Сантьяго Рамон і Кахаль

Сантьяго Рамон-і-Кахаль (ісп. Santiago Ramón y Cajal; 1 травня 1852, Петілья-де-Арагон — 17 жовтня 1934, Мадрид) — іспанський лікар і гістолог, лауреат Нобелевської премії з фізіології або медицини 1906 року (спільно з Камілло Гольджі), один з засновників неврології. Рамон-і-Кахаль став першою людиною іспанського походження, яка отримала наукову Нобелівську премію. Його оригінальні дослідження мікроскопічної будови мозку зробили його піонером сучасної нейронауки. Сотні його малюнків, що ілюструють делікатні («вирощування дерев») клітин мозку, досі використовуються для навчальних і навчальних цілей. Також він був учителем Закаріаса Мартінеса-Нуньєса, архієпископа Компостельського.

Сантьяго Рамон-і-Кахаль
Santiago Ramón y Cajal
Ім'я при народженні	ісп. Santiago Ramón y Cajal
Народився	1 травня 1852(1852-05-01) Петілья-де-Арагон, Наварра^[2]
Помер	17 жовтня 1934(1934-10-17)^[3]^[4]^[…] (82 роки) Мадрид, Іспанія^[6]^[2]
Поховання	^d
Місце проживання	Петілья-де-Арагон ^d Сарагоса Мадрид
Країна	Іспанія^[9]
Діяльність	лікар, невролог, хімік, професор, фотограф, патологоанатом, анатом, політик, есеїст
Alma mater	^d (1873) ^d ^d
Галузь	гістологія і ^d^[10]^[11]
Заклад	^d Барселонський університет Університет Валенсії^[12]
Посада	президент^[d]^[13], член Сенату Іспанії^[d]^[14], ^d^[15] і професор^[d]^[12]
Вчителі	^d
Відомі учні	^d ^d ^d ^d ^d
Аспіранти, докторанти	^d^[16]
Членство	Лондонське королівське товариство Баварська академія наук Шведська королівська академія наук Іспанська королівська академія точних, фізичних і природничих наук (17 жовтня 1934)^[17] Угорська академія наук ^d^[18] ^d ^d (1934)^[19] Нідерландська королівська академія наук Французька академія наук^[20] Національна академія наук США ^d Туринська академія наук^[2] Королівська академія іспанської мови ^d ^d
Батько	^d
Мати	^d
Брати, сестри	^d
У шлюбі з	^d^[21]
Нагороди	медаль Гельмгольца (1904) ^d ^d (1926) ^d (1894) ^d (1899) іноземний член Лондонського королівського товариства^[d] (25 березня 1909) ^d (1922) ^d (1900) ^d (1922) ^d (1924)
Автограф
Сантьяго Рамон-і-Кахаль у Вікісховищі

Життєпис

Сантьяго Рамон-і-Кахаль народився 1 травня 1852 року в іспанському містечку Петілья-де-Арагон. У дитинстві він навчався спочатку перукарству, а потім ремеслу шевця, проте мріяв стати художником — його хист до малювання видно в ілюстраціях до опублікованих робіт. Батько навчав його цим справам, щоб «спробувати дати синові потрібну дисципліну та стабільність». Його батько, професор прикладної анатомії в університеті Сарагоси, переконав його зайнятися медициною, що Рамон-і-Кахаль і зробив. Разом з батьком вони підготували до випуску анатомічний атлас, малюнки до якого були виконані Рамоном-і-Кахалем, проте книжка не була опублікована.

Сантьяго Рамон-і-Кахаль (1884—1887)

1873 року в Сарагосі Рамон-і-Кахаль здав іспити на медичну ліцензію і поступив на армійську службу в якості лікаря. Він взяв участь в експедиції на Кубу 1874-75 років. Після двох років служби він захворів на малярію, напади якої будуть переслідувати його все життя, через що був демобілізований і повернувся в анатомічну школу при Сарагоському університеті, де зайняв посаду асистента і проводив дослідження для своєї докторської дисертації. У 1877 році в Мадриді Рамон-і-Кахаль, екстерном здавши іспити в аспірантурі, отримав звання доктора медичних наук. Там же відбулася ще одна подія: при здачі іспиту з гістології він вперше заглянув у мікроскоп. Побачене настільки вразило його, що Рамон-і-Кахаль, відшукавши застарілий мікроскоп в своєму університеті, почав самостійно вивчати мікроструктуру різних тканин.Після повернення до Іспанії йому запропонували посаду асистента в школі анатомії медичного факультету університету Сарагоси (1875), а потім, за його особистим проханням, призначили директором (1879). У 1877 році в Мадриді Рамон-і-Кахаль отримав звання доктора медицини, і в 1883 році був призначений професором описової і загальної анатомії у Валенсії. У 1879 році Рамон-і-Кахаль одружився з Доньєю Сільверією Фаньянас Гарсія. У шлюбі у них народилося чотири дочки і три сини.

1887 року він став професором гістології та патологічної анатомії в Барселоні, а 1892 року зайняв таку ж посаду в Мадриді. У 1900—1901 роках Рамон-і-Кахаль був директором Національного інституту гігієни та Інституту біологічних досліджень. У цьому році Рамон-і-Кахаль уперше дізнався про , метод фарбування клітин, який використовує дихромат калію та нітрат срібла, щоб (випадковим чином) забарвити кілька нейронів темно-чорного кольору, залишаючи при цьому навколишні клітини прозорими. Цей вдосконалений метод був головним у його роботі. Він довзолив йому знову звернути свою увагу на центральну нервову систему (головний і спинний мозок), в якій нейрони настільки щільно переплетені, що стандартне мікроскопічне обстеження було б майже неможливим. У цей період він зробив обширні та детальні малюнки нейронного матеріалу, що охоплювали багато видів та найбільш великі регіони мозку.

1892 року він став професором у Мадриді. 1894 року Сантьяго заразився туберкульозом, проте, пройшовши лікування протягом декількох місяців, через рік виглядав абсолютно здоровим.У 1899 р. Сантьяго обійняв посаду директора Інституту національної гігієни, а в 1922 р. засновник Laboratorio de Investigaciones Biológicas — переведений як Лабораторія біологічних досліджень, що пізніше був перейменований в .

Помер Сантьяго у Мадриді 17 жовтня 1934 року, у 82-річному віці, продовжуючи працювати до останнього.

Політичні та релігійні погляди

1877 року 25-річний Рамон-і-Кахаль приєднався до масонської ложі. 1965 року писав, що Рамон-і-Кахаль «був лібералом у політиці, еволюціоністом у філософії, агностиком у релігії».

Попри релігійні погляди, Рамон-і-Кахаль все ж вживав термін душі «без сорому». За його словами, згодом пошкодував, що покинув релігійний інститут. Зрештою, він став переконаним вірянином, про що він говорив під час своєї першої лекції перед Іспанською Королівською академією наук.

Науковий внесок

Сантьяго Рамон-і-Кахаль у своїй лабораторії

Перше велике відкриття Рамон-і-Кахаля було зовсім непоміченим сучасниками — опис сарколеми кардіоміоцитів 1888 року.

Серед наукового доробку Сантьяго найважливішими працями стали «Керівництво з гістології та мікрографії» 1889, а також перероблене і доповнене видання цієї книги 1897 року, що вийшло під назвою «Елементи гістології»; «Керівництво по загальній і патологічної анатомії», видане в 1890; «Нові уявлення про гістологічну анатомії і нервових центрів» і «Сітківка ока хребетних», опубліковані в 1894. Головною ж працею, котра принесла Рамон-і-Кахалю найбільшу популярність, стала книга «Нервова система людини і хребетних», що з'явилася в результаті узагальнення його досліджень нервової тканини, в різні роки опублікованих окремими статтями в різноманітних журналах.

За своє життя Сантьяго Рамон-і-Кахаль опублікував близько 20 книг і близько 250 наукових статей, в яких детально розглянув різні методики мікроскопії, способи фіксації і фарбування зразків тканини для подальшого дослідження. Також представлені результати його роботи: опису мікроскопічної будови спинного мозку, мозочка, кори півкуль кінцевого мозку і сітківки ока хребетних, проілюстровані чудовими авторськими ілюстраціями, де кожна клітина промальована до найдрібніших деталей. Він вперше замалював і описав веретеноподібні нейрони першого шару кори півкуль кінцевого мозку (1891), а також клітини, що керують моторикою шлунково-кишкового тракту (1893), названі його ім'ям. Значним є його внесок у вивчення процесів дегенерації і регенерації нервів. Гістологічні методики фарбування різних клітин нервової тканини, розроблені Рамон-і-Кахаля, визначили розвиток неврології на десятиліття вперед. Праці Сантьяго Рамон-і-Кахаля, в яких він детально описав мікроструктуру нервової тканини і особливо кори великого мозку, стали головним аргументом прихильників нейронної теорії будови нервової системи, який забезпечив її загальне визнання. Доказ клітинної будови нервової системи та встановлення впорядкованого пошарового розташування нейронів в корі великого мозку послужило ключовою передумовою для подальшого виявлення цитоархитектоничних формацій кори і встановлення зв'язку між мікроструктурою різних цитоархитектонічних полів і їх функціональною значущістю. Його внесок у вивчення структури нервової системи був гідно оцінений більшістю наукових організацій, в числі яких був і Нобелівський комітет. На церемонії нагородження С. Рамон-і-Кахаля і К. Гольджі вітали як «головних представників і лідерів сучасної неврології».

Галерея рисунків Сантьяго Рамона-і-Кахаля

Малюнок нервових шляхів гіпокампа гризунів. Histologie du Systeme Nerveux de l'Homme et des Vertebretes, Томи. 1 та 2. A. Maloine. Париж. 1911. Малюнок нервових шляхів гіпокампа гризунів. Histologie du Systeme Nerveux de l'Homme et des Vertebretes, Томи. 1 та 2. A. Maloine. Париж. 1911.  Малюнок клітин мозочка курей, з «Estructura de los centros nerviosos de las aves», Мадрид, 1905. Малюнок клітин мозочка курей, з «Estructura de los centros nerviosos de las aves», Мадрид, 1905.  Малюнок зрізу optic tectum горобця, з «Estructura de los centros nerviosos de las aves», Мадрид, 1905. Малюнок зрізу optic tectum горобця, з «Estructura de los centros nerviosos de las aves», Мадрид, 1905.  З «Структура рогівки ссавців» Мадрид, 1900. З «Структура рогівки ссавців» Мадрид, 1900.  Малюнок (A) та зернистих клітин (B) мозочку голуба. 1899. Instituto Santiago Ramón y Cajal, Мадрид. Малюнок (A) та зернистих клітин (B) мозочку голуба. 1899. Instituto Santiago Ramón y Cajal, Мадрид.  Клітини Кахаля-Ретціуса, 1891. Клітини Кахаля-Ретціуса, 1891.

Див. також

• 117413 Рамонікахаль — астероїд, який було названо на честь біолога

Примітки

1. Martínez A. The contributions of Santiago Ramón y Cajal to cancer research — 100 years on | Nature Reviews Cancer // Nature Reviews Cancer — NPG, , 2005. — ISSN 1474-175X; 1474-1768
   d:Track:Q176916d:Track:Q641657d:Track:Q5667838d:Track:Q180419
2. www.accademiadellescienze.it
   d:Track:Q107212659
3. Бібліотека Конгресу — 1800.
   d:Track:Q131454
4. Find a Grave — 1996.
   d:Track:Q63056
5. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
6. Deutsche Nationalbibliothek Record #118641867 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
7. Santiago Ramón y Cajal // Biography: Historical & Celebrity Profiles — 2014.
   d:Track:Q28025983
8. Altman L. K. Psychiatrist Is Among Five Chosen for Medical Award // The New York Times / J. Kahn — Manhattan, NYC: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2006. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
   d:Track:Q9684d:Track:Q6284490d:Track:Q11299d:Track:Q24743245d:Track:Q2529982d:Track:Q60d:Track:Q54837
9. https://datos.gob.es/es/catalogo/e00123904-autores-espanoles-en-dominio-publico-fallecidos-desde-1900
10. https://p300.zlibcdn.com/dtoken/71dd54c91fd89594738ebd17c5e7adc5
11. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0891061807001317?via%3Dihub
12. https://www.miravalencia.com/ramon-y-cajal-un-premio-nobel-de-medicina-que-empezo-su-carrera-en-valencia/
13. Santiago Ramón y Cajal — Вища рада наукових досліджень.
    d:Track:Q1024362
14. RAMÓN Y CAJAL, SANTIAGO — Сенат Іспанії.
    d:Track:Q855343
15. Documento BOE-A-1907-421
16. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
17. Excmo. Sr. D. SANTIAGO RAMÓN Y CAJAL — Іспанська королівська академія точних, фізичних і природничих наук.
    d:Track:Q427318
18. http://historia.bio.ucm.es/rsehn/index.php?d=23
19. www.ranm.es
    d:Track:Q107214406
20. https://www.academie-sciences.fr/fr/Liste-des-membres-depuis-la-creation-de-l-Academie-des-sciences/les-membres-du-passe-dont-le-nom-commence-par-r.html
21. https://www.zaragoza.es/sede/portal/mujer/legados
22. М. Е. Дзержинський, Н. В. Скрипник, С. М. Гарматіна та ін.; за ред. М. Е. Дзержинського; упорядкування Н. В. Скрипник. (2011). (PDF). Київ: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет". с. 189. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2019. Процитовано 22 березня 2020.
23. . medach.pro. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 8 квітня 2020.
24. . British Journal of Surgery. Т. 55, № 2. лютий 1968. с. 159—159. doi:10.1002/bjs.1800550223. ISSN 0007-1323. Архів оригіналу за 13 березня 2020. Процитовано 8 квітня 2020.
25. Yuste, Rafael (21 квітня 2015). The discovery of dendritic spines by Cajal. Frontiers in Neuroanatomy. Т. 9. doi:10.3389/fnana.2015.00018. ISSN 1662-5129. Процитовано 8 квітня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
26. База даних малих космічних тіл JPL: Сантьяго Рамон-і-Кахаль (англ.) .

Посилання

• The Nobel Prize in Physiology or Medicine 1906 [ 4 грудня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
• Біографія Сантьяго Рамон-і-Кахаля [ 22 липня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
• Методи фарбування тканин кахаля