Се́лище — село в Україні, у Баришівській селищній громаді Броварського району Київської області. Населення — 944 особи.
село Селище | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Київська область | ||
Район | Броварський район | ||
Громада | Баришівська селищна громада | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1593 | ||
Населення | 944 | ||
Площа | 2,88 км² | ||
Густота населення | 327,78 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 07521 | ||
Телефонний код | +380 4576 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 50°24′07″ пн. ш. 31°18′34″ сх. д. / 50.40194° пн. ш. 31.30944° сх. д.Координати: 50°24′07″ пн. ш. 31°18′34″ сх. д. / 50.40194° пн. ш. 31.30944° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря | 109 м | ||
Водойми | р. Трубіж | ||
Відстань до обласного центру | 54 (фізична) км | ||
Відстань до районного центру | 7 км | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 07521, с. Селище, вул. Центральна, 19 | ||
Карта | |||
Селище | |||
Селище | |||
Мапа | |||
Селище у Вікісховищі |
Розташоване на місці давньослов'янського поселення на лівому березі Трубіжу за 46 км від районного центру — м. Бровари.
Історія
Археологи дослідили на території села майстерню ювеліра часів Київської Русі.
За козаччини, до 1781 року Селище було у складі Баришівської сотні Переяславського полку.
З 1756 року Георгіївська церква
Зі скасуванням козацького полкового устрою, Селище перейшло до складу Остерського повіту Київського намісництва. За описом 1787 року у Селищі була 491 душа, село у володінні «казених людей», козаків і власника полковника Андрія Іваненка
Від початку XIX ст. Селище вже у складі Переяславського повіту Полтавської губернії.
Є на мапі 1816 року
Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Баришівської волості Переяславського повіту Полтавської губернії мешкало 1396 осіб, налічувалось 262 дворових господарства, існували православна церква, 2 постоялих будинки, лавка, 54 вітряних млини, маслобійний завод.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1518 осіб (728 чоловічої статі та 790 — жіночої), з яких 1501 — православної віри.
Село населяли земельні козаки, які в 1914 році збудували найкращу церкву в околицях[].
У 1929 році в селі почався масовий колгоспний рух.
У 1930 році у Селищі створюється перший колгосп імені Паризької Комуни, першим головою якого став Пушня Ф. П.. До нього увійшло 170 дворів і 510 чоловік. Потім у тому ж році був створений колгосп ім. Т. Г. Шевченка. Головою колгоспу був обраний Кириленко І. А., куди вступило 67 дворів і 190 чоловік. В сільській школі навчалось 130—150 дітей.
За роки радянської влади село постраждало від репресій та Голодомору.
В селі діє середня школа, є бджолярська організація і кінологічна служба. Поряд з селом невеличкий лісок.
З 1960-х в селі проживає і служить відомий священник і дисидент Михайло Макєєв.
На околиці поселення створене так зване чорнобильське містечко, де побудовані типові будинки для переселенців із Зони відчуження.
До 12 червня 2020 року було центром Селищанської сільської ради.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 985 осіб, з яких 432 чоловіки та 553 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 939 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,93 % |
російська | 2,97 % |
білоруська | 0,11 % |
Пам'ятки
- .
