Деклан або Деклан Ардморський (англ. Declán of Ardmore, ірл. Declán mac Eircc, лат. Declanus) — ірландський єпископ V століття.. Ранній ірландський святий і проповідник християнства в Ірландії.
Деклан Ардморський | |
---|---|
Declán of Ardmore | |
Народився | 5 століття Манстер |
Помер | 5 століття |
Діяльність | священник |
Посада | абат |
Конфесія | католицька церква |
|
Життєпис
Походив з ірландського туата (племені) Дессі, проповідував серед цього племені і вважається покровителем цього племені. Жив в IV—V століттях, заснував монастир Ардмор, руїни якого збереглися і до наших часів. Головним джерелом про життя святого Деклана є житіє, що було записане в ХІІ столітті. Його життя пов'язане з життям святих Айлбе Емлінського (ірл. Ailbe Emly), Кіарана Сайгірського (ірл. Ciarán Saigir), Аббана Майарнерського (ірл. Abbán Moyarney). У цих писаннях святий Деклан постає як проповідник християнства до приходу святого Патріка в Ірландію.
Історичні джерела про св. Деклана
Основним історичним джерелом про св. Деклана є житіє писане латинською мовою в редакції ХІІ століття. Збереглися два рукописні тексти, що нині зберігаються в Дубліні. Тексти були досліджені Чарльзом Пламмером, що довів — обидва тексти походять з одного оригіналу. Ці два рукописи відомі також як «Кодекс Кілкенні». У текстах крім самого житія святого згадується про походження племені Дессі, наводиться давня ірландська легенда «Вигнання Дессі» про конфлікт вождя племені дессі з верховним королем Ірландії та вигнання племені з центральної Ірландії на південь. У рукописах також згадуються імена верховних королів Ірландії та регіональних королів і королев, зокрема про Лугайда Ріаба н-Дерга, про королеву Медб та її трьох чоловіків. У рукописах зазначається, що св. Деклан був єпископом племені (туата) Дессі, що відображало політичні амбіції монастиря Ардмор в часи, коли ірландська церква була реформована на синоді у Рахбресал та на синоді в Келлс і отримала єпархіальну систему. У ті часи монастир Ардмор прагнув отримати статус єпископства, але пріоритет отримав монастир у Лісморі, який заснував в свій час святий Мохуда.
Пізніше житіє було перекладено з латинської мови на ірландську. Ця версія отримала назву «Беха Декклайн» (ірл. Betha Decclain) — «Життя Деклана». Збереглися дві копії цього документу. Одна з цих копій була зроблена Міхелом О'Клеріхом (ірл. Mícheál Ó Cléirigh) в 1629 році і зберігається нині в Брюсселі, в Королівській бібліотеці. Міхел О'Клеріх повідомляє, що копію документу він зробив з рукопису, що датований 1582 роком і належав Еохайду Ві Іфернвйну — Еохі О'Геффернану (ірл. Eochaidh Ui Ifernain). Ще дві копії цього житія зберігаються в Дубліні і були в свій час переписані Джоном Мерфі з Рахінаха в 1740 році. Ще один рукопис є приватною власністю.
Генеалогії св. Декана описані в «Книзі Ленстера», «Лебар Брек», «», «Книзі Феліра Енгуссо».
Життєпис
Батько св. Деклана належав до королівської родини — династії королів Манстера (Муму). Його батьком називають Ерка або Феліре Енгуссо («Книга Баллімот»). У «Книзі Ленстера» його батьком називають Ернбранда. У «Лебар Брек» його батьком називають Росса. Матір'ю Деклана джерела називають жінку на ймення Дехіден або Дехідін. Її родовід не наводиться. Як місце народження вказується Друмор, що біля Каппоквіна, нині це графство Вотерфорд.
Джерела вказують, що він вирушив у подорож до Риму, де його на єпископа висвятив Папа Римський. У Римі він зустрів іншого ірландця — святого Айлбе Елмі. Після повернення до Ірландії він зустрів там святого Патріка. Святий Деклан визнає владу обох святих і домовляється про сферу своєї місії в Ірландії. За вказівкою святого Патріка Деклан засновує монастир Ардмор на південному узбережжі Ірландії, в королівстві Муму (Муман). Згідно джерел Деклан прожив довге життя і дожив до часів Святого Давида Уельського, що жив в VI столітті. Святий Ултан Арбракканський був учнем святого Деклана. Потім святий Деклан відвідав королівство Міде, що в центрі Ірландії, проповідував тій частині племені Дессі, що лишилися жити в центральній Ірландії і заснував там «Монастир Канонів» — «Кілл Деклан», що стояв в нинішньому графстві Міт.
Деклан і ранні святі Манстера
Деклан є одним із чотирьох святих королівства Манстер (Муму), про яких пишуть, що вони заснували монастирі ще до того, як святий Патрік почав свою місію в Ірландії. До цих святих належать св. Айлбе Емлі, св. Кіаран Сайгір, св. Аббан Моярні. У ті часи — в IV—V століттях ірландці, в тому числі з племені Дессі робили чисельні набіги на узбережжя Британії та Арморіки (нині це Бретань, Франція), захоплювали там здобич, рабів, захоплювали землі, будували фортеці, вели торгівлю. Про це свідчать, зокрема, камені з огамічними написами в Британії, в Уельсі, кераміка в південній Ірландії. Не виключно, що християнство проникло таким чином в південну Ірландію ще до місії святого Патріка. Пріоритет святого Патріка, як хрестителя Ірландії пов'язаний з діяльністю монастиря в Армі, що став релігійним центром Ірландії в VII столітті. Можливо, що саме в Армі були створені житія, в яких описано, як святий Патрік відвідує південну Ірландію, гору Кашель, засновує там монастирі. Не виключено, що житія ранніх святих Манстера писалися з метою посилити авторитет південних монастирів Ірландії.
Пам'ять
Згідно джерел святий Деклан був похований в монастирі Ардмор, де прожив останні роки свого життя. День пам'яті святого Деклана — 24 липня. У джерелах повідомляється, що святий Деклан запровадив в Ірландії вирощування жита. Святий популярний в південній Ірландії, існує шлях паломників святими місцями пов'язаними з життям святого Деклана. Збереглися руїни монастиря Ардмор з круглою вежею та руїнами церкви.
Джерела
- Latin Life of St Declán, ed. Charles Plummer, Vitae sanctorum Hiberniae. Vol. 2. Oxford, 1910. pp. 32–59. Available from the Internet Archive.
- Irish Life of St Declán, ed. and tr. Rev. Patrick C. Power, Life of St. Declan of Ardmore, with an Introduction, Translation and Notes. Irish Texts Society 16. London, 1914. Based on the Brussels MS, with variants from RIA MS 23 M 50. Edition and translation transcribed at CELT. Another transcription can be found at Electronic Text Center, University of Virginia Library.
- Óengus of Tallaght (1905). Stokes, Whitley, ed. The Martyrology of Oengus the Culdee. Henry Bradshaw Society. 29. London. p. 415. 24 July
- Breen, Aidan. «St Declan (Déclán).» Dictionary of Irish Biography. Accessed: 28 Jan 2010.
- Kelly, Fergus (2000). Early Irish Farming. Early Irish Law Series IV. Dublin: DIAS.
- Sharpe, Richard (1991). Medieval Irish Saints' Lives: An Introduction to 'Vitae Sanctorum Hiberniae'. Oxford.
- Johnston, Elva (2004). «Munster, saints of (act. c.450–c.700).» Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press, Sept 2004. Accessed: 14 Dec 2008.
- Ó Cathasaigh, Tomás (1984). «The Déisi and Dyfed.» Éigse 20. pp. 1–33.
- Ó Riain-Raedel, Dagmar (1998). «The Question of the 'Pre-Patrician' Saints of Munster.» In Early Medieval Munster. Archaeology, History and Society, ed. M.A. Monk and J. Sheehan. Cork. 17–22.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Deklan abo Deklan Ardmorskij angl Declan of Ardmore irl Declan mac Eircc lat Declanus irlandskij yepiskop V stolittya Rannij irlandskij svyatij i propovidnik hristiyanstva v Irlandiyi Deklan ArdmorskijDeclan of ArdmoreNarodivsya5 stolittya MansterPomer5 stolittyaDiyalnistsvyashennikPosadaabatKonfesiyakatolicka cerkva Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z irlandskogo tuata plemeni Dessi propoviduvav sered cogo plemeni i vvazhayetsya pokrovitelem cogo plemeni Zhiv v IV V stolittyah zasnuvav monastir Ardmor ruyini yakogo zbereglisya i do nashih chasiv Golovnim dzherelom pro zhittya svyatogo Deklana ye zhitiye sho bulo zapisane v HII stolitti Jogo zhittya pov yazane z zhittyam svyatih Ajlbe Emlinskogo irl Ailbe Emly Kiarana Sajgirskogo irl Ciaran Saigir Abbana Majarnerskogo irl Abban Moyarney U cih pisannyah svyatij Deklan postaye yak propovidnik hristiyanstva do prihodu svyatogo Patrika v Irlandiyu Istorichni dzherela pro sv DeklanaOsnovnim istorichnim dzherelom pro sv Deklana ye zhitiye pisane latinskoyu movoyu v redakciyi HII stolittya Zbereglisya dva rukopisni teksti sho nini zberigayutsya v Dublini Teksti buli doslidzheni Charlzom Plammerom sho doviv obidva teksti pohodyat z odnogo originalu Ci dva rukopisi vidomi takozh yak Kodeks Kilkenni U tekstah krim samogo zhitiya svyatogo zgaduyetsya pro pohodzhennya plemeni Dessi navoditsya davnya irlandska legenda Vignannya Dessi pro konflikt vozhdya plemeni dessi z verhovnim korolem Irlandiyi ta vignannya plemeni z centralnoyi Irlandiyi na pivden U rukopisah takozh zgaduyutsya imena verhovnih koroliv Irlandiyi ta regionalnih koroliv i korolev zokrema pro Lugajda Riaba n Derga pro korolevu Medb ta yiyi troh cholovikiv U rukopisah zaznachayetsya sho sv Deklan buv yepiskopom plemeni tuata Dessi sho vidobrazhalo politichni ambiciyi monastirya Ardmor v chasi koli irlandska cerkva bula reformovana na sinodi u Rahbresal ta na sinodi v Kells i otrimala yeparhialnu sistemu U ti chasi monastir Ardmor pragnuv otrimati status yepiskopstva ale prioritet otrimav monastir u Lismori yakij zasnuvav v svij chas svyatij Mohuda Piznishe zhitiye bulo perekladeno z latinskoyi movi na irlandsku Cya versiya otrimala nazvu Beha Dekklajn irl Betha Decclain Zhittya Deklana Zbereglisya dvi kopiyi cogo dokumentu Odna z cih kopij bula zroblena Mihelom O Klerihom irl Micheal o Cleirigh v 1629 roci i zberigayetsya nini v Bryusseli v Korolivskij biblioteci Mihel O Klerih povidomlyaye sho kopiyu dokumentu vin zrobiv z rukopisu sho datovanij 1582 rokom i nalezhav Eohajdu Vi Ifernvjnu Eohi O Geffernanu irl Eochaidh Ui Ifernain She dvi kopiyi cogo zhitiya zberigayutsya v Dublini i buli v svij chas perepisani Dzhonom Merfi z Rahinaha v 1740 roci She odin rukopis ye privatnoyu vlasnistyu Genealogiyi sv Dekana opisani v Knizi Lenstera Lebar Brek Knizi Felira Engusso ZhittyepisKrugla vezha monastirya Ardmor Batko sv Deklana nalezhav do korolivskoyi rodini dinastiyi koroliv Manstera Mumu Jogo batkom nazivayut Erka abo Felire Engusso Kniga Ballimot U Knizi Lenstera jogo batkom nazivayut Ernbranda U Lebar Brek jogo batkom nazivayut Rossa Matir yu Deklana dzherela nazivayut zhinku na jmennya Dehiden abo Dehidin Yiyi rodovid ne navoditsya Yak misce narodzhennya vkazuyetsya Drumor sho bilya Kappokvina nini ce grafstvo Voterford Dzherela vkazuyut sho vin virushiv u podorozh do Rimu de jogo na yepiskopa visvyativ Papa Rimskij U Rimi vin zustriv inshogo irlandcya svyatogo Ajlbe Elmi Pislya povernennya do Irlandiyi vin zustriv tam svyatogo Patrika Svyatij Deklan viznaye vladu oboh svyatih i domovlyayetsya pro sferu svoyeyi misiyi v Irlandiyi Za vkazivkoyu svyatogo Patrika Deklan zasnovuye monastir Ardmor na pivdennomu uzberezhzhi Irlandiyi v korolivstvi Mumu Muman Zgidno dzherel Deklan prozhiv dovge zhittya i dozhiv do chasiv Svyatogo Davida Uelskogo sho zhiv v VI stolitti Svyatij Ultan Arbrakkanskij buv uchnem svyatogo Deklana Potim svyatij Deklan vidvidav korolivstvo Mide sho v centri Irlandiyi propoviduvav tij chastini plemeni Dessi sho lishilisya zhiti v centralnij Irlandiyi i zasnuvav tam Monastir Kanoniv Kill Deklan sho stoyav v ninishnomu grafstvi Mit Deklan i ranni svyati MansteraDeklan ye odnim iz chotiroh svyatih korolivstva Manster Mumu pro yakih pishut sho voni zasnuvali monastiri she do togo yak svyatij Patrik pochav svoyu misiyu v Irlandiyi Do cih svyatih nalezhat sv Ajlbe Emli sv Kiaran Sajgir sv Abban Moyarni U ti chasi v IV V stolittyah irlandci v tomu chisli z plemeni Dessi robili chiselni nabigi na uzberezhzhya Britaniyi ta Armoriki nini ce Bretan Franciya zahoplyuvali tam zdobich rabiv zahoplyuvali zemli buduvali forteci veli torgivlyu Pro ce svidchat zokrema kameni z ogamichnimi napisami v Britaniyi v Uelsi keramika v pivdennij Irlandiyi Ne viklyuchno sho hristiyanstvo proniklo takim chinom v pivdennu Irlandiyu she do misiyi svyatogo Patrika Prioritet svyatogo Patrika yak hrestitelya Irlandiyi pov yazanij z diyalnistyu monastirya v Armi sho stav religijnim centrom Irlandiyi v VII stolitti Mozhlivo sho same v Armi buli stvoreni zhitiya v yakih opisano yak svyatij Patrik vidviduye pivdennu Irlandiyu goru Kashel zasnovuye tam monastiri Ne viklyucheno sho zhitiya rannih svyatih Manstera pisalisya z metoyu posiliti avtoritet pivdennih monastiriv Irlandiyi Pam yatZgidno dzherel svyatij Deklan buv pohovanij v monastiri Ardmor de prozhiv ostanni roki svogo zhittya Den pam yati svyatogo Deklana 24 lipnya U dzherelah povidomlyayetsya sho svyatij Deklan zaprovadiv v Irlandiyi viroshuvannya zhita Svyatij populyarnij v pivdennij Irlandiyi isnuye shlyah palomnikiv svyatimi miscyami pov yazanimi z zhittyam svyatogo Deklana Zbereglisya ruyini monastirya Ardmor z krugloyu vezheyu ta ruyinami cerkvi DzherelaLatin Life of St Declan ed Charles Plummer Vitae sanctorum Hiberniae Vol 2 Oxford 1910 pp 32 59 Available from the Internet Archive Irish Life of St Declan ed and tr Rev Patrick C Power Life of St Declan of Ardmore with an Introduction Translation and Notes Irish Texts Society 16 London 1914 Based on the Brussels MS with variants from RIA MS 23 M 50 Edition and translation transcribed at CELT Another transcription can be found at Electronic Text Center University of Virginia Library oengus of Tallaght 1905 Stokes Whitley ed The Martyrology of Oengus the Culdee Henry Bradshaw Society 29 London p 415 24 July Breen Aidan St Declan Declan Dictionary of Irish Biography Accessed 28 Jan 2010 Kelly Fergus 2000 Early Irish Farming Early Irish Law Series IV Dublin DIAS Sharpe Richard 1991 Medieval Irish Saints Lives An Introduction to Vitae Sanctorum Hiberniae Oxford Johnston Elva 2004 Munster saints of act c 450 c 700 Oxford Dictionary of National Biography Oxford University Press Sept 2004 Accessed 14 Dec 2008 o Cathasaigh Tomas 1984 The Deisi and Dyfed Eigse 20 pp 1 33 o Riain Raedel Dagmar 1998 The Question of the Pre Patrician Saints of Munster In Early Medieval Munster Archaeology History and Society ed M A Monk and J Sheehan Cork 17 22