Ернест Кеслер

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кеслер.

Ернест Іванович Кеслер (угор. Keszler Ernő, (18 липня 1930, ? — 15 лютого 2004, Ужгород)  — колишній радянський і український футболіст, а згодом — футбольний тренер та громадський спортивний діяч. Грав на позиції нападника. Чемпіон України серед юнацьких збірних команд областей (1948), триразовий чемпіон республіки (1950, 1958, 1965) та володар кубка УРСР з футболу (1950), а також триразовий срібний призер першості України з футболу серед команд своєї зони класу «Б» (1957, 1963, 1964). Майстер спорту та один з перших спортивних діячів Закарпаття, якого удостоїли почесним званням «Заслужений тренер УРСР з футболу».

Ернест Кеслер
Особисті дані
Повне ім'я	Ернест Іванович Кеслер
Народження	18 липня 1930(1930-07-18)
	Закарпаття
Смерть	15 лютого 2004(2004-02-15) (73 роки)
	Ужгород, Україна
Громадянство	Україна
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1946—1949 «Локомотив» (Ужгород) ? (?) 1950—1952 «Спартак» (Ужгород) ? (?) 1953—1956 ОБО (Львів) ? (?) 1956 «Спартак» (Ужгород) 21 (1) 1957 ОСК (Львів) ? (?) 1957—1959 СКВО (Львів) 50 (13) 1960—1965 СКА (Львів) ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1957—1958 УРСР ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1966—1968 СКА (Львів) 1970 СКА (Львів) 1974—1976 «Волинь» (Луцк) 1977 СКА (Львів) 1979—1980 «Говерла» (Ужгород) 1994 «Закарпаття» (Ужгород)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Свій шлях у футбол розпочав у 1946 році в Ужгороді у місцевій команді «Локомотив». У 1948 році став чемпіоном України в складі юнацької збірної Закарпаття, а вже у 1950 році його запросили до ужгородського «Спартака», який того ж року вдруге став чемпіоном республіки та здобув Кубок УРСР з футболу. У 1952 році був призваний до лав Збройних сил. Строкову службу проходив у спортивному клубі армії, де виступав за колектив майстрів ОБО (Львів). У 1957 — 1965 роках в українській зоні класу «Б» в складі цієї команди він двічі став переможцем та чотири рази срібним призером змагань. У ці ж роки його включали до збірної України з футболу (1957, 1958).

Кар'єра тренера та спортивного діяча

Після завершення активної футбольної кар'єри його у команді СКА (Львів) назначили тренером, а у 1966 році — головним тренером. Назва клубу протягом років декілька разів змінилася, а починаючи з сезону 1972 в другій лізі від Прикарпатського військового округу виступала команда «Волинь» (Луцк). Немала заслуга його в тому, що ця команда майстрів у 1965 році стала чемпіоном України, а у 1969 році здобула почесне друге місце. У кінці семидесятих років він очолював команду «Спартак» (Ужгород), після чого протягом довгих років передавав свій досвід вихованцям ужгородської ДЮСШ.

Командні трофеї

• Чемпіон України (3): 1950, 1958, 1965
• Володар кубка УРСР з футболу (1): 1950
• Срібний призер Чемпіонату України (4): 1957, 1963, 1964, 1969

Індивідуальні досягнення

• Майстер спорту (1959)
• Заслужений тренер УРСР з футболу (1966)

Примітки

1. ОБО (Окружний будинок офіцерів)
2. ОСК (Окружний спортивний клуб)
3. СКВО (Спортивний клуб військового округу)
4. СКА (Спортивний клуб армії)

Джерела

• Першість УРСР з футболу 1950 на сайті «football.lg.ua» [ 18 Серпня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
• Кубок УРСР з футболу 1950 на сайті «football.lg.ua» [ 10 Квітня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
• Першість УРСР з футболу 1958 на сайті «football.lg.ua» [ 5 Березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Першість УРСР з футболу 1965 на сайті «football.lg.ua» [ 23 Березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Крайняниця П. Історія закарпатського футболу. — Ужгород: Госпрозрахунковий редакційно-видавничий відділ управління у справах преси та інформації, 2004. С. 84, 123, 128, 173, 175, 200
• Федак В. Закарпаття у спортивному вимірі. — Ужгород: Видавництво «Карпати», 1994. С. 43, 53, 116