Примітки
- (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 19 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
- Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— . — С. 100, 271
- . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 19 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-176. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні: Київський обласний том. — «Буква», 2008
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
Посилання
- Баришівський край [ 28 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Баришівського району. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Se lishe selo v Ukrayini u Barishivskij selishnij gromadi Brovarskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Naselennya 944 osobi selo SelisheGerbKrayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastRajon Brovarskij rajonGromada Barishivska selishna gromadaOsnovni daniZasnovane 1593Naselennya 944Plosha 2 88 km Gustota naselennya 327 78 osib km Poshtovij indeks 07521Telefonnij kod 380 4576Geografichni daniGeografichni koordinati 50 24 07 pn sh 31 18 34 sh d 50 40194 pn sh 31 30944 sh d 50 40194 31 30944 Koordinati 50 24 07 pn sh 31 18 34 sh d 50 40194 pn sh 31 30944 sh d 50 40194 31 30944Serednya visota nad rivnem morya 109 mVodojmi r TrubizhVidstan do oblasnogo centru 54 fizichna kmVidstan do rajonnogo centru 7 kmMisceva vladaAdresa radi 07521 s Selishe vul Centralna 19KartaSelisheSelisheMapa Selishe u Vikishovishi Roztashovane na misci davnoslov yanskogo poselennya na livomu berezi Trubizhu za 46 km vid rajonnogo centru m Brovari IstoriyaArheologi doslidili na teritoriyi sela majsternyu yuvelira chasiv Kiyivskoyi Rusi V yizd v selo Za kozachchini do 1781 roku Selishe bulo u skladi Barishivskoyi sotni Pereyaslavskogo polku Z 1756 roku Georgiyivska cerkva Zi skasuvannyam kozackogo polkovogo ustroyu Selishe perejshlo do skladu Osterskogo povitu Kiyivskogo namisnictva Za opisom 1787 roku u Selishi bula 491 dusha selo u volodinni kazenih lyudej kozakiv i vlasnika polkovnika Andriya Ivanenka Vid pochatku XIX st Selishe vzhe u skladi Pereyaslavskogo povitu Poltavskoyi guberniyi Ye na mapi 1816 roku Selishe Cerkva sv Georgiya 1909 13 Stanom na 1885 rik u kolishnomu derzhavnomu ta vlasnickomu seli Barishivskoyi volosti Pereyaslavskogo povitu Poltavskoyi guberniyi meshkalo 1396 osib nalichuvalos 262 dvorovih gospodarstva isnuvali pravoslavna cerkva 2 postoyalih budinki lavka 54 vitryanih mlini maslobijnij zavod Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 1518 osib 728 cholovichoyi stati ta 790 zhinochoyi z yakih 1501 pravoslavnoyi viri Selo naselyali zemelni kozaki yaki v 1914 roci zbuduvali najkrashu cerkvu v okolicyah dzherelo U 1929 roci v seli pochavsya masovij kolgospnij ruh Selishe Divovizhnij inter yer derev yanogo hramu U 1930 roci u Selishi stvoryuyetsya pershij kolgosp imeni Parizkoyi Komuni pershim golovoyu yakogo stav Pushnya F P Do nogo uvijshlo 170 dvoriv i 510 cholovik Potim u tomu zh roci buv stvorenij kolgosp im T G Shevchenka Golovoyu kolgospu buv obranij Kirilenko I A kudi vstupilo 67 dvoriv i 190 cholovik V silskij shkoli navchalos 130 150 ditej Za roki radyanskoyi vladi selo postrazhdalo vid represij ta Golodomoru V seli diye serednya shkola ye bdzholyarska organizaciya i kinologichna sluzhba Poryad z selom nevelichkij lisok Z 1960 h v seli prozhivaye i sluzhit vidomij svyashennik i disident Mihajlo Makyeyev Na okolici poselennya stvorene tak zvane chornobilske mistechko de pobudovani tipovi budinki dlya pereselenciv iz Zoni vidchuzhennya Do 12 chervnya 2020 roku bulo centrom Selishanskoyi silskoyi radi NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 985 osib z yakih 432 choloviki ta 553 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 939 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 96 93 rosijska 2 97 biloruska 0 11 Pam yatki Primitki ukrayinska Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Arhiv originalu za 19 veresnya 2021 Procitovano 19 veresnya 2021 Opisi Kiyivskogo namisnictva 70 80 rokiv XVIII st Opisovo statistichni dzherela AN URSR Arheogr komisiya ta in K Naukova dumka 1989 392 s ISBN 5 12 000656 6 S 100 271 www etomesto ru Arhiv originalu za 19 veresnya 2021 Procitovano 19 veresnya 2021 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 176 X 270 120 s ros doref Nacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Kiyivskij oblasnij tom Bukva 2008 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 PosilannyaBarishivskij kraj 28 veresnya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Barishivskogo rajonu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi