Се лище село в Україні у Баришівській селищній громаді Броварського району Київської області Населення 944 особи село Се

50°24′07″ пн. ш. 31°18′34″ сх. д. / 50.40194° пн. ш. 31.30944° сх. д.Координати: 50°24′07″ пн. ш. 31°18′34″ сх. д. / 50.40194° пн. ш. 31.30944° сх. д.

Середня висота
над рівнем моря

109 м

Водойми

р. Трубіж

Відстань до
обласного центру

54 (фізична) км

Відстань до
районного центру

7 км

Місцева влада

Адреса ради

07521, с. Селище, вул. Центральна, 19

Карта

Селище

Селище

Мапа

Селище у Вікісховищі

Розташоване на місці давньослов'янського поселення на лівому березі Трубіжу за 46 км від районного центру — м. Бровари.

Історія

Археологи дослідили на території села майстерню ювеліра часів Русі.

За Гетьманщини, до 1781 року Селище було у складі Баришівської сотні Переяславського полку.

З 1756 року діяла Георгіївська церква

З ліквідацією Гетьманщини, Селище перейшло до складу Остерського повіту Київського намісництва. За описом 1787 року у Селищі була 491 особа, село у володінні «казених людей», козаків і власника полковника Андрія Іваненка

Від початку XIX ст. Селище у складі Переяславського повіту Полтавської губернії.

Є на мапі 1816 року

Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Баришівської волості Переяславського повіту Полтавської губернії мешкало 1396 осіб, налічувалось 262 дворових господарства, існували православна церква, 2 постоялих будинки, лавка, 54 вітряних млини, маслобійний завод.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1518 осіб (728 чоловічої статі та 790 — жіночої), з яких 1501 — православної віри.

Село населяли земельні козаки, які в 1914 році збудували найкращу церкву в околицях^[].

У 1929 році в селі почався масовий колгоспний рух.

Селище. Дивовижний інтер'єр дерев'яного храму

У 1930 році у Селищі створюється перший колгосп імені Паризької Комуни, першим головою якого став Пушня Ф. П. До нього увійшло 170 дворів і 510 осіб. Потім у тому ж році був створений колгосп ім. Т. Г. Шевченка. Головою колгоспу був обраний Кириленко І. А., куди вступило 67 дворів і 190 осіб. В сільській школі навчалось 130—150 дітей.

За роки радянської влади село постраждало від репресій та Голодомору.

В селі діє середня школа, є бджолярська організація і кінологічна служба. Поряд з селом невеличкий лісок.

З 1960-х в селі проживає і служить відомий священник і дисидент .

На околиці поселення створене так зване чорнобильське містечко, де побудовані типові будинки для переселенців із Зони відчуження.

До 12 червня 2020 року було центром Селищанської сільської ради.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 985 осіб, з яких 432 чоловіки та 553 жінки.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 939 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	96,93 %
російська	2,97 %
білоруська	0,11 %

Пам'ятки

.

Примітки

(українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 19 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— . — С. 100, 271
. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 19 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-176. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні: Київський обласний том. — «Буква», 2008
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.

Посилання

Баришівський край [ 28 вересня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Баришівського району.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 19 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.

[2] Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— . — С. 100, 271

[3] . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 19 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.

[4] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

[5] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-176. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

[6] Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні: Київський обласний том. — «Буква», 2008

[населення_1989-7] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.

[населення_2001-8] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.

[населення_2001_мова-9] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.