Сат-Ок | ||||
---|---|---|---|---|
Stanisław Supłatowicz | ||||
Народився | 15 квітня 1920 d, d, Іркутська губернія, РСФРР, СРСР або Канада | |||
Помер | 3 липня 2003 (83 роки) Ґданськ | |||
Поховання | d | |||
Країна | Польська Республіка Польська Народна Республіка Республіка Польща | |||
Діяльність | письменник | |||
Мова творів | польська | |||
Жанр | роман | |||
Партія | Польська об'єднана робітнича партія | |||
Учасник | Друга світова війна | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Сат-Ок у Вікісховищі | ||||
Сат-Ок (мовою шавні Sat-Okh, тобто Довге перо), офіційне ім'я Стані́слав Суплато́вич (пол. Stanisław Supłatowicz; *15 квітня 1920 — †3 липня 2003, Ґданськ) — автор біографічних романів для дітей, солдат Армії Крайової.
Життєпис
Народився в Канаді. Його батько був індіанцем із племені шавні, а мати — полькою (вона втекла до Канади із Сибіру, де перебувала в засланні). Ранні роки минули серед індіанців. 1937 або 1938 року разом із матір'ю перебрався до Польщі. Тут мати змінила частину його даних, аби приховати індіанське походження: місцем народження вказала Алєксєєвку в Росії, роком народження — 1925, а батьком — Леона Суплатовича, свого першого чоловіка; таким чином хлопець отримав прізвище Суплатович, а ім'я Станіслав — це чоловіча форма материного імені. Вони оселилися в Радомі.
Після поразки польської армії 1939 року вступив до Служби перемоги Польщі та Союзу збройної боротьби. 1940 року Суплатовича заарештувала Гестапо, після чого він опинився в концентраційному таборі Аушвіц. Під час транспортування до табору втік із вагону, його поранили; якийсь час переховувався на селі, після чого вступив до Армії Крайової, де отримав кличку Козак. Належав до 3-го батальйону 72-го полку піхоти Армії Крайової в районі Ченстохової. Багато разів зазнавав поранень, за мужність його було відзначено Хрестом Хоробрих.
Після війни Суплатовича було заарештовано за належність до Армії Крайової. Після виходу на волю працював матросом на Польських океанічних лініях. Згодом оселився в Ґданську. З 1958 року почав писати книги, в яких описував своє індіанське минуле. Був одним із піонерів польського руху індіаністів.
Помер 3 липня 2003 року.
Інформація про дитинство Сат-Ока є дуже неконкретною, оскільки його мати подбала, аби приховати її. Через це деякі дослідники його біографії сумнівалися в його індіанському походженні, вважаючи, що він народився або в Радомі, або в Росії.
Українські переклади
1980 року українською мовою було видано книгу «Білий мустанг», до якої увійшли дві повісті та 11 легенд у перекладі Юрія Стадниченка.
У 2013 році книгу «Земля солоних скель» випустили у форматі аудіокниги активісти руху Гуртом. Записані диски було розіслано по бібліотеках та організаціях УТОС.
Примітки
- . Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 16 жовтня 2013.
Посилання і джерела
- Сат-Ок. Білий мустанг. Пер. Юрій Стадниченко. Київ, «Веселка», 1980
- Stanisław Supłatowicz. Niezwykła biografia Sat-Okha, czyli jak się zostaje legendą (пол.)
- (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Sat OkStanislaw SuplatowiczNarodivsya15 kvitnya 1920 1920 04 15 d d Irkutska guberniya RSFRR SRSR abo KanadaPomer3 lipnya 2003 2003 07 03 83 roki GdanskPohovannyadKrayina Polska Respublika Polska Narodna Respublika Respublika PolshaDiyalnistpismennikMova tvorivpolskaZhanrromanPartiyaPolska ob yednana robitnicha partiyaUchasnikDruga svitova vijnaNagorodi Sat Ok u Vikishovishi Sat Ok movoyu shavni Sat Okh tobto Dovge pero oficijne im ya Stani slav Suplato vich pol Stanislaw Suplatowicz 15 kvitnya 1920 19200415 3 lipnya 2003 Gdansk avtor biografichnih romaniv dlya ditej soldat Armiyi Krajovoyi ZhittyepisNarodivsya v Kanadi Jogo batko buv indiancem iz plemeni shavni a mati polkoyu vona vtekla do Kanadi iz Sibiru de perebuvala v zaslanni Ranni roki minuli sered indianciv 1937 abo 1938 roku razom iz matir yu perebravsya do Polshi Tut mati zminila chastinu jogo danih abi prihovati indianske pohodzhennya miscem narodzhennya vkazala Alyeksyeyevku v Rosiyi rokom narodzhennya 1925 a batkom Leona Suplatovicha svogo pershogo cholovika takim chinom hlopec otrimav prizvishe Suplatovich a im ya Stanislav ce cholovicha forma materinogo imeni Voni oselilisya v Radomi Pislya porazki polskoyi armiyi 1939 roku vstupiv do Sluzhbi peremogi Polshi ta Soyuzu zbrojnoyi borotbi 1940 roku Suplatovicha zaareshtuvala Gestapo pislya chogo vin opinivsya v koncentracijnomu tabori Aushvic Pid chas transportuvannya do taboru vtik iz vagonu jogo poranili yakijs chas perehovuvavsya na seli pislya chogo vstupiv do Armiyi Krajovoyi de otrimav klichku Kozak Nalezhav do 3 go bataljonu 72 go polku pihoti Armiyi Krajovoyi v rajoni Chenstohovoyi Bagato raziv zaznavav poranen za muzhnist jogo bulo vidznacheno Hrestom Horobrih Pislya vijni Suplatovicha bulo zaareshtovano za nalezhnist do Armiyi Krajovoyi Pislya vihodu na volyu pracyuvav matrosom na Polskih okeanichnih liniyah Zgodom oselivsya v Gdansku Z 1958 roku pochav pisati knigi v yakih opisuvav svoye indianske minule Buv odnim iz pioneriv polskogo ruhu indianistiv Pomer 3 lipnya 2003 roku Informaciya pro ditinstvo Sat Oka ye duzhe nekonkretnoyu oskilki jogo mati podbala abi prihovati yiyi Cherez ce deyaki doslidniki jogo biografiyi sumnivalisya v jogo indianskomu pohodzhenni vvazhayuchi sho vin narodivsya abo v Radomi abo v Rosiyi Ukrayinski perekladi1980 roku ukrayinskoyu movoyu bulo vidano knigu Bilij mustang do yakoyi uvijshli dvi povisti ta 11 legend u perekladi Yuriya Stadnichenka U 2013 roci knigu Zemlya solonih skel vipustili u formati audioknigi aktivisti ruhu Gurtom Zapisani diski bulo rozislano po bibliotekah ta organizaciyah UTOS Primitki Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2013 Procitovano 16 zhovtnya 2013 Posilannya i dzherelaSat Ok Bilij mustang Per Yurij Stadnichenko Kiyiv Veselka 1980 Stanislaw Suplatowicz Niezwykla biografia Sat Okha czyli jak sie zostaje legenda pol pol