Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Селекти вний мути зм також елективний мутизм застарілий термін або вибірковий мутизм вибіркова німота англ selective виб

Селективний мутизм

Селективний мутизм

Селекти́вний мути́зм (також: елективний мутизм (застарілий термін) або вибірковий мутизм, вибіркова німота; англ. selective — «вибірковий», лат. mutus — «німий») — тривожний, емоційно обумовлений психічний розлад, який характеризується постійною неспроможністю вербального чи невербального спілкування в окремих обставинах чи з окремими особами. Слід зазначити, що ці обставини та особи не є навмисно чи свідомо обраними, а зумовлені саме розладом. Розлад бере початок у дитячому віці. Вибірковий мутизм зазвичай співіснує з сором'язливістю або соціофобією.

селективний мутизм
Інші назвивибірковий мутизм, вибіркова німота
Спеціальністьпсихіатрія, психологія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-116B06
МКХ-10F94.0
МКХ-9309.83 , 313.23
MedlinePlus001546
eMedicineped/2660
MeSHD009155
SNOMED CT71959007
image Selective mutism у Вікісховищі

Артикуляція, розуміння мови та спроможність висловлюватись страждаючих на розлад зазвичай знаходяться в межах норми, хоча буває, що вони дещо затримуються у своєму розвитку.

Колишня назва «елективний мутизм» (виборний мутизм) вказує на поширене серед психологів помилкове уявлення про те, що вибірково німі люди свідомо вирішують мовчати в певних ситуаціях, тоді як вони загалом хочуть говорити, але не можуть цього зробити. Щоб відобразити ненавмисний характер цього розладу, назва була змінена на селективний мутизм (вибірковий мутизм) у 1994 році. Тобто, відповідно до сучасного стану знань, термін «селективний мутизм» видається більш вдалим описом цього розладу, ніж «елективний мутизм», оскільки мовчання аж ніяк не вільно контролюється і тому не є навмисно «вибраним».

Ознаки та симптоми

Діти та дорослі із селективним мутизмом цілком здатні розмовляти та розуміти мову, але фізично не здатні спілкуватися вербально чи невербально в певних ситуаціях, хоча від них це і очікується. Така поведінка може сприйматися оточуючими як сором'язливість або невихованість. Дитина з селективним мутизмом може роками повністю мовчати в школі, але вдома розмовляти досить вільно або навіть надмірно. Серед людей з цим розладом існує ієрархічна різниця: одні люди повноцінно беруть участь у заходах і виглядають соціальними, але не розмовляють, інші розмовлятимуть лише з однолітками, але не з дорослими, інші розмовлятимуть із дорослими, коли їм задаються питання, що вимагають коротких відповідей, але ніколи з однолітками, ще інші ні з ким не розмовляють і не беруть або майже не беруть участі у запропонованих їм соціальних заходах, а ще інші, при спробі з ними спілкуватись, завмирають, наче скам'янілі, з порожнім виразом обличчя та ніяк не реагують. Люди з виборчим мутизмом мовчать, навіть коли наслідки їх мовчання включають соромлення, соціальне гоніння або покарання. У важкій формі, відомій як «прогресуючий мутизм», розлад прогресує, аж поки людина з цим станом більше не розмовлятиме ні з ким у будь-якій ситуації, навіть із близькими членами сім'ї.

Різнобічні наслідки

  • Мовчання означає великий тягар для всіх страждаючих на розлад та контактних осіб.
  • Уражені діти та підлітки швидко опиняються відстороненими від соціального життя та можуть стати аутсайдерами.
  • Оскільки уражена особа, як правило, безмовна, партнери по спілкуванню, які стикаються з селективним мутизмом, часто відчувають себе спровокованими та безпорадними, реагують на це розчаруванням чи злістю.
  • В рамках школи вчителі швидко знаходять протиріччя між бажаними педагогічними установками, такими як прийняття та терпіння, та інституційно обґрунтованими вимогами, такими як своєчасна здача матеріалу та оцінка результативності. Так як дитина себе мало або зовсім не проявляє, не відповідає на усні запитання та не висловлює свої думки, часто поширені помилкові судження про шкільну успішність.

Діагностика

МКХ-10

У МКХ-10 ВООЗ селективний мутизм описується як виражена емоційна вибірковість у спілкуванні, в якій дитина розмовляє в певних ситуаціях і не розмовляє в інших, чітко визначених ситуаціях. Певні риси особистості, такі як соціофобія, замкнутість, особлива чутливість чи опір, зазвичай також виявляються присутніми у страждаючих на цей розлад.

Основні симптоми згідно МКХ-10:

  • Вибірковість спілкування: в одних соціальних ситуаціях уражений говорить вільно, але в інших соціальних ситуаціях залишається мовчазним або майже мовчазним
  • Послідовність у соціальних ситуаціях, в яких спілкування можливе чи неможливе
  • Часте використання ураженою дитиною невербального спілкування (міміка, жести, письмові записи)
  • Тривалість розладу не менше одного місяця
  • Компетентність у мовному вираженні відповідає віковим вимогам

DSM-IV

Основні симптоми згідно DSM-IV:

  • Постійна нездатність говорити в певних ситуаціях, при нормальному спілкуванні в інших ситуаціях
  • Розлад перешкоджає навчальним чи професійним досягненням або соціальному спілкуванню
  • Розлад триває принаймні один місяць (але не враховується перший місяць після початку відвідування школи чи дитячого садка)
  • Нездатність говорити не викликана незнанням розмовної мови або тим, що стаждаюча на розлад особа не вважає себе добре володіючою цією мовою
  • Розлад не пояснюється краще розладом спілкування (наприклад, порушенням безперебійного розвитку дитини) і не виникає виключно у людей з розладами аутистичного спектру або психотичними розладами, такими як шизофренія.

Крім цих симптомів, DSM-IV далі описує особливості та розлади, які часто є доповненням до селективного мутизму. До них належать такі симптоми, як тривожність, , керуюча та , а також розумова відсталість та екстремальні психосоціальні стресори.

Коморбідність

Вибірковий мутизм сильно пов'язаний з іншими тривожними розладами, особливо з соціофобією. Насправді більшість дітей з діагнозом селективний мутизм також мають соціофобію (100 % учасників двох досліджень та 97 % в іншому. Тому деякі дослідники припускають, що вибірковий мутизм може бути стратегією уникнення, яку використовує частина дітей із соціофобією для зменшення їхніх страждань у соціальних ситуаціях.

