Салги́р (крим. Salğır) — річка в Україні, в межах Автономної Республіки Крим. Найбільша річка Кримського півострова.
Салгир | |
---|---|
Салгир у Сімферополі | |
44°51′21″ пн. ш. 34°18′04″ сх. д. / 44.85600000002777676° пн. ш. 34.301200000027776582° сх. д. | |
Витік | північні схили Чатир-Дагу (Кримські гори) |
• координати | 44°51′21″ пн. ш. 34°18′04″ сх. д. / 44.85600000002777676° пн. ш. 34.301200000027776582° сх. д. |
• висота, м | 390 м |
Гирло | затока Сиваш (Азовське море) |
• координати | 45°38′52″ пн. ш. 35°00′20″ сх. д. / 45.64800000002777836° пн. ш. 35.00580000002777581° сх. д. |
Країни: | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Довжина | 232 км |
Площа басейну: | 4010 км² |
Середньорічний стік | 2 м³/с |
Притоки: | Малий Салгир, Зуя, Бурульча, Біюк-Карасу (праві), Слов'янка, Казанка (ліві) |
Водойми в руслі | Сімферопольське водосховище |
Медіафайли у Вікісховищі |
Опис
Довжина 232 км, площа басейну — 4010 км². Долина переважно ящикоподібна, у пониззі нечітко виражена, у пригирловій частині відсутня. Ширина долини від 300—600 м (у верхів'ї) до 2—3 км (у пониззі). Річище звивисте, завширшки від 3—3,5 м до 8—15 м; у нижній течії випрямлене та обваловане. Глибина на перекатах 0,3—0,5 м, на плесах — до 1,6 м. Похил річки в гірській частині 6 м/км, у рівнинній — 0,27 м/км.
Живлення переважно снігове та ґрунтове. Улітку в нижній течії пересихає. У долині Салгира збудовано Салгирську зрошувальну систему.
Басейн
Утворюється від злиття річок Ангари і Кизилкобінка, що беруть початок на північних схилах Кримських гір. Нижче міста Сімферополя Салгир тече : спершу на північний захід і північ, від смт Гвардійського — на північний схід. Впадає в озеро Сиваш на схід від села Любимівки.
На берегах Салгира розташована столиця Криму — місто Сімферополь.
Витоки Салгира визначалися неоднозначно. Через це в краєзнавчих довідниках та іншій літературі дається різна довжина річки — 232, 211 або 204 км. Деякі дослідники джерелом Салгира вважали Аянське джерело, пов'язуючи це з тим, що Аян дає майже 40 % загального об'єму стоку Салгира в місці його впадання. За початок Салгира приймали також джерело річки Ангари, що на Ангарському перевалі. На сучасних мапах назва «Салгир» з'являється після злиття в селі Перевальне річок Ангара й Кизилкобинка. Довжина Салгира в цьому випадку дорівнює 204 км. Салгир перетинає Внутрішню гряду Кримських гір, минаючи лівобережні стрімчасті Петровські скелі, на вершині яких розташоване городище Неаполя Скіфського — столиці пізньоскіфської держави. Далі річка перетинає Зовнішню гряду й виходить на степову (рівнинну) частину Криму. У нижньому плині русло річки протягом 43 км спрямлено і є колектором (ГК-22). Напроти гирла річки розташоване так називане Шакалинське звуження Сиваша — завширшки 1,8 км і завглибшки 0,7—0,9 м, що дозволяє досить швидко перебратися до Арабатської Стрілки й Азовського моря.
Водозбірний басейн Салгира межує на сході з басейном річки Східний Булганак, на південному сході — з басейнами річок Південного берега Криму, на південному заході та заході — з басейнами Альма й Західний Булганак, північно-західна межа басейну Салгира проходить по рівнинній місцевості й виражена нечітко. Водозбірний басейн охоплює північні схили Головної гряди Кримських гір, передгір'я й рівнинну частину Криму. У межах верхньої частини басейну розташовані великі вапнякові гірські масиви — Чатир-Даг, Демерджі, Карабі-Яйла. У районі Сімферополя й у східній частині басейну Салгира виражені Внутрішні й Зовнішня передгірні гряди, розділені поздовжніми долинами. У центральній частині басейну простежується тільки невисока Зовнішня гряда, яка має вигляд плато, що поступово знижується на північ й непомітно переходить в рівнину поблизу Сімферополя. Середня висота басейну річки 440 м, хоча основна його частина розташована нижче 300 м. Гірська частина покрита лісами. Середня й нижня частини безлісі й інтенсивно використаються в сільському господарстві.
Притоки
Салгир разом зі своєю притокою Біюк-Карасу утворює найбільшу в Криму річкову систему. Повна довжина Салгира та 14 його приток, що безпосередньо впадають у нього, дорівнює 923 км. Густота річкової мережі — 0,25 км/км². Характерним для приток Салгира є те, що не всі вони доносять свою воду до нього, гублячись на степовій рівнині.
Верхів'я Салгира і його приток розташовані на північних схилах Головної гряди Кримських гір. У середині свого плину вони мають характер гірських потоків з більшим падінням та великими швидкостями. Долини річок вузькі. Після виходу на рівнину їхні ухили різко зменшуються, долини втрачають виражені обриси, у пригирловій частині річок вони нечітко виражені. Зі зменшенням висоти місцевості погіршуються умови формування стоку, зменшуються опади й збільшується випаровування, що призводить до зменшення водності річок.
Притоки Салгира з лівого берега (Ангара, Аян, , Аратук, Джума, балка Курци) впадають у Салгир тільки у верхній його частині. В межах Сімферополя в Салгир впадають: права притока — Малий Салгир, ліва притока — Казанка і остання ліва притока — Слов'янка. Нижче Сімферополя Салгир приймає притоки винятково із правої нагірної сторони: Галтчик-Кая (Маленька), Зуя, Бурульча, Біюк-Карасу. Такий розподіл приток надає річковій системі Салгира однобічну, асиметричну, грушоподібну форму. Найбільша ширина водозбірного басейну (60—65 км) у верхній частині, в нижній частині вона різко звужується до декількох кілометрів. Притоки Салгира приблизно до середини свого плину носять характер гірських потоків. Вони маловодні або пересихають улітку, проте стають бурхливими після випадання дощів. Притоки Салгира не завжди доносять свої води до місця впадання в нього, як, втім, і він сам не завжди доходить до найбагатоводнішої своєї притоки — Біюк-Карасу.
Біля села Піонерське (кол. Джалман) у Салгир впадають річки Тавель і Аратук, завдовжки по 10 км. За 4 км від траси на берегах річки Тавель розташоване село Краснолісся (кол. Тавель). Долина цієї річки була заселена людиною з древніх часів. На повороті на Краснолісся археологи виявили городище — поселення III ст. до н. е. — IV ст. н. е. Йдучи руслом річки можна добратися до Кримського природного заповідника. Річка Аратук носила раніше назву Джалман (від крим.-татар. джали — чагарник). Дійсно, тут схили гір покривають чагарникові зарості шипшини, кизилу, барбарису, і восени на схилах можна спостерігати буйство барв.
Біля Сімферополя закінчується найкоротша Зовнішня гряда Кримських гір. Перша річка після Сімферополя — маловодна річка Галтчик-Кая (Маленька), права притока Салгира. Упадає в Салгир біля села Красна Зорька (кол. Карача-Кангил). Річка має довжину 37 км і площу басейну 132 км². Річка Кучук-Карасу — остання річка річкової системи Салгира. За її вододілом (на сході) протікають річки, котрі, як і Салгир, впадають у Східний Сиваш, але беруть початок на північно-східних схилах Головної гряди Кримських гір.
Повені
Салгир, що здається нині має вигляд незначної річечки, іноді показував свою неприборкану буйну вдачу. Недаремно його порівнюють із ласкавим кошеням, що має звички лева. Як і на будь-якій річці Криму, при випаданні рясних та інтенсивних дощів на Салгирі формуються катастрофічні паводки, що не раз завдавали жителям Сімферополя великих неприємностей. У грудні 1933 р. була зафіксована найбільша витрата води в річці — 118 м³/з (при середньорічній витраті 1,29 м³/с у селі Піонерське).
За спогадами старожилів, пройти з вулиці на вулицю після сильного дощу без спеціальних ходулів було просто неможливо. І навіть кривизну вуличок старого міста можна пояснити бажанням не перешкоджати природному стоку води. Для запобігання повеням, а також для зрошення земель у 1945 році була прийнята Постанова РНК СРСР про проведення проектно-дослідницьких робіт для будівництва водосховища на Салгирі. Водосховище будувалося протягом чотирьох років, і вже в грудні 1955 року було заповнене.
Історія
Дивлячись сьогодні на Салгир, що протікає через столицю АРК, важко уявити палеолітичний пейзаж, відтворений геологом Євгенією Василівною Львовою: «…Салгир ще ширше розсовує свої береги. На рівні нинішнього проспекту Кірова — до 700 м, від площі Радянської до площі Куйбишева». Недарма перші жителі цієї території облюбували стрімкі Петровські скелі, при підніжжі яких пінилися води Салгира. Річка була неприступним водним рубежем античного міста Неаполя Скіфського, розташованого на вершині скель. Згодом господарська діяльність на водозборі, особливо вирубка вікових дібров, призвела до того, що Салгир сильно змінився і став мало подібним навіть до того, як його описували мандрівники ще наприкінці XVIII — початку XIX ст. «Річка Салгир, як чисте велике джерело, тече по каменях поруч з містом, у всю його довжину…» — писав про околиці Сімферополя в 1803 р. юрист і письменник Павло Іванович Сумароков у відомій книзі «Дозвілля кримського судді, або друга подорож у Тавриду». А подорожуючий у 1826 р. літератор Пилип Пилипович Вігель уже відзначив: «…переїхавши вбрід через Салгир, що вважав я річкою й, у якому знайшов тільки швидкий потік із кристально чистою водою». Помітимо, що вода в Салгирі, незважаючи на ріст міста, продовжувала залишатися чистою, і воду для пиття брали прямо з річки. Подорожуючи по Криму в 1837 р, член Російської АН Анатолій Миколайович Демидов відзначив: «Із Салгира воду носять цебрами й возять бочками». Цебро води із Салгира коштувало півкопійки. До кінця XIX ст. вода вже не вирізнялася колишньою чистотою, проте вона подавалася в міський водопровід із двох колодязів, розташованих на березі Салгира. Фахівець із водопостачання населених пунктів А. Лаговський відзначав: «Це погана питна вода. Вона терпима тимчасово».
Уздовж річки Ангари спочатку йшла в'ючна стежка, на місці якої в 1826 р., за розпорядженням генерал-губернатора князя Михайла Семеновича Воронцова, було прокладене гірське шосе. Будували дорогу солдати Козловського й Нашенбургського полків, а також солдати 34, 36 і 40-го єгерських полків. Будівництвом керував «корпуса інженерів шляхів сполучення підполковник Шишлов». Якщо із шосе Сімферополь — Ялта на Ангарського перевалі повернути вліво, то, пройшовши кілька сотень метрів, можна побачити поблизу зарослої старої дороги занедбаний обеліск на честь будівельників. При будівництві дороги будівельники повторювали рельєф місцевості, тому дорога вийшла звивистою та крутою, з підйомами й спусками. По ній у погану погоду дві — три доби доводилося добиратися із Сімферополя до Ялти. Путівники 80-х років кінця XIX ст. повідомляли: «Екіпажі у трійку в Сімферополі дуже зручні, беруть до Ялти 25 рублів і дорожче (ціна коливається від пори року). Візник їде без перепрягання і зазвичай витрачає на проїзд, з відпочинком і ночівлею в Алушті, одну добу». Через спеку екіпажні коні були в солом'яних капелюхах, крізь тулію стирчали їхні гострі вушка. Кучер теж був у крислатому капелюсі. У кучера була мідна труба, в яку він дудів, під'їжджаючи до повороту. Потім подорожували по цій дорозі в автомобілі, але не кожний витримував. В. В. Маяковський писав, що при їзді по такій дорозі можна побачити власну потилицю. Курорти, що розвивалися на Південному березі Криму, вимагали вдосконалення дороги. В 1958 р. було вирішено побудувати нову дорогу, що відповідає потребам «Всесоюзної здравниці». І тоді народилася думка про заміну автомобільної дороги на тролейбусну магістраль — Кримський тролейбус. Нова, широка, без крутих поворотів дорога уздовж Ангари була побудована в 1959 р. Тепер, їдучи на Південний берег Криму можна через праві вікна автомобіля чи тролейбуса милуватися швидкоплинною річкою Ангарою.
Коли на лівому березі Салгира з'явилися перші будови столиці новоствореної Таврійської області, на правому його березі шуміли густі вікові діброви. Тепер від них залишилося лише кілька старих дерев, найвідоміше з яких — 750-літній дуб у Дитячому парку. Шанобливий вік дуба вимагає поважного до нього ставлення. Не даремно в 1972 р. він одержав статус пам'ятки природи і гучну назву — . Поруч із ним росте ще один дуб-богатир, біля якого влаштована галявина казок за мотивами поеми А. С. Пушкіна «Руслан і Людмила»: «У лукомор'я дуб зелений…».
У нарисі «Подорож по Криму академіка Петра Симона Палласа в 1793 і 1794 роках» згадується: «…на березі Салгира перебуває батарея, захищена ровами, які пориті тепер дощовими потоками». Навесні 1777 р. передовий загін російської армії, яким командував генерал-поручик Олександр Васильович Суворов, стояв укріпленим табором на високому лівому березі Салгира й використав його як водний оборонний рубіж. На цьому місці тепер установлений пам'ятник генералісимусові Суворову.
Із Салгиром тісно пов'язане життя Сімферополя. Після включення Криму до складу Російської імперії та створення Таврійської області почалося будівництво її адміністративного центру (1784 р.). Місце для нового міста було обрано першим цивільним губернатором міста Василем Васильовичем Коховським на лівому високому березі Салгира, західніше татарського поселення Ак-Мечеть, що було резиденцією калга-султана (друга особа після хана). З «Економіко-географічного опису Ак-Мечеті й повіту за станом на 1798 рік» відомо, що тоді «річка Салгир у літню пору глибиною буває від двох до трьох чвертей аршина, а ширина від трьох до п'яти сажнів, суднового ходу по ній немає й бути не може» (аршин — 71,12 см; сажень — 2,13 м).
До 1870-х Сімферополь розташовувався тільки на лівому березі річки. Салгир був східною межею міста. П. С. Паллас писав: «… зі східної сторони міста протікає швидкий Салгир, низинні береги якого покриті садами, лугами й являють собою мальовничий краєвид». Територія правого берега звалася «Заріччя». Тут розміщалися заміські поміщицькі будинки, фруктові сади й три водяні млини на проведених з річки каналах. На вітряках мололи зерно й збивали вовну на повсть. Великі землі, що належали Миколі Олександровичу Султан Крим-Гірею й використовувані для вигону худоби, називалися «Султанський луг» (нині район вулиці Шполянскої). Поступово фруктові сади зайняли долину Салгира майже до нинішнього селища Гресівського. Після будівництва залізниці від станції Лозова до Севастополя (1875), коли зросла можливість вивозу фруктів, сади з'явилися й на Султанському лузі.
Одночасно жителі міста стали забудовувати непередбачувані планом ділянки землі на правому березі Салгира. В 1897 «Заріччя» було включено в межі міста, і почалася його забудова. Зарічні фруктові сади знищувалися. Вітрозахисна стіна з високих тополь була вирубана, а на їхньому місці був розбитий обсаджений липами «Крим-Гірея бульвар» (нині бульвар Івана Франка). За цим районом закріпилася назва «Нового міста». Тепер Салгир протікає через Сімферополь, ділячи його на дві частини. Нове місто було з'єднане зі старим мостами. Перший міст через Салгир (Феодосійський) був побудований у 1809. Він був дерев'яний — із сосни на дубових палях. По цьому мосту проходила дорога в Карасубазар (нині Білий-гіркий) і далі у Феодосію. Дерев'яний міст швидко став непридатним, тож у серпні 1835 відкрили новий кам'яний міст, що в 1960 замінили сучасним залізобетонним мостом із чавунною огорожею (міст ім. Кірова).
Салгир мав велике значення в житті губернського міста. Недаремно в одному з перших путівників по Криму відомий краєзнавець Кондаракі Василь Христофорович (1875) відзначив, що в Сімферополі нічого чудового немає в порівнянні з іншими губернськими містами, але все-таки, його виділяє серед них «краса околишніх видів». Цю ж особливість Сімферополя відзначали й інші його сучасники.
Салгир часто зображувався на листівках, присвячених Сімферополю. Одну з головних вулиць міста в 1834 назвали «Салгирна» (перейменована на проспект Кірова в 1935). На ній розташовувалися готелі, постоялі двори (хани), дохідні й житлові будинки, крамниці, громадські будинки, розважальні заклади. Тут же перебувала одна із трьох громадських бібліотек півдня Росії (відкрита в 1890). Про неї згадується в розповіді А. П. Чехова «Іонич», що починається зі знаменитої фрази: «У губернському місті С…». Вулиця Салгирна стала візитівкою міста. Про значимість вулиці свідчить і постанова Таврійського губернатора П. М. Лазарєва від 14 квітня 1894 року про заборону їзди по ній на «жахливому символі нищівного прогресу» — велосипеді — після 10 години ранку через її жвавість. Ця постанова була опублікована в суспільно-політичній літературній газеті, що називалася «Салгиръ». Цікаво відзначити, що в 2003 році у Сімферополі почала знову виходити газета «Салгир». За 220-літнє існування Сімферополь розрісся й значно розсунув свої первісні межі, але все-таки зберіг прив'язаність до Салгира. Більш ніж на дев'ять кілометрів простяглася упоряджена набережна — улюблене місце прогулянок жителів міста.
Пам'ятка природи
У середньому плині Салгира, біля села Октябрське, в 1880 році був закладений лісопарк — пам'ятка садово-паркового мистецтва, пам'ятка природи з 1947 року (повторно з 1964 року). Лісопарк площею 76 га займав заплаву й частково надзаплавну терасу річки. Тут переважають дуб черешчатий, гледичія, біла акація, два види ясена й клен ясенолистий, а також тополя, липа, кизил, бруслина й інші. Окремі дуби сягають 25-27 м висоти, а їхній вік оцінюється у 200 років. Октябрський лісопарк є доказом, що в минулому в долині Салгира ріс дубовий ліс тугайного (долинного) типу. Релікт такого лісу, дуб-велетень, росте в парку. На жаль, парк частково вирубаний.
Джерела
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- (рос.) : Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 3. Крым и Приазовье / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 128 с.
- «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 130. — (№ 2254).
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 484
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Салгир |
- За течією Салгира
- (рос.) Річки Криму[недоступне посилання з квітня 2019] на сайті Республіканського комітету водного господарства АРК.
- (рос.) Річки Криму.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Salgi r krim Salgir richka v Ukrayini v mezhah Avtonomnoyi Respubliki Krim Najbilsha richka Krimskogo pivostrova SalgirSalgir u Simferopoli44 51 21 pn sh 34 18 04 sh d 44 85600000002777676 pn sh 34 301200000027776582 sh d 44 85600000002777676 34 301200000027776582Vitikpivnichni shili Chatir Dagu Krimski gori koordinati44 51 21 pn sh 34 18 04 sh d 44 85600000002777676 pn sh 34 301200000027776582 sh d 44 85600000002777676 34 301200000027776582 visota m390 mGirlozatoka Sivash Azovske more koordinati45 38 52 pn sh 35 00 20 sh d 45 64800000002777836 pn sh 35 00580000002777581 sh d 45 64800000002777836 35 00580000002777581Krayini UkrayinaRegionAvtonomna Respublika KrimDovzhina232 kmPlosha basejnu 4010 km Serednorichnij stik2 m sPritoki Malij Salgir Zuya Burulcha Biyuk Karasu pravi Slov yanka Kazanka livi Vodojmi v rusliSimferopolske vodoshovishe Mediafajli u VikishovishiOpisDovzhina 232 km plosha basejnu 4010 km Dolina perevazhno yashikopodibna u ponizzi nechitko virazhena u prigirlovij chastini vidsutnya Shirina dolini vid 300 600 m u verhiv yi do 2 3 km u ponizzi Richishe zviviste zavshirshki vid 3 3 5 m do 8 15 m u nizhnij techiyi vipryamlene ta obvalovane Glibina na perekatah 0 3 0 5 m na plesah do 1 6 m Pohil richki v girskij chastini 6 m km u rivninnij 0 27 m km Zhivlennya perevazhno snigove ta gruntove Ulitku v nizhnij techiyi peresihaye U dolini Salgira zbudovano Salgirsku zroshuvalnu sistemu BasejnUtvoryuyetsya vid zlittya richok Angari i Kizilkobinka sho berut pochatok na pivnichnih shilah Krimskih gir Nizhche mista Simferopolya Salgir teche spershu na pivnichnij zahid i pivnich vid smt Gvardijskogo na pivnichnij shid Vpadaye v ozero Sivash na shid vid sela Lyubimivki Na beregah Salgira roztashovana stolicya Krimu misto Simferopol Basejn richki Salgir na gidrografichnij mapi Ukrayini Vitoki Salgira viznachalisya neodnoznachno Cherez ce v krayeznavchih dovidnikah ta inshij literaturi dayetsya rizna dovzhina richki 232 211 abo 204 km Deyaki doslidniki dzherelom Salgira vvazhali Ayanske dzherelo pov yazuyuchi ce z tim sho Ayan daye majzhe 40 zagalnogo ob yemu stoku Salgira v misci jogo vpadannya Za pochatok Salgira prijmali takozh dzherelo richki Angari sho na Angarskomu perevali Na suchasnih mapah nazva Salgir z yavlyayetsya pislya zlittya v seli Perevalne richok Angara j Kizilkobinka Dovzhina Salgira v comu vipadku dorivnyuye 204 km Salgir peretinaye Vnutrishnyu gryadu Krimskih gir minayuchi livoberezhni strimchasti Petrovski skeli na vershini yakih roztashovane gorodishe Neapolya Skifskogo stolici piznoskifskoyi derzhavi Dali richka peretinaye Zovnishnyu gryadu j vihodit na stepovu rivninnu chastinu Krimu U nizhnomu plini ruslo richki protyagom 43 km spryamleno i ye kolektorom GK 22 Naproti girla richki roztashovane tak nazivane Shakalinske zvuzhennya Sivasha zavshirshki 1 8 km i zavglibshki 0 7 0 9 m sho dozvolyaye dosit shvidko perebratisya do Arabatskoyi Strilki j Azovskogo morya Simferopolske vodoshovishe Vodozbirnij basejn Salgira mezhuye na shodi z basejnom richki Shidnij Bulganak na pivdennomu shodi z basejnami richok Pivdennogo berega Krimu na pivdennomu zahodi ta zahodi z basejnami Alma j Zahidnij Bulganak pivnichno zahidna mezha basejnu Salgira prohodit po rivninnij miscevosti j virazhena nechitko Vodozbirnij basejn ohoplyuye pivnichni shili Golovnoyi gryadi Krimskih gir peredgir ya j rivninnu chastinu Krimu U mezhah verhnoyi chastini basejnu roztashovani veliki vapnyakovi girski masivi Chatir Dag Demerdzhi Karabi Yajla U rajoni Simferopolya j u shidnij chastini basejnu Salgira virazheni Vnutrishni j Zovnishnya peredgirni gryadi rozdileni pozdovzhnimi dolinami U centralnij chastini basejnu prostezhuyetsya tilki nevisoka Zovnishnya gryada yaka maye viglyad plato sho postupovo znizhuyetsya na pivnich j nepomitno perehodit v rivninu poblizu Simferopolya Serednya visota basejnu richki 440 m hocha osnovna jogo chastina roztashovana nizhche 300 m Girska chastina pokrita lisami Serednya j nizhnya chastini bezlisi j intensivno vikoristayutsya v silskomu gospodarstvi PritokiSalgir razom zi svoyeyu pritokoyu Biyuk Karasu utvoryuye najbilshu v Krimu richkovu sistemu Povna dovzhina Salgira ta 14 jogo pritok sho bezposeredno vpadayut u nogo dorivnyuye 923 km Gustota richkovoyi merezhi 0 25 km km Harakternim dlya pritok Salgira ye te sho ne vsi voni donosyat svoyu vodu do nogo gublyachis na stepovij rivnini Verhiv ya Salgira i jogo pritok roztashovani na pivnichnih shilah Golovnoyi gryadi Krimskih gir U seredini svogo plinu voni mayut harakter girskih potokiv z bilshim padinnyam ta velikimi shvidkostyami Dolini richok vuzki Pislya vihodu na rivninu yihni uhili rizko zmenshuyutsya dolini vtrachayut virazheni obrisi u prigirlovij chastini richok voni nechitko virazheni Zi zmenshennyam visoti miscevosti pogirshuyutsya umovi formuvannya stoku zmenshuyutsya opadi j zbilshuyetsya viparovuvannya sho prizvodit do zmenshennya vodnosti richok Pritoki Salgira z livogo berega Angara Ayan Aratuk Dzhuma balka Kurci vpadayut u Salgir tilki u verhnij jogo chastini V mezhah Simferopolya v Salgir vpadayut prava pritoka Malij Salgir liva pritoka Kazanka i ostannya liva pritoka Slov yanka Nizhche Simferopolya Salgir prijmaye pritoki vinyatkovo iz pravoyi nagirnoyi storoni Galtchik Kaya Malenka Zuya Burulcha Biyuk Karasu Takij rozpodil pritok nadaye richkovij sistemi Salgira odnobichnu asimetrichnu grushopodibnu formu Najbilsha shirina vodozbirnogo basejnu 60 65 km u verhnij chastini v nizhnij chastini vona rizko zvuzhuyetsya do dekilkoh kilometriv Pritoki Salgira priblizno do seredini svogo plinu nosyat harakter girskih potokiv Voni malovodni abo peresihayut ulitku prote stayut burhlivimi pislya vipadannya doshiv Pritoki Salgira ne zavzhdi donosyat svoyi vodi do miscya vpadannya v nogo yak vtim i vin sam ne zavzhdi dohodit do najbagatovodnishoyi svoyeyi pritoki Biyuk Karasu Bilya sela Pionerske kol Dzhalman u Salgir vpadayut richki Tavel i Aratuk zavdovzhki po 10 km Za 4 km vid trasi na beregah richki Tavel roztashovane selo Krasnolissya kol Tavel Dolina ciyeyi richki bula zaselena lyudinoyu z drevnih chasiv Na povoroti na Krasnolissya arheologi viyavili gorodishe poselennya III st do n e IV st n e Jduchi ruslom richki mozhna dobratisya do Krimskogo prirodnogo zapovidnika Richka Aratuk nosila ranishe nazvu Dzhalman vid krim tatar dzhali chagarnik Dijsno tut shili gir pokrivayut chagarnikovi zarosti shipshini kizilu barbarisu i voseni na shilah mozhna sposterigati bujstvo barv Bilya Simferopolya zakinchuyetsya najkorotsha Zovnishnya gryada Krimskih gir Persha richka pislya Simferopolya malovodna richka Galtchik Kaya Malenka prava pritoka Salgira Upadaye v Salgir bilya sela Krasna Zorka kol Karacha Kangil Richka maye dovzhinu 37 km i ploshu basejnu 132 km Richka Kuchuk Karasu ostannya richka richkovoyi sistemi Salgira Za yiyi vododilom na shodi protikayut richki kotri yak i Salgir vpadayut u Shidnij Sivash ale berut pochatok na pivnichno shidnih shilah Golovnoyi gryadi Krimskih gir PoveniSimferopolske vodoshovishe ros Salgir sho zdayetsya nini maye viglyad neznachnoyi richechki inodi pokazuvav svoyu nepriborkanu bujnu vdachu Nedaremno jogo porivnyuyut iz laskavim koshenyam sho maye zvichki leva Yak i na bud yakij richci Krimu pri vipadanni ryasnih ta intensivnih doshiv na Salgiri formuyutsya katastrofichni pavodki sho ne raz zavdavali zhitelyam Simferopolya velikih nepriyemnostej U grudni 1933 r bula zafiksovana najbilsha vitrata vodi v richci 118 m z pri serednorichnij vitrati 1 29 m s u seli Pionerske Za spogadami starozhiliv projti z vulici na vulicyu pislya silnogo doshu bez specialnih hoduliv bulo prosto nemozhlivo I navit kriviznu vulichok starogo mista mozhna poyasniti bazhannyam ne pereshkodzhati prirodnomu stoku vodi Dlya zapobigannya povenyam a takozh dlya zroshennya zemel u 1945 roci bula prijnyata Postanova RNK SRSR pro provedennya proektno doslidnickih robit dlya budivnictva vodoshovisha na Salgiri Vodoshovishe buduvalosya protyagom chotiroh rokiv i vzhe v grudni 1955 roku bulo zapovnene IstoriyaKarlo Bossoli Richka Salgir 1856 Divlyachis sogodni na Salgir sho protikaye cherez stolicyu ARK vazhko uyaviti paleolitichnij pejzazh vidtvorenij geologom Yevgeniyeyu Vasilivnoyu Lvovoyu Salgir she shirshe rozsovuye svoyi beregi Na rivni ninishnogo prospektu Kirova do 700 m vid ploshi Radyanskoyi do ploshi Kujbisheva Nedarma pershi zhiteli ciyeyi teritoriyi oblyubuvali strimki Petrovski skeli pri pidnizhzhi yakih pinilisya vodi Salgira Richka bula nepristupnim vodnim rubezhem antichnogo mista Neapolya Skifskogo roztashovanogo na vershini skel Zgodom gospodarska diyalnist na vodozbori osoblivo virubka vikovih dibrov prizvela do togo sho Salgir silno zminivsya i stav malo podibnim navit do togo yak jogo opisuvali mandrivniki she naprikinci XVIII pochatku XIX st Richka Salgir yak chiste velike dzherelo teche po kamenyah poruch z mistom u vsyu jogo dovzhinu pisav pro okolici Simferopolya v 1803 r yurist i pismennik Pavlo Ivanovich Sumarokov u vidomij knizi Dozvillya krimskogo suddi abo druga podorozh u Tavridu A podorozhuyuchij u 1826 r literator Pilip Pilipovich Vigel uzhe vidznachiv pereyihavshi vbrid cherez Salgir sho vvazhav ya richkoyu j u yakomu znajshov tilki shvidkij potik iz kristalno chistoyu vodoyu Pomitimo sho voda v Salgiri nezvazhayuchi na rist mista prodovzhuvala zalishatisya chistoyu i vodu dlya pittya brali pryamo z richki Podorozhuyuchi po Krimu v 1837 r chlen Rosijskoyi AN Anatolij Mikolajovich Demidov vidznachiv Iz Salgira vodu nosyat cebrami j vozyat bochkami Cebro vodi iz Salgira koshtuvalo pivkopijki Do kincya XIX st voda vzhe ne viriznyalasya kolishnoyu chistotoyu prote vona podavalasya v miskij vodoprovid iz dvoh kolodyaziv roztashovanih na berezi Salgira Fahivec iz vodopostachannya naselenih punktiv A Lagovskij vidznachav Ce pogana pitna voda Vona terpima timchasovo Richka Salgir v Simferopoli Naberezhna imeni 60 richchya SRSR Uzdovzh richki Angari spochatku jshla v yuchna stezhka na misci yakoyi v 1826 r za rozporyadzhennyam general gubernatora knyazya Mihajla Semenovicha Voroncova bulo prokladene girske shose Buduvali dorogu soldati Kozlovskogo j Nashenburgskogo polkiv a takozh soldati 34 36 i 40 go yegerskih polkiv Budivnictvom keruvav korpusa inzheneriv shlyahiv spoluchennya pidpolkovnik Shishlov Yaksho iz shose Simferopol Yalta na Angarskogo perevali povernuti vlivo to projshovshi kilka soten metriv mozhna pobachiti poblizu zarosloyi staroyi dorogi zanedbanij obelisk na chest budivelnikiv Pri budivnictvi dorogi budivelniki povtoryuvali relyef miscevosti tomu doroga vijshla zvivistoyu ta krutoyu z pidjomami j spuskami Po nij u poganu pogodu dvi tri dobi dovodilosya dobiratisya iz Simferopolya do Yalti Putivniki 80 h rokiv kincya XIX st povidomlyali Ekipazhi u trijku v Simferopoli duzhe zruchni berut do Yalti 25 rubliv i dorozhche cina kolivayetsya vid pori roku Viznik yide bez perepryagannya i zazvichaj vitrachaye na proyizd z vidpochinkom i nochivleyu v Alushti odnu dobu Cherez speku ekipazhni koni buli v solom yanih kapelyuhah kriz tuliyu stirchali yihni gostri vushka Kucher tezh buv u krislatomu kapelyusi U kuchera bula midna truba v yaku vin dudiv pid yizhdzhayuchi do povorotu Potim podorozhuvali po cij dorozi v avtomobili ale ne kozhnij vitrimuvav V V Mayakovskij pisav sho pri yizdi po takij dorozi mozhna pobachiti vlasnu potilicyu Kurorti sho rozvivalisya na Pivdennomu berezi Krimu vimagali vdoskonalennya dorogi V 1958 r bulo virisheno pobuduvati novu dorogu sho vidpovidaye potrebam Vsesoyuznoyi zdravnici I todi narodilasya dumka pro zaminu avtomobilnoyi dorogi na trolejbusnu magistral Krimskij trolejbus Nova shiroka bez krutih povorotiv doroga uzdovzh Angari bula pobudovana v 1959 r Teper yiduchi na Pivdennij bereg Krimu mozhna cherez pravi vikna avtomobilya chi trolejbusa miluvatisya shvidkoplinnoyu richkoyu Angaroyu Koli na livomu berezi Salgira z yavilisya pershi budovi stolici novostvorenoyi Tavrijskoyi oblasti na pravomu jogo berezi shumili gusti vikovi dibrovi Teper vid nih zalishilosya lishe kilka starih derev najvidomishe z yakih 750 litnij dub u Dityachomu parku Shanoblivij vik duba vimagaye povazhnogo do nogo stavlennya Ne daremno v 1972 r vin oderzhav status pam yatki prirodi i guchnu nazvu Poruch iz nim roste she odin dub bogatir bilya yakogo vlashtovana galyavina kazok za motivami poemi A S Pushkina Ruslan i Lyudmila U lukomor ya dub zelenij U narisi Podorozh po Krimu akademika Petra Simona Pallasa v 1793 i 1794 rokah zgaduyetsya na berezi Salgira perebuvaye batareya zahishena rovami yaki poriti teper doshovimi potokami Navesni 1777 r peredovij zagin rosijskoyi armiyi yakim komanduvav general poruchik Oleksandr Vasilovich Suvorov stoyav ukriplenim taborom na visokomu livomu berezi Salgira j vikoristav jogo yak vodnij oboronnij rubizh Na comu misci teper ustanovlenij pam yatnik generalisimusovi Suvorovu Iz Salgirom tisno pov yazane zhittya Simferopolya Pislya vklyuchennya Krimu do skladu Rosijskoyi imperiyi ta stvorennya Tavrijskoyi oblasti pochalosya budivnictvo yiyi administrativnogo centru 1784 r Misce dlya novogo mista bulo obrano pershim civilnim gubernatorom mista Vasilem Vasilovichem Kohovskim na livomu visokomu berezi Salgira zahidnishe tatarskogo poselennya Ak Mechet sho bulo rezidenciyeyu kalga sultana druga osoba pislya hana Z Ekonomiko geografichnogo opisu Ak Mecheti j povitu za stanom na 1798 rik vidomo sho todi richka Salgir u litnyu poru glibinoyu buvaye vid dvoh do troh chvertej arshina a shirina vid troh do p yati sazhniv sudnovogo hodu po nij nemaye j buti ne mozhe arshin 71 12 sm sazhen 2 13 m Naberezhna Do 1870 h Simferopol roztashovuvavsya tilki na livomu berezi richki Salgir buv shidnoyu mezheyu mista P S Pallas pisav zi shidnoyi storoni mista protikaye shvidkij Salgir nizinni beregi yakogo pokriti sadami lugami j yavlyayut soboyu malovnichij krayevid Teritoriya pravogo berega zvalasya Zarichchya Tut rozmishalisya zamiski pomishicki budinki fruktovi sadi j tri vodyani mlini na provedenih z richki kanalah Na vitryakah mololi zerno j zbivali vovnu na povst Veliki zemli sho nalezhali Mikoli Oleksandrovichu Sultan Krim Gireyu j vikoristovuvani dlya vigonu hudobi nazivalisya Sultanskij lug nini rajon vulici Shpolyanskoyi Postupovo fruktovi sadi zajnyali dolinu Salgira majzhe do ninishnogo selisha Gresivskogo Pislya budivnictva zaliznici vid stanciyi Lozova do Sevastopolya 1875 koli zrosla mozhlivist vivozu fruktiv sadi z yavilisya j na Sultanskomu luzi Odnochasno zhiteli mista stali zabudovuvati neperedbachuvani planom dilyanki zemli na pravomu berezi Salgira V 1897 Zarichchya bulo vklyucheno v mezhi mista i pochalasya jogo zabudova Zarichni fruktovi sadi znishuvalisya Vitrozahisna stina z visokih topol bula virubana a na yihnomu misci buv rozbitij obsadzhenij lipami Krim Gireya bulvar nini bulvar Ivana Franka Za cim rajonom zakripilasya nazva Novogo mista Teper Salgir protikaye cherez Simferopol dilyachi jogo na dvi chastini Nove misto bulo z yednane zi starim mostami Pershij mist cherez Salgir Feodosijskij buv pobudovanij u 1809 Vin buv derev yanij iz sosni na dubovih palyah Po comu mostu prohodila doroga v Karasubazar nini Bilij girkij i dali u Feodosiyu Derev yanij mist shvidko stav nepridatnim tozh u serpni 1835 vidkrili novij kam yanij mist sho v 1960 zaminili suchasnim zalizobetonnim mostom iz chavunnoyu ogorozheyu mist im Kirova Salgir mav velike znachennya v zhitti gubernskogo mista Nedaremno v odnomu z pershih putivnikiv po Krimu vidomij krayeznavec Kondaraki Vasil Hristoforovich 1875 vidznachiv sho v Simferopoli nichogo chudovogo nemaye v porivnyanni z inshimi gubernskimi mistami ale vse taki jogo vidilyaye sered nih krasa okolishnih vidiv Cyu zh osoblivist Simferopolya vidznachali j inshi jogo suchasniki Salgir chasto zobrazhuvavsya na listivkah prisvyachenih Simferopolyu Odnu z golovnih vulic mista v 1834 nazvali Salgirna perejmenovana na prospekt Kirova v 1935 Na nij roztashovuvalisya goteli postoyali dvori hani dohidni j zhitlovi budinki kramnici gromadski budinki rozvazhalni zakladi Tut zhe perebuvala odna iz troh gromadskih bibliotek pivdnya Rosiyi vidkrita v 1890 Pro neyi zgaduyetsya v rozpovidi A P Chehova Ionich sho pochinayetsya zi znamenitoyi frazi U gubernskomu misti S Vulicya Salgirna stala vizitivkoyu mista Pro znachimist vulici svidchit i postanova Tavrijskogo gubernatora P M Lazaryeva vid 14 kvitnya 1894 roku pro zaboronu yizdi po nij na zhahlivomu simvoli nishivnogo progresu velosipedi pislya 10 godini ranku cherez yiyi zhvavist Cya postanova bula opublikovana v suspilno politichnij literaturnij gazeti sho nazivalasya Salgir Cikavo vidznachiti sho v 2003 roci u Simferopoli pochala znovu vihoditi gazeta Salgir Za 220 litnye isnuvannya Simferopol rozrissya j znachno rozsunuv svoyi pervisni mezhi ale vse taki zberig priv yazanist do Salgira Bilsh nizh na dev yat kilometriv prostyaglasya uporyadzhena naberezhna ulyublene misce progulyanok zhiteliv mista Pam yatka prirodiU serednomu plini Salgira bilya sela Oktyabrske v 1880 roci buv zakladenij lisopark pam yatka sadovo parkovogo mistectva pam yatka prirodi z 1947 roku povtorno z 1964 roku Lisopark plosheyu 76 ga zajmav zaplavu j chastkovo nadzaplavnu terasu richki Tut perevazhayut dub chereshchatij gledichiya bila akaciya dva vidi yasena j klen yasenolistij a takozh topolya lipa kizil bruslina j inshi Okremi dubi syagayut 25 27 m visoti a yihnij vik ocinyuyetsya u 200 rokiv Oktyabrskij lisopark ye dokazom sho v minulomu v dolini Salgira ris dubovij lis tugajnogo dolinnogo tipu Relikt takogo lisu dub veleten roste v parku Na zhal park chastkovo virubanij DzherelaGeografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 ros Gidrologicheskaya izuchennost Tom 6 Ukraina i Moldaviya Vypusk 3 Krym i Priazove Pod red B M Shtejngolca L Gidrometeoizdat 1964 128 s Katalog richok Ukrayini K Vidavnictvo AN URSR 1957 S 130 2254 Slovnik gidronimiv Ukrayini K Naukova dumka 1979 S 484PosilannyaPortal Geografiya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Salgir Za techiyeyu Salgira ros Richki Krimu nedostupne posilannya z kvitnya 2019 na sajti Respublikanskogo komitetu vodnogo gospodarstva ARK ros Richki Krimu