Епістолярний стиль — це стильовий різновид мови, який втілюється в таких проявах як листи та епістолярна творчість. Текст, написаний епістолярним стилем, може належати до різних сфер суспільної та індивідуальної свідомості людини та може бути стилістично неоднорідним. Не всі науковці вважають його самостійним стилем, а приписують його до підстилю розмовного стилю.
Визначення епістолярного стилю
Епістолярний стиль (лат. epistola (epistula) — лист, подання) — функціональний різновид літературної мови, який обслуговує сферу письмових приватних або приватно-офіційних відносин. Уживаний переважно в листуванні, яке, відповідно до теми й мети послання, існуючих традицій, взаємин кореспондентів, особистості автора, його настрою в момент написання, поділяють на «родинно-побутове, інтимно-товариське, приватно-ділове тощо».
Сфера використання
Сфера використання епістолярного стилю мови не має чітко окреслених меж — це побут, інтимне життя, виробництво, політика, наука, мистецтво, діловодство. Отже, сферою використання є офіційні міжколективні й міжособистісні стосунки та неофіційні особисті зв'язки.
Основне призначення
Основне призначення епістолярного стилю — регулювання правових, ділових, виробничих контактів, зв'язків між суб'єктами правових відносин, ділового партнерства та підтримка стосунків в родинах і дружніх колах. Отже, призначення епістолярного стилю — обслуговувати спілкування людей у всіх сферах їхнього життя у формі листів.
Тематика та зміст
Важливими рисами листа є елементи монологу й діалогу, тематична оформленість, визначення учасників спілкування. Власне, листування - це своєрідний письмовий діалог. Як визначила у своїй праці Кочерга С. О., стрижнем розрізнення листів є їхня приватність, при чому приватною може бути і ділова кореспонденція. У кожному листі, передусім, названий відправник та одержувач, що передбачає і зміну цих ролей у подальшому листуванні.
За тематикою й змістом листи можуть бути найрізноманітнішими в залежності від сфери їх використання та інтересів адресатів. Листування поділяється на два типи: офіційне (службове) та неофіційне (приватне).
Офіційним є листування між державними органами, установами, організаціями та між службовими особами, які підтримують офіційні стосунки. Таке листування входить до сфери офіційно-ділового стилю.
Неофіційне (приватне) листування відбувається між особами, які мають неофіційні стосунки. Воно має переважно побутовий характер — родинний, інтимний, дружній — і перебуває у сфері дії усного розмовного стилю. Тому не всі стилісти визначають епістолярний стиль, вважаючи його писемним різновидом (підстилем) усного розмовного.
Крім листів до епістолярного стилю відносять щоденники, мемуари, записники, нотатки, календарі.
Основні ознаки
- персональність;
- інформаційна цілеспрямованість (зазвичай на конкретного адресата);
- авторське «я»;
- наявність певної композиції: початок, що містить шанобливе звертання; головна частина, у якій розкривається зміст листа; кінцівка, де підсумовується написане, та іноді постскриптум (P.S. — приписка до закінченого листа після підпису).
Основні мовні засоби
- адресація, межі мовного етикету, стандартність висловів у ділових листах;
- різнотемна конкретним змістом лексика, вільний виклад змісту у приватних листах;
- емоційно-експресивні засоби, варіантність норм і особливості порушення їх в інтимному листуванні;
- поєднання компонентів художнього, публіцистичного й розмовного стилів та вироблення індивідуального авторського образу в листах-сповідях, листах-творах, листах-інформаціях.
Історія розвитку епістолярного стилю
Епістолярій — листування приватного характеру, що має історико-культурне значення. Епістолярний рід у літературі має свою давню історію і бере свій початок ще з античності. Зразками ранньої епістолярної літератури багаті грецька та римська літератури (листи Цицерона, Горація, Сенеки, Плінія Молодшого та ін.)
