Семен Євстахійович Голуховський (пол. Szymon Gołuchowski; також відомий під прізвиськами Лях, Остапенко; ?, Волинське воєводство — серпень 1662, біля Лубен) — військовий і державний діяч Гетьманщини XVII століття, дипломат, покозачений шляхтич. Генеральний писар у 1659—1660, 1661 роках, генеральний суддя у 1661—1662 роках.
Семен Голуховський Szymon Gołuchowski | |||
Герб Леліва | |||
| |||
---|---|---|---|
1658 — травень 1658 | |||
| |||
1659 — 21 грудня 1660 | |||
Попередник: | Остап Фасцієвич | ||
Наступник: | Павло Тетеря | ||
(у генеральній старшині Юрія Хмельницького) | |||
? — травень 1661 | |||
Попередник: | Захар Шийкевич | ||
Наступник: | Василь Глосинський | ||
(у генеральній старшині Юрія Хмельницького) | |||
| |||
1660 | |||
Наступник: | Семен Гладкий | ||
(у генеральній старшині Якима Сомка) | |||
Народження: | невідомо Волинське воєводство, Річ Посполита | ||
Смерть: | 1662 біля Лубен, Гетьманщина | ||
Країна: | Річ Посполита → Гетьманщина | ||
Релігія: | католицтво → православ'я | ||
Шлюб: | NN Золотаренко NN Дорошенко | ||
Військова служба | |||
Приналежність: | Гетьманщина | ||
Звання: | ? | ||
Битви: | Визвольна війна Повстання Пушкаря Московсько-українська війна |
Діяч так званої «промосковської партії» Гетьманщини. Учасник Визвольної війни, прибічник, страченого Богданом Хмельницьким, миргородського полковника Матвія Гладкого. Після страти — довгий час переховувався на Запорозькій Січі, учасник повстання Пушкаря та Барабаша під проводом кошового отамана Якова Барабаша. Ув'язнений, як і Барабаш, за вимогою Виговського у Білгороді московською владою, але з початком московсько-козацької війни вийшов на волю та воював на стороні проголошеного московським урядом гетьмана Івана Безпалого. Після зречення Виговського був у генеральній старшині спочатку Юрія Хмельницького, шпигував на московського воєводу Києва Юрія Барятинського та наказного гетьмана Якима Сомка. Перейшов на сторону Сомка. Останнього також зрадив, перейшовши на сторону ніжинського полковника Василя Золотаренка та влаштувавши заколот.
Життєпис
Походив із польського шляхетського роду Ґолуховських гербу Леліва, одна з гілок якого осіла у Волинському воєводстві. Мав добру освіту. У 1640-х роках мешкав у Миргороді, займав адміністративну посаду. На початку Хмельниччини покозачився, прийняв православ'я.
У 1649 році був у складі осавульського куреня Миргородського полку. Належав до кола прибічників миргородського полковника Матвія Гладкого. Після його страти та приходу до влади Григорія Лісницького деякий час був змушений переховуватися на Січі.
У 1650-х роках упродовж певного часу був писарем Генеральної військової канцелярії у Чигирині. Одружився з рідною сестрою Ганни Золотаренко — дружини Богдана Хмельницького.
Після смерті гетьмана знову переховувався від своїх ворогів на Січі. Став кошовим писарем. Підтримував повстання кошового отамана Якова Барабаша проти гетьмана Івана Виговського. У жовтні-листопаді 1657 року їздив послом Барабаша до Москви, передав царю перехоплені листи Виговського до кримського хана Мегмеда IV Ґерая.
Повернувся на Лівобережжя на початку 1658 року, був призначений миргородським полковим писарем. Боровся з прихильниками Виговського у полку. Після розгрому повстанців під Полтавою у травні 1658 року втік до Московії, був заарештований на запит гетьмана. Утримувався у Бєлгородській в'язниці. Звільнений у серпні після початку московсько-української війни. Брав участь у боях з гетьманськими військами під керівництвом Івана Безпалого.
