Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сакізая рідна назва Сакузая буквально справжній чоловік кит 撒奇萊雅族 піньїнь Sāqíláiyǎ іноді Сакірая або Сакідая корінний н

Сакізая

Сакізая (рідна назва: Сакузая, буквально «справжній чоловік»; кит.: 撒奇萊雅族; піньїнь: Sāqíláiyǎ; іноді Сакірая або Сакідая) — корінний народ Тайваню чисельністю приблизно 1000 осіб. Вони переважно живуть у Хуаляні (раніше відомій як Кірай), де зосереджена їхня культура.

Сакізая
image
Паламал, Церемонія вогню
АреалРеспубліка Китай
Мова, тайванська мандаринська, тайванські мови
РелігіяКульт предків, Анімізм, Християнство

Сакідзайя — австронезійський народ, здебільшого пов'язаний з іншими корінними народами Тайваню та має культурні, мовні та генетичні зв'язки з іншими австронезійськими етнічними групами, такими як етнічні групи Філіппін, Малайзії, Індонезії, Мадагаскару та Океанії.

Сакізая традиційно практикували культ предків, який включає поклоніння пантеону богів і духів предків. Однак більшість з них прийняли християнство. Їх суспільство в основному матрилінійне, і жінки часто мають авторитет. 17 січня 2007 року уряд Тайваню визнав спільноту окремою етнічною групою. До цього людей раніше класифікували як амісів, групу, де вони «ховалися» після того, як вони та їхні союзники-(кавалани) вели разом нищівну боротьбу проти загарбників Цін наприкінці XIX століття.

Історія

Через те, що вони змішувалися з іншими народами, вихідна генетична ідентичність сакізайя невідома. За одним дослідженням, вони тісно пов'язані з північними та середніми амісами. Здається, вони також мають певні генетичні риси з іншими корінними групами, а також з тайванськими ханьцями, хоча це могло бути результатом змішаних шлюбів. У їх популяції відсутні гаплогрупи і .

Рання історія

Значна частина історії сакізая невідома. Невідомо, коли сакізая або їхні предки вперше прибули на Тайвань. За даними деяких експертів, перших людей на острів прибуло 15 тисяч років тому і виживання залежало від морського життя. Неолітичні народи почали прибувати 6000 років тому, що дозволило появі сільського господарства, домашніх тварин, тесла з полірованого каменю та кераміки. Наявність цих тесел свідчить про зв'язок з островами Пенху, де ці об'єкти поширені.

Колоніальна епоха

Перший контакт із громадою за межами Формози відбувся в XVII столітті, коли прибули голландці та іспанці. Саме в цей час був написаний іспанський документ 1636 року про назву та діяльність народу. З тих пір не було жодних повідомлень про зовнішні контакти аж до XIX століття.

Кареванський інцидент

У 1878 році сакідзайя та їхні союзники-(кавалани) вели нищівну битву проти цинських загарбників. Ця подія закінчилася катастрофою для обох громад, внаслідок чого багато їхніх членів були вбиті в результаті події, яка називається «Такобованський інцидент» (також відомий як «Галееванський інцидент» або «Каляванська битва»). Інші були витіснені поселенцями Хань. Сакізая, що залишилися, тим часом були змушені змішатися з іншими народами, такими як аміси, з наміром захистити свою ідентичність.

Коли японці правили Тайванем у 1895 році, антропологи класифікували людей як підгрупу амісів. Люди, однак, непомітно зберігали свою власну культуру та мову, що продовжувалося протягом наступного століття.

Новий час

У 2004 році громада подала петицію про офіційний статус етнічної групи до (Ради корінних народів) на основі історичних, мовних і культурних даних. Це було офіційно подано 13 жовтня 2005 року. Зрештою петицію було схвалено 17 січня 2007 року, визнавши їх окремою етнічною групою.

Як і інші тайванські аборигени, Сакідзая стикаються з сучасними соціальними та економічними проблемами. До них відноситься урбанізація молоді, явище, яке може вплинути на її культуру.

Мова

була класифікована як діалект натаоранської аміської мови, формозської мови, яка належить до австронезійської мовної сім'ї. Проте Ченчі відкрив класифікацію для дебатів, заявивши, що Сакізая залишається 60–70 % відрізняється від аміської мови, незважаючи на те, що дві групи живуть разом. Нині зафіксовано близько 2 тис. носіїв мови.

Люди також розмовляють кількома іншими мовами. До них належать мови, якими розмовляють народи, де вони проживали, такі як аміська і , офіційна мова країни.

Релігія

Сакізая сповідує різні релігії. До них належать традиційні вірування, в яких поєднуються аспекти культу предків і анімізму. Деякі також можуть сповідувати християнство.

Традиційні релігійні вірування сакізая зараз зазнають зовнішнього тиску, оскільки багато представників племені, можливо, прийняли християнство. Загроза посилюється зростаючим значенням християнства для суспільства.

Культ предків/анімізм

Відомо, що люди практикують культ предків. Вони вірять у пантеон духів предків і божеств, відомих як dito, подібних до kawas у амісів, а також до anito у філіппінців. Вони вважаються «мінливими, як погода», тому для спілкування з ними потрібні священики або mapalaway. Вони невидимі для більшості людей, хоча відомо, що вони мають червоний колір. З цими духами пов'язано кілька повір'їв, наприклад про вагітність і смерть. Батьківщиною дито є гора Мейлун у Хуаляні, через яку проходять померлі, перш ніж остаточно відпочити в морі.

Боги і ритуали

Сакізая мають кількох богів. Кілька прикладів включають Малатау‧Отокі, божество духу світу, Оліпонга, бога, який «відганяє хвороби», і Таламана або Таконавана, бога бідних. Особистий діто людини стає богом смерті після смерті.

Ритуали практикуються, щоб задобрити dito і часто імітують ритуали, які виконуються іншими австронезійськими народами. Практика їх диктується відповідно до пір року: весна або пасаваан, літо або ралод, осінь або садінсінг і зима або касінаван. Прикладом таких є Паламал або «Поклоніння богу вогню».

За японським документом, кілька ритуалів пов'язані з основними продуктами харчування, пшоном або хавай і сухим рисом або типусом. Серед них «Ритуал посіву проса», «Рибальський ритуал», «Ритуал збирання», «Ритуал збору врожаю» та «Ритуал зберігання», які базуються на зростанні проса.

Християнство

Ще одна релігія, яку сповідує якийсь Сакідзая, — це християнство. Релігія вперше з'явилася на Формозі в епоху . Його офіційна поява відбулося в 1627 році, під час прибуття Георгія Кандідія, першого священика, який ступив на острів. За словами цього місіонера, навернення тубільців було ефективним. Навернення було настільки успішним, що невдовзі місцеві священики стали необхідністю. Цей успіх, однак, був недовгим, оскільки християни зазнали переслідувань після приходу китайців. Лише наприкінці XX століття ця релігія почала відроджуватися.

Нині майже 70 % тайванських тубільців сповідують християнство, хоча точна кількість сакідзайців, які сповідують цю релігію, невідома. Релігія стала ефективною у підтримці соціальної єдності, яка утримувалася традиційними практиками.

Суспільство і культура

Було розкрито лише кілька аспектів суспільства та культури сакізая. Відомо, що у них матрилінійна спільнота. Жінки у родині часто мають авторитет.

З точки зору виживання важливе значення мають риболовля та полювання. Вирощування рису також становить важливий аспект виробництва їжі. Вважається, що ця практика була отримана через (каваланів). Пшоно важливе як джерело їжі та як спосіб визначення святкових подій.

Золоті мантії зазвичай носять важливі лідери громад під час особливих урочистостей. Серед спільноти колись був поширеним (хедхантинг), але наразі вийшов з практики.

Культура сакізая знаходиться під загрозою через невелику, але стабільну урбанізацію молоді. Зусилля щодо збереження їхньої культури були ініційовані урядом, який вважає, що це може бути корисним для екотуризму.

Воїн ЗСУ Цзен Шенґуан був з народу Сакізая.

Віково-класові системи

За даними японських дослідників, чоловіки сакідзая поділяються на системи вікового класу, відомі як sral, де вони залишаються близько п'яти років. Від дитинства до 15 років хлопчиків класифікують у дитячий клас або вава. Незабаром вони беруть участь у ритуалі, відомому як масатрот, і проходять навчання в домі молоді або талаоні, де вчаться виконувати накази, а також певні команди. Як тільки вони досягли цього, вони переходили до підготовчого молодіжного класу або капах і залишалися там до 23 років. років, коли вони нарешті досягають вищого класу.

Див. також

Список літератури

  1. . Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
  2. Tsai, Li-huang (2005). (M.A.). Tzu Chi University. OCLC 74192223. Архів оригіналу за 29 травня 2011. Процитовано 2 березня 2008.
  3. Rolett, Barry V., Jiao, Tianlong & Lin, Gongwu (2002). «Early seafaring in the Taiwan Strait and the search for Austronesian origins.» Journal of Early Modern History. 4.1:307–319.
  4. Sakizaya becomes the 13th indigenous group. Taiwan Journal. Published on January 26, 2007. Retrieved on May 5, 2007.
  5. Faure, David. 2003. 'Mountain Tribes Before Japanese Occupation', in ed. David Faure, In Search of The Hunters and Their Tribes, SMC Publishing Inc. Taipei. May 4, 2007. pp. 19–21
  6. Sakizaya Geographic Distribution[недоступне посилання з 01.05.2018]. Taiwanese Council of Indigenous Peoples. Retrieved on February 28, 2008
  7. Engbarth, Dennis (18 січня 2007). . Taiwan News. Архів оригіналу за 18 June 2021. Процитовано 12 червня 2016.
  8. Chuang, Jimmy (14 жовтня 2005). . Taipei Times. с. 2. Архів оригіналу за 25 July 2008. Процитовано 12 червня 2016.
  9. Sakizaya ratified as thirteenth indigenous tribe [ 2007-09-30 у Wayback Machine.]. The China Post Vol. XLI, No.18,5484. p.19. Retrieved on January 17, 2007
  10. Chuang, Jimmy (18 січня 2007). . Taipei Times. с. 4. Архів оригіналу за 25 June 2016. Процитовано 12 червня 2016.
  11. Hsu, Mutsu (1991). «Culture, Self and Adaptation: The Psychological Anthropology of Two Malayo-Polynesian Groups in Taiwan». Institute of Ethnology, Academia Sinica. .
  12. Sakizaya Cultural Feature[недоступне посилання з 01.05.2018]. Taiwanese Council of Indigenous Peoples. Retrieved on February 28, 2008
  13. Amis, Nataoran: A language of Taiwan [ 2007-06-10 у Wayback Machine.]. Ethnologue. Published in 2005. Retrieved on June 1, 2007
  14. The Secret's Out [ 2007-05-05 у Wayback Machine.] . Taiwan Review. Published on April 4, 2007. Retrieved on May 5, 2007
  15. Sakizaya Religion and Belief[недоступне посилання з 01.05.2018]. Taiwanese Council of Indigenous Peoples. Retrieved on February 28, 2008
  16. Stainton, Michael (2006). «Hou Shan/Qian Shan Mugan: Categories of Self and Other in a Tayal Village» in Yeh Chuen-Rong (ed.) History, Culture and Ethnicity: Selected Papers from the International Conference on the Formosan Indigenous Peoples. Taipei: SMC Publishing Inc.
  17. Sakizaya Rituals and Legend. Taiwanese Council of Indigenous Peoples. Retrieved on February 28, 2008
  18. Formosa under the Dutch, Described From Contemporary Records, 2nd Edition
  19. Hsu, Mutsu (1991). «Culture, Self and Adaptation: The Psychological Anthropology of Two Malayo-Polynesian Groups in Taiwan.» Institute of Ethnology, Academia Sinica. . pp.29–36
  20. Montgomery-McGovern, Janet B. (1922). Among the Head-Hunters of Formosa. Boston: Small Maynard and Co. Reprinted 1997, Taipei: SMC Publishing.
  21. Anderson, Christian (2000). «New Austronesian Voyaging: Cultivating Amic Folk Songs for the International Stage» in David Blundell (ed.), Austronesian Taiwan: Linguistics, History, Ethnology, Prehistory. (Taipei): SMC Publishing

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Sakizaya ridna nazva Sakuzaya bukvalno spravzhnij cholovik kit 撒奇萊雅族 pinyin Saqilaiyǎ inodi Sakiraya abo Sakidaya korinnij narod Tajvanyu chiselnistyu priblizno 1000 osib Voni perevazhno zhivut u Hualyani ranishe vidomij yak Kiraj de zoseredzhena yihnya kultura SakizayaPalamal Ceremoniya vognyuArealRespublika KitajMova tajvanska mandarinska tajvanski moviReligiyaKult predkiv Animizm Hristiyanstvo Sakidzajya avstronezijskij narod zdebilshogo pov yazanij z inshimi korinnimi narodami Tajvanyu ta maye kulturni movni ta genetichni zv yazki z inshimi avstronezijskimi etnichnimi grupami takimi yak etnichni grupi Filippin Malajziyi Indoneziyi Madagaskaru ta Okeaniyi Sakizaya tradicijno praktikuvali kult predkiv yakij vklyuchaye pokloninnya panteonu bogiv i duhiv predkiv Odnak bilshist z nih prijnyali hristiyanstvo Yih suspilstvo v osnovnomu matrilinijne i zhinki chasto mayut avtoritet 17 sichnya 2007 roku uryad Tajvanyu viznav spilnotu okremoyu etnichnoyu grupoyu Do cogo lyudej ranishe klasifikuvali yak amisiv grupu de voni hovalisya pislya togo yak voni ta yihni soyuzniki kavalani veli razom nishivnu borotbu proti zagarbnikiv Cin naprikinci XIX stolittya IstoriyaCherez te sho voni zmishuvalisya z inshimi narodami vihidna genetichna identichnist sakizajya nevidoma Za odnim doslidzhennyam voni tisno pov yazani z pivnichnimi ta serednimi amisami Zdayetsya voni takozh mayut pevni genetichni risi z inshimi korinnimi grupami a takozh z tajvanskimi hancyami hocha ce moglo buti rezultatom zmishanih shlyubiv U yih populyaciyi vidsutni gaplogrupi i Rannya istoriya Znachna chastina istoriyi sakizaya nevidoma Nevidomo koli sakizaya abo yihni predki vpershe pribuli na Tajvan Za danimi deyakih ekspertiv pershih lyudej na ostriv pribulo 15 tisyach rokiv tomu i vizhivannya zalezhalo vid morskogo zhittya Neolitichni narodi pochali pribuvati 6000 rokiv tomu sho dozvolilo poyavi silskogo gospodarstva domashnih tvarin tesla z polirovanogo kamenyu ta keramiki Nayavnist cih tesel svidchit pro zv yazok z ostrovami Penhu de ci ob yekti poshireni Kolonialna epoha Pershij kontakt iz gromadoyu za mezhami Formozi vidbuvsya v XVII stolitti koli pribuli gollandci ta ispanci Same v cej chas buv napisanij ispanskij dokument 1636 roku pro nazvu ta diyalnist narodu Z tih pir ne bulo zhodnih povidomlen pro zovnishni kontakti azh do XIX stolittya Karevanskij incident U 1878 roci sakidzajya ta yihni soyuzniki kavalani veli nishivnu bitvu proti cinskih zagarbnikiv Cya podiya zakinchilasya katastrofoyu dlya oboh gromad vnaslidok chogo bagato yihnih chleniv buli vbiti v rezultati podiyi yaka nazivayetsya Takobovanskij incident takozh vidomij yak Galeevanskij incident abo Kalyavanska bitva Inshi buli vitisneni poselencyami Han Sakizaya sho zalishilisya tim chasom buli zmusheni zmishatisya z inshimi narodami takimi yak amisi z namirom zahistiti svoyu identichnist Koli yaponci pravili Tajvanem u 1895 roci antropologi klasifikuvali lyudej yak pidgrupu amisiv Lyudi odnak nepomitno zberigali svoyu vlasnu kulturu ta movu sho prodovzhuvalosya protyagom nastupnogo stolittya Novij chas U 2004 roci gromada podala peticiyu pro oficijnij status etnichnoyi grupi do Radi korinnih narodiv na osnovi istorichnih movnih i kulturnih danih Ce bulo oficijno podano 13 zhovtnya 2005 roku Zreshtoyu peticiyu bulo shvaleno 17 sichnya 2007 roku viznavshi yih okremoyu etnichnoyu grupoyu Yak i inshi tajvanski aborigeni Sakidzaya stikayutsya z suchasnimi socialnimi ta ekonomichnimi problemami Do nih vidnositsya urbanizaciya molodi yavishe yake mozhe vplinuti na yiyi kulturu Movabula klasifikovana yak dialekt nataoranskoyi amiskoyi movi formozskoyi movi yaka nalezhit do avstronezijskoyi movnoyi sim yi Prote Chenchi vidkriv klasifikaciyu dlya debativ zayavivshi sho Sakizaya zalishayetsya 60 70 vidriznyayetsya vid amiskoyi movi nezvazhayuchi na te sho dvi grupi zhivut razom Nini zafiksovano blizko 2 tis nosiyiv movi Lyudi takozh rozmovlyayut kilkoma inshimi movami Do nih nalezhat movi yakimi rozmovlyayut narodi de voni prozhivali taki yak amiska i oficijna mova krayini ReligiyaSakizaya spoviduye rizni religiyi Do nih nalezhat tradicijni viruvannya v yakih poyednuyutsya aspekti kultu predkiv i animizmu Deyaki takozh mozhut spoviduvati hristiyanstvo Tradicijni religijni viruvannya sakizaya zaraz zaznayut zovnishnogo tisku oskilki bagato predstavnikiv plemeni mozhlivo prijnyali hristiyanstvo Zagroza posilyuyetsya zrostayuchim znachennyam hristiyanstva dlya suspilstva Kult predkiv animizm Vidomo sho lyudi praktikuyut kult predkiv Voni viryat u panteon duhiv predkiv i bozhestv vidomih yak dito podibnih do kawas u amisiv a takozh do anito u filippinciv Voni vvazhayutsya minlivimi yak pogoda tomu dlya spilkuvannya z nimi potribni svyasheniki abo mapalaway Voni nevidimi dlya bilshosti lyudej hocha vidomo sho voni mayut chervonij kolir Z cimi duhami pov yazano kilka povir yiv napriklad pro vagitnist i smert Batkivshinoyu dito ye gora Mejlun u Hualyani cherez yaku prohodyat pomerli persh nizh ostatochno vidpochiti v mori Bogi i rituali Sakizaya mayut kilkoh bogiv Kilka prikladiv vklyuchayut Malatau Otoki bozhestvo duhu svitu Oliponga boga yakij vidganyaye hvorobi i Talamana abo Takonavana boga bidnih Osobistij dito lyudini staye bogom smerti pislya smerti Rituali praktikuyutsya shob zadobriti dito i chasto imituyut rituali yaki vikonuyutsya inshimi avstronezijskimi narodami Praktika yih diktuyetsya vidpovidno do pir roku vesna abo pasavaan lito abo ralod osin abo sadinsing i zima abo kasinavan Prikladom takih ye Palamal abo Pokloninnya bogu vognyu Za yaponskim dokumentom kilka ritualiv pov yazani z osnovnimi produktami harchuvannya pshonom abo havaj i suhim risom abo tipusom Sered nih Ritual posivu prosa Ribalskij ritual Ritual zbirannya Ritual zboru vrozhayu ta Ritual zberigannya yaki bazuyutsya na zrostanni prosa Hristiyanstvo She odna religiya yaku spoviduye yakijs Sakidzaya ce hristiyanstvo Religiya vpershe z yavilasya na Formozi v epohu Jogo oficijna poyava vidbulosya v 1627 roci pid chas pributtya Georgiya Kandidiya pershogo svyashenika yakij stupiv na ostriv Za slovami cogo misionera navernennya tubilciv bulo efektivnim Navernennya bulo nastilki uspishnim sho nevdovzi miscevi svyasheniki stali neobhidnistyu Cej uspih odnak buv nedovgim oskilki hristiyani zaznali peresliduvan pislya prihodu kitajciv Lishe naprikinci XX stolittya cya religiya pochala vidrodzhuvatisya Nini majzhe 70 tajvanskih tubilciv spoviduyut hristiyanstvo hocha tochna kilkist sakidzajciv yaki spoviduyut cyu religiyu nevidoma Religiya stala efektivnoyu u pidtrimci socialnoyi yednosti yaka utrimuvalasya tradicijnimi praktikami Suspilstvo i kulturaBulo rozkrito lishe kilka aspektiv suspilstva ta kulturi sakizaya Vidomo sho u nih matrilinijna spilnota Zhinki u rodini chasto mayut avtoritet Z tochki zoru vizhivannya vazhlive znachennya mayut ribolovlya ta polyuvannya Viroshuvannya risu takozh stanovit vazhlivij aspekt virobnictva yizhi Vvazhayetsya sho cya praktika bula otrimana cherez kavalaniv Pshono vazhlive yak dzherelo yizhi ta yak sposib viznachennya svyatkovih podij Zoloti mantiyi zazvichaj nosyat vazhlivi lideri gromad pid chas osoblivih urochistostej Sered spilnoti kolis buv poshirenim hedhanting ale narazi vijshov z praktiki Kultura sakizaya znahoditsya pid zagrozoyu cherez neveliku ale stabilnu urbanizaciyu molodi Zusillya shodo zberezhennya yihnoyi kulturi buli inicijovani uryadom yakij vvazhaye sho ce mozhe buti korisnim dlya ekoturizmu Voyin ZSU Czen Shenguan buv z narodu Sakizaya Vikovo klasovi sistemi Za danimi yaponskih doslidnikiv choloviki sakidzaya podilyayutsya na sistemi vikovogo klasu vidomi yak sral de voni zalishayutsya blizko p yati rokiv Vid ditinstva do 15 rokiv hlopchikiv klasifikuyut u dityachij klas abo vava Nezabarom voni berut uchast u rituali vidomomu yak masatrot i prohodyat navchannya v domi molodi abo talaoni de vchatsya vikonuvati nakazi a takozh pevni komandi Yak tilki voni dosyagli cogo voni perehodili do pidgotovchogo molodizhnogo klasu abo kapah i zalishalisya tam do 23 rokiv rokiv koli voni nareshti dosyagayut vishogo klasu Div takozhDemografiya Tajvanyu Korinni narodi Tajvanyu Czen ShenguanSpisok literaturi Arhiv originalu za 14 serpnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2020 Tsai Li huang 2005 M A Tzu Chi University OCLC 74192223 Arhiv originalu za 29 travnya 2011 Procitovano 2 bereznya 2008 Rolett Barry V Jiao Tianlong amp Lin Gongwu 2002 Early seafaring in the Taiwan Strait and the search for Austronesian origins Journal of Early Modern History 4 1 307 319 Sakizaya becomes the 13th indigenous group Taiwan Journal Published on January 26 2007 Retrieved on May 5 2007 Faure David 2003 Mountain Tribes Before Japanese Occupation in ed David Faure In Search of The Hunters and Their Tribes SMC Publishing Inc Taipei May 4 2007 pp 19 21 Sakizaya Geographic Distribution nedostupne posilannya z 01 05 2018 Taiwanese Council of Indigenous Peoples Retrieved on February 28 2008 Engbarth Dennis 18 sichnya 2007 Taiwan News Arhiv originalu za 18 June 2021 Procitovano 12 chervnya 2016 Chuang Jimmy 14 zhovtnya 2005 Taipei Times s 2 Arhiv originalu za 25 July 2008 Procitovano 12 chervnya 2016 Sakizaya ratified as thirteenth indigenous tribe 2007 09 30 u Wayback Machine The China Post Vol XLI No 18 5484 p 19 Retrieved on January 17 2007 Chuang Jimmy 18 sichnya 2007 Taipei Times s 4 Arhiv originalu za 25 June 2016 Procitovano 12 chervnya 2016 Hsu Mutsu 1991 Culture Self and Adaptation The Psychological Anthropology of Two Malayo Polynesian Groups in Taiwan Institute of Ethnology Academia Sinica ISBN 957 9046 78 6 Sakizaya Cultural Feature nedostupne posilannya z 01 05 2018 Taiwanese Council of Indigenous Peoples Retrieved on February 28 2008 Amis Nataoran A language of Taiwan 2007 06 10 u Wayback Machine Ethnologue Published in 2005 Retrieved on June 1 2007 The Secret s Out 2007 05 05 u Wayback Machine Taiwan Review Published on April 4 2007 Retrieved on May 5 2007 Sakizaya Religion and Belief nedostupne posilannya z 01 05 2018 Taiwanese Council of Indigenous Peoples Retrieved on February 28 2008 Stainton Michael 2006 Hou Shan Qian Shan Mugan Categories of Self and Other in a Tayal Village in Yeh Chuen Rong ed History Culture and Ethnicity Selected Papers from the International Conference on the Formosan Indigenous Peoples Taipei SMC Publishing Inc ISBN 978 957 30287 4 1 Sakizaya Rituals and Legend Taiwanese Council of Indigenous Peoples Retrieved on February 28 2008 Formosa under the Dutch Described From Contemporary Records 2nd Edition Hsu Mutsu 1991 Culture Self and Adaptation The Psychological Anthropology of Two Malayo Polynesian Groups in Taiwan Institute of Ethnology Academia Sinica ISBN 957 9046 78 6 pp 29 36 Montgomery McGovern Janet B 1922 Among the Head Hunters of Formosa Boston Small Maynard and Co Reprinted 1997 Taipei SMC Publishing ISBN 957 638 421 4 Anderson Christian 2000 New Austronesian Voyaging Cultivating Amic Folk Songs for the International Stage in David Blundell ed Austronesian Taiwan Linguistics History Ethnology Prehistory Taipei SMC Publishing
Топ