Саакян Гурген Серобович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Саакян.

Гурген Серобович Саакян (вірм. Գուրգեն Սերոբի Սահակյան; 10 вересня 1913(19130910), , Російська імперія — 26 березня 2000, Єреван) — радянський вірменський астрофізик, доктор фізико-математичних наук (1963), професор (1964), академік Академії наук Вірменської РСР (1982), заслужений діяч науки і техніки Вірменської РСР (1970).

Саакян Гурген Серобович
вірм. Գուրգեն Սերոբի Սահակյան
Народився	10 вересня 1913(1913-09-10)^[1] ^d, ^d, Еріванська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія^[1]
Помер	26 березня 2000(2000-03-26) (86 років) Єреван, Вірменія
Поховання	^d
Країна	СРСР  Вірменія
Національність	вірмени^[1]
Діяльність	фізик-теоретик, викладач університету
Alma mater	Єреванський державний університет (1939)^[1] Фізичний інститут імені П. М. Лебедєва
Галузь	теоретична фізика і астрофізика
Заклад	Єреванський державний університет^[1] Єреванський фізичний інститут Бюраканська астрофізична обсерваторія
Посада	декан
Вчене звання	академік^[1]
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук (1963)
Аспіранти, докторанти	Чубарян Едуард Варданович
Членство	Академія наук Вірменської РСР
Партія	ВКП(б)^[1]
Війна	німецько-радянська війна^[1]
Нагороди
Саакян Гурген Серобович у Вікісховищі

Біографія

Народився в селі Сарнахпюр (у той час — Анійський район) Вірменії. У 1939 році закінчив Єреванський університет і від того ж року почав працювати в ньому. Учасник Німецько-радянської війни. Після війни повернувся до роботи в Єреванському університеті, з 1950 — завідувач кафедрою теоретичної фізики, в 1967–1972 — декан фізичного факультету. У 1950–1962 працював в Єреванському інституті фізики, у 1962–1970 — у Бюраканській астрофізичній обсерваторії.

Основні праці в області теорії надщільних небесних тіл. Спільно з В. А. Амбарцумяном вперше провів систематичне дослідження термодинамічних властивостей речовин при щільності порядку і вище ядерної, побудував моделі зірок з виродженого газу баріонів. Ввів в розгляд поняття гіперіонних зірок. Першим став вивчати структуру нуклонів шляхом аналізу кутового розподілу електронів при пружному розсіюванні їх на нуклонах. Вивчив роль π-мезонів у термодинаміці виродженої зоряної речовини. Встановив наявність ефекту піонізаціі замість ефекту нейтронізаціі, що розглядався раніше, а також існування фазового переходу з електронно-ядерної плазми в стан суцільної ядерної речовини, який супроводжується стрибком щільності приблизно в 500 разів.

Публікації

• Саакян Г. С. Основы релятивистской теории гравитации (Учебно-вспомогательное пособие). — Ереван: Издательство Ереванского университета, 1987.
• Саакян Г. С. Пространство — время и гравитация. — Ереван: Издательство Ереванского университета, 1985.
• Саакян Г. С. Физика нейтронных звезд. — Ереван: Издательство Ереванского университета, 1995.

Посилання

• Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Саакян Гурген Серобович. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
• Профіль на сайті Національної академії наук Вірменії [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

1. Armenian Soviet Encyclopedia, vol. 10 — Т. 10. — С. 137.
   d:Track:Q124737637d:Track:Q2657718