Різдвя́ни (у 1965–1991 — Світанок) — село в Україні, Тернопільська область, Тернопільський район, Микулинецька громада. Адміністративний центр колишньої Різдвянської сільської ради, якій було підпорядковано с. Зубів.
село Різдвяни | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Церква Покрови Пресвятої Богородиці | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Тернопільська область | ||||
Район | Тернопільський район | ||||
Громада | Микулинецька селищна громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA61040290160024973 | ||||
Основні дані | |||||
Перша згадка | 1564 | ||||
Населення | 620 | ||||
Площа | 2,244 км² | ||||
Густота населення | 276.29 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 48127 | ||||
Телефонний код | +380 3551 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°19′20″ пн. ш. 25°36′43″ сх. д. / 49.32222° пн. ш. 25.61194° сх. д.Координати: 49°19′20″ пн. ш. 25°36′43″ сх. д. / 49.32222° пн. ш. 25.61194° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 350 м | ||||
Водойми | Серет | ||||
Відстань до районного центру | 6 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 48120, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт. Микулинці, вул. Степана Бандери, буд. 11 | ||||
Карта | |||||
Різдвяни | |||||
Різдвяни | |||||
Мапа | |||||
Різдвяни у Вікісховищі |
Географія
Розташоване між двома горбами на берегах р. Тюха (басейн Дністра), за 7 км від міста Теребовлі і 5 км від найближчої залізничної станції Микулинці–Струсів. Географічні координати: 49° 19’ північної широти 25° 37’ східної довготи. Територія — 2,83 кв. км. Дворів — 210.
Топоніміка
Назва села утворена від катойконіма різдвяни, тобто «прихожани церкви Різдва Христового або Різдва Пресвятої Богородиці».
Історія
Перша письмова згадка — 1410 р.
1880 р. в селі проживало 1187 осіб; велика земельна власність належала Володимирові Баворовському; функціонувала початкова школа. 1902 р. велика земельна власність належала Йозефові Голуховському.
У 1907 р. збудувано читальню «Просвіти», при ній діяли драматичний і хоровий гуртки, бібліотека; в читальні була зала зі сценою для вистав. Діяли філії товариств «Січ», «Сільський господар» та інших. Під час канікул студенти з Тернопільської гімназії пожвавлювали культурно-освітню працю в читальні, влаштовували цікаві святкування, зібрання, віча. Польській владі не подобалося зростання українських молодіжних організацій, тому в 1931 р. вона заборонила їх діяльність.
В УСС воювали Микола Гардецький, Олекса Заблоцький, Микола Кухарський, Іван Миськів, Степан Петрикевич, Іван Сірий, Юрій Скоренький. В УГА — Василь Бейгер, Григорій Дембіцький, Теодор Кобильник, Петро Цісик; майже всі вони були активними членами товариства «Просвіта», Повітового союзу кооператив. Михайло Костюк (нар. 1896) був інтернований у таборі в Йозефові (Чехословаччина).
У 1919–1920 рр. село захопила епідемія тифу. 1921 р. в Різдвянах заснували кооперативу, де, крім споживчих товарів, продавали вироби промисловців.
Від вересня 1939 р. Різдвяни — під радянською владою. 6 липня 1941 р. до 24 березня 1944 р. село — під нацистською окупацією. 2 січня 1944 р. німецькі війська за доносом поляків оточили села Бернадівка, Варваринці, Різдвяни і Струсів (усі — Тернопільського району), зігнали до струсівської читальні «Просвіти» близько 600 осіб, із них 25 українців розстріляли (у т. ч. 9 мешканців Різдвян; 8 — із політичних мотивів, П. Гарасимовича — за переховування єврейки з дитиною). Із мобілізованих на фронти німецько-радянської війни загинули 23 особи, 25 пропали безвісти, подальша доля 1 особи невідома.
Мешканці вулиці Спортивної понад 1,5 року добивалися від сільської ради перейменування вулиці на Героїв Небесної сотні.
Релігія
- церква Покрови Пресвятої Богородиці (1887, відновлена 2008, ПЦУ);
- церква Покрови Пресвятої Богородиці (2010, УГКЦ)
Символіка
Герб
Затверджений рішенням сесії сільської ради. Автор — А. Гречило.
У синьому полі золота 8-променева зірка, під нею три такі ж корони, дві над одною. Щит обрамований декоративним картушем i увінчаний золотою сільською короною.
Пам'ятники
- споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1982, архітектор Іван Осадчук), УСС (1991 р.), Тарасові Шевченку (1992, архітектор Тадей Гондович), муровану символічну могилу з плитою у вигляді тризуба Борцям за волю України (2005);
- є три хрести: на честь скасування панщини (відновлено 1992), до 3-ї річниці Незалежності України (1994), на честь 2000-річчя Різдва Христового (2000), «фіґура» Матері Божої (1993).
Соціальна сфера
Після другого приходу радянської влади почалася нова хвиля масових арештів «ворогів народу»; через спротив організації колгоспу селян родинами вивозили до Сибіру. 1949 р. був примусово організований колгосп. Нині селянські паї орендують Агрофірма «Дружба» і «Теркон-Агро».
Працюють загальноосвітня школа I–II ступенів, дитячий садок «Сонечко», клуб, бібліотека, фельдшерський пункт, два торгових заклади.
Населення
Чисельність населення, осіб | ||
---|---|---|
1880 | 2007 | 2014 |
1187 | 603 | 535 |
- Мікротопоніми
- поле Кальна Долина.
- Поширені прізвища
, Борис, Ворона, Гарасимович, , , , Липницький, Мацейко, Новосад, Сірий, , , , Цісик, Войтович.
У метричних книгах XVIII-ХІХ ст. фігурують також прізвища: Бойко, Великанович, Возний, Волович, Гайдаш, Гречило, Древницький, Камінський, Кардаш, Карпів, Крих, Матвіїшин, Мельник, Миськів та інші.
Відомі люди
- Народилися
- Петро Михно (нар. 1974) — спортсмен (вільна боротьба);
- Романець Руслан Володимирович (1995—2022) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Володимир Руснак (нар. 1946) — комбайнер, громадський діяч.
- Працювали
- Дмитро Великанович (1886–1940) — педагог, громадсько-політичний діяч, посол до австрійського парламенту.
- Сергій Ємельянчук -Заслужений лікар Украіни (1995 завідувач Фельдшерсько-акушерського пункту с.Різдвяни)
- Проживали
- Юрій Мелимука (1932–2013) — господарник, громадський діяч.
- Мешканці Різдвян хочуть назвати вулицю іменем Небесної Сотні на YouTube // ТТБ. — 2015. — 21 липня.
- Українська геральдика
- Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — стор. 174
Джерела
- І. Галанджій, В. Уніят. Різдвяни // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 183. — .
- І. Галанджій, Г. Івахів, В. Уніят. Різдвяни // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 316—317. — .
- Ruzdwiany, 1.) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 46. (пол.) — S. 46. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Rizdvyani Rizdvya ni u 1965 1991 Svitanok selo v Ukrayini Ternopilska oblast Ternopilskij rajon Mikulinecka gromada Administrativnij centr kolishnoyi Rizdvyanskoyi silskoyi radi yakij bulo pidporyadkovano s Zubiv selo RizdvyaniGerb Rizdvyan Ternopilskij rajon Prapor Rizdvyan Ternopilskij rajon Cerkva Pokrovi Presvyatoyi BogorodiciCerkva Pokrovi Presvyatoyi BogorodiciKrayina UkrayinaOblast Ternopilska oblastRajon Ternopilskij rajonGromada Mikulinecka selishna gromadaKod KATOTTG UA61040290160024973Osnovni daniPersha zgadka 1564Naselennya 620Plosha 2 244 km Gustota naselennya 276 29 osib km Poshtovij indeks 48127Telefonnij kod 380 3551Geografichni daniGeografichni koordinati 49 19 20 pn sh 25 36 43 sh d 49 32222 pn sh 25 61194 sh d 49 32222 25 61194 Koordinati 49 19 20 pn sh 25 36 43 sh d 49 32222 pn sh 25 61194 sh d 49 32222 25 61194Serednya visota nad rivnem morya 350 mVodojmi SeretVidstan do rajonnogo centru 6 kmMisceva vladaAdresa radi 48120 Ternopilska obl Ternopilskij r n smt Mikulinci vul Stepana Banderi bud 11KartaRizdvyaniRizdvyaniMapa Rizdvyani u VikishovishiDorozhnij znak pri v yizdi v seloCerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici 1887 PCU KaplicyaKlubGeografiyaRoztashovane mizh dvoma gorbami na beregah r Tyuha basejn Dnistra za 7 km vid mista Terebovli i 5 km vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Mikulinci Strusiv Geografichni koordinati 49 19 pivnichnoyi shiroti 25 37 shidnoyi dovgoti Teritoriya 2 83 kv km Dvoriv 210 ToponimikaNazva sela utvorena vid katojkonima rizdvyani tobto prihozhani cerkvi Rizdva Hristovogo abo Rizdva Presvyatoyi Bogorodici U 1964 1992 rokah selo nazivalosya Svitanok IstoriyaGurtok divchat dorostu pri chitalni Prosvita Persha pismova zgadka 1410 r 1880 r v seli prozhivalo 1187 osib velika zemelna vlasnist nalezhala Volodimirovi Bavorovskomu funkcionuvala pochatkova shkola 1902 r velika zemelna vlasnist nalezhala Jozefovi Goluhovskomu U 1907 r zbuduvano chitalnyu Prosviti pri nij diyali dramatichnij i horovij gurtki biblioteka v chitalni bula zala zi scenoyu dlya vistav Diyali filiyi tovaristv Sich Silskij gospodar ta inshih Pid chas kanikul studenti z Ternopilskoyi gimnaziyi pozhvavlyuvali kulturno osvitnyu pracyu v chitalni vlashtovuvali cikavi svyatkuvannya zibrannya vicha Polskij vladi ne podobalosya zrostannya ukrayinskih molodizhnih organizacij tomu v 1931 r vona zaboronila yih diyalnist V USS voyuvali Mikola Gardeckij Oleksa Zablockij Mikola Kuharskij Ivan Miskiv Stepan Petrikevich Ivan Sirij Yurij Skorenkij V UGA Vasil Bejger Grigorij Dembickij Teodor Kobilnik Petro Cisik majzhe vsi voni buli aktivnimi chlenami tovaristva Prosvita Povitovogo soyuzu kooperativ Mihajlo Kostyuk nar 1896 buv internovanij u tabori v Jozefovi Chehoslovachchina U 1919 1920 rr selo zahopila epidemiya tifu 1921 r v Rizdvyanah zasnuvali kooperativu de krim spozhivchih tovariv prodavali virobi promislovciv Vid veresnya 1939 r Rizdvyani pid radyanskoyu vladoyu 6 lipnya 1941 r do 24 bereznya 1944 r selo pid nacistskoyu okupaciyeyu 2 sichnya 1944 r nimecki vijska za donosom polyakiv otochili sela Bernadivka Varvarinci Rizdvyani i Strusiv usi Ternopilskogo rajonu zignali do strusivskoyi chitalni Prosviti blizko 600 osib iz nih 25 ukrayinciv rozstrilyali u t ch 9 meshkanciv Rizdvyan 8 iz politichnih motiviv P Garasimovicha za perehovuvannya yevrejki z ditinoyu Iz mobilizovanih na fronti nimecko radyanskoyi vijni zaginuli 23 osobi 25 propali bezvisti podalsha dolya 1 osobi nevidoma Meshkanci vulici Sportivnoyi ponad 1 5 roku dobivalisya vid silskoyi radi perejmenuvannya vulici na Geroyiv Nebesnoyi sotni Religiyacerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici 1887 vidnovlena 2008 PCU cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici 2010 UGKC Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici 2010 UGKC SimvolikaGerb Zatverdzhenij rishennyam sesiyi silskoyi radi Avtor A Grechilo U sinomu poli zolota 8 promeneva zirka pid neyu tri taki zh koroni dvi nad odnoyu Shit obramovanij dekorativnim kartushem i uvinchanij zolotoyu silskoyu koronoyu Pam yatnikisporudzheno pam yatniki voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni 1982 arhitektor Ivan Osadchuk USS 1991 r Tarasovi Shevchenku 1992 arhitektor Tadej Gondovich murovanu simvolichnu mogilu z plitoyu u viglyadi trizuba Borcyam za volyu Ukrayini 2005 ye tri hresti na chest skasuvannya panshini vidnovleno 1992 do 3 yi richnici Nezalezhnosti Ukrayini 1994 na chest 2000 richchya Rizdva Hristovogo 2000 figura Materi Bozhoyi 1993 Socialna sferaPislya drugogo prihodu radyanskoyi vladi pochalasya nova hvilya masovih areshtiv vorogiv narodu cherez sprotiv organizaciyi kolgospu selyan rodinami vivozili do Sibiru 1949 r buv primusovo organizovanij kolgosp Nini selyanski payi orenduyut Agrofirma Druzhba i Terkon Agro Pracyuyut zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv dityachij sadok Sonechko klub biblioteka feldsherskij punkt dva torgovih zakladi NaselennyaChiselnist naselennya osib1880 2007 20141187 603 535Mikrotoponimipole Kalna Dolina Poshireni prizvisha Boris Vorona Garasimovich Lipnickij Macejko Novosad Sirij Cisik Vojtovich U metrichnih knigah XVIII HIH st figuruyut takozh prizvisha Bojko Velikanovich Voznij Volovich Gajdash Grechilo Drevnickij Kaminskij Kardash Karpiv Krih Matviyishin Melnik Miskiv ta inshi Vidomi lyudiNarodilisyaPetro Mihno nar 1974 sportsmen vilna borotba Romanec Ruslan Volodimirovich 1995 2022 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Volodimir Rusnak nar 1946 kombajner gromadskij diyach PracyuvaliDmitro Velikanovich 1886 1940 pedagog gromadsko politichnij diyach posol do avstrijskogo parlamentu Sergij Yemelyanchuk Zasluzhenij likar Ukraini 1995 zaviduvach Feldshersko akusherskogo punktu s Rizdvyani ProzhivaliYurij Melimuka 1932 2013 gospodarnik gromadskij diyach Meshkanci Rizdvyan hochut nazvati vulicyu imenem Nebesnoyi Sotni na YouTube TTB 2015 21 lipnya Ukrayinska geraldika Gorbach O Govirki j slovnik diyalektnoyi leksiki Terebovelshini Vidbitok z Naukovih Zapisok Ukrayinskogo Tehnichno Gospodarskogo Institutu Myunhen 1971 stor 174 ol section DzherelaPortal Ternopilshina I Galandzhij V Uniyat Rizdvyani Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 183 ISBN 978 966 528 279 2 I Galandzhij G Ivahiv V Uniyat Rizdvyani Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 3 M Sh S 316 317 ISBN 978 966 457 246 7 Ruzdwiany 1 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1889 T X S 46 pol S 46 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi