Ріхард Альтманн

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Альтманн.

Рі́хард А́льтманн (нім. Richard Altmann; 12 березня 1852, Дойч-Ейлау — 8 грудня 1900, Вермсдорф) — німецький анатом, гістолог, член Саксонської академії наук з 16 жовтня 1893 року.

Ріхард Альтманн
нім. Richard Altmann
Народився	12 березня 1852(1852-03-12)^[1]^[2] Ілава, Ілавський повіт, Вармінсько-Мазурське воєводство, Республіка Польща^[1]
Помер	8 грудня 1900(1900-12-08) (48 років) Вермсдорф, Північна Саксонія, Саксонія^[1]
Країна	Королівство Пруссія
Діяльність	анатом, викладач університету, патологоанатом, біолог
Alma mater	Марбурзький університет Кенігсберзький університет Грайфсвальдський університет Гіссенський університет
Заклад	Лейпцизький університет
Науковий ступінь	доктор медицини (1877)
Членство	Саксонська академія наук

Біографія

Народився 12 березня 1852 року в місті Дойч-Ейлау (нині Ілава, Польща). Медицину вивчав у Марбурзькому, Кенігсберзькому, Грайфсвальдському та Гіссенському університетах. 1877 року в останньому отримав звання доктора медицини.

Працював прозектором у Лейпцигу. Протягом 1882—1887 років — приват-доцент, у 1887—1894 роках — екстраординарний професор анатомії та гістології Лейпцизького університету. Помер 8 грудня 1900 року у замку Губертусбурзі у Вермсдорфі.

Наукова діяльність

1889 року уперше ввів термін «нуклеїнова кислота». Тоді ж ним було розроблено перший зручний і загальний спосіб виділення нуклеїнових кислот, вільних від білкових домішок.

Багато займався дослідженнями структури протоплазми і створив дуалістичну теорію будови живої речовини. Застосувавши особливу фіксацію і забарвлення («методи Альтманна»), виявив зернистість у протоплазмі багатьох клітин (так звана «зернистість Альтманна») і визнав цю зернистість універсальною структурою протоплазми. Зернам протоплазми — біобластам (від грец. βίος — життя і грец. βλαστός — зародок) — приписував життєві властивості, всю ж решту маси протоплазми він розглядав як позбавлене життя середовище. Надалі було показано, що виявлені ним зерна є лише однією зі складових структурних частин живої протоплазми. Біобласти Альтманна тепер відомі як мітохондрії, а відкриті ним методи застосовують як специфічні для їх виявлення.

Праці

• Studien über die Zelle. Leipzig: Veit, 1886. 58 p.;
• Zur Geschichte der Zelltheorien. Ein Vortrag. Leipzig: AMBR. Abel, 1889. 20 p.;
• Über Nucleinsäuren // Archiv für Anatomie und Physiologie. Physiologische Abteilung. Leipzig, 1889. Bd. 6. P. 568—739.;
• Die Elementar organismen und ihre Beziehungenzuden Zellen. Leipzig: Veit, 1894. 272 p.

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #116010525 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Who Named It?
   d:Track:Q66683
3. Велика українська енциклопедія, 2019.

Література

• Альтман, Рихард // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.);
• Альтман, Рихард // Биографический словарь деятелей естествознания и техники / . — Москва : Большая советская энциклопедия, 1958. — Т. 1. — С. 16. (рос.);
• Альтманн, Ріхард // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — .