СКА «Львів» — колишній радянський армійський футбольний клуб зі Львова. Створений 1949 року. Головна команда Львова до створення «Карпат». Розформований 1989 року.
Повна назва | Спортивний клуб армії «Львів» | |||
Засновано | 1949 | |||
Розформовано | 1989 | |||
Населений пункт | Львів, Україна | |||
Стадіон | СКА, Львів | |||
Вміщує | 17 000 | |||
Ліга | ||||
|
- Це стаття про футбольний клуб. Про спортивний клуб є стаття Навчально-спортивна база літніх видів спорту Міністерства оборони України (Львів)
Досягнення
- 1965 — чемпіон;
- 1979, 1980 — бронзовий призер.
- 1966, 1968 — володар кубка;
- 1951, 1952, 1965 — фіналіст кубка.
СРСР
- Перша ліга
- У 1982—1989 як СКА «Карпати» виступав у першій лізі СРСР.
1984, 1985 — бронзовий призер.
Назва
- 1945—1948 —БЧА (Будинок Червоної Армії)
- 1949—1956 — ОБО (Окружний будинок офіцерів)
- 1957 — ОСК (Окружний спортивний клуб)
- 1957—1959 — СКВО (Спортивний клуб військового округу)
- 1960—1981 — СКА (Спортивний клуб армії) і ЛВВПУ (СКА-2)
- 1982—1989 — СКА «Карпати»
Історія
Створення і перші роки (1945—1953)
Першою назвою була БЧА— Будинок Червоної Армії А 1949 р. назва була змінена на ОБО — Окружний будинок офіцерів. У 1949 році клуб взяв участь у чемпіонаті СРСР серед команд другої групи. Армійці виступали в українській зоні, де стали другою львівською командою — поряд з досвідченішим «Спартаком». Якщо «Спартак» (Львів) боровся за найвищі місця і став другим, то ОБО фінішував на передостанньому, 17-му місці. Офіцери пропустили найбільше голів серед усіх команд української зони — 90 (у 34 матчах). А «Спартак» (Львів) змагався у фінальному турнірі за вихід до найвищої ліги, але не добився успіху.
Наступного, 1950 року через бюрократичну тяганину керівництво львівською командою «Спартак» передали товариству «Динамо», але «Динамо» не організувало відповідну підготовку команди і колектив розпустили.
Таким робом ОБО став єдиним представником Львова на футбольній арені на понад десятиліття — до створення «Карпат» у 1963 році.
У 1950 року радянський футбол чекали нові зміни — другу групу ліквідували, а в новому форматі першості СРСР місця для львівських офіцерів не знайшлося. ОБО виступав у любительському чемпіонаті УРСР серед колективів фізкультури. У своїй зоні, де зібралися команди переважно Заходу України, армійці фінішували другими. Першим став «Спартак» (Ужгород) — команда не тільки виграла чемпіонат УРСР того року, а й здобула Кубок республіки.
Наступного року Львів представляли аж 4 колективи: ОБО, «Харчовик» (колектив Львівської тютюнової фабрики), «Іскра» та «Динамо». ОБО виграв змагання у своїй зоні і в кінці року грав у фінальному турнірі за участю переможців решти 5 зон. Львівська команда стала віце-чемпіоном, переміг ОБО (Київ).
В сезоні 1952 ОБО посів тільки третє місце у 4 зоні першості УРСР. Крім армійців Львівщину репрезентував «Харчовик» (Винники), котрий став передостаннім у тій же зоні.
Період стабілізації (1954—1957)
У 1954 році, після чергової реорганізації структури чемпіонатів Радянського Союзу, Львів знов отримав представника серед команд майстрів. Повернення вийшло непоганим — 7 місце серед 12 клубів. Головним тренером був заслужений майстер спорту Олексій Гринін (колишній гравець ЦБЧА і збірної СРСР), а серед футболістів відомими у майбутньому стали Йожеф Беца, Мирослав Думанський і Ернест Кеслер. У 1955 році ОБО теж фінішувало сьомим, але вже поміж 16 команд.
У 1956 у складі ОБО з'явився оборонець Василь Турянчик — майбутній багаторічний капітан «Динамо» (Київ). Саме завдяки надійній обороні львів'яни піднялися на 5 місце (усього 18 команд), пропустивши тільки 24 м'ячі у 34 іграх — найкращий результат зони. 1957 рік показав наскільки високим є потенціал команди. ОБО посів 2 місце у своїй зоні класу «Б» і запам'ятався іграми у Кубку СРСР. Перемоги над «Харчовиком» (Одеса) і «Колгоспником» (Полтава) вивели армійців до 1/8 фіналу, де суперником мав бути славнозвісний московський «Спартак» — чемпіон Радянського Союзу 1956 року. 6 червня 1957 року на поле стадіону ПрикВО вийшли ОБО (Львів) та вищоліговий «Спартак» (Москва), у стартовому складі якого було 9 збірників-чемпіонів Олімпіади 1956. Ажіотаж навколо гри виявися настільки великим, що глядачі не тільки вщент заполонили трибуни, а й розмістились на дахах навколишніх будинків та прямо на бігових доріжках вздовж усього поля. Львів'яни відкрили рахунок на 32-й хв. (Курчавенков), але у 2-му таймі москвичі вирвали перемогу завдяки голам Анатолія Ільїна та Микити Симоняна — 1:2.
1958 — боротьба за вищу лігу
Перед сезоном 1958 команда змінила назву на СКВО (Спортивний клуб військового округу) і поповнилась, зокрема, форвардом Олегом Копаєвим. Того року клуб вперше в історії виграв першість своєї зони. Вже з перших матчів львів'яни були серед лідерів і змагалися за 1 місце зі «Спартаком» (Мінськ). У підсумку СКВО набрав 43 очки, а білоруси — 41. Чемпіонство у зоні дозволило армійцям грати у змаганнях за вихід до найвищої ліги СРСР. Але серйозного рівня гри львів'яни у турнірі, що проходив у Тбілісі в листопаді 1958 р., не показали. Керівництво відправило до Грузії лише 12 футболістів (не було навіть запасного воротаря), тому після травми голкіпера Юрія Сусли вже у першій грі місце у воротях зайняв оборонець Віталій Морозов. Львівський СКВО завершив турнір на передостанньому, 5-му місці, а перепустку до вищої ліги здобув СКВО (Ростов-на-Дону) — один з провідних армійських клубів Союзу. До Ростова і перевели відразу по закінченні сезону Шишаєва і Олега Копаєва (майбутнього гравця збірної СРСР, який став одним з найкращих бомбардирів в історії радянського футболу). 1959 рік львівська команда завершила на 6 місці у 4 зоні класу «Б».
З 1960 року команда стала називатися СКА (Спортивний клуб армії) і повторила торішнє досягнення — 6 місце. Той рік ознаменувався появою у класі «Б» ще одного представника Львівщини — «Нафтовика» (Дрогобич), який посів 14 місце поміж 17 команд 1 зони і тим, що до списку 33 найкращих українських футболістів класу «Б» потрапили нападники СКА Олександр Філяєв та Віктор Іванюк. У першості 1961 львів'яни фінішували 4-ми, а дрогобичани — 17-ми (передостаннє місце). Новим наставником став Сергій Шапошников, з чиїм іменем і будуть пов'язані всі успіхи армійського клубу у середині 1960-х. Цікавий поєдинок відбувся наприкінці 1961-го — у товариській міжнародній грі СКА (Львів) переміг шведський клуб «Гаммарбю» — 1:0.
1962 року у СКА прийшов 21-річний нападник Анатолій Пузач, який за підсумками сезону увійшов до списку 33 найкращих футболістів класу «Б». Він на кілька років дуже підсилив напад львів'ян і у 1965-му перейшов до «Динамо» (Київ). У 1 зоні СКА (Львів) був четвертим.
Чвертьфінал Кубка СРСР
Чергова реорганізація радянського футболу у 1963 році була покликана зменшити різкий перехід з класу «Б» відразу у найвищу лігу — клас «А», тобто створити другу підгрупу класу «А». Потім цей турнір отримає назву перша ліга. У новоствореній лізі було місце для команди зі Львова, яке зайняли щойно-створені «Карпати». СКА продовжував виступати у нижчій лізі — класі «Б» і боротися за вихід у другу групу класу «А». У 1963 та 1964 роках армійці ставали віце-чемпіонами своєї зони, а в 1964 році добилися найвищого в історії успіху в Кубку СРСР — чвертьфіналу. Серед переможених ними команд були: «Спартак» (Могильов) — 2:1, «Верховина» (Ужгород) — 4:2, «Авангард» (Тернопіль) — 4:1, «Десна» (Чернігів) — 3:0, Трактор (Волгоград) — 2:0, «Дніпро» (Дніпропетровськ) — 6:2, «Волга» (Горький) — 3:1, СКА (Ростов) — 1:0. Усі ці поєдинки (крім ігор з «Десною» та армійцями Ростова) львів'яни провели на власному полі. Лише в ¼ фіналу клуб зі Львова поступився — у Куйбишеві програв «Крилам Рад» 0:1. У складі команди в чвертьфінальному матчі грали , Микола Чепурський, Петро Данильчук, , Арпад Шандор, Володимир Капличний, Ярослав Дмитрасевич, Віктор Баталін, Томаш Пфайфер, Степан Варга, Іштван Секеч, Анатолій Пузач, Олександр Тимофеєв. За вихід до півфіналу усі футболісти отримали б звання майстрів спорту СРСР, але і таке просування було оцінене — головний тренер СКА Сергій Шапошников став заслуженим тренером УРСР. Серед дебютантів виділявся центральний захисник Володимир Капличний, який у 1966 році перейшов до ЦСКА (Москва) і згодом у складі команди СРСР став віце-чемпіоном Європи 1972 року.
Перемога у класі «Б»
1965 рік видався чемпіонським — СКА (Львів) виграв першість УРСР у класі «Б». Упевнено (з 6-очковою перевагою) вони випередили у своїй зоні другу команду — «Авангард» (Тернопіль), а потім виграли фінальний турнір. Армійцям не було рівних у атаці — 98 голів у 40 поєдинках. Дуже надійно зіграла оборона — 29 м'ячів.
Сезон | Чемпіони Української РСР |
1965 | , ; Тарас Шулятицький, Петро Данильчук, Володимир Капличний, , Андрій Карімов, Ярослав Дмитрасевич, Арпад Шандор, , Степан Варга, Богдан Грещак, Леонардас Жулаускас, , Томаш Пфайфер. |
Таким чином СКА мало виходити до другої групи класу «А», якби не пункт тодішнього Положення про чемпіонат СРСР, згідно з яким дві команди з одного міста не можуть одночасно грати у другій групі класу «А». Тому в кінці 1965 року довелось проводити плей-оф між «Карпатами» та СКА (Львів). Армійці всуху розібралися з «Карпатами» — 2:0 і 3:0. Ці ігри увійшли до історії як перші зустрічі між цими двома командами. Після такого вдалого сезону наставник СКА Сергій Шапошников отримав підвищення і перейшов на тренерську роботу до ЦСКА (Москва). Цивільні «Карпати» вже могли готуватися до змагань у класі Б, але керівники радянського футболу перед сезоном 1964 розширили другу групу класу «А» і зелено-білим теж знайшлося там місце.
Чемпіонат 1966 року став першим, коли СКА (Львів) та «Карпати» виступали в одній лізі. Клуби обмінялися мінімальними перемогами один над одним — по 1:0, але клас військової команди виявися набагато вищим — 3-є місце («Карпати» фінішували на 14 позиції). Наступного року СКА також став третім. У команді з'явився нападник Едуард Козинкевич, який потім, змінивши кілька клубів, буде грати у «Карпатах» та стане срібним призером чемпіонату Європи 1972.
1968 року СКА завершив сезон на 7 місці, а «Карпати» значно покращили свою гру й перемогли у 1 підгрупі другої підгрупи класу «А». Почався занепад армійського футболу у Львові. У той час, коли 1969 року «Карпати» виграли Кубок СРСР і посіли 6-е місце у своїй підгрупі другої групи класу «А», армійці стали тільки 13-ми.
Найбільше матчів у другій групі класу «А» (1966—1969):
- Богдан Цап — 139.
- Володимир Пінковський — 111.
- — 109.
- Мар'ян Гуминилович — 104.
- Арпад Шандор — 91.
- Андрій Карімов — 83.
- — 81.
- Едуард Козинкевич — 78.
- Томаш Пфайфер — 74.
- Олександр Швойницький — 56.
- Володимир Щерба — 53.
- Мар'ян Плахетко — 50.
- Володимир Госперський — 49.
- Олександр Васін — 47.
- Ромуальдас Юшка — 46.
- Юрій Ковба — 42.
- — 35.
- — 35.
- — 34.
- Тарас Шулятицький — 34.
- Ярослав Дмитрасевич — 32.
- Петро Данильчук — 31.
- Володимир Дударенко — 31.
Найрезультативніші гравці армійської команди у цьому турнірі:
- — 16.
- Едуард Козинкевич — 14.
- Володимир Дударенко — 13.
- Володимир Пінковський — 12.
- Леонардас Жукаускас — 10.
- — 10.
Наступного року цивільна команда виграє першу лігу і виходить до вищої, а СКА посіло у другій лізі 14 місце. Титульною командою міста остаточно стали «Карпати».
У сезоні 1971 військова команда посіла 23 місце поміж 26 команд, а у наступному сезоні в другій лізі від Прикарпатського військового округу виступала команда СК «Луцьк». Львівський СКА відродився лише 1973 року й протягом 1973-76 рр. виступав у чемпіонаті КФК УРСР. 1974 року СКА виграв зональний турнір в 2-й зоні і отримав право поборотися за путівку у другу лігу, однак у фінальному турнірі зайняв всього лише 4-е місце. Два наступних роки армійці посідали 2-е місце в зоні й до фіналу не потрапляли.
Відродження
Восени 1976 р. спортивне керівництво ПрикВО вирішило перевести до Львова армійську команду СК Луцьк і, таким чином, відновило у другій лізі СКА. Інавгурацією сезону 1977 став товариський матч між СКА та вищоліговими «Карпатами» — 1:0 на користь армійців. Єдиний гол забив півзахисник Степан Юрчишин. Гравець потім виступатиме на позиції нападника, перейде у «Карпати», у складі яких встановить рекорд першої ліги всіх часів — 42 голи за сезон. Армійці у 1977 р. посіли 10 позицію, наступного року піднялися на одну сходинку, а у 1979 і 1980 роках завойовували «бронзу» у своїй зоні другої ліги — 3 місце.
Першість 1981 року не склалася успішно для СКА (Львів) — тільки 9 місце у 5 зоні другої ліги. «Карпати», які щойно вилетіли з вищої ліги не зуміли втрутитися у боротьбу за повернення туди — 11 місце у першій лізі. Такі справи не задовольняли найвищі місцеві чини.
Сезон | Бронзові призери першості Української РСР |
1979 | Олександр Скоторенко; Володимир Буняк, Сергій Пасічник, , , Іван Гамалій, Юрій Сафронов, Віктор Сухенко, , Микола Дударенко, Володимир Юрчишин, Вільгельм Теллінгер, Юрій Підпалюк, Сергій Шевченко, . |
1980 | Віктор Консевич; Мустафа Белялов, Олександр Кирюхін, Володимир Буняк, Віктор Никитюк, Богдан Суряк, Михайло Горак, Юрій Сафронов, Володимир Сиверін, Володимир Бердовський, Віктор Сухенко, Юрій Підпалюк, Іван Гамалій, Володимир Юрчишин, Ярослав Чечель. |
СКА «Карпати»
Січень 1982 року став трагічним для історії львівського футболу — керівництво обласного футболу, пославшись на складність фінансування аж двох команд майстрів і невдалого виступу в останньому сезоні, вирішило об'єднати два клуби. Профспілкову команду «Карпати» ліквідували, а її місце у першій лізі зайняла армійська команда СКА «Карпати», що підпорядковувалась військовому відомству. Колектив зліпили із гравців СКА та «Карпат», додавши кількох приїжджих гравців. Тренером призначили російського фахівця Миколу Самаріна.
Спочатку команда виступала непогано, у 1984—1985 роках під орудою колишнього карпатівця Володимира Булгакова навіть посідала третє місце, але новий клуб не став популярним серед уболівальників. Якщо на ігри «Карпат» у вищій лізі у 1980 році на «Україні» збиралося в середньому 20-25 тисяч осіб, то у першому об'єднаному сезоні СКА «Карпат» у першій лізі 1982 року відвідування склало 5-6 тисяч глядачів. Традиційні зелено-білі кольори тепер не майоріли на трибунах, бо міліція суворо стежила, щоб нічого зеленого на стадіон не проносили. Збільшилась і плинність кадрів — приїжджі футболісти, відслуживши певний термін, залишали армійський клуб. У 1987 році СКА «Карпати» посів п'яте місце у першій лізі, а через рік — сьоме.
У 1989 році клуб узагалі виступив катастрофічно і посів останнє, 22-е місце. СКА не міг перемогти у перших 16 матчів, а на виїзді команда програла 18 з 21 ігор. Матч з «Котайком» на львівському стадіоні «Дружба» 11 липня 1989 року встановив абсолютний анти-рекорд сезону. На цю гру прийшло подивитися 54 глядачі.
Сезон | Бронзові призери першої ліги |
1984 | Ельхан Расулов, Володимир Журавчак, Анатолій Саулевич, , Володимир Буняк, Новруз Азімов, В'ячеслав Лендєл, Юрій Дубровний, Іван Гамалій, Віктор Рафальчук, Олександр Кулішевич, Володимир Дикий, Богдан Бандура, Григорій Батич. |
1985 | Ельхан Расулов, Володимир Журавчак, Володимир Сиверін, Володимир Буняк, Сергій Пасічник, Олександр Войтюк, В'ячеслав Лендєл, Юрій Дубровний, Іван Гамалій, Віктор Рафальчук, Олександр Кулішевич, Вадим Тищенко, Богдан Бандура, Олександр Малишенко, Василь Бондарчук. |
Саме того року відродили цивільну команду «Карпати», яка виступала у другій лізі. Ігри другої ліги з її участю збирали у Львові в середньому від 8 до 10 тисяч глядачів.
У грудні 1989 року колектив, який за підсумками сезону вилетів до другої ліги, переїхав до Дрогобича і отримав нову назву — СФК «Дрогобич».
Найбільше матчів у першій лізі провели (1982—1989):
- Іван Гамалій — 301.
- — 257.
- В'ячеслав Лендєл — 252.
- Володимир Буняк — 250.
- Ельхан Расулов — 216.
- Віктор Рафальчук — 216.
- Василь Бондарчук — 185.
- Богдан Бандура — 182.
- Олександр Войтюк — 171.
- Володимир Кухлевський — 148.
- Олександр Гій — 117.
- Анатолій Саулевич — 117.
- Олександр Кулішевич — 113.
- Сергій Пасічник — 109.
- Юрій Дубровний — 100.
- Володимир Когут — 94.
- Володимир Журавчак — 79.
- Олександр Малишенко — 79.
- Віктор Никитюк — 78.
- Вадим Тищенко — 77.
- Володимир Дикий — 74.
- В'ячеслав Медвідь — 73.
- Юрій Смотрич — 68.
- Віктор Кондратов — 51.
- Олег Береський — 50.
- Юрій Мокрицький — 50.
Ігор Шквирін — 46, Станіслав Кочубинський — 43, Володимир Сакалов — 43, Степан Юрчишин — 43, Віктор Копил — 42, Ігор Юрченко — 41, Олег Бенько — 37, Григорій Батич — 35, Роман Зуб — 32, Гаврило Качур — 32, Олексій Швойницький — 31, Василь Гунько — 30, Василь Мартиненко — 30, Микола Юрченко — 30.
Найрезультативніші гравці команди у цьому турнірі:
- В'ячеслав Лендєл — 67.
- Володимир Кухлевський — 44.
- Іван Гамалій — 44.
- Богдан Бандура — 42.
- Василь Бондарчук — 31.
- Віктор Рафальчук — 30.
- Олександр Малишенко — 21.
- Володимир Сакалов — 11.
- Ігор Шквирін — 11.
- Вадим Тищенко — 11.
- Степан Юрчишин — 10.
- Володимир Дикий — 10.
Рекорди
- Найвище досягнення у чемпіонатах СРСР — 3-є місце у першій лізі (1984 і 1985).
- Найбільша перемога у першостях СРСР — 8:0 над «Ротором» (Волгоград) у 1984 році (перша ліга).
- Найбільша поразка — 0:12 від ОБО (Київ) у 1949 році (українська зона другої групи).
- Найвище досягнення у Кубку СРСР — 1/4 фіналу:
- 1964 рік — «Крила Рад» (Куйбишев) — СКА (Львів) — 1:0;
- 1987 рік — «Динамо» (Київ) — СКА «Карпати» (Львів) — 4:0.
Тренери
|
|
Бомбардири
Найвлучніші гравці клубу по сезонам:
|
|
Відомі футболісти
- Йожеф Беца
- Степан Варга (1963—1965)
- Володимир Дударенко
- Мирослав Думанський (1951—1952)
- Володимир Капличний (1964—1965)
- Олег Копаєв (1958)
- В'ячеслав Лендєл (1982—1989)
- / Олег Лужний (1988)
- Анатолій Пузач (1962—1963)
- Володимир Татарчук (1983—1984)
- Вадим Тищенко (1985—1986)
- Василь Турянчик (1955—1958)
- Степан Юрчишин (1977, 1982—1983)
Див. також
Посилання
- (рос.)
Література
- Липовецкий Э., Синеокий В. Футбол-82. Календарь-справочник СКА «Карпаты». — Львов, 1982 — 112 с. (рос.)
- Сало І. Футбол… зі сльозами — Львів: Каменяр, 2007. — 542 с. — .
- Михалюк Ю. Таємниці львівського футболу (Книга I). — Львів: ЛА «Піраміда», 2004. — 192 с. — .
Примітки
- Протокол матчу [ 10 червня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Гравці команди, які взяли участь щонайменше в половині матчів турніру стали переможцями чемпіонату УРСР.
- Друга за рівнем ліга чемпіонату СРСР у 1963—1969 роках називалася Друга група класу «А». Турнір 1970 року, з такою назвою мав третій рівень.
- Гравці команди, які взяли участь щонайменше в половині матчів турніру отримали бронзові нагороди.
- . Український футбол (історія та статистика). Архів оригіналу за 24 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
- (рос.) . «FootballFacts». Архів оригіналу за 24 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
SKA Lviv kolishnij radyanskij armijskij futbolnij klub zi Lvova Stvorenij 1949 roku Golovna komanda Lvova do stvorennya Karpat Rozformovanij 1989 roku SKA Lviv Povna nazva Sportivnij klub armiyi Lviv Zasnovano 1949 Rozformovano 1989 Naselenij punkt Lviv Ukrayina Stadion SKA Lviv Vmishuye 17 000 Liga Domashnya Viyizna Zapasna Ce stattya pro futbolnij klub Pro sportivnij klub ye stattya Navchalno sportivna baza litnih vidiv sportu Ministerstva oboroni Ukrayini Lviv DosyagnennyaChempionat URSR 1965 chempion 1979 1980 bronzovij prizer Kubok URSR 1966 1968 volodar kubka 1951 1952 1965 finalist kubka SRSR Persha liga U 1982 1989 yak SKA Karpati vistupav u pershij lizi SRSR 1984 1985 bronzovij prizer Nazva1945 1948 BChA Budinok Chervonoyi Armiyi 1949 1956 OBO Okruzhnij budinok oficeriv 1957 OSK Okruzhnij sportivnij klub 1957 1959 SKVO Sportivnij klub vijskovogo okrugu 1960 1981 SKA Sportivnij klub armiyi i LVVPU SKA 2 1982 1989 SKA Karpati IstoriyaStvorennya i pershi roki 1945 1953 Pershoyu nazvoyu bula BChA Budinok Chervonoyi Armiyi A 1949 r nazva bula zminena na OBO Okruzhnij budinok oficeriv U 1949 roci klub vzyav uchast u chempionati SRSR sered komand drugoyi grupi Armijci vistupali v ukrayinskij zoni de stali drugoyu lvivskoyu komandoyu poryad z dosvidchenishim Spartakom Yaksho Spartak Lviv borovsya za najvishi miscya i stav drugim to OBO finishuvav na peredostannomu 17 mu misci Oficeri propustili najbilshe goliv sered usih komand ukrayinskoyi zoni 90 u 34 matchah A Spartak Lviv zmagavsya u finalnomu turniri za vihid do najvishoyi ligi ale ne dobivsya uspihu Nastupnogo 1950 roku cherez byurokratichnu tyaganinu kerivnictvo lvivskoyu komandoyu Spartak peredali tovaristvu Dinamo ale Dinamo ne organizuvalo vidpovidnu pidgotovku komandi i kolektiv rozpustili Takim robom OBO stav yedinim predstavnikom Lvova na futbolnij areni na ponad desyatilittya do stvorennya Karpat u 1963 roci U 1950 roku radyanskij futbol chekali novi zmini drugu grupu likviduvali a v novomu formati pershosti SRSR miscya dlya lvivskih oficeriv ne znajshlosya OBO vistupav u lyubitelskomu chempionati URSR sered kolektiviv fizkulturi U svoyij zoni de zibralisya komandi perevazhno Zahodu Ukrayini armijci finishuvali drugimi Pershim stav Spartak Uzhgorod komanda ne tilki vigrala chempionat URSR togo roku a j zdobula Kubok respubliki Nastupnogo roku Lviv predstavlyali azh 4 kolektivi OBO Harchovik kolektiv Lvivskoyi tyutyunovoyi fabriki Iskra ta Dinamo OBO vigrav zmagannya u svoyij zoni i v kinci roku grav u finalnomu turniri za uchastyu peremozhciv reshti 5 zon Lvivska komanda stala vice chempionom peremig OBO Kiyiv V sezoni 1952 OBO posiv tilki tretye misce u 4 zoni pershosti URSR Krim armijciv Lvivshinu reprezentuvav Harchovik Vinniki kotrij stav peredostannim u tij zhe zoni Period stabilizaciyi 1954 1957 U 1954 roci pislya chergovoyi reorganizaciyi strukturi chempionativ Radyanskogo Soyuzu Lviv znov otrimav predstavnika sered komand majstriv Povernennya vijshlo nepoganim 7 misce sered 12 klubiv Golovnim trenerom buv zasluzhenij majster sportu Oleksij Grinin kolishnij gravec CBChA i zbirnoyi SRSR a sered futbolistiv vidomimi u majbutnomu stali Jozhef Beca Miroslav Dumanskij i Ernest Kesler U 1955 roci OBO tezh finishuvalo somim ale vzhe pomizh 16 komand U 1956 u skladi OBO z yavivsya oboronec Vasil Turyanchik majbutnij bagatorichnij kapitan Dinamo Kiyiv Same zavdyaki nadijnij oboroni lviv yani pidnyalisya na 5 misce usogo 18 komand propustivshi tilki 24 m yachi u 34 igrah najkrashij rezultat zoni 1957 rik pokazav naskilki visokim ye potencial komandi OBO posiv 2 misce u svoyij zoni klasu B i zapam yatavsya igrami u Kubku SRSR Peremogi nad Harchovikom Odesa i Kolgospnikom Poltava viveli armijciv do 1 8 finalu de supernikom mav buti slavnozvisnij moskovskij Spartak chempion Radyanskogo Soyuzu 1956 roku 6 chervnya 1957 roku na pole stadionu PrikVO vijshli OBO Lviv ta visholigovij Spartak Moskva u startovomu skladi yakogo bulo 9 zbirnikiv chempioniv Olimpiadi 1956 Azhiotazh navkolo gri viyavisya nastilki velikim sho glyadachi ne tilki vshent zapolonili tribuni a j rozmistilis na dahah navkolishnih budinkiv ta pryamo na bigovih dorizhkah vzdovzh usogo polya Lviv yani vidkrili rahunok na 32 j hv Kurchavenkov ale u 2 mu tajmi moskvichi virvali peremogu zavdyaki golam Anatoliya Ilyina ta Mikiti Simonyana 1 2 1958 borotba za vishu ligu Pered sezonom 1958 komanda zminila nazvu na SKVO Sportivnij klub vijskovogo okrugu i popovnilas zokrema forvardom Olegom Kopayevim Togo roku klub vpershe v istoriyi vigrav pershist svoyeyi zoni Vzhe z pershih matchiv lviv yani buli sered lideriv i zmagalisya za 1 misce zi Spartakom Minsk U pidsumku SKVO nabrav 43 ochki a bilorusi 41 Chempionstvo u zoni dozvolilo armijcyam grati u zmagannyah za vihid do najvishoyi ligi SRSR Ale serjoznogo rivnya gri lviv yani u turniri sho prohodiv u Tbilisi v listopadi 1958 r ne pokazali Kerivnictvo vidpravilo do Gruziyi lishe 12 futbolistiv ne bulo navit zapasnogo vorotarya tomu pislya travmi golkipera Yuriya Susli vzhe u pershij gri misce u vorotyah zajnyav oboronec Vitalij Morozov Lvivskij SKVO zavershiv turnir na peredostannomu 5 mu misci a perepustku do vishoyi ligi zdobuv SKVO Rostov na Donu odin z providnih armijskih klubiv Soyuzu Do Rostova i pereveli vidrazu po zakinchenni sezonu Shishayeva i Olega Kopayeva majbutnogo gravcya zbirnoyi SRSR yakij stav odnim z najkrashih bombardiriv v istoriyi radyanskogo futbolu 1959 rik lvivska komanda zavershila na 6 misci u 4 zoni klasu B Z 1960 roku komanda stala nazivatisya SKA Sportivnij klub armiyi i povtorila torishnye dosyagnennya 6 misce Toj rik oznamenuvavsya poyavoyu u klasi B she odnogo predstavnika Lvivshini Naftovika Drogobich yakij posiv 14 misce pomizh 17 komand 1 zoni i tim sho do spisku 33 najkrashih ukrayinskih futbolistiv klasu B potrapili napadniki SKA Oleksandr Filyayev ta Viktor Ivanyuk U pershosti 1961 lviv yani finishuvali 4 mi a drogobichani 17 mi peredostannye misce Novim nastavnikom stav Sergij Shaposhnikov z chiyim imenem i budut pov yazani vsi uspihi armijskogo klubu u seredini 1960 h Cikavij poyedinok vidbuvsya naprikinci 1961 go u tovariskij mizhnarodnij gri SKA Lviv peremig shvedskij klub Gammarbyu 1 0 1962 roku u SKA prijshov 21 richnij napadnik Anatolij Puzach yakij za pidsumkami sezonu uvijshov do spisku 33 najkrashih futbolistiv klasu B Vin na kilka rokiv duzhe pidsiliv napad lviv yan i u 1965 mu perejshov do Dinamo Kiyiv U 1 zoni SKA Lviv buv chetvertim Chvertfinal Kubka SRSR Chergova reorganizaciya radyanskogo futbolu u 1963 roci bula poklikana zmenshiti rizkij perehid z klasu B vidrazu u najvishu ligu klas A tobto stvoriti drugu pidgrupu klasu A Potim cej turnir otrimaye nazvu persha liga U novostvorenij lizi bulo misce dlya komandi zi Lvova yake zajnyali shojno stvoreni Karpati SKA prodovzhuvav vistupati u nizhchij lizi klasi B i borotisya za vihid u drugu grupu klasu A U 1963 ta 1964 rokah armijci stavali vice chempionami svoyeyi zoni a v 1964 roci dobilisya najvishogo v istoriyi uspihu v Kubku SRSR chvertfinalu Sered peremozhenih nimi komand buli Spartak Mogilov 2 1 Verhovina Uzhgorod 4 2 Avangard Ternopil 4 1 Desna Chernigiv 3 0 Traktor Volgograd 2 0 Dnipro Dnipropetrovsk 6 2 Volga Gorkij 3 1 SKA Rostov 1 0 Usi ci poyedinki krim igor z Desnoyu ta armijcyami Rostova lviv yani proveli na vlasnomu poli Lishe v finalu klub zi Lvova postupivsya u Kujbishevi prograv Krilam Rad 0 1 U skladi komandi v chvertfinalnomu matchi grali Mikola Chepurskij Petro Danilchuk Arpad Shandor Volodimir Kaplichnij Yaroslav Dmitrasevich Viktor Batalin Tomash Pfajfer Stepan Varga Ishtvan Sekech Anatolij Puzach Oleksandr Timofeyev Za vihid do pivfinalu usi futbolisti otrimali b zvannya majstriv sportu SRSR ale i take prosuvannya bulo ocinene golovnij trener SKA Sergij Shaposhnikov stav zasluzhenim trenerom URSR Sered debyutantiv vidilyavsya centralnij zahisnik Volodimir Kaplichnij yakij u 1966 roci perejshov do CSKA Moskva i zgodom u skladi komandi SRSR stav vice chempionom Yevropi 1972 roku Peremoga u klasi B 1965 rik vidavsya chempionskim SKA Lviv vigrav pershist URSR u klasi B Upevneno z 6 ochkovoyu perevagoyu voni viperedili u svoyij zoni drugu komandu Avangard Ternopil a potim vigrali finalnij turnir Armijcyam ne bulo rivnih u ataci 98 goliv u 40 poyedinkah Duzhe nadijno zigrala oborona 29 m yachiv Sezon Chempioni Ukrayinskoyi RSR 1965 Taras Shulyatickij Petro Danilchuk Volodimir Kaplichnij Andrij Karimov Yaroslav Dmitrasevich Arpad Shandor Stepan Varga Bogdan Greshak Leonardas Zhulauskas Tomash Pfajfer Takim chinom SKA malo vihoditi do drugoyi grupi klasu A yakbi ne punkt todishnogo Polozhennya pro chempionat SRSR zgidno z yakim dvi komandi z odnogo mista ne mozhut odnochasno grati u drugij grupi klasu A Tomu v kinci 1965 roku dovelos provoditi plej of mizh Karpatami ta SKA Lviv Armijci vsuhu rozibralisya z Karpatami 2 0 i 3 0 Ci igri uvijshli do istoriyi yak pershi zustrichi mizh cimi dvoma komandami Pislya takogo vdalogo sezonu nastavnik SKA Sergij Shaposhnikov otrimav pidvishennya i perejshov na trenersku robotu do CSKA Moskva Civilni Karpati vzhe mogli gotuvatisya do zmagan u klasi B ale kerivniki radyanskogo futbolu pered sezonom 1964 rozshirili drugu grupu klasu A i zeleno bilim tezh znajshlosya tam misce Chempionat 1966 roku stav pershim koli SKA Lviv ta Karpati vistupali v odnij lizi Klubi obminyalisya minimalnimi peremogami odin nad odnim po 1 0 ale klas vijskovoyi komandi viyavisya nabagato vishim 3 ye misce Karpati finishuvali na 14 poziciyi Nastupnogo roku SKA takozh stav tretim U komandi z yavivsya napadnik Eduard Kozinkevich yakij potim zminivshi kilka klubiv bude grati u Karpatah ta stane sribnim prizerom chempionatu Yevropi 1972 1968 roku SKA zavershiv sezon na 7 misci a Karpati znachno pokrashili svoyu gru j peremogli u 1 pidgrupi drugoyi pidgrupi klasu A Pochavsya zanepad armijskogo futbolu u Lvovi U toj chas koli 1969 roku Karpati vigrali Kubok SRSR i posili 6 e misce u svoyij pidgrupi drugoyi grupi klasu A armijci stali tilki 13 mi Najbilshe matchiv u drugij grupi klasu A 1966 1969 Bogdan Cap 139 Volodimir Pinkovskij 111 109 Mar yan Guminilovich 104 Arpad Shandor 91 Andrij Karimov 83 81 Eduard Kozinkevich 78 Tomash Pfajfer 74 Oleksandr Shvojnickij 56 Volodimir Sherba 53 Mar yan Plahetko 50 Volodimir Gosperskij 49 Oleksandr Vasin 47 Romualdas Yushka 46 Yurij Kovba 42 35 35 34 Taras Shulyatickij 34 Yaroslav Dmitrasevich 32 Petro Danilchuk 31 Volodimir Dudarenko 31 Najrezultativnishi gravci armijskoyi komandi u comu turniri 16 Eduard Kozinkevich 14 Volodimir Dudarenko 13 Volodimir Pinkovskij 12 Leonardas Zhukauskas 10 10 Nastupnogo roku civilna komanda vigraye pershu ligu i vihodit do vishoyi a SKA posilo u drugij lizi 14 misce Titulnoyu komandoyu mista ostatochno stali Karpati U sezoni 1971 vijskova komanda posila 23 misce pomizh 26 komand a u nastupnomu sezoni v drugij lizi vid Prikarpatskogo vijskovogo okrugu vistupala komanda SK Luck Lvivskij SKA vidrodivsya lishe 1973 roku j protyagom 1973 76 rr vistupav u chempionati KFK URSR 1974 roku SKA vigrav zonalnij turnir v 2 j zoni i otrimav pravo poborotisya za putivku u drugu ligu odnak u finalnomu turniri zajnyav vsogo lishe 4 e misce Dva nastupnih roki armijci posidali 2 e misce v zoni j do finalu ne potraplyali Vidrodzhennya Voseni 1976 r sportivne kerivnictvo PrikVO virishilo perevesti do Lvova armijsku komandu SK Luck i takim chinom vidnovilo u drugij lizi SKA Inavguraciyeyu sezonu 1977 stav tovariskij match mizh SKA ta visholigovimi Karpatami 1 0 na korist armijciv Yedinij gol zabiv pivzahisnik Stepan Yurchishin Gravec potim vistupatime na poziciyi napadnika perejde u Karpati u skladi yakih vstanovit rekord pershoyi ligi vsih chasiv 42 goli za sezon Armijci u 1977 r posili 10 poziciyu nastupnogo roku pidnyalisya na odnu shodinku a u 1979 i 1980 rokah zavojovuvali bronzu u svoyij zoni drugoyi ligi 3 misce Pershist 1981 roku ne sklalasya uspishno dlya SKA Lviv tilki 9 misce u 5 zoni drugoyi ligi Karpati yaki shojno viletili z vishoyi ligi ne zumili vtrutitisya u borotbu za povernennya tudi 11 misce u pershij lizi Taki spravi ne zadovolnyali najvishi miscevi chini Sezon Bronzovi prizeri pershosti Ukrayinskoyi RSR 1979 Oleksandr Skotorenko Volodimir Bunyak Sergij Pasichnik Ivan Gamalij Yurij Safronov Viktor Suhenko Mikola Dudarenko Volodimir Yurchishin Vilgelm Tellinger Yurij Pidpalyuk Sergij Shevchenko 1980 Viktor Konsevich Mustafa Belyalov Oleksandr Kiryuhin Volodimir Bunyak Viktor Nikityuk Bogdan Suryak Mihajlo Gorak Yurij Safronov Volodimir Siverin Volodimir Berdovskij Viktor Suhenko Yurij Pidpalyuk Ivan Gamalij Volodimir Yurchishin Yaroslav Chechel SKA Karpati Sichen 1982 roku stav tragichnim dlya istoriyi lvivskogo futbolu kerivnictvo oblasnogo futbolu poslavshis na skladnist finansuvannya azh dvoh komand majstriv i nevdalogo vistupu v ostannomu sezoni virishilo ob yednati dva klubi Profspilkovu komandu Karpati likviduvali a yiyi misce u pershij lizi zajnyala armijska komanda SKA Karpati sho pidporyadkovuvalas vijskovomu vidomstvu Kolektiv zlipili iz gravciv SKA ta Karpat dodavshi kilkoh priyizhdzhih gravciv Trenerom priznachili rosijskogo fahivcya Mikolu Samarina Spochatku komanda vistupala nepogano u 1984 1985 rokah pid orudoyu kolishnogo karpativcya Volodimira Bulgakova navit posidala tretye misce ale novij klub ne stav populyarnim sered ubolivalnikiv Yaksho na igri Karpat u vishij lizi u 1980 roci na Ukrayini zbiralosya v serednomu 20 25 tisyach osib to u pershomu ob yednanomu sezoni SKA Karpat u pershij lizi 1982 roku vidviduvannya sklalo 5 6 tisyach glyadachiv Tradicijni zeleno bili kolori teper ne majorili na tribunah bo miliciya suvoro stezhila shob nichogo zelenogo na stadion ne pronosili Zbilshilas i plinnist kadriv priyizhdzhi futbolisti vidsluzhivshi pevnij termin zalishali armijskij klub U 1987 roci SKA Karpati posiv p yate misce u pershij lizi a cherez rik some U 1989 roci klub uzagali vistupiv katastrofichno i posiv ostannye 22 e misce SKA ne mig peremogti u pershih 16 matchiv a na viyizdi komanda prograla 18 z 21 igor Match z Kotajkom na lvivskomu stadioni Druzhba 11 lipnya 1989 roku vstanoviv absolyutnij anti rekord sezonu Na cyu gru prijshlo podivitisya 54 glyadachi Sezon Bronzovi prizeri pershoyi ligi 1984 Elhan Rasulov Volodimir Zhuravchak Anatolij Saulevich Volodimir Bunyak Novruz Azimov V yacheslav Lendyel Yurij Dubrovnij Ivan Gamalij Viktor Rafalchuk Oleksandr Kulishevich Volodimir Dikij Bogdan Bandura Grigorij Batich 1985 Elhan Rasulov Volodimir Zhuravchak Volodimir Siverin Volodimir Bunyak Sergij Pasichnik Oleksandr Vojtyuk V yacheslav Lendyel Yurij Dubrovnij Ivan Gamalij Viktor Rafalchuk Oleksandr Kulishevich Vadim Tishenko Bogdan Bandura Oleksandr Malishenko Vasil Bondarchuk Same togo roku vidrodili civilnu komandu Karpati yaka vistupala u drugij lizi Igri drugoyi ligi z yiyi uchastyu zbirali u Lvovi v serednomu vid 8 do 10 tisyach glyadachiv U grudni 1989 roku kolektiv yakij za pidsumkami sezonu viletiv do drugoyi ligi pereyihav do Drogobicha i otrimav novu nazvu SFK Drogobich Najbilshe matchiv u pershij lizi proveli 1982 1989 Ivan Gamalij 301 257 V yacheslav Lendyel 252 Volodimir Bunyak 250 Elhan Rasulov 216 Viktor Rafalchuk 216 Vasil Bondarchuk 185 Bogdan Bandura 182 Oleksandr Vojtyuk 171 Volodimir Kuhlevskij 148 Oleksandr Gij 117 Anatolij Saulevich 117 Oleksandr Kulishevich 113 Sergij Pasichnik 109 Yurij Dubrovnij 100 Volodimir Kogut 94 Volodimir Zhuravchak 79 Oleksandr Malishenko 79 Viktor Nikityuk 78 Vadim Tishenko 77 Volodimir Dikij 74 V yacheslav Medvid 73 Yurij Smotrich 68 Viktor Kondratov 51 Oleg Bereskij 50 Yurij Mokrickij 50 Igor Shkvirin 46 Stanislav Kochubinskij 43 Volodimir Sakalov 43 Stepan Yurchishin 43 Viktor Kopil 42 Igor Yurchenko 41 Oleg Benko 37 Grigorij Batich 35 Roman Zub 32 Gavrilo Kachur 32 Oleksij Shvojnickij 31 Vasil Gunko 30 Vasil Martinenko 30 Mikola Yurchenko 30 Najrezultativnishi gravci komandi u comu turniri V yacheslav Lendyel 67 Volodimir Kuhlevskij 44 Ivan Gamalij 44 Bogdan Bandura 42 Vasil Bondarchuk 31 Viktor Rafalchuk 30 Oleksandr Malishenko 21 Volodimir Sakalov 11 Igor Shkvirin 11 Vadim Tishenko 11 Stepan Yurchishin 10 Volodimir Dikij 10 RekordiNajvishe dosyagnennya u chempionatah SRSR 3 ye misce u pershij lizi 1984 i 1985 Najbilsha peremoga u pershostyah SRSR 8 0 nad Rotorom Volgograd u 1984 roci persha liga Najbilsha porazka 0 12 vid OBO Kiyiv u 1949 roci ukrayinska zona drugoyi grupi Najvishe dosyagnennya u Kubku SRSR 1 4 finalu 1964 rik Krila Rad Kujbishev SKA Lviv 1 0 1987 rik Dinamo Kiyiv SKA Karpati Lviv 4 0 TreneriSezon Starshij trener 1950 Grigorij Tuchkov 1954 1957 Oleksij Grinin 1957 Miroslav Turko 1958 Volodimir Domin 1958 1960 Volodimir Nikanorov 1961 1965 Sergij Shaposhnikov 1966 Kostyantin Kvochak 1966 1967 Ernest Kesler 1968 Ernest Kesler Yaroslav Dmitrasevich 1969 Jozhef Beca 1970 Ernest Kesler 1971 Mihajlo Ribak Sezon Starshij trener 1977 Ernest Kesler 1978 1979 1981 Volodimir Dudarenko 1982 1984 Mikola Samarin 1984 1985 Volodimir Bulgakov 1986 1987 Josip Fales Andrij Karimov 1988 1989 Ishtvan Sekech 1989 Andrij Karimov 1989 Mikola SamarinBombardiriNajvluchnishi gravci klubu po sezonam Sezon Gravec Goli 1949 1954 Ernest Kesler 7 1955 14 1956 Grigorij Galbmillion 11 1957 Oleksandr Filyayev 14 1958 8 1959 Oleksandr Filyayev 14 1960 Viktor Ivanyuk 10 1961 Oleksandr Filyayev 9 1962 Oleksandr Filyayev 12 1963 Anatolij Puzach 26 D 3 1964 Anatolij Puzach 10 D 3 1965 Stepan Varga 16 D 3 1966 Volodimir Dudarenko 13 1967 8 1968 Eduard Kozinkevich 7 1969 8 1970 Roman Hizhak 13 D 3 1971 Mihajlo Givel Vilgelm Tellinger 9 D 3 Sezon Gravec Goli 1977 Sergij Shmundyak 20 D 3 1978 Vilgelm Tellinger 11 D 3 1979 Ivan Gamalij 15 D 3 1980 Ivan Gamalij 20 D 3 1981 Ivan Gamalij 8 D 3 1982 Volodimir Sakalov 11 1983 Stepan Yurchishin Bogdan Bandura 7 1984 V yacheslav Lendyel 16 1985 Viktor Rafalchuk 16 1986 V yacheslav Lendyel 18 1987 Volodimir Kuhlevskij 12 1988 Volodimir Kuhlevskij 13 1989 V yacheslav Lendyel Vasil Bondarchuk Volodimir Kuhlevskij 7Vidomi futbolistiJozhef Beca Stepan Varga 1963 1965 Volodimir Dudarenko Miroslav Dumanskij 1951 1952 Volodimir Kaplichnij 1964 1965 Oleg Kopayev 1958 V yacheslav Lendyel 1982 1989 Oleg Luzhnij 1988 Anatolij Puzach 1962 1963 Volodimir Tatarchuk 1983 1984 Vadim Tishenko 1985 1986 Vasil Turyanchik 1955 1958 Stepan Yurchishin 1977 1982 1983 Div takozhSKA stadion Lviv Posilannya ros LiteraturaLipoveckij E Sineokij V Futbol 82 Kalendar spravochnik SKA Karpaty Lvov 1982 112 s ros Salo I Futbol zi slozami Lviv Kamenyar 2007 542 s ISBN 5 7745 1021 2 Mihalyuk Yu Tayemnici lvivskogo futbolu Kniga I Lviv LA Piramida 2004 192 s ISBN 966 8522 18 4 PrimitkiProtokol matchu 10 chervnya 2021 u Wayback Machine ros Gravci komandi yaki vzyali uchast shonajmenshe v polovini matchiv turniru stali peremozhcyami chempionatu URSR Druga za rivnem liga chempionatu SRSR u 1963 1969 rokah nazivalasya Druga grupa klasu A Turnir 1970 roku z takoyu nazvoyu mav tretij riven Gravci komandi yaki vzyali uchast shonajmenshe v polovini matchiv turniru otrimali bronzovi nagorodi Ukrayinskij futbol istoriya ta statistika Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2017 Procitovano 23 zhovtnya 2017 ros FootballFacts Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2017 Procitovano 23 zhovtnya 2017