Цей розлад не розглядається як проблема спілкування, тому як більшість людей спілкуються за допомогою міміки, жестів тощо. У деяких випадках селективний мутизм є симптомом порушення розвитку або психотичного розладу. Принципова відмінність від аутизму чи синдрому Аспергера полягає в тому, що в цих двох порушеннях індивід не говорить незалежно від контексту, оскільки спілкування та соціальна взаємодія сильно пошкоджені. Однак в останньому випадку це може бути коморбідність особливо якщо на людину є якись вплив, що може викликати психічний блок.

Причини виникнення

Етіологія селективного мутизму була з'ясована та закріплена після її розуміння як тривожного розладу. Ніякої загальної причини селективного мутизму не виявлено, останні дослідження показують багатофакторне походження.

Генетичні фактори

Проведені клінічні та академічні дослідження свідчать про те, що селективний мутизм, як правило, є спадковим.) Є чіткі докази того, що існує генетичний зв'язок між дітьми з виборчим мутизмом та тривожними батьками чи родичами. Соціальна фобія та батьки, які страждали або страждають від селективного мутизму, частіше зустрічаються у сім'ях, у яких дитина має селективний мутизм, ніж в інших сім'ях.

Існуючі дослідження монозиготних близнюків свідчать, що у обох є діагноз селективного мутизму. Існують дослідження, які виявили та підтвердили специфічну генетичну варіацію, пов'язану із селективним мутизмом; ця генетична варіація також пов'язана із соціофобією.

Темпераментальні фактори

Було доведено, що існують люди, народжені із пригніченим темпераментом, це означає, що навіть новонародженими ці люди швидше бояться і підозріло ставляться до нових ситуацій.

Пригнічений темперамент як фактор ризику соціофобії є вивченим і чітко встановленим фактором.Спостерігається зв'язок між селективним мутизмом та поведінковим пригніченням. Діти з селективним мутизмом, як правило, народжуються із сильно пригніченим темпераментом, що пояснює, що більшість відмінних поведінкових особливостей цих дітей виникають з самого раннього віку.

Діти з пригніченим темпераментом мають нижчий поріг збудливості в області мозку, який називають мигдалиною. Нормальна функція мигдалини — приймати та обробляти потенційні сигнали небезпеки (від симпатичної нервової системи) та запускати ряд реакцій, які допомагають людям захиститися від неї. У випадку дітей із селективним мутизмом, страшними сценаріями для них є соціальні середовища, такі як святкування дня народження, школа, сімейні збори, нові ситуації тощо. Хоча немає ніякої логічної причини для страху, почуття, які переживає дитина, такі ж реальні, як ніби існувала б реальна загроза чи небезпека.

Фактори середовища

Теорія психоаналізу досить довго вважала, що селективний мутизм майже завжди був викликаний важкою психологічною або фізичною травмою. В даний час ці концептуалізації НЕ приймаються. Дослідження НЕ довели, що причина селективного мутизму пов'язана з жорстоким поводженням, нехтуванням, травмами, поганою освітою, неблагополучними сім'ями, але пов'язана з описаними вище факторами, залежних від впливу генетики та темпераменту.

Двомовні / багатомовні діти частіше страждають на селективний мутизм.Зміни в оточенні, такі як початок школи чи зустріч з новими людьми, є особливо важкими для цих дітей і можуть викликати селективний мутизм. На відміну від сором'язливих дітей, які через деякий час здобувають впевненість, діти з виборчим мутизмом залишаються безмовними.

Фактори нейророзвитку

У дітей із селективним мутизмом спостерігаються більш високі показники розладів нейророзвитку. Найбільш поширеними є невеликі розбіжності у розвитку мовлення, такі як порушення мовного сприйняття та / або вираження, а також затримка розвитку мовлення. Інші можуть мати невеликі розлади навчання, включаючи порушення слухової обробки.

Позитивні та негативні аспекти

Цікаво, що особи з селективним мутизмом часто мають деякі спільні риси в інших аспектах характеру.

Негативні

  • Їм важко утримувати зоровий контакт (дивитись комусь в очі).
  • Вони часто мають порожні вирази і не посміхаються.
  • Вони не можуть впоратися із щоденними ситуаціями, коли від них потрібно нормально говорити, наприклад, привітатись, попрощатися чи подякувати.
  • Вони, як правило, більше турбуються про речі, ніж інші люди.
  • Вони можуть бути дуже чутливими до світла, шуму та скупчень людей.
  • Їм може бути важко говорити про себе або висловлювати свої почуття.
  • Вони можуть рухатися сковано і незграбно
  • У них може виникати почуття замкнутості, бажання втекти або самогубства

Позитивні

  • Всупереч поширеній думці, багато дослідників роблять ставку на нормально-високий або вище середнього рівня розвиток інтелекту у людей із селективним мутизмом. Достовірно не доведено, що цей розлад походить від форми аутизму, як це є у випадку синдрому Аспергера (хоча вони, схоже, мають відмінності).
  • Вони сприймають думки та емоції інших легше, ніж інші люди (співпереживання).
  • Вони можуть мати велику силу концентрації та сприйняття.
  • Деякі стають дуже інтуїтивними (пов'язано з емпатією), вони дуже цікаві.
  • Вони часто добре розуміють, що правильно, неправильно та справедливо.

Пропозиції щодо взаємодії

Загалом, селективний мутизм доволі рідкий та не широко відомий розлад, тому учителі та вихователі, що зустрічають страждаючих на нього дітей, не знаходять кваліфікованої поради та часто не знають, що робити. Ці пропозиції можуть допомогти створити для дитини з селективним мутизмом комфортне середовище та покращити її інтеграцію в колективі. Щоб дитина почувала себе спокійно, слід проінформувати про них всіх працівників виховного закладу.

  • Не вважайте мовчання невихованістю, грубістю чи особистою неприязню чи неповагою.
  • Уникайте оцінок та критики щодо мовчання («ця дитина не розмовляє», «чи ти проковтнув язик?»). Це лише погіршить ситуацію.
  • Не ставте дитину у центр уваги.
  • Відностесь до неї так само, як і до інших дітей.
  • Не тисніть та не просіть розмовляти, а також не акцентуйте уваги на мовчанні. Зосередьтесь на позитивних та сильних якостях особистості.
  • Не карайте та не соромте за мовчання, не ставте ультиматумів та не обіцяйте винагороди за те, що дитина щось скаже.
  • Використовуйте альтернативні методи комунікації, такі як письмо чи малюнки. Деякі діти можуть спілкуватися через «посередника», яким може бути друг чи родич. Підтримуйте такі ініціативи та заохочуйте до такого спілкування.
  • Запропонуйте записати читання чи якесь інше повідомлення на диктофон. Перед тим, як прослухати, чи дати комусь прослухати, завжди запитайте дозволу в дитини.
  • Не виключайте дитину з соціальних заходів, але шукайте для неї спосіб брати в них участь.
  • Висловлюйте свою віру та впевненість, що дитина з селективним мутизмом колись таки зможе вербально спілкуватись.
  • Завжди давайте дитині можливість щось сказати без очікування, що вона це має обов'язково зробити, не використовуючи прямих запитаннь (наприклад: «Як мені цікаво, де ж ти був на вихідних!» замість «Скажи нам, де ти був на вихідних!»), давайте достатньо часу на можливу відповідь, не створюючи при цьому тиску. У разі, якщо дитина все ж не зможе нічого сказати, сприймати це спокійно, не надаючи великого значення, а не як провал. Підбадьорити припущенням, що можливо наступного разу дитині таки вдасться щось сказати. Для менших дітей доречно використовувати гру та гумор, щоб зменшити напругу.
  • Уникайте зорового контакту, коли очікуєте від дитини якоїсь відповіді.
  • Якщо ж дитина таки колись щось скаже, краще реагувати на це, як на щось цілком звичне, та не зосереджувати на цьому непомірну увагу.

Узгодивши з дитиною, що стаждає на селективний мутизм, було б доречно провести пояснення для інших дітей, що беруть участь у групі чи в класі щодо складнощів, які має ця дитина, з закликом допомагати та підтримувати її. Ця підтримка може включати наступне:

  • Неприпустимість насмішок та злих коментарів щодо мовчання цієї дитини
  • Уникати постійних питань та коментарів на кшталт «Чому ти не розмовляєш?», «Коли ти нарешті почнеш розмовляти?», «Він/вона не вміє розмовляти!», «Він/вона не розмовляє». Це створює напругу та ускладнює розлад. Більш доречними були б такі: «Йому/їй поки що важко розмовляти».
  • Запрошувати приєднуватися до ігор чи інших занять, але не змушуючи при цьому балакати.
  • Не реагувати занадто емоційно, якщо дитина з селективним мутизмом колись щось скаже («Він/вона балакає!!!»), а спокійно продовжувати заняття, ніби нічого дивного й не сталося.
  • Запевніть інших дітей, що ця дитина вміє розмовляти і що коли вона почуватиметься готовою, то вона почне з ними балакати.

Обов'язково обговоріть ці питання з дитиною із розладом, перед тим, як проводити таку розмову з групою чи класом. Дайте дитині вибір бути при цьому відсутньою чи присутньою.

Тільки у разі, коли дитина спокійно та впевнено почувається та не відчуває тиску, можливе покращення ситуації та поява вербальної (чи хоча б невербальної, у разі її відсутності) комунікації.

Лікування

Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2020)

Література

Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2020)

Див. також

Примітки

  1. Viana, A. G.; Beidel, D. C.; Rabian, B. (2009). Selective mutism: A review and integration of the last 15 years. Clinical Psychology Review. 29 (1): 57–67. doi:10.1016/j.cpr.2008.09.009. PMID 18986742.
  2. Adelman, L. (2007). . LangMarc Publishing. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 22 вересня 2019.
  3. Brown, Harriet (12 квітня 2005). . Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 22 вересня 2019 — через NYTimes.com.
  4. Dummit, E. S.; Klein, R. G.; Tancer, N. K.; Asche, B.; Martin, J.; Fairbanks, J. A. (1997). Systematic Assessment of 50 Children with Selective Mutism. Journal of the American Academy of Child & Adolescent Psychiatry. 36 (5): 653–660. doi:10.1097/00004583-199705000-00016. PMID 9136500.
  5. Vecchio, J. L.; Kearney, C. A. (2005). Selective Mutism in Children: Comparison to Youths with and Without Anxiety Disorders. Journal of Psychopathology and Behavioral Assessment. 27: 31–37. doi:10.1007/s10862-005-3263-1.
  6. Black, B.; Uhde, T. W. (1995). Psychiatric Characteristics of Children with Selective Mutism: A Pilot Study. Journal of the American Academy of Child & Adolescent Psychiatry. 34 (7): 847–856. doi:10.1097/00004583-199507000-00007. PMID 7649954.
  7. Yeganeh, R.; Beidel, D. C.; Turner, S. M. (2006). Selective mutism: More than social anxiety?. Depression and Anxiety. 23 (3): 117–123. doi:10.1002/da.20139. PMID 16421889.
  8. Sharp, W. G.; Sherman, C.; Gross, A. M. (2007). (PDF). Journal of Anxiety Disorders. 21 (4): 568–579. doi:10.1016/j.janxdis.2006.07.002. PMID 16949249. Архів оригіналу (PDF) за 19 листопада 2008. Процитовано 22 вересня 2019.
  9. COHAN, SHARON L.; PRICE, JOSEPH M.; STEIN, MURRAY B. (2006). . Journal of Developmental & Behavioral Pediatrics. 27 (4): 341-355. Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
  10. MURIS, PETER (2015). . Clinical child and family psychology review. 18 (2): 151-169. doi:10.1007/s10567-015-0181-y. Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
  11. HUA, ALEXANDRA; MAJOR, NILI (2016). Selective mutism. Current opinion in pediatrics. 28 (1): 114-120. doi:10.1097/MOP.0000000000000300. {{}}: |access-date= вимагає |url= ()
  12. BLACK, BRUCE; UHDEM, THOMAS W. (1995). . Journal of the American Academy of Child & Adolescent Psychiatry. 34 (7): 847-856. doi:10.1097/00004583-199507000-00007. Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 1 грудня 2018.
  13. CHAVIRA, DENISE A.; SHIPON-BLUM, ELISA; HITCHCOCK, CARLA; COHAN, SHARON; STEINM, MURRAY B. (2007). Selective Mutism and Social Anxiety Disorder: All in the Family?. Journal of the American Academy of Child & Adolescent Psychiatry. 46 (11): 1464-1472. doi:10.1097/chi.0b013e318149366a.
  14. KRISTENSEN, HANNE; TORGERSEN, SVENN (2001). . Journal of Abnormal Psychology. 110 (4): 648-652. doi:10.1037/0021-843X.110.4.648. Архів оригіналу за 11 червня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
  15. KRISTENSEN, HANNE; TORGERSEN, SVENN (2002). A case-control study of EAS child and parental temperaments in selectively mute children with and without a co-morbid communication disorder. Nordic Journal of Psychiatry. 56 (5): 347-353. doi:10.1080/080394802760322114.
  16. REMSCHMIDT, HELMUT; POLLER, MATHIAS; HERPETZ-DAHLMANN, BEATE; HENNIGHAUSEN, KLAUS; GUTENBRUNNER, CORNELIUS (2001). A follow-up study of 45 patients with elective mutism. European Archives of Psychiatry and Clinical Neurosciences. 251 (6): 284-296. doi:10.1007/PL00007547. {{}}: |access-date= вимагає |url= ()
  17. SEGAL, NANCY L. (2003). . Clinical Child Psychology and Psychiatry. 8 (4): 473-488. doi:10.1177/13591045030084005. Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 22 вересня 2019.
  18. STEIN, MURRAY B.; YANG, BAO-ZHU; CHAVIRA, DENISE A.; HITCHCOCK, CARLA A.; SUNG, SHARON C.; SHIPON-BLUM, ELISA; GELERNTER, JOEL (2011). A Common Genetic Variant in the Neurexin Superfamily Member CNTNAP2 Is Associated with Increased Risk for Selective Mutism and Social Anxiety-Related Traits. Biological Psychiatry. 69 (9): 825-831. doi:10.1016/j.biopsych.2010.11.008. Процитовано 1 грудня 2018.
  19. KAGAN, JEROME (1994). Galen´s prophecy: Temperament in human nature. Boulder: Westview Press. {{}}: |access-date= вимагає |url= ()
  20. BIEDERMAN, JOSEPH; HIRSHFELD-BECKER, DINA R.; ROSENBAUM, JERROLD F.; HÉROT, CHRISTINE; FRIEDMAN, DEBORAH; SNIDMAN, NANCY; KAGAN, JEROME; FARAONE, STEPHEN V. (2001). Further Evidence of Association Between Behavioral Inhibition and Social Anxiety in Children. American Journal of Psychiatry. 158 (10): 1673-1679. doi:10.1176/appi.ajp.158.10.1673.
  21. HIRSHFELD-BECKER, DINA R.; BIEDERMAN, JOSEPH; HENIN, AUDE; FARAONE, STEPHEN V.; DAVIS, STEPHANIE; HARRINGTON, KARA; ROSENBAUM, JERROLD F. (2007). . Journal of Developmental & Behavioral Pediatrics. 28 (3): 225-233. doi:10.1097/01.DBP.0000268559.34463.d0. Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
  22. GENSTHALER, ANGELIKA; KHALAF, SALLY; LIGGES, MARC; KAESS, MICHAEL; FREITAG, CHRISTINE M.; SCHWENCK, CHRISTINA (2016). . European Child & Adolescent Psychiatry. 25 (10): 1113–1120. doi:10.1007/s00787-016-0835-4. Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 2 грудня 2018.
  23. MURIS, PETER; HENDRIKS, ELINE; BOT, SUILI (2016). . Child Psychiatry & Human Development. 47 (1): 94-101. doi:10.1007/s10578-015-0547-x. Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 2 грудня 2018.
  24. ELIZUR, YOEL; PEREDNIK, rUTH (2003). . Journal of the American Academy of Child & Adolescent Psychiatry. 42 (12): 1451-1459. doi:10.1097/00004583-200312000-00012. Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 2 грудня 2018.
  25. TOPPELBERG, CLAUDIO O.; TABORS, PATTON; COGGINS, ALISSA; LUM, KIRK; BURGER, CLAUDIA (2005). Differential Diagnosis of Selective Mutism in Bilingual Children. The American Academy of Child and Adolescent Psychiatry. 44 (6): 592–595. doi:10.1097/01.chi.0000157549.87078.f8. Процитовано 2 грудня 2018.
  26. OERBECK, BEATE; MANASSIS, KATHARINA; OVERGAARD, KRISTIN R.; KRISTENSEN, HANNE (2018). (PDF). Ginebra: Asociación. Архів оригіналу (PDF) за 14 лютого 2019. Процитовано 2 грудня 2018.
  27. STEINHAUSEN, HANS-CHRISTOPH; JUZI, CLAUDIA (1996). Elective Mutism: An Analysis of 100 Cases. The American Academy of Child and Adolescent Psychiatry. 35 (5): 606–614. doi:10.1097/00004583-199605000-00015. Процитовано 2 грудня 2018.
  28. KRISTENSEN, HANNE (2000). Selective Mutism and Comorbidity With Developmental Disorder/Delay, Anxiety Disorder, and Elimination Disorder. Journal of the American Academy of Child & Adolescent Psychiatry. 39 (2): 249-256. doi:10.1097/00004583-200002000-00026.
  29. KLEIN, EVELYN R.; ARMSTRONG, SHARON L.; SHIPON-BLUM, ELISA (2012). . Communication Disorders Quarterly. 34 (3): 184-195. doi:10.1177/1525740112455053. Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 2 грудня 2018.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Selekti vnij muti zm takozh elektivnij mutizm zastarilij termin abo vibirkovij mutizm vibirkova nimota angl selective vibirkovij lat mutus nimij trivozhnij emocijno obumovlenij psihichnij rozlad yakij harakterizuyetsya postijnoyu nespromozhnistyu verbalnogo chi neverbalnogo spilkuvannya v okremih obstavinah chi z okremimi osobami Slid zaznachiti sho ci obstavini ta osobi ne ye navmisno chi svidomo obranimi a zumovleni same rozladom Rozlad bere pochatok u dityachomu vici Vibirkovij mutizm zazvichaj spivisnuye z sorom yazlivistyu abo sociofobiyeyu selektivnij mutizmInshi nazvivibirkovij mutizm vibirkova nimotaSpecialnistpsihiatriya psihologiyaKlasifikaciya ta zovnishni resursiMKH 116B06MKH 10F94 0MKH 9309 83 313 23MedlinePlus001546eMedicineped 2660MeSHD009155SNOMED CT71959007 Selective mutism u Vikishovishi Artikulyaciya rozuminnya movi ta spromozhnist vislovlyuvatis strazhdayuchih na rozlad zazvichaj znahodyatsya v mezhah normi hocha buvaye sho voni desho zatrimuyutsya u svoyemu rozvitku Kolishnya nazva elektivnij mutizm vibornij mutizm vkazuye na poshirene sered psihologiv pomilkove uyavlennya pro te sho vibirkovo nimi lyudi svidomo virishuyut movchati v pevnih situaciyah todi yak voni zagalom hochut govoriti ale ne mozhut cogo zrobiti Shob vidobraziti nenavmisnij harakter cogo rozladu nazva bula zminena na selektivnij mutizm vibirkovij mutizm u 1994 roci Tobto vidpovidno do suchasnogo stanu znan termin selektivnij mutizm vidayetsya bilsh vdalim opisom cogo rozladu nizh elektivnij mutizm oskilki movchannya azh niyak ne vilno kontrolyuyetsya i tomu ne ye navmisno vibranim Oznaki ta simptomiDiti ta dorosli iz selektivnim mutizmom cilkom zdatni rozmovlyati ta rozumiti movu ale fizichno ne zdatni spilkuvatisya verbalno chi neverbalno v pevnih situaciyah hocha vid nih ce i ochikuyetsya Taka povedinka mozhe sprijmatisya otochuyuchimi yak sorom yazlivist abo nevihovanist Ditina z selektivnim mutizmom mozhe rokami povnistyu movchati v shkoli ale vdoma rozmovlyati dosit vilno abo navit nadmirno Sered lyudej z cim rozladom isnuye iyerarhichna riznicya odni lyudi povnocinno berut uchast u zahodah i viglyadayut socialnimi ale ne rozmovlyayut inshi rozmovlyatimut lishe z odnolitkami ale ne z doroslimi inshi rozmovlyatimut iz doroslimi koli yim zadayutsya pitannya sho vimagayut korotkih vidpovidej ale nikoli z odnolitkami she inshi ni z kim ne rozmovlyayut i ne berut abo majzhe ne berut uchasti u zaproponovanih yim socialnih zahodah a she inshi pri sprobi z nimi spilkuvatis zavmirayut nache skam yanili z porozhnim virazom oblichchya ta niyak ne reaguyut Lyudi z viborchim mutizmom movchat navit koli naslidki yih movchannya vklyuchayut soromlennya socialne goninnya abo pokarannya U vazhkij formi vidomij yak progresuyuchij mutizm rozlad progresuye azh poki lyudina z cim stanom bilshe ne rozmovlyatime ni z kim u bud yakij situaciyi navit iz blizkimi chlenami sim yi Riznobichni naslidkiMovchannya oznachaye velikij tyagar dlya vsih strazhdayuchih na rozlad ta kontaktnih osib Urazheni diti ta pidlitki shvidko opinyayutsya vidstoronenimi vid socialnogo zhittya ta mozhut stati autsajderami Oskilki urazhena osoba yak pravilo bezmovna partneri po spilkuvannyu yaki stikayutsya z selektivnim mutizmom chasto vidchuvayut sebe sprovokovanimi ta bezporadnimi reaguyut na ce rozcharuvannyam chi zlistyu V ramkah shkoli vchiteli shvidko znahodyat protirichchya mizh bazhanimi pedagogichnimi ustanovkami takimi yak prijnyattya ta terpinnya ta institucijno obgruntovanimi vimogami takimi yak svoyechasna zdacha materialu ta ocinka rezultativnosti Tak yak ditina sebe malo abo zovsim ne proyavlyaye ne vidpovidaye na usni zapitannya ta ne vislovlyuye svoyi dumki chasto poshireni pomilkovi sudzhennya pro shkilnu uspishnist DiagnostikaMKH 10 U MKH 10 VOOZ selektivnij mutizm opisuyetsya yak virazhena emocijna vibirkovist u spilkuvanni v yakij ditina rozmovlyaye v pevnih situaciyah i ne rozmovlyaye v inshih chitko viznachenih situaciyah Pevni risi osobistosti taki yak sociofobiya zamknutist osobliva chutlivist chi opir zazvichaj takozh viyavlyayutsya prisutnimi u strazhdayuchih na cej rozlad Osnovni simptomi zgidno MKH 10 Vibirkovist spilkuvannya v odnih socialnih situaciyah urazhenij govorit vilno ale v inshih socialnih situaciyah zalishayetsya movchaznim abo majzhe movchaznim Poslidovnist u socialnih situaciyah v yakih spilkuvannya mozhlive chi nemozhlive Chaste vikoristannya urazhenoyu ditinoyu neverbalnogo spilkuvannya mimika zhesti pismovi zapisi Trivalist rozladu ne menshe odnogo misyacya Kompetentnist u movnomu virazhenni vidpovidaye vikovim vimogamDSM IV Osnovni simptomi zgidno DSM IV Postijna nezdatnist govoriti v pevnih situaciyah pri normalnomu spilkuvanni v inshih situaciyah Rozlad pereshkodzhaye navchalnim chi profesijnim dosyagnennyam abo socialnomu spilkuvannyu Rozlad trivaye prinajmni odin misyac ale ne vrahovuyetsya pershij misyac pislya pochatku vidviduvannya shkoli chi dityachogo sadka Nezdatnist govoriti ne viklikana neznannyam rozmovnoyi movi abo tim sho stazhdayucha na rozlad osoba ne vvazhaye sebe dobre volodiyuchoyu ciyeyu movoyu Rozlad ne poyasnyuyetsya krashe rozladom spilkuvannya napriklad porushennyam bezperebijnogo rozvitku ditini i ne vinikaye viklyuchno u lyudej z rozladami autistichnogo spektru abo psihotichnimi rozladami takimi yak shizofreniya Krim cih simptomiv DSM IV dali opisuye osoblivosti ta rozladi yaki chasto ye dopovnennyam do selektivnogo mutizmu Do nih nalezhat taki simptomi yak trivozhnist keruyucha ta a takozh rozumova vidstalist ta ekstremalni psihosocialni stresori Komorbidnist Vibirkovij mutizm silno pov yazanij z inshimi trivozhnimi rozladami osoblivo z sociofobiyeyu Naspravdi bilshist ditej z diagnozom selektivnij mutizm takozh mayut sociofobiyu 100 uchasnikiv dvoh doslidzhen ta 97 v inshomu Tomu deyaki doslidniki pripuskayut sho vibirkovij mutizm mozhe buti strategiyeyu uniknennya yaku vikoristovuye chastina ditej iz sociofobiyeyu dlya zmenshennya yihnih strazhdan u socialnih situaciyah Cej rozlad ne rozglyadayetsya yak problema spilkuvannya tomu yak bilshist lyudej spilkuyutsya za dopomogoyu mimiki zhestiv tosho U deyakih vipadkah selektivnij mutizm ye simptomom porushennya rozvitku abo psihotichnogo rozladu Principova vidminnist vid autizmu chi sindromu Aspergera polyagaye v tomu sho v cih dvoh porushennyah individ ne govorit nezalezhno vid kontekstu oskilki spilkuvannya ta socialna vzayemodiya silno poshkodzheni Odnak v ostannomu vipadku ce mozhe buti komorbidnist osoblivo yaksho na lyudinu ye yakis vpliv sho mozhe viklikati psihichnij blok Prichini viniknennyaEtiologiya selektivnogo mutizmu bula z yasovana ta zakriplena pislya yiyi rozuminnya yak trivozhnogo rozladu Niyakoyi zagalnoyi prichini selektivnogo mutizmu ne viyavleno ostanni doslidzhennya pokazuyut bagatofaktorne pohodzhennya Genetichni faktori Provedeni klinichni ta akademichni doslidzhennya svidchat pro te sho selektivnij mutizm yak pravilo ye spadkovim Ye chitki dokazi togo sho isnuye genetichnij zv yazok mizh ditmi z viborchim mutizmom ta trivozhnimi batkami chi rodichami Socialna fobiya ta batki yaki strazhdali abo strazhdayut vid selektivnogo mutizmu chastishe zustrichayutsya u sim yah u yakih ditina maye selektivnij mutizm nizh v inshih sim yah Isnuyuchi doslidzhennya monozigotnih bliznyukiv svidchat sho u oboh ye diagnoz selektivnogo mutizmu Isnuyut doslidzhennya yaki viyavili ta pidtverdili specifichnu genetichnu variaciyu pov yazanu iz selektivnim mutizmom cya genetichna variaciya takozh pov yazana iz sociofobiyeyu Temperamentalni faktori Bulo dovedeno sho isnuyut lyudi narodzheni iz prignichenim temperamentom ce oznachaye sho navit novonarodzhenimi ci lyudi shvidshe boyatsya i pidozrilo stavlyatsya do novih situacij Prignichenij temperament yak faktor riziku sociofobiyi ye vivchenim i chitko vstanovlenim faktorom Sposterigayetsya zv yazok mizh selektivnim mutizmom ta povedinkovim prignichennyam Diti z selektivnim mutizmom yak pravilo narodzhuyutsya iz silno prignichenim temperamentom sho poyasnyuye sho bilshist vidminnih povedinkovih osoblivostej cih ditej vinikayut z samogo rannogo viku Diti z prignichenim temperamentom mayut nizhchij porig zbudlivosti v oblasti mozku yakij nazivayut migdalinoyu Normalna funkciya migdalini prijmati ta obroblyati potencijni signali nebezpeki vid simpatichnoyi nervovoyi sistemi ta zapuskati ryad reakcij yaki dopomagayut lyudyam zahistitisya vid neyi U vipadku ditej iz selektivnim mutizmom strashnimi scenariyami dlya nih ye socialni seredovisha taki yak svyatkuvannya dnya narodzhennya shkola simejni zbori novi situaciyi tosho Hocha nemaye niyakoyi logichnoyi prichini dlya strahu pochuttya yaki perezhivaye ditina taki zh realni yak nibi isnuvala b realna zagroza chi nebezpeka Faktori seredovisha Teoriya psihoanalizu dosit dovgo vvazhala sho selektivnij mutizm majzhe zavzhdi buv viklikanij vazhkoyu psihologichnoyu abo fizichnoyu travmoyu V danij chas ci konceptualizaciyi NE prijmayutsya Doslidzhennya NE doveli sho prichina selektivnogo mutizmu pov yazana z zhorstokim povodzhennyam nehtuvannyam travmami poganoyu osvitoyu neblagopoluchnimi sim yami ale pov yazana z opisanimi vishe faktorami zalezhnih vid vplivu genetiki ta temperamentu Dvomovni bagatomovni diti chastishe strazhdayut na selektivnij mutizm Zmini v otochenni taki yak pochatok shkoli chi zustrich z novimi lyudmi ye osoblivo vazhkimi dlya cih ditej i mozhut viklikati selektivnij mutizm Na vidminu vid sorom yazlivih ditej yaki cherez deyakij chas zdobuvayut vpevnenist diti z viborchim mutizmom zalishayutsya bezmovnimi Faktori nejrorozvitku U ditej iz selektivnim mutizmom sposterigayutsya bilsh visoki pokazniki rozladiv nejrorozvitku Najbilsh poshirenimi ye neveliki rozbizhnosti u rozvitku movlennya taki yak porushennya movnogo sprijnyattya ta abo virazhennya a takozh zatrimka rozvitku movlennya Inshi mozhut mati neveliki rozladi navchannya vklyuchayuchi porushennya sluhovoyi obrobki Pozitivni ta negativni aspektiCikavo sho osobi z selektivnim mutizmom chasto mayut deyaki spilni risi v inshih aspektah harakteru Negativni Yim vazhko utrimuvati zorovij kontakt divitis komus v ochi Voni chasto mayut porozhni virazi i ne posmihayutsya Voni ne mozhut vporatisya iz shodennimi situaciyami koli vid nih potribno normalno govoriti napriklad privitatis poproshatisya chi podyakuvati Voni yak pravilo bilshe turbuyutsya pro rechi nizh inshi lyudi Voni mozhut buti duzhe chutlivimi do svitla shumu ta skupchen lyudej Yim mozhe buti vazhko govoriti pro sebe abo vislovlyuvati svoyi pochuttya Voni mozhut ruhatisya skovano i nezgrabno U nih mozhe vinikati pochuttya zamknutosti bazhannya vtekti abo samogubstvaPozitivni Vsuperech poshirenij dumci bagato doslidnikiv roblyat stavku na normalno visokij abo vishe serednogo rivnya rozvitok intelektu u lyudej iz selektivnim mutizmom Dostovirno ne dovedeno sho cej rozlad pohodit vid formi autizmu yak ce ye u vipadku sindromu Aspergera hocha voni shozhe mayut vidminnosti Voni sprijmayut dumki ta emociyi inshih legshe nizh inshi lyudi spivperezhivannya Voni mozhut mati veliku silu koncentraciyi ta sprijnyattya Deyaki stayut duzhe intuyitivnimi pov yazano z empatiyeyu voni duzhe cikavi Voni chasto dobre rozumiyut sho pravilno nepravilno ta spravedlivo Propoziciyi shodo vzayemodiyiZagalom selektivnij mutizm dovoli ridkij ta ne shiroko vidomij rozlad tomu uchiteli ta vihovateli sho zustrichayut strazhdayuchih na nogo ditej ne znahodyat kvalifikovanoyi poradi ta chasto ne znayut sho robiti Ci propoziciyi mozhut dopomogti stvoriti dlya ditini z selektivnim mutizmom komfortne seredovishe ta pokrashiti yiyi integraciyu v kolektivi Shob ditina pochuvala sebe spokijno slid proinformuvati pro nih vsih pracivnikiv vihovnogo zakladu Ne vvazhajte movchannya nevihovanistyu grubistyu chi osobistoyu nepriyaznyu chi nepovagoyu Unikajte ocinok ta kritiki shodo movchannya cya ditina ne rozmovlyaye chi ti prokovtnuv yazik Ce lishe pogirshit situaciyu Ne stavte ditinu u centr uvagi Vidnostes do neyi tak samo yak i do inshih ditej Ne tisnit ta ne prosit rozmovlyati a takozh ne akcentujte uvagi na movchanni Zoseredtes na pozitivnih ta silnih yakostyah osobistosti Ne karajte ta ne soromte za movchannya ne stavte ultimatumiv ta ne obicyajte vinagorodi za te sho ditina shos skazhe Vikoristovujte alternativni metodi komunikaciyi taki yak pismo chi malyunki Deyaki diti mozhut spilkuvatisya cherez poserednika yakim mozhe buti drug chi rodich Pidtrimujte taki iniciativi ta zaohochujte do takogo spilkuvannya Zaproponujte zapisati chitannya chi yakes inshe povidomlennya na diktofon Pered tim yak prosluhati chi dati komus prosluhati zavzhdi zapitajte dozvolu v ditini Ne viklyuchajte ditinu z socialnih zahodiv ale shukajte dlya neyi sposib brati v nih uchast Vislovlyujte svoyu viru ta vpevnenist sho ditina z selektivnim mutizmom kolis taki zmozhe verbalno spilkuvatis Zavzhdi davajte ditini mozhlivist shos skazati bez ochikuvannya sho vona ce maye obov yazkovo zrobiti ne vikoristovuyuchi pryamih zapitann napriklad Yak meni cikavo de zh ti buv na vihidnih zamist Skazhi nam de ti buv na vihidnih davajte dostatno chasu na mozhlivu vidpovid ne stvoryuyuchi pri comu tisku U razi yaksho ditina vse zh ne zmozhe nichogo skazati sprijmati ce spokijno ne nadayuchi velikogo znachennya a ne yak proval Pidbadoriti pripushennyam sho mozhlivo nastupnogo razu ditini taki vdastsya shos skazati Dlya menshih ditej dorechno vikoristovuvati gru ta gumor shob zmenshiti naprugu Unikajte zorovogo kontaktu koli ochikuyete vid ditini yakoyis vidpovidi Yaksho zh ditina taki kolis shos skazhe krashe reaguvati na ce yak na shos cilkom zvichne ta ne zoseredzhuvati na comu nepomirnu uvagu Uzgodivshi z ditinoyu sho stazhdaye na selektivnij mutizm bulo b dorechno provesti poyasnennya dlya inshih ditej sho berut uchast u grupi chi v klasi shodo skladnoshiv yaki maye cya ditina z zaklikom dopomagati ta pidtrimuvati yiyi Cya pidtrimka mozhe vklyuchati nastupne Nepripustimist nasmishok ta zlih komentariv shodo movchannya ciyeyi ditini Unikati postijnih pitan ta komentariv na kshtalt Chomu ti ne rozmovlyayesh Koli ti nareshti pochnesh rozmovlyati Vin vona ne vmiye rozmovlyati Vin vona ne rozmovlyaye Ce stvoryuye naprugu ta uskladnyuye rozlad Bilsh dorechnimi buli b taki Jomu yij poki sho vazhko rozmovlyati Zaproshuvati priyednuvatisya do igor chi inshih zanyat ale ne zmushuyuchi pri comu balakati Ne reaguvati zanadto emocijno yaksho ditina z selektivnim mutizmom kolis shos skazhe Vin vona balakaye a spokijno prodovzhuvati zanyattya nibi nichogo divnogo j ne stalosya Zapevnit inshih ditej sho cya ditina vmiye rozmovlyati i sho koli vona pochuvatimetsya gotovoyu to vona pochne z nimi balakati Obov yazkovo obgovorit ci pitannya z ditinoyu iz rozladom pered tim yak provoditi taku rozmovu z grupoyu chi klasom Dajte ditini vibir buti pri comu vidsutnoyu chi prisutnoyu Tilki u razi koli ditina spokijno ta vpevneno pochuvayetsya ta ne vidchuvaye tisku mozhlive pokrashennya situaciyi ta poyava verbalnoyi chi hocha b neverbalnoyi u razi yiyi vidsutnosti komunikaciyi LikuvannyaCej rozdil potrebuye dopovnennya kviten 2020 LiteraturaCej rozdil potrebuye dopovnennya kviten 2020 Div takozhNevroz MutizmPrimitkiViana A G Beidel D C Rabian B 2009 Selective mutism A review and integration of the last 15 years Clinical Psychology Review 29 1 57 67 doi 10 1016 j cpr 2008 09 009 PMID 18986742 Adelman L 2007 LangMarc Publishing Arhiv originalu za 8 lipnya 2013 Procitovano 22 veresnya 2019 Brown Harriet 12 kvitnya 2005 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2015 Procitovano 22 veresnya 2019 cherez NYTimes com Dummit E S Klein R G Tancer N K Asche B Martin J Fairbanks J A 1997 Systematic Assessment of 50 Children with Selective Mutism Journal of the American Academy of Child amp Adolescent Psychiatry 36 5 653 660 doi 10 1097 00004583 199705000 