Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мустафа Веїсович Селімов (крим. Selimov Mustafa Veis oğlu; 1910–1985) — радянський, узбецький партійний і громадський діяч кримськотатарського походження, партизан, комісар Південного з'єднання партизан Криму. У 1944 році депортований як кримський татарин. Працював на керівних посадах в Узбекистані, заступник Президента Академії сільськогосподарських наук Узбецької РСР. Один із організаторів Національного руху кримських татар.
| крим. Selimov Mustafa Veis oğlu | |
| Перший секретар Ялтинського міського комітету ВКП(б), Комісар Південного з'єднання партизан Криму, заступник Президента Академії сільськогосподарських наук Узбецької РСР | |
|---|---|
| 1931 — 1985 | |
| Народився | 21 березня 1910 Соколине, Богатирська волость[d], Ялтинський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія |
| Помер | 14 жовтня 1985 (75 років) Москва, СРСР |
| Відомий як | парторг, партизан, керівник |
| Місце роботи | КПРС |
| Країна | Російська імперія і СРСР |
| Політична партія | КПРС |
| Нагороди | Медаль «За трудову доблесть» |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
 | Зустріч партизанів Південного з'єднання на Ангарському перевалі. М. В. Селімов у центрі на тлі пам'ятника. |
| | Пам'ятник Селімову у Соколиному |
Життєпис
Народився у 1910 році в селі Коккоз Таврійської губернії. За національністю кримський татарин.
У 1928 році він закінчив семирічку у Коккозі (нині Соколине) і до 1931 року навчався в десятирічній школі у Бахчисараї, одночасно очолював районну бібліотеку. Після випуску зі школи у вересні 1931 року став секретарем Коккозької сільради і зам. голови колгоспу «Соціалізм».
Партійна кар'єра
Вступив до ВКП(б), у 1931—1935 роках працював керуючим справами Бахчисарайського райкому партії, а в 1935—1936 роках навчався в Сімферополі на партійних курсах. У 1936—1937 роках — інструктор Бахчисарайського райкому ВКП(б), з 1937 по травень 1939 року — секретар Бахчисарайського райкому , з травня по вересень 1939 року — завідувач Бахчисарайським райземвідділом. За відомостями з автобіографії М. В. Селімова, у вересні-листопаді 1939 року його призвали до складу армії політруком (ймовірно, на збори перед Радянсько-фінською війною). Повернувшись до Криму, працював по лютий 1940 року завідувачем відділу кадрів Бахчисарайського райкому партії. З лютого 1940 по червень 1943 року М. В. Селімов — 1-й секретар Ялтинського райкому ВКП(б), з листопада 1941 по червень 1943 року — у резерві Кримського обкому ВКП(б).
Велика Вітчизняна війна, партизанський рух Криму
З початком війни М. В. Селімов прагнув піти добровольцем на фронт, але залишений у резерві Кримського обкому ВКП(б) і призначений комісаром 4-го партизанського району. Численні видання, спираючись на текст розпорядження обкому, називають його на цій посаді. Однак до терміну в ліс піти не встиг і за вказівкою 1-го секретаря Кримського ОК ВКП(б) В. С. Булатова разом з великою групою партпрацівників Алуштинського району відступав на Севастополь і пізніше евакуйований на Кавказ. Працював у політвідділі Закавказької залізниці.
У січні 1942 року брав участь у Керченсько-Феодосійській десантній операції і звільненні Керчі. З травня 1942 року перебував у Краснодарі. З відступом радянських військ у Сочі, у червні 1943 року по повітрю був закинутий у тил противника, в Кримський ліс. З Великої землі на прибуло 50 осіб кадрового посилення, зібраного обкомом ВКП(б).
