Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| У цій статті відсутній , що має містити найважливіших аспектів статті. (серпень 2021) |
Загальні відомості
Широкого визнання у вітчизняному й світовому мовознавстві здобула семантична класифікація, опрацьована В. В. Виноградовим. В основу його фразеологічної теорії покладено ступінь видозміни значення слова у різних синтаксичних і стилістичних умовах фразотворення. Являючи собою єдине значеннєве ціле, фразеологічні одиниці не є однаковими з погляду з'єднаності компонентів і співвіднесеності семантики усього вислову з семантикою його окремих складників-компонентів.
Відштовхуючись від синтаксичних ідей академіка О. Шахматова й узявши до уваги деякі думки Ш. Баллі, академік В. Виноградов подав семантичну класифікацію, виділивши три типи фразеологічних одиниць: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення.
Фразеологічні зрощення
Фразеологічні зрощення — абсолютно неподільні, нерозкладні, немотивовані фразеологічні одиниці, у значенні яких «немає ніякого зв'язку, навіть потенційного, зі значенням їх компонентів» : бити байдики, точити ляси, собаку з'їсти (на чому), пиши пропало, чорта з два, сон в руку. Семантична неподільність виникає або підтримується у фразеологічних зрощеннях рядом фактів:
- а) наявністю у складі фразеологічних одиниць застарілих слів, незрозумілих для загалу (збити з пантелику; взяти на цугундер; ускочити в халепу);
- б) наявністю граматичних архаїзмів (темна вода во облацех; притча во язицех);
- в) втратою у межах фразеологічної одиниці живого синтаксичного зв'язку.
За визначенням В. В. Виноградова, фразеологічні зрощення являють собою «своєрідні складні синтаксичні слова». Компоненти фразеологічних зрощень нагадують морфеми у словах. Як і слова з невивідною основою, вони позбавлені внутрішньої форми. Лише глибоке етимологічне дослідження може допомогти розкрити механізм становлення фразеологічних зрощень і з'ясувати, чому саме ці слова-компоненти спонукали появу цілісного значення.
Фразеологічні єдності
Фразеологічні єдності — теж семантично неподільні фразеологічні одиниці, але їхнє цілісне значення умотивоване значенням компонентів (не нюхати пороху — не бути ще в боях; прикусити язика — замовкнути; кров з молоком — здоровий та ін.).У них значення цілого пов'язане з розумінням внутрішнього образного стрижня фрази, потенційного смислу слів. Звуковою формою вони нерідко збігаються з вільними сполученнями слів: намилити голову (кому), взяти за боки (кого). Для фразеологічних єдностей характерні римовані співзвуччя (всякої тварі по парі, катюзі по заслузі), алітерація (ні ладу ні складу). Сюди належать і каламбури (прокатати на "ороних, сон рябої кобили).
Фразеологічні єдності можуть виникати і внаслідок синтаксичної спеціалізації фрази, вживання її у певній граматичній формі (нуль уваги; діло табак), внаслідок наявності експресивних відтінків значення (плакали наші гроші). До цього розряду В. В. Виноградов залучає «фразові штампи, кліше, типові для різних літературних стилів, і літературні цитати, і крилаті вислови, і народні прислів'я та приказки»
Фразеологічні сполучення
Фразеологічні сполучення — «тип фраз, створюваних реалізацією зв'язаних значень слів» Фразеологічні сполучення не є безумовними семантичними єдностями. Вони аналітичні: «зачепити почуття», «зачепити гордість», «зачепити інтереси».
У них значення слів виокремлюються чіткіше, різкіше, вони аналітичні: зачепити честь (самолюбство, гордість, інтереси), порушити питання (справу, клопотання). Слово зі зв'язаним значенням допускає синонімічну заміну: глупа ніч — пізня ніч, малиновий дзвін —милозвучний дзвін; поєднується з одним словом (безпросипне п'янство) чи з обмеженим рядом слів (страх, жаль, зло, досада бере при неможливості радість, задоволення, насолода бере). Фразеологічні сполучення практично не мають омонімів.
Семантична класифікація і концепція В. Виноградова здобули чи не найбільше прибічників (В. Жуков, О. Бабкін, В. Телія). Різною мірою її розробляли й українські лінгвісти, зокрема Г. Удовиченко, М. Жовтобрюх,В. Русанівський, Д. Баранник, Н. Москаленко, Ф. Медведєв, М. Алефіренко,Л. Скрипник та ін.
Дуже швидко виявилися й вразливі місця семантичної класифікації В. В. Виноградова: окремі підгрупи в середині типів виділяються на основі різних критеріїв; нерідко важко визначити межу між фразеологічними зрощеннями і фразеологічними єдностями (а тому їх об'єднують в одну групу — ідіоми); два перші типи фразеологічних одиниць різко протиставлені третьому — як цілісні (зрощення і єдності) аналітичному (фразеологічні сполучення). Значна кількість фразеологічних одиниць залишилася неохопленою.
Фразеологічні вирази
Зберігши три основні класи фразеологічних одиниць за схемою В. В. Виноградова, М. М. Шанський виділив четвертий клас — фразеологічні вирази, до яких належать «такі стійкі в своєму складі і вживанні фразеологічні звороти, які не тільки є семантично подільними, але й складаються цілком із слів з вільним значенням (серйозно й надовго; Вовків боятися — в ліс не ходити; Не все те золото, що блищить)» [Шанський , 84].
Характером зв'язків слів, що входять до їх складу, і загальним значенням фразеологічні вирази нічим не відрізняються від вільних словосполучень і речень. Специфікою їх є те, що вони не створюються мовцями, а відтворюються як готові структурні і значеннєві одиниці.
Серед фразеологічних виразів М. М. Шанський розрізняє дві групи:
- фразеологічні вирази комунікативного характеру, що являють собою предикативні словосполучення, рівноцінні реченню, є цілим висловленням, виражають те чи інше судження (Людина — це звучить гордо; Хрін від редьки не солодший)
- фразеологічні вирази номінативного характеру, що є сполученням слів, ідентичним лише певній частині речення, є словесною формою того чи іншого поняття і, як і слова, виконують у мові номінативну функцію (трудові успіхи, палії війни, вищий навчальний заклад і т. ін.).
Близький до семантичної класифікації В. В. Виноградова розподіл за ступенем граматично-змістової злитості елементів, здійснений на українському матеріалі П. Дудиком. Учений виділяє п'ять типів фразеологізмів: ідіоми, фразеологічні єдності, фразеологічні вирази, фразеологічні сполучення та фразеологізовані словосполучення.
- Ідіоми об'єднуються семантичною неподільністю, синтаксичною нерозкладністю й замкненістю; зміст ідіоми прямо не випливає з лексичного значення її елементів (бути на близькій нозі).
- У фразеологічних єдностях значення компонентів трохи ослаблене вільнішою семантичною зв'язаністю структурних одиниць (намилити голову, пальці знати)
- Терміном фразеологічні вирази передусім об'єднуються прислів'я і приказки (за моє жито ще мене й бито, що легко нажить — з дому біжить). Вони повністю складаються зі слів з вільними значеннями, не виступають семантичним еквівалентом окремого слова.
- Фразеологічні сполучення — ходові формули, що приховують у собі метафору, мають досить прозору внутрішню форму (прибитий горем, голуба кров, Хома невірний). Сюди належать і фразеологізми-професіоналізми: вигнати діди (гончарське) «нагріти вироби так, щоб вогонь виходив з горна»; дати дуб (чинбарське) «обробити шкіру дубленням» (Полтавщина).
- Фразеологічні словосполучення об'єднуються неметафоричністю, синтаксичною неподільністю компонентів (шкода й гадки, невелике цабе, ось тобі на).
Семантична класифікація фразеологічних одиниць у плані діахронії опрацьована Б. О. Ларіним. Класифікація Б. О. Ларіна відбиває етапи розвитку і перебудови первісних вихідних словосполучень, вона включає:
- а) перемінні словосполучення;
- б) стійкі словосполучення, що відзначаються наявністю стереотипності, традиційності і метафоричного переосмислення, відходом від первісного значення;
- в) ідіоми, які відзначаються у порівнянні з стійкими метафоричними словосполученнями більш деформованим, скороченим, далеким від первісного лексичним і граматичним складом і помітним послабленням тієї семантичної подільності, яка зумовлює метафоричність, тобто смислову двоплановість.
Див. також
Джерела
- Виноградов 1977, 145
- В. В. Виноградов 1947, 61
- В. В. Виноградов 1947, 24-25
- Ларін 1956, 200—224
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Лютий 2011) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U cij statti vidsutnij vstupnij rozdil sho maye mistiti viznachennya predmeta i stislij oglyad najvazhlivishih aspektiv statti Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi preambulu serpen 2021 Zagalni vidomostiShirokogo viznannya u vitchiznyanomu j svitovomu movoznavstvi zdobula semantichna klasifikaciya opracovana V V Vinogradovim V osnovu jogo frazeologichnoyi teoriyi pokladeno stupin vidozmini znachennya slova u riznih sintaksichnih i stilistichnih umovah frazotvorennya Yavlyayuchi soboyu yedine znachennyeve cile frazeologichni odinici ne ye odnakovimi z poglyadu z yednanosti komponentiv i spivvidnesenosti semantiki usogo vislovu z semantikoyu jogo okremih skladnikiv komponentiv Vidshtovhuyuchis vid sintaksichnih idej akademika O Shahmatova j uzyavshi do uvagi deyaki dumki Sh Balli akademik V Vinogradov podav semantichnu klasifikaciyu vidilivshi tri tipi frazeologichnih odinic frazeologichni zroshennya frazeologichni yednosti i frazeologichni spoluchennya Frazeologichni zroshennyaFrazeologichni zroshennya absolyutno nepodilni nerozkladni nemotivovani frazeologichni odinici u znachenni yakih nemaye niyakogo zv yazku navit potencijnogo zi znachennyam yih komponentiv biti bajdiki tochiti lyasi sobaku z yisti na chomu pishi propalo chorta z dva son v ruku Semantichna nepodilnist vinikaye abo pidtrimuyetsya u frazeologichnih zroshennyah ryadom faktiv a nayavnistyu u skladi frazeologichnih odinic zastarilih sliv nezrozumilih dlya zagalu zbiti z panteliku vzyati na cugunder uskochiti v halepu b nayavnistyu gramatichnih arhayizmiv temna voda vo oblaceh pritcha vo yaziceh v vtratoyu u mezhah frazeologichnoyi odinici zhivogo sintaksichnogo zv yazku Za viznachennyam V V Vinogradova frazeologichni zroshennya yavlyayut soboyu svoyeridni skladni sintaksichni slova Komponenti frazeologichnih zroshen nagaduyut morfemi u slovah Yak i slova z nevividnoyu osnovoyu voni pozbavleni vnutrishnoyi formi Lishe gliboke etimologichne doslidzhennya mozhe dopomogti rozkriti mehanizm stanovlennya frazeologichnih zroshen i z yasuvati chomu same ci slova komponenti sponukali poyavu cilisnogo znachennya Frazeologichni yednostiFrazeologichni yednosti tezh semantichno nepodilni frazeologichni odinici ale yihnye cilisne znachennya umotivovane znachennyam komponentiv ne nyuhati porohu ne buti she v boyah prikusiti yazika zamovknuti krov z molokom zdorovij ta in U nih znachennya cilogo pov yazane z rozuminnyam vnutrishnogo obraznogo strizhnya frazi potencijnogo smislu sliv Zvukovoyu formoyu voni neridko zbigayutsya z vilnimi spoluchennyami sliv namiliti golovu komu vzyati za boki kogo Dlya frazeologichnih yednostej harakterni rimovani spivzvuchchya vsyakoyi tvari po pari katyuzi po zasluzi aliteraciya ni ladu ni skladu Syudi nalezhat i kalamburi prokatati na oronih son ryaboyi kobili Frazeologichni yednosti mozhut vinikati i vnaslidok sintaksichnoyi specializaciyi frazi vzhivannya yiyi u pevnij gramatichnij formi nul uvagi dilo tabak vnaslidok nayavnosti ekspresivnih vidtinkiv znachennya plakali nashi groshi Do cogo rozryadu V V Vinogradov zaluchaye frazovi shtampi klishe tipovi dlya riznih literaturnih stiliv i literaturni citati i krilati vislovi i narodni prisliv ya ta prikazki Frazeologichni spoluchennyaFrazeologichni spoluchennya tip fraz stvoryuvanih realizaciyeyu zv yazanih znachen sliv Frazeologichni spoluchennya ne ye bezumovnimi semantichnimi yednostyami Voni analitichni zachepiti pochuttya zachepiti gordist zachepiti interesi U nih znachennya sliv viokremlyuyutsya chitkishe rizkishe voni analitichni zachepiti chest samolyubstvo gordist interesi porushiti pitannya spravu klopotannya Slovo zi zv yazanim znachennyam dopuskaye sinonimichnu zaminu glupa nich piznya nich malinovij dzvin milozvuchnij dzvin poyednuyetsya z odnim slovom bezprosipne p yanstvo chi z obmezhenim ryadom sliv strah zhal zlo dosada bere pri nemozhlivosti radist zadovolennya nasoloda bere Frazeologichni spoluchennya praktichno ne mayut omonimiv Semantichna klasifikaciya i koncepciya V Vinogradova zdobuli chi ne najbilshe pribichnikiv V Zhukov O Babkin V Teliya Riznoyu miroyu yiyi rozroblyali j ukrayinski lingvisti zokrema G Udovichenko M Zhovtobryuh V Rusanivskij D Barannik N Moskalenko F Medvedyev M Alefirenko L Skripnik ta in Duzhe shvidko viyavilisya j vrazlivi miscya semantichnoyi klasifikaciyi V V Vinogradova okremi pidgrupi v seredini tipiv vidilyayutsya na osnovi riznih kriteriyiv neridko vazhko viznachiti mezhu mizh frazeologichnimi zroshennyami i frazeologichnimi yednostyami a tomu yih ob yednuyut v odnu grupu idiomi dva pershi tipi frazeologichnih odinic rizko protistavleni tretomu yak cilisni zroshennya i yednosti analitichnomu frazeologichni spoluchennya Znachna kilkist frazeologichnih odinic zalishilasya neohoplenoyu Frazeologichni viraziZberigshi tri osnovni klasi frazeologichnih odinic za shemoyu V V Vinogradova M M Shanskij vidiliv chetvertij klas frazeologichni virazi do yakih nalezhat taki stijki v svoyemu skladi i vzhivanni frazeologichni zvoroti yaki ne tilki ye semantichno podilnimi ale j skladayutsya cilkom iz sliv z vilnim znachennyam serjozno j nadovgo Vovkiv boyatisya v lis ne hoditi Ne vse te zoloto sho blishit Shanskij 84 Harakterom zv yazkiv sliv sho vhodyat do yih skladu i zagalnim znachennyam frazeologichni virazi nichim ne vidriznyayutsya vid vilnih slovospoluchen i rechen Specifikoyu yih ye te sho voni ne stvoryuyutsya movcyami a vidtvoryuyutsya yak gotovi strukturni i znachennyevi odinici Sered frazeologichnih viraziv M M Shanskij rozriznyaye dvi grupi frazeologichni virazi komunikativnogo harakteru sho yavlyayut soboyu predikativni slovospoluchennya rivnocinni rechennyu ye cilim vislovlennyam virazhayut te chi inshe sudzhennya Lyudina ce zvuchit gordo Hrin vid redki ne solodshij frazeologichni virazi nominativnogo harakteru sho ye spoluchennyam sliv identichnim lishe pevnij chastini rechennya ye slovesnoyu formoyu togo chi inshogo ponyattya i yak i slova vikonuyut u movi nominativnu funkciyu trudovi uspihi paliyi vijni vishij navchalnij zaklad i t in Blizkij do semantichnoyi klasifikaciyi V V Vinogradova rozpodil za stupenem gramatichno zmistovoyi zlitosti elementiv zdijsnenij na ukrayinskomu materiali P Dudikom Uchenij vidilyaye p yat tipiv frazeologizmiv idiomi frazeologichni yednosti frazeologichni virazi frazeologichni spoluchennya ta frazeologizovani slovospoluchennya Idiomi ob yednuyutsya semantichnoyu nepodilnistyu sintaksichnoyu nerozkladnistyu j zamknenistyu zmist idiomi pryamo ne viplivaye z leksichnogo znachennya yiyi elementiv buti na blizkij nozi U frazeologichnih yednostyah znachennya komponentiv trohi oslablene vilnishoyu semantichnoyu zv yazanistyu strukturnih odinic namiliti golovu palci znati Terminom frazeologichni virazi peredusim ob yednuyutsya prisliv ya i prikazki za moye zhito she mene j bito sho legko nazhit z domu bizhit Voni povnistyu skladayutsya zi sliv z vilnimi znachennyami ne vistupayut semantichnim ekvivalentom okremogo slova Frazeologichni spoluchennya hodovi formuli sho prihovuyut u sobi metaforu mayut dosit prozoru vnutrishnyu formu pribitij gorem goluba krov Homa nevirnij Syudi nalezhat i frazeologizmi profesionalizmi vignati didi goncharske nagriti virobi tak shob vogon vihodiv z gorna dati dub chinbarske obrobiti shkiru dublennyam Poltavshina Frazeologichni slovospoluchennya ob yednuyutsya nemetaforichnistyu sintaksichnoyu nepodilnistyu komponentiv shkoda j gadki nevelike cabe os tobi na Semantichna klasifikaciya frazeologichnih odinic u plani diahroniyi opracovana B O Larinim Klasifikaciya B O Larina vidbivaye etapi rozvitku i perebudovi pervisnih vihidnih slovospoluchen vona vklyuchaye a pereminni slovospoluchennya b stijki slovospoluchennya sho vidznachayutsya nayavnistyu stereotipnosti tradicijnosti i metaforichnogo pereosmislennya vidhodom vid pervisnogo znachennya v idiomi yaki vidznachayutsya u porivnyanni z stijkimi metaforichnimi slovospoluchennyami bilsh deformovanim skorochenim dalekim vid pervisnogo leksichnim i gramatichnim skladom i pomitnim poslablennyam tiyeyi semantichnoyi podilnosti yaka zumovlyuye metaforichnist tobto smislovu dvoplanovist Div takozhFrazeologizmDzherelaVinogradov 1977 145 V V Vinogradov 1947 61 V V Vinogradov 1947 24 25 Larin 1956 200 224Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Lyutij 2011