00016 PMID 9136500 Vecchio J L Kearney C A 2005 Selective Mutism in Children Comparison to Youths with and Without Anxiety Disorders Journal of Psychopathology and Behavioral Assessment 27 31 37 doi 10 1007 s10862 005 3263 1 Black B Uhde T W 1995 Psychiatric Characteristics of Children with Selective Mutism A Pilot Study Journal of the American Academy of Child amp Adolescent Psychiatry 34 7 847 856 doi 10 1097 00004583 199507000 00007 PMID 7649954 Yeganeh R Beidel D C Turner S M 2006 Selective mutism More than social anxiety Depression and Anxiety 23 3 117 123 doi 10 1002 da 20139 PMID 16421889 Sharp W G Sherman C Gross A M 2007 PDF Journal of Anxiety Disorders 21 4 568 579 doi 10 1016 j janxdis 2006 07 002 PMID 16949249 Arhiv originalu PDF za 19 listopada 2008 Procitovano 22 veresnya 2019 COHAN SHARON L PRICE JOSEPH M STEIN MURRAY B 2006 Journal of Developmental amp Behavioral Pediatrics 27 4 341 355 Arhiv originalu za 3 grudnya 2018 Procitovano 1 grudnya 2018 MURIS PETER 2015 Clinical child and family psychology review 18 2 151 169 doi 10 1007 s10567 015 0181 y Arhiv originalu za 3 grudnya 2018 Procitovano 1 grudnya 2018 HUA ALEXANDRA MAJOR NILI 2016 Selective mutism Current opinion in pediatrics 28 1 114 120 doi 10 1097 MOP 0000000000000300 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a access date vimagaye url dovidka BLACK BRUCE UHDEM THOMAS W 1995 Journal of the American Academy of Child amp Adolescent Psychiatry 34 7 847 856 doi 10 1097 00004583 199507000 00007 Arhiv originalu za 22 veresnya 2019 Procitovano 1 grudnya 2018 CHAVIRA DENISE A SHIPON BLUM ELISA HITCHCOCK CARLA COHAN SHARON STEINM MURRAY B 2007 Selective Mutism and Social Anxiety Disorder All in the Family Journal of the American Academy of Child amp Adolescent Psychiatry 46 11 1464 1472 doi 10 1097 chi 0b013e318149366a KRISTENSEN HANNE TORGERSEN SVENN 2001 Journal of Abnormal Psychology 110 4 648 652 doi 10 1037 0021 843X 110 4 648 Arhiv originalu za 11 chervnya 2018 Procitovano 1 grudnya 2018 KRISTENSEN HANNE TORGERSEN SVENN 2002 A case control study of EAS child and parental temperaments in selectively mute children with and without a co morbid communication disorder Nordic Journal of Psychiatry 56 5 347 353 doi 10 1080 080394802760322114 REMSCHMIDT HELMUT POLLER MATHIAS HERPETZ DAHLMANN BEATE HENNIGHAUSEN KLAUS GUTENBRUNNER CORNELIUS 2001 A follow up study of 45 patients with elective mutism European Archives of Psychiatry and Clinical Neurosciences 251 6 284 296 doi 10 1007 PL00007547 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a access date vimagaye url dovidka SEGAL NANCY L 2003 Clinical Child Psychology and Psychiatry 8 4 473 488 doi 10 1177 13591045030084005 Arhiv originalu za 22 veresnya 2019 Procitovano 22 veresnya 2019 STEIN MURRAY B YANG BAO ZHU CHAVIRA DENISE A HITCHCOCK CARLA A SUNG SHARON C SHIPON BLUM ELISA GELERNTER JOEL 2011 A Common Genetic Variant in the Neurexin Superfamily Member CNTNAP2 Is Associated with Increased Risk for Selective Mutism and Social Anxiety Related Traits Biological Psychiatry 69 9 825 831 doi 10 1016 j biopsych 2010 11 008 Procitovano 1 grudnya 2018 KAGAN JEROME 1994 Galen s prophecy Temperament in human nature Boulder Westview Press a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a access date vimagaye url dovidka BIEDERMAN JOSEPH HIRSHFELD BECKER DINA R ROSENBAUM JERROLD F HEROT CHRISTINE FRIEDMAN DEBORAH SNIDMAN NANCY KAGAN JEROME FARAONE STEPHEN V 2001 Further Evidence of Association Between Behavioral Inhibition and Social Anxiety in Children American Journal of Psychiatry 158 10 1673 1679 doi 10 1176 appi ajp 158 10 1673 HIRSHFELD BECKER DINA R BIEDERMAN JOSEPH HENIN AUDE FARAONE STEPHEN V DAVIS STEPHANIE HARRINGTON KARA ROSENBAUM JERROLD F 2007 Journal of Developmental amp Behavioral Pediatrics 28 3 225 233 doi 10 1097 01 DBP 0000268559 34463 d0 Arhiv originalu za 22 veresnya 2019 Procitovano 26 veresnya 2019 GENSTHALER ANGELIKA KHALAF SALLY LIGGES MARC KAESS MICHAEL FREITAG CHRISTINE M SCHWENCK CHRISTINA 2016 European Child amp Adolescent Psychiatry 25 10 1113 1120 doi 10 1007 s00787 016 0835 4 Arhiv originalu za 3 grudnya 2018 Procitovano 2 grudnya 2018 MURIS PETER HENDRIKS ELINE BOT SUILI 2016 Child Psychiatry amp Human Development 47 1 94 101 doi 10 1007 s10578 015 0547 x Arhiv originalu za 3 grudnya 2018 Procitovano 2 grudnya 2018 ELIZUR YOEL PEREDNIK rUTH 2003 Journal of the American Academy of Child amp Adolescent Psychiatry 42 12 1451 1459 doi 10 1097 00004583 200312000 00012 Arhiv originalu za 22 veresnya 2019 Procitovano 2 grudnya 2018 TOPPELBERG CLAUDIO O TABORS PATTON COGGINS ALISSA LUM KIRK BURGER CLAUDIA 2005 Differential Diagnosis of Selective Mutism in Bilingual Children The American Academy of Child and Adolescent Psychiatry 44 6 592 595 doi 10 1097 01 chi 0000157549 87078 f8 Procitovano 2 grudnya 2018 OERBECK BEATE MANASSIS KATHARINA OVERGAARD KRISTIN R KRISTENSEN HANNE 2018 PDF Ginebra Asociacion Arhiv originalu PDF za 14 lyutogo 2019 Procitovano 2 grudnya 2018 STEINHAUSEN HANS CHRISTOPH JUZI CLAUDIA 1996 Elective Mutism An Analysis of 100 Cases The American Academy of Child and Adolescent Psychiatry 35 5 606 614 doi 10 1097 00004583 199605000 00015 Procitovano 2 grudnya 2018 KRISTENSEN HANNE 2000 Selective Mutism and Comorbidity With Developmental Disorder Delay Anxiety Disorder and Elimination Disorder Journal of the American Academy of Child amp Adolescent Psychiatry 39 2 249 256 doi 10 1097 00004583 200002000 00026 KLEIN EVELYN R ARMSTRONG SHARON L SHIPON BLUM ELISA 2012 Communication Disorders Quarterly 34 3 184 195 doi 10 1177 1525740112455053 Arhiv originalu za 3 grudnya 2018 Procitovano 2 grudnya 2018

Дата публікації:
Топ