Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Володи́мир Єлисе́йович Селю́к (30 листопада 1923 — 24 листопада 1944) — радянський військовик. У роки Другої світової війни служив у 185 винищувально-протитанковому артилерійському полку 32 Окремої винищувально-протитанкової артилерійської бригади Резерву Головного Командування (з жовтня 1943 по 30 квітня 1944), а потім у [ru] 11 Окремої гвардійської [ru] Проскурівської ордена Леніна бригади Резерву Головного Командування (з 1 травня 1944 року по 24 листопада 1944 року) на посаді — командир взводу.
| Володимир Єлисейович Селюк | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народження | 30 листопада 1923 Калюжине, Кегичівський район, Харківська область, УРСР | ||
| Смерть | 24 листопада 1944 (20 років) Зиндранова, Кросненський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща | ||
| Поховання | Інтернаціональний військовий цвинтар у місті Дукля, Польща, могила 32 | ||
| Країна |  СРСР | ||
| Приналежність |  Радянська армія | ||
| Вид збройних сил | сухопутні війська | ||
| Рід військ | винищувально-протитанкова артилерія (ВПТА) | ||
| Роки служби | 1942—1944 | ||
| Звання |  Лейтенант | ||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | ||
| Нагороди |
| ||
Участь у війнах і боях
Життєпис
Володимир Єлисейович Селюк (у деяких документах Силюк) народився 30 листопада 1923 року в селі Калюжине Кегичівського району Харківської області, УРСР. Загинув 24 листопада 1944 року в селі Зиндранова Кросненського повіту Підкарпатського воєводства, Польща. Його батько — Єлисей Леонтійович Селюк — був головою місцевого колгоспу імені 14-річчя Жовтня, мати — Наталія Арсентіївна, до шлюбу Вітер, працювала рядовою колгоспницею. Закінчив школу в сусідньому селі Комунарка (з 2016 року — Новоіванівка).
У жовтні 1941 року разом із сім'єю був евакуйований у Городищенський район Сталінградської області, де працював у місцевому колгоспі.
У вересні 1942 року був призваний до лав Червоної Армії.
Закінчив військове артилерійське училище. У званні молодшого лейтенанта був відправлений на фронт і призначений командиром взводу 185 винищувально-протитанкового артилерійського полку 32 Окремої винищувально-протитанкової артилерійської бригади Резерву Головного Командування. Потрапив у гущу боїв. Про винищувачів танків ходили прислів'я: «До першого пострілу», а також «Дуло гармати довге — життя коротке», і жорстока, але чесна фраза — «Прощавай, Батьківщино». Вони носили на лівому рукаві гімнастерки чорний ромб з двома перехрещеними жовтими гарматами. Спеціальні шеврони на мундирах у Радянській армії носили представники лише двох родів військ — льотчики та винищувачі танків. Вони вважались військовою елітою.
Винищувачі танків йшли в наступ разом з піхотою. Треба було постійно йти поряд з гарматою, в повний зріст, по відкритому прострілюваному полі. У період наступу кожних десять днів повністю оновлювався особистий склад взводів винищувачів танків.
Корсунь-Шевченківська операція
Під час Корсунь-Шевченківської операції, в ході якої була оточена, а потім розгромлена велика німецька група військ (цю битву ще називають «малим Сталінградом»), Володимир Селюк здійснив свій перший подвиг.
13 лютого 1944 року розгорнувся бій за село Чеснівку Лисянського району Київської області (нині Черкаська область). Бойові машини III німецького танкового корпусу намагалися прорвати кільце оточення ззовні. Головним ударним тараном був тяжкий танковий полк, що складався з потужних танків «Тигрів» і «Пантер». В момент бою молодший лейтенант Селюк прибув у полк з наказом від командира бригади. Танки і піхота противника наступали, змітаючи все на своєму шляху. Від куль і снарядів загинули або були поранені багато наших артилеристів. Володимир Селюк кинувся допомагати гарматній обслузі відбивати атаку піхоти противника. Вогнем із автомата він особисто знищив трьох ворогів.
