Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Природний парк Сан-Лоренцо-дель-Мунт-і-л'Обак (каталонською Parc Natural de Sant Llorenç del Munt i l'Obac) — це природна територія, що охороняється Іспанією, та розташована в провінції Барселона, Каталонія, у гірському масиві Сан-Лоренцо-дель-Мунт і Сьєрра-дель-Обак. Його головні вершини — Монкау (1052 м) і Мола (1104 м), де розташований монастир Сант-Льоренс-дель-Мунт, який і дав назву масиву.
ісп. Sant Llorenç del Munt i l`Obac[1] | |
|---|---|
 | |
| 41°40′18″ пн. ш. 1°59′33″ сх. д. / 41.67188600002777576° пн. ш. 1.992644000028° сх. д.Координати: 41°40′18″ пн. ш. 1°59′33″ сх. д. / 41.67188600002777576° пн. ш. 1.992644000028° сх. д. | |
| Країна |  Іспанія[1] |
| Розташування | Бажас Бальєс-Уксідантал d провінція Барселона Каталонія |
| Площа | 300 га і 16 149,75989 га[1] |
| Засновано | липень 1972 і 1992[1] |
| Оператор | d |
| Вебсторінка | parcs.diba.cat/web/santllorenc |
  Сан-Лоренцо-дель-Мунт-і-дель-Обак (природний парк) (Іспанія) | |
 Сан-Лоренцо-дель-Мунт-і-дель-Обак у Вікісховищі | |
Природний парк Сан-Лоренцо-дель-Мунт-і-дель-Обак є частиною Мережі природних просторів, яка охороняється, підтримується та управляється Радою провінції Барселони. Мальовничий, біологічний і культурний інтерес масиву Сан-Лоренцо-дель-Мунт і гірського масиву Обак виправдовує створення заповідного простору, перетворюючи його на платформу для сприяння раціональному використанню території, що робить можливим впорядковане використання ресурсів.
Перший природоохоронний статус було надано 1972 року. Новий спеціальний план був затверджений у 1982 році через надмірне зростання урбанізації, яка його оточувала. У 1987 році заповідник був оголошений природним парком. У 1998 році до спеціального плану було внесено зміни щодо розширення його ще на 4055 га, до 13 694 га.
У серпні 2003 року велика лісова пожежа спустошила північно-східну частину парку.
Географія
Парк складається з двох масивів, які й дали йому назву: Сант-Льоренс-дель-Мунт, головними вершинами якого є вершини Мола та Монткау, висотою понад тисячу метрів кожна, і гірський масив Обак, не такий високий, чиї найвищі гори: Кастельсапера (939,3 м), пагорб Кастеллар (931 м) і пагорб Трес Креус (929,7 м). Обидва гірські хребти розділені на півдні Рієра-де-лас-Аренас, а на півночі — потоком Естенальес, що з'єднується через перевал Естенальес (870,4 м), де знаходиться інформаційний центр.
Має середземноморський клімат; Тому основні ліси — дубові та соснові. Опадів випадає від 800 мм річних, які зосереджені восени та навесні, хоча влітку можуть відбуватися локальні шторми, а взимку іноді може випадати сніг.
Масив утворений сланцем, вапняком, кварцом і виверженими породами, ці конгломерати розташовані різними похилими шарами та пересічені швами, які сприяють ерозії дощової води. Ця ерозія сформувала дуже круту орографію, повну скель і долин, з потоками та потоками в усіх напрямках, які утворюють рельєф, подібний до сусіднього масиву Монтсеррат. Походження таких порід полягає в відкладенні валунів та інших матеріалів, які транспортувалися річковими течіями під час третинної ери, 50 мільйонів років тому. Ці валуни були зцементовані вапняною або глиняною матрицею, утворюючи конгломерати. Решту зробила ерозійна дія води, утворивши такі характерні елементи парку, як канали, скелі та моноліти.
Доступ
Основні під'їзні дороги починаються з міст Терраса і Сабадель на півдні та Манреса на півночі. З них можна дістатися до регіональних доріг, які перетинають масив.
Серце парку перетинає дорога Матадепера-Таламанка- Наварклес (BV-1223), яка йде вгору паралельно потоку Арена вздовж Coll d'Estenalles. На заході маршрути Тарраса-Реллінарс (B-122) і Рокафорт і Вілумара-Мура (BV-1224) оточують західні контури гірського масиву Обак.
Флора
Основу масиву займають соснові ліси білої сосни (Pinus halepensis), дуже стійкі до нестачі води, які ростуть на висотах до 600 метрів і зазвичай замінюються на менш сонячних та/або високих ділянках червоною сосною (Pinus sylvestris) і сосною чорною (Pinus nigra). Ці соснові ліси, здебільшого, є результатом трансформації первісного лісу людиною, і в багатьох районах вони змішані з дубами (Quercus ilex) і середземноморськими чагарниками, такими як верес і суничне дерево. Дубові ліси є найбільш характерним і великим лісом у парку, який росте вище 800 метрів збагачений такими видами, як горобина і самшит. У найбільш тінистих долинах можна зустріти гаї ліщини, поряд з якими ростуть рослини, типові для центральноєвропейських регіонів, що становлять найпівденніші осередки їх поширення.
Тваринний світ
Наявність великих лісових масивів, які чергуються зі скелями, створюють оптимальні умови для укриття, розмноження, зимівлі та переходу численних видів хребетних. Через велику різноманітність екологічних середовищ, присутніх на території парку, фауна парку теж дуже різноманітна. Таким чином, від типових скельних мешканців до лісової фауни, існує значна кількість видів тварин (серед них близько двохсот хребетних).
Одним із видів ссавців, які спостерігаються у найбільшій кількості, є дикі кабани, чиї сліди можна побачити навіть на дорогах, попри тиск полювання. Нерідко можна помітити білку, яка стрибає між гілками, або кроликів на схилах. Ми повинні підкреслити екологічну важливість хижих ссавців, які контролюють баланс у різних спільнотах, це куниці, генети, лисиці і борсуки. Є також деякі зимуючі колонії печерних кажанів.
Найбільшу групу хребетних у масиві становлять птахи. Найбільш поширеними тут, що гніздяться є дрізд, лісовий голуб, сойка і малинівка. У нижніх частинах масиву багато щиглів, одудів і дроздів, які тут гніздяться.
Час від часу в небі з'являються деякі хижі птахи, такі як орел-карлик яструбиний і яструб-великий, а також кілька соколоподібних; дуже рідко можна побачити грифів і беркута, обидва вимерлі як гніздові. Крім того, варто підкреслити присутність деяких пар філінів, які зникли в більшій частині Європи, тоді як тут вони все ще присутні.
Серед чагарників і соснових лісів поширені вуж польовий і вуж драбинчастий. Також серед осипів парку нерідко можна знайти глазчасту ящірку або довгоносу гадюку.
У багатьох джерелах, знайдених у горах, ростуть личинки різноколірних тритонів і саламандр, а також різні види жаб.
Людська діяльність
Поселення людей в обох масивах було відоме з доісторичних часів. Протягом століть тут накопичувалися останки, які свідчать про присутність людин у різних історичних періодах. У печерах Фраре та Сіманья були знайдені фрагменти кераміки та інші елементи, що відповідають початку та кінцю неоліту, халколіту, бронзовому віку, іберійському періоду та середньовіччю.
Серед найбільш помітних елементів є романські церкви, такі як церква Нуестра Сеньйора де лас Аренас (датована 1121 р.) і, особливо, монастир Сант Ллоренс дель Мунт, побудований на вершині Ла Мола. Хоча є ранні згадки про існування трьох церков або каплиць на згаданій вершині між 947—957 роками.
Слід також виділити численні замки та укріплені вежі, які були побудовані між IX і XII століттями. На додаток до замків Мура і Пера (перші письмові згадки про які датуються 978 роком) або Рокамур (1055 роком), побудованих на крутих скелях навколо Монтко і в цей час перебувають у зруйнованому стані.
Так само є численні фермерські будинки з 14 століття або раніше і багато інших слідів, які з часом залишила діяльність його жителів:
- залишки вугільних ям, в яких виготовляли деревне вугілля з діброви;
- крижані колодязі, де зберігали зимовий лід для продажу влітку;
- печі для виготовлення вапна ;
- сухі кам'яні стіни та чавила між виноградниками.
Список літератури
- Nationally designated areas (CDDA)
- Decret 106/1987, de 20 de febrer, pel qual es declaren Parc Natural el massís de Sant Llorenç de Munt i la serra de l'Obac (catalán) . 1987.
- Sant Llorenç del Munt i Serra de l'Obac Nature Reserve in Spain. Spain.info (англ.). Процитовано 22 травня 2024.
- Parc Natural de Sant Llorenç del Munt i l'Obac. Viquipèdia, l'enciclopèdia lliure (кат.). 7 травня 2024. Процитовано 22 травня 2024.
- Parc Natural de Sant Llorenç del Munt i l'Obac. Viquipèdia, l'enciclopèdia lliure (кат.). 7 травня 2024. Процитовано 22 травня 2024.
- Ballbè Boada, Miquel. Matadepera i Sant Llorenç del Munt. Més de mil anys d'història. 2º volumen. с. 186—202.
- Ballbè Boada, Miquel. Matadepera i Sant Llorenç del Munt. Més de mil anys d'història. 2º volumen. с. 114—115.
- Ballbè Boada, Miquel. Matadepera i Sant Llorenç del Munt. Més de mil anys d'història. 2º volumen. с. 13—31, 38.
- PARC NATURAL SANT LLORENÇ DEL MUNT I L'OBAC. Genially (англ.). Процитовано 22 травня 2024.
- Ballbè Boada, Miquel. Matadepera i Sant Llorenç del Munt. Més de mil anys d'història. 2º volumen. с. 132—135, 177—178.
- Ferrando Roig, Antoni. Els castells del rodal del Montcau. с. 17, 19.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prirodnij park San Lorenco del Munt i l Obak katalonskoyu Parc Natural de Sant Llorenc del Munt i l Obac ce prirodna teritoriya sho ohoronyayetsya Ispaniyeyu ta roztashovana v provinciyi Barselona Kataloniya u girskomu masivi San Lorenco del Munt i Syerra del Obak Jogo golovni vershini Monkau 1052 m i Mola 1104 m de roztashovanij monastir Sant Lorens del Munt yakij i dav nazvu masivu San Lorenco del Munt i del Obakisp Sant Llorenc del Munt i l Obac 1 41 40 18 pn sh 1 59 33 sh d 41 67188600002777576 pn sh 1 992644000028 sh d 41 67188600002777576 1 992644000028 Koordinati 41 40 18 pn sh 1 59 33 sh d 41 67188600002777576 pn sh 1 992644000028 sh d 41 67188600002777576 1 992644000028Krayina Ispaniya 1 RoztashuvannyaBazhas Balyes Uksidantal d provinciya Barselona KataloniyaPlosha300 ga i 16 149 75989 ga 1 Zasnovanolipen 1972 i 1992 1 OperatordVebstorinkaparcs diba cat web santllorencSan Lorenco del Munt i del Obak prirodnij park Ispaniya San Lorenco del Munt i del Obak u Vikishovishi Prirodnij park San Lorenco del Munt i del Obak ye chastinoyu Merezhi prirodnih prostoriv yaka ohoronyayetsya pidtrimuyetsya ta upravlyayetsya Radoyu provinciyi Barseloni Malovnichij biologichnij i kulturnij interes masivu San Lorenco del Munt i girskogo masivu Obak vipravdovuye stvorennya zapovidnogo prostoru peretvoryuyuchi jogo na platformu dlya spriyannya racionalnomu vikoristannyu teritoriyi sho robit mozhlivim vporyadkovane vikoristannya resursiv Pershij prirodoohoronnij status bulo nadano 1972 roku Novij specialnij plan buv zatverdzhenij u 1982 roci cherez nadmirne zrostannya urbanizaciyi yaka jogo otochuvala U 1987 roci zapovidnik buv ogoloshenij prirodnim parkom U 1998 roci do specialnogo planu bulo vneseno zmini shodo rozshirennya jogo she na 4055 ga do 13 694 ga U serpni 2003 roku velika lisova pozhezha spustoshila pivnichno shidnu chastinu parku GeografiyaGirskij monolit utvorenij konglomeratom Syerra del Obak Park skladayetsya z dvoh masiviv yaki j dali jomu nazvu Sant Lorens del Munt golovnimi vershinami yakogo ye vershini Mola ta Montkau visotoyu ponad tisyachu metriv kozhna i girskij masiv Obak ne takij visokij chiyi najvishi gori Kastelsapera 939 3 m pagorb Kastellar 931 m i pagorb Tres Kreus 929 7 m Obidva girski hrebti rozdileni na pivdni Riyera de las Arenas a na pivnochi potokom Estenales sho z yednuyetsya cherez pereval Estenales 870 4 m de znahoditsya informacijnij centr Maye seredzemnomorskij klimat Tomu osnovni lisi dubovi ta sosnovi Opadiv vipadaye vid 800 mm richnih yaki zoseredzheni voseni ta navesni hocha vlitku mozhut vidbuvatisya lokalni shtormi a vzimku inodi mozhe vipadati snig Masiv utvorenij slancem vapnyakom kvarcom i viverzhenimi porodami ci konglomerati roztashovani riznimi pohilimi sharami ta peresicheni shvami yaki spriyayut eroziyi doshovoyi vodi Cya eroziya sformuvala duzhe krutu orografiyu povnu skel i dolin z potokami ta potokami v usih napryamkah yaki utvoryuyut relyef podibnij do susidnogo masivu Montserrat Pohodzhennya takih porid polyagaye v vidkladenni valuniv ta inshih materialiv yaki transportuvalisya richkovimi techiyami pid chas tretinnoyi eri 50 miljoniv rokiv tomu Ci valuni buli zcementovani vapnyanoyu abo glinyanoyu matriceyu utvoryuyuchi konglomerati Reshtu zrobila erozijna diya vodi utvorivshi taki harakterni elementi parku yak kanali skeli ta monoliti La Mola 1104 m z monastirem Sant Lorens del Munt na vershini DostupOsnovni pid yizni dorogi pochinayutsya z mist Terrasa i Sabadel na pivdni ta Manresa na pivnochi Z nih mozhna distatisya do regionalnih dorig yaki peretinayut masiv Serce parku peretinaye doroga Matadepera Talamanka Navarkles BV 1223 yaka jde vgoru paralelno potoku Arena vzdovzh Coll d Estenalles Na zahodi marshruti Tarrasa Rellinars B 122 i Rokafort i Vilumara Mura BV 1224 otochuyut zahidni konturi girskogo masivu Obak FloraRamonda myconi v narodi vedmezhe vushko reliktova trav yanista roslina kajnozoyu Osnovu masivu zajmayut sosnovi lisi biloyi sosni Pinus halepensis duzhe stijki do nestachi vodi yaki rostut na visotah do 600 metriv i zazvichaj zaminyuyutsya na mensh sonyachnih ta abo visokih dilyankah chervonoyu sosnoyu Pinus sylvestris i sosnoyu chornoyu Pinus nigra Ci sosnovi lisi zdebilshogo ye rezultatom transformaciyi pervisnogo lisu lyudinoyu i v bagatoh rajonah voni zmishani z dubami Quercus ilex i seredzemnomorskimi chagarnikami takimi yak veres i sunichne derevo Dubovi lisi ye najbilsh harakternim i velikim lisom u parku yakij roste vishe 800 metriv zbagachenij takimi vidami yak gorobina i samshit U najbilsh tinistih dolinah mozhna zustriti gayi lishini poryad z yakimi rostut roslini tipovi dlya centralnoyevropejskih regioniv sho stanovlyat najpivdennishi oseredki yih poshirennya Tvarinnij svitNayavnist velikih lisovih masiviv yaki cherguyutsya zi skelyami stvoryuyut optimalni umovi dlya ukrittya rozmnozhennya zimivli ta perehodu chislennih vidiv hrebetnih Cherez veliku riznomanitnist ekologichnih seredovish prisutnih na teritoriyi parku fauna parku tezh duzhe riznomanitna Takim chinom vid tipovih skelnih meshkanciv do lisovoyi fauni isnuye znachna kilkist vidiv tvarin sered nih blizko dvohsot hrebetnih Samicya dikogo kabana z ditinchatami Odnim iz vidiv ssavciv yaki sposterigayutsya u najbilshij kilkosti ye diki kabani chiyi slidi mozhna pobachiti navit na dorogah popri tisk polyuvannya Neridko mozhna pomititi bilku yaka stribaye mizh gilkami abo krolikiv na shilah Mi povinni pidkresliti ekologichnu vazhlivist hizhih ssavciv yaki kontrolyuyut balans u riznih spilnotah ce kunici geneti lisici i borsuki Ye takozh deyaki zimuyuchi koloniyi pechernih kazhaniv Najbilshu grupu hrebetnih u masivi stanovlyat ptahi Najbilsh poshirenimi tut sho gnizdyatsya ye drizd lisovij golub sojka i malinivka U nizhnih chastinah masivu bagato shigliv odudiv i drozdiv yaki tut gnizdyatsya Prikrashena yashirka Timon lepidus Chas vid chasu v nebi z yavlyayutsya deyaki hizhi ptahi taki yak orel karlik yastrubinij i yastrub velikij a takozh kilka sokolopodibnih duzhe ridko mozhna pobachiti grifiv i berkuta obidva vimerli yak gnizdovi Krim togo varto pidkresliti prisutnist deyakih par filiniv yaki znikli v bilshij chastini Yevropi todi yak tut voni vse she prisutni Sered chagarnikiv i sosnovih lisiv poshireni vuzh polovij i vuzh drabinchastij Takozh sered osipiv parku neridko mozhna znajti glazchastu yashirku abo dovgonosu gadyuku U bagatoh dzherelah znajdenih u gorah rostut lichinki riznokolirnih tritoniv i salamandr a takozh rizni vidi zhab Lyudska diyalnistPuch de la Balma Mura siglo ferma pobudovanij z vikoristannyam skelnogo ukrittya balmi Poselennya lyudej v oboh masivah bulo vidome z doistorichnih chasiv Protyagom stolit tut nakopichuvalisya ostanki yaki svidchat pro prisutnist lyudin u riznih istorichnih periodah U pecherah Frare ta Simanya buli znajdeni fragmenti keramiki ta inshi elementi sho vidpovidayut pochatku ta kincyu neolitu halkolitu bronzovomu viku iberijskomu periodu ta serednovichchyu Sered najbilsh pomitnih elementiv ye romanski cerkvi taki yak cerkva Nuestra Senjora de las Arenas datovana 1121 r i osoblivo monastir Sant Llorens del Munt pobudovanij na vershini La Mola Hocha ye ranni zgadki pro isnuvannya troh cerkov abo kaplic na zgadanij vershini mizh 947 957 rokami Slid takozh vidiliti chislenni zamki ta ukripleni vezhi yaki buli pobudovani mizh IX i XII stolittyami Na dodatok do zamkiv Mura i Pera pershi pismovi zgadki pro yaki datuyutsya 978 rokom abo Rokamur 1055 rokom pobudovanih na krutih skelyah navkolo Montko i v cej chas perebuvayut u zrujnovanomu stani L Escudelleta Rocafort i Vilumara vinorobni pobudovani v siglo XIX Tak samo ye chislenni fermerski budinki z 14 stolittya abo ranishe i bagato inshih slidiv yaki z chasom zalishila diyalnist jogo zhiteliv zalishki vugilnih yam v yakih vigotovlyali derevne vugillya z dibrovi krizhani kolodyazi de zberigali zimovij lid dlya prodazhu vlitku pechi dlya vigotovlennya vapna suhi kam yani stini ta chavila mizh vinogradnikami Spisok literaturiNationally designated areas CDDA d Track Q1116062 Decret 106 1987 de 20 de febrer pel qual es declaren Parc Natural el massis de Sant Llorenc de Munt i la serra de l Obac catalan 1987 Sant Llorenc del Munt i Serra de l Obac Nature Reserve in Spain Spain info angl Procitovano 22 travnya 2024 Parc Natural de Sant Llorenc del Munt i l Obac Viquipedia l enciclopedia lliure kat 7 travnya 2024 Procitovano 22 travnya 2024 Parc Natural de Sant Llorenc del Munt i l Obac Viquipedia l enciclopedia lliure kat 7 travnya 2024 Procitovano 22 travnya 2024 Ballbe Boada Miquel Matadepera i Sant Llorenc del Munt Mes de mil anys d historia 2º volumen s 186 202 Ballbe Boada Miquel Matadepera i Sant Llorenc del Munt Mes de mil anys d historia 2º volumen s 114 115 Ballbe Boada Miquel Matadepera i Sant Llorenc del Munt Mes de mil anys d historia 2º volumen s 13 31 38 PARC NATURAL SANT LLORENC DEL MUNT I L OBAC Genially angl Procitovano 22 travnya 2024 Ballbe Boada Miquel Matadepera i Sant Llorenc del Munt Mes de mil anys d historia 2º volumen s 132 135 177 178 Ferrando Roig Antoni Els castells del rodal del Montcau s 17 19