Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Різанина у Барі алб Masakra e Tivarit масове вбивство великої кількості косовських албанців у Барі скоєне 10 ю Чорногорс

Різанина у Барі

Різанина у Барі

Різанина у Барі (алб. Masakra e Tivarit) — масове вбивство великої кількості косовських албанців у Барі, скоєне 10-ю Чорногорською бригадою Народно-визвольної армії Югославії навесні 1945 року наприкінці Другої світової війни.

Різанина в Барі
Частина злочинів югославських партизанів у Другій світовій війні
Місце атакиБар, Чорногорія (тоді Демократична Федеративна Югославія)
Координати42°06′00″ пн. ш. 19°06′00″ сх. д. / 42.100000000027776536626334° пн. ш. 19.100000000027780089340013° сх. д. / 42.100000000027776536626334; 19.100000000027780089340013
Мета атакиновобранці албанської національності з Косова
Дата24-27 березня 1945
Спосіб атакимасовий розстріл,
погром
Зброявогнепальна
Загиблі400—450 (офіційні югославські оцінки)
2000—4000 (оцінки албанських істориків)
Число терористівневідомо; ймовірно, сотні
ПідозрюваніЮгославська армія:
10-та чорногорська бригада
46-та сербська дивізія
сербські та чорногорські цивільні особи в Барі

Жертвами стали здебільшого ті албанці з Косова, яких НВАЮ призвала на службу, щоб використовувати у боротьбі з військами нацистської Німеччини та інших держав Осі, які тоді відходили з Балкан. Албанців із Прізрена супроводили до Бара трьома різними групами. Майже всіх членів другої групи, яка через Албанію прибула у Бар, було розстріляно.

Оцінки кількості жертв коливаються від 400—450 осіб (офіційні партизанські літописці) до 1500—2000 (албанські історики) залежно від джерела. Є оцінки, згідно з якими, тоді у Барі знищили навіть 4300 осіб.

У комуністичній Югославії це було забороненою темою, яка десятиліттями замовчувалася.

Передісторія

Влада королівської Югославії в ході проведеної нею в 1930-х роках колонізації Косова відібрала земельні володіння в албанців з районів Джаковиці і Печі та наділила ними чорногорців. Коли війська Осі 1941 року загарбали Югославію, багато чорногорців утекло в Чорногорію, а албанці вбили декого з колоністів у «помсту» за відібрану землю. Чимало біглих чорногорських колоністів під час війни перебували у Барі.

Косовський народно-визвольний рух на початку січня 1944 року на конференції у північноалбанському містечку Буян постановив об'єднати край з Албанією. Югославські комуністи не визнали цього рішення. Наприкінці грудня 1944 року спалахнуло повстання албанців Косова проти влади нової Югославії, яке очолив націоналістичний комітет, що складався з баллістів — союзників окупантів, які мали великий вплив на маси.

Примітки

  1. MASSIVE GRAVE OF ALBANIAN VICTIMS OF TIVARI MASSACRE UNCOVERED (англ.)
  2. Barski slučaj - I dio [ 2015-10-02 у Wayback Machine.] (сербо-хорв.)
  3. . Архів оригіналу за 11 червня 2009. Процитовано 7 березня 2017.
  4. Željko Milović, PRISTAN - DRUGI SVJETSKI RAT (сербо-хорв.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rizanina u Bari alb Masakra e Tivarit masove vbivstvo velikoyi kilkosti kosovskih albanciv u Bari skoyene 10 yu Chornogorskoyu brigadoyu Narodno vizvolnoyi armiyi Yugoslaviyi navesni 1945 roku naprikinci Drugoyi svitovoyi vijni Rizanina v BariChastina zlochiniv yugoslavskih partizaniv u Drugij svitovij vijniMisce atakiBar Chornogoriya todi Demokratichna Federativna Yugoslaviya Koordinati42 06 00 pn sh 19 06 00 sh d 42 100000000027776536626334 pn sh 19 100000000027780089340013 sh d 42 100000000027776536626334 19 100000000027780089340013Meta atakinovobranci albanskoyi nacionalnosti z KosovaData24 27 bereznya 1945Sposib atakimasovij rozstril pogromZbroyavognepalnaZagibli400 450 oficijni yugoslavski ocinki 2000 4000 ocinki albanskih istorikiv Chislo teroristivnevidomo jmovirno sotniPidozryuvaniYugoslavska armiya 10 ta chornogorska brigada 46 ta serbska diviziya serbski ta chornogorski civilni osobi v Bari Zhertvami stali zdebilshogo ti albanci z Kosova yakih NVAYu prizvala na sluzhbu shob vikoristovuvati u borotbi z vijskami nacistskoyi Nimechchini ta inshih derzhav Osi yaki todi vidhodili z Balkan Albanciv iz Prizrena suprovodili do Bara troma riznimi grupami Majzhe vsih chleniv drugoyi grupi yaka cherez Albaniyu pribula u Bar bulo rozstrilyano Ocinki kilkosti zhertv kolivayutsya vid 400 450 osib oficijni partizanski litopisci do 1500 2000 albanski istoriki zalezhno vid dzherela Ye ocinki zgidno z yakimi todi u Bari znishili navit 4300 osib U komunistichnij Yugoslaviyi ce bulo zaboronenoyu temoyu yaka desyatilittyami zamovchuvalasya PeredistoriyaVlada korolivskoyi Yugoslaviyi v hodi provedenoyi neyu v 1930 h rokah kolonizaciyi Kosova vidibrala zemelni volodinnya v albanciv z rajoniv Dzhakovici i Pechi ta nadilila nimi chornogorciv Koli vijska Osi 1941 roku zagarbali Yugoslaviyu bagato chornogorciv uteklo v Chornogoriyu a albanci vbili dekogo z kolonistiv u pomstu za vidibranu zemlyu Chimalo biglih chornogorskih kolonistiv pid chas vijni perebuvali u Bari Kosovskij narodno vizvolnij ruh na pochatku sichnya 1944 roku na konferenciyi u pivnichnoalbanskomu mistechku Buyan postanoviv ob yednati kraj z Albaniyeyu Yugoslavski komunisti ne viznali cogo rishennya Naprikinci grudnya 1944 roku spalahnulo povstannya albanciv Kosova proti vladi novoyi Yugoslaviyi yake ocholiv nacionalistichnij komitet sho skladavsya z ballistiv soyuznikiv okupantiv yaki mali velikij vpliv na masi PrimitkiMASSIVE GRAVE OF ALBANIAN VICTIMS OF TIVARI MASSACRE UNCOVERED angl Barski slucaj I dio 2015 10 02 u Wayback Machine serbo horv Arhiv originalu za 11 chervnya 2009 Procitovano 7 bereznya 2017 Zeljko Milovic PRISTAN DRUGI SVJETSKI RAT serbo horv

Дата публікації:
Топ