Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Карпо Васильович Свиридов (рос. Карп Васильевич Свиридов; 24 травня 1896, Чиганак — 4 лютого 1967, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир 2-го гвардійського механізованого Миколаївсько-Будапештського Червонопрапорного ордена Суворова корпусу 46-ї армії 2-го Українського фронту, гвардії генерал-лейтенант танкових військ.
| Карпо Васильович Свиридов | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Карп Васильевич Свиридов | ||||||||||||||
 | ||||||||||||||
| Народження | 24 травня 1896[1] d, d, Саратовська губернія, Російська імперія | |||||||||||||
| Смерть | 4 лютого 1967[1] (70 років) Київ, Українська РСР, СРСР | |||||||||||||
| Поховання | Байкове кладовище | |||||||||||||
| Країна |  СРСР | |||||||||||||
| Приналежність |  Радянська армія | |||||||||||||
| Рід військ |  танкові війська | |||||||||||||
| Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації | |||||||||||||
| Роки служби | 1915—1955 | |||||||||||||
| Партія | РКП(б) | |||||||||||||
| Звання |  Генерал-лейтенант | |||||||||||||
| Командування | d, d, 19-та окрема механізована бригада (Білорусь), d, Q25182429? і d | |||||||||||||
| Війни / битви | Перша світова війна Громадянська війна в Росії Радянсько-німецька війна | |||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||
 Свиридов Карпо Васильович у Вікісховищі | ||||||||||||||
Біографія
Народився 24 травня 1896 року в селі Чиганаці (нині Ртищевського району Саратовської області Росії). Росіянин. Член РКП(б) з 1920 року. У серпні 1915 року був призваний до царської армії. Воював на фронті Першої світової війни.
Під час Жовтневого перевороту був обраний командиром кулеметної роти. У складі перших червоногвардійських загонів брав участь у боях проти німецьких військ під Псковом і Петроградом. У подальшому воював у Червоній Армії на Південному та Східному фронтах, командуючи відділенням, взводом і ротою.
У 1920—1923 роках навчався в Об'єднаній військовій школі імені ВЦВК. Неодноразово стояв на постах № 26 і 27, охороняючи кабінет і квартиру В. І. Леніна. З 1923 року служив в Саратові, в 94-му піхотному полку імені М. В. Фрунзе, займаючи посади командира взводу, кулеметної роти, начальника полкової школи.
Обирався депутатом Саратовського міської Ради робочих, селянських і червоноармійських депутатів. Потім служив у Сизрані, Пермі, Куйбишеві, Ульяновську. У травні 1941 року закінчив курси удосконалення начскладу при Військовій академії імені М. В. Фрунзе.
З початку німецько-радянської війни до перемоги над Німеччиною бився на Західному, Калінінському, Північно-Західному, Сталінградському, Південному, 4-му, 3-му та 2-му Українських фронтах, командуючи дивізією і корпусом. Брав участь в оборонних боях під Оршею, Смоленськом, Ржевом, Калініном, в контрнаступі радянських військ під Москвою, Сталінградській битві, відвоюванні України, визволенні Угорщини, Чехословаччини, розгромі ворога на території Австрії.
1 листопада 1944 року корпус гвардії генерал-лейтенанта К. В. Свиридова був введений в бій. Розгромивши оборону противника між Тисою і Дунаєм, гвардійці на другий день вийшли до околиць Будапешта. У подальшому корпус форсував Дунай, потужним ударом з району озера Веленце в напрямку Естергома розсік ворожу оборону і спільно з іншими з'єднаннями оточив в Будапешті 188-тисячне угруповання противника. Протягом 53 днів у складній обстановці гвардії генерал-лейтенант К. В. Свиридов, керував вуличними боями в західній частині Будапешта. 13 лютого 1945 року столицю Угорщини було очищено від гітлерівців.
17 березня 1945 року корпус гвардії генерал-лейтенанта К. В. Свиридова завдав удар з району Чаквара в напрямку Дьйор, а потім переправився на лівий берег Дунаю та скоїв блискучий обхід Відня з півночі. 13 квітня 1945 року столиця Австрії була очищена від окупантів.
Без будь-якої перепочинку гвардії генерал-лейтенант К. В. Свиридов повів своїх гвардійців на Прагу. Переслідуючи противника, воїни корпусу разом з чехословацькими партизанами із загону «Смерть фашизму» провели біля села Слівіци під Пршибрамі останній бій з гітлерівцями. У цьому бою загинуло 46 радянських воїнів і стільки ж партизанів. Нині тут лежить високий надгробний камінь з написом:
«На цьому місці о 12 годині ночі 12 травня 1945 розірвалися останні снаряди Другої світової війни».
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 квітня 1945 року за вміле командування частинами корпусу при взятті Будапешта і Відня та проявлені при цьому відвагу і мужність гвардії генерал-лейтенанту танкових військ Карпу Васильовичу Свиридову присвоєно Звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4790).
На Параді Перемоги у червні 1945 року в Москві генерал Свиридов К. В. вів по Червоній площі зведений танковий батальйон 2-го Українського фронту. У 1947 році він закінчив вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу.
У 1955 році К. В. Свиридов за станом здоров'я змушений був піти у відставку. Жив у Києві. Помер 4 лютого 1967 року. Похований на Байковому кладовищі.
Нагороди
Нагороджений двома орденами Леніна (1944, 1945), трьома орденами Червоного Прапора (1942, 1945, 1949), орденами Кутузова 1-го ступеня (1944), Суворова 2-го ступеня (1943), медалями «За оборону Москви», «За оборону Сталінграда», «За взяття Будапешта», «За взяття Відня», «За визволення Праги» та чотирма іншими медалями, а також угорським орденом Червоної Зірки.
Примітки
- TracesOfWar
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988
- Румянцев. Н. М. Люди легендарного подвига. Саратов, 1968
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sviridov Karpo Vasilovich Sviridov ros Karp Vasilevich Sviridov 24 travnya 1896 Chiganak 4 lyutogo 1967 Kiyiv radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu v roki radyansko nimeckoyi vijni komandir 2 go gvardijskogo mehanizovanogo Mikolayivsko Budapeshtskogo Chervonoprapornogo ordena Suvorova korpusu 46 yi armiyi 2 go Ukrayinskogo frontu gvardiyi general lejtenant tankovih vijsk Karpo Vasilovich Sviridovros Karp Vasilevich SviridovNarodzhennya 24 travnya 1896 1896 05 24 1 d d Saratovska guberniya Rosijska imperiyaSmert 4 lyutogo 1967 1967 02 04 1 70 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijsk tankovi vijskaOsvita Vijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiRoki sluzhbi 1915 1955Partiya RKP b Zvannya General lejtenantKomanduvannya d d 19 ta okrema mehanizovana brigada Bilorus d Q25182429 i dVijni bitvi Persha svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi Radyansko nimecka vijnaNagorodi Medal Za oboronu Moskvi Medal Za oboronu Stalingrada Medal Za vzyattya Budapeshta Medal Za vzyattya Vidnya Medal Za vizvolennya Pragi Sviridov Karpo Vasilovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 24 travnya 1896 roku v seli Chiganaci nini Rtishevskogo rajonu Saratovskoyi oblasti Rosiyi Rosiyanin Chlen RKP b z 1920 roku U serpni 1915 roku buv prizvanij do carskoyi armiyi Voyuvav na fronti Pershoyi svitovoyi vijni Pid chas Zhovtnevogo perevorotu buv obranij komandirom kulemetnoyi roti U skladi pershih chervonogvardijskih zagoniv brav uchast u boyah proti nimeckih vijsk pid Pskovom i Petrogradom U podalshomu voyuvav u Chervonij Armiyi na Pivdennomu ta Shidnomu frontah komanduyuchi viddilennyam vzvodom i rotoyu U 1920 1923 rokah navchavsya v Ob yednanij vijskovij shkoli imeni VCVK Neodnorazovo stoyav na postah 26 i 27 ohoronyayuchi kabinet i kvartiru V I Lenina Z 1923 roku sluzhiv v Saratovi v 94 mu pihotnomu polku imeni M V Frunze zajmayuchi posadi komandira vzvodu kulemetnoyi roti nachalnika polkovoyi shkoli Obiravsya deputatom Saratovskogo miskoyi Radi robochih selyanskih i chervonoarmijskih deputativ Potim sluzhiv u Sizrani Permi Kujbishevi Ulyanovsku U travni 1941 roku zakinchiv kursi udoskonalennya nachskladu pri Vijskovij akademiyi imeni M V Frunze Z pochatku nimecko radyanskoyi vijni do peremogi nad Nimechchinoyu bivsya na Zahidnomu Kalininskomu Pivnichno Zahidnomu Stalingradskomu Pivdennomu 4 mu 3 mu ta 2 mu Ukrayinskih frontah komanduyuchi diviziyeyu i korpusom Brav uchast v oboronnih boyah pid Orsheyu Smolenskom Rzhevom Kalininom v kontrnastupi radyanskih vijsk pid Moskvoyu Stalingradskij bitvi vidvoyuvanni Ukrayini vizvolenni Ugorshini Chehoslovachchini rozgromi voroga na teritoriyi Avstriyi 1 listopada 1944 roku korpus gvardiyi general lejtenanta K V Sviridova buv vvedenij v bij Rozgromivshi oboronu protivnika mizh Tisoyu i Dunayem gvardijci na drugij den vijshli do okolic Budapeshta U podalshomu korpus forsuvav Dunaj potuzhnim udarom z rajonu ozera Velence v napryamku Estergoma rozsik vorozhu oboronu i spilno z inshimi z yednannyami otochiv v Budapeshti 188 tisyachne ugrupovannya protivnika Protyagom 53 dniv u skladnij obstanovci gvardiyi general lejtenant K V Sviridov keruvav vulichnimi boyami v zahidnij chastini Budapeshta 13 lyutogo 1945 roku stolicyu Ugorshini bulo ochisheno vid gitlerivciv 17 bereznya 1945 roku korpus gvardiyi general lejtenanta K V Sviridova zavdav udar z rajonu Chakvara v napryamku Djor a potim perepravivsya na livij bereg Dunayu ta skoyiv bliskuchij obhid Vidnya z pivnochi 13 kvitnya 1945 roku stolicya Avstriyi bula ochishena vid okupantiv Bez bud yakoyi perepochinku gvardiyi general lejtenant K V Sviridov poviv svoyih gvardijciv na Pragu Peresliduyuchi protivnika voyini korpusu razom z chehoslovackimi partizanami iz zagonu Smert fashizmu proveli bilya sela Slivici pid Prshibrami ostannij bij z gitlerivcyami U comu boyu zaginulo 46 radyanskih voyiniv i stilki zh partizaniv Nini tut lezhit visokij nadgrobnij kamin z napisom Na comu misci o 12 godini nochi 12 travnya 1945 rozirvalisya ostanni snaryadi Drugoyi svitovoyi vijni Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 28 kvitnya 1945 roku za vmile komanduvannya chastinami korpusu pri vzyatti Budapeshta i Vidnya ta proyavleni pri comu vidvagu i muzhnist gvardiyi general lejtenantu tankovih vijsk Karpu Vasilovichu Sviridovu prisvoyeno Zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 4790 Na Paradi Peremogi u chervni 1945 roku v Moskvi general Sviridov K V viv po Chervonij ploshi zvedenij tankovij bataljon 2 go Ukrayinskogo frontu U 1947 roci vin zakinchiv vishi akademichni kursi pri Vijskovij akademiyi Generalnogo shtabu Mogila Karpa Sviridova U 1955 roci K V Sviridov za stanom zdorov ya zmushenij buv piti u vidstavku Zhiv u Kiyevi Pomer 4 lyutogo 1967 roku Pohovanij na Bajkovomu kladovishi NagorodiNagorodzhenij dvoma ordenami Lenina 1944 1945 troma ordenami Chervonogo Prapora 1942 1945 1949 ordenami Kutuzova 1 go stupenya 1944 Suvorova 2 go stupenya 1943 medalyami Za oboronu Moskvi Za oboronu Stalingrada Za vzyattya Budapeshta Za vzyattya Vidnya Za vizvolennya Pragi ta chotirma inshimi medalyami a takozh ugorskim ordenom Chervonoyi Zirki PrimitkiTracesOfWar d Track Q98839586LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 2 M Voeniz 1988 Rumyancev N M Lyudi legendarnogo podviga Saratov 1968