Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Саксен-Майнінгенське герцогство (нім. Herzogtum Sachsen-Meiningen), або просто Саксен-Майнінген (нім. Sachsen-Meiningen), пізніше Саксен-Майнінген-Гільдбурггаузен (нім. Sachsen-Meiningen-Hildburghausen) — одне з ернестинських герцогств, що існували на території сучасної Тюрингії в 1680–1918 роках і керувалося Веттинською династією. Столицею герцогства було місто Майнінген.
Історія
Герцогство Саксен-Майнінгенське виникло у 1681 році внаслідок поділу володінь герцога Саксен-Готи Ернста Благочестивого між його сімома синами. Родоначальником нового роду став Бернгард I.
Склад герцогства згодом неодноразово змінювався, наприклад, внаслідок невдалої для Саксен-Майнінгена війни з Готою (так звана Вазунгенська війна 1741—1748 років).
За герцога Георга (пом. 1803) країна зробила особливо значні успіхи; з'явилося багато фабрик, розвинулося землеробство (особливо тютюноводство). При Бернгарді II (1803—1866), що до 1821 року був під опікою матері, Саксен-Майнінген вступив у 1807 році в Рейнський союз; його військо (800 осіб) билося в Іспанії та Росії. У 1823 році герцог дарував своїй державі станову конституцію.
Розростання територій
Коли згасла Саксен-Гота-Альтенбурзька лінія Ернестінського дому, Саксен-Майнінген за договором про поділ 1826 року отримав більшу частину герцогства , князівство і деякі інші володіння, всього близько 1400 км² з населенням 71 000 осіб. Значне збільшення території викликало необхідність змінити всю систему управління, і в 1829 році герцог погодився на нову конституцію, за якою він ділив законодавчу владу з земськими чинами; виконавча влада належала герцогу разом із земською директорією (нім. Landschaftliches Directorium), з 3 членів, які обирались земськими чинами. У 1834 році Саксен-Майнінген приєднався до Німецького митного союзу.
Предмет постійної суперечки між герцогом та ландтагом становили домени; з їхніх доходів за законом 1831 року 200 тис. гульденів йшли герцогу, а інше до державної каси. У 1846 році герцог добився від ландтагу поступки йому, на деяких умовах, права самостійного управління доменами та користування всіма доходами з них. Це викликало крайнє невдоволення в народі, і в 1848 році герцог поспішив відновити закон 1831 року. Остаточне врегулювання питання доменів відбулось лише 1871 року: контроль над управлінням доменами було надано ландтагу, з доходів ж із них 230 тис. гульденів становлять ренту герцога, решта ділиться порівну між герцогом і державою. У 1848 році герцог погодився на демократичну реформу виборчого права, але, упокоривши хвилювання за допомогою саксонських військ, він спершу дав відставку ліберальному міністерству і розпустив ландтаг, а потім (1853) скасував виборчий закон 1848 року.
З 1859 року герцог у своїй іноземній політиці явно схилявся на бік Австрії і в 1866 році підтримував її настільки енергійно, що пруські війська зайняли Саксен-Майнінген. Тоді герцог зрікся корони на користь сина, Георга II, який поспішив укласти мир із Пруссією і приєднати Саксен-Майнінген до Північнонімецького союзу. Наступного року було укладено військову конвенцію з Пруссією. 1873 року було проведено ліберальний виборчий закон. У 1893 році ландтаг домігся права вотування бюджету на рік (замість трьох років).
Монархія припинила своє існування у 1918 році. Саксен-Майнінген ненадовго став вільною державою у складі Веймарської республіки, а ще через два роки був об'єднаний разом з іншими дрібними державами і остаточно включений до складу Тюрингії.
Адміністративний поділ
Територія Саксен-Майнінгена ділилася на райони (landkreis):
- Гільдбурггаузен
- Майнінген
- Заафельд
- Зоннеберг
Правителі
- Бернхард I (1680—1706)
- (1706—1724)
- (1724—1729)
- (1729—1743)
- (1743—1746)
- Антон Ульріх (1746—1763)
- (1763—1782)
- Георг I (1782—1803)
- Бернгард II (1803—1866)
- Георг II (1866—1914)
- Бернгард III (1914—1918)
Література
- Саксен-Мейнинген // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Агамов А. М. Династии Европы 400—2016: Полная генеалогия владетельных домов. URSS. 2017. 1120 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Saksen Majningenske gercogstvo nim Herzogtum Sachsen Meiningen 1680 1918 Prapor Gerb Saksen Majningen u skladi Nimeckoyi imperiyi Stolicya Majningen Mova i nimecka Plosha 2 468 km Naselennya 268 859 os 1905 Forma pravlinnya monarhiya do 1918 respublika Dinastiya Vettini Istoriya Stvoreno 1680 Podil volodin Saksen Gota Altenburgu 1826 Listopadova revolyuciya 1918 Likvidovano 1920 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Saksen Majningenske gercogstvo Saksen Majningenske gercogstvo nim Herzogtum Sachsen Meiningen abo prosto Saksen Majningen nim Sachsen Meiningen piznishe Saksen Majningen Gildburggauzen nim Sachsen Meiningen Hildburghausen odne z ernestinskih gercogstv sho isnuvali na teritoriyi suchasnoyi Tyuringiyi v 1680 1918 rokah i keruvalosya Vettinskoyu dinastiyeyu Stoliceyu gercogstva bulo misto Majningen IstoriyaGercogstvo Saksen Majningenske viniklo u 1681 roci vnaslidok podilu volodin gercoga Saksen Goti Ernsta Blagochestivogo mizh jogo simoma sinami Rodonachalnikom novogo rodu stav Berngard I Sklad gercogstva zgodom neodnorazovo zminyuvavsya napriklad vnaslidok nevdaloyi dlya Saksen Majningena vijni z Gotoyu tak zvana Vazungenska vijna 1741 1748 rokiv Za gercoga Georga pom 1803 krayina zrobila osoblivo znachni uspihi z yavilosya bagato fabrik rozvinulosya zemlerobstvo osoblivo tyutyunovodstvo Pri Berngardi II 1803 1866 sho do 1821 roku buv pid opikoyu materi Saksen Majningen vstupiv u 1807 roci v Rejnskij soyuz jogo vijsko 800 osib bilosya v Ispaniyi ta Rosiyi U 1823 roci gercog daruvav svoyij derzhavi stanovu konstituciyu Rozrostannya teritorijKoli zgasla Saksen Gota Altenburzka liniya Ernestinskogo domu Saksen Majningen za dogovorom pro podil 1826 roku otrimav bilshu chastinu gercogstva knyazivstvo i deyaki inshi volodinnya vsogo blizko 1400 km z naselennyam 71 000 osib Znachne zbilshennya teritoriyi viklikalo neobhidnist zminiti vsyu sistemu upravlinnya i v 1829 roci gercog pogodivsya na novu konstituciyu za yakoyu vin diliv zakonodavchu vladu z zemskimi chinami vikonavcha vlada nalezhala gercogu razom iz zemskoyu direktoriyeyu nim Landschaftliches Directorium z 3 chleniv yaki obiralis zemskimi chinami U 1834 roci Saksen Majningen priyednavsya do Nimeckogo mitnogo soyuzu Predmet postijnoyi superechki mizh gercogom ta landtagom stanovili domeni z yihnih dohodiv za zakonom 1831 roku 200 tis guldeniv jshli gercogu a inshe do derzhavnoyi kasi U 1846 roci gercog dobivsya vid landtagu postupki jomu na deyakih umovah prava samostijnogo upravlinnya domenami ta koristuvannya vsima dohodami z nih Ce viklikalo krajnye nevdovolennya v narodi i v 1848 roci gercog pospishiv vidnoviti zakon 1831 roku Ostatochne vregulyuvannya pitannya domeniv vidbulos lishe 1871 roku kontrol nad upravlinnyam domenami bulo nadano landtagu z dohodiv zh iz nih 230 tis guldeniv stanovlyat rentu gercoga reshta dilitsya porivnu mizh gercogom i derzhavoyu U 1848 roci gercog pogodivsya na demokratichnu reformu viborchogo prava ale upokorivshi hvilyuvannya za dopomogoyu saksonskih vijsk vin spershu dav vidstavku liberalnomu ministerstvu i rozpustiv landtag a potim 1853 skasuvav viborchij zakon 1848 roku Z 1859 roku gercog u svoyij inozemnij politici yavno shilyavsya na bik Avstriyi i v 1866 roci pidtrimuvav yiyi nastilki energijno sho pruski vijska zajnyali Saksen Majningen Todi gercog zriksya koroni na korist sina Georga II yakij pospishiv uklasti mir iz Prussiyeyu i priyednati Saksen Majningen do Pivnichnonimeckogo soyuzu Nastupnogo roku bulo ukladeno vijskovu konvenciyu z Prussiyeyu 1873 roku bulo provedeno liberalnij viborchij zakon U 1893 roci landtag domigsya prava votuvannya byudzhetu na rik zamist troh rokiv Monarhiya pripinila svoye isnuvannya u 1918 roci Saksen Majningen nenadovgo stav vilnoyu derzhavoyu u skladi Vejmarskoyi respubliki a she cherez dva roki buv ob yednanij razom z inshimi dribnimi derzhavami i ostatochno vklyuchenij do skladu Tyuringiyi Administrativnij podilTeritoriya Saksen Majningena dililasya na rajoni landkreis Gildburggauzen Majningen Zaafeld ZonnebergPraviteliBernhard I 1680 1706 1706 1724 1724 1729 1729 1743 1743 1746 Anton Ulrih 1746 1763 1763 1782 Georg I 1782 1803 Berngard II 1803 1866 Georg II 1866 1914 Berngard III 1914 1918 LiteraturaSaksen Mejningen Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Agamov A M Dinastii Evropy 400 2016 Polnaya genealogiya vladetelnyh domov URSS 2017 1120 s ISBN 978 5 9710 3935 8