Давні риторики навіть ввели правила листування і створювали зразки листів. Вони наголошували на відмінності епістолярної і літературно-художньої творчості. Листи могли бути різними за змістом, тому що обслуговували багато сфер людського життя. Тому, з часом, з'явилися так звані «письмовники», котрі подавали зразки листів майже для кожного окремого випадку життя.
Впродовж довгих років формувалася канонічна структура листа. У класичному варіанті вона мала містити: привітання (воно включало і звертання); домагання прихильності; розповідь; прохання; закінчення-прощання. Кожний лист мав містити хоча б два з цих компонентів, включно з обов'язковими змістовими формулами: вияв радості з приводу отримання, що прив'язувало цей лист до попереднього; запитання про стан здоров'я і стан справ; перед закінченням листа твердження про те, що «більш нема про що писати» і т. ін. З часом з'явилося спеціальне позначення P. S. («post scriptum»- «після написаного»), що означало необхідність суттєвої дописки, важливої інформації.
Український епістолярій почав формуватися ще за часів Київської Русі, на яку мала великий вплив антична традиція. У добу Литовської Русі було введено у листи кліше князівських грамот (називався титул, ім'я адресата). Протягом ІІ пол. XVII ст. епістолярій активно розвивається і здобуває популярність у зв'язку з появою полемічної літератури. Популярними були відкриті, стилізовані листи. В епоху бароко лист повернувся до звичайної форми — «закритих листів». Історія листування в Україні українською мовою до ХІХ ст. зберегла лише поодинокі факти. Листи українських культурних діячів ХІХ ст. сприяли розвиткові української епістолярної традиції. Залишаючись фактом приватного життя своїх авторів, листи культурних діячів стають фактором культурного життя нації. Це засвідчує епістолярна спадщина таких письменників як Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш, Леся Українка, Василь Стус та інших.
Упродовж століть епістолярний стиль зазнавав змін. Сучасний епістолярний стиль став більш лаконічним (телеграфним), скоротився обсяг обов'язкових раніше вступних звертань та заключних формулювань ввічливості.
Див. також
Посилання
- Зозуляк О. Д., Філіпчук М. В. Інтернет-спілкування як різновид епістолярного стилю [ 10 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Марчук Л. Синергетична основа епістолярного стилю як чинник формування національної ідентичності [ 21 січня 2012 у Wayback Machine.]
Джерела
- Богдан С. (Формули етикету в українському епістолярії) // Урок української; 2003; № 1; с. 30-34.
- Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства. — К. — Одеса, 1991.
- Кочерга С. О. Письменницький епістолярій. — Луцьк: Вежа Друк, 2017.— 220 с.
- Кузьменко В. Г. Письменницький епістолярій в українській літературі процесі ХХ ст. — К.: Інститут літератури України, 1998.
- Мова і духовність нації. — К., 1992.
- Реформатский A.A. Введение в языковедение. — M., 1996.
- Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007
- Українська мова: енциклопедія / редкол.: В. М. Русанівський, О. О. Тараненко, М. П. Зяблюк та ін. — К.: Українська енциклопедія імені М. П. Бажана, 2004. — 821 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Epistolyarnij stil ce stilovij riznovid movi yakij vtilyuyetsya v takih proyavah yak listi ta epistolyarna tvorchist Tekst napisanij epistolyarnim stilem mozhe nalezhati do riznih sfer suspilnoyi ta individualnoyi svidomosti lyudini ta mozhe buti stilistichno neodnoridnim Ne vsi naukovci vvazhayut jogo samostijnim stilem a pripisuyut jogo do pidstilyu rozmovnogo stilyu Viznachennya epistolyarnogo stilyuEpistolyarnij stil lat epistola epistula list podannya funkcionalnij riznovid literaturnoyi movi yakij obslugovuye sferu pismovih privatnih abo privatno oficijnih vidnosin Uzhivanij perevazhno v listuvanni yake vidpovidno do temi j meti poslannya isnuyuchih tradicij vzayemin korespondentiv osobistosti avtora jogo nastroyu v moment napisannya podilyayut na rodinno pobutove intimno tovariske privatno dilove tosho Sfera vikoristannyaSfera vikoristannya epistolyarnogo stilyu movi ne maye chitko okreslenih mezh ce pobut intimne zhittya virobnictvo politika nauka mistectvo dilovodstvo Otzhe sferoyu vikoristannya ye oficijni mizhkolektivni j mizhosobistisni stosunki ta neoficijni osobisti zv yazki Osnovne priznachennyaOsnovne priznachennya epistolyarnogo stilyu regulyuvannya pravovih dilovih virobnichih kontaktiv zv yazkiv mizh sub yektami pravovih vidnosin dilovogo partnerstva ta pidtrimka stosunkiv v rodinah i druzhnih kolah Otzhe priznachennya epistolyarnogo stilyu obslugovuvati spilkuvannya lyudej u vsih sferah yihnogo zhittya u formi listiv Tematika ta zmistVazhlivimi risami lista ye elementi monologu j dialogu tematichna oformlenist viznachennya uchasnikiv spilkuvannya Vlasne listuvannya ce svoyeridnij pismovij dialog Yak viznachila u svoyij praci Kocherga S O strizhnem rozriznennya listiv ye yihnya privatnist pri chomu privatnoyu mozhe buti i dilova korespondenciya U kozhnomu listi peredusim nazvanij vidpravnik ta oderzhuvach sho peredbachaye i zminu cih rolej u podalshomu listuvanni Za tematikoyu j zmistom listi mozhut buti najriznomanitnishimi v zalezhnosti vid sferi yih vikoristannya ta interesiv adresativ Listuvannya podilyayetsya na dva tipi oficijne sluzhbove ta neoficijne privatne Oficijnim ye listuvannya mizh derzhavnimi organami ustanovami organizaciyami ta mizh sluzhbovimi osobami yaki pidtrimuyut oficijni stosunki Take listuvannya vhodit do sferi oficijno dilovogo stilyu Neoficijne privatne listuvannya vidbuvayetsya mizh osobami yaki mayut neoficijni stosunki Vono maye perevazhno pobutovij harakter rodinnij intimnij druzhnij i perebuvaye u sferi diyi usnogo rozmovnogo stilyu Tomu ne vsi stilisti viznachayut epistolyarnij stil vvazhayuchi jogo pisemnim riznovidom pidstilem usnogo rozmovnogo Krim listiv do epistolyarnogo stilyu vidnosyat shodenniki memuari zapisniki notatki kalendari Osnovni oznakipersonalnist informacijna cilespryamovanist zazvichaj na konkretnogo adresata avtorske ya nayavnist pevnoyi kompoziciyi pochatok sho mistit shanoblive zvertannya golovna chastina u yakij rozkrivayetsya zmist lista kincivka de pidsumovuyetsya napisane ta inodi postskriptum P S pripiska do zakinchenogo lista pislya pidpisu Osnovni movni zasobiadresaciya mezhi movnogo etiketu standartnist visloviv u dilovih listah riznotemna konkretnim zmistom leksika vilnij viklad zmistu u privatnih listah emocijno ekspresivni zasobi variantnist norm i osoblivosti porushennya yih v intimnomu listuvanni poyednannya komponentiv hudozhnogo publicistichnogo j rozmovnogo stiliv ta viroblennya individualnogo avtorskogo obrazu v listah spovidyah listah tvorah listah informaciyah Istoriya rozvitku epistolyarnogo stilyuEpistolyarij listuvannya privatnogo harakteru sho maye istoriko kulturne znachennya Epistolyarnij rid u literaturi maye svoyu davnyu istoriyu i bere svij pochatok she z antichnosti Zrazkami rannoyi epistolyarnoyi literaturi bagati grecka ta rimska literaturi listi Cicerona Goraciya Seneki Pliniya Molodshogo ta in Davni ritoriki navit vveli pravila listuvannya i stvoryuvali zrazki listiv Voni nagoloshuvali na vidminnosti epistolyarnoyi i literaturno hudozhnoyi tvorchosti Listi mogli buti riznimi za zmistom tomu sho obslugovuvali bagato sfer lyudskogo zhittya Tomu z chasom z yavilisya tak zvani pismovniki kotri podavali zrazki listiv majzhe dlya kozhnogo okremogo vipadku zhittya Vprodovzh dovgih rokiv formuvalasya kanonichna struktura lista U klasichnomu varianti vona mala mistiti privitannya vono vklyuchalo i zvertannya domagannya prihilnosti rozpovid prohannya zakinchennya proshannya Kozhnij list mav mistiti hocha b dva z cih komponentiv vklyuchno z obov yazkovimi zmistovimi formulami viyav radosti z privodu otrimannya sho priv yazuvalo cej list do poperednogo zapitannya pro stan zdorov ya i stan sprav pered zakinchennyam lista tverdzhennya pro te sho bilsh nema pro sho pisati i t in Z chasom z yavilosya specialne poznachennya P S post scriptum pislya napisanogo sho oznachalo neobhidnist suttyevoyi dopiski vazhlivoyi informaciyi Ukrayinskij epistolyarij pochav formuvatisya she za chasiv Kiyivskoyi Rusi na yaku mala velikij vpliv antichna tradiciya U dobu Litovskoyi Rusi bulo vvedeno u listi klishe knyazivskih gramot nazivavsya titul im ya adresata Protyagom II pol XVII st epistolyarij aktivno rozvivayetsya i zdobuvaye populyarnist u zv yazku z poyavoyu polemichnoyi literaturi Populyarnimi buli vidkriti stilizovani listi V epohu baroko list povernuvsya do zvichajnoyi formi zakritih listiv Istoriya listuvannya v Ukrayini ukrayinskoyu movoyu do HIH st zberegla lishe poodinoki fakti Listi ukrayinskih kulturnih diyachiv HIH st spriyali rozvitkovi ukrayinskoyi epistolyarnoyi tradiciyi Zalishayuchis faktom privatnogo zhittya svoyih avtoriv listi kulturnih diyachiv stayut faktorom kulturnogo zhittya naciyi Ce zasvidchuye epistolyarna spadshina takih pismennikiv yak Taras Shevchenko Pantelejmon Kulish Lesya Ukrayinka Vasil Stus ta inshih Uprodovzh stolit epistolyarnij stil zaznavav zmin Suchasnij epistolyarnij stil stav bilsh lakonichnim telegrafnim skorotivsya obsyag obov yazkovih ranishe vstupnih zvertan ta zaklyuchnih formulyuvan vvichlivosti Div takozhMovlennya Kultura movlennya Epistolyarnij roman Epistola EpistolografiyaPosilannyaZozulyak O D Filipchuk M V Internet spilkuvannya yak riznovid epistolyarnogo stilyu 10 chervnya 2015 u Wayback Machine Marchuk L Sinergetichna osnova epistolyarnogo stilyu yak chinnik formuvannya nacionalnoyi identichnosti 21 sichnya 2012 u Wayback Machine DzherelaBogdan S Formuli etiketu v ukrayinskomu epistolyariyi Urok ukrayinskoyi 2003 1 s 30 34 Karpenko Yu O Vstup do movoznavstva K Odesa 1991 Kocherga S O Pismennickij epistolyarij Luck Vezha Druk 2017 220 s Kuzmenko V G Pismennickij epistolyarij v ukrayinskij literaturi procesi HH st K Institut literaturi Ukrayini 1998 Mova i duhovnist naciyi K 1992 Reformatskij A A Vvedenie v yazykovedenie M 1996 Literaturoznavchij slovnik dovidnik za redakciyeyu R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka K VC Akademiya 2007 Ukrayinska mova enciklopediya redkol V M Rusanivskij O O Taranenko M P Zyablyuk ta in K Ukrayinska enciklopediya imeni M P Bazhana 2004 821 s