Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сербська народна творчість або фольклор — художня колективна літературна і музична творча діяльність сербського народу.
Сербські народні пісні
У передмові до твору «Сербські народні думи і пісні» М. Старицький писав: «Серби зуміли зберегти в пам'яті всю чаруючу заманливість епічної поезії та мови. У них і до цього часу б'є давнє богатирське серце, вони й тепер живуть колишнім епічним життям». Сербська епічна поезія ввесь час тримається одного ритму (хорей). У багатьох сербських думах дуже докладно все описане. Сербські народні пісні досліджували багато українських фольклористів. Переклади сербських народних пісень становлять вагому частину творчого доробку Я. Головацького. Він був одним із перших на Україні перекладачів і дослідників сербської народної пісні. В альманасі «Вінок русинам на обжинки» (Відень, 1846, ч. 1, с. 166—204) було опубліковано 23 пісні, перекладені Я. Головацьким, разом з науковою розвідкою та примітками. Однак значна частина перекладів залишилась неопублікованою. В альманасі «Русалка Дністровая», с. 103—106 М. Шашкевич надрукував переклади шести сербських народних пісень: «Дівчина і риба», «Дівчина до рожі», «Пуста дівчина», «Дівчина, лице миюча», «Ангелчині ворота», «Знатель».
Сербська міфологія
Лісовик
Серби, як і інші слов'яни, поважають дерева. В дохристиянській слов'янській релігії були священні гаї, які вважалися місцем проживання богів та демонів.
Народні уявлення про лісовика можна було побачити ще нещодавно у календарних церемоніальних ходах у селах. Звичайно двоє людей йшли в одязі шерстю догори, тримали в руках великі палиці й виявляли до певних учасників карнавалу неприховані еротичні наміри. Лісовик вважався лісових духом та доглядачем худоби.
«Шумська мати»
У неї вірували, а іноді й зараз вірять, сільські мешканці східної Сербії та Банату. Уявляють вродливою жінкою з дуже розвинутими грудьми, розпатланим чорним волоссям, довгими нігтями. Іноді вона гола, іноді — одягнута в білий одяг. Іноді може явитися і як стара жінка з великими зубами. Могла перетворюватися на індика, корову, свиню, собаку або свиню. Зустрічалася як правило вночі (близько опівночі). Не приносила людям зла. Її просто приваблював дим. Вірять також у водяників, русалок та віл тощо
Див. також
Посилання
- Сербські народні пісні у перекладі М. Шашкевича [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Сербські народні пісні у перекладі М. Головацького [ 24 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Критика Івана Франка на «Сербські народні пісні» М. Старицького [ 24 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Сербська міфологія (серб.)[недоступне посилання з липня 2019]
- Сербські казки (укр.) від 27.01.2022 / пер. Дуб М. П., ред. Харабар Д. Р.
- Сербські народні казки (укр.) / пер. Шаповал Н. Л.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Serbska narodna tvorchist abo folklor hudozhnya kolektivna literaturna i muzichna tvorcha diyalnist serbskogo narodu Serbski narodni pisni U peredmovi do tvoru Serbski narodni dumi i pisni M Starickij pisav Serbi zumili zberegti v pam yati vsyu charuyuchu zamanlivist epichnoyi poeziyi ta movi U nih i do cogo chasu b ye davnye bogatirske serce voni j teper zhivut kolishnim epichnim zhittyam Serbska epichna poeziya vves chas trimayetsya odnogo ritmu horej U bagatoh serbskih dumah duzhe dokladno vse opisane Serbski narodni pisni doslidzhuvali bagato ukrayinskih folkloristiv Perekladi serbskih narodnih pisen stanovlyat vagomu chastinu tvorchogo dorobku Ya Golovackogo Vin buv odnim iz pershih na Ukrayini perekladachiv i doslidnikiv serbskoyi narodnoyi pisni V almanasi Vinok rusinam na obzhinki Viden 1846 ch 1 s 166 204 bulo opublikovano 23 pisni perekladeni Ya Golovackim razom z naukovoyu rozvidkoyu ta primitkami Odnak znachna chastina perekladiv zalishilas neopublikovanoyu V almanasi Rusalka Dnistrovaya s 103 106 M Shashkevich nadrukuvav perekladi shesti serbskih narodnih pisen Divchina i riba Divchina do rozhi Pusta divchina Divchina lice miyucha Angelchini vorota Znatel Serbska mifologiya Lisovik Serbi yak i inshi slov yani povazhayut dereva V dohristiyanskij slov yanskij religiyi buli svyashenni gayi yaki vvazhalisya miscem prozhivannya bogiv ta demoniv Narodni uyavlennya pro lisovika mozhna bulo pobachiti she neshodavno u kalendarnih ceremonialnih hodah u selah Zvichajno dvoye lyudej jshli v odyazi sherstyu dogori trimali v rukah veliki palici j viyavlyali do pevnih uchasnikiv karnavalu neprihovani erotichni namiri Lisovik vvazhavsya lisovih duhom ta doglyadachem hudobi Shumska mati U neyi viruvali a inodi j zaraz viryat silski meshkanci shidnoyi Serbiyi ta Banatu Uyavlyayut vrodlivoyu zhinkoyu z duzhe rozvinutimi grudmi rozpatlanim chornim volossyam dovgimi nigtyami Inodi vona gola inodi odyagnuta v bilij odyag Inodi mozhe yavitisya i yak stara zhinka z velikimi zubami Mogla peretvoryuvatisya na indika korovu svinyu sobaku abo svinyu Zustrichalasya yak pravilo vnochi blizko opivnochi Ne prinosila lyudyam zla Yiyi prosto privablyuvav dim Viryat takozh u vodyanikiv rusalok ta vil toshoDiv takozhSerbska epichna narodna poeziya Sava SavanovichPosilannyaSerbski narodni pisni u perekladi M Shashkevicha 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Serbski narodni pisni u perekladi M Golovackogo 24 lyutogo 2017 u Wayback Machine Kritika Ivana Franka na Serbski narodni pisni M Starickogo 24 kvitnya 2016 u Wayback Machine Serbska mifologiya serb nedostupne posilannya z lipnya 2019 Serbski kazki ukr vid 27 01 2022 per Dub M P red Harabar D R Serbski narodni kazki ukr per Shapoval N L