Джером Девід Селінджер | ||||
---|---|---|---|---|
Jerome David Salinger | ||||
Ім'я при народженні | Джером Девід Селінджер | |||
Народився | 1 січня 1919 Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1] | |||
Помер | 27 січня 2010 (91 рік) Корніш, Салліван, Нью-Гемпшир, США | |||
Громадянство | США | |||
Національність | США | |||
Місце проживання | d | |||
Діяльність | письменник, прозаїк-романіст | |||
Сфера роботи | художня література[d] | |||
Alma mater | Колумбійський університет, d, d, d і d | |||
Мова творів | англійська | |||
Роки активності | з 1940 | |||
Напрямок | ||||
Magnum opus | Ловець у житі, Дев'ять оповідань, d і Френні і Зуї | |||
Конфесія | Дзен і юдаїзм | |||
У шлюбі з | d | |||
Діти | d і d | |||
Автограф | ||||
Учасник | Друга світова війна | |||
| ||||
Джером Девід Селінджер у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Джеро́м Де́від Се́лінджер (англ. Jerome David Salinger; 1 січня 1919, Нью-Йорк — 27 січня 2010) — американський письменник. Серед його найвизначніших творів — роман «Ловець у житі» (1951), що мав значний вплив на суспільство Америки.
Біографія
Народився у єврейсько-ірландській сім'ї. Його батько Сол був євреєм, торговцем м'ясними продуктами та сиром, імпортував яловичину з Європи, мати — ірландкою, католичкою. Можливо, цей юдейсько-кельтський дуалізм і вплинув на його своєрідний світогляд. Адже однією з важливих рис характеру є суперечливість. Те, що він був напівєвреєм, викликало серйозний внутрішній конфлікт, зумовлений не так релігією, як соціальним статусом, — в ті часи був поширений антисемітизм. Селінджер мав старшу сестру Доріс, дітей виховувала мати в дусі методизму. З батьком у Селінджера були прохолодні стосунки. Сол бажав, щоб Девід заробляв великі гроші, мав певну роботу з високим соціальним статусом, також він хотів, щоб Девід продовжив сімейний бізнес, а це майбутнього письменника зовсім не приваблювало.
У Нью-Йорку минуло дитинство, він мешкав з західного боку Мангеттена, там минули його перші шкільні роки. Селінджера вигнали з кількох приватних шкіл, через те, що він не хотів навчатися. Далі він вчився у військовій школі «Веллі-Фордж» в штаті Пенсільванія, тоді ж почав писати. Це було його бажання там учитися, бо він хотів жити окремо від батьків. Однокласники згадують, що для нього було звичним бути в центрі уваги, він був дуже компанійським, умів розповідати веселі історії й анекдоти, але коли йшлося про гулянки з випивкою, він, як правило, не брав участі. Селінджер був капітаном фехтувальної команди.
Потім разом з батьком хлопець побував у Польщі, — там він знайомився зі специфікою морських перевезень м'ясних продуктів. Це мало його цікавило, та поїхав він охоче. Проте отримав дуже неприємні враження від скотобоєнь, після чого твердо вирішив цим не займатись. Огида до м'ясного бізнесу вилилася в те, що він став вегетаріанцем. Під час поїздки він знайомиться з європейською культурою і вивчає німецьку мову.
Після цього Селінджер прожив десять місяців у Відні, потім повернувся до Америки, в коледж Урсінус, але вже серед року втратив інтерес до навчання. Він не хотів навчатись у вищій школі (Ivy Leage) через її снобізм та тому, що був євреєм.
Певний час майбутній письменник відвідував літературні курси при Колумбійському університеті, що їх вів Віт Барнетт, редактор журналу «Сторі». Він казав, що Селінджер сидів в останньому ряду й дивився у вікно майже до кінця останнього семестру. Лише під кінець хлопець ожив, тоді він написав «Підлітки», перше оповідання (коли йому був 21 рік), яке Барнетт вирішив опублікувати в «Сторі», що було певним ризиком, адже в оповіданні не було нічого особливого. Селінджер не раз казав своїм друзям, що колись він стане великим письменником. Увесь цей час він продовжував писати.
Потім він плавав в Індію та Карибським морем на шведському лайнері «Кунгсхольм», де організовував дозвілля туристів, і не припиняв писати оповідання для журналів та університетських збірок.
У 1942 році Селінджера призвали до армії, де він прослужив два роки. Він брав участь у Другій світовій війні у складі дванадцятого піхотного полку четвертої піхотної дивізії США. Серцева аритмія зробила письменника непридатним для піхоти, але він перебував на службі від початку мобілізації, а в 1944 році у складі союзних військ брав участь у висадці на узбережжя Нормандії, був зв'язковим, служив у контррозвідці. На фронті було нелегко, і у 1945 році майбутній класик американської літератури потрапив до шпиталю з нервовим зривом. Пізніше він з презирством ставився до В'єтнамської війни й глузував з хлопців, які вербувалися. Гіркий і трагічний досвід воєнних років відіграв велику роль у формуванні його як письменника. У Німеччині він одружився з Сильвією Вельтер, але через півроку після переїзду до Америки вони розлучились.
1947 рік був роком першого серйозного прориву для письменника, коли журнал The New Yorker прийняв до публікації оповідання «Рибка-бананка» і після майже річної переробки опублікував його, запропонувавши Селінджерові контракт на публікацію подальших оповідань. У кінці 40-х публікується ряд оповідань, а автор наполегливо працює над історією Голдена Колфілда, публікуючи її шматками, яка нарешті формується в цілісний роман. «Ловець у житі», — фактично, головний твір автора — виходить друком у 1951 році, а через кілька місяців посідає перше місце в списку американських бестселерів. На той час з'явилися майже всі найвідоміші оповідання Селінджера, що увійшли до збірки «Дев'ять оповідань» (1953).
Після гучної популярності, викликаної виданням роману, автор вирішив переїхати до Нової Англії, де придбав собі заміський будинок в Корніші неподалік від річки Коннектикут, штат Нью-Гемпшир. Його дім знаходиться досить далеко від сусідів, серед лісу далеко від міста.
У 1955 році Селінджер одружився з Клер Даґлас, молодшою за нього на п'ятнадцять років. Вони постійно проживали у маєтку в Корніші. Спершу Селінджер підтримував певні контакти з місцевою громадою, вів бесіди з учнівською молоддю. Однак після того, як одна з учениць узяла в нього інтерв'ю, нібито для шкільної газети, а опублікувала його в пресі, Селінджер розлютився та припинив ці заняття. Відтоді свій час він проводив приватно, спілкуючись переважно лише з дружиною. У 1955 році у них народилася донька Маргарет, пізніше — син Метью. Селінджер виявився непоганим батьком, зачаровував дітей своїми оповіданнями, але письменницька діяльність та спосіб життя автора псували відносини в родині. У цей час він пише кілька оповідань про родину Гласів і врешті, не завершуючи цикл, покидає літературу назавжди, вважаючи, що слава дуже йому шкодить. Він живе у своєму будинку відлюдним життям, уникаючи контактів з сусідами, до яких по кілька миль, відгородившись від навколишнього світу, відмовляється давати інтерв'ю і запобігає всім спробам підняти завісу його приватного життя. Значну роль зіграло в цьому і його захоплення східними релігіями — буддизмом та індуїзмом, що добре помітно в останніх повістях. Проте вони не повністю полонили його, хоч були найбільш стійким його захопленням, стверджує дочка автора. Певний час він цікавився саєнтологією, але невдовзі покинув її, також він цікавився гомеопатією, проводячи за заняттям нею більшу частину дня.
У 1966 році він розлучився із Клер і пісья цього жив кілька місяців з вісімнадцятилітньою Джойс Мейнард, яка пізніше стала письменницею. У 1998 році остання видала книгу спогадів (вона ж продала його листи, але їх викуплено Пітером Нортоном і благородно повернуто автору).
Селінджер помер удома природною смертю в Нью-Гемпширі 27 січня 2010 року в 91-річному віці. Інформацію щодо смерті надав син письменника, інформація також була підтверджена його літературним агентом.
Творчість
Письменницька кар'єра розпочалася з публікації коротких оповідань у нью-йоркських журналах. Перше оповідання «Підлітки» автор надрукував у 1940, коли йому був 21 рік. Певний час відвідував літературні курси при Колумбійському університеті, які вів Віт Барнетт, редактор журналу «Сторі», який і опублікував його перше оповідання. Першу серйозну популярність Селінджеру принесло коротке оповідання «Чудовий день для рибки-бананки» (англ. A Perfect Day for Bananafish, 1948) — історія одного дня в житті молодої людини, Сеймура Гласа, і його дружини. Пізніше Селінджер створює цілу уявну сім'ю Гласів — двох колишніх акторів водевілю та їхніх сімох дітей — Сеймура, Бадді, Бу Бу, Волта, Вокера, Зуї і Френні, виписуючи їхні характери в коротких оповіданнях.
Через одинадцять років після першої публікації Селінджер випустив свій єдиний роман «Ловець у житі» (The Catcher in the Rye, 1951), що зустрів схвалення критики і залишається особливо популярним серед старшокласників і студентів, які знайшли у поглядах і поведінці героя, Голдена Колфілда, відгук власним настроям.
У 1953 надруковано збірку «Дев'ять оповідань». У 60-ті роки виходять новели «Френні і Зуї» (Franny and Zooey) і повість «Вище крокви, будівничі» (Raise High the Roof Beam, Carpenters).
Після того як роман «Ловець у житі» завоював велику популярність, Селінджер почав вести життя відлюдника, відмовляючись від інтерв'ю. Після 1965 припинив друкуватися, пишучи тільки для себе. В останні роки він практично не мав контактів із зовнішнім світом, живучи за високою огорожею в особняку в містечку Корніш у штаті Нью-Гемпшир.
У 1955 одружився з Клер Даґлас, тоді ж він написав «Френні». У 1950-ті Селінджер написав кілька оповідань про родину Ґласів, і не завершивши цикл, покинув літературу назовсім. Останнім твором є повість «Шістнадцятий день Гепворта 1924 року», надрукована в журналі «Нью-Йоркер» у 1965.
Твори
- 1940 — Підлітки (The Young Folks)
- 1940 — Зустрінься з Еді (Go See Eddie)
- 1941 — Винуватий, виправлюся (The Hang of It)
- 1941 — Душа нещасливої історії (The Heart of a Broken Story)
- 1942 — Тривалий дебют Лоїс Теггетт (The Long Debut of Lois Taggett)
- 1942 — Неофіційний рапорт про одного піхотинця (Personal Notes of an Infantryman)
- 1943 — Брати Варіоні (The Varioni Brothers)
- 1943 — Перекинутий ліс (The Inverted Forest)
- 1944 — За спільною згодою (Both Parties Concerned)
- 1944 — М'якосердий сержант (Soft Boiled Sergeant)
- 1944 — Останній день останнього звільнення (Last Day of the Last Furlough)
- 1944 — Раз на тиждень — тебе не вб'є (Once a Week Won't Kill You)
- 1945 — Елейн (Elaine)
- 1945 — Я божевільний (I'm Crazy)
- 1945 — Солдат у Франції (A Boy in France)
- 1945 — Оселедець в бочці (This Sandwich Has No Mayonnaise)
- 1945 — Сторонній (The Stranger)
- 1946 — Легкий бунт на Медісон-авеню (Slight Rebellion off Madison)
- 1947 — Дівчисько без попки в проклятому сорок першому (A Young Girl in 1941 with No Waist at All)
- 1947 — The Ocean Full of Bowling Balls
- 1948 — Знайома дівчина (A Girl I Knew)
- 1948 — Сумний мотив (Blue melody)
- 1948 — Чудовий день для рибки-бананки
- 1948 — Тупташка-невдашка (Uncle Wiggily in Connecticut)
- 1948 — (Just Before the War with the Eskimos)
- 1949 — Людина, котра сміялася (The Laughing Man)
- 1949 — У човні (Down at the Dinghy)
- 1950 — (For Esmé — with Love and Squalor)
- 1951 — Уста чарівні й очі зелені (Pretty Mouth and Green My Eyes)
- 1951 — Над прірвою в житі (або Ловець у житі)
- 1952 — Блакитний період де Дом'є-Сміта (De Daumier-Smith's Blue Period)
- 1953 —
- 1955 —
- 1959 —
- 1961 — Френні і Зуї
- 1965 — (Hapworth 16, 1924)
Українські переклади
- Оповідання та повісті
- Джером Девід Селінджер. Дев'ять оповідань (збірка). Переклад з англійської Антоніна Івахненко, Юлія Григоренко. Харків: Фоліо, 2010 (завантажити з е-бібліотеки «Чтиво» [ 6 вересня 2016 у Wayback Machine.])
- Чудовий день для рибки-бананки
- Дядечко Віґґілі у Коннектикуті
- Незадовго до війни з ескімосами
- Чоловік, що сміється
- У човні
- Для Есме: з любов'ю і мерзотою
- Вуста чарівні та зелені очі
- Блакитний період де Дом'є-Сміта
- Тедді
- Джером Девід Селінджер. Тупташка-невдашка (оповідання). Переклад з англійської Ольги Сенюк. Американська новела. — Київ: Дніпро, 1978. — С. 269—280. (завантажити з е-бібліотеки «Чтиво» [ 5 вересня 2016 у Wayback Machine.])
- Джером Девід Селінджер. Збірка Над прірвою у житі (Над прірвою у житі (повість), Вище Крокви, Будівничі! (повість), Тупташка-Невдашка (оповідання), Френні (оповідання), Підліток проти (оповідання). Переклад з англійської: Олекса Логвиненко, Олександр Терех, Ольга Сенюк, Юрій Покальчук. — Київ: Молодь, 1984. — 272 с.; (завантажити з сайту «Бібліотека світової літератури» [ 12 листопада 2011 у Wayback Machine.])
- (передрук:) Київ: Котигорошко, 1993 () (завантажити з сайту «Бібліотека світової літератури» [ 27 червня 2010 у Wayback Machine.])
- Джером Девід Селінджер. Чудовий день для рибки-бананки (оповідання). Переклад з англійської Дмитра Кузьменка. Київ: Всесвіт, 2004. — № 7/8. — с. 159—167. (ISSN 0320-8370) (завантажити з е-бібліотеки «Чтиво» [ 5 вересня 2016 у Wayback Machine.])
- Джером Девід Селінджер. У човні. Уста чарівні й очі зелені (оповідання).. Переклад з англійської Дмитра Кузьменка. Київ: Всесвіт, 2008. — № 9/10. — С. 20–34. (ISSN 0320-8370) (завантажити з е-бібліотеки «Чтиво» [ 8 вересня 2016 у Wayback Machine.])
- Джером Девід Селінджер. Для Есмé з любов'ю і мерзотою. Переклад з англійської Дмитра Кузьменка. Київ: Всесвіт, 2009. — № 7–8. — с. 76–89. (завантажити з е-бібліотеки «Чтиво» [ 5 вересня 2016 у Wayback Machine.])
- Джером Девід Селінджер. Чудовий день для бананорибки (Новела). Київ: Всесвіт, 2015. — № 5/6. — с. 285—294.
- Ловець у житі
- Джером Д. Селінджер. Над прірвою у житі. Переклад з англійської Олекси Логвиненка. Київ: Молодь, 1984. 272 стор. завантажити e-book версію [ 27 червня 2010 у Wayback Machine.]
- (передрук) Джером Д. Селінджер. Над прірвою у житі. Переклад з англійської Олекси Логвиненка. Київ: Котигорошко, 1993 272 стор. ()
- (передрук) Дж. Д. Селінджер. Ловець у житі. Переклад з англійської Олекси Логвиненка. Художнє оформлення Є. В. Вдовиченко., Харків: Фоліо, 2010. 317 стор.
- (передрук) Дж. Д. Селінджер. Ловець у житі. Переклад з англійської Олекси Логвиненка. Художнє оформлення Є. В. Вдовиченко., Харків: Фоліо, 2012. 317 стор.
- (передрук) Дж. Д. Селінджер. Ловець у житі. Переклад з англійської Олекси Логвиненка., Харків: Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля, 2015. 256 стор.
Цікаві факти
- У 2017 році вийшов фільм (біографічна драма) «За прірвою у житі» (США). Режисер — Денні Стронг. Роль Дж. Д.Селінджера виконав Ніколас Голт.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118605054 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Помер письменник Джером Селінджер
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2010. Процитовано 2 лютого 2010.
- . Архів оригіналу за лютий 2, 2010. Процитовано лютий 2, 2010.
Посилання
- Селінджер // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Селінджер Джером Девід // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 498. — .
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Джером Девід Селінджер |
- Твори Джерома Девіда Селінджера [ 8 вересня 2016 у Wayback Machine.] на сайті е-бібліотеки Чтиво
- Новела Чудовий день для бананорибки на сайті Мислене Древо [ 14 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Бібліотека зарубіжної літератури [ 23 грудня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lib Chlen KPRS Dzherom Devid SelindzherJerome David SalingerIm ya pri narodzhenni Dzherom Devid SelindzherNarodivsya 1 sichnya 1919 1919 01 01 Nyu Jork Nyu Jork SShA 1 Pomer 27 sichnya 2010 2010 01 27 91 rik Kornish Sallivan Nyu Gempshir SShAGromadyanstvo SShANacionalnist SShAMisce prozhivannya dDiyalnist pismennik prozayik romanistSfera roboti hudozhnya literatura d Alma mater Kolumbijskij universitet d d d i dMova tvoriv anglijskaRoki aktivnosti z 1940NapryamokMagnum opus Lovec u zhiti Dev yat opovidan d i Frenni i ZuyiKonfesiya Dzen i yudayizmU shlyubi z dDiti d i dAvtografUchasnik Druga svitova vijna Dzherom Devid Selindzher u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Dzhero m De vid Se lindzher angl Jerome David Salinger 1 sichnya 1919 Nyu Jork 27 sichnya 2010 amerikanskij pismennik Sered jogo najviznachnishih tvoriv roman Lovec u zhiti 1951 sho mav znachnij vpliv na suspilstvo Ameriki BiografiyaNarodivsya u yevrejsko irlandskij sim yi Jogo batko Sol buv yevreyem torgovcem m yasnimi produktami ta sirom importuvav yalovichinu z Yevropi mati irlandkoyu katolichkoyu Mozhlivo cej yudejsko keltskij dualizm i vplinuv na jogo svoyeridnij svitoglyad Adzhe odniyeyu z vazhlivih ris harakteru ye superechlivist Te sho vin buv napivyevreyem viklikalo serjoznij vnutrishnij konflikt zumovlenij ne tak religiyeyu yak socialnim statusom v ti chasi buv poshirenij antisemitizm Selindzher mav starshu sestru Doris ditej vihovuvala mati v dusi metodizmu Z batkom u Selindzhera buli proholodni stosunki Sol bazhav shob Devid zaroblyav veliki groshi mav pevnu robotu z visokim socialnim statusom takozh vin hotiv shob Devid prodovzhiv simejnij biznes a ce majbutnogo pismennika zovsim ne privablyuvalo U Nyu Jorku minulo ditinstvo vin meshkav z zahidnogo boku Mangettena tam minuli jogo pershi shkilni roki Selindzhera vignali z kilkoh privatnih shkil cherez te sho vin ne hotiv navchatisya Dali vin vchivsya u vijskovij shkoli Velli Fordzh v shtati Pensilvaniya todi zh pochav pisati Ce bulo jogo bazhannya tam uchitisya bo vin hotiv zhiti okremo vid batkiv Odnoklasniki zgaduyut sho dlya nogo bulo zvichnim buti v centri uvagi vin buv duzhe kompanijskim umiv rozpovidati veseli istoriyi j anekdoti ale koli jshlosya pro gulyanki z vipivkoyu vin yak pravilo ne brav uchasti Selindzher buv kapitanom fehtuvalnoyi komandi Potim razom z batkom hlopec pobuvav u Polshi tam vin znajomivsya zi specifikoyu morskih perevezen m yasnih produktiv Ce malo jogo cikavilo ta poyihav vin ohoche Prote otrimav duzhe nepriyemni vrazhennya vid skotoboyen pislya chogo tverdo virishiv cim ne zajmatis Ogida do m yasnogo biznesu vililasya v te sho vin stav vegetariancem Pid chas poyizdki vin znajomitsya z yevropejskoyu kulturoyu i vivchaye nimecku movu Pislya cogo Selindzher prozhiv desyat misyaciv u Vidni potim povernuvsya do Ameriki v koledzh Ursinus ale vzhe sered roku vtrativ interes do navchannya Vin ne hotiv navchatis u vishij shkoli Ivy Leage cherez yiyi snobizm ta tomu sho buv yevreyem Pevnij chas majbutnij pismennik vidviduvav literaturni kursi pri Kolumbijskomu universiteti sho yih viv Vit Barnett redaktor zhurnalu Stori Vin kazav sho Selindzher sidiv v ostannomu ryadu j divivsya u vikno majzhe do kincya ostannogo semestru Lishe pid kinec hlopec ozhiv todi vin napisav Pidlitki pershe opovidannya koli jomu buv 21 rik yake Barnett virishiv opublikuvati v Stori sho bulo pevnim rizikom adzhe v opovidanni ne bulo nichogo osoblivogo Selindzher ne raz kazav svoyim druzyam sho kolis vin stane velikim pismennikom Uves cej chas vin prodovzhuvav pisati Potim vin plavav v Indiyu ta Karibskim morem na shvedskomu lajneri Kungsholm de organizovuvav dozvillya turistiv i ne pripinyav pisati opovidannya dlya zhurnaliv ta universitetskih zbirok U 1942 roci Selindzhera prizvali do armiyi de vin prosluzhiv dva roki Vin brav uchast u Drugij svitovij vijni u skladi dvanadcyatogo pihotnogo polku chetvertoyi pihotnoyi diviziyi SShA Serceva aritmiya zrobila pismennika nepridatnim dlya pihoti ale vin perebuvav na sluzhbi vid pochatku mobilizaciyi a v 1944 roci u skladi soyuznih vijsk brav uchast u visadci na uzberezhzhya Normandiyi buv zv yazkovim sluzhiv u kontrrozvidci Na fronti bulo nelegko i u 1945 roci majbutnij klasik amerikanskoyi literaturi potrapiv do shpitalyu z nervovim zrivom Piznishe vin z prezirstvom stavivsya do V yetnamskoyi vijni j gluzuvav z hlopciv yaki verbuvalisya Girkij i tragichnij dosvid voyennih rokiv vidigrav veliku rol u formuvanni jogo yak pismennika U Nimechchini vin odruzhivsya z Silviyeyu Velter ale cherez pivroku pislya pereyizdu do Ameriki voni rozluchilis 1947 rik buv rokom pershogo serjoznogo prorivu dlya pismennika koli zhurnal The New Yorker prijnyav do publikaciyi opovidannya Ribka bananka i pislya majzhe richnoyi pererobki opublikuvav jogo zaproponuvavshi Selindzherovi kontrakt na publikaciyu podalshih opovidan U kinci 40 h publikuyetsya ryad opovidan a avtor napoleglivo pracyuye nad istoriyeyu Goldena Kolfilda publikuyuchi yiyi shmatkami yaka nareshti formuyetsya v cilisnij roman Lovec u zhiti faktichno golovnij tvir avtora vihodit drukom u 1951 roci a cherez kilka misyaciv posidaye pershe misce v spisku amerikanskih bestseleriv Na toj chas z yavilisya majzhe vsi najvidomishi opovidannya Selindzhera sho uvijshli do zbirki Dev yat opovidan 1953 Pislya guchnoyi populyarnosti viklikanoyi vidannyam romanu avtor virishiv pereyihati do Novoyi Angliyi de pridbav sobi zamiskij budinok v Kornishi nepodalik vid richki Konnektikut shtat Nyu Gempshir Jogo dim znahoditsya dosit daleko vid susidiv sered lisu daleko vid mista U 1955 roci Selindzher odruzhivsya z Kler Daglas molodshoyu za nogo na p yatnadcyat rokiv Voni postijno prozhivali u mayetku v Kornishi Spershu Selindzher pidtrimuvav pevni kontakti z miscevoyu gromadoyu viv besidi z uchnivskoyu moloddyu Odnak pislya togo yak odna z uchenic uzyala v nogo interv yu nibito dlya shkilnoyi gazeti a opublikuvala jogo v presi Selindzher rozlyutivsya ta pripiniv ci zanyattya Vidtodi svij chas vin provodiv privatno spilkuyuchis perevazhno lishe z druzhinoyu U 1955 roci u nih narodilasya donka Margaret piznishe sin Metyu Selindzher viyavivsya nepoganim batkom zacharovuvav ditej svoyimi opovidannyami ale pismennicka diyalnist ta sposib zhittya avtora psuvali vidnosini v rodini U cej chas vin pishe kilka opovidan pro rodinu Glasiv i vreshti ne zavershuyuchi cikl pokidaye literaturu nazavzhdi vvazhayuchi sho slava duzhe jomu shkodit Vin zhive u svoyemu budinku vidlyudnim zhittyam unikayuchi kontaktiv z susidami do yakih po kilka mil vidgorodivshis vid navkolishnogo svitu vidmovlyayetsya davati interv yu i zapobigaye vsim sprobam pidnyati zavisu jogo privatnogo zhittya Znachnu rol zigralo v comu i jogo zahoplennya shidnimi religiyami buddizmom ta induyizmom sho dobre pomitno v ostannih povistyah Prote voni ne povnistyu polonili jogo hoch buli najbilsh stijkim jogo zahoplennyam stverdzhuye dochka avtora Pevnij chas vin cikavivsya sayentologiyeyu ale nevdovzi pokinuv yiyi takozh vin cikavivsya gomeopatiyeyu provodyachi za zanyattyam neyu bilshu chastinu dnya U 1966 roci vin rozluchivsya iz Kler i pisya cogo zhiv kilka misyaciv z visimnadcyatilitnoyu Dzhojs Mejnard yaka piznishe stala pismenniceyu U 1998 roci ostannya vidala knigu spogadiv vona zh prodala jogo listi ale yih vikupleno Piterom Nortonom i blagorodno povernuto avtoru Selindzher pomer udoma prirodnoyu smertyu v Nyu Gempshiri 27 sichnya 2010 roku v 91 richnomu vici Informaciyu shodo smerti nadav sin pismennika informaciya takozh bula pidtverdzhena jogo literaturnim agentom TvorchistPismennicka kar yera rozpochalasya z publikaciyi korotkih opovidan u nyu jorkskih zhurnalah Pershe opovidannya Pidlitki avtor nadrukuvav u 1940 koli jomu buv 21 rik Pevnij chas vidviduvav literaturni kursi pri Kolumbijskomu universiteti yaki viv Vit Barnett redaktor zhurnalu Stori yakij i opublikuvav jogo pershe opovidannya Pershu serjoznu populyarnist Selindzheru prineslo korotke opovidannya Chudovij den dlya ribki bananki angl A Perfect Day for Bananafish 1948 istoriya odnogo dnya v zhitti molodoyi lyudini Sejmura Glasa i jogo druzhini Piznishe Selindzher stvoryuye cilu uyavnu sim yu Glasiv dvoh kolishnih aktoriv vodevilyu ta yihnih simoh ditej Sejmura Baddi Bu Bu Volta Vokera Zuyi i Frenni vipisuyuchi yihni harakteri v korotkih opovidannyah Cherez odinadcyat rokiv pislya pershoyi publikaciyi Selindzher vipustiv svij yedinij roman Lovec u zhiti The Catcher in the Rye 1951 sho zustriv shvalennya kritiki i zalishayetsya osoblivo populyarnim sered starshoklasnikiv i studentiv yaki znajshli u poglyadah i povedinci geroya Goldena Kolfilda vidguk vlasnim nastroyam U 1953 nadrukovano zbirku Dev yat opovidan U 60 ti roki vihodyat noveli Frenni i Zuyi Franny and Zooey i povist Vishe krokvi budivnichi Raise High the Roof Beam Carpenters Pislya togo yak roman Lovec u zhiti zavoyuvav veliku populyarnist Selindzher pochav vesti zhittya vidlyudnika vidmovlyayuchis vid interv yu Pislya 1965 pripiniv drukuvatisya pishuchi tilki dlya sebe V ostanni roki vin praktichno ne mav kontaktiv iz zovnishnim svitom zhivuchi za visokoyu ogorozheyu v osobnyaku v mistechku Kornish u shtati Nyu Gempshir U 1955 odruzhivsya z Kler Daglas todi zh vin napisav Frenni U 1950 ti Selindzher napisav kilka opovidan pro rodinu Glasiv i ne zavershivshi cikl pokinuv literaturu nazovsim Ostannim tvorom ye povist Shistnadcyatij den Gepvorta 1924 roku nadrukovana v zhurnali Nyu Jorker u 1965 Tvori1940 Pidlitki The Young Folks 1940 Zustrinsya z Edi Go See Eddie 1941 Vinuvatij vipravlyusya The Hang of It 1941 Dusha neshaslivoyi istoriyi The Heart of a Broken Story 1942 Trivalij debyut Loyis Teggett The Long Debut of Lois Taggett 1942 Neoficijnij raport pro odnogo pihotincya Personal Notes of an Infantryman 1943 Brati Varioni The Varioni Brothers 1943 Perekinutij lis The Inverted Forest 1944 Za spilnoyu zgodoyu Both Parties Concerned 1944 M yakoserdij serzhant Soft Boiled Sergeant 1944 Ostannij den ostannogo zvilnennya Last Day of the Last Furlough 1944 Raz na tizhden tebe ne vb ye Once a Week Won t Kill You 1945 Elejn Elaine 1945 Ya bozhevilnij I m Crazy 1945 Soldat u Franciyi A Boy in France 1945 Oseledec v bochci This Sandwich Has No Mayonnaise 1945 Storonnij The Stranger 1946 Legkij bunt na Medison avenyu Slight Rebellion off Madison 1947 Divchisko bez popki v proklyatomu sorok pershomu A Young Girl in 1941 with No Waist at All 1947 The Ocean Full of Bowling Balls 1948 Znajoma divchina A Girl I Knew 1948 Sumnij motiv Blue melody 1948 Chudovij den dlya ribki bananki 1948 Tuptashka nevdashka Uncle Wiggily in Connecticut 1948 Just Before the War with the Eskimos 1949 Lyudina kotra smiyalasya The Laughing Man 1949 U chovni Down at the Dinghy 1950 For Esme with Love and Squalor 1951 Usta charivni j ochi zeleni Pretty Mouth and Green My Eyes 1951 Nad prirvoyu v zhiti abo Lovec u zhiti 1952 Blakitnij period de Dom ye Smita De Daumier Smith s Blue Period 1953 1955 1959 1961 Frenni i Zuyi 1965 Hapworth 16 1924 Ukrayinski perekladi Opovidannya ta povisti Dzherom Devid Selindzher Dev yat opovidan zbirka Pereklad z anglijskoyi Antonina Ivahnenko Yuliya Grigorenko Harkiv Folio 2010 zavantazhiti z e biblioteki Chtivo 6 veresnya 2016 u Wayback Machine Chudovij den dlya ribki bananki Dyadechko Viggili u Konnektikuti Nezadovgo do vijni z eskimosami Cholovik sho smiyetsya U chovni Dlya Esme z lyubov yu i merzotoyu Vusta charivni ta zeleni ochi Blakitnij period de Dom ye Smita Teddi Dzherom Devid Selindzher Tuptashka nevdashka opovidannya Pereklad z anglijskoyi Olgi Senyuk Amerikanska novela Kiyiv Dnipro 1978 S 269 280 zavantazhiti z e biblioteki Chtivo 5 veresnya 2016 u Wayback Machine Dzherom Devid Selindzher Zbirka Nad prirvoyu u zhiti Nad prirvoyu u zhiti povist Vishe Krokvi Budivnichi povist Tuptashka Nevdashka opovidannya Frenni opovidannya Pidlitok proti opovidannya Pereklad z anglijskoyi Oleksa Logvinenko Oleksandr Tereh Olga Senyuk Yurij Pokalchuk Kiyiv Molod 1984 272 s zavantazhiti z sajtu Biblioteka svitovoyi literaturi 12 listopada 2011 u Wayback Machine peredruk Kiyiv Kotigoroshko 1993 ISBN 5 02 016582 8 zavantazhiti z sajtu Biblioteka svitovoyi literaturi 27 chervnya 2010 u Wayback Machine Dzherom Devid Selindzher Chudovij den dlya ribki bananki opovidannya Pereklad z anglijskoyi Dmitra Kuzmenka Kiyiv Vsesvit 2004 7 8 s 159 167 ISSN 0320 8370 zavantazhiti z e biblioteki Chtivo 5 veresnya 2016 u Wayback Machine Dzherom Devid Selindzher U chovni Usta charivni j ochi zeleni opovidannya Pereklad z anglijskoyi Dmitra Kuzmenka Kiyiv Vsesvit 2008 9 10 S 20 34 ISSN 0320 8370 zavantazhiti z e biblioteki Chtivo 8 veresnya 2016 u Wayback Machine Dzherom Devid Selindzher Dlya Esme z lyubov yu i merzotoyu Pereklad z anglijskoyi Dmitra Kuzmenka Kiyiv Vsesvit 2009 7 8 s 76 89 zavantazhiti z e biblioteki Chtivo 5 veresnya 2016 u Wayback Machine Dzherom Devid Selindzher Chudovij den dlya bananoribki Novela Kiyiv Vsesvit 2015 5 6 s 285 294 Lovec u zhiti Dzherom D Selindzher Nad prirvoyu u zhiti Pereklad z anglijskoyi Oleksi Logvinenka Kiyiv Molod 1984 272 stor zavantazhiti e book versiyu 27 chervnya 2010 u Wayback Machine peredruk Dzherom D Selindzher Nad prirvoyu u zhiti Pereklad z anglijskoyi Oleksi Logvinenka Kiyiv Kotigoroshko 1993 272 stor ISBN 5 02 016582 8 peredruk Dzh D Selindzher Lovec u zhiti Pereklad z anglijskoyi Oleksi Logvinenka Hudozhnye oformlennya Ye V Vdovichenko Harkiv Folio 2010 317 stor ISBN 978 966 03 2960 7 peredruk Dzh D Selindzher Lovec u zhiti Pereklad z anglijskoyi Oleksi Logvinenka Hudozhnye oformlennya Ye V Vdovichenko Harkiv Folio 2012 317 stor ISBN 978 966 03 2960 7 peredruk Dzh D Selindzher Lovec u zhiti Pereklad z anglijskoyi Oleksi Logvinenka Harkiv Knizhkovij Klub Klub Simejnogo Dozvillya 2015 256 stor ISBN 978 966 14 8783 2Cikavi faktiU 2017 roci vijshov film biografichna drama Za prirvoyu u zhiti SShA Rezhiser Denni Strong Rol Dzh D Selindzhera vikonav Nikolas Golt PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118605054 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Pomer pismennik Dzherom Selindzher Arhiv originalu za 2 lyutogo 2010 Procitovano 2 lyutogo 2010 Arhiv originalu za lyutij 2 2010 Procitovano lyutij 2 2010 PosilannyaSelindzher Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Selindzher Dzherom Devid Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 498 ISBN 966 692 744 6 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Dzherom Devid Selindzher Tvori Dzheroma Devida Selindzhera 8 veresnya 2016 u Wayback Machine na sajti e biblioteki Chtivo Novela Chudovij den dlya bananoribki na sajti Mislene Drevo 14 lyutogo 2019 u Wayback Machine Biblioteka zarubizhnoyi literaturi 23 grudnya 2010 u Wayback Machine