Санта-Елена-Баланкан (ісп. Santa Elena) — руїни міста цивілізації мая в штаті Табаско (Мексика).
Санта-Елена-Баланкан | |
---|---|
Стела 1 | |
Країна | Мексика |
Регіон | Табаско |
Історія | |
Датування | 500 — 900 |
Періоди | Класичний період |
Археологічна культура | мая |
Історія
Старовинна назва достеменно невідома, за однією з версій — Вак'ааб'. Поселення було засновано на початку VI ст. Водночас навколо нього утворилося царство Вабе' (інший варіант розшифрування назви Вабе'а). При цьому із самого початку потрапило у залежність від царства Йокіб-К'ін. У 518 році ахав Вабе', …-Чан-Ак, визнав залежність від Йокіба.
До середини VI століття перейшло на бік Канульського царства. У 599 році Нуун-Хіш-Лакам-Чаак, ахав Вабе' брав участь у коаліції на чолі із Канулєм проти Баакульського царства, в результаті чого було захоплено столицю останнього Лакам Ха. У 606 році війська Вабе' знову брали участь у поході проти Баакуля. Втім у 609 році Вабе' зазнало поразки й вимушено визнати зверхність баакульського ахава . Але незабаром над Ваб'е було відновлено контроль Канульської держави. Разом з тим правителі міста та держави, незважаючи на політичні обставини, багато робили задля розбудови своєї столиці. Економічному піднесенню сприяло вигідне розташування на торговельних шляхах.
У середині VII ст. Вабе' було об'єктом боротьби між Канульським і Баакульським царствами. У 659 році війська ахава Вабе' Нуун-Ухоль-Чаака, що стояв на чолі коаліції царств-васалів Кануля, зазнала нищівної поразки від військ К'ініч-Ханааб-Пакаля I, царя Баакуля. У 660-х роках внаслідок перемог Йокібського царства над Баакульською державою, Вабе' стало васалом останнього.
У 787 році війська Вабе' зазнали поразки від царства Йокіб, у результаті чого ахав Вабе' визнав зверхність останнього. У 790-х роках під час посилення Па'чанського царства і занепаду Йокібської держави, царство Вабе' визнало зверхність першого.
Втім вже на початку VIII ст. почався занепад, остаточно місто було залишено у 2-й половині IX ст.
Опис
Розташоване на лівому березі річки Сан-Педро-Мартир, у межах муніципального округу Баланкан, 95 км від міста Баланкан-де-Домінгес. Загальна площа становить близько 1200 га.
Архітектура відповідає стилю Паленке. Складається з 2 великих груп: власне Санта-Елени та Ресаки, відстань між якими становить 4 км. На площі городища виявлено 70 курганів. Тут є різьблені барельєфи, панелі, одвірки.
Площа акрополя Санта-Елени складає 6 га, Ресаки — 6,5 га. Неподалік від акрополя та площі Санта-Елени виявлено майданчик для гри у м'яч. Усі вони схожі на будови Паленке, частково відповідають стилю Усумасінти.
Більшість з 4 стел мають «династичний» або «військовий» зміст.
Історія досліджень
Основні археологічні розкопки здійснювалися у 1970-х роках. Натепер є важливою туристичною пам'яткою. Знаходиться під опікою Інституту антропології та історії Мексики.
Джерела
- Martin S., Zender M., Grube N. (2002) Palenque and its Neighbors//Notebook for the XXVI Maya Hieroglyphic Forum at Texas. Austin — P. II—III (англ.)
- Martin S., Grube N. Chronicle of the Maya Kings and Queens: Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya. Second edition. — L.; N.Y., 2008 (англ.)
- Беляев Д. Д. Государства майя в системе международных отношений Мезоамерики классического периода // Древние цивилизации Старого и Нового Света: культурное своеобразие и диалог интерпретаций. М., 2003. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Santa Elena Balankan isp Santa Elena ruyini mista civilizaciyi maya v shtati Tabasko Meksika Santa Elena BalankanStela 1Krayina MeksikaRegionTabaskoIstoriyaDatuvannya500 900PeriodiKlasichnij periodArheologichna kulturamayaIstoriyaStarovinna nazva dostemenno nevidoma za odniyeyu z versij Vak aab Poselennya bulo zasnovano na pochatku VI st Vodnochas navkolo nogo utvorilosya carstvo Vabe inshij variant rozshifruvannya nazvi Vabe a Pri comu iz samogo pochatku potrapilo u zalezhnist vid carstva Jokib K in U 518 roci ahav Vabe Chan Ak viznav zalezhnist vid Jokiba Do seredini VI stolittya perejshlo na bik Kanulskogo carstva U 599 roci Nuun Hish Lakam Chaak ahav Vabe brav uchast u koaliciyi na choli iz Kanulyem proti Baakulskogo carstva v rezultati chogo bulo zahopleno stolicyu ostannogo Lakam Ha U 606 roci vijska Vabe znovu brali uchast u pohodi proti Baakulya Vtim u 609 roci Vabe zaznalo porazki j vimusheno viznati zverhnist baakulskogo ahava Ale nezabarom nad Vab e bulo vidnovleno kontrol Kanulskoyi derzhavi Razom z tim praviteli mista ta derzhavi nezvazhayuchi na politichni obstavini bagato robili zadlya rozbudovi svoyeyi stolici Ekonomichnomu pidnesennyu spriyalo vigidne roztashuvannya na torgovelnih shlyahah U seredini VII st Vabe bulo ob yektom borotbi mizh Kanulskim i Baakulskim carstvami U 659 roci vijska ahava Vabe Nuun Uhol Chaaka sho stoyav na choli koaliciyi carstv vasaliv Kanulya zaznala nishivnoyi porazki vid vijsk K inich Hanaab Pakalya I carya Baakulya U 660 h rokah vnaslidok peremog Jokibskogo carstva nad Baakulskoyu derzhavoyu Vabe stalo vasalom ostannogo U 787 roci vijska Vabe zaznali porazki vid carstva Jokib u rezultati chogo ahav Vabe viznav zverhnist ostannogo U 790 h rokah pid chas posilennya Pa chanskogo carstva i zanepadu Jokibskoyi derzhavi carstvo Vabe viznalo zverhnist pershogo Vtim vzhe na pochatku VIII st pochavsya zanepad ostatochno misto bulo zalisheno u 2 j polovini IX st OpisRoztashovane na livomu berezi richki San Pedro Martir u mezhah municipalnogo okrugu Balankan 95 km vid mista Balankan de Dominges Zagalna plosha stanovit blizko 1200 ga Arhitektura vidpovidaye stilyu Palenke Skladayetsya z 2 velikih grup vlasne Santa Eleni ta Resaki vidstan mizh yakimi stanovit 4 km Na ploshi gorodisha viyavleno 70 kurganiv Tut ye rizbleni barelyefi paneli odvirki Plosha akropolya Santa Eleni skladaye 6 ga Resaki 6 5 ga Nepodalik vid akropolya ta ploshi Santa Eleni viyavleno majdanchik dlya gri u m yach Usi voni shozhi na budovi Palenke chastkovo vidpovidayut stilyu Usumasinti Bilshist z 4 stel mayut dinastichnij abo vijskovij zmist Istoriya doslidzhenOsnovni arheologichni rozkopki zdijsnyuvalisya u 1970 h rokah Nateper ye vazhlivoyu turistichnoyu pam yatkoyu Znahoditsya pid opikoyu Institutu antropologiyi ta istoriyi Meksiki DzherelaMartin S Zender M Grube N 2002 Palenque and its Neighbors Notebook for the XXVI Maya Hieroglyphic Forum at Texas Austin P II III angl Martin S Grube N Chronicle of the Maya Kings and Queens Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya Second edition L N Y 2008 angl Belyaev D D Gosudarstva majya v sisteme mezhdunarodnyh otnoshenij Mezoameriki klassicheskogo perioda Drevnie civilizacii Starogo i Novogo Sveta kulturnoe svoeobrazie i dialog interpretacij M 2003 ros