Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мико ла Сає вич 17 грудня 1885 18851217 с Старий Угринів нині Калуський район Івано Франківська область 1944 м Краків ук

Саєвич Микола

Саєвич Микола

Мико́ла Сає́вич (17 грудня 1885(18851217), с. Старий Угринів, нині Калуський район, Івано-Франківська область — 1944, м. Краків) — український інженер-лісівник, громадський і військовий діяч.

Микола Саєвич
image Поручник (обер-лейтенант),
image Сотник УГА
image
Саєвич Микола на Волині. 1916-1917 роки
Загальна інформація
Народження17 грудня 1885(1885-12-17)
с. Старий Угринів, нині Калуський район,
Івано-Франківська область
Смерть30 березня 1944(1944-03-30) (58 років)
м. Краків, нині Польща
Військова служба
Приналежністьimage ЗУНР
Війни / битвиПерша світова війна
Українсько-польська війна 1918—1919
Командування
Сотня УСС
Нагороди та відзнаки
image
Хрест Симона Петлюри
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Саєвич.

Життєпис

image
Приміщення Староугринівської початкової школи

Микола Саєвич народився 17 грудня 1885 року  в с. Старий Угринів, нині Калуський район, Івано-Франківська область, Україна. Батьки — народні вчителі Михайло та Броніслава Саєвич. Мати походила з роду Терлецьких. Сім'я мешкала у шкільному будинку, який зберігся до цього часу. Пізніше батько був переведений до школи в Струтин /Долинського повіту/, де й помер 2 червня 1896 р.

Вчився Микола Саєвич у початковій школі, а згодом — у гімназії. Через матеріальну скруту, в якій опинилась родина після смерті батька, давав уроки іншим учням, займався репетиторством. На ГУцульщині, в Жаб'є, Ільці вчителював батьків товариш Кисилевський. Там з 1905 року М.Саєвич став спочатку практикантом, а потім — лісничим у місцевих державних лісах /Жаб'є, Косів, Міхова, Тустановичі, Бохна/.

У 1910 році вступив на навчання з лісової техніки у Відні. Але через матеріальні нестатки змушений був уже за рік перервати навчання і повернувся до праці в лісі аж до 1914 року.

Від 1914 року вояк Легіону УСС (четар, комендант чоти, наступний ранґ — поручник), потім — Української Галицької Армії (сотник). 1 червня 1915 року був поранений в Болехові. ПІсля одужання командував сотнею.

У 1916—1918 роках очолював Комісаріат УСС у Володимирі-Волинському, широко розгорнувши культурно-освітню діяльність. Він заснував понад 50 народних шкіл.

Листопад 1918 року зустрів у Коломиї. Окружна команда призначила його комісаром ЗУНР у Косові.

У 1918—1919 роках — державний повітовий комісар ЗУНР у Косові на Гуцульщині /посаду, коли М.Саєвич пішов на фронт, перейняв С.Глушко/, пізніше — командир Вартового куреня в Кам'янці-Подільському.

Брав участь у Чортківській офензиві, а потім відступав і перебував у «чотирикутнику смерті». Потрапив у польський полон.

В 1020/1921 рр. навчався в торговельній школі у Львові, водночас, працював контролером лісової експлуатації у восьми повітах, а також технічним референтом у Богородчанах /від березня 1921 до серпня 1921 рр. , посвідчення № 4227 від 01.08.1921 р./. У той же приблизно час навчався в однорічній автошколі при Львівській політехніці.

Діяч УВО. Щоб уникнути арешту за попередню освітянську діяльність, емігрував до Чехословаччини, навчався на філософсько-природничому факультеті Карлового університету в Празі /1922-1924 рр./.Студії закінчив 24.06.1924 р. з відзнакою /диплом № 76/24 від 24.06.1924 р./, здобув титул інженера. Паралельно також закінчив правничі студії.

Декретом міністерчства закордонних справ Чехословаччини № 886/11 від 08.01.1925 р. іменований лектором та приват-доцент Української господарської академії в Подєбрадах. В 1928—1929 рр. працював надзвичайним асистентом у Віденській політехніці на кафедрі охорони лісу у професора Зайтнера.

У 1925—1926 рр. — стипендіат міністерства шкільництва з науковими цілями скерований у Скандинавію на 6 місяців, у 1928—1929 рр. — стипендіат міністерства освіти у Празі. Доповнив філософські студії у карловому університеті, доктораська дисертація: «Фітогеографічні студії Чорногори» захищена на філософсько-природничому факультеті /№ 3875 від 23.06.1927 р./.

Видатний лісівник-практик, зокрема, в галузі лісоохорони. Написав два підручники, які були затверджені професорською радою академії у Подєбрадах і рекомендовані до друку: «Мисливство», 342 сторінки /протокол № 75 від 10.12.1926 р., «Охорона лісу» , 658 ст. /протокол № 77 від 11.02.1927 р./. Виступав з рефератами на українському науковому з'їзді в Празі: «Нарис досліджень українських лісів», 1926р, та на чеському науковому з'їзді за темою «Фітогеографічні студії Чорногори», /1928 р./.

Праці з лісової ентомології на Закарпатті, української лісівницької термінології тощо. Публікував свої статті у виданнях Берліна, Відня, Праги. Крім української, володів польською, німецькою, чеською, російською, румунською мовами. Переклав на українську мову спогади президента Масарика та міністра Бенеша, які були надруковані в «Червоній Калині», 1929 року.

У грудні 1929 року митрополит Андрей Шептицький, за рекомендацією мітрата Львівської капітули д-ра Тита Войнаровського та адвоката д-ра Є.Ловицького, запросив М. Саєвича на посаду завідувача округом маєтностей Галицької митрополії греко-католицької церкви в Перегінську, одночасно став заступником директора дібр Й.Сальца. Роботу розпочав з 1 січня 1930 року. Поселився у 2-х кімнатному будинку в Лютошарах біля Осмолоди /тепер на тому місці розташований адміністративний будинок форельного господарства/. У жовтні 1931 року за розпорядженням Управи Столових ДІбр Митрополії М.Саєвич був призначений завідувачем ІІІ господарського округу, а також завідувачем рибальської і ловецької господарки.

У селі Осмолода було лісове форельне господарство Миколи Саєвича. Згідно з легендою, на терені його колишнього господарства було закопано велику бібліотеку. Тепер тут приватне господарство. В серпні 2002 року Івано-Франківський міськвиконком спільно з членами Пласту та донькою Саєвича здійснили безуспішну спробу відкопати бібіліотеку . Згідно з проєктом інж. А.Мельника д-ру М.Саєвичу було виділено для ведення власного господарства 18 морґів землі. БІля будинку заснував велику пасіку /120 вуликів/, зразкове форельне господарство, та Лісовий музей. У 4-х кімнатах було зібрано 772 експонати, 39 томів літератури. Музей мав 5 відділів: лісовий, ловецький /мисливський/, рибальський, бджільний, бібліотечний. Також було 7 підрозділів. Булі в Лісовому музеї і трофеї Першої світової війни: людські черепи, кістки, знайдена зброя, вирізані жовнірами надписи на корів дерев, пошкоджені кулями чи гранатами дерева…

У 1931 році Микола Саєвич організував початкову школу.

3 травня 1932 року одружився із Софією-Наталією Залуцькою. У них народилось троє дітей: Христина, Софія та Микола.

У листопаді 1939 року, після конфіскації Осмолодських лісів радянською владою, М.Саєвич поселився у Станіславі в будинку, який був придбаний у 1938 році.

13 березня, будучи вже хворим, Микола Саєвич вирушає до Кракова, де 30 березня 1944 року помер. Похований був на Раковицькому цвинтарі, однак могила /№LXXVIII-8-65/ двічі була перекопана /1968 р., 1989 р./ та повторно використана для поховань. Землю з могили батька донька Христина в 1995 році перевезла і перезахоронила до могили дружини д-ра М.Саєвича — Софії на Чукалівському кладовищі в Івано-Франківську на полі № 10 під № 1.

Вшанування пам'яті

Івано-Франківська міська рада рішенням від 23.01.1998 р. № 17 та від 24.06.1997 р. № 197, на пропозицію Вченої Ради Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва та Товариства «Просвіта», інших громадських організацій, назвала безіменну доти вулицю біля будинку, де проживала колись сім'я Саєвичів. 4 червня 1999 року відкрито меморіальну дошку.

У будинку в м. Івано-Франківську на вул. М.Саєвича, де жила родина Саєвичів за ініціативою і зусиллями його дочки Христини Саєвич створено музей.

Рожнятівська районна районна державна адміністрація розпорядженням від 14.06.1999 року № 199 вирішила створити на базі Осмолодського лісництва кімнату-музей Миколи Саєвича і встановити пам'ятний знак видатному інженеру-лісівнику, доктору філософії, права, лісівництва.

