Північно-Східний ВТТ (рос. Севвостлаг, СВИТЛ) — структурна одиниця системи виправно-трудових таборів ОГПУ-НКВД-МВС СРСР, існувала на території «Дальбуду» (Північний Схід СРСР) як його виробничий підрозділ.
Організований в 1932 році, діяв в структурі ОГПУ-НКВД-МВД до 1951 року, після низки перепідпорядкувань в 1957 році реорганізований в Магаданське управління ВТК МВС РРФСР.
Історія
Структура Північно-Східного ВТТ, утвореного наказом ОГПУ № 287с від 1 квітня 1931 р., практично почала формуватися з лютого 1932 р., коли на пароплаві «Сахалін» на Колиму прибули керівництво тресту на чолі з Е. П. Берзіним і перша група ув'язнених (107 чол.).
В основному це були фахівці гірничої справи, будівельники, економісти, бухгалтери та ін, що складали на перших порах кістяк адміністративно-господарського апарату тресту.
Обов'язки начальника створюваного Севвостлага до грудня 1932 виконував В. І. Єгоров, що став потім керуючим справами дирекції.
5 грудня 1932 начальником Севвостлага був призначений чекіст Р. І. Васьков, що працював до цього в системі УСЛОН, а 5 листопада 1934 р. — І. Г. Філіппов.
Головна особливість Дальбуду, з моменту його утворення, полягала в тому, що «табірний сектор у всіх галузевих управліннях, так само як і в Головному управлінні, був невід'ємною частиною виробництва».
Тому основним завданням створюваного табору було забезпечення виробничого комплексу трудовими ресурсами.
Завдання Севвостлага
- обслуговування робіт тресту «Дальстрой»: розробка, пошуки і розвідка золоторудних родовищ на території Ольсько-Сеймчанського р-ну і будівництво автомобільної дороги від Бухти Нагаєва до р-ну золотодобування;
- видобуток золота в басейнах Колими і Індігірки, обслуговування Північного, Південного, Південно-Західного, Західного, Тенькінського, Чай-Урінського і Індігірського гірничопромислового упр.;
- будівництво та обслуговування збагачувальних фабрик, пошукові та золоторозвідувальні роботи на території Дальбуду, пошукові та розвідувальні роботи в оловоносних районах (у тому числі з попутним видобутком на корінних родовищах «Бутугичаг», «Кинджал», «Похмурий» і на розсипних — «Бутугичаг» і «Тайговий»), пошуки олова в нових р-нах, буд-во та експлуатація збагачувальної ф-ки (в 1938—1939 рр.);
- видобуток олова і розвідка оловорудних родовищ (понад 30) у басейнах р. Колими, Яни, Індігірки і на Чукотці, обслуговування збагачувальних ф-к на родовищах ім. Лазо, ім. Чапаєва, «Хета», «Кинджал»;
- розвідка вольфрамового родовища «Омчинкандя» і молібденового родовища «Осіннє», видобуток вольфраму на родовищі «Аляскитове», вольфраму та олова — на родовищі «Іультин», будівництво вольфрамового комбінату;
- видобуток кобальту (зокрема — на Верхньо-Сеймчанському родовищі, буд-во Верхньо-Сеймчанської кобальтової ф-ки, розвідка кобальтових родовищ в Омсукчанському р-ні;
- видобуток і розвідка радіоактивної сировини на Північному, Бутугичазькому, Сугунському та ін. родовищах;
- видобуток вугілля в Аркагалінському, Ельгенському, Зирянському і Омсукчанському вугільному р-нах;
- розвідка сапропелітового вугілля Хандигського басейну і буд-во заводу напівкоксування;
- будівництво і обслуговування ряду теплових електростанцій, будівництво гідроектростанцій на оз. Джек Лондон і на р. Кюельсієна;
- будівництво колимської траси, автодороги на Тенька, дороги Певек- (Красноармійський), автодоріг Східна Хандига-Еге-Хая, Залив Хреста — Іультин та ін., вузькоколійної залізниці Магадан-Палатка, ЛЕП, в тому числі Ягідний-Берелех-Аркагала, Кюельсієна-Ягідний, Залив Хреста-Іультин, Аркагала-Усть-Нера та ін. ;
- обслуговування упр. Колимского річкового транспорту до 09.03.39, Колимо-Індігірського річкового пароплавства з 15.04.41, янського річкового пароплавства з 21.04.48;
- будівництво і обслуговування портових споруд в бух. Нагаєва, Ваніно, Мучка, Весела, в Певеці, ;
- робота у ВНДІ-1 МВС, будівництво аеродромів в Магадані, Певеці, на нижній Індігірці та ін.;
- будівництво і обслуговування суднобудівних і судноремонтних з-дів на Колимі та в бух. Нагаєва;
- житлове та комунально-побутове буд-во в Магадані, ін. селищах та містах, буд-во та обслуговування лабораторій, авторемонтних з-дів, майстерень і автобаз, підсобних підприємств (цементних, скляних, по регенерації гуми, з виробництва вогнетривів, цегляних, сірчанокислотного, сталеливарних та ін.);
- лісорозробки, (с/г) роботи, рибальство .
Відомі ув'язнені
Посилання
- СЕВЕРО-ВОСТОЧНЫЙ ИТЛ(рос.)
- Исправительно-трудовые лагеря Дальстроя(рос.)
- Бацаєв І. Д. Особливості промислового освоєння Північного сходу Росії в період масових політичних репресій (1932—1953). Дальстрой. Магадан: СВКНИИ ДВО РАН, 217 с., 2002 ISBN 5-94729-012-Х(рос.)
- СЕВВОСТЛАГ(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivnichno Shidnij VTT ros Sevvostlag SVITL strukturna odinicya sistemi vipravno trudovih taboriv OGPU NKVD MVS SRSR isnuvala na teritoriyi Dalbudu Pivnichnij Shid SRSR yak jogo virobnichij pidrozdil Organizovanij v 1932 roci diyav v strukturi OGPU NKVD MVD do 1951 roku pislya nizki perepidporyadkuvan v 1957 roci reorganizovanij v Magadanske upravlinnya VTK MVS RRFSR IstoriyaStruktura Pivnichno Shidnogo VTT utvorenogo nakazom OGPU 287s vid 1 kvitnya 1931 r praktichno pochala formuvatisya z lyutogo 1932 r koli na paroplavi Sahalin na Kolimu pribuli kerivnictvo trestu na choli z E P Berzinim i persha grupa uv yaznenih 107 chol V osnovnomu ce buli fahivci girnichoyi spravi budivelniki ekonomisti buhgalteri ta in sho skladali na pershih porah kistyak administrativno gospodarskogo aparatu trestu Obov yazki nachalnika stvoryuvanogo Sevvostlaga do grudnya 1932 vikonuvav V I Yegorov sho stav potim keruyuchim spravami direkciyi 5 grudnya 1932 nachalnikom Sevvostlaga buv priznachenij chekist R I Vaskov sho pracyuvav do cogo v sistemi USLON a 5 listopada 1934 r I G Filippov Golovna osoblivist Dalbudu z momentu jogo utvorennya polyagala v tomu sho tabirnij sektor u vsih galuzevih upravlinnyah tak samo yak i v Golovnomu upravlinni buv nevid yemnoyu chastinoyu virobnictva Tomu osnovnim zavdannyam stvoryuvanogo taboru bulo zabezpechennya virobnichogo kompleksu trudovimi resursami Zavdannya Sevvostlagaobslugovuvannya robit trestu Dalstroj rozrobka poshuki i rozvidka zolotorudnih rodovish na teritoriyi Olsko Sejmchanskogo r nu i budivnictvo avtomobilnoyi dorogi vid Buhti Nagayeva do r nu zolotodobuvannya vidobutok zolota v basejnah Kolimi i Indigirki obslugovuvannya Pivnichnogo Pivdennogo Pivdenno Zahidnogo Zahidnogo Tenkinskogo Chaj Urinskogo i Indigirskogo girnichopromislovogo upr budivnictvo ta obslugovuvannya zbagachuvalnih fabrik poshukovi ta zolotorozviduvalni roboti na teritoriyi Dalbudu poshukovi ta rozviduvalni roboti v olovonosnih rajonah u tomu chisli z poputnim vidobutkom na korinnih rodovishah Butugichag Kindzhal Pohmurij i na rozsipnih Butugichag i Tajgovij poshuki olova v novih r nah bud vo ta ekspluataciya zbagachuvalnoyi f ki v 1938 1939 rr vidobutok olova i rozvidka olovorudnih rodovish ponad 30 u basejnah r Kolimi Yani Indigirki i na Chukotci obslugovuvannya zbagachuvalnih f k na rodovishah im Lazo im Chapayeva Heta Kindzhal rozvidka volframovogo rodovisha Omchinkandya i molibdenovogo rodovisha Osinnye vidobutok volframu na rodovishi Alyaskitove volframu ta olova na rodovishi Iultin budivnictvo volframovogo kombinatu vidobutok kobaltu zokrema na Verhno Sejmchanskomu rodovishi bud vo Verhno Sejmchanskoyi kobaltovoyi f ki rozvidka kobaltovih rodovish v Omsukchanskomu r ni vidobutok i rozvidka radioaktivnoyi sirovini na Pivnichnomu Butugichazkomu Sugunskomu ta in rodovishah vidobutok vugillya v Arkagalinskomu Elgenskomu Ziryanskomu i Omsukchanskomu vugilnomu r nah rozvidka sapropelitovogo vugillya Handigskogo basejnu i bud vo zavodu napivkoksuvannya budivnictvo i obslugovuvannya ryadu teplovih elektrostancij budivnictvo gidroektrostancij na oz Dzhek London i na r Kyuelsiyena budivnictvo kolimskoyi trasi avtodorogi na Tenka dorogi Pevek Krasnoarmijskij avtodorig Shidna Handiga Ege Haya Zaliv Hresta Iultin ta in vuzkokolijnoyi zaliznici Magadan Palatka LEP v tomu chisli Yagidnij Bereleh Arkagala Kyuelsiyena Yagidnij Zaliv Hresta Iultin Arkagala Ust Nera ta in obslugovuvannya upr Kolimskogo richkovogo transportu do 09 03 39 Kolimo Indigirskogo richkovogo paroplavstva z 15 04 41 yanskogo richkovogo paroplavstva z 21 04 48 budivnictvo i obslugovuvannya portovih sporud v buh Nagayeva Vanino Muchka Vesela v Peveci robota u VNDI 1 MVS budivnictvo aerodromiv v Magadani Peveci na nizhnij Indigirci ta in budivnictvo i obslugovuvannya sudnobudivnih i sudnoremontnih z div na Kolimi ta v buh Nagayeva zhitlove ta komunalno pobutove bud vo v Magadani in selishah ta mistah bud vo ta obslugovuvannya laboratorij avtoremontnih z div majsteren i avtobaz pidsobnih pidpriyemstv cementnih sklyanih po regeneraciyi gumi z virobnictva vognetriviv ceglyanih sirchanokislotnogo stalelivarnih ta in lisorozrobki s g roboti ribalstvo Vidomi uv yazneniMandzyuk Ivan Danilovich Hristyuk Pavlo Onikijovich Shamraj Sergij Viktorovich Nikitin Yurij VasilovichPosilannyaSEVERO VOSTOChNYJ ITL ros Ispravitelno trudovye lagerya Dalstroya ros Bacayev I D Osoblivosti promislovogo osvoyennya Pivnichnogo shodu Rosiyi v period masovih politichnih represij 1932 1953 Dalstroj Magadan SVKNII DVO RAN 217 s 2002 ISBN 5 94729 012 H ros SEVVOSTLAG ros Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim