Камілло Гольджі (італ. Camillo Golgi; 7 липня 1843, — 21 січня 1926, Павія) — італійський гістолог, патолог, науковець, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 1906 року разом із Сантьяго Рамон-і-Кахалем «у знак визнання їхніх праць про структуру нервової системи».
Камілло Гольджі | |
---|---|
Народився | 7 липня 1843 , Австрійська імперія |
Помер | 21 січня 1926 (82 роки) Павія, Королівство Італія |
Поховання | d |
Країна | Королівство Італія |
Національність | італієць |
Діяльність | біолог, гістолог |
Галузь | малярія, медицина[1], гістологія[1], анатомія[1], патологія[1] і наука[1] |
Alma mater | d[2] і Павійський університет (1865)[2] |
Науковий ступінь | доктор медицини (1868) |
Вчителі | Чезаре Ломброзо |
Відомі учні | d |
Знання мов | італійська[3][1] |
Заклад | Сієнський університет[2] і Павійський університет[2] |
Членство | Леопольдина, Геттінгенська академія наук, Академія наук СРСР, Петербурзька академія наук, Шведська королівська академія наук, Російська академія наук, Прусська академія наук, Нідерландська королівська академія наук, d, Паризька медична академія, Бельгійська королівська академія медицини і Туринська академія наук[4] |
Посада | d і ректор[1] |
У шлюбі з | d |
Нагороди | Нобелівська премія з фізіології або медицини (1906) |
|
Біографія
Камілло Гольджі народився в селі Кортено (зараз Кортено-Гольджі) поряд з містом Брешіа. Його батько був лікарем, що й визначило подальшу долю майбутнього нобелівського лауреата.
Медичну освіту Гольджі отримав в університеті Павії. Серед його викладачів були такі видатні медики XIX століття, як Паоло Мантегазза і Джуліо Біззоцеро (сам Гольджі пізніше заявляв, що Біззоцеро дуже сильно вплинув на нього і його наукові дослідження). Після закінчення університету в 1865 р. Гольджі продовжив роботу в місцевому госпіталі святого Матвія. У цей час він в основному займався неврологією, в тому числі розладами психіки та вивченням мозку.
У 1872 р. Гольджі був запрошений на посаду головного лікаря в госпіталь хронічних хвороб у Абб'ятеграссо, і, як вважається, саме тут, на самоті, перетворивши маленьку кухню в лабораторію, він почав вивчення нервової системи людини.
Деякий час Гольджі обіймав посаду професора гістології в університеті Павії, потім короткий час перебував в Сієні, але знову повернувся в Павію, де в 1881 у отримав кафедру загальної патології, успадкувавши її від свого вчителя, Джуліо Біззоцеро. Гольджі надовго влаштувався в Павії і одружився з племінницею Біззоцеро, Ліною Алетто.
Ще під час роботи в госпіталі святого Матвія Гольджі виявляв інтерес до вивчення малярії. Йому вдалося визначити три окремі види малярійних паразитів і три відповідно три види самої малярії, які проявлялись різними формами гарячки. Після тривалого вивчення, в 1890 році Гольджі описав найхарактерніші фази розвитку малярійного плазмодія.
Гольджі був відомим викладачем, чия лабораторія була завжди відкрита охочим займатися наукою. Його учнем був Аделькі Негрі. Гольджі ніколи не займався практичною медициною, але очолював відділення загальної патології в госпіталі святого Матвія, де проходили практику молоді лікарі. Він також заснував і очолив Інститут серотерапії і вакцинації провінції Павія. Гольджі довгий час був ректором університету Павії і обирався сенатором Італійського королівства. У 1905 у він став іноземним членом-кореспондентом Російської академії наук. Був членом Геттінгенської академії наук.
До початку Першої світової війни Гольджі виповнилося 70 років, але він взяв на себе керівництво військовим госпіталем у Павії, на базі якого створив невропатологічній і механотерапевтичний центр для вивчення і лікування периферійної нервової системи та реабілітації поранених.
Але найбільшою роботою Гольджі став революційний метод фарбування окремих нервів і клітин, названий «чорною реакцією». У методі використовувався слабкий розчин нітрату срібла, за допомогою якого вдавалося простежити процес поділу клітини. Гольджі вважав свої заслуги більш ніж скромними, хоча насправді метод став справжнім відкриттям. Протягом усього життя він продовжував роботу над процесом, змінюючи й удосконалюючи технологію.
Вище визнання прийшло до Гольджі в 1906 р., коли він був нагороджений Нобелівською премією за вивчення нервової системи, розділивши її з Сантьяго Рамон-і-Кахалем. У музеї університету Павії є зал, присвячений Гольджі, де представлено понад вісім десятків дипломів, грамот та інших нагород, отриманих вченим.
У шлюбі з Ліною Алетті Гольджі не мав власних дітей, і подружжя удочерила племінницю Гольджі. 21 січня 1926 р. Гольджі помер у Павії, де прожив все життя.
Об'єкти, названі на честь вченого
- Апарат Гольджі
- [ru][en] — один з типів клітин-рецепторів сухожиль
- — техніка фарбування нервової тканини
- в мозочку
- — нервові клітини з довгим аксоном
- — нервові клітини з коротким аксоном або без аксона
Примітки
- Czech National Authority Database
- Cimino G. Dizionario Biografico degli Italiani — 2001. — Vol. 57.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- www.accademiadellescienze.it
Посилання
- Біографія Камілло Гольджі на сайті Нобелівського комітету [ 8 серпня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kamillo Goldzhi ital Camillo Golgi 7 lipnya 1843 21 sichnya 1926 Paviya italijskij gistolog patolog naukovec laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziologiyi abo medicini 1906 roku razom iz Santyago Ramon i Kahalem u znak viznannya yihnih prac pro strukturu nervovoyi sistemi Kamillo GoldzhiNarodivsya 7 lipnya 1843 1843 07 07 Avstrijska imperiyaPomer 21 sichnya 1926 1926 01 21 82 roki Paviya Korolivstvo ItaliyaPohovannya dKrayina Korolivstvo ItaliyaNacionalnist italiyecDiyalnist biolog gistologGaluz malyariya medicina 1 gistologiya 1 anatomiya 1 patologiya 1 i nauka 1 Alma mater d 2 i Pavijskij universitet 1865 2 Naukovij stupin doktor medicini 1868 Vchiteli Chezare LombrozoVidomi uchni dZnannya mov italijska 3 1 Zaklad Siyenskij universitet 2 i Pavijskij universitet 2 Chlenstvo Leopoldina Gettingenska akademiya nauk Akademiya nauk SRSR Peterburzka akademiya nauk Shvedska korolivska akademiya nauk Rosijska akademiya nauk Prusska akademiya nauk Niderlandska korolivska akademiya nauk d Parizka medichna akademiya Belgijska korolivska akademiya medicini i Turinska akademiya nauk 4 Posada d i rektor 1 U shlyubi z dNagorodi Nobelivska premiya z fiziologiyi abo medicini 1906 Kavaler Velikogo Hresta ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Mediafajli u VikishovishiBiografiyaKamillo Goldzhi narodivsya v seli Korteno zaraz Korteno Goldzhi poryad z mistom Breshia Jogo batko buv likarem sho j viznachilo podalshu dolyu majbutnogo nobelivskogo laureata Medichnu osvitu Goldzhi otrimav v universiteti Paviyi Sered jogo vikladachiv buli taki vidatni mediki XIX stolittya yak Paolo Mantegazza i Dzhulio Bizzocero sam Goldzhi piznishe zayavlyav sho Bizzocero duzhe silno vplinuv na nogo i jogo naukovi doslidzhennya Pislya zakinchennya universitetu v 1865 r Goldzhi prodovzhiv robotu v miscevomu gospitali svyatogo Matviya U cej chas vin v osnovnomu zajmavsya nevrologiyeyu v tomu chisli rozladami psihiki ta vivchennyam mozku U 1872 r Goldzhi buv zaproshenij na posadu golovnogo likarya v gospital hronichnih hvorob u Abb yategrasso i yak vvazhayetsya same tut na samoti peretvorivshi malenku kuhnyu v laboratoriyu vin pochav vivchennya nervovoyi sistemi lyudini Deyakij chas Goldzhi obijmav posadu profesora gistologiyi v universiteti Paviyi potim korotkij chas perebuvav v Siyeni ale znovu povernuvsya v Paviyu de v 1881 u otrimav kafedru zagalnoyi patologiyi uspadkuvavshi yiyi vid svogo vchitelya Dzhulio Bizzocero Goldzhi nadovgo vlashtuvavsya v Paviyi i odruzhivsya z pleminniceyu Bizzocero Linoyu Aletto She pid chas roboti v gospitali svyatogo Matviya Goldzhi viyavlyav interes do vivchennya malyariyi Jomu vdalosya viznachiti tri okremi vidi malyarijnih parazitiv i tri vidpovidno tri vidi samoyi malyariyi yaki proyavlyalis riznimi formami garyachki Pislya trivalogo vivchennya v 1890 roci Goldzhi opisav najharakternishi fazi rozvitku malyarijnogo plazmodiya Goldzhi buv vidomim vikladachem chiya laboratoriya bula zavzhdi vidkrita ohochim zajmatisya naukoyu Jogo uchnem buv Adelki Negri Goldzhi nikoli ne zajmavsya praktichnoyu medicinoyu ale ocholyuvav viddilennya zagalnoyi patologiyi v gospitali svyatogo Matviya de prohodili praktiku molodi likari Vin takozh zasnuvav i ocholiv Institut seroterapiyi i vakcinaciyi provinciyi Paviya Goldzhi dovgij chas buv rektorom universitetu Paviyi i obiravsya senatorom Italijskogo korolivstva U 1905 u vin stav inozemnim chlenom korespondentom Rosijskoyi akademiyi nauk Buv chlenom Gettingenskoyi akademiyi nauk Do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Goldzhi vipovnilosya 70 rokiv ale vin vzyav na sebe kerivnictvo vijskovim gospitalem u Paviyi na bazi yakogo stvoriv nevropatologichnij i mehanoterapevtichnij centr dlya vivchennya i likuvannya periferijnoyi nervovoyi sistemi ta reabilitaciyi poranenih Ale najbilshoyu robotoyu Goldzhi stav revolyucijnij metod farbuvannya okremih nerviv i klitin nazvanij chornoyu reakciyeyu U metodi vikoristovuvavsya slabkij rozchin nitratu sribla za dopomogoyu yakogo vdavalosya prostezhiti proces podilu klitini Goldzhi vvazhav svoyi zaslugi bilsh nizh skromnimi hocha naspravdi metod stav spravzhnim vidkrittyam Protyagom usogo zhittya vin prodovzhuvav robotu nad procesom zminyuyuchi j udoskonalyuyuchi tehnologiyu Vishe viznannya prijshlo do Goldzhi v 1906 r koli vin buv nagorodzhenij Nobelivskoyu premiyeyu za vivchennya nervovoyi sistemi rozdilivshi yiyi z Santyago Ramon i Kahalem U muzeyi universitetu Paviyi ye zal prisvyachenij Goldzhi de predstavleno ponad visim desyatkiv diplomiv gramot ta inshih nagorod otrimanih vchenim U shlyubi z Linoyu Aletti Goldzhi ne mav vlasnih ditej i podruzhzhya udocherila pleminnicyu Goldzhi 21 sichnya 1926 r Goldzhi pomer u Paviyi de prozhiv vse zhittya Ob yekti nazvani na chest vchenogoAparat Goldzhi ru en odin z tipiv klitin receptoriv suhozhil tehnika farbuvannya nervovoyi tkanini v mozochku nervovi klitini z dovgim aksonom nervovi klitini z korotkim aksonom abo bez aksonaPrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Cimino G Dizionario Biografico degli Italiani 2001 Vol 57 d Track Q1128537 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 www accademiadellescienze it d Track Q107212659PosilannyaBiografiya Kamillo Goldzhi na sajti Nobelivskogo komitetu 8 serpnya 2010 u Wayback Machine angl