Різанина в Райняї (лит. Rainių žudynės) було масовим вбивством від 70 до 80 литовських політв'язнів НКВС за допомогою Червоної Армії в лісі поблизу Тельшяя, Литва, у ніч з 24 на 25 червня 1941 року. Це була одна з багатьох подібних розправ, здійснених радянськими силами в Литві та інших частинах СРСР протягом червня 1941 року. Під час цих погромів було вбито кілька тисяч людей. Різанина в Райняї була далеко не найбільшою з цих різанин, але вона є однією з найвідоміших через жорстокість та тортури, які жертвам заподіяли винуватці. Подібні жорстокості були вчинені і в інших місцях, як різанина в Тарту, в якій було вбито майже двісті п'ятдесят людей.
Різанина
Рішення про розправу було прийнято після червневого повстання, під час якого Литовський активістський фронт скинув радянський уряд у Литві, а нацистська Німеччина вторглася до СРСР. Радянська влада не змогла евакуювати в'язнів (політичних в'язнів) в'язниці Тельшіай, але вони не бажали від них відмовлятися, оскільки в'язні тоді були б звільнені ні місцевим населенням, ні німцями. Тому для їх «ліквідації» було залучено каральний загін Червоної Армії на чолі з Донцовим.
Більшість ув'язнених було покладено у вантажівки в ніч на 24 червня і вивезено до Райняйського лісу, де їх катували та вбивали. Багато жертв були настільки понівечені, що після ексгумації можна було ідентифікувати лише двадцять сім тіл - лише через три дні.
Згідно з експертизою коронера після ексгумації, як протокол, так і показання свідків, збігалися з тим, що радянські влади відрізали язики, вуха, геніталії, шкіру голови, засунули геніталії в рот, вибрали очі, зірвали нігті, зробили пояси жертв шкури, щоб зв'язати їм руки, спалювали їх смолоскипами та кислотою, подрібненими кістками та черепами - все це робилося, поки в'язні були ще живі. Організатори вбивства включали Петро Раслан, Борис Миронов, Душанскій, політичний лідер восьмий прикордонної армії Михайло Kompanyanec, НКВД Кретінга округу заступник директора Єрмолаєв НКВД лейтенант Жданов та інші.
Жертви
Більшість із тих, хто загинув під час різанини в , були заарештовані з політичних причин з часів, коли Литва була окупована Радянським Союзом у 1940 році. Деякі з них, як Владас Петронайтіс, були заарештовані за участь у боротьбі за незалежність або соціальну роль у незалежній Литві ("інтелігенція", політики, адвокати, поліцейські та державні службовці). Деякі були заарештовані як "вороги революції" за їхні бізнес-інтереси, землеволодіння чи заощадження, оскільки радянська пропаганда навчала, що бізнесмени та поміщики були злодіями та гнобителями. Інші люди були заарештовані за володіння некомуністичною літературою (наприклад, книгами, що підтримували ідею незалежної Литви або написаними авторами, які вважалися неправдивими за радянськими правами), що володіли литовським прапором, а не віддавали свої врожаї радянським влади, та подібні "злочини". Інші були заарештовані без будь-яких доказів, тому що їхні друзі були заарештовані або тому, що хтось "доніс" їх. До цієї групи входили переважно молоді люди, такі як учні Тельшяйської ремісничої школи (віком від 18 до 19 років), та молодь із сіл навколо Тельшяю. Багатьох заарештували за те, що вони були членами певних партій та організацій, таких як скаути. Частина молоді готувалася до антирадянського повстання. Цих людей не судили, але тримали у в'язниці Тельшай до моменту, коли було вирішено здійснити різанину. У той час як більшість в'язнів в'язниці в Тельшіаї були вбиті під час різанини, декілька були звільнені до розправи.
Після розправи
Коли тіла вбитих у були ексгумовані та перепоховані після відступу радянських військ з країни, похорон перетворився на масову демонстрацію проти колишньої радянської окупації.
