Євгра́ф Петро́вич Саве́льєв (рос. Евгра́ф Петро́вич Саве́льев; нар. 18 грудня 1860, станиця Константинівська — бл. 1927, Новочеркаськ) — історик-аматор, народний учитель, поет, журналіст. Один з перших ідеологів донського національного руху.
Савельєв Євграф Петрович | |
---|---|
Народився | 18 грудня 1860 Константиновськ, Область Війська Донського, Російська імперія |
Помер | 1927 Новочеркаськ, Донський округ, Північно-Кавказький край, РСФРР, СРСР |
Країна | Російська імперія Донська Республіка |
Діяльність | науковець |
Нагороди | |
Особ. сторінка | evgrsaveliev.narod.ru |
Савельєв Євграф Петрович у Вікісховищі |
Біографія
Культурно-національний рух серед освічених верств донського козацтва зародився лише на початку XX століття. Саме в цей час з'явилися на Дону перші письменники та культурні діячі, які пропагували національну окремішність донців від решти росіян, оголошували про те, що донське козацтво не лише окремий стан російської держави, а й окрема нація, що своєю ментальністю, культурою та навіть мовою сильно відрізняється від російського народу. До самої епохи революційних потрясінь 1917 року ці донські самостійники мало були відомі у Москві та Петербурзі, але на Дону були досить знані серед козачої інтелігенції.
Народилася на Дону і своя історична наука. Її апологетом став учитель народних шкіл, а згодом канцелярський чиновник Євграф Савельєв. Не здобувши належної освіти (закінчив лише учительську семінарію) та погано знаючись в історичних фактах, Савельєв у своїх напівбелетристичних, напівнаукових працях багато фантазував, без сорому вигадував нових історичних персонажів та нові історичні події, але тим не менш користувався значною популярністю у рідному середовищі, адже його героїзація минувшини донського козацтва була до смаку новій донській інтелігенції, якій так не вистачало міцного національного стрижня для власної самоідентифікації.
Публікувався Савельєв лише в місцевих донських виданнях. Головною метою його історичних праць було показати, що донські козаки мають дуже мало спільного з іншими росіянами. Намагаючись як можна більше віддалити донців від росіян, Савельєв постійно натякав, що в формуванні донського козацтва вирішальну роль відігравали татари та різні кавказькі народи (насамперед адиги), та що донські козаки всю свою історію були ізольованим станом, і біглих російських кріпаків до свого товариства не приймали (як про це писали найбільші російські історики, спираючись на документи XVI—XVII ст.ст.). Корінням своїм козаки, за Савельєвим, сягали у сиву давнину, та існували вже за часів Хозарської держави, Тмутараканського князівства і половців (від яких він козаків і виводив). Свою нелюбов до росіян Савельєв переносив і на все слов'янство, у тому числі й на українців, яких відрізняв від запорожців (теж нащадків половців). Поєднати свої теорії з реальними фактами того, що мовою донських козаків є російська мова, а запорожців — українська, Савельєв так і не спромігся, але породив після років радянського забуття цілу плеяду новітніх донських «істориків», які уперто, з піною у роті доводять тепер усім, що донці не росіяни, а запорожці і кубанці — не українці.
Популярність Євграфа Савельєва серед новочеркаської інтелігенції нарешті досягла такого рівня, що на нього звернули увагу і поліцейські органи Російської імперії. «Донська літературна збірка», яку видав у світ Савельєв з однодумцями, була визнана владою сепаративною, і її авторів заарештовано. «Справа донських літераторів» точилася у суді з 1911-го по 1912 рік, підсудні були визнані винними, але з ув'язнення Савельєв вийшов уже у 1913 році. Він ще писав свої праці з історії донського козацтва, але буремна епоха війни та революції назавжди перевернула його життя. Невідомо навіть коли він помер — здається у 1927 році, а праці його на батьківщині були забуті на довгі 80 років.
Література
- Ігор Роздобудько. З'їзд поневолених народів — як українці за свободу Дону боролися. // Донщина та далі на Схід.
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Savelyev Yevgra f Petro vich Save lyev ros Evgra f Petro vich Save lev nar 18 grudnya 1860 stanicya Konstantinivska bl 1927 Novocherkask istorik amator narodnij uchitel poet zhurnalist Odin z pershih ideologiv donskogo nacionalnogo ruhu Savelyev Yevgraf PetrovichNarodivsya18 grudnya 1860 1860 12 18 Konstantinovsk Oblast Vijska Donskogo Rosijska imperiyaPomer1927 Novocherkask Donskij okrug Pivnichno Kavkazkij kraj RSFRR SRSRKrayina Rosijska imperiya Donska RespublikaDiyalnistnaukovecNagorodiOsob storinkaevgrsaveliev narod ru Savelyev Yevgraf Petrovich u VikishovishiBiografiyaKulturno nacionalnij ruh sered osvichenih verstv donskogo kozactva zarodivsya lishe na pochatku XX stolittya Same v cej chas z yavilisya na Donu pershi pismenniki ta kulturni diyachi yaki propaguvali nacionalnu okremishnist donciv vid reshti rosiyan ogoloshuvali pro te sho donske kozactvo ne lishe okremij stan rosijskoyi derzhavi a j okrema naciya sho svoyeyu mentalnistyu kulturoyu ta navit movoyu silno vidriznyayetsya vid rosijskogo narodu Do samoyi epohi revolyucijnih potryasin 1917 roku ci donski samostijniki malo buli vidomi u Moskvi ta Peterburzi ale na Donu buli dosit znani sered kozachoyi inteligenciyi Narodilasya na Donu i svoya istorichna nauka Yiyi apologetom stav uchitel narodnih shkil a zgodom kancelyarskij chinovnik Yevgraf Savelyev Ne zdobuvshi nalezhnoyi osviti zakinchiv lishe uchitelsku seminariyu ta pogano znayuchis v istorichnih faktah Savelyev u svoyih napivbeletristichnih napivnaukovih pracyah bagato fantazuvav bez soromu vigaduvav novih istorichnih personazhiv ta novi istorichni podiyi ale tim ne mensh koristuvavsya znachnoyu populyarnistyu u ridnomu seredovishi adzhe jogo geroyizaciya minuvshini donskogo kozactva bula do smaku novij donskij inteligenciyi yakij tak ne vistachalo micnogo nacionalnogo strizhnya dlya vlasnoyi samoidentifikaciyi Publikuvavsya Savelyev lishe v miscevih donskih vidannyah Golovnoyu metoyu jogo istorichnih prac bulo pokazati sho donski kozaki mayut duzhe malo spilnogo z inshimi rosiyanami Namagayuchis yak mozhna bilshe viddaliti donciv vid rosiyan Savelyev postijno natyakav sho v formuvanni donskogo kozactva virishalnu rol vidigravali tatari ta rizni kavkazki narodi nasampered adigi ta sho donski kozaki vsyu svoyu istoriyu buli izolovanim stanom i biglih rosijskih kripakiv do svogo tovaristva ne prijmali yak pro ce pisali najbilshi rosijski istoriki spirayuchis na dokumenti XVI XVII st st Korinnyam svoyim kozaki za Savelyevim syagali u sivu davninu ta isnuvali vzhe za chasiv Hozarskoyi derzhavi Tmutarakanskogo knyazivstva i polovciv vid yakih vin kozakiv i vivodiv Svoyu nelyubov do rosiyan Savelyev perenosiv i na vse slov yanstvo u tomu chisli j na ukrayinciv yakih vidriznyav vid zaporozhciv tezh nashadkiv polovciv Poyednati svoyi teoriyi z realnimi faktami togo sho movoyu donskih kozakiv ye rosijska mova a zaporozhciv ukrayinska Savelyev tak i ne spromigsya ale porodiv pislya rokiv radyanskogo zabuttya cilu pleyadu novitnih donskih istorikiv yaki uperto z pinoyu u roti dovodyat teper usim sho donci ne rosiyani a zaporozhci i kubanci ne ukrayinci Populyarnist Yevgrafa Savelyeva sered novocherkaskoyi inteligenciyi nareshti dosyagla takogo rivnya sho na nogo zvernuli uvagu i policejski organi Rosijskoyi imperiyi Donska literaturna zbirka yaku vidav u svit Savelyev z odnodumcyami bula viznana vladoyu separativnoyu i yiyi avtoriv zaareshtovano Sprava donskih literatoriv tochilasya u sudi z 1911 go po 1912 rik pidsudni buli viznani vinnimi ale z uv yaznennya Savelyev vijshov uzhe u 1913 roci Vin she pisav svoyi praci z istoriyi donskogo kozactva ale buremna epoha vijni ta revolyuciyi nazavzhdi perevernula jogo zhittya Nevidomo navit koli vin pomer zdayetsya u 1927 roci a praci jogo na batkivshini buli zabuti na dovgi 80 rokiv LiteraturaIgor Rozdobudko Z yizd ponevolenih narodiv yak ukrayinci za svobodu Donu borolisya Donshina ta dali na Shid Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2017