Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Са́вка Да́бчевич-Ку́чар (хорв. Savka Dabčević-Kučar, нар.6 грудня 1923, Корчула, Королівство сербів, хорватів і словенців — 6 серпня 2009, Загреб, Хорватія) — хорватська політична діячка, економістка, голова Виконавчої ради (уряду) Соціалістичної Республіки Хорватії в 1967—1969 роках, голова ЦК Союзу комуністів Хорватії в 1969—1971 роках. Була провідною постаттю Хорватської весни, а також першою жінкою прем'єр-міністром не тільки в Хорватії і колишній Югославії, а й на всьому центральноєвропейському просторі.
| Савка Дабчевич-Кучар Savka Dabčević-Kučar | |
|---|---|
| хорв. Savka Dabčević-Kučar | |
 Savka Dabčević-Kučar | |
 Голова Виконавчої ради Соціалістичної Республіки Хорватії | |
| травень 1967 — травень 1969 | |
| Президент | |
| Попередник | Міка Шпиляк |
| Наступник | |
| Голова ЦК Союзу комуністів Хорватії | |
| травень 1969 — грудень 1971 | |
| Президент | |
| Попередник | Владимир Бакарич |
| Наступник | Мілка Планінц |
| Голова Хорватської народної партії | |
| 1990 — 1995 | |
| Попередник | партію засновано |
| Наступник | Радимир Чачич |
| | |
| Народилася | 6 грудня 1923 Корчула, Хорватія |
| Померла | 6 серпня 2009 (85 років) Загреб, Хорватія |
| Похована | Мирогойське кладовище[1] |
| Відома як | економістка, політична діячка, комісар, викладачка університету, прем'єр-міністерка |
| Громадянство |  Хорватія |
| Національність | хорватка |
| Alma mater | Загребський університет |
| Політична партія | Союз комуністів Хорватії Хорватська народна партія |
| У шлюбі з | Анте Кучар |
| Нагороди |  |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Родина
Батько Антун Дабчевич, юрист, хорват з Доброти (Которська затока), нащадок давнього місцевого приморського роду судновласників і капітанів (Дабчевичі, Івановичі, Луковичі). За співучасть у спаленні угорського прапора у Загребі в 1895 першокурсника філософського факультету Антуна Дабчевича було віддано до суду і покарано забороною навчатися в Загребському університеті. Згодом він закінчив юридичний факультет Віденського університету. Працював юристом, міським головою (Бенковац, Задар, Корчула), а пізніше радником бана (Дубровник, Спліт). Через розбіжності з владою достроково пішов у відставку (1934 р.).
Мати Марія Мілєнка Новак (до шлюбу Денегрі), хорватка, закінчила середню школу і деякий час працювала службовицею.
Чоловік — дипломований гірничий інженер Анте Кучар, хорват, який народився у Болі (острів Брач) і походив по материнській лінії з трогірської сім'ї суднобудівників (Калебота), а по батьківській — (Чулар-Кучар) із Унешича в далматинській Загорі.
Дві дочки: одна здобула докторський ступінь з хімії, друга — захистила докторську з фізики.
Ранні роки
Савка Дабчевич-Кучар у 1941 р. закінчила жіночу реальну гімназію в Спліті, де була наймолодшою серед випускниць. Вже гімназисткою проявила багатогранність інтересу і таланту (література, психологія, філософія, мистецтво, історія). У вересні 1943 року вступила в партизани. Після війни зарахована до Економічної вищої школи (пізніший факультет економічних знань Загребського університету) на 1945—1946 навчальний рік. У 1946 р. вирушила на навчання до СРСР у Ленінград, де закінчила два курси на фінансово-економічному факультеті. У червні 1948 р. через розрив стосунків між Тіто та Сталіним повертається в Загреб, де продовжує навчання на факультеті економічних знань. Здобуває диплом у грудні 1949 р.
Штрихи до політичного портрету
Дабчевич-Кучар увійшла в хорватську політику наприкінці 1960-х років як представниця реформістського покоління Союзу комуністів Хорватії.
У 1967—1969 рр. вона була прем'єр-міністеркою уряду Хорватії, тоді ще югославської республіки. На цій посаді їй довелося зіткнутися, з одного боку, зі студентським рухом, який вимагав більшої демократизації країни, а з іншого боку — з консервативними представниками Югославської Народної Армії, які боялися політичних змін і всіляко їм протидіяли.
У 1969—1971 рр. займала посаду керівниці Центрального комітету Союзу комуністів Хорватії. У грудні 1971 р., в розпал Хорватської весни її розкритикував Йосип Броз Тіто, після чого вона, взявши весь удар на себе, була змушена піти з ЦК і політичного життя Хорватії.
Повернулася в політику після введення багатопартійної системи правління в країні. У жовтні 1990 року разом з однодумцями вона створила демократичну хорватську партію центру — Хорватську народну партію. Стала першою головою ХНП, обраною таємним голосуванням у січні 1991 року. Ще двічі обиралася головою партії, другий раз на альтернативній основі. Звільняється з цієї посади за власним бажанням у листопаді 1994 року. Обиралася в керівні партійні органи та почесною головою ХНП, якою залишалася до самої смерті.
Савка Дабчевич-Кучар висувалася на посаду президента Хорватії на виборах 2 серпня 1992 року і як кандидатка у президенти отримала 6 % голосів. У своїй політичній діяльності послідовно обстоювала суверенітет і незалежність Хорватії та зміцнення демократії, ринкової економіки з соціальними елементами і хорватську інтеграцію в європейські інститути.
Під час сербської агресії проти Хорватії як опозиційний партійний вождь брала активну участь у діях, які зміцнювали міжнародне становище Хорватії і її оборонні сили. Протягом війни була серед невеликого числа політиків, які відвідали передову лінію фронту в Славонії, Петріні, Покупському, далматинській глибинці тощо.
Як член ХНП потрапляє в хорватський парламент 7 вересня 1992 року і до 28 листопада 1995 року залишається депутаткою хорватського парламенту. Була членом Комітету з економіки та порушила в комітеті і на парламентських засіданнях багато питань швидшого і ефективнішого економічного розвитку та приватизації шляхом розподілу акцій. Критикувала поточну економічну політику з багатьох питань, а також висувала багато конкретних і цінних пропозицій.
Входила до складу Комітету з іноземних справ парламенту та Виконавчого комітету Міжпарламентського союзу (МПС) Сабору Республіки Хорватії. За час своїх депутатських повноважень була представницею Хорватії на міжнародних зустрічах жінок-парламентарок, де висвітлює хорватські проблеми, особливо в зв'язку з сербською агресією та її наслідками для Хорватії. Входила до делегації уряду Хорватії на Міжнародному конгресі жінок у Пекіні у вересні 1995 року.
Як член комітету у закордонних справах парламенту, була членом багатьох парламентських делегацій за кордоном, учасницею перемовин у Раді Європи в Страсбурзі, два рази, коли йшлося про прийняття Хорватії в Раду, та завжди аргументовано відстоювала державні інтереси Хорватії.
У 1995 році розчарована ходом і результатами виборів Савка Дабчевич-Кучар пішла у відставку з посади голови Народної партії.
Посилання
- Heroina Hrvatskog proljeća (хор.)
- U 86. godini umrla Savka Dabčević-Kučar (хор.)
- https://www.gradskagroblja.hr/trazilica-pokojnika/15
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sa vka Da bchevich Ku char horv Savka Dabcevic Kucar nar 6 grudnya 1923 Korchula Korolivstvo serbiv horvativ i slovenciv 6 serpnya 2009 Zagreb Horvatiya horvatska politichna diyachka ekonomistka golova Vikonavchoyi radi uryadu Socialistichnoyi Respubliki Horvatiyi v 1967 1969 rokah golova CK Soyuzu komunistiv Horvatiyi v 1969 1971 rokah Bula providnoyu postattyu Horvatskoyi vesni a takozh pershoyu zhinkoyu prem yer ministrom ne tilki v Horvatiyi i kolishnij Yugoslaviyi a j na vsomu centralnoyevropejskomu prostori Savka Dabchevich Kuchar Savka Dabcevic Kucarhorv Savka Dabcevic KucarSavka Dabchevich Kuchar Savka Dabcevic KucarGolova Vikonavchoyi radi Socialistichnoyi Respubliki Horvatiyitraven 1967 traven 1969PrezidentPoperednik Mika ShpilyakNastupnikGolova CK Soyuzu komunistiv Horvatiyitraven 1969 gruden 1971PrezidentPoperednik Vladimir BakarichNastupnik Milka PlanincGolova Horvatskoyi narodnoyi partiyi1990 1995Poperednik partiyu zasnovanoNastupnik Radimir ChachichNarodilasya 6 grudnya 1923 1923 12 06 Korchula HorvatiyaPomerla 6 serpnya 2009 2009 08 06 85 rokiv Zagreb HorvatiyaPohovana Mirogojske kladovishe 1 Vidoma yak ekonomistka politichna diyachka komisar vikladachka universitetu prem yer ministerkaGromadyanstvo HorvatiyaNacionalnist horvatkaAlma mater Zagrebskij universitetPolitichna partiya Soyuz komunistiv Horvatiyi Horvatska narodna partiyaU shlyubi z Ante KucharNagorodi Orden korolya Dmitara Zvonimira Mediafajli u VikishovishiRodinaBatko Antun Dabchevich yurist horvat z Dobroti Kotorska zatoka nashadok davnogo miscevogo primorskogo rodu sudnovlasnikiv i kapitaniv Dabchevichi Ivanovichi Lukovichi Za spivuchast u spalenni ugorskogo prapora u Zagrebi v 1895 pershokursnika filosofskogo fakultetu Antuna Dabchevicha bulo viddano do sudu i pokarano zaboronoyu navchatisya v Zagrebskomu universiteti Zgodom vin zakinchiv yuridichnij fakultet Videnskogo universitetu Pracyuvav yuristom miskim golovoyu Benkovac Zadar Korchula a piznishe radnikom bana Dubrovnik Split Cherez rozbizhnosti z vladoyu dostrokovo pishov u vidstavku 1934 r Mati Mariya Milyenka Novak do shlyubu Denegri horvatka zakinchila serednyu shkolu i deyakij chas pracyuvala sluzhboviceyu Cholovik diplomovanij girnichij inzhener Ante Kuchar horvat yakij narodivsya u Boli ostriv Brach i pohodiv po materinskij liniyi z trogirskoyi sim yi sudnobudivnikiv Kalebota a po batkivskij Chular Kuchar iz Uneshicha v dalmatinskij Zagori Dvi dochki odna zdobula doktorskij stupin z himiyi druga zahistila doktorsku z fiziki Ranni rokiSavka Dabchevich Kuchar u 1941 r zakinchila zhinochu realnu gimnaziyu v Spliti de bula najmolodshoyu sered vipusknic Vzhe gimnazistkoyu proyavila bagatogrannist interesu i talantu literatura psihologiya filosofiya mistectvo istoriya U veresni 1943 roku vstupila v partizani Pislya vijni zarahovana do Ekonomichnoyi vishoyi shkoli piznishij fakultet ekonomichnih znan Zagrebskogo universitetu na 1945 1946 navchalnij rik U 1946 r virushila na navchannya do SRSR u Leningrad de zakinchila dva kursi na finansovo ekonomichnomu fakulteti U chervni 1948 r cherez rozriv stosunkiv mizh Tito ta Stalinim povertayetsya v Zagreb de prodovzhuye navchannya na fakulteti ekonomichnih znan Zdobuvaye diplom u grudni 1949 r Shtrihi do politichnogo portretuDabchevich Kuchar uvijshla v horvatsku politiku naprikinci 1960 h rokiv yak predstavnicya reformistskogo pokolinnya Soyuzu komunistiv Horvatiyi U 1967 1969 rr vona bula prem yer ministerkoyu uryadu Horvatiyi todi she yugoslavskoyi respubliki Na cij posadi yij dovelosya zitknutisya z odnogo boku zi studentskim ruhom yakij vimagav bilshoyi demokratizaciyi krayini a z inshogo boku z konservativnimi predstavnikami Yugoslavskoyi Narodnoyi Armiyi yaki boyalisya politichnih zmin i vsilyako yim protidiyali U 1969 1971 rr zajmala posadu kerivnici Centralnogo komitetu Soyuzu komunistiv Horvatiyi U grudni 1971 r v rozpal Horvatskoyi vesni yiyi rozkritikuvav Josip Broz Tito pislya chogo vona vzyavshi ves udar na sebe bula zmushena piti z CK i politichnogo zhittya Horvatiyi Povernulasya v politiku pislya vvedennya bagatopartijnoyi sistemi pravlinnya v krayini U zhovtni 1990 roku razom z odnodumcyami vona stvorila demokratichnu horvatsku partiyu centru Horvatsku narodnu partiyu Stala pershoyu golovoyu HNP obranoyu tayemnim golosuvannyam u sichni 1991 roku She dvichi obiralasya golovoyu partiyi drugij raz na alternativnij osnovi Zvilnyayetsya z ciyeyi posadi za vlasnim bazhannyam u listopadi 1994 roku Obiralasya v kerivni partijni organi ta pochesnoyu golovoyu HNP yakoyu zalishalasya do samoyi smerti Savka Dabchevich Kuchar visuvalasya na posadu prezidenta Horvatiyi na viborah 2 serpnya 1992 roku i yak kandidatka u prezidenti otrimala 6 golosiv U svoyij politichnij diyalnosti poslidovno obstoyuvala suverenitet i nezalezhnist Horvatiyi ta zmicnennya demokratiyi rinkovoyi ekonomiki z socialnimi elementami i horvatsku integraciyu v yevropejski instituti Pid chas serbskoyi agresiyi proti Horvatiyi yak opozicijnij partijnij vozhd brala aktivnu uchast u diyah yaki zmicnyuvali mizhnarodne stanovishe Horvatiyi i yiyi oboronni sili Protyagom vijni bula sered nevelikogo chisla politikiv yaki vidvidali peredovu liniyu frontu v Slavoniyi Petrini Pokupskomu dalmatinskij glibinci tosho Yak chlen HNP potraplyaye v horvatskij parlament 7 veresnya 1992 roku i do 28 listopada 1995 roku zalishayetsya deputatkoyu horvatskogo parlamentu Bula chlenom Komitetu z ekonomiki ta porushila v komiteti i na parlamentskih zasidannyah bagato pitan shvidshogo i efektivnishogo ekonomichnogo rozvitku ta privatizaciyi shlyahom rozpodilu akcij Kritikuvala potochnu ekonomichnu politiku z bagatoh pitan a takozh visuvala bagato konkretnih i cinnih propozicij Vhodila do skladu Komitetu z inozemnih sprav parlamentu ta Vikonavchogo komitetu Mizhparlamentskogo soyuzu MPS Saboru Respubliki Horvatiyi Za chas svoyih deputatskih povnovazhen bula predstavniceyu Horvatiyi na mizhnarodnih zustrichah zhinok parlamentarok de visvitlyuye horvatski problemi osoblivo v zv yazku z serbskoyu agresiyeyu ta yiyi naslidkami dlya Horvatiyi Vhodila do delegaciyi uryadu Horvatiyi na Mizhnarodnomu kongresi zhinok u Pekini u veresni 1995 roku Yak chlen komitetu u zakordonnih spravah parlamentu bula chlenom bagatoh parlamentskih delegacij za kordonom uchasniceyu peremovin u Radi Yevropi v Strasburzi dva razi koli jshlosya pro prijnyattya Horvatiyi v Radu ta zavzhdi argumentovano vidstoyuvala derzhavni interesi Horvatiyi U 1995 roci rozcharovana hodom i rezultatami viboriv Savka Dabchevich Kuchar pishla u vidstavku z posadi golovi Narodnoyi partiyi PosilannyaHeroina Hrvatskog proljeca hor U 86 godini umrla Savka Dabcevic Kucar hor https www gradskagroblja hr trazilica pokojnika 15