Як німецькі, так і радянські окупаційні війська намагалися використати події в агітаційних цілях. Оскільки декілька організаторів та винуватців були євреями, нацистсько-німецька окупаційна сила виробляла пропаганду, звинувачуючи євреїв-більшовицьких активістів у різанині. І навпаки, в 1942 році радянські літаки скидали пропагандистські памфлети в Жамойті, запитуючи, хто такі "більшовицькі мученики"? і звинувачуючи німецькі сили в розправі.
Місцеве населення добре усвідомлювало радянську відповідальність і у 1942 році планувало побудувати каплицю, спроєктовану Йонасом Віракасом, для вшанування та пам’яті жертв різанини. Однак, коли Радянський Союз знову зайняв цю територію в 1944 році, вона не була збудована. Протягом усієї радянської окупації обговорення розправи було придушене, і не було дозволено проводити панахиди з нагоди цієї пам’яті. Незважаючи на це, місцеве населення під загрозою арешту споруджувало хрести на місці різанини в Райняї; хрести періодично руйнувались радянською владою, аби знову з’являтися.
Політична організація " Санджудіс" почала більш відкрито обговорювати різанину в 1988 році, під час політики гласности радянського генерального секретаря Михайла Горбачова.
Після того, як Литва відновила свою незалежність, на кладовищі Тельшяя була побудована каплиця за проєктом Альгірдаса Жебраускаса. Профінансований за рахунок пожертв, він був побудований у 1991 році і став одним із перших меморіалів, встановлених людям, які були вбиті радянською владою під час радянської окупації Литви (1940–1941 та 1944–1991).
Притягнення до відповідальности
Винуватці розправи продовжували обіймати високі посади в Радянському Союзі; деякі були нагороджені різними медалями. Наприклад, Петро Раслан працював чиновником у радянському Міністерстві релігійних справ.
Після розпаду СРСР ті злочинці, які залишились у Литві, втекли до Росії та Ізраїлю. Литва звернулася з проханням про їх екстрадицію, щоб судити їх, що Росія відмовила, сказавши, що він "занадто хворий, щоб його судити". З тих пір дехто з винних помер.
У 2001 році Шяуляйський районний суд на північному заході Литви виніс вирок, колишній офіцер НКВД Петро Раслан був винним у геноциді проти цивільного населення Литви та <i id="mwYA">заочно</i> засудив його до довічного ув’язнення. Він залишався захищеним російською владою, і в 2004 році Вітовтас Ландсбергіс закликав президента Литви бойкотувати святкування Дня Перемоги в Москві, з цієї причини (серед інших причин).
Документація
Різанина була добре задокументована як литовцями, так і радянами. Дослідження тіл було проведено після ексгумації. Повний звіт про тортури та рани, нанесені жертвам, надали хірурги, які оглядали ексгумовані тіла, такі як доктор Леонардас Плехавічус та інші. Після війни доктор Плехавічус виступив з промовою перед Палатою представників США про різанину. Було проведено розслідування. У 1942 р. Вийшла перша книга про різанину ("Rainių kankiniai"). Радянська влада намагалася задокументувати події, що відбулися в перші дні після вторгнення Німеччини на "радянську" територію. Більшість комуністів Литви втекли до Росії, коли почалося вторгнення, деяких попросили написати свої свідчення про події. Різанина в Райяї пояснювалась у свідченнях комуністів, які базувались у Тельшіаї. Керівники Литовської РСР попросили винуватців розправи написати ці свідчення після того, як Антанас Бімба, литовський комуніст, який проживав у Сполучених Штатах і відправляв допомогу СРСР, дізнався про різанину і вимагав пояснень.
Галерея
Примітки
- Estonia: Tartu's Dark Side - The Dark Side of Tartu - ExpatExchange.com
- . Архів оригіналу за 9 листопада 2017. Процитовано 15 березня 2021.
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 15 березня 2021.
- XXI amžius
- . Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 15 березня 2021.
- Free Baltic News Archives. Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 15 березня 2021.