І хоча ворогові в той день вдалося захопити Чеснівку (при цьому втративши п'ять «Тигрів» і чотири «Пантери»), головної своєї мети — з'єднатися з оточеними військами, вони не досягли. За мужність та героїзм, проявлені в бою, Володимир Селюк був нагороджений медаллю «За відвагу». 1 травня 1944 року 32 вптабр була перетворена в 11 гвардійську вптабр. Так Володимир Селюк став гвардійцем. Йому було присвоєно чергове військове звання — гвардії лейтенант.
Львівсько-Сандомирська операція
Другий свій подвиг він здійснив, коли вже був командиром взводу управління 5 батареї 248 гвардійського винищувально-протитанкового полку 11 Окремої гвардійської винищувально-протитанкової бригади Резерву Головного Командування. Сталося це в ході Львівсько-Сандомирської операції, коли радянські війська завершили звільнення Західної України. 23 липня 1944 року в бою за село Липівці Перемишлянського району Львівської області Володимир Селюк разом зі своїми розвідниками виконував завдання по розвідуванню танкових сил противника. Неочікувано бійці опинилися лицем до лиця з ворогом. Відволікаючи увагу німців, заманили їх у пастку, а потім обстріляли з флангів. Підбили два бронетранспортери і знищили дванадцять фашистів. Переслідуючи противника, розвідники захопили два справних кулемета. З одного з них лейтенант Селюк особисто розстрілював утікаючих ворогів.
За бій під Липівцями Володимир Селюк отримав нагороду — орден Червоної Зірки.
Східно-Карпатська операція
Із вересня до листопада 1944 року він брав участь у Східно-Карпатській операції, ціллю якої було потужним ударом через Карпатські гори вийти до Словаччини та з'єднатися з повсталими проти фашистського уряду словацькими військами. Вісімдесят днів, замість запланованих п'яти, йшли запеклі криваві бої за гірські висоти. Артилерія в період боїв за Дуклю відігравала вирішальну роль. Завдання її були дуже важкими. Своїм вогнем артилерія знищувала противника і придушувала вогонь його гармат до початку атаки, а потім прокладала шлях піхоті і танкам. Остаточно артилерія замовкла в Карпатах лише в кінці листопада.
Саме в ті дні, 24 листопада 1944 року, в боях на території Польщі загинув Володимир Селюк, не доживши шести днів до свого 21-ліття.
Сім'я Володимира так і не отримала повідомлення про його смерть. Воно було надіслане на адресу, за якою матір і молодший брат Федір вже не проживали, і повернулося назад у військову частину.
Майже 76 років вважалося, що лейтенант Володимир Селюк пропав безвісти в боях за Дукельський перевал. І лише в 2020 році, завдяки вебсайту «Пам'ять народу::Оригінальні документи про Другу Світову війну», було встановлено місце загибелі та захоронення воїна. Його бойовий шлях обірвався біля села Зиндранова (Zyndranowa) Кросненского повіту Підкарпатського воєводства, Польща, Перепохований на Інтернаціональному військовому цвинтарі в місті Дукля, Польща, могила 32. Тут, за офіційними даними, в 46 братських могилах захоронені 7 690 воїнів Радянської та Чехословацької армій, з яких відомі імена лише 1458-ми. Серед них Володимир Єлисейович Селюк значиться під номером 1443.
