Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Семені́вка — село в Україні, у Благодатненській сільській громаді Первомайського району Миколаївської області. Населення — 2409 осіб.
| село Семенівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Миколаївська область |
| Район | Первомайський район |
| Громада | Благодатненська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1781 |
| Населення | 1937 |
| Поштовий індекс | 55330 |
| Телефонний код | +380 5132 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°56′05″ пн. ш. 31°03′34″ сх. д. / 47.93472° пн. ш. 31.05944° сх. д.Координати: 47°56′05″ пн. ш. 31°03′34″ сх. д. / 47.93472° пн. ш. 31.05944° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 102 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 55325, Миколаївська обл., Первомайський р-н, с. Благодатне, вул. Ювілейна, 20 |
| Карта | |
  Семенівка | |
 Семенівка | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село розташоване на березі Південного Бугу, за 25 км від міста Арбузинки та за 22 км від найближчої залізничної станції Кавуни на лінії Одеса-Харків.
Історія
На околицях села виявлені поселення й поховання епохи Неоліту та 4 поселення доби бронзи, знайдено римські монети 1 ст. нової ери. До ліквідації Нової Січі на території села стояв запорізький зимівник Бугогардівської паланки, навколо якого селились переселенці. У 1781 року поселення і 670 десятин землі були подаровані царським урядом прапорщику І. Семенову разом з 77 кріпаками.
На початку XIX ст. сюди, на казенну землю неподалік від невеликого села Семенівки, були переселені селянські родини однодворців з Курської та Полтавської губерній. Вони заснували поряд з поміщицьким казенне поселення Семенівку, в якому на 1806 рік вже налічувався 181 господар, що обробляв 2 тис. десятин землі. Згодом обидва поселення утворили село Семенівку.
З 1817 року казенне село Семенівка входило до складу Бузького козацького війська, а з 1827 року його переведено на статут військового поселення та названо фурштатською поселенською ротою 3-го полку Бузької уланської дивізії, тут проживало 229 військових поселенців, які користувалися 4 тис. десятинами землі. В умовах військового режиму жителі працювали на казну, утримували військо і несли службу. Ще гіршим було становище поміщицьких селян Семенівки. Їх раз у раз перепродували новим власникам. Напередодні селянської реформи тут налічувалось 288 дворів з 1652 чоловіками населення. Після ліквідації в 1857 році військових поселень жителів перевели на становище державних селян і наділили землею, за користування якою вони сплачували поземельний податок. За указами 1866—1867 рр. наділи, що не перевищували 5—8 десятин на ревізьку душу, закріпили за колишніми поселенцями.
Селяни одержали по 5 десятин. Семенівці повинні були вносити високі викупні платежі протягом 49 років та різні податки. У березні 1862 року поміщицькі селяни Семенівки і сусідніх сіл виступили проти кабальних умов викупу. Вони відмовлялися прийняти уставну грамоту.
За планом межування 1861 року мешканці села мали 7282 десятини землі, а у 1885 році її було 5718 десятин. Багато селян Семенівки орендували землю у поміщиків Ананьївського повіту, інші працювали на полях поміщиків Скаржинських та Рустановича.
На 1897 рік населення Семенівки зросло до 3800 чоловік. Село входило до складу Благодатненської волості Єлисаветградського повіту Херсонської губернії. Тут було 2 вітряки і 16 водяних млинів, 3 сукновальні, 2 гончарні, олійниця, кузня, 10 крамниць, 2 шинки. Виснажлива праця, голод і злидні породжували серед селян протест проти поміщиків. Так, весною 1885 року вони самовільно зайняли толоку на землі поміщика Підтоптаного. Поміщик викликав урядника для ведення слідства, але бідняки побили його і вигнали з села. Та незабаром виступ було придушено, організаторів заарештовано.
Революція 1905—1907 років
Великий вплив на зростання революційної свідомості селян мали робітники Ольвіополя та Вознесенська. Напередодні революції 1905—1907 рр. за селом збиралася семенівська біднота, де робітничі агітатори проводили революційну агітацію. В 1905—1907 рр. в Семенівці та навколишніх селах розповсюджувалися листівки. Селянин Т. Грудка приносив їх в Булацелове місцевому фельдшеру С. К. Безалтишному. Розкидали їх на ринку в Благодатному. Одного з семенівських активістів А. Ф. Вакуленка в січні 1908 року було заарештовано.
Внаслідок столипінської аграрної реформи поблизу Семенівки виникло 4 одноосібних хутори. Понад 30 господарств вийшли на відруби, решта — 72 не захотіли виділитися з общини. В руках заможних селян зосередилися торгівля, підприємства переробної промисловості: 8 водяних млинів, олійниця, сукновальня, на яких працювало понад 100 робітників. 16-18-годинний робочий день, мізерна заробітна плата викликали невдоволення робітників. Разом з селянами вони не раз виступали і вимагали від хазяїв збільшити заробітну плату, зменшити ціни за оренду і скоротити робочий день. Медичних закладів у дореволюційній Семенівці не було. Хворих доводилося доставляти за 25 км до Лисогірської дільничної лікарні, яка обслуговувала 46 тис. чоловік.
За переписом 1883—1885 рр. з 2824 мешканців всього 219 вміли писати та рахувати. Лише 1889 року відкрилася церковно-парафіяльна, а в 1896 — міністерська однокласна школа. Проте і в них більшість дітей через бідність не мала змоги вчитись. Багато дітей залишалися поза школою, бо не було місць. 1896 року в місцевих навчальних закладах навчалось всього 100 дітей (з них 21 дівчинка) Семенівки і навколишніх сіл, тоді як лише в Семенівці на цей час налічувалося 535 дітей шкільного віку. У 1916 році в школах вчилося тільки 116 дітей.
Перша світова війна
Під час Першої світової війни чоловіків мобілізували до царської армії, в багатьох господарствах нікому було обробляти землю. 120 семенівців загинуло на фронті, деякі повернулись каліками. Зменшились посівні площі, поголів'я худоби. В той час заможні селяни заробляли на військових поставках для фронту борошна, м'яса, сіна, сукна.
Після Лютневої революції до села повернулися фронтовики, серед них більшовики селяни С. К. Гопаненко і Г. Ф. Дубина та вчитель А. Ф. Вишневський, які повели активну революційну агітацію серед жителів. Під їх керівництвом у травні 1917 року відбувся багатолюдний сход, на якому більшовики закликали односельців відбирати у поміщиків землю, не чекаючи Установчих зборів.
Період української революції
Після встановлення в Києві Української Центральної Ради, в селі запрацював земельний комітет та громадська рада. В січні 1918 року відбулися вибори до Ради селянських депутатів, головою якої став учитель А. Ф. Вишневський. Після підписання Брестського миру у березні 1918 року в село увійшли австро-німецькі війська. Невдоволення селян новою владою викликав вивіз худоби й хлібу в рахунок встановленого продподатку, згідно домовленостей з окупаційними військами.
У квітні 1918 року група сільських юнаків, ризикуючи життям, викрала в німців багато гвинтівок, ручних гранат і передала їх більшовицькому партизанському загону, створеному в Семенівці під командуванням І. В. Кармана. Загін налічував у своєму складі 150 чоловік. На початку вересня загони Семенівський та навколишніх сіл Остапівни й Булацелового об'єдналися в один, командиром став І. Д. Стрижак.
Після падіння уряду Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського, в селі 3 листопада 1918 року було встановлено владу Директорії Української Народної Республіки.
У березні 1919 року владу в селі захопили війська 1-ї бригади Задніпровської дивізії Української Червоної Армії. На чолі ревкому став місцевий бідняк С. К. Піскун. Ревком розподілив між селянами понад 1000 десятин конфіскованої землі.
Наприкінці липня 1919 року в Семенівці і сусідніх селах спалахнули антибільшовицькі повстання, а в серпні село зайняли денікінці, які встановили жорстокий режим. Землю вони повернули багатіям. Від рук денікінців загинули сільські активісти Г. С. Ратушний та О. А. Штилик, які закликали селян не вступати до Білої гвардії. Після вигнання з села денікінців, в кінці січня 1920 року в селі владу знову захопили більшовики, було створено ревком, який в червні передав свої повноваження обраній раді.
Післяреволюційний період
За законом Всеукрревкому про землю від 5 лютого 1920 року ревком, а потім рада, при активній участі комітету незаможних селян перерозподілили землю між бідняками і середняками.
Ще з 1921 року в Семенівці створено сільське споживче товариство. Відкрились його філії в селах Булацеловому, Остапівці. Вони постачали селянам товари першої потреби: мануфактуру, мило, гас, сіль, кінську збрую тощо. На 1925 рік в селі було кілька крамниць. Члени кредитного товариства дістали змогу купувати сільськогосподарський реманент, коней, а селянські об'єднання — навіть трактори. Товариство мало свій трактор і допомагало біднякам обробляти землю. На 1925 рік воно об'єднувало 570 селянських господарств (1926 року в Семенівці налічувалось 1010 господарств і 4547 чоловік населення).
У 1920 році в селі почала працювати школа. Створювалися гуртки лікнепу. Було відкрито сільбуд і бібліотеку. При сільбуді працювали драматичний і співочий гуртки. На виручені від врожаю гроші придбали інструменти для духового оркестру та кіноапаратуру. У 1926 році за успіхи в культурно-масовій роботі сільбуд було відзначено першою премією Лисогірського райвиконкому.
Колективізація
Протягом 1929—1931 рр. в Семенівці було створено 9 колгоспів: «Шлях Леніна», «Комуніст», ім. Горького, ім. Ворошилова та ін. Більшість з них очолили посланці робітничого класу, двадцятип'ятитисячники. Рішенням комуністів в травні 1931 року всіх заможних селян Семенівки було вислано за межі села та репресовано.
У 1940 році споруджено малу (колгоспну) гідроелектроствнцію.
Німецько-радянська війна
З початком Німецько-радянської війни, на фронт з села пішло понад 1000 чоловік. З серпня 1941 року Семенівку захопили нацисти. За час війни близько 350 юнаків і дівчат відправили на примусові роботи до Німеччини.
Восени 1941 року група офіцерів Червоної Армії, що пробилася з оточення, серед них П. С. Піскун, І. П. Казимир, М. І. Курченко, налагодила зв'язок з партизанами Первомайського району, одержувала від них листівки і розклеювала їх по селу, закликала жителів повсюдно чинити опір окупантам. Але всі вони були заарештовані і розстріляні. Нацисти також стратили голову сільради П. І. Трюхана, суддю Доманівського району уродженця Семенівки В. Ф. Білозерського, партизана часів громадянської війни І. К. Солонуху.
20 березня 1944 року частини 7-ї гвардійської армії 2-го Українського фронту очистили село від гітлерівців. На фронтах Другої світової війни загинуло 233 жителі села. В місцевому музеї експонуються фотографії і документи, що розповідають про подвиги земляків.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1752 | 90.45% |
| російська | 94 | 4.85% |
| румунська | 80 | 4.13% |
| болгарська | 4 | 0.21% |
| білоруська | 2 | 0.10% |
| ромська | 2 | 0.10% |
| польська | 1 | 0.05% |
| інші/не вказали | 2 | 0.11% |
| Усього | 1937 | 100% |
Економіка
За селом закріплено 10513,10 га угідь, з них сільськогосподарських угідь 9191,11га, та ріллі 8089,31га. В основному посівні площі під технічними культурами, такими, як цукрові буряки, коноплі, коріандр.
В селі працюють наступні господарства: ЗАТ «Оберіг» обробляє 4171,11га, ТОВ СП «Інвестор А.І» — 927,42га, ТОВ"Семенівський агросервіс" — 986,18га, 5 фермерський господарств обробляють 359,5га землі, 168 одноосібників мають в розпорядженні 1026,99га землі.
На території сільської ради ведеться 707 домогосподарств. На 2010 рік у приватній власності семенівців 303 корови, 819 свиней, 141 коза, 12 коней, 10669птиці, 132кролів.
Освіта і культура
В селі працює середня школа, де навчаються 412 дітей. У вечірній школі здобувають освіту понад 100 юнаків і дівчат села. В Семенівці працюють з вищою освітою 22 чоловіка, незакінченою вищою — 46, з середньою — понад 700 чоловік. В 1964 році здано в експлуатацію новий шкільний корпус на 11 класних кімнат, 4 кабінети, спортзал.
Охорону здоров'я семенівців забезпечують лікарня на 25 ліжок, пологовий будинок, стоматологічний кабінет, аптека, в яких працюють близько 40 медпрацівників.
Працює будинок культури, він має зал для глядачів на 500 місць, спортивний зал, бібліотеку і кімнати для занять гуртків. В селі є три бібліотеки, в яких налічується понад 25 тис. книг. Тільки в сільській бібліотеці — понад 1300 постійних читачів. При бібліотеках працюють читальні зали. Працюють відділення Укрпошти та Ощадбанку України.
Місцева преса
видавалась сільською радою с. Семенівка Арбузинського району Миколаївської області. Газета виходила у останній четвер кожного місяця і висвітлювала життя місцевої громади
Цікаві факти
Весільні шишки — обов’язковий весільний атрибут Семенівки. Саме з шишками запрошували на весілля, обдаровували ними гостей за столом. «Дітям на добро» усередину випічки клали срібні монети. Іноді шишки додатково декорували зубочками, листочками, квочечками із крашанками (на родючість) і змійками (на довгу й щасливу дорогу).
Голови сільської ради
- (2006—2008)
- (2008—2009) в.о.
- (2009 —)
Джерела
- Облікова картка населеного пункту — Семенівка на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з травня 2019]
- Семенівка
- Хронологія подій в с. Семенівка, Арбузинського р-ну
- Семенівка. Історія міст і сіл УРСР
 | Це незавершена стаття з географії Миколаївської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- .
- https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
- Що готують із тіста на Миколаївщині: рецепти
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Semeni vka selo v Ukrayini u Blagodatnenskij silskij gromadi Pervomajskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti Naselennya 2409 osib selo Semenivka Krayina Ukrayina Oblast Mikolayivska oblast Rajon Pervomajskij rajon Gromada Blagodatnenska silska gromada Osnovni dani Zasnovane 1781 Naselennya 1937 Poshtovij indeks 55330 Telefonnij kod 380 5132 Geografichni dani Geografichni koordinati 47 56 05 pn sh 31 03 34 sh d 47 93472 pn sh 31 05944 sh d 47 93472 31 05944 Koordinati 47 56 05 pn sh 31 03 34 sh d 47 93472 pn sh 31 05944 sh d 47 93472 31 05944 Serednya visota nad rivnem morya 102 m Misceva vlada Adresa radi 55325 Mikolayivska obl Pervomajskij r n s Blagodatne vul Yuvilejna 20 Karta Semenivka Semenivka Mapa Semenivka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Semenivka GeografiyaSelo roztashovane na berezi Pivdennogo Bugu za 25 km vid mista Arbuzinki ta za 22 km vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Kavuni na liniyi Odesa Harkiv IstoriyaNa okolicyah sela viyavleni poselennya j pohovannya epohi Neolitu ta 4 poselennya dobi bronzi znajdeno rimski moneti 1 st novoyi eri Do likvidaciyi Novoyi Sichi na teritoriyi sela stoyav zaporizkij zimivnik Bugogardivskoyi palanki navkolo yakogo selilis pereselenci U 1781 roku poselennya i 670 desyatin zemli buli podarovani carskim uryadom praporshiku I Semenovu razom z 77 kripakami Na pochatku XIX st syudi na kazennu zemlyu nepodalik vid nevelikogo sela Semenivki buli pereseleni selyanski rodini odnodvorciv z Kurskoyi ta Poltavskoyi gubernij Voni zasnuvali poryad z pomishickim kazenne poselennya Semenivku v yakomu na 1806 rik vzhe nalichuvavsya 181 gospodar sho obroblyav 2 tis desyatin zemli Zgodom obidva poselennya utvorili selo Semenivku Z 1817 roku kazenne selo Semenivka vhodilo do skladu Buzkogo kozackogo vijska a z 1827 roku jogo perevedeno na statut vijskovogo poselennya ta nazvano furshtatskoyu poselenskoyu rotoyu 3 go polku Buzkoyi ulanskoyi diviziyi tut prozhivalo 229 vijskovih poselenciv yaki koristuvalisya 4 tis desyatinami zemli V umovah vijskovogo rezhimu zhiteli pracyuvali na kaznu utrimuvali vijsko i nesli sluzhbu She girshim bulo stanovishe pomishickih selyan Semenivki Yih raz u raz pereproduvali novim vlasnikam Naperedodni selyanskoyi reformi tut nalichuvalos 288 dvoriv z 1652 cholovikami naselennya Pislya likvidaciyi v 1857 roci vijskovih poselen zhiteliv pereveli na stanovishe derzhavnih selyan i nadilili zemleyu za koristuvannya yakoyu voni splachuvali pozemelnij podatok Za ukazami 1866 1867 rr nadili sho ne perevishuvali 5 8 desyatin na revizku dushu zakripili za kolishnimi poselencyami Selyani oderzhali po 5 desyatin Semenivci povinni buli vnositi visoki vikupni platezhi protyagom 49 rokiv ta rizni podatki U berezni 1862 roku pomishicki selyani Semenivki i susidnih sil vistupili proti kabalnih umov vikupu Voni vidmovlyalisya prijnyati ustavnu gramotu Za planom mezhuvannya 1861 roku meshkanci sela mali 7282 desyatini zemli a u 1885 roci yiyi bulo 5718 desyatin Bagato selyan Semenivki orenduvali zemlyu u pomishikiv Ananyivskogo povitu inshi pracyuvali na polyah pomishikiv Skarzhinskih ta Rustanovicha Na 1897 rik naselennya Semenivki zroslo do 3800 cholovik Selo vhodilo do skladu Blagodatnenskoyi volosti Yelisavetgradskogo povitu Hersonskoyi guberniyi Tut bulo 2 vitryaki i 16 vodyanih mliniv 3 suknovalni 2 goncharni olijnicya kuznya 10 kramnic 2 shinki Visnazhliva pracya golod i zlidni porodzhuvali sered selyan protest proti pomishikiv Tak vesnoyu 1885 roku voni samovilno zajnyali toloku na zemli pomishika Pidtoptanogo Pomishik viklikav uryadnika dlya vedennya slidstva ale bidnyaki pobili jogo i vignali z sela Ta nezabarom vistup bulo pridusheno organizatoriv zaareshtovano Revolyuciya 1905 1907 rokiv Velikij vpliv na zrostannya revolyucijnoyi svidomosti selyan mali robitniki Olviopolya ta Voznesenska Naperedodni revolyuciyi 1905 1907 rr za selom zbiralasya semenivska bidnota de robitnichi agitatori provodili revolyucijnu agitaciyu V 1905 1907 rr v Semenivci ta navkolishnih selah rozpovsyudzhuvalisya listivki Selyanin T Grudka prinosiv yih v Bulacelove miscevomu feldsheru S K Bezaltishnomu Rozkidali yih na rinku v Blagodatnomu Odnogo z semenivskih aktivistiv A F Vakulenka v sichni 1908 roku bulo zaareshtovano Vnaslidok stolipinskoyi agrarnoyi reformi poblizu Semenivki viniklo 4 odnoosibnih hutori Ponad 30 gospodarstv vijshli na vidrubi reshta 72 ne zahotili vidilitisya z obshini V rukah zamozhnih selyan zoseredilisya torgivlya pidpriyemstva pererobnoyi promislovosti 8 vodyanih mliniv olijnicya suknovalnya na yakih pracyuvalo ponad 100 robitnikiv 16 18 godinnij robochij den mizerna zarobitna plata viklikali nevdovolennya robitnikiv Razom z selyanami voni ne raz vistupali i vimagali vid hazyayiv zbilshiti zarobitnu platu zmenshiti cini za orendu i skorotiti robochij den Medichnih zakladiv u dorevolyucijnij Semenivci ne bulo Hvorih dovodilosya dostavlyati za 25 km do Lisogirskoyi dilnichnoyi likarni yaka obslugovuvala 46 tis cholovik Za perepisom 1883 1885 rr z 2824 meshkanciv vsogo 219 vmili pisati ta rahuvati Lishe 1889 roku vidkrilasya cerkovno parafiyalna a v 1896 ministerska odnoklasna shkola Prote i v nih bilshist ditej cherez bidnist ne mala zmogi vchitis Bagato ditej zalishalisya poza shkoloyu bo ne bulo misc 1896 roku v miscevih navchalnih zakladah navchalos vsogo 100 ditej z nih 21 divchinka Semenivki i navkolishnih sil todi yak lishe v Semenivci na cej chas nalichuvalosya 535 ditej shkilnogo viku U 1916 roci v shkolah vchilosya tilki 116 ditej Persha svitova vijna Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni cholovikiv mobilizuvali do carskoyi armiyi v bagatoh gospodarstvah nikomu bulo obroblyati zemlyu 120 semenivciv zaginulo na fronti deyaki povernulis kalikami Zmenshilis posivni ploshi pogoliv ya hudobi V toj chas zamozhni selyani zaroblyali na vijskovih postavkah dlya frontu boroshna m yasa sina sukna Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi do sela povernulisya frontoviki sered nih bilshoviki selyani S K Gopanenko i G F Dubina ta vchitel A F Vishnevskij yaki poveli aktivnu revolyucijnu agitaciyu sered zhiteliv Pid yih kerivnictvom u travni 1917 roku vidbuvsya bagatolyudnij shod na yakomu bilshoviki zaklikali odnoselciv vidbirati u pomishikiv zemlyu ne chekayuchi Ustanovchih zboriv Period ukrayinskoyi revolyuciyi Pislya vstanovlennya v Kiyevi Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi v seli zapracyuvav zemelnij komitet ta gromadska rada V sichni 1918 roku vidbulisya vibori do Radi selyanskih deputativ golovoyu yakoyi stav uchitel A F Vishnevskij Pislya pidpisannya Brestskogo miru u berezni 1918 roku v selo uvijshli avstro nimecki vijska Nevdovolennya selyan novoyu vladoyu viklikav viviz hudobi j hlibu v rahunok vstanovlenogo prodpodatku zgidno domovlenostej z okupacijnimi vijskami U kvitni 1918 roku grupa silskih yunakiv rizikuyuchi zhittyam vikrala v nimciv bagato gvintivok ruchnih granat i peredala yih bilshovickomu partizanskomu zagonu stvorenomu v Semenivci pid komanduvannyam I V Karmana Zagin nalichuvav u svoyemu skladi 150 cholovik Na pochatku veresnya zagoni Semenivskij ta navkolishnih sil Ostapivni j Bulacelovogo ob yednalisya v odin komandirom stav I D Strizhak Pislya padinnya uryadu Ukrayinskoyi Derzhavi Getmana Pavla Skoropadskogo v seli 3 listopada 1918 roku bulo vstanovleno vladu Direktoriyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki U berezni 1919 roku vladu v seli zahopili vijska 1 yi brigadi Zadniprovskoyi diviziyi Ukrayinskoyi Chervonoyi Armiyi Na choli revkomu stav miscevij bidnyak S K Piskun Revkom rozpodiliv mizh selyanami ponad 1000 desyatin konfiskovanoyi zemli Naprikinci lipnya 1919 roku v Semenivci i susidnih selah spalahnuli antibilshovicki povstannya a v serpni selo zajnyali denikinci yaki vstanovili zhorstokij rezhim Zemlyu voni povernuli bagatiyam Vid ruk denikinciv zaginuli silski aktivisti G S Ratushnij ta O A Shtilik yaki zaklikali selyan ne vstupati do Biloyi gvardiyi Pislya vignannya z sela denikinciv v kinci sichnya 1920 roku v seli vladu znovu zahopili bilshoviki bulo stvoreno revkom yakij v chervni peredav svoyi povnovazhennya obranij radi Pislyarevolyucijnij period Za zakonom Vseukrrevkomu pro zemlyu vid 5 lyutogo 1920 roku revkom a potim rada pri aktivnij uchasti komitetu nezamozhnih selyan pererozpodilili zemlyu mizh bidnyakami i serednyakami She z 1921 roku v Semenivci stvoreno silske spozhivche tovaristvo Vidkrilis jogo filiyi v selah Bulacelovomu Ostapivci Voni postachali selyanam tovari pershoyi potrebi manufakturu milo gas sil kinsku zbruyu tosho Na 1925 rik v seli bulo kilka kramnic Chleni kreditnogo tovaristva distali zmogu kupuvati silskogospodarskij remanent konej a selyanski ob yednannya navit traktori Tovaristvo malo svij traktor i dopomagalo bidnyakam obroblyati zemlyu Na 1925 rik vono ob yednuvalo 570 selyanskih gospodarstv 1926 roku v Semenivci nalichuvalos 1010 gospodarstv i 4547 cholovik naselennya U 1920 roci v seli pochala pracyuvati shkola Stvoryuvalisya gurtki liknepu Bulo vidkrito silbud i biblioteku Pri silbudi pracyuvali dramatichnij i spivochij gurtki Na virucheni vid vrozhayu groshi pridbali instrumenti dlya duhovogo orkestru ta kinoaparaturu U 1926 roci za uspihi v kulturno masovij roboti silbud bulo vidznacheno pershoyu premiyeyu Lisogirskogo rajvikonkomu Kolektivizaciya Protyagom 1929 1931 rr v Semenivci bulo stvoreno 9 kolgospiv Shlyah Lenina Komunist im Gorkogo im Voroshilova ta in Bilshist z nih ocholili poslanci robitnichogo klasu dvadcyatip yatitisyachniki Rishennyam komunistiv v travni 1931 roku vsih zamozhnih selyan Semenivki bulo vislano za mezhi sela ta represovano U 1940 roci sporudzheno malu kolgospnu gidroelektrostvnciyu Nimecko radyanska vijna Z pochatkom Nimecko radyanskoyi vijni na front z sela pishlo ponad 1000 cholovik Z serpnya 1941 roku Semenivku zahopili nacisti Za chas vijni blizko 350 yunakiv i divchat vidpravili na primusovi roboti do Nimechchini Voseni 1941 roku grupa oficeriv Chervonoyi Armiyi sho probilasya z otochennya sered nih P S Piskun I P Kazimir M I Kurchenko nalagodila zv yazok z partizanami Pervomajskogo rajonu oderzhuvala vid nih listivki i rozkleyuvala yih po selu zaklikala zhiteliv povsyudno chiniti opir okupantam Ale vsi voni buli zaareshtovani i rozstrilyani Nacisti takozh stratili golovu silradi P I Tryuhana suddyu Domanivskogo rajonu urodzhencya Semenivki V F Bilozerskogo partizana chasiv gromadyanskoyi vijni I K Solonuhu 20 bereznya 1944 roku chastini 7 yi gvardijskoyi armiyi 2 go Ukrayinskogo frontu ochistili selo vid gitlerivciv Na frontah Drugoyi svitovoyi vijni zaginulo 233 zhiteli sela V miscevomu muzeyi eksponuyutsya fotografiyi i dokumenti sho rozpovidayut pro podvigi zemlyakiv NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1752 90 45 rosijska 94 4 85 rumunska 80 4 13 bolgarska 4 0 21 biloruska 2 0 10 romska 2 0 10 polska 1 0 05 inshi ne vkazali 2 0 11 Usogo 1937 100 EkonomikaZa selom zakripleno 10513 10 ga ugid z nih silskogospodarskih ugid 9191 11ga ta rilli 8089 31ga V osnovnomu posivni ploshi pid tehnichnimi kulturami takimi yak cukrovi buryaki konopli koriandr V seli pracyuyut nastupni gospodarstva ZAT Oberig obroblyaye 4171 11ga TOV SP Investor A I 927 42ga TOV Semenivskij agroservis 986 18ga 5 fermerskij gospodarstv obroblyayut 359 5ga zemli 168 odnoosibnikiv mayut v rozporyadzhenni 1026 99ga zemli Na teritoriyi silskoyi radi vedetsya 707 domogospodarstv Na 2010 rik u privatnij vlasnosti semenivciv 303 korovi 819 svinej 141 koza 12 konej 10669ptici 132kroliv Osvita i kulturaV seli pracyuye serednya shkola de navchayutsya 412 ditej U vechirnij shkoli zdobuvayut osvitu ponad 100 yunakiv i divchat sela V Semenivci pracyuyut z vishoyu osvitoyu 22 cholovika nezakinchenoyu vishoyu 46 z serednoyu ponad 700 cholovik V 1964 roci zdano v ekspluataciyu novij shkilnij korpus na 11 klasnih kimnat 4 kabineti sportzal Ohoronu zdorov ya semenivciv zabezpechuyut likarnya na 25 lizhok pologovij budinok stomatologichnij kabinet apteka v yakih pracyuyut blizko 40 medpracivnikiv Pracyuye budinok kulturi vin maye zal dlya glyadachiv na 500 misc sportivnij zal biblioteku i kimnati dlya zanyat gurtkiv V seli ye tri biblioteki v yakih nalichuyetsya ponad 25 tis knig Tilki v silskij biblioteci ponad 1300 postijnih chitachiv Pri bibliotekah pracyuyut chitalni zali Pracyuyut viddilennya Ukrposhti ta Oshadbanku Ukrayini Misceva presavidavalas silskoyu radoyu s Semenivka Arbuzinskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti Gazeta vihodila u ostannij chetver kozhnogo misyacya i visvitlyuvala zhittya miscevoyi gromadiCikavi faktiVesilni shishki obov yazkovij vesilnij atribut Semenivki Same z shishkami zaproshuvali na vesillya obdarovuvali nimi gostej za stolom Dityam na dobro useredinu vipichki klali sribni moneti Inodi shishki dodatkovo dekoruvali zubochkami listochkami kvochechkami iz krashankami na rodyuchist i zmijkami na dovgu j shaslivu dorogu Golovi silskoyi radi 2006 2008 2008 2009 v o 2009 DzherelaOblikova kartka naselenogo punktu Semenivka na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini nedostupne posilannya z travnya 2019 Semenivka Hronologiya podij v s Semenivka Arbuzinskogo r nu Semenivka Istoriya mist i sil URSR Ce nezavershena stattya z geografiyi Mikolayivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi https socialdata org ua projects mova 2001 Sho gotuyut iz tista na Mikolayivshini recepti