Рішенням Середньоугринівської сільської ради Калуського району одна з центральних вулиць рідного села Миколи Саєвича названа його іменем. За ініціативою місцевої громадської організації засновану почесну премію та стипендію імені Миколи Саєвича для вчителів та випускників Староугринівської школи.

Будинок старої сільської початкової школи по вул. М.Саєвича, 13, що є одним з найдавніших архітектурних об'єктів на території громади, було повернуто у власність громади, ведеться робота зі створення музею.

Світлини

Примітки

  1. Літературно-мистецький календар Івано-Франківської області на 2005 рік
  2. Мандрівникам — околиці Сокола[недоступне посилання з липня 2019]

Джерела та література

Посилання

  • Мандрівникам — околиці Сокола[недоступне посилання з липня 2019].

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Miko la Saye vich 17 grudnya 1885 18851217 s Starij Ugriniv nini Kaluskij rajon Ivano Frankivska oblast 1944 m Krakiv ukrayinskij inzhener lisivnik gromadskij i vijskovij diyach Mikola Sayevich Poruchnik ober lejtenant Sotnik UGASayevich Mikola na Volini 1916 1917 rokiZagalna informaciyaNarodzhennya17 grudnya 1885 1885 12 17 s Starij Ugriniv nini Kaluskij rajon Ivano Frankivska oblastSmert30 bereznya 1944 1944 03 30 58 rokiv m Krakiv nini PolshaVijskova sluzhbaPrinalezhnist ZUNRVijni bitviPersha svitova vijna Ukrayinsko polska vijna 1918 1919KomanduvannyaSotnya USSNagorodi ta vidznakiHrest Simona PetlyuriU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sayevich ZhittyepisPrimishennya Starougrinivskoyi pochatkovoyi shkoli Mikola Sayevich narodivsya 17 grudnya 1885 roku v s Starij Ugriniv nini Kaluskij rajon Ivano Frankivska oblast Ukrayina Batki narodni vchiteli Mihajlo ta Bronislava Sayevich Mati pohodila z rodu Terleckih Sim ya meshkala u shkilnomu budinku yakij zberigsya do cogo chasu Piznishe batko buv perevedenij do shkoli v Strutin Dolinskogo povitu de j pomer 2 chervnya 1896 r Vchivsya Mikola Sayevich u pochatkovij shkoli a zgodom u gimnaziyi Cherez materialnu skrutu v yakij opinilas rodina pislya smerti batka davav uroki inshim uchnyam zajmavsya repetitorstvom Na GUculshini v Zhab ye Ilci vchitelyuvav batkiv tovarish Kisilevskij Tam z 1905 roku M Sayevich stav spochatku praktikantom a potim lisnichim u miscevih derzhavnih lisah Zhab ye Kosiv Mihova Tustanovichi Bohna U 1910 roci vstupiv na navchannya z lisovoyi tehniki u Vidni Ale cherez materialni nestatki zmushenij buv uzhe za rik perervati navchannya i povernuvsya do praci v lisi azh do 1914 roku Vid 1914 roku voyak Legionu USS chetar komendant choti nastupnij rang poruchnik potim Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi sotnik 1 chervnya 1915 roku buv poranenij v Bolehovi PIslya oduzhannya komanduvav sotneyu U 1916 1918 rokah ocholyuvav Komisariat USS u Volodimiri Volinskomu shiroko rozgornuvshi kulturno osvitnyu diyalnist Vin zasnuvav ponad 50 narodnih shkil Listopad 1918 roku zustriv u Kolomiyi Okruzhna komanda priznachila jogo komisarom ZUNR u Kosovi U 1918 1919 rokah derzhavnij povitovij komisar ZUNR u Kosovi na Guculshini posadu koli M Sayevich pishov na front perejnyav S Glushko piznishe komandir Vartovogo kurenya v Kam yanci Podilskomu Brav uchast u Chortkivskij ofenzivi a potim vidstupav i perebuvav u chotirikutniku smerti Potrapiv u polskij polon V 1020 1921 rr navchavsya v torgovelnij shkoli u Lvovi vodnochas pracyuvav kontrolerom lisovoyi ekspluataciyi u vosmi povitah a takozh tehnichnim referentom u Bogorodchanah vid bereznya 1921 do serpnya 1921 rr posvidchennya 4227 vid 01 08 1921 r U toj zhe priblizno chas navchavsya v odnorichnij avtoshkoli pri Lvivskij politehnici Diyach UVO Shob uniknuti areshtu za poperednyu osvityansku diyalnist emigruvav do Chehoslovachchini navchavsya na filosofsko prirodnichomu fakulteti Karlovogo universitetu v Prazi 1922 1924 rr Studiyi zakinchiv 24 06 1924 r z vidznakoyu diplom 76 24 vid 24 06 1924 r zdobuv titul inzhenera Paralelno takozh zakinchiv pravnichi studiyi Dekretom ministerchstva zakordonnih sprav Chehoslovachchini 886 11 vid 08 01 1925 r imenovanij lektorom ta privat docent Ukrayinskoyi gospodarskoyi akademiyi v Podyebradah V 1928 1929 rr pracyuvav nadzvichajnim asistentom u Videnskij politehnici na kafedri ohoroni lisu u profesora Zajtnera U 1925 1926 rr stipendiat ministerstva shkilnictva z naukovimi cilyami skerovanij u Skandinaviyu na 6 misyaciv u 1928 1929 rr stipendiat ministerstva osviti u Prazi Dopovniv filosofski studiyi u karlovomu universiteti doktoraska disertaciya Fitogeografichni studiyi Chornogori zahishena na filosofsko prirodnichomu fakulteti 3875 vid 23 06 1927 r Vidatnij lisivnik praktik zokrema v galuzi lisoohoroni Napisav dva pidruchniki yaki buli zatverdzheni profesorskoyu radoyu akademiyi u Podyebradah i rekomendovani do druku Mislivstvo 342 storinki protokol 75 vid 10 12 1926 r Ohorona lisu 658 st protokol 77 vid 11 02 1927 r Vistupav z referatami na ukrayinskomu naukovomu z yizdi v Prazi Naris doslidzhen ukrayinskih lisiv 1926r ta na cheskomu naukovomu z yizdi za temoyu Fitogeografichni studiyi Chornogori 1928 r Praci z lisovoyi entomologiyi na Zakarpatti ukrayinskoyi lisivnickoyi terminologiyi tosho Publikuvav svoyi statti u vidannyah Berlina Vidnya Pragi Krim ukrayinskoyi volodiv polskoyu nimeckoyu cheskoyu rosijskoyu rumunskoyu movami Pereklav na ukrayinsku movu spogadi prezidenta Masarika ta ministra Benesha yaki buli nadrukovani v Chervonij Kalini 1929 roku U grudni 1929 roku mitropolit Andrej Sheptickij za rekomendaciyeyu mitrata Lvivskoyi kapituli d ra Tita Vojnarovskogo ta advokata d ra Ye Lovickogo zaprosiv M Sayevicha na posadu zaviduvacha okrugom mayetnostej Galickoyi mitropoliyi greko katolickoyi cerkvi v Pereginsku odnochasno stav zastupnikom direktora dibr J Salca Robotu rozpochav z 1 sichnya 1930 roku Poselivsya u 2 h kimnatnomu budinku v Lyutosharah bilya Osmolodi teper na tomu misci roztashovanij administrativnij budinok forelnogo gospodarstva U zhovtni 1931 roku za rozporyadzhennyam Upravi Stolovih DIbr Mitropoliyi M Sayevich buv priznachenij zaviduvachem III gospodarskogo okrugu a takozh zaviduvachem ribalskoyi i loveckoyi gospodarki U seli Osmoloda bulo lisove forelne gospodarstvo Mikoli Sayevicha Zgidno z legendoyu na tereni jogo kolishnogo gospodarstva bulo zakopano veliku biblioteku Teper tut privatne gospodarstvo V serpni 2002 roku Ivano Frankivskij miskvikonkom spilno z chlenami Plastu ta donkoyu Sayevicha zdijsnili bezuspishnu sprobu vidkopati bibilioteku Zgidno z proyektom inzh A Melnika d ru M Sayevichu bulo vidileno dlya vedennya vlasnogo gospodarstva 18 morgiv zemli BIlya budinku zasnuvav veliku pasiku 120 vulikiv zrazkove forelne gospodarstvo ta Lisovij muzej U 4 h kimnatah bulo zibrano 772 eksponati 39 tomiv literaturi Muzej mav 5 viddiliv lisovij loveckij mislivskij ribalskij bdzhilnij bibliotechnij Takozh bulo 7 pidrozdiliv Buli v Lisovomu muzeyi i trofeyi Pershoyi svitovoyi vijni lyudski cherepi kistki znajdena zbroya virizani zhovnirami nadpisi na koriv derev poshkodzheni kulyami chi granatami dereva U 1931 roci Mikola Sayevich organizuvav pochatkovu shkolu 3 travnya 1932 roku odruzhivsya iz Sofiyeyu Nataliyeyu Zaluckoyu U nih narodilos troye ditej Hristina Sofiya ta Mikola U listopadi 1939 roku pislya konfiskaciyi Osmolodskih lisiv radyanskoyu vladoyu M Sayevich poselivsya u Stanislavi v budinku yakij buv pridbanij u 1938 roci 13 bereznya buduchi vzhe hvorim Mikola Sayevich virushaye do Krakova de 30 bereznya 1944 roku pomer Pohovanij buv na Rakovickomu cvintari odnak mogila LXXVIII 8 65 dvichi bula perekopana 1968 r 1989 r ta povtorno vikoristana dlya pohovan Zemlyu z mogili batka donka Hristina v 1995 roci perevezla i perezahoronila do mogili druzhini d ra M Sayevicha Sofiyi na Chukalivskomu kladovishi v Ivano Frankivsku na poli 10 pid 1 Vshanuvannya pam yati Ivano Frankivska miska rada rishennyam vid 23 01 1998 r 17 ta vid 24 06 1997 r 197 na propoziciyu Vchenoyi Radi Ukrayinskogo naukovo doslidnogo institutu girskogo lisivnictva ta Tovaristva Prosvita inshih gromadskih organizacij nazvala bezimennu doti vulicyu bilya budinku de prozhivala kolis sim ya Sayevichiv 4 chervnya 1999 roku vidkrito memorialnu doshku U budinku v m Ivano Frankivsku na vul M Sayevicha de zhila rodina Sayevichiv za iniciativoyu i zusillyami jogo dochki Hristini Sayevich stvoreno muzej Rozhnyativska rajonna rajonna derzhavna administraciya rozporyadzhennyam vid 14 06 1999 roku 199 virishila stvoriti na bazi Osmolodskogo lisnictva kimnatu muzej Mikoli Sayevicha i vstanoviti pam yatnij znak vidatnomu inzheneru lisivniku doktoru filosofiyi prava lisivnictva Rishennyam Serednougrinivskoyi silskoyi radi Kaluskogo rajonu odna z centralnih vulic ridnogo sela Mikoli Sayevicha nazvana jogo imenem Za iniciativoyu miscevoyi gromadskoyi organizaciyi zasnovanu pochesnu premiyu ta stipendiyu imeni Mikoli Sayevicha dlya vchiteliv ta vipusknikiv Starougrinivskoyi shkoli Budinok staroyi silskoyi pochatkovoyi shkoli po vul M Sayevicha 13 sho ye odnim z najdavnishih arhitekturnih ob yektiv na teritoriyi gromadi bulo povernuto u vlasnist gromadi vedetsya robota zi stvorennya muzeyu SvitliniGrupa starshin UGA zliva napravo otaman N Girnyak poruchnik V Starosolskij chotar M Sayevich polkovnik D Vitovskij chotar M Gavrilko I Boberskij sotnik O Semenyuk do 2 08 1919 Krajova plastova rada 1919 rik Mikola Sayevich pershij livoruch Memorialna doshka Mikoli Sayevichu v Ivano Frankivsku Memorialna doshka v OsmolodiPrimitkiLiteraturno misteckij kalendar Ivano Frankivskoyi oblasti na 2005 rik Mandrivnikam okolici Sokola nedostupne posilannya z lipnya 2019 Dzherela ta literaturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Informaciya pro miscya pam yati Ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1921 rr Mirchuk P Naris istoriyi OUN 1920 1939 roki K Ukrayinska Vidavnicha Spilka 2007 1008 s ISBN 966 410 001 3 Naumenko K Ye Sayevich Mikola Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 422 ISBN 978 966 00 1290 5 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II K Tempora 2011 355 s ISBN 978 617 569 041 3 Fedoriv T Vidomi vchiteli http vikna if ua news category socialnetwork 2019 10 07 102771 view Mikola SAYeVICh sichovij strilec i sotnik UGA naukovec i uryadovec http visti kalush com ua articles category society 2014 09 05 9815 viewPosilannyaMandrivnikam okolici Sokola nedostupne posilannya z lipnya 2019

Дата публікації:
Топ