Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Санкт-Петербурзький залізничний вузол — найбільший залізничний вузол на північному заході Росії, другий за пасажиро- та товарообігом в Росії після Московського, є частиною ІХ міжнародного транспортного коридору. Розташований на території та .
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
 | Схема Санкт-Петербурзького залізничного вузла |
Вузол має 423 км колій. Залізничні колії та станції займають в Санкт-Петербурзі приблизно 4 тис. га території. Вантажообіг залізничного вузла досяг рівня понад 110 млн. т. на рік. На початок ХХІ сторіччя залізничний вузол міста багато в чому виконує функції сортувального центру для зовнішньоекономічних вантажопотоків та підприємств інших регіонів, спрямованих в бік Фінляндії, Прибалтики та портів Балтійського моря.
Основний немаршрутизованний вантажопотік на морські порти і прикордонні переходи проходить через сортувальну станцію Санкт-Петербург-Сортувальний-Московський, розташовану в південній планувальній зоні Санкт-Петербурга. За своєю структурою Санкт-Петербурзький вузол відноситься до залізничних вузлів напівкільцевого типу через розташованої на заході природної перешкоди Фінської затоки Балтійського моря. Десять залізничних напрямків практично радіально сходяться до центральної частини міста. Більшість з них двоколійні, а Московський напрямок триколійний.
До складу вузла входить 5 діючих вокзалів (Балтійський, Вітебський, Московський, Ладозький, Фінляндський; також існували ), 2 сортувальні станції (Санкт-Петербург-Сортувальний-Московський, Шушари), 2 портові станції ( та Новий Порт), 10 пасажирських напрямків (Балтійський, Лузький, Вітебський, Московський, , Ладозький, , Приозерський, Виборзький, Сестрорецький).
Історія
Історія Санкт-Петербурзького залізничного вузла починається 30 жовтня (11 листопада) 1837 рік а з відкриттям першої в Російської імперії , що сполучила Санкт-Петербург та Царське Село. Для цієї лінії в місті був побудований перший залізничний вокзал, що наразі має назву Вітебський.
У травні 1847 року відкрита перша ділянка Миколаївської залізниці, що сполучила столицю Росії з містом Колпіно, а за чотири роки — і з Москвою. Для цієї лінії також був побудований свій вокзал — Миколаївський (наразі — Московський).
У наступні роки були побудовані ще дві залізничні лінії: (1853 рік) та (1857 рік). Відправлення поїздів здійснювалося відповідно з Варшавського та Петергофського (наразі — Балтійського) вокзалів, споруджених для даних ліній.
В 1870 році була побудована п'ята лінія, яка сполучила Петербург та Велике Князівство Фінляндське. Для лінії було споруджено Фінляндський вокзал, а сама лінія була під орудою управління фінляндських залізниць.
Приблизно до 1880-х років всі п'ять ліній були окремими, сполучення між лініями було відсутнє. В 1880-х роках інженер та підприємець запропонував та спроектував вантажну залізничну лінію до . Лінія починалася від Миколаївської залізниці, по шляхопроводам перпендикулярно перетинала Царськосельську, Варшавську та Балтійську залізниці і далі по мосту через прямувала в порт; також було побудовано відгалуження до Вугільної гавані. Після завершення будівництва лінію стали називати Портовою, але в народі прижилося інша назва — Путилівська. Також її іноді називали Сполучною, так як від усіх пересічних ліній були прокладені сполучення з Путилівською залізницею. Путилівська залізниця стала першою непасажирською, а також першою лінією, яка поєднала чотири з п'яти залізничних ліній Санкт-Петербурга.
В 1892 — 1894 роках були побудовані ще дві залізничні лінії — та , які обслуговувались та вокзалами відповідно.
В 1905 році від станції Обухово було побудовано відгалуження на Вологду.
В 1908 — 1914 роках побудували другу сполучну лінію, що дозволила зв'язати лінію фінляндських залізниць з іншими. Залізницю провели через та , далі на південь по далеких околиць міста та через новий Фінляндський залізничний міст сполучили з лінією Миколаївської залізниці. Тоді ж була прокладена невелика ділянка, що зв'язала безпосередньо нову сполучну лінію з уже існуючою Путилівською. Ще під час будівництва цієї лінії, була прокладена тимчасова сполучна лінія по лівому берегу Неви до і далі, використовуючи існуючі трамвайні колії до . Після завершення будівництва постійної сполучної лінії, тимчасова лінія була розібрана, проте її ділянка приблизно до сучасної діяла як під'їзна до заводів до середини 1990-х років, а колії остаточно були демонтовані лише в 2010 році.
Приблизно в ці ж роки була побудована ще одна сполучна лінія, що з'єднала нову залізницю «Санкт-Петербург — Обухово — Вологда» з усіма іншими лініями, включаючи Путилівську. Лінія отримала неофіційну назву Південна портова залізниця.
В 1917 році до Петрограда була доведена друга лінія Фінляндський залізниць , яку приєднали до сполучної лінії.
В 1920-х роках були демонтовані Охтинський та Приморський вокзали, відправлення поїздів були перенесені на Фінляндський вокзал, для чого були прокладені відповідні сполучні лінії. Тоді ж було прокладено лінія «Ржевка — Нева — .
В 1930-х роках для розвантаження залізничного вузла була прокладена сполучна лінія — Парнас — Парголово».
В 1940 році побудована стратегічна лінія «Дача Долгорукова — .
В 1960-х роках коії Варшавської залізниці, що розташовувалися на південь від Путилівської лінії в межах міста Ленінграда, були демонтовані, а поїзди пущені коліями Балтійської залізниці. Для сполучення з частиною лінії, паралельно Південної портової залізниці були прокладені нові колії з подальшим сполученням зі старою ділянкою, що прямує до Гатчини. В 2001 році пасажирські відправлення з Варшавського вокзалу припинені, приміські поїзди перенесені на Балтійський вокзал, поїзди далекого прямування — на Вітебський.
В 2002 році станція Обухово увійшла до складу станції Санкт-Петербург-Сортувальний-Московський.
У червні 2003 року на місці вантажної станції Дача Долгорукова був відкритий Ладозький вокзал, що частково розвантажив Московський та Фінляндський вокзали.
В 2017 році остаточно ліквідовані колії у Варшавського вокзалу, а музейні поїзда були перевезені звідти до .
Примітки
- Реконструкция Санкт-Петербургского железнодорожного узла обойдется в 233,1 млн рублей - транспорт, ОЖД - Росбалт-Петербург[недоступне посилання з квітня 2019]
- http://gov.spb.ru/gov/otrasl/c_transport/vneshnij-transport/zheleznodorozhnyj-transport/
Посилання
- С. В. Критский. История строительства Южного полукольца Петербургского железнодорожного узла (2015) —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sankt Peterburzkij zaliznichnij vuzol najbilshij zaliznichnij vuzol na pivnichnomu zahodi Rosiyi drugij za pasazhiro ta tovaroobigom v Rosiyi pislya Moskovskogo ye chastinoyu IH mizhnarodnogo transportnogo koridoru Roztashovanij na teritoriyi ta Sankt Peterburg Finlyandskij Sankt Peterburg Sortuvalnij Moskovskij Zovnishni zobrazhennya Shema Sankt Peterburzkogo zaliznichnogo vuzla Vuzol maye 423 km kolij Zaliznichni koliyi ta stanciyi zajmayut v Sankt Peterburzi priblizno 4 tis ga teritoriyi Vantazhoobig zaliznichnogo vuzla dosyag rivnya ponad 110 mln t na rik Na pochatok HHI storichchya zaliznichnij vuzol mista bagato v chomu vikonuye funkciyi sortuvalnogo centru dlya zovnishnoekonomichnih vantazhopotokiv ta pidpriyemstv inshih regioniv spryamovanih v bik Finlyandiyi Pribaltiki ta portiv Baltijskogo morya Osnovnij nemarshrutizovannij vantazhopotik na morski porti i prikordonni perehodi prohodit cherez sortuvalnu stanciyu Sankt Peterburg Sortuvalnij Moskovskij roztashovanu v pivdennij planuvalnij zoni Sankt Peterburga Za svoyeyu strukturoyu Sankt Peterburzkij vuzol vidnositsya do zaliznichnih vuzliv napivkilcevogo tipu cherez roztashovanoyi na zahodi prirodnoyi pereshkodi Finskoyi zatoki Baltijskogo morya Desyat zaliznichnih napryamkiv praktichno radialno shodyatsya do centralnoyi chastini mista Bilshist z nih dvokolijni a Moskovskij napryamok trikolijnij Do skladu vuzla vhodit 5 diyuchih vokzaliv Baltijskij Vitebskij Moskovskij Ladozkij Finlyandskij takozh isnuvali 2 sortuvalni stanciyi Sankt Peterburg Sortuvalnij Moskovskij Shushari 2 portovi stanciyi ta Novij Port 10 pasazhirskih napryamkiv Baltijskij Luzkij Vitebskij Moskovskij Ladozkij Priozerskij Viborzkij Sestroreckij IstoriyaDiv takozh Putilivska zaliznicya ta Pivdenna portova zaliznicya Istoriya Sankt Peterburzkogo zaliznichnogo vuzla pochinayetsya 30 zhovtnya 11 listopada 1837 rik a z vidkrittyam pershoyi v Rosijskoyi imperiyi sho spoluchila Sankt Peterburg ta Carske Selo Dlya ciyeyi liniyi v misti buv pobudovanij pershij zaliznichnij vokzal sho narazi maye nazvu Vitebskij U travni 1847 roku vidkrita persha dilyanka Mikolayivskoyi zaliznici sho spoluchila stolicyu Rosiyi z mistom Kolpino a za chotiri roki i z Moskvoyu Dlya ciyeyi liniyi takozh buv pobudovanij svij vokzal Mikolayivskij narazi Moskovskij U nastupni roki buli pobudovani she dvi zaliznichni liniyi 1853 rik ta 1857 rik Vidpravlennya poyizdiv zdijsnyuvalosya vidpovidno z Varshavskogo ta Petergofskogo narazi Baltijskogo vokzaliv sporudzhenih dlya danih linij V 1870 roci bula pobudovana p yata liniya yaka spoluchila Peterburg ta Velike Knyazivstvo Finlyandske Dlya liniyi bulo sporudzheno Finlyandskij vokzal a sama liniya bula pid orudoyu upravlinnya finlyandskih zaliznic Priblizno do 1880 h rokiv vsi p yat linij buli okremimi spoluchennya mizh liniyami bulo vidsutnye V 1880 h rokah inzhener ta pidpriyemec zaproponuvav ta sproektuvav vantazhnu zaliznichnu liniyu do Liniya pochinalasya vid Mikolayivskoyi zaliznici po shlyahoprovodam perpendikulyarno peretinala Carskoselsku Varshavsku ta Baltijsku zaliznici i dali po mostu cherez pryamuvala v port takozh bulo pobudovano vidgaluzhennya do Vugilnoyi gavani Pislya zavershennya budivnictva liniyu stali nazivati Portovoyu ale v narodi prizhilosya insha nazva Putilivska Takozh yiyi inodi nazivali Spoluchnoyu tak yak vid usih peresichnih linij buli prokladeni spoluchennya z Putilivskoyu zalizniceyu Putilivska zaliznicya stala pershoyu nepasazhirskoyu a takozh pershoyu liniyeyu yaka poyednala chotiri z p yati zaliznichnih linij Sankt Peterburga V 1892 1894 rokah buli pobudovani she dvi zaliznichni liniyi ta yaki obslugovuvalis ta vokzalami vidpovidno V 1905 roci vid stanciyi Obuhovo bulo pobudovano vidgaluzhennya na Vologdu V 1908 1914 rokah pobuduvali drugu spoluchnu liniyu sho dozvolila zv yazati liniyu finlyandskih zaliznic z inshimi Zaliznicyu proveli cherez ta dali na pivden po dalekih okolic mista ta cherez novij Finlyandskij zaliznichnij mist spoluchili z liniyeyu Mikolayivskoyi zaliznici Todi zh bula prokladena nevelika dilyanka sho zv yazala bezposeredno novu spoluchnu liniyu z uzhe isnuyuchoyu Putilivskoyu She pid chas budivnictva ciyeyi liniyi bula prokladena timchasova spoluchna liniya po livomu beregu Nevi do i dali vikoristovuyuchi isnuyuchi tramvajni koliyi do Pislya zavershennya budivnictva postijnoyi spoluchnoyi liniyi timchasova liniya bula rozibrana prote yiyi dilyanka priblizno do suchasnoyi diyala yak pid yizna do zavodiv do seredini 1990 h rokiv a koliyi ostatochno buli demontovani lishe v 2010 roci Priblizno v ci zh roki bula pobudovana she odna spoluchna liniya sho z yednala novu zaliznicyu Sankt Peterburg Obuhovo Vologda z usima inshimi liniyami vklyuchayuchi Putilivsku Liniya otrimala neoficijnu nazvu Pivdenna portova zaliznicya V 1917 roci do Petrograda bula dovedena druga liniya Finlyandskij zaliznic yaku priyednali do spoluchnoyi liniyi V 1920 h rokah buli demontovani Ohtinskij ta Primorskij vokzali vidpravlennya poyizdiv buli pereneseni na Finlyandskij vokzal dlya chogo buli prokladeni vidpovidni spoluchni liniyi Todi zh bulo prokladeno liniya Rzhevka Neva V 1930 h rokah dlya rozvantazhennya zaliznichnogo vuzla bula prokladena spoluchna liniya Parnas Pargolovo V 1940 roci pobudovana strategichna liniya Dacha Dolgorukova V 1960 h rokah koiyi Varshavskoyi zaliznici sho roztashovuvalisya na pivden vid Putilivskoyi liniyi v mezhah mista Leningrada buli demontovani a poyizdi pusheni koliyami Baltijskoyi zaliznici Dlya spoluchennya z chastinoyu liniyi paralelno Pivdennoyi portovoyi zaliznici buli prokladeni novi koliyi z podalshim spoluchennyam zi staroyu dilyankoyu sho pryamuye do Gatchini V 2001 roci pasazhirski vidpravlennya z Varshavskogo vokzalu pripineni primiski poyizdi pereneseni na Baltijskij vokzal poyizdi dalekogo pryamuvannya na Vitebskij V 2002 roci stanciya Obuhovo uvijshla do skladu stanciyi Sankt Peterburg Sortuvalnij Moskovskij U chervni 2003 roku na misci vantazhnoyi stanciyi Dacha Dolgorukova buv vidkritij Ladozkij vokzal sho chastkovo rozvantazhiv Moskovskij ta Finlyandskij vokzali V 2017 roci ostatochno likvidovani koliyi u Varshavskogo vokzalu a muzejni poyizda buli perevezeni zvidti do PrimitkiRekonstrukciya Sankt Peterburgskogo zheleznodorozhnogo uzla obojdetsya v 233 1 mln rublej transport OZhD Rosbalt Peterburg nedostupne posilannya z kvitnya 2019 http gov spb ru gov otrasl c transport vneshnij transport zheleznodorozhnyj transport PosilannyaS V Kritskij Istoriya stroitelstva Yuzhnogo polukolca Peterburgskogo zheleznodorozhnogo uzla 2015