М. Селімов з червня по 7 листопада 1943 року був комісаром 1-го партизанського загону (командир ). У перші місяці М. Селімов встановлював зв'язок зі співчуваючими, протидіяв німецькій пропаганді в середовищі кримських татар, організовував підпільні осередки в населених пунктах Криму. У нотатках комісара серед прізвищ партизанів, які відзначилися, зазначені Мемет Аппазов, Асан Мамутов, Ваап Джемілєв, Сеітамет Іслямов. 7 листопада 1943 року Селімова призначено комісаром 4-ї партизанської бригади у складі чотирьох, а з 9 листопада 1943 року — шести загонів. До середини січня 1944 склад бригади включав 1944 партизана, зокрема 501 кримський татарин. Серед бійців бригади був і старший брат Сеїт-Бекіра Османова (1911—1985), відомий вчений-іхтіолог Сейтумер Османович Османов (1907—2008). У Коккозі діяла підпільна організація з місцевих патріотів і радянських військовополонених — азербайджанців. Керував нею Мамед Алієв. Членом організації була сестра Мустафи Селімова — Фатіме Селімова. Опинившись на межі провалу, члени коккозького підпілля 10 жовтня 1943 року пішли до партизанів.
29 січня 1944 року наказом Кримського штабу партизанського руху сформоване , командир — , комісар — М. В. Селімов, начальник штабу — А. А. Аристов. Це було найбільш численне з трьох з'єднань (2200 осіб), яке базувалося і воювало у гірсько-лісовій частині Криму на південний захід від масиву Чатир-даг, в районах компактного проживання кримських татар.
14 квітня 1944 року 6-бригада Південного з'єднання з боями увійшла до міста і зайняла залізничну станцію Бахчисарай. Інші її загони блокували станцію Альма і висувалися до Сімферополя з півдня і південного сходу. Загони 7-ї бригади очистили від супротивника, що відступав, Бельбецьку долину від Коккоза до Сюйреня, взяли участь у звільненні Ялти. В архівах є оригінал доповіді М. Селімова від 15.04.1944, в якому зведені цифри і факти участі кримських татар у партизанському русі Криму.
Депортація і господарська робота в Узбекистані
18 травня 1944 року, незважаючи високу посаду і фронтові заслуги, Мустафу Селімова депортували з Криму разом з усім народом. До квітня 1945 року був заступником голови Бекабадського райвиконкому, до серпня 1948 року — директором Середньоазійської філії Всесоюзного НДІ виноробства і виноградарства «Магарач». Потім працював у . У 1955—1959 роках — заступник директора Союзного науково-дослідного бавовнярського інституту. У 1959—1961 роках Селімов працював заступником Президента Академії сільськогосподарських наук Узбецької РСР. У 1961—1963 роках — заступником начальника Головного Управління науки і пропаганди . У 1963—1966 роках Селімов був начальником відділу Держкомітету по бавовництву Середньої Азії. З 1966 року працював заступником директора Узгіпроводгоспа. З 1975 року вийшов на пенсію у статусі пенсіонера республіканського значення.
М. Селімов багато років писав для газети «Ленін байраги», консультував рубрику «Джесарет» (мужність), присвячену участі у Великій Вітчизняній війні кримських татар.
Участь у Національному русі кримських татар
М. В. Селімов стояв біля витоків Національного руху кримських татар. Загиблий активіст Юрій Бекірович Османов (1941—1993) написав у 1992 році:
 | «Ініціаторами Руху були виключно мужні, що пройшли машину сталінських репресій і провокацій та глибоко осмислили досвід попередньої історії народу, люди з широким кругозором і потужною теоретичною базою. Перед ними стояло завдання не тільки оприлюднити злочини і злочинця, а й необхідність того, щоб цим розумінням озброїти народ». |  |
У березні 1957 року разом з ветеранами війни, такими як Герой Радянського Союзу Амет-Хан Султан, Р. Мустафаєв, Б. Османов, І. Хайруллаєв, С. Халілов і багатьма іншими, М. В. Селімов підписав звернення до Першого секретаря ЦК КПРС М. С. Хрущова. Пізніше подібних звернень, що давали аналіз здійсненого проти татарського народу державного свавілля, були зроблені десятки. 2 серпня 1957 року М. Селімов і Д. Акімов організовують поїздку до Москви групи для вирішення кримськотатарського питання. З ними прибули Б. Османов, В. Муртазаєв, І. Мустафаєв, С. Емін, С. Асанов, З. Ніязієва та інші.
За спогадами Р. Емінова, «авторитет Мустафи Селімова серед усіх кримських татар був найвищий».
М. В. Селімов не дочекався повернення свого народу до Криму. Він помер у 1985 році на 75 році життя.
Нагороди та пам'ять
Нагороджений орденами і медалями за участь у Великій Вітчизняній війні. Нагороджений медаллю «За трудову доблесть».
У 2010 році на його батьківщині в Коккозі (Соколине) встановлено і в урочистій обстановці відкрито пам'ятник комісару Південного з'єднання партизан Криму М. В. Селімову.
Див. також
Примітки
- Асан ХУРШУТОВ (березень 2010). Мустафа Веїсович Селімов (1910-1985) до 100-річчя народження. milli-firka.org.
- Османов С. О. Дорога довжиною у століття, збірка. — Сімферополь : Доля, 2007. — 231 с. — .
- Басов А. В. Крим у Великій Вітчизняній війні. 1941—1945. — М : Наука, 1987. — 334 с.
- «Гідний пам'яті народа син» (нарис до 100-річчя М. В. Селімова) // «Голос Криму». — 2010. — Число 15. — 01.
- . «Федакярлыкъ» (нарис до 70-річчя М. В. Селімова) // Ленін байраги. — 1980. — № 78 (3175). — Число 01 (07).
- Ю. Б. Османов. Антикнига до часу «Ікс» // «Арекет». — 1992. — № 15. — Число 15 (12).
- Т. Дагджи. З чого починалась дорога додому // «Голос Криму». — 2007. — № 16 (698). — Число 13 (04).
- «Гідний пам'яті народа син» (нарис до 100-річчя М. В. Селімова) // «Голос Криму». — 2010. — Число 15. — 01.
- В Коккозі встановили пам'ятник комісару Південного з'єднання партизан Криму Мустафі Селімову. milli-firka.org. 4 серпня 2010.
Література
- Басов А. В. Крим у Великій Вітчизняній війні. 1941—1945. М .: Наука, 1987. 334 с.
- Полум'я над Кримом (спогади командира Південного з'єднання партизанських загонів Криму). 3-є вид., пер. і доп. Сімферополь, 1969. — 304 с.
- Дорога довжиною у століття, збірка / С. О. Османов. — Сімферополь: Доля, 2007. — 231 с. —
- Аблязіз Велієв «Федакярлик» (нарис до 70-річчя М. В. Селімова), газета «Ленін байраг'и», № 78 (3175) від 01.07.1980
- «Хроніка 4-ї бригади партизан Криму» (на основі фронтового щоденника комісара Селімова) газета «Арекет», № 3 (100) від 27.03. 2001
- Ю. Османов. Антикнига до години «Ікс», газета «Арекет», № 15 від 15.12. 1992 року
- Т. Дагджи. З чого починалася дорога додому. «Голос Криму», № 16 (698) від 13.04.2007
- «Гідний пам'яті народа син» (нарис до 100-річчя М. В. Селімова), газета «Голос Криму» 15.01.2010
- Свідчать архіви народу. Збірник документів. Книга 1. Упоряд.: Хуршутоа А., Яячік А., Куку К., Гралов Р. Сімферополь: Кримучпедгіз, 2010—136 с., с. 122—126
Посилання
- Мустафа Селімов депортований партизан (YouTube)
- https://ru.krymr.com/a/26839496.html
- http://milli-firka.org/мустафа-веїсович-селімов-1910-1985/
- http://gasprinskylibrary.ru/events/event/mustafa-selimov-1910-1985/
- https://islamperspectives.org/rpi/items/show/21935
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mustafa Veyisovich Selimov krim Selimov Mustafa Veis oglu 1910 1985 radyanskij uzbeckij partijnij i gromadskij diyach krimskotatarskogo pohodzhennya partizan komisar Pivdennogo z yednannya partizan Krimu U 1944 roci deportovanij yak krimskij tatarin Pracyuvav na kerivnih posadah v Uzbekistani zastupnik Prezidenta Akademiyi silskogospodarskih nauk Uzbeckoyi RSR Odin iz organizatoriv Nacionalnogo ruhu krimskih tatar krim Selimov Mustafa Veis ogluPershij sekretar Yaltinskogo miskogo komitetu VKP b Komisar Pivdennogo z yednannya partizan Krimu zastupnik Prezidenta Akademiyi silskogospodarskih nauk Uzbeckoyi RSR1931 1985Narodivsya21 bereznya 1910 1910 03 21 Sokoline Bogatirska volost d Yaltinskij povit Tavrijska guberniya Rosijska imperiyaPomer14 zhovtnya 1985 1985 10 14 75 rokiv Moskva SRSRVidomij yakpartorg partizan kerivnikMisce robotiKPRSKrayinaRosijska imperiya i SRSRPolitichna partiyaKPRSNagorodiMedal Za trudovu doblest Mediafajli u Vikishovishi Zovnishni zobrazhennya Zustrich partizaniv Pivdennogo z yednannya na Angarskomu perevali M V Selimov u centri na tli pam yatnika Pam yatnik Selimovu u SokolinomuZhittyepisNarodivsya u 1910 roci v seli Kokkoz Tavrijskoyi guberniyi Za nacionalnistyu krimskij tatarin U 1928 roci vin zakinchiv semirichku u Kokkozi nini Sokoline i do 1931 roku navchavsya v desyatirichnij shkoli u Bahchisarayi odnochasno ocholyuvav rajonnu biblioteku Pislya vipusku zi shkoli u veresni 1931 roku stav sekretarem Kokkozkoyi silradi i zam golovi kolgospu Socializm Partijna kar yera Vstupiv do VKP b u 1931 1935 rokah pracyuvav keruyuchim spravami Bahchisarajskogo rajkomu partiyi a v 1935 1936 rokah navchavsya v Simferopoli na partijnih kursah U 1936 1937 rokah instruktor Bahchisarajskogo rajkomu VKP b z 1937 po traven 1939 roku sekretar Bahchisarajskogo rajkomu z travnya po veresen 1939 roku zaviduvach Bahchisarajskim rajzemviddilom Za vidomostyami z avtobiografiyi M V Selimova u veresni listopadi 1939 roku jogo prizvali do skladu armiyi politrukom jmovirno na zbori pered Radyansko finskoyu vijnoyu Povernuvshis do Krimu pracyuvav po lyutij 1940 roku zaviduvachem viddilu kadriv Bahchisarajskogo rajkomu partiyi Z lyutogo 1940 po cherven 1943 roku M V Selimov 1 j sekretar Yaltinskogo rajkomu VKP b z listopada 1941 po cherven 1943 roku u rezervi Krimskogo obkomu VKP b Velika Vitchiznyana vijna partizanskij ruh Krimu Z pochatkom vijni M V Selimov pragnuv piti dobrovolcem na front ale zalishenij u rezervi Krimskogo obkomu VKP b i priznachenij komisarom 4 go partizanskogo rajonu Chislenni vidannya spirayuchis na tekst rozporyadzhennya obkomu nazivayut jogo na cij posadi Odnak do terminu v lis piti ne vstig i za vkazivkoyu 1 go sekretarya Krimskogo OK VKP b V S Bulatova razom z velikoyu grupoyu partpracivnikiv Alushtinskogo rajonu vidstupav na Sevastopol i piznishe evakujovanij na Kavkaz Pracyuvav u politviddili Zakavkazkoyi zaliznici U sichni 1942 roku brav uchast u Kerchensko Feodosijskij desantnij operaciyi i zvilnenni Kerchi Z travnya 1942 roku perebuvav u Krasnodari Z vidstupom radyanskih vijsk u Sochi u chervni 1943 roku po povitryu buv zakinutij u til protivnika v Krimskij lis Z Velikoyi zemli na pribulo 50 osib kadrovogo posilennya zibranogo obkomom VKP b M Selimov z chervnya po 7 listopada 1943 roku buv komisarom 1 go partizanskogo zagonu komandir U pershi misyaci M Selimov vstanovlyuvav zv yazok zi spivchuvayuchimi protidiyav nimeckij propagandi v seredovishi krimskih tatar organizovuvav pidpilni oseredki v naselenih punktah Krimu U notatkah komisara sered prizvish partizaniv yaki vidznachilisya zaznacheni Memet Appazov Asan Mamutov Vaap Dzhemilyev Seitamet Islyamov 7 listopada 1943 roku Selimova priznacheno komisarom 4 yi partizanskoyi brigadi u skladi chotiroh a z 9 listopada 1943 roku shesti zagoniv Do seredini sichnya 1944 sklad brigadi vklyuchav 1944 partizana zokrema 501 krimskij tatarin Sered bijciv brigadi buv i starshij brat Seyit Bekira Osmanova 1911 1985 vidomij vchenij ihtiolog Sejtumer Osmanovich Osmanov 1907 2008 U Kokkozi diyala pidpilna organizaciya z miscevih patriotiv i radyanskih vijskovopolonenih azerbajdzhanciv Keruvav neyu Mamed Aliyev Chlenom organizaciyi bula sestra Mustafi Selimova Fatime Selimova Opinivshis na mezhi provalu chleni kokkozkogo pidpillya 10 zhovtnya 1943 roku pishli do partizaniv 29 sichnya 1944 roku nakazom Krimskogo shtabu partizanskogo ruhu sformovane komandir komisar M V Selimov nachalnik shtabu A A Aristov Ce bulo najbilsh chislenne z troh z yednan 2200 osib yake bazuvalosya i voyuvalo u girsko lisovij chastini Krimu na pivdennij zahid vid masivu Chatir dag v rajonah kompaktnogo prozhivannya krimskih tatar 14 kvitnya 1944 roku 6 brigada Pivdennogo z yednannya z boyami uvijshla do mista i zajnyala zaliznichnu stanciyu Bahchisaraj Inshi yiyi zagoni blokuvali stanciyu Alma i visuvalisya do Simferopolya z pivdnya i pivdennogo shodu Zagoni 7 yi brigadi ochistili vid suprotivnika sho vidstupav Belbecku dolinu vid Kokkoza do Syujrenya vzyali uchast u zvilnenni Yalti V arhivah ye original dopovidi M Selimova vid 15 04 1944 v yakomu zvedeni cifri i fakti uchasti krimskih tatar u partizanskomu rusi Krimu Deportaciya i gospodarska robota v Uzbekistani 18 travnya 1944 roku nezvazhayuchi visoku posadu i frontovi zaslugi Mustafu Selimova deportuvali z Krimu razom z usim narodom Do kvitnya 1945 roku buv zastupnikom golovi Bekabadskogo rajvikonkomu do serpnya 1948 roku direktorom Serednoazijskoyi filiyi Vsesoyuznogo NDI vinorobstva i vinogradarstva Magarach Potim pracyuvav u U 1955 1959 rokah zastupnik direktora Soyuznogo naukovo doslidnogo bavovnyarskogo institutu U 1959 1961 rokah Selimov pracyuvav zastupnikom Prezidenta Akademiyi silskogospodarskih nauk Uzbeckoyi RSR U 1961 1963 rokah zastupnikom nachalnika Golovnogo Upravlinnya nauki i propagandi U 1963 1966 rokah Selimov buv nachalnikom viddilu Derzhkomitetu po bavovnictvu Serednoyi Aziyi Z 1966 roku pracyuvav zastupnikom direktora Uzgiprovodgospa Z 1975 roku vijshov na pensiyu u statusi pensionera respublikanskogo znachennya M Selimov bagato rokiv pisav dlya gazeti Lenin bajragi konsultuvav rubriku Dzhesaret muzhnist prisvyachenu uchasti u Velikij Vitchiznyanij vijni krimskih tatar Uchast u Nacionalnomu rusi krimskih tatar M V Selimov stoyav bilya vitokiv Nacionalnogo ruhu krimskih tatar Zagiblij aktivist Yurij Bekirovich Osmanov 1941 1993 napisav u 1992 roci Iniciatorami Ruhu buli viklyuchno muzhni sho projshli mashinu stalinskih represij i provokacij ta gliboko osmislili dosvid poperednoyi istoriyi narodu lyudi z shirokim krugozorom i potuzhnoyu teoretichnoyu bazoyu Pered nimi stoyalo zavdannya ne tilki oprilyudniti zlochini i zlochincya a j neobhidnist togo shob cim rozuminnyam ozbroyiti narod U berezni 1957 roku razom z veteranami vijni takimi yak Geroj Radyanskogo Soyuzu Amet Han Sultan R Mustafayev B Osmanov I Hajrullayev S Halilov i bagatma inshimi M V Selimov pidpisav zvernennya do Pershogo sekretarya CK KPRS M S Hrushova Piznishe podibnih zvernen sho davali analiz zdijsnenogo proti tatarskogo narodu derzhavnogo svavillya buli zrobleni desyatki 2 serpnya 1957 roku M Selimov i D Akimov organizovuyut poyizdku do Moskvi grupi dlya virishennya krimskotatarskogo pitannya Z nimi pribuli B Osmanov V Murtazayev I Mustafayev S Emin S Asanov Z Niyaziyeva ta inshi Za spogadami R Eminova avtoritet Mustafi Selimova sered usih krimskih tatar buv najvishij M V Selimov ne dochekavsya povernennya svogo narodu do Krimu Vin pomer u 1985 roci na 75 roci zhittya Nagorodi ta pam yatNagorodzhenij ordenami i medalyami za uchast u Velikij Vitchiznyanij vijni Nagorodzhenij medallyu Za trudovu doblest U 2010 roci na jogo batkivshini v Kokkozi Sokoline vstanovleno i v urochistij obstanovci vidkrito pam yatnik komisaru Pivdennogo z yednannya partizan Krimu M V Selimovu Div takozhLugovij Mikola Dmitrovich Mustafayev Refat ShemsedinovichPrimitkiAsan HURShUTOV berezen 2010 Mustafa Veyisovich Selimov 1910 1985 do 100 richchya narodzhennya milli firka org Osmanov S O Doroga dovzhinoyu u stolittya zbirka Simferopol Dolya 2007 231 s ISBN 978 966 366 088 3 Basov A V Krim u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 M Nauka 1987 334 s Gidnij pam yati naroda sin naris do 100 richchya M V Selimova Golos Krimu 2010 Chislo 15 01 Fedakyarlyk naris do 70 richchya M V Selimova Lenin bajragi 1980 78 3175 Chislo 01 07 Yu B Osmanov Antikniga do chasu Iks Areket 1992 15 Chislo 15 12 T Dagdzhi Z chogo pochinalas doroga dodomu Golos Krimu 2007 16 698 Chislo 13 04 Gidnij pam yati naroda sin naris do 100 richchya M V Selimova Golos Krimu 2010 Chislo 15 01 V Kokkozi vstanovili pam yatnik komisaru Pivdennogo z yednannya partizan Krimu Mustafi Selimovu milli firka org 4 serpnya 2010 LiteraturaBasov A V Krim u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 M Nauka 1987 334 s Polum ya nad Krimom spogadi komandira Pivdennogo z yednannya partizanskih zagoniv Krimu 3 ye vid per i dop Simferopol 1969 304 s Doroga dovzhinoyu u stolittya zbirka S O Osmanov Simferopol Dolya 2007 231 s ISBN 978 966 366 088 3 Ablyaziz Veliyev Fedakyarlik naris do 70 richchya M V Selimova gazeta Lenin bajrag i 78 3175 vid 01 07 1980 Hronika 4 yi brigadi partizan Krimu na osnovi frontovogo shodennika komisara Selimova gazeta Areket 3 100 vid 27 03 2001 Yu Osmanov Antikniga do godini Iks gazeta Areket 15 vid 15 12 1992 roku T Dagdzhi Z chogo pochinalasya doroga dodomu Golos Krimu 16 698 vid 13 04 2007 Gidnij pam yati naroda sin naris do 100 richchya M V Selimova gazeta Golos Krimu 15 01 2010 Svidchat arhivi narodu Zbirnik dokumentiv Kniga 1 Uporyad Hurshutoa A Yayachik A Kuku K Gralov R Simferopol Krimuchpedgiz 2010 136 s s 122 126PosilannyaMustafa Selimov deportovanij partizan YouTube https ru krymr com a 26839496 html http milli firka org mustafa veyisovich selimov 1910 1985 http gasprinskylibrary ru events event mustafa selimov 1910 1985 https islamperspectives org rpi items show 21935