Влітку 1659 року разом з родиною потрапив у татарський полон. Звільнений після усунення Івана Виговського від влади. Дружина померла у Криму в полоні від моровиці, про що у липні 1660 року хан повідомив Юрію Хмельницькому.
Обійняв посаду генерального писаря в уряді Юрія Хмельницького (разом з Остапом Фасцієвичем). Підписав Переяславську угоду 1659 року. У 1660 та 1661 роках очолював посольства до Варшави. У жовтні 1660 року одружився вдруге — з сестрою чигиринського полковника Петра Дорошенка.
Був противником Чуднівської угоди з Річчю Посполитою. У листопаді 1660 року усунутий від уряду на Корсунській раді — через свої промосковські погляди. Замість нього генеральним писарем став Павло Тетеря. Повернувся на Запорожжя.
У травні 1661 року вдруге обійняв писарський уряд після втечі Тетері до Польщі. Був таємним інформатором московського воєводи Юрія Барятинського та наказного гетьмана Якима Сомка. Довідавшись про це, Юрій Хмельницький хотів його розстріляти. 29 липня Голуховський втік із Чигирина, «покинув жену свою и детей». 6 серпня прибув у Переяслав — до Сомка. Від нього дістав уряд генерального судді.
У грудні 1661 року очолював козацьке посольство до Москви. Повертаючись звідти у червні 1662 року, приєднався у Ніжині до противника Сомка Василя Золотаренка (свого шваґра). Підняв на повстання проти Сомка Гадяцький і Полтавський полки. У Кременчуці стратив городового отамана — прибічника Сомка. Заарештований, привезений до наказного гетьмана у Переяслав. Врятований від страти московським воєводою Гр. Ромодановським.
Перебуваючи у таборі Ромодановського, загинув у серпні 1662 року під Лубнами — у бою з кримськими татарами — союзниками Юрія Хмельницького.
Збірник Голуховського
Автор рукописного збірника, у якому до нас дійшов — хроніка, складена українським канцеляристом Яном Бінвільським, що охоплює події від часів Київської Русі до початку XVII століття. Голуховський, імовірно, був знайомий з Бінвільським, та також доповнював текст літопису.
У збірнику також містяться фрагменти з «Хроніки європейської Сарматії» Алессандро Ґваньїні та переписані історичні документи: листи до гетьмана Богдана Хмельницького, київського митрополита Сильвестра Косова, царя Олексія Михайловича, лист турецького султана до короля Сигізмунда III, лист коронного гетьмана Станіслава Конецпольського до молдавського господаря.
Примітки
- На стороні кошового отамана Якова Барабаша
- На стороні кошового отамана Московського царства
Джерела
- Заруба В. М. Козацька старшина Гетьманської України (1648—1782): персональний склад та родинні зв'язки. — Дніпропетровськ : ЛІРА, 2011. — 932 с. — .
- Кривошея В. В. Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія / Кривошея В. В. ; Укр. ін-т нац. пам'яті. — К. : «Стилос», 2010. — 791 с. — .
- Мицик Юр. Літопис Яна Бінвільського // НаУКМА. Наукові записки. Історичні науки. — 2002. — Т.20. — Ч.2.
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Goluhovskij Semen Yevstahijovich Goluhovskij pol Szymon Goluchowski takozh vidomij pid prizviskami Lyah Ostapenko Volinske voyevodstvo serpen 1662 bilya Luben vijskovij i derzhavnij diyach Getmanshini XVII stolittya diplomat pokozachenij shlyahtich Generalnij pisar u 1659 1660 1661 rokah generalnij suddya u 1661 1662 rokah Semen Goluhovskij Szymon GoluchowskiGerb LelivaPrapor Mirgorodskij polkovij pisar1658 traven 1658Prapor Generalnij pisar1659 21 grudnya 1660Poperednik Ostap FasciyevichNastupnik Pavlo Teterya u generalnij starshini Yuriya Hmelnickogo traven 1661Poperednik Zahar ShijkevichNastupnik Vasil Glosinskij u generalnij starshini Yuriya Hmelnickogo Prapor Generalnij suddya1660Nastupnik Semen Gladkij u generalnij starshini Yakima Somka Narodzhennya nevidomo Volinske voyevodstvo Rich PospolitaSmert 1662 1662 bilya Luben GetmanshinaKrayina Rich Pospolita GetmanshinaReligiya katolictvo pravoslav yaShlyub NN Zolotarenko NN Doroshenko Vijskova sluzhbaPrinalezhnist GetmanshinaZvannya Bitvi Vizvolna vijna Povstannya Pushkarya Moskovsko ukrayinska vijna Diyach tak zvanoyi promoskovskoyi partiyi Getmanshini Uchasnik Vizvolnoyi vijni pribichnik strachenogo Bogdanom Hmelnickim mirgorodskogo polkovnika Matviya Gladkogo Pislya strati dovgij chas perehovuvavsya na Zaporozkij Sichi uchasnik povstannya Pushkarya ta Barabasha pid provodom koshovogo otamana Yakova Barabasha Uv yaznenij yak i Barabash za vimogoyu Vigovskogo u Bilgorodi moskovskoyu vladoyu ale z pochatkom moskovsko kozackoyi vijni vijshov na volyu ta voyuvav na storoni progoloshenogo moskovskim uryadom getmana Ivana Bezpalogo Pislya zrechennya Vigovskogo buv u generalnij starshini spochatku Yuriya Hmelnickogo shpiguvav na moskovskogo voyevodu Kiyeva Yuriya Baryatinskogo ta nakaznogo getmana Yakima Somka Perejshov na storonu Somka Ostannogo takozh zradiv perejshovshi na storonu nizhinskogo polkovnika Vasilya Zolotarenka ta vlashtuvavshi zakolot ZhittyepisPohodiv iz polskogo shlyahetskogo rodu Goluhovskih gerbu Leliva odna z gilok yakogo osila u Volinskomu voyevodstvi Mav dobru osvitu U 1640 h rokah meshkav u Mirgorodi zajmav administrativnu posadu Na pochatku Hmelnichchini pokozachivsya prijnyav pravoslav ya U 1649 roci buv u skladi osavulskogo kurenya Mirgorodskogo polku Nalezhav do kola pribichnikiv mirgorodskogo polkovnika Matviya Gladkogo Pislya jogo strati ta prihodu do vladi Grigoriya Lisnickogo deyakij chas buv zmushenij perehovuvatisya na Sichi U 1650 h rokah uprodovzh pevnogo chasu buv pisarem Generalnoyi vijskovoyi kancelyariyi u Chigirini Odruzhivsya z ridnoyu sestroyu Ganni Zolotarenko druzhini Bogdana Hmelnickogo Pislya smerti getmana znovu perehovuvavsya vid svoyih vorogiv na Sichi Stav koshovim pisarem Pidtrimuvav povstannya koshovogo otamana Yakova Barabasha proti getmana Ivana Vigovskogo U zhovtni listopadi 1657 roku yizdiv poslom Barabasha do Moskvi peredav caryu perehopleni listi Vigovskogo do krimskogo hana Megmeda IV Geraya Povernuvsya na Livoberezhzhya na pochatku 1658 roku buv priznachenij mirgorodskim polkovim pisarem Borovsya z prihilnikami Vigovskogo u polku Pislya rozgromu