Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (липень 2016) |
Семюел Річардсон(англ. Samuel Richardson; 19 серпня 1689, Дербішир — 4 липня 1761, Лондон) — англійський письменник та авторитетний друкар, який видав близько 500 різноманітних праць. Народився в сім'ї столяра. Працював складачем, коректором. Пізніше став власником невеликої друкарні, одружившись із донькою її колишнього господаря. Відомим став у досить зрілому віці (на той час письменникові було приблизно 50 років). Найвизначнішими у творчості Річардсона є три епістолярних романи : (1740), (1747—1748) та (1753), які принесли письменникові світову популярність. Семюел Річардсон заклав підвалини соціально-психологічного роману Нового часу і водночас оновив епістолярну форму розповіді. Наприкінці життя очолював Лондонську Гільдію Видавців — посада ця, за його власним визнанням, була «такою ж прибутковою, як і почесною». Старість провів у матеріальному достатку, оточений пошаною і популярністю.
| Семюел Річардсон | ||||
|---|---|---|---|---|
| Samuel Richardson | ||||
 Портрет Семюела Річардсона. Художник — , 1750 р. | ||||
| Народився | 19 серпня 1689[1][2][…], 19 серпня 1687[4] або 31 липня 1689[5] Дербішир, Англія або d, Амбер-Веллі, Дербішир[d], Дербішир, Англія[5] | |||
| Помер | 4 липня 1761[6][7][…] Лондон, Королівство Велика Британія[5] | |||
| Громадянство |  Англія | |||
| Діяльність | Письменник, друкар, публіціст | |||
| Мова творів | Англійська | |||
| Напрямок | Сентименталізм | |||
| Жанр | Епістолярний роман | |||
| Конфесія | англіканство | |||
| | ||||
 Семюел Річардсон у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Біографія
Річардсон народився у родині Семюела й Елізабет Річардсон і був одним із дев'яти дітей. Його батько був столяром, непоганим конструктором і архітектором.
Ще в дитинстві Річардсон славився вмінням писати листи. Будучи першим учнем приватної граматичної школи Christ's Hospital, 13- річний Семюел писав листи за своїх неосвічених друзів і знайомих, допомагав сусідським дівчатам вести переписку з шанувальниками.
У 1706 році 17-річного Річардсона було віддано на навчання у велику лондонську типографію, де його наставником став друкар Джон Уаільд. Незабаром хлопець став підмайстром, потім майстром, потім, як він сам писав, «стовпом усієї справи». Але як і раніше з любов'ю та готовністю він брався за написання листів. Часто звертались до молодого Річардсона бідні дівчата-служниці з проханням написати листа батькам у село, або нареченому, або підступному викрадачеві дівочої честі. Річардсон не тільки удосконалював свій епістолярний стиль — зростало його знання людського серця, людських доль.
Річардсон не збирався ставати письменником, так далеко його мрії не заходили. Він мріяв одружитись з гарненькою дівчиною з непоганим приданим і стати власником типографії. Це йому вдалося: 23 листопада 1721 року Річардсон одружився з Мартою Вайлд, донькою свого колишнього працедавця, виключно з фінансових міркувань, хоча Річардсон і стверджував, що між ним і Мартою було палке почуття. Незабаром він перевіз її до себе у друкарський магазин, який одночасно слугував йому будинком. Справи Річардсона пішли вгору, він відкрив свою друкарсько-видавницьку справу й очолював її аж до самої смерті. За десять років шлюбу у Річардсона народилося шестеро дітей, але живою залишилася тільки одна донька.
Після смерті дружини у 1731 році Річардсон одружився з Елізабет Лік але з їхніх шести дітей тільки чотири доньки дожили до повноліття. Типографський бізнес процвітав, але у Річардсона так і не було спадкоємця, який зміг би успадкувати справу: його племінник Томас Верре також помер молодим. У своїй друкарні Річардсон видав понад 500 книг.
Семюел Річардсон помер 4 липня 1761 року в Лондоні у матеріальному достатку, оточений пошаною і популярністю.
Творчість
Тільки у віці 50-ти років Річардсон звернувся до літератури. Він вів велику переписку з жінками різних класів, тому відрізнявся глибоким розумінням жіночої психології. Саме це наклало відбиток на його подальшу творчість.
Річардсон у ролі видавця спілкувався з письменниками; він багато читав і уважно спостерігав за навколишнім життям. Йому здавалося, що повсякденне життя звичайних людей є не менш цікавим, ніж заморські пригоди. А ще він помітив, що справжнім стимулом людських дій, подвигів і злочинів, джерелом горя і радощів найчастіше виявляється любов.
Звернутися до зображення повсякденного життя і зробити основним стрижнем роману любов — це був крок уперед у сфері англійського роману XVIII століття.
Яка форма якнайкраще підходить для роману про кохання, про почуття і вчинки звичайних людей? Річардсон обрав засвоєну їм з дитинства — епістолярну. Усі його книги — романи в листах.
Спочатку за порадою друзів [en] і Джона Осборна він задумав видати листовник «Посібник до написання галантних листів» — зібрання зразків листів на всі випадки життя. Цього листовника було складено і опубліковано.
Три романи
Працюючи над листовником, Річардсон виділив одну життєву ситуацію: дівчина-служниця піддається любовним переслідуванням свого господаря і пише про це своїм батькам у село з проханням забрати її додому. З цього задуму й народився роман «Памела, або ж Винагороджена доброчесність» ([en]», 1740). Він написаний у формі листів і, таким чином, є одним із перших зразків епістолярного жанру. Героїня, бідна молода дівчина-селянка Памела Ендрюс, служить у багатої знатної дами, так званої леді В. Легковажний син цієї дами, містер Б.,вживає різних заходів, аби спокусити дівчину, але вона чинить йому гідний опір. Вражений доброчесністю Памели, юнак по-справжньому закохується у неї, і тоді вона вступає з ним у законний шлюб.
Прославляючи в образі Памели чесноти своєї соціальної верстви — ощадливість, заповзятливість, побожність, непохитність моральних принципів, Річардсон водночас утверджує своїм романом просвітницький, демократичний і гуманістичний ідеал. Послаблення демократичного пафосу у III і IV частинах роману, де колишня скромна Памела постає у ролі заможної світської пані, посилення у заключних епізодах моралізаторських інтенцій значно зменшує художню силу твору.
Інтерес, який роман Річардсона викликав у сучасників, значною мірою можна пояснити реалізмом у зображенні характерів та обставин, навіть незважаючи на деяку його ідеалізацію. Читачки з усіх верств суспільства зачитувалися ним, пастори з церковних кафедр рекомендували молодим прихожанкам нову книгу як зразок доброчесності. У 1741 році Річардсон опублікував продовженя «Памели», у якому прагнув показати, що Памела виявилася гідною дружиною поміщика. «Переписка Памели в її піднесеному стані з різними знатними особами» — такою була назва тієї книги. Відома обмеженість і обережність Річардсона виявилася в побожних міркуваннях і розсудливих порадах Памели.
Однак «Памела» викликала не тільки захоплення. Навколо твору одразу ж спалахнула жвава полеміка, учасники якої активно сперечалися як про суто мистецькі, так і змістові аспекти роману. Зокрема, читачі зауважували, що, попри всі свої безперечні переваги, епістолярна форма, однак, хибує певною умовністю: якби Памела справді написала усі ті листи, у яких вона розповідає про перипетії свого життя, то їй було б ніколи виконувати обов'язки служниці.
Особливо гостро з приводу щасливого вирішення тієї складної ситуації, у якій опинилася Памела, виступив Г. Філдінґ. Він, зокрема, написав пародію на роман Річардсона, іронічно перейменувавши Памелу на Шамелу (від англ. «shame» — «сором»). Полемічним стосовно Річардсона виявився і роман Філдінґа «Історія пригод Джозефа Ендрюса та його друга містера Абрагама Адамса» (1742), у якому він у дусі послідовного демократизму розповідає про життя брата Памели.
У 1747 році з'явився найкращий роман Річардсона «Клариса, або Історія юної леді» ([en]»). На відміну від першого, він мав трагічний кінець й складніший зміст. Складнішою стала і форма роману. Це також роман у листах, але це вже листи не однієї особи, а листування багатьох осіб; у листах висвітлені різноманітні, іноді протилежні точки зору, різноманітні характери. Психологічна майстерність письменника значно зросла. Річардсону вдалося силою літературного таланту перемогти, подолати власну схильність до моралізаторства. Роман виявився яскравою та щирою картиною «приватного життя».
Сюжет твору ґрунтується на історії життя Клариси Ґарлоу, дівчини із заможної і шанованої буржуазної родини. Кларису спокусив легковажний Ловелас, і це настільки її приголомшило, що вона помирає від розпачу. Даремно Ловелас, розкаявшись у своїх гріхах, благає її стати дружиною. У фіналі роману він гине від руки двоюрідного брата Клариси, котрий викликав Ловеласа на дуель. Критика егоїзму й аморальності аристократів поєднується у романі з критикою егоїзму буржуазії. Брати та сестри Клариси ненавидять її через спадщину, яку дівчині залишив дід. Крім того, Кларису намагаються примусити вийти заміж за немилого їй багатія Сомса, провокуючи, таким чином, її втечу з дому разом із Ловеласом. Реалізм зображення сягає тут найвищої сили. Складність і багатоплановість образів Клариси і Ловеласа здобули високу оцінку у читачів та критиків.
Роман виходив частинами, і вся Англія з нетерпінням чекала продовження і щасливого повороту в долі Клариси і Ловеласа. Якийсь молодий офіцер навіть намагався викликати 60-річного Річардсона на дуель, тому що його наречена гірко оплакувала долю Клариси і сказала, що взагалі не вийде заміж, якщо міс Клариса помре. Гіркі докори рідних і знайомих сипалися на Річардсона за те, що він прирік своїх героїв на загибель, замість того, щоб успішно їх одружити.
Ім'я Ловеласа стало загальним, позначаючи розпусну і легковажну людину. Його образ був змальований так жваво і художньо виразно, що мимоволі став центром твору і викликав до себе певні симпатії читача. Річардсон був засмучений, що його негативний герой виявився загальним улюбленцем. Він бачив у цьому якусь свою помилку і вирішив виправити її — створити насправді доброчесного героя, який витіснив би Ловеласа з сердець читачок. Так з'явився останній роман Річардсона «Історія сера Чарлза Ґрандісона»([en]», 1754) — найслабший серед трьох його романів.
Образ Ґрандісона, який, на думку письменника, мав стати позитивним антиподом Ловеласа, своєрідним уособленням доброчесності та порядності, виявився доволі невиразним. Ґрандісон виступає у романі як прибічник «золотої середини», компромісної дипломатії. Його стосунки з італійкою Клементиною й англійкою міс Гаррієт Байрон свідчать про його раціоналізм, прагнення до спокійного, врівноваженого буття. Якщо Клементина лякає його своєю неврівноваженістю, зумовленою пристрасністю її натури, то в міс Байрон він понад усе цінує її англійську стриманість. Міс Байрон, між іншим, зауважує, що якби Ґрандісон опинився на місці Адама, то він був би «достатньо галантним у ставленні до своєї пропащої дружини, щоби висловити глибокий жаль з приводу її помилки; але однаково виконав би свій обов'язок, поклавшись на ласку Всевишнього, на Його мудрий розсуд, і дозволивши знищити Його першу Єву і дати йому іншу». Роман про Ґрандісона теж мав успіх (особливо серед молодих дівчат), але серйозніші критики поставилися до нього з відтінком іронії.
Річардсон і філософія Шефтсбері
У своїх романах «Памела, або ж Винагороджена доброчесність» (1740), «Клариса, або історія юної леді» (1747—1748) та «Історія сера Чарльза Ґрандісона» (1753) Річардсон намагався створити образ людини з яскраво вираженими моральними достоїнствами, який після нього був зафіксований терміном «позитивний герой». Носієм вищих моральних чеснот він обирає представника нижчих соціальних верств.
Річардсон спирається на моральну філософію лорда Шефтсбері. У своїх надзвичайно популярних протягом усього XVIII ст. працях «Дослідження щодо доброчесності» (1699) і «Характеристики людей, звичаїв, думок, часів» (1711) англійський філософ обстоював думку про те, що вищим принципом людського буття є не знання, а доброчесність, тобто піднесена мораль. Доброчесність є сама по собі благо і винагорода. Отже, щастя людини полягає у гармонії людини з собою, в усвідомленні виконаного морального обов'язку, а не у знанні істини. Щасливою людину роблять альтруїстичні почуття, співчуття, милосердя. Шефтсбері вважав, що моральні почуття мають вроджений характер і допомагають людині не тільки розпізнавати справедливість, доброчесність тощо, а й внутрішньо протистояти несправедливості, пороку тощо Можемо говорити, що Шефтсбері намагався піддати реальність «суду почуттів» — на противагу «суду розуму» просвітників-раціоналістів. З іншого погляду його (філософія) характеризується єдністю почуттів і розуму.
Естетична програма Річардсона
Річардсон бачив завдання літератури в дусі англійського пуританства в тому, щоб «якомога приємніше й переконливіше прищеплювати в серцях людей релігію і моральність, і являти піднесені зразки виконання батьківських і синівських обов'язків і обов'язків громадянських, робити ненависним порок і прищеплювати любов до доброчесності». Філософія Шефстбері дала йому переконання, що людина може подолати руйнівний вплив зовнішнього середовища, спираючись на внутрішні духовні сили, на вроджену власну моральність, що для того часу була прогресивна думка.
Епістолярний стиль
Річардсон започаткував прогресивний для літератури XVIII ст. епістолярний стиль, який давав можливість розкрити душевні переживання людини її власними словами. Панівним прийомом є рефлексія — самоаналіз, якому герой піддає власні вчинки, переживання, думки. Досить повільна дія чергується з численними вставками морально-повчального характеру, цитатами з Біблії і філософів-моралістів тощо.
Дідро і Пушкін про Річардсона
Дені Дідро відобразив загальне захоплення своєї доби Річардсоном, написавши в його некролозі такі слова: «О Річардсоне, Річардсоне, — єдина людина в моїх очах! Ти назавжди залишишся серед моїх улюблених письменників. Пригнічений злиднями, я продам усі свої книжки, але тебе я збережу на одній поличці з Мойсеєм, Гомером, Евріпідом і Софоклом». Можна помітити, що у своїй «Черниці» Дідро переніс Річардсонову героїню в екстремальні умови котолицького монастиря, де вона також виживає завдяки вродженій моральності. Проте якщо Річардсон безумовно підносить моральний світ своїх героїнь над низістю оточення, то у Дідро особистість і ворожий світ опиняються на рівних, а відкритий фінал його повісті не дає однозначної відповіді, хто ж переможе.
Олександр Пушкін також об'єктивно виразив сприйняття Річардсона — але уже в пізнішу епоху, коли писав про «роман старинный, отменно длинный, длинный, длинный, нравоучительный и чинный, без драматических затей». Усе найкраще у Річардсона взяли і розвинули Дідро, Руссо і Гете, а сам метр невдовзі був забутий.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Babelio — 2007.
- Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118600346 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2007.
Література
- Шалагінов Б. Б. Зарубіжна література: Від античності до початку ХІХст.: Іст.-естет. нарис. — К.: Вид. дім «КМ Академія», 2004.
- Гражданская З. Т. От Шекспира до Шоу: Англ. писатели XVI—XX вв. Кн. для учащихся. — М.: Просвещение, 1982.
- Елистратова А. А. Английский роман эпохи Просвещения. — М., 1966.
- Елистратова А. А. История английской литературы. — М.; Л., 1945. Т. 1. Вып. 2.
- История зарубежной литературы XVIII века: Учеб. для филос. спец. вузов/ Л. В. Сидорченко, Е. М. Апенко, А. В. Белобратов и др.; Под ред. Л. В. Сидорченко. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Высш. шк.; Изд. центр «Академия» 1999.
Посилання
- Річардсон Семюел // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 493.
- Річардсон Семюел // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 428. — .
- http://az.lib.ru/r/richardson_s/text_0020.shtml
- http://www.biografguru.ru/about/richardson/?q=4054&p=1
- http://reff.net.ua/5191-Semyuel_Richardson.html
- http://eur-lang.narod.ru/histart/xviii/richardson.html
- http://darim.info/forum/topic_234
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lipen 2016 Semyuel Richardson angl Samuel Richardson 19 serpnya 1689 Derbishir 4 lipnya 1761 London anglijskij pismennik ta avtoritetnij drukar yakij vidav blizko 500 riznomanitnih prac Narodivsya v sim yi stolyara Pracyuvav skladachem korektorom Piznishe stav vlasnikom nevelikoyi drukarni odruzhivshis iz donkoyu yiyi kolishnogo gospodarya Vidomim stav u dosit zrilomu vici na toj chas pismennikovi bulo priblizno 50 rokiv Najviznachnishimi u tvorchosti Richardsona ye tri epistolyarnih romani Pamela abo zh Vinagorodzhena dobrochesnist 1740 Klarisa abo istoriya yunoyi ledi 1747 1748 ta Istoriya sera Charlza Grandisona 1753 yaki prinesli pismennikovi svitovu populyarnist Semyuel Richardson zaklav pidvalini socialno psihologichnogo romanu Novogo chasu i vodnochas onoviv epistolyarnu formu rozpovidi Naprikinci zhittya ocholyuvav Londonsku Gildiyu Vidavciv posada cya za jogo vlasnim viznannyam bula takoyu zh pributkovoyu yak i pochesnoyu Starist proviv u materialnomu dostatku otochenij poshanoyu i populyarnistyu Semyuel RichardsonSamuel RichardsonPortret Semyuela Richardsona Hudozhnik Dzhozef Hajmor 1750 r Narodivsya19 serpnya 1689 1689 08 19 1 2 19 serpnya 1687 1687 08 19 4 abo 31 lipnya 1689 1689 07 31 5 Derbishir Angliya abo Mackworthd Amber Velli Derbishir d Derbishir Angliya 5 Pomer4 lipnya 1761 1761 07 04 6 7 London Korolivstvo Velika Britaniya 5 Gromadyanstvo AngliyaDiyalnistPismennik drukar publicistMova tvorivAnglijskaNapryamokSentimentalizmZhanrEpistolyarnij romanKonfesiyaanglikanstvo Semyuel Richardson u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Richardson Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 2 1 Tri romani 2 2 Richardson i filosofiya Sheftsberi 3 Estetichna programa Richardsona 4 Epistolyarnij stil 5 Didro i Pushkin pro Richardsona 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaBiografiyared Richardson narodivsya u rodini Semyuela j Elizabet Richardson i buv odnim iz dev yati ditej Jogo batko buv stolyarom nepoganim konstruktorom i arhitektorom She v ditinstvi Richardson slavivsya vminnyam pisati listi Buduchi pershim uchnem privatnoyi gramatichnoyi shkoli Christ s Hospital 13 richnij Semyuel pisav listi za svoyih neosvichenih druziv i znajomih dopomagav susidskim divchatam vesti perepisku z shanuvalnikami U 1706 roci 17 richnogo Richardsona bulo viddano na navchannya u veliku londonsku tipografiyu de jogo nastavnikom stav drukar Dzhon Uaild Nezabarom hlopec stav pidmajstrom potim majstrom potim yak vin sam pisav stovpom usiyeyi spravi Ale yak i ranishe z lyubov yu ta gotovnistyu vin bravsya za napisannya listiv Chasto zvertalis do molodogo Richardsona bidni divchata sluzhnici z prohannyam napisati lista batkam u selo abo narechenomu abo pidstupnomu vikradachevi divochoyi chesti Richardson ne tilki udoskonalyuvav svij epistolyarnij stil zrostalo jogo znannya lyudskogo sercya lyudskih dol Richardson ne zbiravsya stavati pismennikom tak daleko jogo mriyi ne zahodili Vin mriyav odruzhitis z garnenkoyu divchinoyu z nepoganim pridanim i stati vlasnikom tipografiyi Ce jomu vdalosya 23 listopada 1721 roku Richardson odruzhivsya z Martoyu Vajld donkoyu svogo kolishnogo pracedavcya viklyuchno z finansovih mirkuvan hocha Richardson i stverdzhuvav sho mizh nim i Martoyu bulo palke pochuttya Nezabarom vin pereviz yiyi do sebe u drukarskij magazin yakij odnochasno sluguvav jomu budinkom Spravi Richardsona pishli vgoru vin vidkriv svoyu drukarsko vidavnicku spravu j ocholyuvav yiyi azh do samoyi smerti Za desyat rokiv shlyubu u Richardsona narodilosya shestero ditej ale zhivoyu zalishilasya tilki odna donka Pislya smerti druzhini u 1731 roci Richardson odruzhivsya z Elizabet Lik ale z yihnih shesti ditej tilki chotiri donki dozhili do povnolittya Tipografskij biznes procvitav ale u Richardsona tak i ne bulo spadkoyemcya yakij zmig bi uspadkuvati spravu jogo pleminnik Tomas Verre takozh pomer molodim U svoyij drukarni Richardson vidav ponad 500 knig Semyuel Richardson pomer 4 lipnya 1761 roku v Londoni u materialnomu dostatku otochenij poshanoyu i populyarnistyu Tvorchistred nbsp Semyuel Richardson Tilki u vici 50 ti rokiv Richardson zvernuvsya do literaturi Vin viv veliku perepisku z zhinkami riznih klasiv tomu vidriznyavsya glibokim rozuminnyam zhinochoyi psihologiyi Same ce naklalo vidbitok na jogo podalshu tvorchist Richardson u roli vidavcya spilkuvavsya z pismennikami vin bagato chitav i uvazhno sposterigav za navkolishnim zhittyam Jomu zdavalosya sho povsyakdenne zhittya zvichajnih lyudej ye ne mensh cikavim nizh zamorski prigodi A she vin pomitiv sho spravzhnim stimulom lyudskih dij podvigiv i zlochiniv dzherelom gorya i radoshiv najchastishe viyavlyayetsya lyubov Zvernutisya do zobrazhennya povsyakdennogo zhittya i zrobiti osnovnim strizhnem romanu lyubov ce buv krok upered u sferi anglijskogo romanu XVIII stolittya Yaka forma yaknajkrashe pidhodit dlya romanu pro kohannya pro pochuttya i vchinki zvichajnih lyudej Richardson obrav zasvoyenu yim z ditinstva epistolyarnu Usi jogo knigi romani v listah Spochatku za poradoyu druziv Charlza Rivingtona en i Dzhona Osborna vin zadumav vidati listovnik Posibnik do napisannya galantnih listiv zibrannya zrazkiv listiv na vsi vipadki zhittya Cogo listovnika bulo skladeno i opublikovano Tri romanired nbsp Originalna obkladinka romanu Pamela abo zh Vinagorodzhena dobrochesnist Pracyuyuchi nad listovnikom Richardson vidiliv odnu zhittyevu situaciyu divchina sluzhnicya piddayetsya lyubovnim peresliduvannyam