Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кельтський синод Кельтсько Мелліфонтський синод або собор англ Synod of Kells собор ірландського духівництва що проходив

Келлський синод

Келлський синод

Кельтський синод, Кельтсько-Мелліфонтський синод або собор (англ. Synod of Kells) — собор ірландського духівництва, що проходив у 1152 році. Він став завершальним у серії синодів, що відбулися в рамках реформи церкви Ірландії кінця XI–XII століть, яка була викликана як внутрішньою необхідністю організаційного вдосконалення, так і поширенням ідей григоріанської реформи. Засідання собору почались на початку березня і були розділені на дві сесії, що пройшли одна за одною у і . Головував на Кельтському синоді легат кардинал .

Кельтський синод
image
Кельтське та Мелліфонтське абатства
Статус:помісний собор
Визнають:ірландської церкви
Дата:1-23 березня 1152
Місце:,
Головування: і
Учасникизагалом 3 000 кліриків, з них 22 єпископи, 5 єпископів-електів
Причини проведенняБоротьба з симонією, удосконалення дієцезіальної структури, проведення загальної реформи ірландської церкви у григоріанському дусі
РішенняАвтентичних джерел з рішеннями синоду не зберіглося. Аннали повідомляють про утворення нових єпархій, затвердження розділу острова на чотири церковні провінції, рішення щодо боротьби з майновими зловживаннями з боку духівництва

Причини та підготовка до собору

З самого початку свого існування церква в Ірландії мала специфічну організаційну структуру, при якій єпископські центри-civitas були тісно пов'язані з монастирськими civitas, а єпископські кафедри і посади абатів часто займала одна і та ж особа. Місцеві церкви одночасно інтегрувались у місцеву кланову структуру ірландського суспільства, впливові церковні посади ставали надбанням цілих династій, що вели своє походження від королівських родів. Наприкінці XI століття в Ірландії почав набирати рух за реформи, який підщтовхувався як англійськими та контитнентальними впливами, особливо григоріанською реформою, так і внутрішніми причинами: усвідомленням необхідності чіткого встановлення єпархіальної системи начолі з примасом, вирішення питання інтеграції тих єпископських престолів, що утворились внаслідок появи на узбережжі. Проявом цього руху стало проведення двох великих реформаторських соборів ірландського духівництва у (1101) і (1111). На цих синодах в загальних рисах була окреслена дієцезіальна структура й утворені дві церковні провінції, начолі з митрополитами — Арми та , території яких обіймали північ і південь острова відповідно. Для затвердження рішень останнього з синодів, у Ретбресайлі, і отримання двох палліїв для митрополитів до Риму у 1139–1140 роках був відісланий . Папа Іннокентій II прийняв Малахію достатньо люб'язно, але у курії були незадоволені тим, що залишились неврегульованими питання, які стосувались юрисдикційної приналежності округи Дубліна і, поряд з ними, інші проблеми. Це змусило Малахію повернутись до Ірландії, щоби знайти вихід, який би задовольняв Рим та острівне духовенство.

Про діяльність святого по його поверненні відомо мало. Восновному вона стосувалася організації реформи в його діоцезі та заснування монастирів нових чернечих орденів, особливо цистерціанців. Серед новозаснованних було і Мелліфонтське абатство, що зіграло значну роль у майбутньому синоді. Так чи інакше, компроміс був знайдений, бо вже у 1148 році Малахія знову відправився до папи. Та по дорозі, у Клерво, він помер на руках свого друга святого Бернарда Клервоського того ж року. Попри смерть голови ірландської місії папа Євгеній III, цистерціанець, відправив у 1150 до Ірландії з чотирма палліями кардинала і щойно ним висвяченого на єпископа , O.Cist, який став першим папським постійним легатом на острові. Але діставшись Англії кардинал був вимушений повернути назад, через конфлікт, який стався у нього з королем Стефаном Блуазьким — король відмовився надати кардиналові гарантії безпеки. Природа цього конфлікту достеменно невідома, через достатньо скупі повідомлення хроністів-сучасників . Але, серед дослідників існує думка, що причиною стала небезпека прерогативам , яку побачили англійці у визнанні папою рішень ірландських єпископів. Ірландські клірики та королі навздогін відправили делегацію з проханням повернути місію назад і влітку 1151 року кардинал Іоанн знову відправився до Ірландії, скориставшись тепер уже охоронною грамотою Давида I. Папські посланці пристали до узбережжя острова приблизно у жовтні того ж року.

Проведення собору

Про діяльність місії Папаро між прибуттям на острів та синодом практично нічого невідомо. лише повідомляють про те, що кардинал пробув тиждень у домі . Можливо, у цей час папські легати займались виявленням позиції місцевого духовенства і впливових світських володарів щодо майбутнього собору. Повідомлення про синод і його рішення дойшли до нас лаконічними повідомленнями у хроніках, інших документів, що стосувались би його діянь практично не збереглось. Найзначнішим є уривок з Клоненаської книги, який подає у своїй Історії Ірландії Джеффрі Кітінг. Саме на відомостях цього уривку базується припущення, що собор розпочав свою роботу у Келлському абатстві — бо саме воно згадується, як місце відкриття засідань — а наступна сесія з приблизно 6 березня й до закриття на Вербну неділю 23 березня у Мелліфонтському.

Згідно з Анналами чотирьох магістрів на синоді були присутніми три тисячі («ttribh mílibh») церковнослужителів. Кітінгів уривок уточнює, що серед них було двадцять два єпископи та п'ять єпископів-електів («electos»). Також, перераховуючи імена присутніх єпископів Кітінг називає двох генеральних вікаріїв (ірл. biocáire geneáralta), але через сумнівність терміну з точки зору деяких дослідників їх вважають за припустиме відносити до єпископів-ординаріїв, двоє з яких не були згадані в історії Ірландії поіменно.

Єпископи
image Ім'я Престол Примітки
1 постійний легат папи в Ірландії
2 , наступник Патрика примас всієї Ірландії
3 () один з двох єпископів, чий престол був піднесений до рангу митрополії
4 (Дубліна) один з двох єпископів, чий престол був піднесений до рангу митрополії, походження
5
6 (Вотерфорда) гіберно-данського походження
7
8
9 ()
10 гіберно-данського походження
11
12 ()
13 ()
14 (Арда)
15 (Міта)
16 ()
17 (Деррі)
18 (Коннора)
19 (Дауна)
20
Генеральні вікарії
1 (Кілкенні)
2

Кітінг не згадує архієпископа Туама серед присутніх ординаріїв. Разом з тим, папські посланці привезли чотирьох палліїв, з яких один призначався саме туамському митрополитові. На час проведення синоду місцевий ординарій вже був мертвий, тому цілком можливо, що замість нього, у ранзі електа, був присутній, згадуваний в анналах наступним, , що отримав одночасно паллія і єпископське свячення одночасно, на Вербній неділі.

Найвизначніші рішення Келлського синоду, про які сьогодні можна судити, стосувались основ організації церкви в Ірландії, остаточного розділення острова на чотири церковні провінції та підтвердження рішень синоду Рет-Бресайлі. Він приєднав до загальноірландських структур церкви норманського узбережжя, роль і місце яких викликали до того багато суперечок і незаодоволення, як серед ірландських кліриків, так і серед гіберно-норманської еліти. Кафедра Дубліна, центру гіберно-нарманських поселень, стала центром окремої провінції, архієпископством, одночасно визнавши разом із всіма іншими острівними дієцезіями першість архієпископа Арми. Поряд з цим, для вдосконалення дієцезіальної структури, були започатковані й інші реформи: саме від Келлського синоду бере свій початок практика об'єднання менших дієцезій із більшими після смерті їхніх єпископів, яка продовжувалася пізніше. Її наслідком, як і наслідком започаткування жорсткішого контролю зі сторони кліриків-не ченців над церковним майном, стало укрупнення єпархій і одночасне занепадіння багатьох давніх монастирсько-дієцезіальних центрів, що вже не могли витримати майнового тягаря. Підтвердження ж примату армаської кафедри, яке також відбулося на соборі, мало підкреслити єдність всієї ірландської церкви навколо давнього центру культу святого Патрика. Загалом, попри бідність джерел про зміни у територіальній організації ірландських єпархій можна судити завдяки знайденому у Медичній школі Монпельє манускрипті (MS 92), який містить список дієцезій. Особливо, при порівнянні зі списками єпархій переформатованих під час інших соборів.

Дієцезіальна структура в Ірландії після Келлського синоду
Архієпископ-митрополит Арми

1. Арда
2.
3. Коннор
4.
5. Даун
6.
7. Келлс
8. Лаут
9. Магера
10.

Єпархії, що перестали існувати
Архієпископ Кашела
Архієпископ Дубліна
Архієпископ Туама

1.
2.
3. Корк
4.
5.
6.
7. Лімерик
8. Лісмор
9.
10. Росс
11. Вотерфорд

1. Фернс
2.
3.
4. Кілкенні
5.

1.
2.
3.
4.
5. Майо
6. Роскоммон
7.

Про інші зміни організаційної структури, наприклади чи саме з цього синоду почалось розгортання сітки парафій у традиційному для інших частин церкви значенні, судити важко.

«Кітінгів уривок»
mclii. anno ab incarnatione domini nostri Iesu Christi bissextili et embolismali anno, nobile concilium in vernali tempore ad dominicam «Laetare Ierusalem» apud Ceanannus celebratum fuit, in quo presidens dominus Iohannes cardinalis presbyter beati Laurentii in Damasco inter viginti duos episcopos et quinque electos et inter tot abbates et priores ex parte beatorum apostolorum Petri et Pauli et domini apostolici Eugenii,simoniam et usuram omnibus modis extirpavit et damnavit, et decimas dandas apostolica auctoritate praecepit. Quattuor pallia quattuor episcopis Hiberniae,Dublinensi Caselensi Tuamensi Armachano tradidit. Insuper Armachanum archiepiscopum in primatem super alios prout decuit ordinavit. Qui etiam Ioannes cardinalis protinus post peractum concilium iter arripuit et nono kalendas aprilis transfretavit'
— Цитується по Keating (1908), vol. III, p. 314-317


Поряд з такими важливими територіальними реформами джерела називають також рішення, які стосувались загалом життя і поведінки кліриків. Аннали чотирьох магістрів повідомляють, що отці собору приділили значну увагу боротьбі зі звичаями серед ірландського духовенства утримувати співмешканок, брати платню за відправлення обрядів і таїнств, непорядно розпоряджатись церковним майном. В соборних правилах вони намагались протистоят традиції утримання церковних посад могутніми святськими особами, передачі єпископських кафедр від батька до сина. Це були проблеми характерні на тих чи інших етапах для всієї церкви і тепер церква в Ірландії мала їх вирішувати у себе. Але боротьба з вищеназваними явищами йшла повільно і продовжувалась протягом значної частини середньовічного періоду.

