Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Самуель Стеббінс Боулз англ Samuel Stebbins Bowles 6 січня 1939 19390106 м Нью Гейвен США американський економіст предст

Самуель Боулз

Самуель Боулз

Самуель Стеббінс Боулз (англ. Samuel Stebbins Bowles, 6 січня 1939(19390106), м. Нью-Гейвен, США) — американський економіст, представник неомарксистської політекономії та професор в Массачусетському університеті в Емгерсті, викладач курсів з макроекономіки та теорії інститутів.

Самуель Боулз
Samuel Bowles
image
Народився6 січня 1939(1939-01-06) (85 років)
Нью-Гейвен (Коннектикут)
КраїнаСША
Діяльністьекономіст, викладач університету
Alma mater

Гарвардський університет

Єльський університет
ГалузьЕкономіка
ЗакладГарвардський університет
Массачусетський університет в Емгерсті
Інститут Санта-Фе
Сієнський університет
Науковий ступіньдокторський ступінь[1]
Науковий керівникХолліс Ченері і d[2]
Аспіранти, докторантиd[2]
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук
Нагороди
image Самуель Боулз у Вікісховищі

Біографія

Самуель Боулз народився 6 січня 1939 року в Нью-Гейвен (Коннектикут). Батько Честер Боулз посол США.

Самуель Боулз здобув ступінь бакалавра у Єльському університеті в 1960 році. Учасник російського хору в Єльському університеті. У 1965 році Самуель отримав ступінь доктора філософії економічного факультету Гарвардського університету з дисертацією «Ефективне розподілення ресурсів в освіті: модель планування із застосуванням до Північної Нігерії». Самуель Боулз викладач Гарварду з 1971 року. У 1974 році залишає Гарвард, щоб очолити кафедру економіки Массачусетського університету в Емгерсті, де викладав по 2001 рік. Боулз член редакційної ради журналу «Огляд радикальної політичної економії» (англ. Review for Radical Political Economies) з 1974 по 1976 рік та член організаційного комітету Центру популярної економіки з 1978 року. З 2001 по 2010 рік продовжує викладацьку діяльність у Сієнському університеті. У 2006 році Боулз нагороджений Інститутом глобального розвитку та навколишнього середовища премією Леонтьєва за видатний внесок в економічну теорію.

Робота

Боулз кинув виклик економічним теоріям стосовно тези про те, що вільні ринки та нерівність максимізують ефективність, доводив, що власне зацікавлені фінансові стимули можуть спричинити неефективну поведінку та порушувати мораль суспільства. Він стверджував, що країни з меншою нерівністю, такі як азійські країни, перевершили економіку з більшою нерівністю, наприклад, країни Латинської Америки.

На своєму вебсайті Інституту Санта-Фе Боулз описує два свої основні академічні інтереси: «спільну еволюцію уподобань, інституцій та поведінки з акцентом на моделювання та емпіричне вивчення культурної еволюції, важливість та еволюцію самооцінки в поясненні поведінки та застосування цих досліджень у таких сферах політики, як права інтелектуальної власності, економіка освіти та політика державних перерозподільних програм»; друге стосується «причин та наслідків економічної нерівності, з акцентом на взаємозв'язок між нерівністю в розподілі багатства, неповними контрактами та управлінням господарськими операціями на підприємствах, ринках, родинах та громадах».

Боулз співпрацює зі своїм колишнім колегою Гербертом Гінтісом. Мартін Лютер Кінг-молодший пропонує їм підготувати довідкові матеріали до «Маршу бідних людей» 1968 року.

Самуель Боулз один із засновників ініціативи проекту CORE щодо реформи навчальної програми з економіки, яка спрямована на оновлення навчальної програми для студентів, задля інтеграції такихі теми, як альтруїзм, нерівність та екологічна економіка. С. Боулз — член її керівної групи та автор безкоштовного онлайн-підручника із відкритим доступом під назвою «Економіка».

Сучасні дослідження Боулза включають теоретичну та емпіричну аналітику політичної ієрархії, нерівності багатств та їх еволюції в дуже довгому періоді. Його дослідження з питань культурної та генетичної еволюції оскаржували загальноприйняте економічне припущення, що люди цілком мотивовані власними інтересами. Останні дослідження С. Боулза показували, як організаціям, громадам та націям можна було б краще керувати з огляду на той факт, що альтруїстичні та етичні мотиви є загальними для більшості населення.

Егоїзм проти альтруїзму

Боулз активно досліджує, як люди мотивуються егоїзмом та прагненням максимізувати свій власний дохід порівняно з альтруїзмом та бажанням зробити добру справу. Експерименти в реальному світі показують, що всупереч традиційним економічним теоріям ринкові стимули руйнують співпрацю і є менш ефективними, ніж добровільна, альтруїстична поведінка. Експерименти з поведінки припускають, що "економічні стимули можуть бути контрпродуктивними, коли вони сигналізують про те, що егоїзм — це «адекватна відповідь» та «підривають моральні цінності, які змушують людей діяти альтруїстично».

У більшості випадків «стимули підривають етичні мотиви», оскільки «можуть поставити в рамки проблеми рішення і тим самим запропонувати власний інтерес як відповідну поведінку». Використання ринкової термінології пропонує виправдання для дій, які в іншому випадку були б невиправданими. Економічні структури суспільства створюють людей з різними цінностями.

Нерівність проти економічного успіху

«Який взаємозв'язок між нерівністю та економічним успіхом країн, фірм та місцевих громад?» — запитує Боулз.

В Університеті Берклі Боулз, та інші дослідники оскаржують два погляди, яких дотримуються більшість економістів, а саме те, що нерівність йде поряд з економічним успіхом країни і зменшення економічної нерівності неминуче загрожує ефективності. Наприклад, країни Східної Азії з відносно рівним розподілом доходу різко перевершили країни Латинської Америки з менш рівним розподілом доходів. Інвестиції в харчування, здоров'я та освіту бідних дітей дають не тільки більше економічних можливостей, але й вищі економічні показники. Виникнення економічної теорії свідчить про те, що нерівність може мати несприятливі наслідки.

Група Берклі вивчила чотири питання:

  1. Як нерівність впливає на співпрацю в місцевих громадах, місцеве довкілля та інші суспільні блага, такі як зрошувальна вода, безпека району та інші житлові зручності, рибальство, лісове господарство та пасовища?
  2. Як нерівності впливають на ефективність та продуктивність фермерських господарств, фірм та інших організацій, чи існують ефективніші форми управління?
  3. Як економічні розбіжності серед громадян впливають на переговори, вироблення політики та економічну ефективність на національному рівні?
  4. Якими принципами може керуватися розробка ефективної та вигідної політики для зменшення рівня бідності та розширення економічних можливостей для менш забезпечених?

Публікації

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #120898241 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984

Посилання

  1. МОРАЛЬНАЯ ЭКОНОМИКА: ПОЧЕМУ ХОРОШИЕ СТИМУЛЫ НЕ ЗАМЕНЯТ ХОРОШИХ ГРАЖДАН
  2. Микроэкономика. Поведение, институты и эволюция
  3. Боулз Сэмюэл
  4. СЕМЮЕЛ БОУЛЗ

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Samuel Stebbins Boulz angl Samuel Stebbins Bowles 6 sichnya 1939 19390106 m Nyu Gejven SShA amerikanskij ekonomist predstavnik neomarksistskoyi politekonomiyi ta profesor v Massachusetskomu universiteti v Emgersti vikladach kursiv z makroekonomiki ta teoriyi institutiv Samuel BoulzSamuel BowlesNarodivsya6 sichnya 1939 1939 01 06 85 rokiv Nyu Gejven Konnektikut KrayinaSShADiyalnistekonomist vikladach universitetuAlma materGarvardskij universitet Yelskij universitetGaluzEkonomikaZakladGarvardskij universitet Massachusetskij universitet v Emgersti Institut Santa Fe Siyenskij universitetNaukovij stupindoktorskij stupin 1 Naukovij kerivnikHollis Cheneri i d 2 Aspiranti doktorantid 2 ChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i naukNagorodiGrant Guggengajma 1980 Premiya Leontyeva 2006 Thomson Reuters Citation Laureates 2022 Samuel Boulz u VikishovishiBiografiyaSamuel Boulz narodivsya 6 sichnya 1939 roku v Nyu Gejven Konnektikut Batko Chester Boulz posol SShA Samuel Boulz zdobuv stupin bakalavra u Yelskomu universiteti v 1960 roci Uchasnik rosijskogo horu v Yelskomu universiteti U 1965 roci Samuel otrimav stupin doktora filosofiyi ekonomichnogo fakultetu Garvardskogo universitetu z disertaciyeyu Efektivne rozpodilennya resursiv v osviti model planuvannya iz zastosuvannyam do Pivnichnoyi Nigeriyi Samuel Boulz vikladach Garvardu z 1971 roku U 1974 roci zalishaye Garvard shob ocholiti kafedru ekonomiki Massachusetskogo universitetu v Emgersti de vikladav po 2001 rik Boulz chlen redakcijnoyi radi zhurnalu Oglyad radikalnoyi politichnoyi ekonomiyi angl Review for Radical Political Economies z 1974 po 1976 rik ta chlen organizacijnogo komitetu Centru populyarnoyi ekonomiki z 1978 roku Z 2001 po 2010 rik prodovzhuye vikladacku diyalnist u Siyenskomu universiteti U 2006 roci Boulz nagorodzhenij Institutom globalnogo rozvitku ta navkolishnogo seredovisha premiyeyu Leontyeva za vidatnij vnesok v ekonomichnu teoriyu RobotaBoulz kinuv viklik ekonomichnim teoriyam stosovno tezi pro te sho vilni rinki ta nerivnist maksimizuyut efektivnist dovodiv sho vlasne zacikavleni finansovi stimuli mozhut sprichiniti neefektivnu povedinku ta porushuvati moral suspilstva Vin stverdzhuvav sho krayini z menshoyu nerivnistyu taki yak azijski krayini perevershili ekonomiku z bilshoyu nerivnistyu napriklad krayini Latinskoyi Ameriki Na svoyemu vebsajti Institutu Santa Fe Boulz opisuye dva svoyi osnovni akademichni interesi spilnu evolyuciyu upodoban institucij ta povedinki z akcentom na modelyuvannya ta empirichne vivchennya kulturnoyi evolyuciyi vazhlivist ta evolyuciyu samoocinki v poyasnenni povedinki ta zastosuvannya cih doslidzhen u takih sferah politiki yak prava intelektualnoyi vlasnosti ekonomika osviti ta politika derzhavnih pererozpodilnih program druge stosuyetsya prichin ta naslidkiv ekonomichnoyi nerivnosti z akcentom na vzayemozv yazok mizh nerivnistyu v rozpodili bagatstva nepovnimi kontraktami ta upravlinnyam gospodarskimi operaciyami na pidpriyemstvah rinkah rodinah ta gromadah Boulz spivpracyuye zi svoyim kolishnim kolegoyu Gerbertom Gintisom Martin Lyuter King molodshij proponuye yim pidgotuvati dovidkovi materiali do Marshu bidnih lyudej 1968 roku Samuel Boulz odin iz zasnovnikiv iniciativi proektu CORE shodo reformi navchalnoyi programi z ekonomiki yaka spryamovana na onovlennya navchalnoyi programi dlya studentiv zadlya integraciyi takihi temi yak altruyizm nerivnist ta ekologichna ekonomika S Boulz chlen yiyi kerivnoyi grupi ta avtor bezkoshtovnogo onlajn pidruchnika iz vidkritim dostupom pid nazvoyu Ekonomika Suchasni doslidzhennya Boulza vklyuchayut teoretichnu ta empirichnu analitiku politichnoyi iyerarhiyi nerivnosti bagatstv ta yih evolyuciyi v duzhe dovgomu periodi Jogo doslidzhennya z pitan kulturnoyi ta genetichnoyi evolyuciyi oskarzhuvali zagalnoprijnyate ekonomichne pripushennya sho lyudi cilkom motivovani vlasnimi interesami Ostanni doslidzhennya S Boulza pokazuvali yak organizaciyam gromadam ta naciyam mozhna bulo b krashe keruvati z oglyadu na toj fakt sho altruyistichni ta etichni motivi ye zagalnimi dlya bilshosti naselennya Egoyizm proti altruyizmu Boulz aktivno doslidzhuye yak lyudi motivuyutsya egoyizmom ta pragnennyam maksimizuvati svij vlasnij dohid porivnyano z altruyizmom ta bazhannyam zrobiti dobru spravu Eksperimenti v realnomu sviti pokazuyut sho vsuperech tradicijnim ekonomichnim teoriyam rinkovi stimuli rujnuyut spivpracyu i ye mensh efektivnimi nizh dobrovilna altruyistichna povedinka Eksperimenti z povedinki pripuskayut sho ekonomichni stimuli mozhut buti kontrproduktivnimi koli voni signalizuyut pro te sho egoyizm ce adekvatna vidpovid ta pidrivayut moralni cinnosti yaki zmushuyut lyudej diyati altruyistichno U bilshosti vipadkiv stimuli pidrivayut etichni motivi oskilki mozhut postaviti v ramki problemi rishennya i tim samim zaproponuvati vlasnij interes yak vidpovidnu povedinku Vikoristannya rinkovoyi terminologiyi proponuye vipravdannya dlya dij yaki v inshomu vipadku buli b nevipravdanimi Ekonomichni strukturi suspilstva stvoryuyut lyudej z riznimi cinnostyami Nerivnist proti ekonomichnogo uspihu Yakij vzayemozv yazok mizh nerivnistyu ta ekonomichnim uspihom krayin firm ta miscevih gromad zapituye Boulz V Universiteti Berkli Boulz ta inshi doslidniki oskarzhuyut dva poglyadi yakih dotrimuyutsya bilshist ekonomistiv a same te sho nerivnist jde poryad z ekonomichnim uspihom krayini i zmenshennya ekonomichnoyi nerivnosti neminuche zagrozhuye efektivnosti Napriklad krayini Shidnoyi Aziyi z vidnosno rivnim rozpodilom dohodu rizko perevershili krayini Latinskoyi Ameriki z mensh rivnim rozpodilom dohodiv Investiciyi v harchuvannya zdorov ya ta osvitu bidnih ditej dayut ne tilki bilshe ekonomichnih mozhlivostej ale j vishi ekonomichni pokazniki Viniknennya ekonomichnoyi teoriyi svidchit pro te sho nerivnist mozhe mati nespriyatlivi naslidki Grupa Berkli vivchila chotiri pitannya Yak nerivnist vplivaye na spivpracyu v miscevih gromadah misceve dovkillya ta inshi suspilni blaga taki yak zroshuvalna voda bezpeka rajonu ta inshi zhitlovi zruchnosti ribalstvo lisove gospodarstvo ta pasovisha Yak nerivnosti vplivayut na efektivnist ta produktivnist fermerskih gospodarstv firm ta inshih organizacij chi isnuyut efektivnishi formi upravlinnya Yak ekonomichni rozbizhnosti sered gromadyan vplivayut na peregovori viroblennya politiki ta ekonomichnu efektivnist na nacionalnomu rivni Yakimi principami mozhe keruvatisya rozrobka efektivnoyi ta vigidnoyi politiki dlya zmenshennya rivnya bidnosti ta rozshirennya ekonomichnih mozhlivostej dlya mensh zabezpechenih PublikaciyiBoulz Samuel 1969 Planuvannya osvitnih sistem dlya ekonomichnogo zrostannya Kembridzh Massachusets Vidavnictvo Garvardskogo universitetu angl Planning educational systems for economic growth Cambridge Massachusetts Harvard University Press Boulz Samuel Kendrik Devid 1970 Primitki ta problemi mikroekonomichnoyi teoriyi Chikago angl Bowles Samuel Kendrick David A 1970 Notes and problems in microeconomic theory Chicago Markham Publishing Boulz Samuel Errou Kennet Dyurlauf Stiven 2000 Meritokratiya ta ekonomichna nerivnist Prinston Nyu Dzhersi Vidavnictvo Prinstonskogo universitetu angl Bowles Samuel Arrow Kenneth Durlauf Steven 2000 Meritocracy and economic inequality Princeton New Jersey Princeton University Press Boulz Samuel Dzhozef Genrih Bojd Robert Kamerer Kolin Fer Ernst Gintis Gerbert 2004 Osnovi lyudskoyi socialnosti ekonomichni eksperimenti ta etnografichni dokazi p yatnadcyati nevelikih tovaristv Oksford Nyu Jork Vidavnictvo Oksfordskogo universitetu angl Bowles Samuel Henrich Joseph Boyd Robert Camerer Colin Fehr Ernst Gintis Herbert 2004 Foundations of human sociality economic experiments and ethnographic evidence from fifteen small scale societies Oxford New York Oxford University Press Boulz Samuel Gintis Gerbert Osborn Grouvs Melissa 2005 Nerivni shansi simejnij fon ta ekonomichnij uspih Prinston Nyu Dzhersi Fond Rassela Sejdzha Vidavnictvo Prinstonskogo universitetu angl Bowles Samuel Gintis Herbert Osborne Groves Melissa 2005 Unequal chances family background and economic success New York Princeton New Jersey Russell Sage Foundation Princeton University Press Boulz Samuel Ruzvelt Franklin Edvards Richard 2005 Rozuminnya kapitalizmu konkurenciya komanduvannya ta zmini Nyu Jork Vidavnictvo Oksfordskogo universitetu angl Bowles Samuel Roosevelt Frank Edwards Richard 2005 Understanding capitalism competition command and change New York Oxford University Press Boulz Samuel Gintis Gerbert 2011 Kooperativnij vid vzayemnosti lyudini ta yiyi evolyuciya Prinston Nyu Dzhersi Vidavnictvo Prinstonskogo universitetu angl Bowles Samuel Gintis Herbert 2011 A cooperative species human reciprocity and its evolution Princeton New Jersey Princeton University Press Boulz Samuel 2016 Moralna ekonomika chomu horoshi stimuli ne ye zaminoyu dlya dobrih gromadyan Nyu Gejven Konnektikut Vidavnictvo Yelskogo universitetu angl Bowles Samuel 2016 The Moral Economy Why Good Incentives Are No Substitute for Good Citizens New Haven Connecticut Yale University Press PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 120898241 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984PosilannyaMORALNAYa EKONOMIKA POChEMU HOROShIE STIMULY NE ZAMENYaT HOROShIH GRAZhDAN Mikroekonomika Povedenie instituty i evolyuciya Boulz Semyuel SEMYuEL BOULZ

Дата публікації:
Топ