svogo gospodarya i pishe pro ce svoyim batkam u selo z prohannyam zabrati yiyi dodomu Z cogo zadumu j narodivsya roman Pamela abo zh Vinagorodzhena dobrochesnist Pamela or Virtue Rewarded en 1740 Vin napisanij u formi listiv i takim chinom ye odnim iz pershih zrazkiv epistolyarnogo zhanru Geroyinya bidna moloda divchina selyanka Pamela Endryus sluzhit u bagatoyi znatnoyi dami tak zvanoyi ledi V Legkovazhnij sin ciyeyi dami mister B vzhivaye riznih zahodiv abi spokusiti divchinu ale vona chinit jomu gidnij opir Vrazhenij dobrochesnistyu Pameli yunak po spravzhnomu zakohuyetsya u neyi i todi vona vstupaye z nim u zakonnij shlyub Proslavlyayuchi v obrazi Pameli chesnoti svoyeyi socialnoyi verstvi oshadlivist zapovzyatlivist pobozhnist nepohitnist moralnih principiv Richardson vodnochas utverdzhuye svoyim romanom prosvitnickij demokratichnij i gumanistichnij ideal Poslablennya demokratichnogo pafosu u III i IV chastinah romanu de kolishnya skromna Pamela postaye u roli zamozhnoyi svitskoyi pani posilennya u zaklyuchnih epizodah moralizatorskih intencij znachno zmenshuye hudozhnyu silu tvoru Interes yakij roman Richardsona viklikav u suchasnikiv znachnoyu miroyu mozhna poyasniti realizmom u zobrazhenni harakteriv ta obstavin navit nezvazhayuchi na deyaku jogo idealizaciyu Chitachki z usih verstv suspilstva zachituvalisya nim pastori z cerkovnih kafedr rekomenduvali molodim prihozhankam novu knigu yak zrazok dobrochesnosti U 1741 roci Richardson opublikuvav prodovzhenya Pameli u yakomu pragnuv pokazati sho Pamela viyavilasya gidnoyu druzhinoyu pomishika Perepiska Pameli v yiyi pidnesenomu stani z riznimi znatnimi osobami takoyu bula nazva tiyeyi knigi Vidoma obmezhenist i oberezhnist Richardsona viyavilasya v pobozhnih mirkuvannyah i rozsudlivih poradah Pameli Odnak Pamela viklikala ne tilki zahoplennya Navkolo tvoru odrazu zh spalahnula zhvava polemika uchasniki yakoyi aktivno sperechalisya yak pro suto mistecki tak i zmistovi aspekti romanu Zokrema chitachi zauvazhuvali sho popri vsi svoyi bezperechni perevagi epistolyarna forma odnak hibuye pevnoyu umovnistyu yakbi Pamela spravdi napisala usi ti listi u yakih vona rozpovidaye pro peripetiyi svogo zhittya to yij bulo b nikoli vikonuvati obov yazki sluzhnici Osoblivo gostro z privodu shaslivogo virishennya tiyeyi skladnoyi situaciyi u yakij opinilasya Pamela vistupiv G Filding Vin zokrema napisav parodiyu na roman Richardsona ironichno perejmenuvavshi Pamelu na Shamelu vid angl shame sorom Polemichnim stosovno Richardsona viyavivsya i roman Fildinga Istoriya prigod Dzhozefa Endryusa ta jogo druga mistera Abragama Adamsa 1742 u yakomu vin u dusi poslidovnogo demokratizmu rozpovidaye pro zhittya brata Pameli nbsp Originalna obkladinka romanu Klarisa abo Istoriya yunoyi ledi U 1747 roci z yavivsya najkrashij roman Richardsona Klarisa abo Istoriya yunoyi ledi Clarissa or the History of a Young Lady comprehending the most important concerns of private life and particularly shewing the distresses that may attend the misconduct both of parents and children in relation to marriage en Na vidminu vid pershogo vin mav tragichnij kinec j skladnishij zmist Skladnishoyu stala i forma romanu Ce takozh roman u listah ale ce vzhe listi ne odniyeyi osobi a listuvannya bagatoh osib u listah visvitleni riznomanitni inodi protilezhni tochki zoru riznomanitni harakteri Psihologichna majsternist pismennika znachno zrosla Richardsonu vdalosya siloyu literaturnogo talantu peremogti podolati vlasnu shilnist do moralizatorstva Roman viyavivsya yaskravoyu ta shiroyu kartinoyu privatnogo zhittya Syuzhet tvoru gruntuyetsya na istoriyi zhittya Klarisi Garlou divchini iz zamozhnoyi i shanovanoyi burzhuaznoyi rodini Klarisu spokusiv legkovazhnij Lovelas i ce nastilki yiyi prigolomshilo sho vona pomiraye vid rozpachu Daremno Lovelas rozkayavshis u svoyih grihah blagaye yiyi stati druzhinoyu U finali romanu vin gine vid ruki dvoyuridnogo brata Klarisi kotrij viklikav Lovelasa na duel Kritika egoyizmu j amoralnosti aristokrativ poyednuyetsya u romani z kritikoyu egoyizmu burzhuaziyi Brati ta sestri Klarisi nenavidyat yiyi cherez spadshinu yaku divchini zalishiv did Krim togo Klarisu namagayutsya primusiti vijti zamizh za nemilogo yij bagatiya Somsa provokuyuchi takim chinom yiyi vtechu z domu razom iz Lovelasom Realizm zobrazhennya syagaye tut najvishoyi sili Skladnist i bagatoplanovist obraziv Klarisi i Lovelasa zdobuli visoku ocinku u chitachiv ta kritikiv Roman vihodiv chastinami i vsya Angliya z neterpinnyam chekala prodovzhennya i shaslivogo povorotu v doli Klarisi i Lovelasa Yakijs molodij oficer navit namagavsya viklikati 60 richnogo Richardsona na duel tomu sho jogo narechena girko oplakuvala dolyu Klarisi i skazala sho vzagali ne vijde zamizh yaksho mis Klarisa pomre Girki dokori ridnih i znajomih sipalisya na Richardsona za te sho vin pririk svoyih geroyiv na zagibel zamist togo shob uspishno yih odruzhiti nbsp Originalna obkladinka romanu Istoriya sera Charlza Grandisona Im ya Lovelasa stalo zagalnim poznachayuchi rozpusnu i legkovazhnu lyudinu Jogo obraz buv zmalovanij tak zhvavo i hudozhno virazno sho mimovoli stav centrom tvoru i viklikav do sebe pevni simpatiyi chitacha Richardson buv zasmuchenij sho jogo negativnij geroj viyavivsya zagalnim ulyublencem Vin bachiv u comu yakus svoyu pomilku i virishiv vipraviti yiyi stvoriti naspravdi dobrochesnogo geroya yakij vitisniv bi Lovelasa z serdec chitachok Tak z yavivsya ostannij roman Richardsona Istoriya sera Charlza Grandisona The History of Sir Charles Grandison en 1754 najslabshij sered troh jogo romaniv Obraz Grandisona yakij na dumku pismennika mav stati pozitivnim antipodom Lovelasa svoyeridnim uosoblennyam dobrochesnosti ta poryadnosti viyavivsya dovoli neviraznim Grandison vistupaye u romani yak pribichnik zolotoyi seredini kompromisnoyi diplomatiyi Jogo stosunki z italijkoyu Klementinoyu j anglijkoyu mis Garriyet Bajron svidchat pro jogo racionalizm pragnennya do spokijnogo vrivnovazhenogo buttya Yaksho Klementina lyakaye jogo svoyeyu nevrivnovazhenistyu zumovlenoyu pristrasnistyu yiyi naturi to v mis Bajron vin ponad use cinuye yiyi anglijsku strimanist Mis Bajron mizh inshim zauvazhuye sho yakbi Grandison opinivsya na misci Adama to vin buv bi dostatno galantnim u stavlenni do svoyeyi propashoyi druzhini shobi visloviti glibokij zhal z privodu yiyi pomilki ale odnakovo vikonav bi svij obov yazok poklavshis na lasku Vsevishnogo na Jogo mudrij rozsud i dozvolivshi znishiti Jogo pershu Yevu i dati jomu inshu Roman pro Grandisona tezh mav uspih osoblivo sered molodih divchat ale serjoznishi kritiki postavilisya do nogo z vidtinkom ironiyi Richardson i filosofiya Sheftsberired U svoyih romanah Pamela abo zh Vinagorodzhena dobrochesnist 1740 Klarisa abo istoriya yunoyi ledi 1747 1748 ta Istoriya sera Charlza Grandisona 1753 Richardson namagavsya stvoriti obraz lyudini z yaskravo virazhenimi moralnimi dostoyinstvami yakij pislya nogo buv zafiksovanij terminom pozitivnij geroj Nosiyem vishih moralnih chesnot vin obiraye predstavnika nizhchih socialnih verstv Richardson spirayetsya na moralnu filosofiyu lorda Sheftsberi U svoyih nadzvichajno populyarnih protyagom usogo XVIII st pracyah Doslidzhennya shodo dobrochesnosti 1699 i Harakteristiki lyudej zvichayiv dumok chasiv 1711 anglijskij filosof obstoyuvav dumku pro te sho vishim principom lyudskogo buttya ye ne znannya a dobrochesnist tobto pidnesena moral Dobrochesnist ye sama po sobi blago i vinagoroda Otzhe shastya lyudini polyagaye u garmoniyi lyudini z soboyu v usvidomlenni vikonanogo moralnogo obov yazku a ne u znanni istini Shaslivoyu lyudinu roblyat altruyistichni pochuttya spivchuttya miloserdya Sheftsberi vvazhav sho moralni pochuttya mayut vrodzhenij harakter i dopomagayut lyudini ne tilki rozpiznavati spravedlivist dobrochesnist tosho a j vnutrishno protistoyati nespravedlivosti poroku tosho Mozhemo govoriti sho Sheftsberi namagavsya piddati realnist sudu pochuttiv na protivagu sudu rozumu prosvitnikiv racionalistiv Z inshogo poglyadu jogo filosofiya harakterizuyetsya yednistyu pochuttiv i rozumu Estetichna programa Richardsonared Richardson bachiv zavdannya literaturi v dusi anglijskogo puritanstva v tomu shob yakomoga priyemnishe j perekonlivishe prisheplyuvati v sercyah lyudej religiyu i moralnist i yavlyati pidneseni zrazki vikonannya batkivskih i sinivskih obov yazkiv i obov yazkiv gromadyanskih robiti nenavisnim porok i prisheplyuvati lyubov do dobrochesnosti Filosofiya Shefstberi dala jomu perekonannya sho lyudina mozhe podolati rujnivnij vpliv zovnishnogo seredovisha spirayuchis na vnutrishni duhovni sili na vrodzhenu vlasnu moralnist sho dlya togo chasu bula progresivna dumka Epistolyarnij stilred Richardson zapochatkuvav progresivnij dlya literaturi XVIII st epistolyarnij stil yakij davav mozhlivist rozkriti dushevni perezhivannya lyudini yiyi vlasnimi slovami Panivnim prijomom ye refleksiya samoanaliz yakomu geroj piddaye vlasni vchinki perezhivannya dumki Dosit povilna diya cherguyetsya z chislennimi vstavkami moralno povchalnogo harakteru citatami z Bibliyi i filosofiv moralistiv tosho Didro i Pushkin pro Richardsonared Deni Didro vidobraziv zagalne zahoplennya svoyeyi dobi Richardsonom napisavshi v jogo nekrolozi taki slova O Richardsone Richardsone yedina lyudina v moyih ochah Ti nazavzhdi zalishishsya sered moyih ulyublenih pismennikiv Prignichenij zlidnyami ya prodam usi svoyi knizhki ale tebe ya zberezhu na odnij polichci z Mojseyem Gomerom Evripidom i Sofoklom Mozhna pomititi sho u svoyij Chernici Didro perenis Richardsonovu geroyinyu v ekstremalni umovi kotolickogo monastirya de vona takozh vizhivaye zavdyaki vrodzhenij moralnosti Prote yaksho Richardson bezumovno pidnosit moralnij svit svoyih geroyin nad nizistyu otochennya to u Didro osobistist i vorozhij svit opinyayutsya na rivnih a vidkritij final jogo povisti ne daye odnoznachnoyi vidpovidi hto zh peremozhe Oleksandr Pushkin takozh ob yektivno viraziv sprijnyattya Richardsona ale uzhe v piznishu epohu koli pisav pro roman starinnyj otmenno dlinnyj dlinnyj dlinnyj nravouchitelnyj i chinnyj bez dramaticheskih zatej Use najkrashe u Richardsona vzyali i rozvinuli Didro Russo i Gete a sam metr nevdovzi buv zabutij Primitkired a b SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Babelio 2007 d Track Q2877812 Arhiv obrazotvorchogo mistectva Chehiya d Track Q107456632 a b v Olomouc City Library regional database d Track Q130368343 Deutsche Nationalbibliothek Record 118600346 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b v Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b LIBRIS Korolivska biblioteka Shveciyi 2007 d Track Q953058d Track Q1798125Literaturared Shalaginov B B Zarubizhna literatura Vid antichnosti do pochatku HIHst Ist estet naris K Vid dim KM Akademiya 2004 Grazhdanskaya Z T Ot Shekspira do Shou Angl pisateli XVI XX vv Kn dlya uchashihsya M Prosveshenie 1982 Elistratova A A Anglijskij roman epohi Prosvesheniya M 1966 Elistratova A A Istoriya anglijskoj literatury M L 1945 T 1 Vyp 2 Istoriya zarubezhnoj literatury XVIII veka Ucheb dlya filos spec vuzov L V Sidorchenko E M Apenko A V Belobratov i dr Pod red L V Sidorchenko 2 e izd ispr i dop M Vyssh shk Izd centr Akademiya 1999 Posilannyared Richardson Semyuel Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 493 Richardson Semyuel Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 428 ISBN 966 692 744 6 https web archive org web 20121114143800 http ukrlit vn ua zaruba biography richardson html http az lib ru r richardson s text 0020 shtml http www biografguru ru about richardson q 4054 amp p 1 http reff net ua 5191 Semyuel Richardson html http eur lang narod ru histart xviii richardson html http darim info forum topic 234 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Semyuel Richardson