Селіге́р (рос. Селигер, дав.-рус. Серегѣръ) — озеро в Росії, на Валдайській височині (у сточищі Волги); 212 км², глибина до 24 м.
Селігер | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
57°13′ пн. ш. 33°00′ сх. д. / 57.217° пн. ш. 33.000° сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна | ![]() | |||
Регіон | Тверська область Новгородська область | |||
Геологічні дані | ||||
Тип | d і d | |||
Розміри | ||||
Площа поверхні | 260 км² | |||
Висота | 205 м | |||
Глибина макс. | 24 м | |||
Розмір | 66 x 37 км | |||
Довжина | 100 км | |||
Ширина | 37 км | |||
Берегова лінія | 528 км | |||
Вода | ||||
Басейн | ||||
↑ Водний басейн | d | |||
Вливаються | , і | |||
Витікають | ||||
Площа басейну | 2 275 км² | |||
Країни басейну | Росія | |||
Інше | ||||
Острови | 160 | |||
Geonames | 497809 | |||
Код ДВР Росії | 08010100411110000000381 | |||
![]() Селігер (Росія) | ||||
| ||||
|
Географія і гідрографія
Площа озера 260 км², близько 38 км² її припадає на острови (їх на Селігері понад 160). Найбільший — , другий за розміром — Городомля. Площа всього басейну — 2275 км².
Селігер приймає 110 приток (найбільші — річки , і ), а з нього витікає лише одна річка . Озеро, що розташоване на висоті 205 метрів над рівнем моря, має льодовикове походження. Цим пояснюється його своєрідна форма — це не озеро в звичному понятті, а швидше ланцюжок озер, що протягнулися з півночі на південь на 100 км і пов'язаних між собою короткими вузькими протоками. Ці окремі частини озера називаються «плесами» (рос. плёсы).
На Селігері налічується 24 плеса, найбільші — Полновське, Осташковське, Кравотинське, Селіжаровське, Троїцьке, Сосницьке, Нижньокотицьке і Березовське. Окремі частини озера носять самостійні назви: озера Вясцо, Величко, Серемо, Глибоке, Довге, Святе, Сватиця тощо.
Вода в Селігері дуже прозора, прозорість досягає 5 метрів.
На березі південної частини озера Селігер розташовано місто Осташков — районний центр Осташковського району.
Історія
Перші згадки про Селігер зустрічаються в руських літописах 12-13 століть. В ті часи озеро, що називалося частіше Серегір, входило до складу жвавих новгородських шляхів. Ці пересування по Селігеру перш за все і відображені в літописах. Так, в 1199 році, по дорозі з міста Новгород у Владимир на Селігері помер новгородський архієпископ Меркурій. Під 1216 роком збереглася звістка, що новгородці «ходили Серегером на верх рѣки Волга».
Назва
Озеро Селігер у формі Серегѣръ з'являється в XII—XIII століттях.
Гідронім має, скоріше за все, прибалтійсько-фінське походження, але його етимологічне значення залишається спірним. , а також пов'язували назву з фін. Selkäjärvi («високо розташоване озеро»). Я. Каліма і М. Фасмер виводять гідронім від фін. Särkijärvi («плотвяне озеро»). При цьому обидві версії взаємовиключні і мають певні фонетичні труднощі. Проблема етимології озера Селігер залишається дискусійною ще внаслідок наявності як прибалтійсько-фінської, так і балтійської гідронімії в регіоні і складності їх розрізнення.
Культура
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHpMek5rTDFSb1pWOU5iMjVoYzNSbGNubGZiMlpmVTNRdVgwNXBiRjl2Ymw5VGRHOXNiMkp1ZVdsZlNYTnNZVzVrWDJsdVgweGhhMlZmVTJWc2FXZGxjbDlwYmw5VWRtVnlYMUJ5YjNacGJtTmxYeVV5T0VkdmNuTnJhV2xmTURNNU56TWxNamt1YW5Cbkx6STNOWEI0TFZSb1pWOU5iMjVoYzNSbGNubGZiMlpmVTNRdVgwNXBiRjl2Ymw5VGRHOXNiMkp1ZVdsZlNYTnNZVzVrWDJsdVgweGhhMlZmVTJWc2FXZGxjbDlwYmw5VWRtVnlYMUJ5YjNacGJtTmxYeVV5T0VkdmNuTnJhV2xmTURNNU56TWxNamt1YW5Cbi5qcGc=.jpg)
Комп'ютерна обробка фото 1910 року С. М. Прокудіна-Горського
На озері, на острові Столбний розташований монастир , заснований на честь .
Флора і фауна
У Селігері мешкає близько 30 видів риб (промислове значення мають , лящ, щука, судак, минь, ряпушка, в'язь), ведуться роботи з акліматизації вугра, пеляді, коропа.
В околицях Селігера збереглися такі ссавці, як лось, свиня дика, ведмідь бурий, вовк, лисиця руда, заєць, вивірка лісова, куниця лісова, бобер європейський, різноманітні кажани. Тут акліматизовано єнота уссурійського.
З птахів є чапля, журавель сірий, качка, мартин, рябчик, сорока, дятел.
Судноплавство
Селігер — судноплавне озеро. Пасажирські перевезення здійснюються суднами типів , , та інших. В Осташкові є , на багатьох островах є пристані.
Також на озері діють поромні переправи.
Туризм
Селігер — популярне місце автомобільного, водного, велосипедного туризму. Є численні бази відпочинку та ін.
Форум
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHhMekUyTDBocGEzbzFkRjk0Wm5KZlltbG5MblJvZFcxaUxtcHdaeTR5WlRoa09XWXhObUZoWWpBNU0ySTRNV1ExT0RNM056RTVNRE5oTlRaa05TNXFjR2N2TWpJd2NIZ3RTR2xyZWpWMFgzaG1jbDlpYVdjdWRHaDFiV0l1YW5CbkxqSmxPR1E1WmpFMllXRmlNRGt6WWpneFpEVTRNemMzTVRrd00yRTFObVExTG1wd1p3PT0uanBn.jpg)
У 2005—2014 роках на березі озера щорічно проводився молодіжний форум . Організатором форуму з 2005 є пропутінський молодіжний рух «Наші». Починаючи з 2009 форум курувався спільно з Федеральним агентством у справах молоді («Росмолодь»).
11-14 липня 2013 року на березі Селігера пройшов третій та останній Український молодіжний форум Росії .
Див. також
Примітки
- Покажчик географічних назв та етнонімів (укр.). Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 23 липня 2017.
- Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. Т. III. С. 595—596.
- Иванов В. Ф. Топонимический словарь Селигерского края [ 25 серпня 2012 у Wayback Machine.]
- Откупщиков Ю. В. Индоевропейский суффикс *-men-/*-mōn- в славянской топонимике // Откупщиков Ю. В. Из истории индоевропейского словообразования. СПб.: СПбГУ, 2005. С. 247.
- Британский совет отказался ехать на кремлевский слет. BBC. 27.05.2010
- Карась, Сєргєй Ігорєвіч (2022). ДІЯЛЬНІСТЬ МОЛОДІЖНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ РОСІЇ У 2011-2014 РР.. МАТЕРІАЛИ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН В НОВИЙ ТА НОВІТНІЙ ЧАС» 10 ТРАВНЯ 2022 РОКУ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ (укр) . Київ: Київський національний університет імені Т. Шевченка. с. 293—300. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ ()
Посилання
- Селіґер // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
![]() | Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |