Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
О. Кири́ло Селе́цький (29 березня 1835, Підбуж — 28 квітня 1918, Жужеляни) — український греко-католицький священник, письменник, публіцист, активний громадський діяч. Служив у Перемиській Єпархії УГКЦ, співзасновник першого жіночого апостольського монашого згромадження в Галичині: Згромадження сс. Служебниць Пречистої Діви Марії (1892) та засновник Згромадження Сестер св. Йосифа Обручника Пречистої Діви Марії (1898).
| Слуга Божий о. Кирило Селецький | |
|---|---|
 | |
| Народився | 29 березня 1835 Підбуж, Галичина, Республіка Польща |
| Помер | 28 квітня 1918 (83 роки) Цеблів |
| Поховання | Жужеляни |
| Громадянство |  Австрійська імперія →  Австро-Угорщина |
| Національність | українець |
| Діяльність | письменник, публіцист, активний церковний та громадський діяч |
| Галузь | d[1], публіцистика[1] і освіта[d][1] |
| Відомий завдяки | священик Перемишльської Єпархії УГКЦ, засновник жіночих монаших згромаджень Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії і Сестер св. Йосифа Обручника Пречистої Діви Марії. |
| Alma mater | Львівська духовна семінарія, Перемишльська греко-католицька семінарія |
| Знання мов | українська[1] |
| Титул | почесний папський шамбелян |
| Конфесія | УГКЦ |
| Батько | Михайло |
| Мати | Іванна |
| У шлюбі з | Емілія Івасівка |
| Діти | Олена, Марія |
| Автограф |  |
| Нагороди |  |
| |
Засновник першої захоронки для дітей у Галичині, у Жужелю Сокальського повіту в 1893 р. Написав першу читанку для українських родин у 1868 р. «Своя Хата». Переклав на українську мову катехизм. Тісно співпрацював із товариством «Просвіта», для якого написав ряд своїх творів.
Біографія
Кирило Селецький народився 29 березня 1835 р. в Підбужі біля Самбора. Походив із давнього роду української шляхти. Батько, Михайло, був учителем, а мати, Іванна — опікувалася дітьми.
Від 1843 року родина Селецьких проживала в Самборі, де Кирило вчився в Самбірській головній школі. Пізніше він вчився в Самбірській гімназії, а після успішно складеної матури розпочав богословські студії у Львівському університеті. Три роки вчився в Генеральній Духовній семінарії у Львові, на четвертому році перейшов до семінарії в Перемишлі.
Після закінчення семінарії Кирило одружився з Емілією, донькою о. Миколая Івасівки та після шести років спільного життя Емілія померла. Отець Кирило залишився з двома донечками, старша Оленка також після тяжкої недуги померла, а молодша виховувалась у сестер Василіянок у Яворові.
8 січня 1860 р. Кирило прийняв священничі свячення з рук владики Григорія Яхимовича (1792—1863), єпископа Перемиської єпархії. Протягом 14-ти років не міг отримати парафії, жив досить скромно. Був вікарієм та адміністратором у Старій Солі, у Биличі Горішні, у Мількові, у Любачеві, у Вороблику Королівському, у місті Яворові.
Врешті в 1874 році став парохом у с. Жужіль поблизу Белза і приєднаної до неї парафії с. Цеблів. Тут він вміло провадив людей до Бога аж до своєї смерті.
Помер 28 квітня 1918 р.
Релігійна діяльність
Свою діяльність о. Кирило розпочав від віднови релігійного життя парафії. Отець Кирило усвідомлював своїм вірним, що вони мусять шанувати свою Літургію. Між іншими на цю тему написав таке: «Таку превелику почесть у всъх свътлых Славян має наше Богослуженіє, котре неразь ми сами не умьємь ушанувати, та недбальствомь нашим профануєм и недругам нашим вь погорду даємо! Дай Боже, щоби се вже разь устало и щоби вь дусь вьри с належитимь достоиньством велике дьйствіє Богослужебне совершалося».
Отець Кирило як добрий Пастир (Лк. 9:10–16) турбувався про своїх вірних і боронив їх перед кожним злим впливом. У відповідь на передвиборну аґітацію одного з членів Радикальної партії в Жужелю так писав: тож прошу най прийме то до відомості, що парохіяни мои єдино и виключно церквь своєй святой, котра протверезила ихь и научила праведно жити.
Краса храму, а особливо порядок на зовні як і в середині святині, за словами отця Кирила, свідчать про релігійне розположення душпастира. Се єсть правда котрои ніхто не опрокине: бо де нема замилованя красоти Божого дому там мусить бракувати респекту и для Бога и для Єго закону там душа любуєся в пороках. В Жужелі закінчив будову, подбав за іконостас і розписи стін у церкві; упорядкував вистрій цеблівської церкви. Отець подивляв чистоту єрусалимських святинь і писав, що бруд і нехлюйство в церкви святой се превелика зневага, яку дьлаєм Тому, котрий єсть святий і вь св. Євхаристіи на престоль утаєний. Ординарій Перемиської єпархії, владика Константин Чехович, під час канонічної візитації в парафіях Жужель і Цеблів 25 травня 1905 р. застав всюди взірцевий лад і порядок. Як ревний душпастир отець Селецький розумів, що естетичний вигляд, охайність і краса Божих церков прив'язує до себе вірних та розбуджує в них духа побожності.
Від 2 пол. XIX ст. чисельно зорганізовані акції тверезості латинської церкви стали прикладом і поштовхом для поширення цієї діяльності і серед греко-католицького духовенства. Звичайно, що і перед тим греко-католицькі парохи поборювали в народі пияцтво. Однак, до зорганізованого руху дійшло в 1870-х роках за правління митрополита Йосифа Сембратовича. Як читаємо в Прапорі духовенство постановило відродженє народу через єго отверезенє (…) християнський похід у народі против пияченню.
Отець Кирило не міг бути бездіяльним коли корчма позбавляла тисячі народу Царства Небесного, адже спиячені українці могли затратити своє майбутнє. В 1874 р. в обидвох селах Жужель і Цеблів застав страшний занепад. За допомогою місцевого вчителя Геруса негайно заложив Брацтва тверезості. Отець дбав про поширення освіти серед сільського населення. Сам був освіченим священиком. Добре знав латинську, французьку і німецьку мови. Він бачив, що люди праці мусять здобувати освіту. Тому заложив у своїх парафіях читальні, де мешканці села могли безплатно випозичати книжки. Читальні в часах о. Кирила вважалися школами для дорослих і були першими твердинями ухристиянення суспільного життя. Для пароха читальня була особливим місцем праці. Тут священик в інший спосіб і іншими середниками провадив людей до Бога.
Отець Селецький піклувався рівно ж і про матеріальне становище своїх парафіян. Допомагав найубогішим у селі. В 1895 р. з ініціативи о. Кирила в Жужелю повстало Товариство Івана Милостивого. Члени того Товариства зобов'язалися уділяти матеріальну поміч вдовам, сиротам і опущеним на території свого села. В Цеблові завдяки успішній співпраці о. Селецького і місцевого вчителя Івана Геруса були засновані такі інституції як молочарня, малопроцентна позичкова каса Райффензена. Отець щиро цікавився сиротами і уможливлював їм гідне життя та навчання. Мав звичку говорити до бідних: Не плач, віддайся на Божу волю, а якщо тобі чогось бракує, скажи мені, я тобі допоможу.
Отець тісно співпрацював із польським графом Станіславом Потоцьким (1837—1884), з котрим заприязнився, будучи в Мількові на капелянії. Родина Потоцьких мала своє господарство і двір в Олешицях. Вони разом боролися проти пияцтва і темноти села, старалися впровадити здорову і на релігії збудовану освіту. Разом закладали заробкові і ремісничі товариства. У своєму щоденнику графиня Анна Потоцька писала про отця Кирила Селецького як про ревного душпастиря, талановитого письменника і вважала його великим приятелем своєї сім'ї.
О. Кирило високо цінував монаше життя і багато разів висловлювався на цю тему.
Щоб допомогти селянам, котрі в сезоні польових праць були додатково обтяжені опікою над маленькими дітьми, о. Кирило зайнявся заснуванням захоронок. З ініціативи о. Кирила Селецького 19 листопада 1893 р., у Жужелі, повстала перша в Галичині українська захоронка. Тим самим отець започаткував працю над християнською відновою українського суспільства; бачачи матеріальну і моральну убогість сільського населення, опущених і занедбаних дітей, хотів зарадити тій сумній ситуації. Захоронки ставали носіями християнського і народного виховання.
Як згадує о. Теодор Вергун, духовна влада довго не доцінювала працю о. Кирила Селецького, але настав час коли і він удостоївся різного роду відзначення.
Письмом з дня 14/ХІ 1890 р. ч. 4696 єпископ Іван Ступницький за ревне виповнення душпастирських обов'язків і в нагороду за заслуги в церковній діяльності надав йому крилошанські відзнаки.
Митрополит Сильвестр Сембратович письмом з д. 21/9 1891 р. ч. 742 іменував отця Селецького членом ІІІ наукової комісії Провінційного Синоду. До тієї комісії належав також Слуга Божий о. Ісидор Дольницький, довголітній духівник Львівської семінарії.
Єпископ Юліан Пелеш іменував о. Кирила Селецького цензором книг релігійного змісту.
Від 18/Х 1897 р. був містодеканом белзьким, а 23 травня 1900 р. став дійсним деканом. Від 1898 року о. Кирило ординаторський комісар до шкіл белзького деканату, комісаром до сервітутових справ став у 1901 році. Неодноразово діставав похвальні грамоти від свого єпархіального єпископа.
Дня 30/3 1905 р. папа Пій Х іменував о. Селецького почесним шамбеляном.
Дня 8 серпня 1910 року о. Кирило Селецький отримав звання та найвище цісарське відзначення — Лицарський хрест Ордена Франца Йосифа.
На запрошення о. А. K. Стояна, відомого священика католицької церкви в Моравії, 2 і 3 серпня 1892 р. о. Кирило як один із найперших серед українського духовенства взяв участь в урочистій Велеградській Академії. Велеград — центр католицизму в Моравії. (Від 1863 р. організовувались у Велеграді церковні торжества присвячені святим Кирилу і Методію. Від 1906 р. там відбувались екуменічні конгреси, в котрих брав участь Митрополит Андрей Шептицький). Під час засідань о. Кирило Селецький представляв зібраним богословам та науковцям історію руського народу, церкви та напрямки розвитку освіти та культури в Галичині. Свої враження з цієї поїздки отець Кирило описав на сторінках часопису Посланник. В 1906 році о. Селецький брав участь у першій загально — українській прощі греко-католицьких вірних до Святої Землі. Маючи 71 літ, був найстаршим паломником серед прочан.
Останніх десять років присвятив виключно новозаснованому в Цеблові Згромадженню сестер св. Йосифа Обручника Пречистої Діви Марії.
У 1910 р. отець святкував золотий ювілей священства.
В одному з листів до митрополита Андрея Шептицького знаходимо такі слова о. Кирила: «В послідніх часах багатьма титулами мя почтено. Откровенно кажучи, же наймиліший титул для мене єсть, коли парохіянин скаже „отче духовний“ або тільки „отче“. В тим то титулі заключається чим я єсьм для душ пастві моїй повірених, а чим они для мене мають бути». Блаженний Йосафат Коциловський, єпископ Перемиської Єпархії, в листі з нагоди 25-ї річниці від дня смерті о. Кирила написав, що отець був даром Божим для цілої єпархії. Був священиком ангельської доброти і простоти, мужем Божого Духа, взірцем святого християнського життя.
Беатифікаційна процедура
Урочисте відкриття беатифікаційного процесу Слуги Божого отця Кирила Селецького відбулося 11 липня 2009 року у Сокалі на Львівщині в катедральному храмі святих апостолів Петра і Павла. Архиєрейську Святу Літургію очолив правлячий архиєрей Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ владика Михаїл Колтун, у співслужінні з Високопреосвященним владикою Ігорем Возьняком, архиєпископом Львівським. Після Божественної Архиєрейської Літургії була розпочата I-ша сесія трибуналу.
Вшанування пам'яті
10 грудня 2015 року, за ініціативи голови Українського Шляхетського Товариства Івана Матковського в рідному селі Підбуж Дрогобицького району вшановано пам'ять отця Кирила Селецького та на приміщенні школи встановлено меморіальну дошку.
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Селецький Кирило |
Примітки
- Czech National Authority Database
- Stanisław Wojciech Antoni hr. Potocki z Złotego Potoka h. Pilawa (Złota) (ID: 5.367.495) [ 12 червня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- . Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 14 січня 2016.
- НТА, Телеканал. . www.nta.ua. Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 13 грудня 2016.
Джерела
- с. М. Василишин. Короткий біографічний нарис о. Кирила Селецького
- А. Сапеляк. Отець-прелат Кирило Селецький засновник монаших згромаджень. — Львів: Галицька видавнича спілка, 2004. — 116 С.
Посилання
- Інтерв'ю з с. Маркіяною (Василишин) про о. Кирила Селецького, беатифікаційний процес якого незабаром має розпочатися [ 26 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Початок беатифікаційного процесу о. Кирила Селецького [ 4 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Інформаційний ресурс УГКЦ (дата доступу 14 січня 2016)
- KIRILO SELETS'KYI [ 13 січня 2021 у Wayback Machine.] // The Hagiography Circle (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
O Kiri lo Sele ckij 29 bereznya 1835 Pidbuzh 28 kvitnya 1918 Zhuzhelyani ukrayinskij greko katolickij svyashennik pismennik publicist aktivnij gromadskij diyach Sluzhiv u Peremiskij Yeparhiyi UGKC spivzasnovnik pershogo zhinochogo apostolskogo monashogo zgromadzhennya v Galichini Zgromadzhennya ss Sluzhebnic Prechistoyi Divi Mariyi 1892 ta zasnovnik Zgromadzhennya Sester sv Josifa Obruchnika Prechistoyi Divi Mariyi 1898 Sluga Bozhij o Kirilo SeleckijNarodivsya29 bereznya 1835 1835 03 29 Pidbuzh Galichina Respublika PolshaPomer28 kvitnya 1918 1918 04 28 83 roki CeblivPohovannyaZhuzhelyaniGromadyanstvo Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaNacionalnistukrayinecDiyalnistpismennik publicist aktivnij cerkovnij ta gromadskij diyachGaluzd 1 publicistika 1 i osvita d 1 Vidomij zavdyakisvyashenik Peremishlskoyi Yeparhiyi UGKC zasnovnik zhinochih monashih zgromadzhen Sester Sluzhebnic Neporochnoyi Divi Mariyi i Sester sv Josifa Obruchnika Prechistoyi Divi Mariyi Alma materLvivska duhovna seminariya Peremishlska greko katolicka seminariyaZnannya movukrayinska 1 Titulpochesnij papskij shambelyanKonfesiyaUGKCBatkoMihajloMatiIvannaU shlyubi zEmiliya IvasivkaDitiOlena MariyaAvtografNagorodiKavaler licarskogo hresta ordena Franca JosifaRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Seleckij Zasnovnik pershoyi zahoronki dlya ditej u Galichini u Zhuzhelyu Sokalskogo povitu v 1893 r Napisav pershu chitanku dlya ukrayinskih rodin u 1868 r Svoya Hata Pereklav na ukrayinsku movu katehizm Tisno spivpracyuvav iz tovaristvom Prosvita dlya yakogo napisav ryad svoyih tvoriv BiografiyaKirilo Seleckij narodivsya 29 bereznya 1835 r v Pidbuzhi bilya Sambora Pohodiv iz davnogo rodu ukrayinskoyi shlyahti Batko Mihajlo buv uchitelem a mati Ivanna opikuvalasya ditmi Vid 1843 roku rodina Seleckih prozhivala v Sambori de Kirilo vchivsya v Sambirskij golovnij shkoli Piznishe vin vchivsya v Sambirskij gimnaziyi a pislya uspishno skladenoyi maturi rozpochav bogoslovski studiyi u Lvivskomu universiteti Tri roki vchivsya v Generalnij Duhovnij seminariyi u Lvovi na chetvertomu roci perejshov do seminariyi v Peremishli Pislya zakinchennya seminariyi Kirilo odruzhivsya z Emiliyeyu donkoyu o Mikolaya Ivasivki ta pislya shesti rokiv spilnogo zhittya Emiliya pomerla Otec Kirilo zalishivsya z dvoma donechkami starsha Olenka takozh pislya tyazhkoyi nedugi pomerla a molodsha vihovuvalas u sester Vasiliyanok u Yavorovi 8 sichnya 1860 r Kirilo prijnyav svyashennichi svyachennya z ruk vladiki Grigoriya Yahimovicha 1792 1863 yepiskopa Peremiskoyi yeparhiyi Protyagom 14 ti rokiv ne mig otrimati parafiyi zhiv dosit skromno Buv vikariyem ta administratorom u Starij Soli u Bilichi Gorishni u Milkovi u Lyubachevi u Vorobliku Korolivskomu u misti Yavorovi Vreshti v 1874 roci stav parohom u s Zhuzhil poblizu Belza i priyednanoyi do neyi parafiyi s Cebliv Tut vin vmilo provadiv lyudej do Boga azh do svoyeyi smerti Pomer 28 kvitnya 1918 r Religijna diyalnistSvoyu diyalnist o Kirilo rozpochav vid vidnovi religijnogo zhittya parafiyi Otec Kirilo usvidomlyuvav svoyim virnim sho voni musyat shanuvati svoyu Liturgiyu Mizh inshimi na cyu temu napisav take Taku preveliku pochest u vsh svtlyh Slavyan maye nashe Bogosluzheniye kotre neraz mi sami ne umyem ushanuvati ta nedbalstvom nashim profanuyem i nedrugam nashim v pogordu dayemo Daj Bozhe shobi se vzhe raz ustalo i shobi v dus vri s nalezhitim dostoinstvom velike djstviye Bogosluzhebne sovershalosya Otec Kirilo yak dobrij Pastir Lk 9 10 16 turbuvavsya pro svoyih virnih i boroniv yih pered kozhnim zlim vplivom U vidpovid na peredvibornu agitaciyu odnogo z chleniv Radikalnoyi partiyi v Zhuzhelyu tak pisav tozh proshu naj prijme to do vidomosti sho parohiyani moi yedino i viklyuchno cerkv svoyej svyatoj kotra protverezila ih i nauchila pravedno zhiti Krasa hramu a osoblivo poryadok na zovni yak i v seredini svyatini za slovami otcya Kirila svidchat pro religijne rozpolozhennya dushpastira Se yest pravda kotroi nihto ne oprokine bo de nema zamilovanya krasoti Bozhogo domu tam musit brakuvati respektu i dlya Boga i dlya Yego zakonu tam dusha lyubuyesya v porokah V Zhuzheli zakinchiv budovu podbav za ikonostas i rozpisi stin u cerkvi uporyadkuvav vistrij ceblivskoyi cerkvi Otec podivlyav chistotu yerusalimskih svyatin i pisav sho brud i nehlyujstvo v cerkvi svyatoj se prevelika znevaga yaku dlayem Tomu kotrij yest svyatij i v sv Yevharistii na prestol utayenij Ordinarij Peremiskoyi yeparhiyi vladika Konstantin Chehovich pid chas kanonichnoyi vizitaciyi v parafiyah Zhuzhel i Cebliv 25 travnya 1905 r zastav vsyudi vzircevij lad i poryadok Yak revnij dushpastir otec Seleckij rozumiv sho estetichnij viglyad ohajnist i krasa Bozhih cerkov priv yazuye do sebe virnih ta rozbudzhuye v nih duha pobozhnosti Vid 2 pol XIX st chiselno zorganizovani akciyi tverezosti latinskoyi cerkvi stali prikladom i poshtovhom dlya poshirennya ciyeyi diyalnosti i sered greko katolickogo duhovenstva Zvichajno sho i pered tim greko katolicki parohi poboryuvali v narodi piyactvo Odnak do zorganizovanogo ruhu dijshlo v 1870 h rokah za pravlinnya mitropolita Josifa Sembratovicha Yak chitayemo v Prapori duhovenstvo postanovilo vidrodzhenye narodu cherez yego otverezenye hristiyanskij pohid u narodi protiv piyachennyu Otec Kirilo ne mig buti bezdiyalnim koli korchma pozbavlyala tisyachi narodu Carstva Nebesnogo adzhe spiyacheni ukrayinci mogli zatratiti svoye majbutnye V 1874 r v obidvoh selah Zhuzhel i Cebliv zastav strashnij zanepad Za dopomogoyu miscevogo vchitelya Gerusa negajno zalozhiv Bractva tverezosti Otec dbav pro poshirennya osviti sered silskogo naselennya Sam buv osvichenim svyashenikom Dobre znav latinsku francuzku i nimecku movi Vin bachiv sho lyudi praci musyat zdobuvati osvitu Tomu zalozhiv u svoyih parafiyah chitalni de meshkanci sela mogli bezplatno vipozichati knizhki Chitalni v chasah o Kirila vvazhalisya shkolami dlya doroslih i buli pershimi tverdinyami uhristiyanennya suspilnogo zhittya Dlya paroha chitalnya bula osoblivim miscem praci Tut svyashenik v inshij sposib i inshimi serednikami provadiv lyudej do Boga Otec Seleckij pikluvavsya rivno zh i pro materialne stanovishe svoyih parafiyan Dopomagav najubogishim u seli V 1895 r z iniciativi o Kirila v Zhuzhelyu povstalo Tovaristvo Ivana Milostivogo Chleni togo Tovaristva zobov yazalisya udilyati materialnu pomich vdovam sirotam i opushenim na teritoriyi svogo sela V Ceblovi zavdyaki uspishnij spivpraci o Seleckogo i miscevogo vchitelya Ivana Gerusa buli zasnovani taki instituciyi yak molocharnya maloprocentna pozichkova kasa Rajffenzena Otec shiro cikavivsya sirotami i umozhlivlyuvav yim gidne zhittya ta navchannya Mav zvichku govoriti do bidnih Ne plach viddajsya na Bozhu volyu a yaksho tobi chogos brakuye skazhi meni ya tobi dopomozhu Otec tisno spivpracyuvav iz polskim grafom Stanislavom Potockim 1837 1884 z kotrim zapriyaznivsya buduchi v Milkovi na kapelyaniyi Rodina Potockih mala svoye gospodarstvo i dvir v Oleshicyah Voni razom borolisya proti piyactva i temnoti sela staralisya vprovaditi zdorovu i na religiyi zbudovanu osvitu Razom zakladali zarobkovi i remisnichi tovaristva U svoyemu shodenniku grafinya Anna Potocka pisala pro otcya Kirila Seleckogo yak pro revnogo dushpastirya talanovitogo pismennika i vvazhala jogo velikim priyatelem svoyeyi sim yi O Kirilo visoko cinuvav monashe zhittya i bagato raziv vislovlyuvavsya na cyu temu Shob dopomogti selyanam kotri v sezoni polovih prac buli dodatkovo obtyazheni opikoyu nad malenkimi ditmi o Kirilo zajnyavsya zasnuvannyam zahoronok Z iniciativi o Kirila Seleckogo 19 listopada 1893 r u Zhuzheli povstala persha v Galichini ukrayinska zahoronka Tim samim otec zapochatkuvav pracyu nad hristiyanskoyu vidnovoyu ukrayinskogo suspilstva bachachi materialnu i moralnu ubogist silskogo naselennya opushenih i zanedbanih ditej hotiv zaraditi tij sumnij situaciyi Zahoronki stavali nosiyami hristiyanskogo i narodnogo vihovannya Yak zgaduye o Teodor Vergun duhovna vlada dovgo ne docinyuvala pracyu o Kirila Seleckogo ale nastav chas koli i vin udostoyivsya riznogo rodu vidznachennya Pismom z dnya 14 HI 1890 r ch 4696 yepiskop Ivan Stupnickij za revne vipovnennya dushpastirskih obov yazkiv i v nagorodu za zaslugi v cerkovnij diyalnosti nadav jomu kriloshanski vidznaki Mitropolit Silvestr Sembratovich pismom z d 21 9 1891 r ch 742 imenuvav otcya Seleckogo chlenom III naukovoyi komisiyi Provincijnogo Sinodu Do tiyeyi komisiyi nalezhav takozh Sluga Bozhij o Isidor Dolnickij dovgolitnij duhivnik Lvivskoyi seminariyi Yepiskop Yulian Pelesh imenuvav o Kirila Seleckogo cenzorom knig religijnogo zmistu Vid 18 H 1897 r buv mistodekanom belzkim a 23 travnya 1900 r stav dijsnim dekanom Vid 1898 roku o Kirilo ordinatorskij komisar do shkil belzkogo dekanatu komisarom do servitutovih sprav stav u 1901 roci Neodnorazovo distavav pohvalni gramoti vid svogo yeparhialnogo yepiskopa Dnya 30 3 1905 r papa Pij H imenuvav o Seleckogo pochesnim shambelyanom Dnya 8 serpnya 1910 roku o Kirilo Seleckij otrimav zvannya ta najvishe cisarske vidznachennya Licarskij hrest Ordena Franca Josifa Na zaproshennya o A K Stoyana vidomogo svyashenika katolickoyi cerkvi v Moraviyi 2 i 3 serpnya 1892 r o Kirilo yak odin iz najpershih sered ukrayinskogo duhovenstva vzyav uchast v urochistij Velegradskij Akademiyi Velegrad centr katolicizmu v Moraviyi Vid 1863 r organizovuvalis u Velegradi cerkovni torzhestva prisvyacheni svyatim Kirilu i Metodiyu Vid 1906 r tam vidbuvalis ekumenichni kongresi v kotrih brav uchast Mitropolit Andrej Sheptickij Pid chas zasidan o Kirilo Seleckij predstavlyav zibranim bogoslovam ta naukovcyam istoriyu ruskogo narodu cerkvi ta napryamki rozvitku osviti ta kulturi v Galichini Svoyi vrazhennya z ciyeyi poyizdki otec Kirilo opisav na storinkah chasopisu Poslannik V 1906 roci o Seleckij brav uchast u pershij zagalno ukrayinskij proshi greko katolickih virnih do Svyatoyi Zemli Mayuchi 71 lit buv najstarshim palomnikom sered prochan Ostannih desyat rokiv prisvyativ viklyuchno novozasnovanomu v Ceblovi Zgromadzhennyu sester sv Josifa Obruchnika Prechistoyi Divi Mariyi U 1910 r otec svyatkuvav zolotij yuvilej svyashenstva V odnomu z listiv do mitropolita Andreya Sheptickogo znahodimo taki slova o Kirila V poslidnih chasah bagatma titulami mya pochteno Otkrovenno kazhuchi zhe najmilishij titul dlya mene yest koli parohiyanin skazhe otche duhovnij abo tilki otche V tim to tituli zaklyuchayetsya chim ya yesm dlya dush pastvi moyij povirenih a chim oni dlya mene mayut buti Blazhennij Josafat Kocilovskij yepiskop Peremiskoyi Yeparhiyi v listi z nagodi 25 yi richnici vid dnya smerti o Kirila napisav sho otec buv darom Bozhim dlya ciloyi yeparhiyi Buv svyashenikom angelskoyi dobroti i prostoti muzhem Bozhogo Duha vzircem svyatogo hristiyanskogo zhittya Beatifikacijna proceduraUrochiste vidkrittya beatifikacijnogo procesu Slugi Bozhogo otcya Kirila Seleckogo vidbulosya 11 lipnya 2009 roku u Sokali na Lvivshini v katedralnomu hrami svyatih apostoliv Petra i Pavla Arhiyerejsku Svyatu Liturgiyu ocholiv pravlyachij arhiyerej Sokalsko Zhovkivskoyi yeparhiyi UGKC vladika Mihayil Koltun u spivsluzhinni z Visokopreosvyashennim vladikoyu Igorem Voznyakom arhiyepiskopom Lvivskim Pislya Bozhestvennoyi Arhiyerejskoyi Liturgiyi bula rozpochata I sha sesiya tribunalu Vshanuvannya pam yati10 grudnya 2015 roku za iniciativi golovi Ukrayinskogo Shlyahetskogo Tovaristva Ivana Matkovskogo v ridnomu seli Pidbuzh Drogobickogo rajonu vshanovano pam yat otcya Kirila Seleckogo ta na primishenni shkoli vstanovleno memorialnu doshku Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Seleckij Kirilo Sestri Sluzhebnici Neporochnoyi Divi Mariyi JosifitkiPrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Stanislaw Wojciech Antoni hr Potocki z Zlotego Potoka h Pilawa Zlota ID 5 367 495 12 chervnya 2017 u Wayback Machine pol Arhiv originalu za 4 kvitnya 2016 Procitovano 14 sichnya 2016 NTA Telekanal www nta ua Arhiv originalu za 29 chervnya 2016 Procitovano 13 grudnya 2016 Dzherelas M Vasilishin Korotkij biografichnij naris o Kirila Seleckogo A Sapelyak Otec prelat Kirilo Seleckij zasnovnik monashih zgromadzhen Lviv Galicka vidavnicha spilka 2004 116 S PosilannyaInterv yu z s Markiyanoyu Vasilishin pro o Kirila Seleckogo beatifikacijnij proces yakogo nezabarom maye rozpochatisya 26 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Pochatok beatifikacijnogo procesu o Kirila Seleckogo 4 kvitnya 2016 u Wayback Machine Informacijnij resurs UGKC data dostupu 14 sichnya 2016 KIRILO SELETS KYI 13 sichnya 2021 u Wayback Machine The Hagiography Circle angl