Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Садек Гедаят перс صادق هدایت 17 лютого 1903 9 квітня 1951 іранський письменник перекладач Мав також прізвисько Іранський

Садек Хедаят

Садек Хедаят

Садек Гедаят (перс. صادق هدایت‎‎‎, 17 лютого 1903  — 9 квітня 1951) — іранський письменник, перекладач. Мав також прізвисько «Іранський Кафка».

Садек Гедаят
перс. صادق هدایت‎
image
Народився17 лютого 1903(19030217)
Тегеран
Помер9 квітня 1951
Париж
·самогубство
ПохованняПер-Лашез
ГромадянствоІран
Національністьперс
Місце проживанняd
Діяльністьлітература
Відомий завдякиписьменник
Alma materДар ул-Фунун
Знання мовперська[1][2][3] і французька
Жанроповідання
Magnum opusd
Конфесіяіслам
БатькоМехді Кулі Гедаят
Автографimage
IMDbID 0373119
image
Підписа С.Гедаята

Життєпис

Походив з аристократичної родині. Його прадідом був історик, поет і дипломат Мірза Реза Кулі-хан Гедаят (1800—1871). Дід — Джафар Кулі Гедаят — був міністром освіти при шахі Мозаффар ед-Дін-шахі.

Молодший син двоюрідних брата і сестри Мехді Кулі Гедаята, висого державного службовця, та Зіар-аль-Мульк. Садек Гедаят здобув середню освіту в Тегерані — спочатку в католицькому коледжі Сен-Луї, у 1914—1916 роках — в коледжу Дар ол-Фонун.

У 1925 році разом з дев'ятьма іншими випускниками був відправлений до Європи для вивчення інженерної справи. По завершенні навчання він повинен був поступити на службу до Міністерства шляхів сполучення. Проте Гедаята більше цікавили література, фольклор і історія. У 1926 році він отримав дозвіл вивчати французьку літературу. До 1930 року перебував у Франції та Бельгії. Тут у 1927 році написав свою першу новелу після невдалого самогубства (намагався втопитися у річці Марна) через кохання до парижанки Терези.

Гедаят повернувся в Іран, що не закінчивши навчання. Незважаючи на вмовляння родини, він відмовився знову їхати до Франції і влаштувався в Ірані дрібним банківським службовцям в Народному банку. Він обтяжувався цією роботою, вільний час проводив у спілкуванні з молодими іранськими інтелектуалами — письменниками, поетами, вченими.

У 1936 році на запрошення свого друга Садек близько року прожив в Бомбеї. В період життя в Бомбеї він написав і опублікував своє найвідоміше твір — повість «Сліпа сова».

З 1938 до 1941 року очолював секретаріат новостворенного Управління музики, метою якого була вестернізація традиційної іранської музики. У 1941 році, після зречення Рези-шаха та окупації північного Ірану радянськими військами, Управління було скасовано.

Після цього Гедаят влаштувався перекладачем на Факультет образотворчих мистецтв, де пропрацював до кінця 1940-х років. Крім того, він був членом редколегії впливового літературного журналу «Сохан» («Слово»), який видавав П. М. Ханлар. У цьому журналі опубліковано багато творів Гедаята.

Затоваришував з багатьма інтелектуалами-членами партії «Туде» і симпатизував ідеям реформістського крила партії, проте сам не займався політичною діяльністю. Він також співпрацював з Іранським товариством культурного зв'язку з СРСР. Частину своїх робіт С. Гедаят опублікував в друкованому органі Товариства — журналі «Паяме ноу» («Нова звістка»). Деякі розповіді Гедаята були надруковані в одній з трьох газет партії «Туде» — «Марді» («Народ»).

У 1945 році Гедаят розірвав відносини з партією «Туде» через її участь в азербайджанському повстанні проти уряду шаха Мохаммеда Рези Пахлаві.

Наступні роки принесли Гедаяту розчарування у всьому іранському — від політики і культури до побутових дрібниць. Його відносини з родиною були напруженими, твори піддавалися цензурі, літературна діяльність майже не приносила доходу, літератори старої школи ставилися до нього зі зневагою. Він став шукати заспокоєння в наркотиках і алкоголі.

У 1950 році перебирається до Парижу, сподіваючись знайти гідну роботу і суспільство іранських друзів-емігрантів. Незважаючи на клопоти знайомих, йому не вдалося отримати легальні підстави для життя у Франції, також зірвалися поїздки до Швейцарії і Великої Британії.

У 1951 році в нападі відчаю Садек Гедаят наклав на себе руки. Поховано на цвинтарі Пер-Лашез.

Творчість

В доробку Садек Хедаяка є 15 новел, 17 статей з критики, 3 драми, 2 лекції щодо подорожей. Серед них виділяють наступні напрямки: романтична національна проза («Парвін — сасанідская дівчина», «Остання посмішка»), розповіді в стилі критичного реалізму («Алявійе-ханум», «В пошуках пробачення»), сатира («Хаджі-ага») і психологічні твори («Сліпа сова», «Живцем похований»).

Також Гедаяту належать дослідження по іранському фольклору, переклади з мови пахлаві та французької мов, дослідні та критичні статті різної тематики.

Джерела

  • Hassan Kamshad, Modern Persian Prose Literature
  • Fakhrezzaman Schirazi-Mahmoudian: Literarische Verwendung persischer Termini und Redewendungen im Werke Ṣādeq Hedāyats: ein Kompendium, Harrassowitz, Wiesbaden 1999,
  • Noushin Sharokhi, Critique sur les histoires de Sadegh Hedayat, Radio Zamaneh, 2006
  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sadek Gedayat pers صادق هدایت 17 lyutogo 1903 9 kvitnya 1951 iranskij pismennik perekladach Mav takozh prizvisko Iranskij Kafka Sadek Gedayatpers صادق هدایت Narodivsya17 lyutogo 1903 19030217 TegeranPomer9 kvitnya 1951 Parizh samogubstvoPohovannyaPer LashezGromadyanstvoIranNacionalnistpersMisce prozhivannyadDiyalnistliteraturaVidomij zavdyakipismennikAlma materDar ul FununZnannya movperska 1 2 3 i francuzkaZhanropovidannyaMagnum opusdKonfesiyaislamBatkoMehdi Kuli GedayatAvtografIMDbID 0373119Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Pidpisa S GedayataZhittyepisPohodiv z aristokratichnoyi rodini Jogo pradidom buv istorik poet i diplomat Mirza Reza Kuli han Gedayat 1800 1871 Did Dzhafar Kuli Gedayat buv ministrom osviti pri shahi Mozaffar ed Din shahi Molodshij sin dvoyuridnih brata i sestri Mehdi Kuli Gedayata visogo derzhavnogo sluzhbovcya ta Ziar al Mulk Sadek Gedayat zdobuv serednyu osvitu v Tegerani spochatku v katolickomu koledzhi Sen Luyi u 1914 1916 rokah v koledzhu Dar ol Fonun U 1925 roci razom z dev yatma inshimi vipusknikami buv vidpravlenij do Yevropi dlya vivchennya inzhenernoyi spravi Po zavershenni navchannya vin povinen buv postupiti na sluzhbu do Ministerstva shlyahiv spoluchennya Prote Gedayata bilshe cikavili literatura folklor i istoriya U 1926 roci vin otrimav dozvil vivchati francuzku literaturu Do 1930 roku perebuvav u Franciyi ta Belgiyi Tut u 1927 roci napisav svoyu pershu novelu pislya nevdalogo samogubstva namagavsya vtopitisya u richci Marna cherez kohannya do parizhanki Terezi Gedayat povernuvsya v Iran sho ne zakinchivshi navchannya Nezvazhayuchi na vmovlyannya rodini vin vidmovivsya znovu yihati do Franciyi i vlashtuvavsya v Irani dribnim bankivskim sluzhbovcyam v Narodnomu banku Vin obtyazhuvavsya ciyeyu robotoyu vilnij chas provodiv u spilkuvanni z molodimi iranskimi intelektualami pismennikami poetami vchenimi U 1936 roci na zaproshennya svogo druga Sadek blizko roku prozhiv v Bombeyi V period zhittya v Bombeyi vin napisav i opublikuvav svoye najvidomishe tvir povist Slipa sova Z 1938 do 1941 roku ocholyuvav sekretariat novostvorennogo Upravlinnya muziki metoyu yakogo bula vesternizaciya tradicijnoyi iranskoyi muziki U 1941 roci pislya zrechennya Rezi shaha ta okupaciyi pivnichnogo Iranu radyanskimi vijskami Upravlinnya bulo skasovano Pislya cogo Gedayat vlashtuvavsya perekladachem na Fakultet obrazotvorchih mistectv de propracyuvav do kincya 1940 h rokiv Krim togo vin buv chlenom redkolegiyi vplivovogo literaturnogo zhurnalu Sohan Slovo yakij vidavav P M Hanlar U comu zhurnali opublikovano bagato tvoriv Gedayata Zatovarishuvav z bagatma intelektualami chlenami partiyi Tude i simpatizuvav ideyam reformistskogo krila partiyi prote sam ne zajmavsya politichnoyu diyalnistyu Vin takozh spivpracyuvav z Iranskim tovaristvom kulturnogo zv yazku z SRSR Chastinu svoyih robit S Gedayat opublikuvav v drukovanomu organi Tovaristva zhurnali Payame nou Nova zvistka Deyaki rozpovidi Gedayata buli nadrukovani v odnij z troh gazet partiyi Tude Mardi Narod U 1945 roci Gedayat rozirvav vidnosini z partiyeyu Tude cherez yiyi uchast v azerbajdzhanskomu povstanni proti uryadu shaha Mohammeda Rezi Pahlavi Nastupni roki prinesli Gedayatu rozcharuvannya u vsomu iranskomu vid politiki i kulturi do pobutovih dribnic Jogo vidnosini z rodinoyu buli napruzhenimi tvori piddavalisya cenzuri literaturna diyalnist majzhe ne prinosila dohodu literatori staroyi shkoli stavilisya do nogo zi znevagoyu Vin stav shukati zaspokoyennya v narkotikah i alkogoli U 1950 roci perebirayetsya do Parizhu spodivayuchis znajti gidnu robotu i suspilstvo iranskih druziv emigrantiv Nezvazhayuchi na klopoti znajomih jomu ne vdalosya otrimati legalni pidstavi dlya zhittya u Franciyi takozh zirvalisya poyizdki do Shvejcariyi i Velikoyi Britaniyi U 1951 roci v napadi vidchayu Sadek Gedayat naklav na sebe ruki Pohovano na cvintari Per Lashez TvorchistV dorobku Sadek Hedayaka ye 15 novel 17 statej z kritiki 3 drami 2 lekciyi shodo podorozhej Sered nih vidilyayut nastupni napryamki romantichna nacionalna proza Parvin sasanidskaya divchina Ostannya posmishka rozpovidi v stili kritichnogo realizmu Alyavije hanum V poshukah probachennya satira Hadzhi aga i psihologichni tvori Slipa sova Zhivcem pohovanij Takozh Gedayatu nalezhat doslidzhennya po iranskomu folkloru perekladi z movi pahlavi ta francuzkoyi mov doslidni ta kritichni statti riznoyi tematiki DzherelaHassan Kamshad Modern Persian Prose Literature ISBN 0 936347 72 4 Fakhrezzaman Schirazi Mahmoudian Literarische Verwendung persischer Termini und Redewendungen im Werke Ṣadeq Hedayats ein Kompendium Harrassowitz Wiesbaden 1999 ISBN 978 3 447 04169 0 Noushin Sharokhi Critique sur les histoires de Sadegh Hedayat Radio Zamaneh 2006 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863 CONOR Sl d Track Q16744133

Дата публікації:
Топ