Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Борис Олександрович Серебренніков 6 березня 1915 Холмогори 28 лютого 1989 Москва радянський лінгвіст фіно угрознавець ак

Серебренніков Борис Олександрович

Серебренніков Борис Олександрович

Борис Олександрович Серебренніков (6 березня 1915, Холмогори — 28 лютого 1989, Москва) — радянський лінгвіст, фіно-угрознавець, академік (1984). Автор праць з проблем загального і порівняльно-історичного мовознавства, уральських, алтайських, індоєвропейських та фіно-угорських мов, зокрема мертвих.

Серебренніков Борис Олександрович
рос. Серебренников Борис Александрович
image
Народився21 лютого (6 березня) 1915[1] або 6 (19) березня 1915[2]
Холмогори, Архангельська губернія, Російська імперія[3]
Помер28 лютого 1989(1989-02-28)[1][2] (73 роки)
Москва, СРСР
ПохованняНове Донське кладовище
Країнаimage Російська імперія
image Російська СФРР
image СРСР
Діяльністьмовознавець
Alma materМосковський інститут філософії, літератури, історії
Галузьмовознавство
Закладd
Вчене званняСписок академіків АН СРСР
Науковий ступіньдоктор філологічних наук[d]
Вчителіd
Відомі учніd
Аспіранти, докторантиd
d
ЧленствоАкадемія наук СРСР
ПартіяКПРС
Нагороди
image image image
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Серебренніков.

Життєпис

Народився в адміністративному центрі Холмогорського повіту Архангельської губернії, місті Холмогори.

Працював у Серпуховській друкарні тресту «Мосполіграф», в 1931 — 1933 навчався на німецькому відділенні Московського інституту нових мов на перекладача. Закінчив класичне відділення літературного факультету Московського інституту філософії, літератури та історії (1940), отримав кваліфікацію викладача стародавніх мов і античної літератури. Учасник Німецько-совєцької війни.

У 1945 — 1948 навчався в аспірантурі на кафедрі порівняльної граматики індоєвропейських мов філологічного факультету МДУ ім. М. В. Ломоносова.

14 лютого 1949 захистив кандидатську дисертацію «Загальні питання теорії артикля і проблема семантики вживання артикля у давньогрецькій мові». Працював старшим викладачем на тій же кафедрі.

За протистояння марризму піддавався службовому тиску під час останньої марристської кампанії (1948 — 1950), був попереджений про звільнення з факультету на початку 1950.

Після цього Серебренніков, дізнавшись про дискусії навколо «Нового вчення про мову», розпочатої 9 травня, відправив свою різко критичну статтю під назвою «Про дослідницькі прийоми Марра» в газету «Правда», всерйоз не розраховуючи на публікацію. Стаття була надрукована 23 травня, а після того, як на боці противників «вчення» 20 червня виступив Сталін, Серебреннікова чекала швидка кар'єра.

У книзі «Проти вульгаризації і перекручення марксизму у мовознавстві. Зб. статей. Ч. 2» (М .: Вид. АН СССР, 1952), співредактором якої (разом з Віктором Виноградовим) був Серебренніков, центральне місце займає його розгромна стаття «Критика вчення М. Я. Марра про єдність глоттогонічного процесу» (с. 45-110), що перевершувала за обсягом інші матеріали збірника.

Серебренніков призначений заступником директора Інституту мовознавства АН СССР, а в 1953 обраний членом-кореспондентом Академії наук, ще не будучи доктором наук.

У 1956 захистив докторську дисертацію «Категорія часу і виду у фінно-угорських мовах пермської і волзької груп».

З 1960 по 1964 — директор Інституту мовознавства, потім завідувач сектором загального мовознавства в тому ж інституті.

У 1960 — 1970-х роках Борис Серебренніков, поряд з Олександром Матвєєвим, активно брав участь в дискусії про походження субстратної топонімії Російської Півночі, трактував дофінноугорський топонімічний субстрат (пізніше волго-Окський, за Косьменком, 1993) як спадщину племен індоєвропейців, що передували фіно-уграм.

Борис Серебренніков був видатним поліглотом. Дружина — лінгвіст-тюрколог Нінель Гаджиєва.

Помер 28 лютого 1989. Похований на Донському кладовищі в Москві.

Бібліографія

Дисертації

  • Общие вопросы теории артикля и проблема семантики употребления артикля в древнегреческом языке. Дисс. … канд. филол. наук. М., 1949.
  • Категория времени и вида в финно-угорских языках пермской и волжской групп. Дисс. … д. филол. наук. М., 1956.

Монографії

Із загального мовознавства
  • Об относительной самостоятельности развития системы языка. — М.: Наука, 1968. — 128 с.
  • Вероятностные обоснования в компаративистике. — М.: Наука, 1974. — 352 с.
  • О материалистическом подходе к явлениям языка. — М.: Наука, 1983. — 320 с.
  • Роль человеческого фактора в языке: Язык и мышление. — М.: Наука, 1988. — 242 с.
З уралістики
  • Категории времени и вида в финно-угорских языках пермской и волжской групп. — М.: Изд-во АН СССР, 1960. — 300 с.
  • Историческая морфология пермских языков. — М.: Изд-во АН СССР, 1963. — 391 с.
  • Историческая морфология мордовских языков. — М.: Наука, 1967. — 262 с.
З тюркських мов
  • Сравнительно-историческая грамматика тюркских языков. — М.: Наука, 1986. — 284 с. (в соавт. с Н. З. Гаджиевой)

Основні статті

  • К вопросу о недостатках сравнительно-исторического метода в языкознании // Известия АН СССР. Отделение литературы и языка. 1950, № 3. С. 177—185.
  • Об устойчивости морфологической системы языка // Вопросы теории и истории языка. М., 1952.
  • Сравнительно-исторический метод и критика так называемого четырёхэлементного анализа Н. Я. Марра // Вопросы языкознания в свете трудов И. В. Сталина / под ред. В. В. Виноградова. — М.: Изд-во МГУ, 1952. — С. 245—288.
  • К проблеме типов лексической и грамматической абстракции // Вопросы грамматического строя. М., 1955.
  • Волго-Окская топонимика на территории европейской части СССР [ 15 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Вопросы языкознания. 1955. № 6.
  • О некоторых следах исчезнувшего индоевропейского языка в центре европейской части СССР // Lietuvos TSR mokslu akademijos Darbai. I. Vilnius, 1957. С. 69-72.
  • О некоторых косвенных данных, свидетельствующих о древних юго-западных границах расселения народа коми. // Записки Удмуртского научно-исследовательского института истории, экономики, литературы и языка. Вып. 18. Ижевск, 1957.
  • // Вопросы языкознания. 1959. № 6. — С. 36—50.
  • О взаимосвязи языковых явлений и их исторических изменений // Вопросы языкознания. 1964, № 3.
  • О ликвидации последствий культа личности Сталина в языкознании // Теоретические проблемы современного советского языкознания. М.: Наука, 1964. С. 109—113.
  • О гидронимических формантах -ньга, -юга, -уга и -юг // СФУ. 1966, № 1.
  • О потенциально возможных названиях рыб в субстратной гидронимике Русского Севера // СФУ. 1967.
  • Всякое ли внешнее сопоставление недопустимо? // СФУ. 1968.
  • К проблеме этнической и языковой принадлежности создателей гидронимики на -ым (-им) // NyK, LXX, 1. Budapest, 1968.
  • К проблеме сущности языка // Общее языкознание. Формы существования, функции, история языка. М.: Наука, 1970. С. 9-95.
  • Почему трудно разрешить проблему происхождения верхних слоёв севернорусской гидронимии? [ 29 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Вопросы языкознания. 1970. № 1.
  • Развитие человеческого мышления и структуры языка // Ленинизм и теоретические проблемы языкознания / отв. ред. Ф. П. Филин. М., 1970.
  • Сводимость языков мира, учёт специфики конкретного языка, предназначенность описания // Принципы описания языков мира. М.: Наука, 1976. С. 7-52.
  • Следует ли пренебрегать законами лингвотехники? // Литература. Язык. Культура. М.: Наука, 1986. С. 212—218.
  • Язык отражает действительность или выражает её знаковым способом? // Роль человеческого фактора в языке: Язык и картина мира. М.: Наука, 1988. С. 70-86.
  • Как происходит отражение картины мира в языке // Роль человеческого фактора в языке: Язык и картина мира. М.: Наука, 1988. С. 87-107.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Исаев Ю. Н. Чуваська енциклопедія — Чувашское книжное издательство, 2006. — С. 2567. — 2567 с. —
    d:Track:Q22918706d:Track:Q4517503d:Track:Q19909792
  3. Серебренников Борис Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  4. Шилов А. Л. (Москва). К стратификации дорусской топонимии Карелии // . 1999. № 6. (оцифрованная копия журнала[недоступне посилання з Октябрь 2019])
  5. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 травня 2020.

Література

  • Алпатов В. М. Москва лингвистическая / Научный совет РАН по изучению и охране культурного и природного наследия. — М. : Изд-во Института иностранных языков, 2001. — С. 93—97. — (Природное и культурное наследие Москвы) — 500 прим. — . .
  • Арутюнова Н. Д., Кубрякова Е. С., Степанов Ю. С. Академик Б. А. Серебренников (к 70-летию со дня рождения) // Известия АН СССР. Серия литературы и языка. 1985. № 4. С. 246—247.
  • Красухин К. Г. Серебренников Борис Александрович // Отечественные лингвисты XX в. Ч. 2: М — С / отв. ред. Ф. М. Березин. — М. : ИНИОН РАН, 2003. — С. 148—162. Архивная копия
  • Красухин К. Г. Серебренников как компаративист // Вопросы филологии. 2000. № 3 (6). С. 5—13.
  • Серебренников Борис Александрович // (Большая советская энциклопедия) : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
  • Фе­ок­ти­стов А. П. 60-ле­тие Б. А. Се­реб­рен­ни­ко­ва // Советское финно-угроведение. 1975. № 1.
  • Широков О. С. Борис Александрович Серебренников (6 марта 1915 — 28 февраля 1989) // Вестник Московского университета, сер. 9 «Филология». 1989. № 4. С. 71—74.

Посилання

  • Историческая справка [ 28 вересня 2020 у Wayback Machine.] на сайте Архива РАН
  • Постовалова В. И. Отечественная лингвистика XX века и её корифеи. Б. А. Серебренников: жизнь и творчество [ 25 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • Постовалова В. И. Отечественная лингвистика XX века и её корифеи. Б. А. Серебренников: учение о языке [ 25 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • Персональна сторінка Бориса Александровича Серебренникова на офіційному сайті РАН (рос.)
Попередник:

Віктор Борковський 		Директор

Інституту мовознавства РАН

1960—1964 		Наступник:

Федот Філін


На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Boris Oleksandrovich Serebrennikov 6 bereznya 1915 Holmogori 28 lyutogo 1989 Moskva radyanskij lingvist fino ugroznavec akademik 1984 Avtor prac z problem zagalnogo i porivnyalno istorichnogo movoznavstva uralskih altajskih indoyevropejskih ta fino ugorskih mov zokrema mertvih Serebrennikov Boris Oleksandrovichros Serebrennikov Boris AleksandrovichNarodivsya21 lyutogo 6 bereznya 1915 1 abo 6 19 bereznya 1915 2 Holmogori Arhangelska guberniya Rosijska imperiya 3 Pomer28 lyutogo 1989 1989 02 28 1 2 73 roki Moskva SRSRPohovannyaNove Donske kladovisheKrayina Rosijska imperiya Rosijska SFRR SRSRDiyalnistmovoznavecAlma materMoskovskij institut filosofiyi literaturi istoriyiGaluzmovoznavstvoZakladdVchene zvannyaSpisok akademikiv AN SRSRNaukovij stupindoktor filologichnih nauk d VchitelidVidomi uchnidAspiranti doktorantid dChlenstvoAkademiya nauk SRSRPartiyaKPRSNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Serebrennikov ZhittyepisNarodivsya v administrativnomu centri Holmogorskogo povitu Arhangelskoyi guberniyi misti Holmogori Pracyuvav u Serpuhovskij drukarni trestu Mospoligraf v 1931 1933 navchavsya na nimeckomu viddilenni Moskovskogo institutu novih mov na perekladacha Zakinchiv klasichne viddilennya literaturnogo fakultetu Moskovskogo institutu filosofiyi literaturi ta istoriyi 1940 otrimav kvalifikaciyu vikladacha starodavnih mov i antichnoyi literaturi Uchasnik Nimecko sovyeckoyi vijni U 1945 1948 navchavsya v aspiranturi na kafedri porivnyalnoyi gramatiki indoyevropejskih mov filologichnogo fakultetu MDU im M V Lomonosova 14 lyutogo 1949 zahistiv kandidatsku disertaciyu Zagalni pitannya teoriyi artiklya i problema semantiki vzhivannya artiklya u davnogreckij movi Pracyuvav starshim vikladachem na tij zhe kafedri Za protistoyannya marrizmu piddavavsya sluzhbovomu tisku pid chas ostannoyi marristskoyi kampaniyi 1948 1950 buv poperedzhenij pro zvilnennya z fakultetu na pochatku 1950 Pislya cogo Serebrennikov diznavshis pro diskusiyi navkolo Novogo vchennya pro movu rozpochatoyi 9 travnya vidpraviv svoyu rizko kritichnu stattyu pid nazvoyu Pro doslidnicki prijomi Marra v gazetu Pravda vserjoz ne rozrahovuyuchi na publikaciyu Stattya bula nadrukovana 23 travnya a pislya togo yak na boci protivnikiv vchennya 20 chervnya vistupiv Stalin Serebrennikova chekala shvidka kar yera U knizi Proti vulgarizaciyi i perekruchennya marksizmu u movoznavstvi Zb statej Ch 2 M Vid AN SSSR 1952 spivredaktorom yakoyi razom z Viktorom Vinogradovim buv Serebrennikov centralne misce zajmaye jogo rozgromna stattya Kritika vchennya M Ya Marra pro yednist glottogonichnogo procesu s 45 110 sho perevershuvala za obsyagom inshi materiali zbirnika Serebrennikov priznachenij zastupnikom direktora Institutu movoznavstva AN SSSR a v 1953 obranij chlenom korespondentom Akademiyi nauk she ne buduchi doktorom nauk U 1956 zahistiv doktorsku disertaciyu Kategoriya chasu i vidu u finno ugorskih movah permskoyi i volzkoyi grup Z 1960 po 1964 direktor Institutu movoznavstva potim zaviduvach sektorom zagalnogo movoznavstva v tomu zh instituti U 1960 1970 h rokah Boris Serebrennikov poryad z Oleksandrom Matvyeyevim aktivno brav uchast v diskusiyi pro pohodzhennya substratnoyi toponimiyi Rosijskoyi Pivnochi traktuvav dofinnougorskij toponimichnij substrat piznishe volgo Okskij za Kosmenkom 1993 yak spadshinu plemen indoyevropejciv sho pereduvali fino ugram Boris Serebrennikov buv vidatnim poliglotom Druzhina lingvist tyurkolog Ninel Gadzhiyeva Pomer 28 lyutogo 1989 Pohovanij na Donskomu kladovishi v Moskvi BibliografiyaDisertaciyi Obshie voprosy teorii artiklya i problema semantiki upotrebleniya artiklya v drevnegrecheskom yazyke Diss kand filol nauk M 1949 Kategoriya vremeni i vida v finno ugorskih yazykah permskoj i volzhskoj grupp Diss d filol nauk M 1956 Monografiyi Iz zagalnogo movoznavstva Ob otnositelnoj samostoyatelnosti razvitiya sistemy yazyka M Nauka 1968 128 s Veroyatnostnye obosnovaniya v komparativistike M Nauka 1974 352 s O materialisticheskom podhode k yavleniyam yazyka M Nauka 1983 320 s Rol chelovecheskogo faktora v yazyke Yazyk i myshlenie M Nauka 1988 242 s Z uralistiki Kategorii vremeni i vida v finno ugorskih yazykah permskoj i volzhskoj grupp M Izd vo AN SSSR 1960 300 s Istoricheskaya morfologiya permskih yazykov M Izd vo AN SSSR 1963 391 s Istoricheskaya morfologiya mordovskih yazykov M Nauka 1967 262 s Z tyurkskih mov Sravnitelno istoricheskaya grammatika tyurkskih yazykov M Nauka 1986 284 s v soavt s N Z Gadzhievoj Osnovni statti K voprosu