Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Конституція Катару, а також певні закони передбачають свободу об'єднань, публічних зібрань і відправлення культу відповідно до вимог громадського порядку та моралі. Незважаючи на це, закон забороняє прозелітизм немусульман і накладає деякі обмеження на публічне богослужіння. У Катарі іслам є державною релігією.
Релігійна демографія
Країна має площу 4 254 кв. миль (11 020 км2) і загальною чисельністю понад 2,169 млн осіб, з яких одна чверть — громадяни. Населення переважно сунітське. Більшість негромадян є вихідцями з країн Південної та Південно-Східної Азії та арабських країн, які працюють за тимчасовими трудовими контрактами, у деяких випадках у супроводі членів родини. Більшість негромадян є мусульманами-шиитами або сунітами, християнами, індуїстами, буддистами або бахаїстами. Більшість іноземних працівників та їхні родини живуть поблизу головних центрів зайнятості Дохи, Аль-Хора, Месаїда і Дукхана.
Хоча уряд не оприлюднює демографічні дані щодо релігійної приналежності, деякі дані про членство доступні в групах християнських громад. Відповідно, християнська громада включає католиків (80 000), східних і греко-православних, англікан (10 000), коптів (3 000) та інших протестантів. Індуїстська спільнота майже виключно індійська, тоді як буддисти включають південну, південно-східну та східну Азію. Більшість бахаїстів походять з Ірану. Згідно з Законом про громадянство релігія не є критерієм громадянства. Однак, за винятком принаймні одного християнина, одного атеїста, кількох бахаїстів та їхніх відповідних сімей, які отримали громадянство, майже всі громадяни Катару є мусульманами-сунітами або шиїтами.
У країні відкрито не діє жодна іноземна місіонерська група.
Стан релігійної свободи
Правова та політична база
Конституція, а також окремі закони передбачають свободу об'днань, публічних зібрань і відправлення культу відповідно до вимог громадського порядку та моралі. Однак закон забороняє прозелітизм немусульман і накладає деякі обмеження на публічне богослужіння. Державна релігія — іслам. Хоча більшість катарців є сунітами, мусульмани-шиїти вільно сповідують свою віру. Закон про громадянство не накладає жодних обмежень щодо релігійної приналежності.
Уряд і правляча сім'я нерозривно пов'язані з ісламом. Однак немусульмани обіймають державні посади. Міністерство у справах ісламу контролює будівництво мечетей, церковні справи та ісламську освіту для дорослих і новонавернених. Емір бере участь у публічних молитвах під час обох святкових періодів Ід і особисто фінансує хадж для громадян і негромадян-паломників, які не можуть дозволити собі поїхати до Мекки.
Для юридичного визнання релігійні групи повинні зареєструватися в уряді. Уряд надав легальний статус католицькій, англіканській, грецькій та іншим православним, коптським та індійським християнським церквам. Він веде офіційний реєстр затверджених релігійних груп. Щоб отримати визнання, кожна група повинна мати щонайменше 1500 членів у країні. У той час як євангельські конгрегації не є юридично визнаними, тому що вони окремо не мають необхідного членства, вони вільно відправляють культ і їм забезпечується фізична охорона під час святкування Міністерством внутрішніх справ, коли це необхідно.
Як мусульман, так і немусульман судять за єдиною судовою системою, яка включає як світське право, так і шаріат (ісламське право). Засуджені мусульмани можуть отримати пом'якшення ув'язнення на кілька місяців, вивчаючи Коран напам'ять. Сторони в цивільних справах можуть вимагати від шаріатських судів взяти на себе юрисдикцію. У 2005 році в судах була створена колегія для шиїтів. Колегія вирішує справи щодо шлюбу, розлучення, спадкування та інші сімейні справи. У справах, що стосуються релігійних питань, застосовується новий Сімейний закон, який не обмежується однією гілкою ісламу.
Ісламське навчання для мусульман у державних школах є обов'язковим. Хоча не існувало жодних обмежень для немусульман, які проводили приватне релігійне навчання для дітей, більшість іноземних дітей відвідували світські приватні школи. Мусульманським дітям було дозволено відвідувати світські та приватні школи зі змішаним навчанням.
Уряд регулює видання, імпорт і розповсюдження всіх релігійних книг і матеріалів. Однак на практиці окремим особам і релігійним установам не заборонялося ввозити священні книги та інші предмети релігійного призначення для особистого чи релігійного використання.
Ісламські священні дні Ід аль-Фітр і Курбан-Байрам є національними святами.
Обмеження релігійної свободи
Урядова політика та практика сприяли загалом вільному сповідуванню релігії, хоча існували деякі обмеження.
Перехід до іншої релігії з ісламу вважається віровідступництвом і технічно карається смертною карою; проте з моменту здобуття країною незалежності в 1971 році не було зареєстровано жодної страти чи іншого покарання за такий акт.
Уряд регулює видання, імпорт і розповсюдження неісламської релігійної літератури. Окремим особам і релігійним установам дозволяється імпортувати Біблії та інші предмети релігійного призначення для особистого чи спільного використання. Християнська релігійна література, за винятком Біблії, доступна англійською мовою в місцевих книгарнях. Крім того, релігійні матеріали для використання на Різдво та Великдень легко доступні в місцевих магазинах. Корабель християнської групи пришвартувався в Досі протягом одного тижня протягом звітного періоду для продажу книг, у тому числі книг про християнство.
Релігійні служби проводилися без попереднього дозволу уряду; однак громади попросили не рекламувати їх заздалегідь і не використовувати видимих релігійних символів, таких як зовнішні хрести. Християнські служби проводяться регулярно і відкриті для публіки. Деякі богослужіння, зокрема на Великдень і Різдво, зібрали понад 1000 віруючих.
Християнське духовенство повідомило про відсутність проблем з носінням традиційного релігійного одягу в громадських місцях. Хоча розкриття релігійної приналежності є обов'язковим під час подання заяви на отримання паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу, приналежність не відображається у виданих документах.
Індуїсти, буддисти, бахаїсти та члени інших релігійних груп не діють так вільно, як християнські конгрегації; проте протягом звітного періоду вони не зверталися за офіційним визнанням з боку Уряду. Незважаючи на це, не було жодних офіційних спроб переслідувати або перешкоджати прихильникам цих груп у приватному сповідуванні їхньої релігії.
Відповідно до Кримінального кодексу, особи, спіймані в прозаїтизації від імені організації, товариства чи фонду будь-якої релігії, крім ісламу, можуть бути засуджені до 10 років позбавлення волі. Прозелітизм від імені особи для будь-якої релігії, окрім ісламу, може призвести до вироку до 5 років. Особи, які володіють письмовими або записаними матеріалами або предметами, які підтримують або пропагують місіонерську діяльність, можуть бути позбавлені волі на строк до двох років.
Хоча дискримінація експатріантів у сферах працевлаштування, освіти, житла та охорони здоров'я мала місце, національність зазвичай була визначальною, а не релігія.
Повідомлень про релігійних ув'язнених або затриманих в країні не надходило.
Примусове релігійне навернення
Не надходило жодних повідомлень про примусове навернення до віри, включно з неповнолітніми громадянами США, які були викрадені чи незаконно вивезені зі Сполучених Штатів, або про відмову дозволити таким громадянам повернутися до Сполучених Штатів.
Зміни та розвиток релігійної свободи
Емір та інші вищі урядовці рішуче підтримували будівництво та заснування церков. Уряд призначив координатора в Міністерстві закордонних справ для прискорення та полегшення цього процесу, хоча були введені деякі обмеження щодо використання певних релігійних символів на будівлях.
У травні 2005 року представники християнських церков країни підписали з урядом угоду про оренду на 50 років землі поблизу Дохи, де вони мають намір звести 6 церков. Оренда буде номінальною. У квітні 2006 року почали закладати першу церкву. Очікується, що він і три інші будуть завершені в 2008 році. Для безпосереднього зв'язку з Міністерством закордонних справ у церковних справах було створено колегію, що складалася з членів усіх християнських церков. Попередні бар'єри, пов'язані з релігійною та культурною чутливістю, було пом'якшено, і тепер представники церков можуть звертатися безпосередньо до будь-якої державної установи для вирішення своїх релігійних справ.
Уряд надав кожній церкві дозвіл подавати документи на візи для священнослужителів, які відвідують церкву, щоб керувати церковними службами та допомагати в них. Жодних обмежень щодо релігійних обрядів не було. Про плани проведення великих заходів було повідомлено Міністерство закордонних справ, яке, у свою чергу, звернулося до Міністерства внутрішніх справ з проханням забезпечити належні заходи фізичної безпеки.
7–9 травня 2007 р. у Досі відбулася П'ята конференція міжконфесійного діалогу. Були запрошені представники християн, мусульман та юдеїв. Було запрошено католицьку, англіканську, коптську та інші православні деномінації, а також Раду церков Близького Сходу та єврейських рабинів. У конференції брали участь рабини зі США та інших країн. Під час конференції Уряд оголосив про створення «Дохського міжнародного центру міжконфесійного діалогу», який базуватиметься в країні. Центр фінансуватиметься урядом, але функціонуватиме як самостійний суб'єкт. Його мета полягатиме в тому, щоб виконувати резолюції конференції, документи та дослідження, а також залучати місцеві та міжнародні дослідницькі центри та університети.
Суспільні зловживання та дискримінація
Наразі не надходило жодних повідомлень про суспільні зловживання чи дискримінацію на основі релігійних переконань чи обрядів, і відомі суспільні лідери вжили позитивних заходів для просування релігійної свободи.
Див. також
Джерела
- United States Bureau of Democracy, Human Rights and Labor. Qatar: International Religious Freedom Report 2007. This article incorporates text from this source, which is in the public domain.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konstituciya Kataru a takozh pevni zakoni peredbachayut svobodu ob yednan publichnih zibran i vidpravlennya kultu vidpovidno do vimog gromadskogo poryadku ta morali Nezvazhayuchi na ce zakon zaboronyaye prozelitizm nemusulman i nakladaye deyaki obmezhennya na publichne bogosluzhinnya U Katari islam ye derzhavnoyu religiyeyu Religijna demografiyaKrayina maye ploshu 4 254 kv mil 11 020 km2 i zagalnoyu chiselnistyu ponad 2 169 mln osib z yakih odna chvert gromadyani Naselennya perevazhno sunitske Bilshist negromadyan ye vihidcyami z krayin Pivdennoyi ta Pivdenno Shidnoyi Aziyi ta arabskih krayin yaki pracyuyut za timchasovimi trudovimi kontraktami u deyakih vipadkah u suprovodi chleniv rodini Bilshist negromadyan ye musulmanami shiitami abo sunitami hristiyanami induyistami buddistami abo bahayistami Bilshist inozemnih pracivnikiv ta yihni rodini zhivut poblizu golovnih centriv zajnyatosti Dohi Al Hora Mesayida i Dukhana Hocha uryad ne oprilyudnyuye demografichni dani shodo religijnoyi prinalezhnosti deyaki dani pro chlenstvo dostupni v grupah hristiyanskih gromad Vidpovidno hristiyanska gromada vklyuchaye katolikiv 80 000 shidnih i greko pravoslavnih anglikan 10 000 koptiv 3 000 ta inshih protestantiv Induyistska spilnota majzhe viklyuchno indijska todi yak buddisti vklyuchayut pivdennu pivdenno shidnu ta shidnu Aziyu Bilshist bahayistiv pohodyat z Iranu Zgidno z Zakonom pro gromadyanstvo religiya ne ye kriteriyem gromadyanstva Odnak za vinyatkom prinajmni odnogo hristiyanina odnogo ateyista kilkoh bahayistiv ta yihnih vidpovidnih simej yaki otrimali gromadyanstvo majzhe vsi gromadyani Kataru ye musulmanami sunitami abo shiyitami U krayini vidkrito ne diye zhodna inozemna misionerska grupa Stan religijnoyi svobodiPravova ta politichna baza Konstituciya a takozh okremi zakoni peredbachayut svobodu ob dnan publichnih zibran i vidpravlennya kultu vidpovidno do vimog gromadskogo poryadku ta morali Odnak zakon zaboronyaye prozelitizm nemusulman i nakladaye deyaki obmezhennya na publichne bogosluzhinnya Derzhavna religiya islam Hocha bilshist katarciv ye sunitami musulmani shiyiti vilno spoviduyut svoyu viru Zakon pro gromadyanstvo ne nakladaye zhodnih obmezhen shodo religijnoyi prinalezhnosti Uryad i pravlyacha sim ya nerozrivno pov yazani z islamom Odnak nemusulmani obijmayut derzhavni posadi Ministerstvo u spravah islamu kontrolyuye budivnictvo mechetej cerkovni spravi ta islamsku osvitu dlya doroslih i novonavernenih Emir bere uchast u publichnih molitvah pid chas oboh svyatkovih periodiv Id i osobisto finansuye hadzh dlya gromadyan i negromadyan palomnikiv yaki ne mozhut dozvoliti sobi poyihati do Mekki Dlya yuridichnogo viznannya religijni grupi povinni zareyestruvatisya v uryadi Uryad nadav legalnij status katolickij anglikanskij greckij ta inshim pravoslavnim koptskim ta indijskim hristiyanskim cerkvam Vin vede oficijnij reyestr zatverdzhenih religijnih grup Shob otrimati viznannya kozhna grupa povinna mati shonajmenshe 1500 chleniv u krayini U toj chas yak yevangelski kongregaciyi ne ye yuridichno viznanimi tomu sho voni okremo ne mayut neobhidnogo chlenstva voni vilno vidpravlyayut kult i yim zabezpechuyetsya fizichna ohorona pid chas svyatkuvannya Ministerstvom vnutrishnih sprav koli ce neobhidno Yak musulman tak i nemusulman sudyat za yedinoyu sudovoyu sistemoyu yaka vklyuchaye yak svitske pravo tak i shariat islamske pravo Zasudzheni musulmani mozhut otrimati pom yakshennya uv yaznennya na kilka misyaciv vivchayuchi Koran napam yat Storoni v civilnih spravah mozhut vimagati vid shariatskih sudiv vzyati na sebe yurisdikciyu U 2005 roci v sudah bula stvorena kolegiya dlya shiyitiv Kolegiya virishuye spravi shodo shlyubu rozluchennya spadkuvannya ta inshi simejni spravi U spravah sho stosuyutsya religijnih pitan zastosovuyetsya novij Simejnij zakon yakij ne obmezhuyetsya odniyeyu gilkoyu islamu Islamske navchannya dlya musulman u derzhavnih shkolah ye obov yazkovim Hocha ne isnuvalo zhodnih obmezhen dlya nemusulman yaki provodili privatne religijne navchannya dlya ditej bilshist inozemnih ditej vidviduvali svitski privatni shkoli Musulmanskim dityam bulo dozvoleno vidviduvati svitski ta privatni shkoli zi zmishanim navchannyam Uryad regulyuye vidannya import i rozpovsyudzhennya vsih religijnih knig i materialiv Odnak na praktici okremim osobam i religijnim ustanovam ne zaboronyalosya vvoziti svyashenni knigi ta inshi predmeti religijnogo priznachennya dlya osobistogo chi religijnogo vikoristannya Islamski svyashenni dni Id al Fitr i Kurban Bajram ye nacionalnimi svyatami Obmezhennya religijnoyi svobodi Uryadova politika ta praktika spriyali zagalom vilnomu spoviduvannyu religiyi hocha isnuvali deyaki obmezhennya Perehid do inshoyi religiyi z islamu vvazhayetsya virovidstupnictvom i tehnichno karayetsya smertnoyu karoyu prote z momentu zdobuttya krayinoyu nezalezhnosti v 1971 roci ne bulo zareyestrovano zhodnoyi strati chi inshogo pokarannya za takij akt Uryad regulyuye vidannya import i rozpovsyudzhennya neislamskoyi religijnoyi literaturi Okremim osobam i religijnim ustanovam dozvolyayetsya importuvati Bibliyi ta inshi predmeti religijnogo priznachennya dlya osobistogo chi spilnogo vikoristannya Hristiyanska religijna literatura za vinyatkom Bibliyi dostupna anglijskoyu movoyu v miscevih knigarnyah Krim togo religijni materiali dlya vikoristannya na Rizdvo ta Velikden legko dostupni v miscevih magazinah Korabel hristiyanskoyi grupi prishvartuvavsya v Dosi protyagom odnogo tizhnya protyagom zvitnogo periodu dlya prodazhu knig u tomu chisli knig pro hristiyanstvo Religijni sluzhbi provodilisya bez poperednogo dozvolu uryadu odnak gromadi poprosili ne reklamuvati yih zazdalegid i ne vikoristovuvati vidimih religijnih simvoliv takih yak zovnishni hresti Hristiyanski sluzhbi provodyatsya regulyarno i vidkriti dlya publiki Deyaki bogosluzhinnya zokrema na Velikden i Rizdvo zibrali ponad 1000 viruyuchih Hristiyanske duhovenstvo povidomilo pro vidsutnist problem z nosinnyam tradicijnogo religijnogo odyagu v gromadskih miscyah Hocha rozkrittya religijnoyi prinalezhnosti ye obov yazkovim pid chas podannya zayavi na otrimannya pasporta chi inshogo dokumenta sho posvidchuye osobu prinalezhnist ne vidobrazhayetsya u vidanih dokumentah Induyisti buddisti bahayisti ta chleni inshih religijnih grup ne diyut tak vilno yak hristiyanski kongregaciyi prote protyagom zvitnogo periodu voni ne zvertalisya za oficijnim viznannyam z boku Uryadu Nezvazhayuchi na ce ne bulo zhodnih oficijnih sprob peresliduvati abo pereshkodzhati prihilnikam cih grup u privatnomu spoviduvanni yihnoyi religiyi Vidpovidno do Kriminalnogo kodeksu osobi spijmani v prozayitizaciyi vid imeni organizaciyi tovaristva chi fondu bud yakoyi religiyi krim islamu mozhut buti zasudzheni do 10 rokiv pozbavlennya voli Prozelitizm vid imeni osobi dlya bud yakoyi religiyi okrim islamu mozhe prizvesti do viroku do 5 rokiv Osobi yaki volodiyut pismovimi abo zapisanimi materialami abo predmetami yaki pidtrimuyut abo propaguyut misionersku diyalnist mozhut buti pozbavleni voli na strok do dvoh rokiv Hocha diskriminaciya ekspatriantiv u sferah pracevlashtuvannya osviti zhitla ta ohoroni zdorov ya mala misce nacionalnist zazvichaj bula viznachalnoyu a ne religiya Povidomlen pro religijnih uv yaznenih abo zatrimanih v krayini ne nadhodilo Primusove religijne navernennya Ne nadhodilo zhodnih povidomlen pro primusove navernennya do viri vklyuchno z nepovnolitnimi gromadyanami SShA yaki buli vikradeni chi nezakonno vivezeni zi Spoluchenih Shtativ abo pro vidmovu dozvoliti takim gromadyanam povernutisya do Spoluchenih Shtativ Zmini ta rozvitok religijnoyi svobodi Katolicka cerkva Bogomateri Vervici v Mezajmiri Emir ta inshi vishi uryadovci rishuche pidtrimuvali budivnictvo ta zasnuvannya cerkov Uryad priznachiv koordinatora v Ministerstvi zakordonnih sprav dlya priskorennya ta polegshennya cogo procesu hocha buli vvedeni deyaki obmezhennya shodo vikoristannya pevnih religijnih simvoliv na budivlyah U travni 2005 roku predstavniki hristiyanskih cerkov krayini pidpisali z uryadom ugodu pro orendu na 50 rokiv zemli poblizu Dohi de voni mayut namir zvesti 6 cerkov Orenda bude nominalnoyu U kvitni 2006 roku pochali zakladati pershu cerkvu Ochikuyetsya sho vin i tri inshi budut zaversheni v 2008 roci Dlya bezposerednogo zv yazku z Ministerstvom zakordonnih sprav u cerkovnih spravah bulo stvoreno kolegiyu sho skladalasya z chleniv usih hristiyanskih cerkov Poperedni bar yeri pov yazani z religijnoyu ta kulturnoyu chutlivistyu bulo pom yaksheno i teper predstavniki cerkov mozhut zvertatisya bezposeredno do bud yakoyi derzhavnoyi ustanovi dlya virishennya svoyih religijnih sprav Uryad nadav kozhnij cerkvi dozvil podavati dokumenti na vizi dlya svyashennosluzhiteliv yaki vidviduyut cerkvu shob keruvati cerkovnimi sluzhbami ta dopomagati v nih Zhodnih obmezhen shodo religijnih obryadiv ne bulo Pro plani provedennya velikih zahodiv bulo povidomleno Ministerstvo zakordonnih sprav yake u svoyu chergu zvernulosya do Ministerstva vnutrishnih sprav z prohannyam zabezpechiti nalezhni zahodi fizichnoyi bezpeki 7 9 travnya 2007 r u Dosi vidbulasya P yata konferenciya mizhkonfesijnogo dialogu Buli zaprosheni predstavniki hristiyan musulman ta yudeyiv Bulo zaprosheno katolicku anglikansku koptsku ta inshi pravoslavni denominaciyi a takozh Radu cerkov Blizkogo Shodu ta yevrejskih rabiniv U konferenciyi brali uchast rabini zi SShA ta inshih krayin Pid chas konferenciyi Uryad ogolosiv pro stvorennya Dohskogo mizhnarodnogo centru mizhkonfesijnogo dialogu yakij bazuvatimetsya v krayini Centr finansuvatimetsya uryadom ale funkcionuvatime yak samostijnij sub yekt Jogo meta polyagatime v tomu shob vikonuvati rezolyuciyi konferenciyi dokumenti ta doslidzhennya a takozh zaluchati miscevi ta mizhnarodni doslidnicki centri ta universiteti Suspilni zlovzhivannya ta diskriminaciyaNarazi ne nadhodilo zhodnih povidomlen pro suspilni zlovzhivannya chi diskriminaciyu na osnovi religijnih perekonan chi obryadiv i vidomi suspilni lideri vzhili pozitivnih zahodiv dlya prosuvannya religijnoyi svobodi Div takozhReligiya v KatariDzherelaUnited States Bureau of Democracy Human Rights and Labor Qatar International Religious Freedom Report 2007 This article incorporates text from this source which is in the public domain