Семюел Алекса́ндер (англ. Samuel Alexander, 6 січня 1859, Сідней, Австралія — 13 вересня 1938, Манчестер) — англійський філософ-ідеаліст, представник неореалізму, один з творців теорії емерджентної еволюції.
Семюел Александер | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Samuel Alexander | ||||
Народження | 6 січня 1859[1][2][…] Сідней, Австралія[3] | |||
Смерть | 13 вересня 1938[1][2][…] (79 років) Манчестер, Великий Манчестер, Велика Британія[3] | |||
Громадянство (підданство) | Велика Британія[4] Австралія | |||
Знання мов | ||||
Діяльність | ||||
Викладав | Манчестерський університет[3] і d | |||
Alma mater | Коледж Бейлліол, Університет Мельбурна і d | |||
Зазнав впливу | ||||
Нагороди | ||||
| ||||
Життя
Семюел Александер народився в 1859 році в австралійському мегаполісі Сіднеї, третьою дитиною Семуеля Александера Саттлера (Sattlers Samuel Alexander) та його дружина Еліза (Eliza), з дому Сломен (Sloman). Обоє батьки були єврейського походження. Його батько помер ще до його народження. У 1863 або 1864 р. Еліза переїхала з дітьми в Мельбурні.
З 1866 по 1871 Семуель Александер отримав приватні уроки, після чого був прийнятий до Веслі коледжу (Wesley College). Два роки по тому, у 1873 році, він вступив в Університет Мельбурну на факультет мистецтва, але також слухав лекції з математики та натурфілософії. У 1877 році виїхав до Англії вивчати математику і філософію в коледжі Беліел (Balliol College) в Оксфорді.
Перша велика публікація Александера «Моральний порядок і прогрес» (Moral Order and Progress, 1889) базувалася на його блискучій дисертації. Це дозволило йому в 1893 році зайняти кафедру філософії в Університеті Манчестера. Там він жив і працював до своєї відставки у 1924 році. Іншими важливими публікаціями у цей час є робота «Простір, час і божественність» (Space, Time and Deity, 1920), написана на основі лекцій Джіффорда (Gifford Lectures, 1916—1918), і збірка нарисів з етики та естетики під назвою «Краса та інші форми вартості» (Beauty and the Other Forms of Value, 1933). Самуель Александр помер у 1938 році в Манчестері, місті, де він провів більшу частину свого життя.
Філософія
Філософія Семюеля Александера ґрунтується на натуралістичному підході. Він був вражений здобутками науки, особливо природничої науки свого часу. Це була для Александера вихідною точкою для розробки узгодженої та всеохопної наукової системи для інших областей. Крім того, він працював із широким колом людського досвіду і філософських тем. Він залишив, поруч із нарисами з метафізики та філософії науки, також праці у галузях релігії, мистецтва та етики. Його головною турботою було розвинути спільну мову і методику для упорядковування всіх областей людського досвіду, пов'язати їх між собою і добитися їхнього кращого розуміння. Для Александера метою філософії є відображення будь-якого досвіду.
Розвиток і еволюція
Ключовим припущенням у філософії Александера є постійний розвиток до все більших високоемерджентних «рівнів існування». Відомими людині рівнями є простір-час, фізично-хімічна матерія, життя і дух. Кожен рівень має в собі властивості (якості), які не можуть бути знайдені на глибшому рівні. Ця теорія включає також те, що людина з її духом та цінностями не є кінцевою точкою цього розвитку. Світ не повинен, отже, — як у метафізиці Канта — бути вигаданим з духа і тим самим обмеженим. Тільки якщо ввести ієрархію цих цінностей, світ буде «демістифікований» думкою матеріалістичної еволюції. Але навіть якщо людські цінності можуть бути зрештою пояснені з точки зору руху атомів, вони самі не є «рухом атомів». У своєму прагненні розглядати усі форми досвіду як еквіваленті Семюел Александер відкидає редукціонізм.
Емерджентна еволюція
Александер об'єднує всі інстинкти та імпульси, які призводять до науки, до Бога чи до мистецтва, як прагнення до досягнення на вищого рівня, концепцією nisus. Це прагнення є властиве кожній істоті, а також може бути описана як привабливість вищого ступеня. Nisus є об'єднувальним поняттям в метафізиці Александера. У цій концепції емерджентної еволюції об'єднуються метафізика та естетика. Так Александером також художні твори базуються на інстинктах. З іншого боку естетичне є людською формою найрізноманітніших творінь Всесвіту.
Примітки
- Collinson D. Biographical Dictionary of Twentieth-Century Philosophers — 1996. —
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 58. —
- LIBRIS — 2012.
Посилання
- Александер, Семуел // ВУЕ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Aleksander Semyuel Aleksa nder angl Samuel Alexander 6 sichnya 1859 Sidnej Avstraliya 13 veresnya 1938 Manchester anglijskij filosof idealist predstavnik neorealizmu odin z tvorciv teoriyi emerdzhentnoyi evolyuciyi Semyuel Aleksanderangl Samuel AlexanderNarodzhennya6 sichnya 1859 1859 01 06 1 2 Sidnej Avstraliya 3 Smert13 veresnya 1938 1938 09 13 1 2 79 rokiv Manchester Velikij Manchester Velika Britaniya 3 Gromadyanstvo piddanstvo Velika Britaniya 4 AvstraliyaZnannya movanglijska 2 3 Diyalnistvikladach universitetuVikladavManchesterskij universitet 3 i dAlma materKoledzh Bejlliol Universitet Melburna i dZaznav vplivud 1 d 1 3 i Dzhordzh Mur 3 NagorodiChlen Britanskoyi akademiyiZhittyaSemyuel Aleksander narodivsya v 1859 roci v avstralijskomu megapolisi Sidneyi tretoyu ditinoyu Semuelya Aleksandera Sattlera Sattlers Samuel Alexander ta jogo druzhina Eliza Eliza z domu Slomen Sloman Oboye batki buli yevrejskogo pohodzhennya Jogo batko pomer she do jogo narodzhennya U 1863 abo 1864 r Eliza pereyihala z ditmi v Melburni Z 1866 po 1871 Semuel Aleksander otrimav privatni uroki pislya chogo buv prijnyatij do Vesli koledzhu Wesley College Dva roki po tomu u 1873 roci vin vstupiv v Universitet Melburnu na fakultet mistectva ale takozh sluhav lekciyi z matematiki ta naturfilosofiyi U 1877 roci viyihav do Angliyi vivchati matematiku i filosofiyu v koledzhi Beliel Balliol College v Oksfordi Persha velika publikaciya Aleksandera Moralnij poryadok i progres Moral Order and Progress 1889 bazuvalasya na jogo bliskuchij disertaciyi Ce dozvolilo jomu v 1893 roci zajnyati kafedru filosofiyi v Universiteti Manchestera Tam vin zhiv i pracyuvav do svoyeyi vidstavki u 1924 roci Inshimi vazhlivimi publikaciyami u cej chas ye robota Prostir chas i bozhestvennist Space Time and Deity 1920 napisana na osnovi lekcij Dzhifforda Gifford Lectures 1916 1918 i zbirka narisiv z etiki ta estetiki pid nazvoyu Krasa ta inshi formi vartosti Beauty and the Other Forms of Value 1933 Samuel Aleksandr pomer u 1938 roci v Manchesteri misti de vin proviv bilshu chastinu svogo zhittya FilosofiyaFilosofiya Semyuelya Aleksandera gruntuyetsya na naturalistichnomu pidhodi Vin buv vrazhenij zdobutkami nauki osoblivo prirodnichoyi nauki svogo chasu Ce bula dlya Aleksandera vihidnoyu tochkoyu dlya rozrobki uzgodzhenoyi ta vseohopnoyi naukovoyi sistemi dlya inshih oblastej Krim togo vin pracyuvav iz shirokim kolom lyudskogo dosvidu i filosofskih tem Vin zalishiv poruch iz narisami z metafiziki ta filosofiyi nauki takozh praci u galuzyah religiyi mistectva ta etiki Jogo golovnoyu turbotoyu bulo rozvinuti spilnu movu i metodiku dlya uporyadkovuvannya vsih oblastej lyudskogo dosvidu pov yazati yih mizh soboyu i dobitisya yihnogo krashogo rozuminnya Dlya Aleksandera metoyu filosofiyi ye vidobrazhennya bud yakogo dosvidu Rozvitok i evolyuciya Klyuchovim pripushennyam u filosofiyi Aleksandera ye postijnij rozvitok do vse bilshih visokoemerdzhentnih rivniv isnuvannya Vidomimi lyudini rivnyami ye prostir chas fizichno himichna materiya zhittya i duh Kozhen riven maye v sobi vlastivosti yakosti yaki ne mozhut buti znajdeni na glibshomu rivni Cya teoriya vklyuchaye takozh te sho lyudina z yiyi duhom ta cinnostyami ne ye kincevoyu tochkoyu cogo rozvitku Svit ne povinen otzhe yak u metafizici Kanta buti vigadanim z duha i tim samim obmezhenim Tilki yaksho vvesti iyerarhiyu cih cinnostej svit bude demistifikovanij dumkoyu materialistichnoyi evolyuciyi Ale navit yaksho lyudski cinnosti mozhut buti zreshtoyu poyasneni z tochki zoru ruhu atomiv voni sami ne ye ruhom atomiv U svoyemu pragnenni rozglyadati usi formi dosvidu yak ekvivalenti Semyuel Aleksander vidkidaye redukcionizm Emerdzhentna evolyuciya Aleksander ob yednuye vsi instinkti ta impulsi yaki prizvodyat do nauki do Boga chi do mistectva yak pragnennya do dosyagnennya na vishogo rivnya koncepciyeyu nisus Ce pragnennya ye vlastive kozhnij istoti a takozh mozhe buti opisana yak privablivist vishogo stupenya Nisus ye ob yednuvalnim ponyattyam v metafizici Aleksandera U cij koncepciyi emerdzhentnoyi evolyuciyi ob yednuyutsya metafizika ta estetika Tak Aleksanderom takozh hudozhni tvori bazuyutsya na instinktah Z inshogo boku estetichne ye lyudskoyu formoyu najriznomanitnishih tvorin Vsesvitu PrimitkiCollinson D Biographical Dictionary of Twentieth Century Philosophers 1996 ISBN 978 0 415 06043 1 d Track Q19944832d Track Q79085650 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Roux P d Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays 2 Editions Robert Laffont 1994 Vol 1 P 58 ISBN 978 2 221 06888 5 d Track Q28924058d Track Q2696397d Track Q3372503 LIBRIS 2012 d Track Q1798125PosilannyaAleksander Semuel VUE