povstanciv pid Poltavoyu u travni 1658 roku vtik do Moskoviyi buv zaareshtovanij na zapit getmana Utrimuvavsya u Byelgorodskij v yaznici Zvilnenij u serpni pislya pochatku moskovsko ukrayinskoyi vijni Brav uchast u boyah z getmanskimi vijskami pid kerivnictvom Ivana Bezpalogo Vlitku 1659 roku razom z rodinoyu potrapiv u tatarskij polon Zvilnenij pislya usunennya Ivana Vigovskogo vid vladi Druzhina pomerla u Krimu v poloni vid morovici pro sho u lipni 1660 roku han povidomiv Yuriyu Hmelnickomu Obijnyav posadu generalnogo pisarya v uryadi Yuriya Hmelnickogo razom z Ostapom Fasciyevichem Pidpisav Pereyaslavsku ugodu 1659 roku U 1660 ta 1661 rokah ocholyuvav posolstva do Varshavi U zhovtni 1660 roku odruzhivsya vdruge z sestroyu chigirinskogo polkovnika Petra Doroshenka Buv protivnikom Chudnivskoyi ugodi z Richchyu Pospolitoyu U listopadi 1660 roku usunutij vid uryadu na Korsunskij radi cherez svoyi promoskovski poglyadi Zamist nogo generalnim pisarem stav Pavlo Teterya Povernuvsya na Zaporozhzhya U travni 1661 roku vdruge obijnyav pisarskij uryad pislya vtechi Teteri do Polshi Buv tayemnim informatorom moskovskogo voyevodi Yuriya Baryatinskogo ta nakaznogo getmana Yakima Somka Dovidavshis pro ce Yurij Hmelnickij hotiv jogo rozstrilyati 29 lipnya Goluhovskij vtik iz Chigirina pokinuv zhenu svoyu i detej 6 serpnya pribuv u Pereyaslav do Somka Vid nogo distav uryad generalnogo suddi U grudni 1661 roku ocholyuvav kozacke posolstvo do Moskvi Povertayuchis zvidti u chervni 1662 roku priyednavsya u Nizhini do protivnika Somka Vasilya Zolotarenka svogo shvagra Pidnyav na povstannya proti Somka Gadyackij i Poltavskij polki U Kremenchuci strativ gorodovogo otamana pribichnika Somka Zaareshtovanij privezenij do nakaznogo getmana u Pereyaslav Vryatovanij vid strati moskovskim voyevodoyu Gr Romodanovskim Perebuvayuchi u tabori Romodanovskogo zaginuv u serpni 1662 roku pid Lubnami u boyu z krimskimi tatarami soyuznikami Yuriya Hmelnickogo Zbirnik GoluhovskogoDokladnishe Avtor rukopisnogo zbirnika u yakomu do nas dijshov hronika skladena ukrayinskim kancelyaristom Yanom Binvilskim sho ohoplyuye podiyi vid chasiv Kiyivskoyi Rusi do pochatku XVII stolittya Goluhovskij imovirno buv znajomij z Binvilskim ta takozh dopovnyuvav tekst litopisu U zbirniku takozh mistyatsya fragmenti z Hroniki yevropejskoyi Sarmatiyi Alessandro Gvanyini ta perepisani istorichni dokumenti listi do getmana Bogdana Hmelnickogo kiyivskogo mitropolita Silvestra Kosova carya Oleksiya Mihajlovicha list tureckogo sultana do korolya Sigizmunda III list koronnogo getmana Stanislava Konecpolskogo do moldavskogo gospodarya PrimitkiNa storoni koshovogo otamana Yakova Barabasha Na storoni koshovogo otamana Moskovskogo carstvaDzherelaZaruba V M Kozacka starshina Getmanskoyi Ukrayini 1648 1782 personalnij sklad ta rodinni zv yazki Dnipropetrovsk LIRA 2011 932 s ISBN 978 966 383 297 5 Krivosheya V V Kozacka starshina Getmanshini Enciklopediya Krivosheya V V Ukr in t nac pam yati K Stilos 2010 791 s ISBN 978 966 8009 99 0 Micik Yur Litopis Yana Binvilskogo NaUKMA Naukovi zapiski Istorichni nauki 2002 T 20 Ch 2 Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi