Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Семюель Герн (Семюел Херн; 1745—1792) — англійський мандрівник, дослідник північної частини Північної Америки, відкрив річку Коппермайн, Велике Ведмеже озеро.
| Семюель Герн | |
|---|---|
| англ. Samuel Hearne | |
 | |
| Народився | лютий 1745 Лондон, Королівство Велика Британія |
| Помер | листопад 1792[1] (47 років) Лондон, Королівство Велика Британія ·набряк |
| Країна |  Королівство Велика Британія |
| Діяльність | мандрівник-дослідник, письменник, мандрівник |
| Галузь | наукова експедиція[2], Тревелог[2] і мандри[d][2] |
| Знання мов | англійська[1] |
| |
Молоді роки
Народився у Лондоні. В три роки він втратив батька. З дитинства мріяв стати моряком. Вже у 1756 році Семюель знаходився на службі як гардемарин і брав участь у військових сутичках з французами під час Семирічної війни, за що отримав навіть грошове винагородження. Після війни просування по службовій драбині стало важким. Тому Герн залишає Королівський флот, поступає на службу до Компанії Гудзонової затоки, а у серпні 1766 року прибуває у форт Принца Уельського у Північній Америці.
Подорожі
В цей час компанія Гудзонової затоки готувала експедицію на пошуки великої ріки. Про неї знали, що там індіанці добувають мідь. Тому річку й прозвали Коппермайн (Міднорудной). Керівником загону пошуковців призначили Семюеля Герна.
6 листопада 1769 року Герн у супроводі провідників-індіанців вирушив в експедицію. Але вождь індіанського племені Чочинахо не мав намір показувати англійцям міднорудну ріку. Він почав перешкоджати діяльності Герна. Внаслідок чого похід завершився безрезультатно. 11 грудня 1769 року загін повернувся у форт Принца Вельського.
Але вже 23 лютого 1770 року С. Герн знову відправляється в експедицію у супроводі трьох індіанців-провідників та двох охоронців. Вони перетнули смугу тундри між 59° і 64° п.ш. Потім повернули на південно-захід, відкрили річку Дубонт (велику притоку річки Телон), пройшли вверх за її течеєю до озера Дубонт, а у листопаді цього ж року повернулися у форт Принца Вельського. Провідники виявилися ненадійними. Але під час повернення до форт Герн зустрів індіанця Матонабі, який згодився показати річку Коппермайн.
7 грудня 1770 року Герн розпочав свою третю подорож. Матонабі настояв, щоб їх супроводжували лише індіанки. Виявилося, що це було правильним рішенням. Експедиція під свого походу ні в чому не потребувала. Спочатку Герн вирушив на північ, потім від озера Ейлмер на північно-захід, а звідти вийшли до річці Коппермайн. Поблизу озера Контуойто Герн й Матонабі залишили індіанок, в подальшому вирушили разом з індіанським військовим загоном. В загалом експедиція С. Герна тривала 2 роки й 7 місяців. Він став першим європейцем, хто побував на американському узбережжі Північного Льодовитого океану.
Запаси міді, які були знайдені у річці Коппермайн виявилися невеликі, тому користі компанії Гудзонової затоку від походу Герна було не багато. Але його експедиція довела, що на півночі материка немає великої ріки, по якій вожливо перетнути хоча б частину Північної Америки.
Подальше життя
Після своїх подорожей Герн призначили капітаном бригантини «Шарлотта». У 1774 році його було відправлено у глиб материка для заснування поселення Камберленд-Гаус (провінція Саскачеван).
З 1776 по 1782 рік він був комендантом форту Принца Вельського. Під час війни за незалежність Північноамериканських штатів з 30 солдатами захищав форт від французів на чолі із Жаном Лаперузом, але був вимушений здатися. Герн побував у полоні у Франції, після цього знову командував фортом.
У листопаді 1792 року повернувся до Англії, де й помер. У 1795 році були надрукована його книга під назвою «Подорожі від форту Принца Вельського на Гудзоновій затоці до Північного океану».
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Czech National Authority Database
Джерела
- A Journey to the Northern Ocean: The Adventures of Samuel Hearne by Samuel Hearne. Foreword by Ken McGoogan. Published by TouchWood Editions, 2007.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Semyuel Gern Semyuel Hern 1745 1792 anglijskij mandrivnik doslidnik pivnichnoyi chastini Pivnichnoyi Ameriki vidkriv richku Koppermajn Velike Vedmezhe ozero Semyuel Gernangl Samuel HearneNarodivsya lyutij 1745 London Korolivstvo Velika BritaniyaPomer listopad 1792 1 47 rokiv London Korolivstvo Velika Britaniya nabryakKrayina Korolivstvo Velika BritaniyaDiyalnist mandrivnik doslidnik pismennik mandrivnikGaluz naukova ekspediciya 2 Trevelog 2 i mandri d 2 Znannya mov anglijska 1 Mediafajli u VikishovishiMolodi rokiNarodivsya u Londoni V tri roki vin vtrativ batka Z ditinstva mriyav stati moryakom Vzhe u 1756 roci Semyuel znahodivsya na sluzhbi yak gardemarin i brav uchast u vijskovih sutichkah z francuzami pid chas Semirichnoyi vijni za sho otrimav navit groshove vinagorodzhennya Pislya vijni prosuvannya po sluzhbovij drabini stalo vazhkim Tomu Gern zalishaye Korolivskij flot postupaye na sluzhbu do Kompaniyi Gudzonovoyi zatoki a u serpni 1766 roku pribuvaye u fort Princa Uelskogo u Pivnichnij Americi PodorozhiPodorozhi S Gerna u 1770 1770 1772 rokah Karta rik ozer skladena S Gernom u 1776 roci V cej chas kompaniya Gudzonovoyi zatoki gotuvala ekspediciyu na poshuki velikoyi riki Pro neyi znali sho tam indianci dobuvayut mid Tomu richku j prozvali Koppermajn Midnorudnoj Kerivnikom zagonu poshukovciv priznachili Semyuelya Gerna 6 listopada 1769 roku Gern u suprovodi providnikiv indianciv virushiv v ekspediciyu Ale vozhd indianskogo plemeni Chochinaho ne mav namir pokazuvati anglijcyam midnorudnu riku Vin pochav pereshkodzhati diyalnosti Gerna Vnaslidok chogo pohid zavershivsya bezrezultatno 11 grudnya 1769 roku zagin povernuvsya u fort Princa Velskogo Ale vzhe 23 lyutogo 1770 roku S Gern znovu vidpravlyayetsya v ekspediciyu u suprovodi troh indianciv providnikiv ta dvoh ohoronciv Voni peretnuli smugu tundri mizh 59 i 64 p sh Potim povernuli na pivdenno zahid vidkrili richku Dubont veliku pritoku richki Telon projshli vverh za yiyi techeyeyu do ozera Dubont a u listopadi cogo zh roku povernulisya u fort Princa Velskogo Providniki viyavilisya nenadijnimi Ale pid chas povernennya do fort Gern zustriv indiancya Matonabi yakij zgodivsya pokazati richku Koppermajn 7 grudnya 1770 roku Gern rozpochav svoyu tretyu podorozh Matonabi nastoyav shob yih suprovodzhuvali lishe indianki Viyavilosya sho ce bulo pravilnim rishennyam Ekspediciya pid svogo pohodu ni v chomu ne potrebuvala Spochatku Gern virushiv na pivnich potim vid ozera Ejlmer na pivnichno zahid a zvidti vijshli do richci Koppermajn Poblizu ozera Kontuojto Gern j Matonabi zalishili indianok v podalshomu virushili razom z indianskim vijskovim zagonom V zagalom ekspediciya S Gerna trivala 2 roki j 7 misyaciv Vin stav pershim yevropejcem hto pobuvav na amerikanskomu uzberezhzhi Pivnichnogo Lodovitogo okeanu Zapasi midi yaki buli znajdeni u richci Koppermajn viyavilisya neveliki tomu koristi kompaniyi Gudzonovoyi zatoku vid pohodu Gerna bulo ne bagato Ale jogo ekspediciya dovela sho na pivnochi materika nemaye velikoyi riki po yakij vozhlivo peretnuti hocha b chastinu Pivnichnoyi Ameriki Podalshe zhittyaPislya svoyih podorozhej Gern priznachili kapitanom brigantini Sharlotta U 1774 roci jogo bulo vidpravleno u glib materika dlya zasnuvannya poselennya Kamberlend Gaus provinciya Saskachevan Z 1776 po 1782 rik vin buv komendantom fortu Princa Velskogo Pid chas vijni za nezalezhnist Pivnichnoamerikanskih shtativ z 30 soldatami zahishav fort vid francuziv na choli iz Zhanom Laperuzom ale buv vimushenij zdatisya Gern pobuvav u poloni u Franciyi pislya cogo znovu komanduvav fortom U listopadi 1792 roku povernuvsya do Angliyi de j pomer U 1795 roci buli nadrukovana jogo kniga pid nazvoyu Podorozhi vid fortu Princa Velskogo na Gudzonovij zatoci do Pivnichnogo okeanu PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863DzherelaA Journey to the Northern Ocean The Adventures of Samuel Hearne by Samuel Hearne Foreword by Ken McGoogan Published by TouchWood Editions 2007