Нагороди
Пам'ять
У рідному селі Калюжине Кегичівського (з 2020 року - Красноградського) району Харківської області (Україна) ім'я Володимира Єлисейовича Селюка вибито на стелі пам'яті, встановленій на честь односельчан, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни
Посилання
Память народа::Подлинные документы о Второй Мировой войне
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodi mir Yelise jovich Selyu k 30 listopada 1923 24 listopada 1944 radyanskij vijskovik U roki Drugoyi svitovoyi vijni sluzhiv u 185 vinishuvalno protitankovomu artilerijskomu polku 32 Okremoyi vinishuvalno protitankovoyi artilerijskoyi brigadi Rezervu Golovnogo Komanduvannya z zhovtnya 1943 po 30 kvitnya 1944 a potim u ru 11 Okremoyi gvardijskoyi ru Proskurivskoyi ordena Lenina brigadi Rezervu Golovnogo Komanduvannya z 1 travnya 1944 roku po 24 listopada 1944 roku na posadi komandir vzvodu Volodimir Yelisejovich SelyukNarodzhennya30 listopada 1923 1923 11 30 Kalyuzhine Kegichivskij rajon Harkivska oblast URSRSmert24 listopada 1944 1944 11 24 20 rokiv Zindranova Krosnenskij povit Pidkarpatske voyevodstvo PolshaPohovannyaInternacionalnij vijskovij cvintar u misti Duklya Polsha mogila 32Krayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijskvinishuvalno protitankova artileriya VPTA Roki sluzhbi1942 1944Zvannya LejtenantVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Selyuk Uchast u vijnah i boyahVelika Vitchiznyana vijna Korsun Shevchenkivska operaciya Proskurivsko Chernivecka operaciya Lvivsko Sandomirska operaciya Shidno Karpatska operaciyaZhittyepisVolodimir Yelisejovich Selyuk u deyakih dokumentah Silyuk narodivsya 30 listopada 1923 roku v seli Kalyuzhine Kegichivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti URSR Zaginuv 24 listopada 1944 roku v seli Zindranova Krosnenskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Polsha Jogo batko Yelisej Leontijovich Selyuk buv golovoyu miscevogo kolgospu imeni 14 richchya Zhovtnya mati Nataliya Arsentiyivna do shlyubu Viter pracyuvala ryadovoyu kolgospniceyu Zakinchiv shkolu v susidnomu seli Komunarka z 2016 roku Novoivanivka U zhovtni 1941 roku razom iz sim yeyu buv evakujovanij u Gorodishenskij rajon Stalingradskoyi oblasti de pracyuvav u miscevomu kolgospi U veresni 1942 roku buv prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi Zakinchiv vijskove artilerijske uchilishe U zvanni molodshogo lejtenanta buv vidpravlenij na front i priznachenij komandirom vzvodu 185 vinishuvalno protitankovogo artilerijskogo polku 32 Okremoyi vinishuvalno protitankovoyi artilerijskoyi brigadi Rezervu Golovnogo Komanduvannya Potrapiv u gushu boyiv Pro vinishuvachiv tankiv hodili prisliv ya Do pershogo postrilu a takozh Dulo garmati dovge zhittya korotke i zhorstoka ale chesna fraza Proshavaj Batkivshino Voni nosili na livomu rukavi gimnasterki chornij romb z dvoma perehreshenimi zhovtimi garmatami Specialni shevroni na mundirah u Radyanskij armiyi nosili predstavniki lishe dvoh rodiv vijsk lotchiki ta vinishuvachi tankiv Voni vvazhalis vijskovoyu elitoyu Vinishuvachi tankiv jshli v nastup razom z pihotoyu Treba bulo postijno jti poryad z garmatoyu v povnij zrist po vidkritomu prostrilyuvanomu poli U period nastupu kozhnih desyat dniv povnistyu onovlyuvavsya osobistij sklad vzvodiv vinishuvachiv tankiv Korsun Shevchenkivska operaciya Pid chas Korsun Shevchenkivskoyi operaciyi v hodi yakoyi bula otochena a potim rozgromlena velika nimecka grupa vijsk cyu bitvu she nazivayut malim Stalingradom Volodimir Selyuk zdijsniv svij pershij podvig 13 lyutogo 1944 roku rozgornuvsya bij za selo Chesnivku Lisyanskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti nini Cherkaska oblast Bojovi mashini III nimeckogo tankovogo korpusu namagalisya prorvati kilce otochennya zzovni Golovnim udarnim taranom buv tyazhkij tankovij polk sho skladavsya z potuzhnih tankiv Tigriv i Panter V moment boyu