Сара́та — селище в Одеській області України, у Білгород-Дністровському районі. Колишній адміністративний центр Саратського району, тепер — Саратської селищної громади.
селище Сарата | |
---|---|
Баптистська церква в центрі селища - колишня лютеранська церква | |
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район | Білгород-Дністровський район |
Громада | Саратська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA51040190010067512 |
Основні дані | |
Засновано | 1822 |
Статус | із 2024 року |
Площа | 5.01 км² |
Населення | ▼ 4159 (01.01.2022) |
Густота | 908.2 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 68202 |
Телефонний код | +380 4848 |
Географічні координати | 46°01′23″ пн. ш. 29°39′47″ сх. д. / 46.023194° пн. ш. 29.663139° сх. д.Координати: 46°01′23″ пн. ш. 29°39′47″ сх. д. / 46.023194° пн. ш. 29.663139° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 9 м |
Водойма | р. Сарата
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Сарата |
До обл. центру: | |
- залізницею: | 152 км |
- автошляхами: | 141 км |
Селищна влада | |
Адреса | 68200, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, смт Сарата, вул. Крістіана Вернера, 84 |
Голова селищної ради | В.Д. Райчева |
Карта | |
Сарата | |
Сарата | |
Сарата у Вікісховищі |
Клімат
Клімат помірно-континентальний, із м'якою зимою і жарким літом. Пересічна температура січня −2,5 °C, липня +25.0 °C. Період з температурою понад +10 °C становить 163 дні. Опадів 400—450 мм на рік, найбільша кількість опадів випадає в березні та вересні. Сніговий покрив нестійкий (висотою 10 — 15 см). Середньорічна загальна хмарність — 4,4 бали, максимум припадає на листопад (6,5), мінімум — на липень (0.2). Середня вологість повітря — від 58 % (липень) до 78 % (листопад).
Клімат Сарати | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | 1,7 | 2,5 | 6,6 | 14 | 20,1 | 24,2 | 26,4 | 26,1 | 21,9 | 15,8 | 9,2 | 4,5 | 14,4 |
Середня температура, °C | −1,2 | −0,2 | 3,5 | 10,2 | 16,1 | 20 | 22 | 21,6 | 17,5 | 11,9 | 6,1 | 1,7 | 10,8 |
Середній мінімум, °C | −4 | −2,9 | 0,5 | 6,5 | 12,1 | 15,9 | 17,6 | 17,2 | 13,2 | 8 | 3,1 | −1 | 7,2 |
Норма опадів, мм | 32 | 33 | 26 | 32 | 44 | 59 | 54 | 39 | 41 | 24 | 34 | 37 | 455 |
Джерело: CLIMATE-DATA.ORG |
Історичні відомості
Сарата заснована 1822 року пастором Іґнацом Ліндлем. 10 березня 1822 року І. Ліндль виїхав до нового місця проживання — Сарати. Слідом за ним приїхала і його паства. З листа одного з колоністів (від 27 травня 1822 року), опублікованого , відомо, що 1 квітня в Сарату прибуло 50 возів з переселенцями. До кінця 1822 року до Сарати переселилися ще 40 католицьких сімей з Баварії і стільки ж лютеран з Вюртемберга (за деякими відомостями до 10 000 чоловік). Кожна сім'я отримала від царського уряду по 60 десятин землі. Крім того колоністам видавалося по 2 тис. карбованців на сім'ю для спорудження жител і господарських приміщень, придбання худоби і реманенту. Одночасно вони звільнялися на 50 років від сплати податків, а чоловіки — від рекрутської повинності.
Колонія була влаштована згідно з апостольськими заповідями. Все майно було спільним, панували принципи . Життя колоністів протікало в обмеженому світі, де вчення І. Ліндля, церква, школа і громада були центрами духовного і соціального життя. Пієтисти прагнули відгородитися від решти «многогрішного зовнішнього світу», замкнутися в своїй громаді.
В 1823 році в Сараті була побудована перша школа, в якій навчалося 68 учнів. В 1840 році була побудована церква Євангельських християн на 515 сидячих місць. Це була єдина в Бессарабії церква, що мала орган. У 1844 році на кошти колоніста К. Ф. Вернера було збудоване перше на території Бессарабії . В ньому готували вчителів для сільських церковно-парафіяльних шкіл німецьких колоній, а також писарів і землемірів. З часом у Сараті з'явилася єврейська початкова школа, а в 1912 році — російська Церковно-парафіальна школа.
До початку XX століття Сарата набула рис містечка, стала волосним центром Акерманського повіту Бессарабської губернії. Суттєво зросла чисельність населення. Якщо в 1856 році налічувалося 943 мешканця, то в 1890 році — 2500 осіб. У 1874 році був збудований паровий млин. У 1886 році ввели в експлуатацію механічний завод, де працювало 140 робочих, на території міста діяв також чавунно-ливарний завод і фарбувальні майстерні.
В січні 1918 року війська Румунії почали окупацію Бессарабії. 22-річна окупація наклала свій негативний відбиток на соціально-економічне життя краю. В школах навчання дітей всіх національностей велося тільки румунською мовою. 28 червня 1940 року Бессарабія була приєднана до України і в Сараті була встановлена Радянська влада. Між урядами СРСР і Німеччини було досягнуто згоди про те, що німецьке населення може, виявивши на те бажання, вільно і безперешкодно виїхати на територію Німеччини. З Сарати виїхала 161 сім'я. В цей час у Сараті був організований колгосп «Червоний Жовтень», МТС, мото — ремонтний завод. Саратський завод сільгоспмашин, створений на базі ливарного заводу і механічної майстерні випускав віялки, виноградні преси. В 1940 році відкрито середню школу, лікарню на 50 ліжок.
Друга світова війна нанесла суттєві втрати для економіки міста. Після війни саратівці увіковічили пам'ять загиблих у війні спорудженням пам'ятника на братській могилі та символічного кургану Слави.
У післявоєнні часи побудовані будівлі середньої школи та дитячого садку, кінотеатру, вузла зв'язку та держбанку, школа, лікарняний комплекс та інші громадські і виробничі приміщення, заасфальтовано дороги.
Статус смт — рішенням виконавчого комітету Одеської обласної Ради депутатів трудящих від 2 січня 1957 р.
26 січня 2019 року Свято-Покровська громада УПЦ МП на чолі з настоятелем перейшла до Одеської єпархії Православної Церкви України.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
російська | 2517 | 50.26% |
українська | 2192 | 43.77% |
болгарська | 154 | 3.08% |
румунська | 107 | 2.14% |
вірменська | 20 | 0.40% |
білоруська | 5 | 0.10% |
німецька | 3 | 0.06% |
гагаузька | 2 | 0.04% |
інші/не вказали | 8 | 0.15% |
Усього | 5008 | 100% |
Економіка
Сарата розташована в аграрному регіоні: на базі колишніх колгоспів працюють 24 великих сільгосппідприємства різних форм власності, 168 фермерських господарств. Господарство багатогалузеве: вирощують зернові, виноград, технічні культури — соняшник, цукрові буряки. Завдяки тому, що щорічно підгодовується 90 відсотків посівних площ, урожаї зерна дуже високі — на рівні 42 центнерів з гектара. У заготівлі м'яса і молока чимала роль належить приватним господарствам.
Добре розвивається такий перспективний напрямок у тваринництві, як вівчарство: у господарстві «Надія» міститься стадо в 6000 голів. У Сараті діє винзавод, молокозавод, млин, елеватор і .
18 вересня 2018 р. агрохімічна компанія Grossdorf у співробітництві з виробничо-комерційною фірмою «Тігос» відкрила виробництво рідких добрив.
Туризм
Сарата відвідується родичами колишніх німецьких колоністів. Проводяться тематичні семінари для туристів з Німеччини з відвідуванням місць колоністичної спадщини — будівля молитовного дому, Кірхи, пам'яток архітектури.
Транспорт
Станом на осінь 2016 р. Сарата має пряме і щоденне залізничне сполучення з Одесою, Ізмаїлом та Києвом.
У напрямку Сарата — Одеса існує автошлях E87 М15, у напрямку Арцизу — автошлях Т 1627. Районна автостанція знаходиться за адресою вул. Полковника Віталія Гуляєва, 26.
Пам'ятники та скульптури
В Сараті є пам'ятники Тарасу Шевченкові, засновнику Сарати пастору Іґнацу Ліндлю, меморіальна плита в пам'ять померлих до 1940 року, що знаходиться на території Лютеранського кладовища. Пам'ятник В. І. Леніну був ліквідований у часи боротьби з тоталітарними пам'ятками в лютому 2015 року. Неподалік від селища, обабіч траси з Одеси, розташований курган Слави — обеліск, збудований на честь захисників Сарати, що загинули в період з 1941 по 1945 роки.
Культура
В Сараті існує своє особисте свято — Храмовий день, котре проходить кожного року 14 жовтня, на честь засновника Сарати Пастира І. Ліндля відбувається парад, що проходить через усе місто. Парад супроводжується піснями та театралізованим дійством з сюжетами, взятими з Біблії. У цей день в Сараті проводяться лекції в музеї, будинку культури та в молитовному домі з історії заснування та розвитку Сарати починаючи з перших часів і закінчуючи сьогоденням. У 2012 році Сараті виповнилося 190 років.
Музеї
На території Сарати діє один музей «Історико-Краєзнавчий» з фондами близько 5 тисяч експонатів, з них зараз виставлено близько 2000 експонатів. За профілем музей є історично-природничим, де виставлені колекції експонатів починаючи з доісторичних часів і закінчуючи сьогоденням.
Музика
В Сараті діє 7-річна музична школа, будинок мистецтв. Випускниками Саратської музичної школи є відомий в Україні баяніст Василь Радян, сучасний виконавець Міхаїл Буюклі, відомий на теренах Одеси й Одеської області. У будинку культури діють такі гуртки як: драматичний, естрадний, танцювальний, художнього читання, духового оркестру.
Також у місті діє літературно — поетичний гурток, організатором якого є місцевий поет Микола Костюк.
Бібліотеки
У Сараті діють дві бібліотеки: бібліотека для дітей і Саратська районна бібліотека.
Спорт
У Сараті ще за радянських часів збудований стадіон. У лютому 2012 року Саратська команда з футболу виборола Кубок губернатора й отримала грант на будівництво нового стадіону, який було урочисто відкрито 18 жовтня 2012 року.
У селищі Сарата існує волейбольний клуб. Волейбольна команда чоловіків смт Сарата багаторазовий чемпіон району. Волейбольна збірна Саратського району дворазовий бронзовий призер чемпіонату Одеського регіону.
Освіта
Тепер у Сараті діють 2 школи: середня школа для молодших класів (з 1 по 5 клас) та середня старша школа (з 5 по 11 клас). У школі викладають 2 заслужених вчителя України.
Релігія
Свято-Покровська церква ПЦУ
Цікаві та маловідомі факти і події
З часів заснування Сарати, в селищі збереглась криниця, яку самотужки викопав пастир Іґнац Ліндль.
Відомі люди
- Сирбу Дмитро Васильович (1994—2014) — солдат Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни.
- Кривиденко Максим Ігорович — старший солдат ЗС України, учасник Революції Гідності, учасник російсько-української війни.
- [de] (1886—1932) — пастор.
- [de] (1910—2001) — викладач, автор та засновник Бессарабського німецького краєзнавчого музею в Штутгарті.
- [de] (1787—1864) — годинниковий майстер, капельмейстер та співзасновник німецького поселення Сарата.
- [de] (нар. 1940 р.) — німецький юрист та криміналіст.
- М. Буюкли — лауреат національного конкурсу молодих виконавців, зараз працює на теренах Одещини.
- В. Радян — акордеоніст-виконавець, автор понад 50 обробок народних пісень для акордеона, вчитель саратської музичної школи, лауреат Всерадянського конкурсу акордеоністів 1988 року.
- М. Костюк — радянський поет, жив в Сараті, видав кілька збірок власних творів. Найвідомішою з них є «Сарата в серці моєму», став засновником та організатором спілки письменників Сарати та літературного гуртка, що діяв в будинку мистецтв Сарати. [8]
- О. П. Карло — хірург, працював в саратській лікарні, врятував життя багатьом жителям Саратського району, пізніше був обраний депутатом сільської ради Сарати.
- Г. Я. Штрахов — слюсар, працював на заводі «Сільгосптехніки», учасник Другої світової війни, був нагороджений орденом Леніна та орденом трудового Червоного Прапора. Брав участь у реконструкції заводу після Другої світової війни, особисто зібрав 2 комбайни з деталей, знятих з захоплених у Другу світову війну німецьких танків.
- П. Узунов — історик, письменник. Автор книжки « У истоков Сараты», де описується історія Сарати від заснування і до 1940 року.
- С. Іванченко — місцевий журналіст смт Сарати, займається розробкою родоводу саратців, публікує різноманітні статті з історії Сарати та збирає біографічні данні її видатних мешканців.
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
- . Архів оригіналу за 26 січня 2019. Процитовано 10 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
Література
- Географічна енциклопедія України: в 3-х томах / Редколегія: О. М. Маринич (відпов. ред.) та ін. — К.: «Українська радянська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1989. — 547 с.
- Петренко Ю. А. Книга Памяти Украины: Одесская область Т.7 Савранский р-н. Саратский р-н. Тарутинский р-н. Татарбунсрский р-н. Фрунзовский р-н. — Одесса.; Аспект.1995. — 735 с.
- Смолій В. А. (голова) та ін. Енциклопедія історії України: Т. 7. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2010. — 728 с.
- Топчиев А. Г. Одесская область: Территориальная организация и структура хозяйства, концепция социально-економического развития. — Одесса.; Маяк,1991. — 312 с.
- Чередниченко А. П. История городов и сёл Украины ССР, Одесска область. — К.; Ин-т истории АН УССР: Укр. Сов. Енциклопедія,1978. — 858 с.
- Енциклопедія Українознавства: В 10 т. — Гол. ред. В.Кубійович.- Париж; Нью-Йорк:.Молоде Життя, 1954—1989, C. 4078 Т.8. — 1976 с.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Сарата на сайті ВРУ[недоступне посилання з липня 2019]
- На Одещині впали два Леніна, ще двох демонтували
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sarata znachennya Sara ta selishe v Odeskij oblasti Ukrayini u Bilgorod Dnistrovskomu rajoni Kolishnij administrativnij centr Saratskogo rajonu teper Saratskoyi selishnoyi gromadi selishe Sarata Baptistska cerkva v centri selisha kolishnya lyuteranska cerkvaBaptistska cerkva v centri selisha kolishnya lyuteranska cerkva Krayina Ukrayina Oblast Odeska oblast Rajon Bilgorod Dnistrovskij rajon Gromada Saratska selishna gromada Kod KATOTTG UA51040190010067512 Osnovni dani Zasnovano 1822 Status iz 2024 roku Plosha 5 01 km Naselennya 4159 01 01 2022 Gustota 908 2 osib km Poshtovij indeks 68202 Telefonnij kod 380 4848 Geografichni koordinati 46 01 23 pn sh 29 39 47 sh d 46 023194 pn sh 29 663139 sh d 46 023194 29 663139 Koordinati 46 01 23 pn sh 29 39 47 sh d 46 023194 pn sh 29 663139 sh d 46 023194 29 663139 Visota nad rivnem morya 9 m Vodojma r Sarata Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Sarata Do obl centru zalizniceyu 152 km avtoshlyahami 141 km Selishna vlada Adresa 68200 Odeska obl Bilgorod Dnistrovskij r n smt Sarata vul Kristiana Vernera 84 Golova selishnoyi radi V D Rajcheva Karta Sarata Sarata Sarata u VikishovishiKlimatKlimat pomirno kontinentalnij iz m yakoyu zimoyu i zharkim litom Peresichna temperatura sichnya 2 5 C lipnya 25 0 C Period z temperaturoyu ponad 10 C stanovit 163 dni Opadiv 400 450 mm na rik najbilsha kilkist opadiv vipadaye v berezni ta veresni Snigovij pokriv nestijkij visotoyu 10 15 sm Serednorichna zagalna hmarnist 4 4 bali maksimum pripadaye na listopad 6 5 minimum na lipen 0 2 Serednya vologist povitrya vid 58 lipen do 78 listopad Klimat Sarati Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 1 7 2 5 6 6 14 20 1 24 2 26 4 26 1 21 9 15 8 9 2 4 5 14 4 Serednya temperatura C 1 2 0 2 3 5 10 2 16 1 20 22 21 6 17 5 11 9 6 1 1 7 10 8 Serednij minimum C 4 2 9 0 5 6 5 12 1 15 9 17 6 17 2 13 2 8 3 1 1 7 2 Norma opadiv mm 32 33 26 32 44 59 54 39 41 24 34 37 455 Dzherelo CLIMATE DATA ORGIstorichni vidomostiPastor Ignac Lindl zasnovnik Sarati Sarata zasnovana 1822 roku pastorom Ignacom Lindlem 10 bereznya 1822 roku I Lindl viyihav do novogo miscya prozhivannya Sarati Slidom za nim priyihala i jogo pastva Z lista odnogo z kolonistiv vid 27 travnya 1822 roku opublikovanogo vidomo sho 1 kvitnya v Saratu pribulo 50 voziv z pereselencyami Do kincya 1822 roku do Sarati pereselilisya she 40 katolickih simej z Bavariyi i stilki zh lyuteran z Vyurtemberga za deyakimi vidomostyami do 10 000 cholovik Kozhna sim ya otrimala vid carskogo uryadu po 60 desyatin zemli Krim togo kolonistam vidavalosya po 2 tis karbovanciv na sim yu dlya sporudzhennya zhitel i gospodarskih primishen pridbannya hudobi i remanentu Odnochasno voni zvilnyalisya na 50 rokiv vid splati podatkiv a choloviki vid rekrutskoyi povinnosti Koloniya bula vlashtovana zgidno z apostolskimi zapovidyami Vse majno bulo spilnim panuvali principi Zhittya kolonistiv protikalo v obmezhenomu sviti de vchennya I Lindlya cerkva shkola i gromada buli centrami duhovnogo i socialnogo zhittya Piyetisti pragnuli vidgoroditisya vid reshti mnogogrishnogo zovnishnogo svitu zamknutisya v svoyij gromadi V 1823 roci v Sarati bula pobudovana persha shkola v yakij navchalosya 68 uchniv V 1840 roci bula pobudovana cerkva Yevangelskih hristiyan na 515 sidyachih misc Ce bula yedina v Bessarabiyi cerkva sho mala organ U 1844 roci na koshti kolonista K F Vernera bulo zbudovane pershe na teritoriyi Bessarabiyi V nomu gotuvali vchiteliv dlya silskih cerkovno parafiyalnih shkil nimeckih kolonij a takozh pisariv i zemlemiriv Z chasom u Sarati z yavilasya yevrejska pochatkova shkola a v 1912 roci rosijska Cerkovno parafialna shkola Do pochatku XX stolittya Sarata nabula ris mistechka stala volosnim centrom Akermanskogo povitu Bessarabskoyi guberniyi Suttyevo zrosla chiselnist naselennya Yaksho v 1856 roci nalichuvalosya 943 meshkancya to v 1890 roci 2500 osib U 1874 roci buv zbudovanij parovij mlin U 1886 roci vveli v ekspluataciyu mehanichnij zavod de pracyuvalo 140 robochih na teritoriyi mista diyav takozh chavunno livarnij zavod i farbuvalni majsterni V sichni 1918 roku vijska Rumuniyi pochali okupaciyu Bessarabiyi 22 richna okupaciya naklala svij negativnij vidbitok na socialno ekonomichne zhittya krayu V shkolah navchannya ditej vsih nacionalnostej velosya tilki rumunskoyu movoyu 28 chervnya 1940 roku Bessarabiya bula priyednana do Ukrayini i v Sarati bula vstanovlena Radyanska vlada Mizh uryadami SRSR i Nimechchini bulo dosyagnuto zgodi pro te sho nimecke naselennya mozhe viyavivshi na te bazhannya vilno i bezpereshkodno viyihati na teritoriyu Nimechchini Z Sarati viyihala 161 sim ya V cej chas u Sarati buv organizovanij kolgosp Chervonij Zhovten MTS moto remontnij zavod Saratskij zavod silgospmashin stvorenij na bazi livarnogo zavodu i mehanichnoyi majsterni vipuskav viyalki vinogradni presi V 1940 roci vidkrito serednyu shkolu likarnyu na 50 lizhok Druga svitova vijna nanesla suttyevi vtrati dlya ekonomiki mista Pislya vijni sarativci uvikovichili pam yat zagiblih u vijni sporudzhennyam pam yatnika na bratskij mogili ta simvolichnogo kurganu Slavi U pislyavoyenni chasi pobudovani budivli serednoyi shkoli ta dityachogo sadku kinoteatru vuzla zv yazku ta derzhbanku shkola likarnyanij kompleks ta inshi gromadski i virobnichi primishennya zaasfaltovano dorogi Status smt rishennyam vikonavchogo komitetu Odeskoyi oblasnoyi Radi deputativ trudyashih vid 2 sichnya 1957 r 26 sichnya 2019 roku Svyato Pokrovska gromada UPC MP na choli z nastoyatelem perejshla do Odeskoyi yeparhiyi Pravoslavnoyi Cerkvi Ukrayini NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok rosijska 2517 50 26 ukrayinska 2192 43 77 bolgarska 154 3 08 rumunska 107 2 14 virmenska 20 0 40 biloruska 5 0 10 nimecka 3 0 06 gagauzka 2 0 04 inshi ne vkazali 8 0 15 Usogo 5008 100 EkonomikaSaratskij elevator Sarata roztashovana v agrarnomu regioni na bazi kolishnih kolgospiv pracyuyut 24 velikih silgosppidpriyemstva riznih form vlasnosti 168 fermerskih gospodarstv Gospodarstvo bagatogaluzeve viroshuyut zernovi vinograd tehnichni kulturi sonyashnik cukrovi buryaki Zavdyaki tomu sho shorichno pidgodovuyetsya 90 vidsotkiv posivnih plosh urozhayi zerna duzhe visoki na rivni 42 centneriv z gektara U zagotivli m yasa i moloka chimala rol nalezhit privatnim gospodarstvam Dobre rozvivayetsya takij perspektivnij napryamok u tvarinnictvi yak vivcharstvo u gospodarstvi Nadiya mistitsya stado v 6000 goliv U Sarati diye vinzavod molokozavod mlin elevator i 18 veresnya 2018 r agrohimichna kompaniya Grossdorf u spivrobitnictvi z virobnicho komercijnoyu firmoyu Tigos vidkrila virobnictvo ridkih dobriv TurizmSarata vidviduyetsya rodichami kolishnih nimeckih kolonistiv Provodyatsya tematichni seminari dlya turistiv z Nimechchini z vidviduvannyam misc kolonistichnoyi spadshini budivlya molitovnogo domu Kirhi pam yatok arhitekturi TransportStanom na osin 2016 r Sarata maye pryame i shodenne zaliznichne spoluchennya z Odesoyu Izmayilom ta Kiyevom Dokladnishe Sarata stanciya U napryamku Sarata Odesa isnuye avtoshlyah E87 M15 u napryamku Arcizu avtoshlyah T 1627 Rajonna avtostanciya znahoditsya za adresoyu vul Polkovnika Vitaliya Gulyayeva 26 Pam yatniki ta skulpturiPam yatnik zasnovniku Sarati Ignacu Lindlyu V Sarati ye pam yatniki Tarasu Shevchenkovi zasnovniku Sarati pastoru Ignacu Lindlyu memorialna plita v pam yat pomerlih do 1940 roku sho znahoditsya na teritoriyi Lyuteranskogo kladovisha Pam yatnik V I Leninu buv likvidovanij u chasi borotbi z totalitarnimi pam yatkami v lyutomu 2015 roku Nepodalik vid selisha obabich trasi z Odesi roztashovanij kurgan Slavi obelisk zbudovanij na chest zahisnikiv Sarati sho zaginuli v period z 1941 po 1945 roki Kurgan SlaviKulturaV Sarati isnuye svoye osobiste svyato Hramovij den kotre prohodit kozhnogo roku 14 zhovtnya na chest zasnovnika Sarati Pastira I Lindlya vidbuvayetsya parad sho prohodit cherez use misto Parad suprovodzhuyetsya pisnyami ta teatralizovanim dijstvom z syuzhetami vzyatimi z Bibliyi U cej den v Sarati provodyatsya lekciyi v muzeyi budinku kulturi ta v molitovnomu domi z istoriyi zasnuvannya ta rozvitku Sarati pochinayuchi z pershih chasiv i zakinchuyuchi sogodennyam U 2012 roci Sarati vipovnilosya 190 rokiv Muzeyi Na teritoriyi Sarati diye odin muzej Istoriko Krayeznavchij z fondami blizko 5 tisyach eksponativ z nih zaraz vistavleno blizko 2000 eksponativ Za profilem muzej ye istorichno prirodnichim de vistavleni kolekciyi eksponativ pochinayuchi z doistorichnih chasiv i zakinchuyuchi sogodennyam Muzika V Sarati diye 7 richna muzichna shkola budinok mistectv Vipusknikami Saratskoyi muzichnoyi shkoli ye vidomij v Ukrayini bayanist Vasil Radyan suchasnij vikonavec Mihayil Buyukli vidomij na terenah Odesi j Odeskoyi oblasti U budinku kulturi diyut taki gurtki yak dramatichnij estradnij tancyuvalnij hudozhnogo chitannya duhovogo orkestru Takozh u misti diye literaturno poetichnij gurtok organizatorom yakogo ye miscevij poet Mikola Kostyuk Biblioteki U Sarati diyut dvi biblioteki biblioteka dlya ditej i Saratska rajonna biblioteka SportU Sarati she za radyanskih chasiv zbudovanij stadion U lyutomu 2012 roku Saratska komanda z futbolu viborola Kubok gubernatora j otrimala grant na budivnictvo novogo stadionu yakij bulo urochisto vidkrito 18 zhovtnya 2012 roku U selishi Sarata isnuye volejbolnij klub Volejbolna komanda cholovikiv smt Sarata bagatorazovij chempion rajonu Volejbolna zbirna Saratskogo rajonu dvorazovij bronzovij prizer chempionatu Odeskogo regionu OsvitaTeper u Sarati diyut 2 shkoli serednya shkola dlya molodshih klasiv z 1 po 5 klas ta serednya starsha shkola z 5 po 11 klas U shkoli vikladayut 2 zasluzhenih vchitelya Ukrayini ReligiyaSvyato Pokrovska cerkva PCU Cerkva baptistivCikavi ta malovidomi fakti i podiyiZ chasiv zasnuvannya Sarati v selishi zbereglas krinicya yaku samotuzhki vikopav pastir Ignac Lindl Vidomi lyudiSirbu Dmitro Vasilovich 1994 2014 soldat Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Krividenko Maksim Igorovich starshij soldat ZS Ukrayini uchasnik Revolyuciyi Gidnosti uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni de 1886 1932 pastor de 1910 2001 vikladach avtor ta zasnovnik Bessarabskogo nimeckogo krayeznavchogo muzeyu v Shtutgarti de 1787 1864 godinnikovij majster kapelmejster ta spivzasnovnik nimeckogo poselennya Sarata de nar 1940 r nimeckij yurist ta kriminalist M Buyukli laureat nacionalnogo konkursu molodih vikonavciv zaraz pracyuye na terenah Odeshini V Radyan akordeonist vikonavec avtor ponad 50 obrobok narodnih pisen dlya akordeona vchitel saratskoyi muzichnoyi shkoli laureat Vseradyanskogo konkursu akordeonistiv 1988 roku M Kostyuk radyanskij poet zhiv v Sarati vidav kilka zbirok vlasnih tvoriv Najvidomishoyu z nih ye Sarata v serci moyemu stav zasnovnikom ta organizatorom spilki pismennikiv Sarati ta literaturnogo gurtka sho diyav v budinku mistectv Sarati 8 O P Karlo hirurg pracyuvav v saratskij likarni vryatuvav zhittya bagatom zhitelyam Saratskogo rajonu piznishe buv obranij deputatom silskoyi radi Sarati G Ya Shtrahov slyusar pracyuvav na zavodi Silgosptehniki uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni buv nagorodzhenij ordenom Lenina ta ordenom trudovogo Chervonogo Prapora Brav uchast u rekonstrukciyi zavodu pislya Drugoyi svitovoyi vijni osobisto zibrav 2 kombajni z detalej znyatih z zahoplenih u Drugu svitovu vijnu nimeckih tankiv P Uzunov istorik pismennik Avtor knizhki U istokov Saraty de opisuyetsya istoriya Sarati vid zasnuvannya i do 1940 roku S Ivanchenko miscevij zhurnalist smt Sarati zajmayetsya rozrobkoyu rodovodu saratciv publikuye riznomanitni statti z istoriyi Sarati ta zbiraye biografichni danni yiyi vidatnih meshkanciv PrimitkiSarata u sestrinskih Vikiproyektah Portal Odeshina Informaciya u Vikidanih Oznachennya u Vikislovniku Temi u Vikidzherelah Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Proyekt Odeshina Sarata u Vikishovishi Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 roku PDF Arhiv originalu za 26 sichnya 2019 Procitovano 10 lyutogo 2019 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 18 veresnya 2018 Procitovano 18 veresnya 2018 LiteraturaGeografichna enciklopediya Ukrayini v 3 h tomah Redkolegiya O M Marinich vidpov red ta in K Ukrayinska radyanska enciklopediya imeni M P Bazhana 1989 547 s Petrenko Yu A Kniga Pamyati Ukrainy Odesskaya oblast T 7 Savranskij r n Saratskij r n Tarutinskij r n Tatarbunsrskij r n Frunzovskij r n Odessa Aspekt 1995 735 s Smolij V A golova ta in Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 7 NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2010 728 s Topchiev A G Odesskaya oblast Territorialnaya organizaciya i struktura hozyajstva koncepciya socialno ekonomicheskogo razvitiya Odessa Mayak 1991 312 s Cherednichenko A P Istoriya gorodov i syol Ukrainy SSR Odesska oblast K In t istorii AN USSR Ukr Sov Enciklopediya 1978 858 s Enciklopediya Ukrayinoznavstva V 10 t Gol red V Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode Zhittya 1954 1989 C 4078 T 8 1976 s DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Sarata na sajti VRU nedostupne posilannya z lipnya 2019 Na Odeshini vpali dva Lenina she dvoh demontuvali