o nedostatkah sravnitelno istoricheskogo metoda v yazykoznanii Izvestiya AN SSSR Otdelenie literatury i yazyka 1950 3 S 177 185 Ob ustojchivosti morfologicheskoj sistemy yazyka Voprosy teorii i istorii yazyka M 1952 Sravnitelno istoricheskij metod i kritika tak nazyvaemogo chetyryohelementnogo analiza N Ya Marra Voprosy yazykoznaniya v svete trudov I V Stalina pod red V V Vinogradova M Izd vo MGU 1952 S 245 288 K probleme tipov leksicheskoj i grammaticheskoj abstrakcii Voprosy grammaticheskogo stroya M 1955 Volgo Okskaya toponimika na territorii evropejskoj chasti SSSR 15 listopada 2016 u Wayback Machine Voprosy yazykoznaniya 1955 6 O nekotoryh sledah ischeznuvshego indoevropejskogo yazyka v centre evropejskoj chasti SSSR Lietuvos TSR mokslu akademijos Darbai I Vilnius 1957 S 69 72 O nekotoryh kosvennyh dannyh svidetelstvuyushih o drevnih yugo zapadnyh granicah rasseleniya naroda komi Zapiski Udmurtskogo nauchno issledovatelskogo instituta istorii ekonomiki literatury i yazyka Vyp 18 Izhevsk 1957 Voprosy yazykoznaniya 1959 6 S 36 50 O vzaimosvyazi yazykovyh yavlenij i ih istoricheskih izmenenij Voprosy yazykoznaniya 1964 3 O likvidacii posledstvij kulta lichnosti Stalina v yazykoznanii Teoreticheskie problemy sovremennogo sovetskogo yazykoznaniya M Nauka 1964 S 109 113 O gidronimicheskih formantah nga yuga uga i yug SFU 1966 1 O potencialno vozmozhnyh nazvaniyah ryb v substratnoj gidronimike Russkogo Severa SFU 1967 Vsyakoe li vneshnee sopostavlenie nedopustimo SFU 1968 K probleme etnicheskoj i yazykovoj prinadlezhnosti sozdatelej gidronimiki na ym im NyK LXX 1 Budapest 1968 K probleme sushnosti yazyka Obshee yazykoznanie Formy sushestvovaniya funkcii istoriya yazyka M Nauka 1970 S 9 95 Pochemu trudno razreshit problemu proishozhdeniya verhnih sloyov severnorusskoj gidronimii 29 veresnya 2020 u Wayback Machine Voprosy yazykoznaniya 1970 1 Razvitie chelovecheskogo myshleniya i struktury yazyka Leninizm i teoreticheskie problemy yazykoznaniya otv red F P Filin M 1970 Svodimost yazykov mira uchyot specifiki konkretnogo yazyka prednaznachennost opisaniya Principy opisaniya yazykov mira M Nauka 1976 S 7 52 Sleduet li prenebregat zakonami lingvotehniki Literatura Yazyk Kultura M Nauka 1986 S 212 218 Yazyk otrazhaet dejstvitelnost ili vyrazhaet eyo znakovym sposobom Rol chelovecheskogo faktora v yazyke Yazyk i kartina mira M Nauka 1988 S 70 86 Kak proishodit otrazhenie kartiny mira v yazyke Rol chelovecheskogo faktora v yazyke Yazyk i kartina mira M Nauka 1988 S 87 107 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Isaev Yu N Chuvaska enciklopediya Chuvashskoe knizhnoe izdatelstvo 2006 S 2567 2567 s ISBN 978 5 7670 1471 X d Track Q22918706d Track Q4517503d Track Q19909792 Serebrennikov Boris Aleksandrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Shilov A L Moskva K stratifikacii dorusskoj toponimii Karelii 1999 6 ocifrovannaya kopiya zhurnala nedostupne posilannya z Oktyabr 2019 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 10 travnya 2020 LiteraturaAlpatov V M Moskva lingvisticheskaya Nauchnyj sovet RAN po izucheniyu i ohrane kulturnogo i prirodnogo naslediya M Izd vo Instituta inostrannyh yazykov 2001 S 93 97 Prirodnoe i kulturnoe nasledie Moskvy 500 prim ISBN 5 88966 028 4 Arutyunova N D Kubryakova E S Stepanov Yu S Akademik B A Serebrennikov k 70 letiyu so dnya rozhdeniya Izvestiya AN SSSR Seriya literatury i yazyka 1985 4 S 246 247 Krasuhin K G Serebrennikov Boris Aleksandrovich Otechestvennye lingvisty XX v Ch 2 M S otv red F M Berezin M INION RAN 2003 S 148 162 Arhivnaya kopiya Krasuhin K G Serebrennikov kak komparativist Voprosy filologii 2000 3 6 S 5 13 Serebrennikov Boris Aleksandrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Fe ok ti stov A P 60 le tie B A Se reb ren ni ko va Sovetskoe finno ugrovedenie 1975 1 Shirokov O S Boris Aleksandrovich Serebrennikov 6 marta 1915 28 fevralya 1989 Vestnik Moskovskogo universiteta ser 9 Filologiya 1989 4 S 71 74 PosilannyaIstoricheskaya spravka 28 veresnya 2020 u Wayback Machine na sajte Arhiva RAN Postovalova V I Otechestvennaya lingvistika XX veka i eyo korifei B A Serebrennikov zhizn i tvorchestvo 25 veresnya 2020 u Wayback Machine Postovalova V I Otechestvennaya lingvistika XX veka i eyo korifei B A Serebrennikov uchenie o yazyke 25 veresnya 2020 u Wayback Machine Personalna storinka Borisa Aleksandrovicha Serebrennikova na oficijnomu sajti RAN ros Poperednik Viktor Borkovskij Direktor Institutu movoznavstva RAN 1960 1964 Nastupnik Fedot Filin Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij

Дата публікації:
Топ