Наслідки

З точки зору багатьох дослідників Келлський синод був найважливішим серед всіх реформаторських соборів XII століття в Ірландії. Фактично саме на ньому склалась та структура ірландської церкви, яка за винятком окремих деталей проіснувала протягом усього середньовіччя. Навіть після початку англо-нормандського завоювання Ірландії у кінці того ж століття, політика нової влади у церковних питаннях йшла у фарватері соборних рішень 1152. Це стосувалось і практики об'єднання єпархій, і розмежування світської та церковної юрисдикцій, створення системи дієцезільного управління, у якій провідну роль мали грати регулярні клірики соборних капітул. Більше того, саме продовження необхідності реформи стало одним з мотивів надання Генрихові II папського дозволу на підкорення острова. Саме англіська модель була одним з найважливіших зразків для ірландських реформаторів. Разом з тим, саме щодо рішень, які вважаються найголовнішими, важко судити уповні, у тому сенсі, чи насправді Келлський синод був завршенням оформлення дієцезільної структури. Те що масштабні реформи насправді тільки почались з цього часу може бути підстверджене постійними згадками про проведення провінційних синодів, присвячених боротьбі зі світськими впливами старого зразка на церкву, або утворенню сітки парафій та деканатів, або переформатуванню кордонів єпархій вже далеко після самого синоду. Та собор у Келлсі залишався авторитетом на який спирались приймаючи подібні рішення.

Проведення собору зіграло важливу роль в аспекті підкреслення єдності між острівною церквою і Римом. Саме цей собор, завдяки попередній праці святого Малахії, участі у ньому папського легата-кардинала та фактичній імплементації григоріанських ідей став визначальною віхою в подоланні звичної для ірландського релігійного життя ізоляції. До Ірландії були запрошені чернечі ордени, чия органзація відрізнялась від існуючої на той час на острові організації монастирів. Під впливом сусідів та нового бачення церкви почалося будівництво храмів у новому для Ірландії змішаному гіберно-романському стилі, який став символом проникнення закордонного у життя ірландської церкви.

Крім визначення місця церкви Ірландії серед інших європейських церков синод став визначальним також, як подія, що заклала фундамент для усвідомлення єдності всіх ірландських дієцезій. Цьому слугувало підкреслення першості престолу наступника святого Патрика, архієпископа Арми. І цьому також слугувало віднайдення чіткого місця у новій структурі для Дубліна і близьких до нього кафедр. Водночас, приєдненання Дубліна, як архієпискпоства невід'ємного від інших ірландських дієцезій стало поштовхом для майбутнього його піднесення і суперництвом з Армою за місце загальноірландського церковного центру.

Примітки

  1. Holland, Martin (2005), p. 248
  2. (RS 51:1. 212) та Іоанн Солсберійський (Hist. pontif. 6) згадують лише про сам факт привезення кардиналом Папаро палліїв.
  3. Зокрема, у своїй хроніці підкреслює, що надаючи паллія для дублінського архієпископа («episcopo Duvelinae») папа діяв проти давніх установ і достоїнства церкви Кентербері («hoc factum est contra consuetudinem antiquorum et dignitatem Cantuariensis ecclesiae»), від якої зазвичай ірландські єпископи отримували посвячення («accipere consecrationis benedictionem») (RS 82: 4. 166).
  4. (AFM 1051) повідомляють, що кардинал (давньоірл. comarba, тобто наступника) Петра Іоанн Папірон («Paprion») прибув 1151, щоби «встановити правила і добру мораль, і виправити помилки всіх» («erail riaghla agus soibhés, agus do chfrtughadh caich ma cciontaibh»)
  5. Keating (1908), vol. III, p. 314—317
  6. Gwynn, Aubrey, Rev. (March, 1952). The centenary of the Synod of Kells. The Irish ecclesiastical record: a monthly journal under episcopal sanction, Ser. 5, Vol. LXXVII., p. 164—167
  7. Про Мелліфонтське абатсво, або, за іншою назвою, Дроеду як про місце проведення синоду говорять всі аннали.
  8. За іменами називає двадцять.
  9. Flanagan, Marie Therese, Irish royal charters: texts and contexts, р. 289
  10. лат. Gelasius
  11. лат. Gregorius
  12. лат. Eleuzerius
  13. лат. Thaddaeus
  14. лат. Mauricius
  15. лат. Malachias II
  16. лат. Donat
  17. Він помер у 1150.
  18. Watt, J.A. (1970). The Church and The Two Nations in Mediaval Ireland (Cambridge Studies in Medieval Life and Thought: third series, Vol. 3). Ullmann, Walter (ed.). Cambridge University Press, p. 31
  19. І-Бріін, лат. Dioecesis Tybruinensis
  20. Кафедра була перенесена з і туди ж повернулась у 1192.
  21. Також відомий, як Ратлуре. Приєднаний до Магери
  22. Центр діоцезу був перенесений до Ардферту.
  23. Раніше центром єпархії був
  24. Вже 1156 дієцезіальний центр був перенесений до .
  25. Створений у 1179, але відповідно до рішень Келлського синоду.
  26. Watt, J.A. (1970). The Church and The Two Nations in Mediaval Ireland (Cambridge Studies in Medieval Life and Thought: third series, Vol. 3). Ullmann, Walter (ed.). Cambridge University Press, p. 32-33
  27. Лат. «1152 року від Воплочення Господа нашого Ісуса Христа, високосного й емболісмічного, значний собор у весняний час до неділі «Laetare Ierusalem» у Кенаннсі зібрався був. В ньому головував пан Йоан, кардинал-пресвітер блаженного Лаврентія Дамазового, між двадцятьма двома єпископами і п'ятьмома електами, і між стількома абатами та приорами від імені блаженних апостолів Петра і Павла, і пана рівноапостольного Євгенія. Симонію і лихварство (кардинал) у всіх виявах викорінив і засудив, і зібранням десятини апостольською владою розпорядився. Чотирьох палліїв чотирьом єпископам Ірландії — Дублінському, Кашелському, Туамському, Армаському передав. Більш того, Армаського архієпископа приматом над іншими, як це належить, поставив. І цей Йоан відразу після завершення собору відправився в путь, і дев'ятого дня календ квітня переправився.»
  28. O'Doherty, J. F. (1937), St. Laurence O'Toole and the Anglo-Norman Invasion. The Irish ecclesiastical record: a monthly journal under episcopal sanction, Ser. 5, Vol. L, р. 606
  29. Dáibhí Ó Cróinín. Art. Kells, Synode v.. In: Lexikon des Mittelalters. Bretscher-Gisinger, Charlotte/Meier, Thomas (Hrsg.)

Бібліографія

Первинні джерела

  • Annals of The Kingdom of Ireland by the Four Masters, from the earliest period to the year 1616, vol. I. O'Donovan, John (ed. & trans.) (1856). Hodges, Smith, and Co., Dublin (ірл.) (англ.)
  • Annals of Clonmacnoise from the Creation to A.D. 1408. Murphy, Denis, S.J, Rev. (ed.) (1896). Royal Society of Antiquaries of Ireland, Dublin University Press (англ.)

Вторинні джерела

  • Keating, Geoffrey (1908). Foras Feasa ar Éirinn: the history of Ireland, vol: III. D.Comyn and P.S.Dineen (eds.). Irish Texts Society (ірл.) (англ.)
  • Watt, J.A. (1970). The Church and The Two Nations in Mediaval Ireland (Cambridge Studies in Medieval Life and Thought: third series, Vol. 3). Ullmann, Walter (ed.). Cambridge University Press (англ.)
  • A., Gwynn (1992). The Irish Church in the Eleventh and Twelfth Centuries. O’ Brien, Gerard (Ed.). Four Courts Press, Dublin. (англ.)
  • A., Gwynn (1968). The Twelfth-Century Reform (A History of Irish Catholicism II). Corish, Patrick J. (Ed.). Gill and Son, Dublin & Sydney. (англ.)
  • Holland, Martin (2005). Kells, Synod of. In: Medieval Ireland: An Encyclopedia. Duffy, Seán (ed.). Routledge, New York and London (англ.)
  • Flanagan, Marie Therese (2005). Irish royal charters: texts and contexts. Oxford University Press (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Keltskij sinod Keltsko Mellifontskij sinod abo sobor angl Synod of Kells sobor irlandskogo duhivnictva sho prohodiv u 1152 roci Vin stav zavershalnim u seriyi sinodiv sho vidbulisya v ramkah reformi cerkvi Irlandiyi kincya XI XII stolit yaka bula viklikana yak vnutrishnoyu neobhidnistyu organizacijnogo vdoskonalennya tak i poshirennyam idej grigorianskoyi reformi Zasidannya soboru pochalis na pochatku bereznya i buli rozdileni na dvi sesiyi sho projshli odna za odnoyu u i Golovuvav na Keltskomu sinodi legat kardinal Keltskij sinodKeltske ta Mellifontske abatstvaStatus pomisnij soborViznayut irlandskoyi cerkviData 1 23 bereznya 1152Misce Golovuvannya iUchasnikizagalom 3 000 klirikiv z nih 22 yepiskopi 5 yepiskopiv elektivPrichini provedennyaBorotba z simoniyeyu udoskonalennya diyecezialnoyi strukturi provedennya zagalnoyi reformi irlandskoyi cerkvi u grigorianskomu dusiRishennyaAvtentichnih dzherel z rishennyami sinodu ne zberiglosya Annali povidomlyayut pro utvorennya novih yeparhij zatverdzhennya rozdilu ostrova na chotiri cerkovni provinciyi rishennya shodo borotbi z majnovimi zlovzhivannyami z boku duhivnictvaPrichini ta pidgotovka do soboruZ samogo pochatku svogo isnuvannya cerkva v Irlandiyi mala specifichnu organizacijnu strukturu pri yakij yepiskopski centri civitas buli tisno pov yazani z monastirskimi civitas a yepiskopski kafedri i posadi abativ chasto zajmala odna i ta zh osoba Miscevi cerkvi odnochasno integruvalis u miscevu klanovu strukturu irlandskogo suspilstva vplivovi cerkovni posadi stavali nadbannyam cilih dinastij sho veli svoye pohodzhennya vid korolivskih rodiv Naprikinci XI stolittya v Irlandiyi pochav nabirati ruh za reformi yakij pidshtovhuvavsya yak anglijskimi ta kontitnentalnimi vplivami osoblivo grigorianskoyu reformoyu tak i vnutrishnimi prichinami usvidomlennyam neobhidnosti chitkogo vstanovlennya yeparhialnoyi sistemi nacholi z primasom virishennya pitannya integraciyi tih yepiskopskih prestoliv sho utvorilis vnaslidok poyavi na uzberezhzhi Proyavom cogo ruhu stalo provedennya dvoh velikih reformatorskih soboriv irlandskogo duhivnictva u 1101 i 1111 Na cih sinodah v zagalnih risah bula okreslena diyecezialna struktura j utvoreni dvi cerkovni provinciyi nacholi z mitropolitami Armi ta teritoriyi yakih obijmali pivnich i pivden ostrova vidpovidno Dlya zatverdzhennya rishen ostannogo z sinodiv u Retbresajli i otrimannya dvoh palliyiv dlya mitropolitiv do Rimu u 1139 1140 rokah buv vidislanij Papa Innokentij II prijnyav Malahiyu dostatno lyub yazno ale u kuriyi buli nezadovoleni tim sho zalishilis nevregulovanimi pitannya yaki stosuvalis yurisdikcijnoyi prinalezhnosti okrugi Dublina i poryad z nimi inshi problemi Ce zmusilo Malahiyu povernutis do Irlandiyi shobi znajti vihid yakij bi zadovolnyav Rim ta ostrivne duhovenstvo Pro diyalnist svyatogo po jogo povernenni vidomo malo Vosnovnomu vona stosuvalasya organizaciyi reformi v jogo diocezi ta zasnuvannya monastiriv novih chernechih ordeniv osoblivo cistercianciv Sered novozasnovannih bulo i Mellifontske abatstvo sho zigralo znachnu rol u majbutnomu sinodi Tak chi inakshe kompromis buv znajdenij bo vzhe u 1148 roci Malahiya znovu vidpravivsya do papi Ta po dorozi u Klervo vin pomer na rukah svogo druga svyatogo Bernarda Klervoskogo togo zh roku Popri smert golovi irlandskoyi misiyi papa Yevgenij III cistercianec vidpraviv u 1150 do Irlandiyi z chotirma palliyami kardinala i shojno nim visvyachenogo na yepiskopa O Cist yakij stav pershim papskim postijnim legatom na ostrovi Ale distavshis Angliyi kardinal buv vimushenij povernuti nazad cherez konflikt yakij stavsya u nogo z korolem Stefanom Bluazkim korol vidmovivsya nadati kardinalovi garantiyi bezpeki Priroda cogo konfliktu dostemenno nevidoma cherez dostatno skupi povidomlennya hronistiv suchasnikiv Ale sered doslidnikiv isnuye dumka sho prichinoyu stala nebezpeka prerogativam yaku pobachili anglijci u viznanni papoyu rishen irlandskih yepiskopiv Irlandski kliriki ta koroli navzdogin vidpravili delegaciyu z prohannyam povernuti misiyu nazad i vlitku 1151 roku kardinal Ioann znovu vidpravivsya do Irlandiyi skoristavshis teper uzhe ohoronnoyu gramotoyu Davida I Papski poslanci pristali do uzberezhzhya ostrova priblizno u zhovtni togo zh roku Provedennya soboruPro diyalnist misiyi Paparo mizh pributtyam na ostriv ta sinodom praktichno nichogo nevidomo lishe povidomlyayut pro te sho kardinal probuv tizhden u domi Mozhlivo u cej chas papski legati zajmalis viyavlennyam poziciyi miscevogo duhovenstva i vplivovih svitskih volodariv shodo majbutnogo soboru Povidomlennya pro sinod i jogo rishennya dojshli do nas lakonichnimi povidomlennyami u hronikah inshih dokumentiv sho stosuvalis bi jogo diyan praktichno ne zbereglos Najznachnishim ye urivok z Klonenaskoyi knigi yakij podaye u svoyij Istoriyi Irlandiyi Dzheffri Kiting Same na vidomostyah cogo urivku bazuyetsya pripushennya sho sobor rozpochav svoyu robotu u Kellskomu abatstvi bo same vono zgaduyetsya yak misce vidkrittya zasidan a nastupna sesiya z priblizno 6 bereznya j do zakrittya na Verbnu nedilyu 23 bereznya u Mellifontskomu Zgidno z Annalami chotiroh magistriv na sinodi buli prisutnimi tri tisyachi ttribh milibh cerkovnosluzhiteliv Kitingiv urivok utochnyuye sho sered nih bulo dvadcyat dva yepiskopi ta p yat yepiskopiv elektiv electos Takozh pererahovuyuchi imena prisutnih yepiskopiv Kiting nazivaye dvoh generalnih vikariyiv irl biocaire genearalta ale cherez sumnivnist terminu z tochki zoru deyakih doslidnikiv yih vvazhayut za pripustime vidnositi do yepiskopiv ordinariyiv dvoye z yakih ne buli zgadani v istoriyi Irlandiyi poimenno Yepiskopi Im ya Prestol Primitki 1 postijnij legat papi v Irlandiyi 2 nastupnik Patrika primas vsiyeyi Irlandiyi 3 odin z dvoh yepiskopiv chij prestol buv pidnesenij do rangu mitropoliyi 4 Dublina odin z dvoh yepiskopiv chij prestol buv pidnesenij do rangu mitropoliyi pohodzhennya 5 6 Voterforda giberno danskogo pohodzhennya 7 8 9 10 giberno danskogo pohodzhennya 11 12 13 14 Arda 15 Mita 16 17 Derri 18 Konnora 19 Dauna 20 Generalni vikariyi 1 Kilkenni 2 Kiting ne zgaduye arhiyepiskopa Tuama sered prisutnih ordinariyiv Razom z tim papski poslanci privezli chotiroh palliyiv z yakih odin priznachavsya same tuamskomu mitropolitovi Na chas provedennya sinodu miscevij ordinarij vzhe buv mertvij tomu cilkom mozhlivo sho zamist nogo u ranzi elekta buv prisutnij zgaduvanij v annalah nastupnim sho otrimav odnochasno palliya i yepiskopske svyachennya odnochasno na Verbnij nedili Najviznachnishi rishennya Kellskogo sinodu pro yaki sogodni mozhna suditi stosuvalis osnov organizaciyi cerkvi v Irlandiyi ostatochnogo rozdilennya ostrova na chotiri cerkovni provinciyi ta pidtverdzhennya rishen sinodu Ret Bresajli Vin priyednav do zagalnoirlandskih struktur cerkvi normanskogo uzberezhzhya rol i misce yakih viklikali do togo bagato superechok i nezaodovolennya yak sered irlandskih klirikiv tak i sered giberno normanskoyi eliti Kafedra Dublina centru giberno narmanskih poselen stala centrom okremoyi provinciyi arhiyepiskopstvom odnochasno viznavshi razom iz vsima inshimi ostrivnimi diyeceziyami pershist arhiyepiskopa Armi Poryad z cim dlya vdoskonalennya diyecezialnoyi strukturi buli zapochatkovani j inshi reformi same vid Kellskogo sinodu bere svij pochatok praktika ob yednannya menshih diyecezij iz bilshimi pislya smerti yihnih yepiskopiv yaka prodovzhuvalasya piznishe Yiyi naslidkom yak i naslidkom zapochatkuvannya zhorstkishogo kontrolyu zi storoni klirikiv ne chenciv nad cerkovnim majnom stalo ukrupnennya yeparhij i odnochasne zanepadinnya bagatoh davnih monastirsko diyecezialnih centriv sho vzhe ne mogli vitrimati majnovogo tyagarya Pidtverdzhennya zh primatu armaskoyi kafedri yake takozh vidbulosya na sobori malo pidkresliti yednist vsiyeyi irlandskoyi cerkvi navkolo davnogo centru kultu svyatogo Patrika Zagalom popri bidnist dzherel pro zmini u teritorialnij organizaciyi irlandskih yeparhij mozhna suditi zavdyaki znajdenomu u Medichnij shkoli Monpelye manuskripti MS 92 yakij mistit spisok diyecezij Osoblivo pri porivnyanni zi spiskami yeparhij pereformatovanih pid chas inshih soboriv Diyecezialna struktura v Irlandiyi pislya Kellskogo sinodu Arhiyepiskop mitropolit Armi 1 Arda 2 3 Konnor 4 5 Daun 6 7 Kells 8 Laut 9 Magera 10 Yeparhiyi sho perestali isnuvati Arhiyepiskop Kashela Arhiyepiskop Dublina Arhiyepiskop Tuama 1 2 3 Kork 4 5 6 7 Limerik 8 Lismor 9 10 Ross 11 Voterford 1 Ferns 2 3 4 Kilkenni 5 1 2 3 4 5 Majo 6 Roskommon 7 Pro inshi zmini organizacijnoyi strukturi naprikladi chi same z cogo sinodu pochalos rozgortannya sitki parafij u tradicijnomu dlya inshih chastin cerkvi znachenni suditi vazhko Kitingiv urivok mclii anno ab incarnatione domini nostri Iesu Christi bissextili et embolismali anno nobile concilium in vernali tempore ad dominicam Laetare Ierusalem apud Ceanannus celebratum fuit in quo presidens dominus Iohannes cardinalis presbyter beati Laurentii in Damasco inter viginti duos episcopos et quinque electos et inter tot abbates et priores ex parte beatorum apostolorum Petri et Pauli et domini apostolici Eugenii simoniam et usuram omnibus modis extirpavit et damnavit et decimas dandas apostolica auctoritate praecepit Quattuor pallia quattuor episcopis Hiberniae Dublinensi Caselensi Tuamensi Armachano tradidit Insuper Armachanum archiepiscopum in primatem super alios prout decuit ordinavit Qui etiam Ioannes cardinalis protinus post peractum concilium iter arripuit et nono kalendas aprilis transfretavit Cituyetsya po Keating 1908 vol III p 314 317 Poryad z takimi vazhlivimi teritorialnimi reformami dzherela nazivayut takozh rishennya yaki stosuvalis zagalom zhittya i povedinki klirikiv Annali chotiroh magistriv povidomlyayut sho otci soboru pridilili znachnu uvagu borotbi zi zvichayami sered irlandskogo duhovenstva utrimuvati spivmeshkanok brati platnyu za vidpravlennya obryadiv i tayinstv neporyadno rozporyadzhatis cerkovnim majnom V sobornih pravilah voni namagalis protistoyat tradiciyi utrimannya cerkovnih posad mogutnimi svyatskimi osobami peredachi yepiskopskih kafedr vid batka do sina Ce buli problemi harakterni na tih chi inshih etapah dlya vsiyeyi cerkvi i teper cerkva v Irlandiyi mala yih virishuvati u sebe Ale borotba z vishenazvanimi yavishami jshla povilno i prodovzhuvalas protyagom znachnoyi chastini serednovichnogo periodu NaslidkiZ tochki zoru bagatoh doslidnikiv Kellskij sinod buv najvazhlivishim sered vsih reformatorskih soboriv XII stolittya v Irlandiyi Faktichno same na nomu sklalas ta struktura irlandskoyi cerkvi yaka za vinyatkom okremih detalej proisnuvala protyagom usogo serednovichchya Navit pislya pochatku anglo normandskogo zavoyuvannya Irlandiyi u kinci togo zh stolittya politika novoyi vladi u cerkovnih pitannyah jshla u farvateri sobornih rishen 1152 Ce stosuvalos i praktiki ob yednannya yeparhij i rozmezhuvannya svitskoyi ta cerkovnoyi yurisdikcij stvorennya sistemi diyecezilnogo upravlinnya u yakij providnu rol mali grati regulyarni kliriki sobornih kapitul Bilshe togo same prodovzhennya neobhidnosti reformi stalo odnim z motiviv nadannya Genrihovi II papskogo dozvolu na pidkorennya ostrova Same angliska model bula odnim z najvazhlivishih zrazkiv dlya irlandskih reformatoriv Razom z tim same shodo rishen yaki vvazhayutsya najgolovnishimi vazhko suditi upovni u tomu sensi chi naspravdi Kellskij sinod buv zavrshennyam oformlennya diyecezilnoyi strukturi Te sho masshtabni reformi naspravdi tilki pochalis z cogo chasu mozhe buti pidstverdzhene postijnimi zgadkami pro provedennya provincijnih sinodiv prisvyachenih borotbi zi svitskimi vplivami starogo zrazka na cerkvu abo utvorennyu sitki parafij ta dekanativ abo pereformatuvannyu kordoniv yeparhij vzhe daleko pislya samogo sinodu Ta sobor u Kellsi zalishavsya avtoritetom na yakij spiralis prijmayuchi podibni rishennya Provedennya soboru zigralo vazhlivu rol v aspekti pidkreslennya yednosti mizh ostrivnoyu cerkvoyu i Rimom Same cej sobor zavdyaki poperednij praci svyatogo Malahiyi uchasti u nomu papskogo legata kardinala ta faktichnij implementaciyi grigorianskih idej stav viznachalnoyu vihoyu v podolanni zvichnoyi dlya irlandskogo religijnogo zhittya izolyaciyi Do Irlandiyi buli zaprosheni chernechi ordeni chiya organzaciya vidriznyalas vid isnuyuchoyi na toj chas na ostrovi organizaciyi monastiriv Pid vplivom susidiv ta novogo bachennya cerkvi pochalosya budivnictvo hramiv u novomu dlya Irlandiyi zmishanomu giberno romanskomu stili yakij stav simvolom proniknennya zakordonnogo u zhittya irlandskoyi cerkvi Krim viznachennya miscya cerkvi Irlandiyi sered inshih yevropejskih cerkov sinod stav viznachalnim takozh yak podiya sho zaklala fundament dlya usvidomlennya yednosti vsih irlandskih diyecezij Comu sluguvalo pidkreslennya pershosti prestolu nastupnika svyatogo Patrika arhiyepiskopa Armi I comu takozh sluguvalo vidnajdennya chitkogo miscya u novij strukturi dlya Dublina i blizkih do nogo kafedr Vodnochas priyednenannya Dublina yak arhiyepiskpostva nevid yemnogo vid inshih irlandskih diyecezij stalo poshtovhom dlya majbutnogo jogo pidnesennya i supernictvom z Armoyu za misce zagalnoirlandskogo cerkovnogo centru PrimitkiHolland Martin 2005 p 248 RS 51 1 212 ta Ioann Solsberijskij Hist pontif 6 zgaduyut lishe pro sam fakt privezennya kardinalom Paparo palliyiv Zokrema u svoyij hronici pidkreslyuye sho nadayuchi palliya dlya dublinskogo arhiyepiskopa episcopo Duvelinae papa diyav proti davnih ustanov i dostoyinstva cerkvi Kenterberi hoc factum est contra consuetudinem antiquorum et dignitatem Cantuariensis ecclesiae vid yakoyi zazvichaj irlandski yepiskopi otrimuvali posvyachennya accipere consecrationis benedictionem RS 82 4 166 AFM 1051 povidomlyayut sho kardinal davnoirl comarba tobto nastupnika Petra Ioann Papiron Paprion pribuv 1151 shobi vstanoviti pravila i dobru moral i vipraviti pomilki vsih erail riaghla agus soibhes agus do chfrtughadh caich ma cciontaibh Keating 1908 vol III p 314 317 Gwynn Aubrey Rev March 1952 The centenary of the Synod of Kells The Irish ecclesiastical record a monthly journal under episcopal sanction Ser 5 Vol LXXVII p 164 167 Pro Mellifontske abatsvo abo za inshoyu nazvoyu Droedu yak pro misce provedennya sinodu govoryat vsi annali Za imenami nazivaye dvadcyat Flanagan Marie Therese Irish royal charters texts and contexts r 289 lat Gelasius lat Gregorius lat Eleuzerius lat Thaddaeus lat Mauricius lat Malachias II lat Donat Vin pomer u 1150 Watt J A 1970 The Church and The Two Nations in Mediaval Ireland Cambridge Studies in Medieval Life and Thought third series Vol 3 Ullmann Walter ed Cambridge University Press p 31 I Briin lat Dioecesis Tybruinensis Kafedra bula perenesena z i tudi zh povernulas u 1192 Takozh vidomij yak Ratlure Priyednanij do Mageri Centr diocezu buv perenesenij do Ardfertu Ranishe centrom yeparhiyi buv Vzhe 1156 diyecezialnij centr buv perenesenij do Stvorenij u 1179 ale vidpovidno do rishen Kellskogo sinodu Watt J A 1970 The Church and The Two Nations in Mediaval Ireland Cambridge Studies in Medieval Life and Thought third series Vol 3 Ullmann Walter ed Cambridge University Press p 32 33 Lat 1152 roku vid Voplochennya Gospoda nashogo Isusa Hrista visokosnogo j embolismichnogo znachnij sobor u vesnyanij chas do nedili Laetare Ierusalem u Kenannsi zibravsya buv V nomu golovuvav pan Joan kardinal presviter blazhennogo Lavrentiya Damazovogo mizh dvadcyatma dvoma yepiskopami i p yatmoma elektami i mizh stilkoma abatami ta priorami vid imeni blazhennih apostoliv Petra i Pavla i pana rivnoapostolnogo Yevgeniya Simoniyu i lihvarstvo kardinal u vsih viyavah vikoriniv i zasudiv i zibrannyam desyatini apostolskoyu vladoyu rozporyadivsya Chotiroh palliyiv chotirom yepiskopam Irlandiyi Dublinskomu Kashelskomu Tuamskomu Armaskomu peredav Bilsh togo Armaskogo arhiyepiskopa primatom nad inshimi yak ce nalezhit postaviv I cej Joan vidrazu pislya zavershennya soboru vidpravivsya v put i dev yatogo dnya kalend kvitnya perepravivsya O Doherty J F 1937 St Laurence O Toole and the Anglo Norman Invasion The Irish ecclesiastical record a monthly journal under episcopal sanction Ser 5 Vol L r 606 Daibhi o Croinin Art Kells Synode v In Lexikon des Mittelalters Bretscher Gisinger Charlotte Meier Thomas Hrsg BibliografiyaPervinni dzherela Annals of The Kingdom of Ireland by the Four Masters from the earliest period to the year 1616 vol I O Donovan John ed amp trans 1856 Hodges Smith and Co Dublin irl angl Annals of Clonmacnoise from the Creation to A D 1408 Murphy Denis S J Rev ed 1896 Royal Society of Antiquaries of Ireland Dublin University Press angl Vtorinni dzherela Keating Geoffrey 1908 Foras Feasa ar Eirinn the history of Ireland vol III D Comyn and P S Dineen eds Irish Texts Society irl angl Watt J A 1970 The Church and The Two Nations in Mediaval Ireland Cambridge Studies in Medieval Life and Thought third series Vol 3 Ullmann Walter ed Cambridge University Press ISBN 052161919X angl A Gwynn 1992 The Irish Church in the Eleventh and Twelfth Centuries O Brien Gerard Ed Four Courts Press Dublin ISBN 1851820957 angl A Gwynn 1968 The Twelfth Century Reform A History of Irish Catholicism II Corish Patrick J Ed Gill and Son Dublin amp Sydney angl Holland Martin 2005 Kells Synod of In Medieval Ireland An Encyclopedia Duffy Sean ed Routledge New York and London ISBN 0 415 9405 24 angl Flanagan Marie Therese 2005 Irish royal charters texts and contexts Oxford University Press ISBN 0199267073 angl

Дата публікації:
Топ