molodshij lejtenant Selyuk pribuv u polk z nakazom vid komandira brigadi Tanki i pihota protivnika nastupali zmitayuchi vse na svoyemu shlyahu Vid kul i snaryadiv zaginuli abo buli poraneni bagato nashih artileristiv Volodimir Selyuk kinuvsya dopomagati garmatnij obsluzi vidbivati ataku pihoti protivnika Vognem iz avtomata vin osobisto znishiv troh vorogiv I hocha vorogovi v toj den vdalosya zahopiti Chesnivku pri comu vtrativshi p yat Tigriv i chotiri Panteri golovnoyi svoyeyi meti z yednatisya z otochenimi vijskami voni ne dosyagli Za muzhnist ta geroyizm proyavleni v boyu Volodimir Selyuk buv nagorodzhenij medallyu Za vidvagu 1 travnya 1944 roku 32 vptabr bula peretvorena v 11 gvardijsku vptabr Tak Volodimir Selyuk stav gvardijcem Jomu bulo prisvoyeno chergove vijskove zvannya gvardiyi lejtenant Lvivsko Sandomirska operaciya Drugij svij podvig vin zdijsniv koli vzhe buv komandirom vzvodu upravlinnya 5 batareyi 248 gvardijskogo vinishuvalno protitankovogo polku 11 Okremoyi gvardijskoyi vinishuvalno protitankovoyi brigadi Rezervu Golovnogo Komanduvannya Stalosya ce v hodi Lvivsko Sandomirskoyi operaciyi koli radyanski vijska zavershili zvilnennya Zahidnoyi Ukrayini 23 lipnya 1944 roku v boyu za selo Lipivci Peremishlyanskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Volodimir Selyuk razom zi svoyimi rozvidnikami vikonuvav zavdannya po rozviduvannyu tankovih sil protivnika Neochikuvano bijci opinilisya licem do licya z vorogom Vidvolikayuchi uvagu nimciv zamanili yih u pastku a potim obstrilyali z flangiv Pidbili dva bronetransporteri i znishili dvanadcyat fashistiv Peresliduyuchi protivnika rozvidniki zahopili dva spravnih kulemeta Z odnogo z nih lejtenant Selyuk osobisto rozstrilyuvav utikayuchih vorogiv Za bij pid Lipivcyami Volodimir Selyuk otrimav nagorodu orden Chervonoyi Zirki Shidno Karpatska operaciya Iz veresnya do listopada 1944 roku vin brav uchast u Shidno Karpatskij operaciyi cillyu yakoyi bulo potuzhnim udarom cherez Karpatski gori vijti do Slovachchini ta z yednatisya z povstalimi proti fashistskogo uryadu slovackimi vijskami Visimdesyat dniv zamist zaplanovanih p yati jshli zapekli krivavi boyi za girski visoti Artileriya v period boyiv za Duklyu vidigravala virishalnu rol Zavdannya yiyi buli duzhe vazhkimi Svoyim vognem artileriya znishuvala protivnika i pridushuvala vogon jogo garmat do pochatku ataki a potim prokladala shlyah pihoti i tankam Ostatochno artileriya zamovkla v Karpatah lishe v kinci listopada Same v ti dni 24 listopada 1944 roku v boyah na teritoriyi Polshi zaginuv Volodimir Selyuk ne dozhivshi shesti dniv do svogo 21 littya Sim ya Volodimira tak i ne otrimala povidomlennya pro jogo smert Vono bulo nadislane na adresu za yakoyu matir i molodshij brat Fedir vzhe ne prozhivali i povernulosya nazad u vijskovu chastinu Majzhe 76 rokiv vvazhalosya sho lejtenant Volodimir Selyuk propav bezvisti v boyah za Dukelskij pereval I lishe v 2020 roci zavdyaki vebsajtu Pam yat narodu Originalni dokumenti pro Drugu Svitovu vijnu bulo vstanovleno misce zagibeli ta zahoronennya voyina Jogo bojovij shlyah obirvavsya bilya sela Zindranova Zyndranowa Krosnenskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Polsha Perepohovanij na Internacionalnomu vijskovomu cvintari v misti Duklya Polsha mogila 32 Tut za oficijnimi danimi v 46 bratskih mogilah zahoroneni 7 690 voyiniv Radyanskoyi ta Chehoslovackoyi armij z yakih vidomi imena lishe 1458 mi Sered nih Volodimir Yelisejovich Selyuk znachitsya pid nomerom 1443 NagorodiMedal Za vidvagu Orden Chervonoyi ZirkiPam yatU ridnomu seli Kalyuzhine Kegichivskogo z 2020 roku Krasnogradskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Ukrayina im ya Volodimira Yelisejovicha Selyuka vibito na steli pam yati vstanovlenij na chest odnoselchan yaki zaginuli na frontah Velikoyi Vitchiznyanoyi vijniPosilannyaPamyat naroda Podlinnye dokumenty o Vtoroj Mirovoj vojne