14 2 5 3 0 displaystyle frac 2 2 2 2 3 2 4 2 14 2 5 3 0 Serednye absolyutne vidhilennya vid mediani menshe abo dorivnyuye serednomu absolyutnomu vidhilennyu vid serednogo arifmetichnogo Vzagali serednye absolyutne vidhilennya vid mediani menshe abo dorivnyuye serednomu absolyutnomu vidhilennyu vid bud yakogo inshogo fiksovanogo znachennya Serednye absolyutne vidhilennya vid serednogo menshe abo rivne standartnomu vidhilennyu Dlya normalnogo rozpodilu teoretichne vidnoshennya serednogo absolyutnogo vidhilennya do standartnogo vidhilennya vidnoshennya vidpovidnih generalnih znachen skladaye 2 p displaystyle sqrt 2 pi 0 79788456 displaystyle approx 0 8 odnak dlya vibirok ce vidnoshennya zminyuyetsya dostatno v shirokih mezhah ne perevishuyuchi 1 prichomu zi zmenshennyam obsyagu vibirki vidhilennya vid zaznachenogo znachennya mozhe zrostati Krim serednogo absolyutnogo vidhilennya yak mira rozsiyannya vikoristovuyetsya takozh vidnosne serednye absolyutne vidhilennya 1 n x i m X m X displaystyle frac 1 n sum frac x i m X m X Prikladom mozhe sluzhiti vikoristannya vidnosnogo serednogo absolyutnogo vidhilennya vid mediani pri doslidzhenni pravilnosti ocinki rinkovoyi vartosti neruhomosti z metoyu opodatkuvannya v deyakih shtatah SShA Vibirkove serednye absolyutne vidhilennya yak i bud yaka insha statistichna ocinka ye vipadkovoyu velichinoyu Div takozhPortal Matematika Standartne vidhilennya Dispersiya RozmahPrimitkiIssledovanie operacij V 2 h tomah Per s angl Pod red Dzh Moudera S Elmagrabi M Mir 1981 677 s il Van der Verden B L Matematicheskaya statistika Per s nem L N Bolshova pod red N V Smirnova M Izd vo inostrannoj literatury 1960 436 s Gmurman V E Teoriya veroyatnostej i matematicheskaya statistika M Vyssh shk 2003 479 s Geary R C 1936 Moments of the ratio of the mean deviation to the standard deviation for normal samples Biometrika 28 3 4 P 295 307 Arhiv originalu za 6 listopada 2012