Подальше читання
- (in English)"Telšiai Region. History and Cultural Heritage" - Adomas Butrimas.
- (in Lithuanian)"Telšių ir Kretingos kontrrevoliucionieriai fašistai ir jų siekimai" - A testimony of the events by Domas Rocius, a Lithuanian communist.
- (in Lithuanian)"Rainių kankiniai".
- (in Lithuanian)"Rainių tragedija" - Arvydas Anušauskas, Birutė Burauskaitė.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rizanina v Rajnyayi lit Rainiu zudynes bulo masovim vbivstvom vid 70 do 80 litovskih politv yazniv NKVS za dopomogoyu Chervonoyi Armiyi v lisi poblizu Telshyaya Litva u nich z 24 na 25 chervnya 1941 roku Ce bula odna z bagatoh podibnih rozprav zdijsnenih radyanskimi silami v Litvi ta inshih chastinah SRSR protyagom chervnya 1941 roku Pid chas cih pogromiv bulo vbito kilka tisyach lyudej Rizanina v Rajnyayi bula daleko ne najbilshoyu z cih rizanin ale vona ye odniyeyu z najvidomishih cherez zhorstokist ta torturi yaki zhertvam zapodiyali vinuvatci Podibni zhorstokosti buli vchineni i v inshih miscyah yak rizanina v Tartu v yakij bulo vbito majzhe dvisti p yatdesyat lyudej RizaninaRishennya pro rozpravu bulo prijnyato pislya chervnevogo povstannya pid chas yakogo Litovskij aktivistskij front skinuv radyanskij uryad u Litvi a nacistska Nimechchina vtorglasya do SRSR Radyanska vlada ne zmogla evakuyuvati v yazniv politichnih v yazniv v yaznici Telshiaj ale voni ne bazhali vid nih vidmovlyatisya oskilki v yazni todi buli b zvilneni ni miscevim naselennyam ni nimcyami Tomu dlya yih likvidaciyi bulo zalucheno karalnij zagin Chervonoyi Armiyi na choli z Doncovim Bilshist uv yaznenih bulo pokladeno u vantazhivki v nich na 24 chervnya i vivezeno do Rajnyajskogo lisu de yih katuvali ta vbivali Bagato zhertv buli nastilki ponivecheni sho pislya eksgumaciyi mozhna bulo identifikuvati lishe dvadcyat sim til lishe cherez tri dni Zgidno z ekspertizoyu koronera pislya eksgumaciyi yak protokol tak i pokazannya svidkiv zbigalisya z tim sho radyanski vladi vidrizali yaziki vuha genitaliyi shkiru golovi zasunuli genitaliyi v rot vibrali ochi zirvali nigti zrobili poyasi zhertv shkuri shob zv yazati yim ruki spalyuvali yih smoloskipami ta kislotoyu podribnenimi kistkami ta cherepami vse ce robilosya poki v yazni buli she zhivi Organizatori vbivstva vklyuchali Petro Raslan Boris Mironov Dushanskij politichnij lider vosmij prikordonnoyi armiyi Mihajlo Kompanyanec NKVD Kretinga okrugu zastupnik direktora Yermolayev NKVD lejtenant Zhdanov ta inshi ZhertviBilshist iz tih hto zaginuv pid chas rizanini v buli zaareshtovani z politichnih prichin z chasiv koli Litva bula okupovana Radyanskim Soyuzom u 1940 roci Deyaki z nih yak Vladas Petronajtis buli zaareshtovani za uchast u borotbi za nezalezhnist abo socialnu rol u nezalezhnij Litvi inteligenciya politiki advokati policejski ta derzhavni sluzhbovci Deyaki buli zaareshtovani yak vorogi revolyuciyi za yihni biznes interesi zemlevolodinnya chi zaoshadzhennya oskilki radyanska propaganda navchala sho biznesmeni ta pomishiki buli zlodiyami ta gnobitelyami Inshi lyudi buli zaareshtovani za volodinnya nekomunistichnoyu literaturoyu napriklad knigami sho pidtrimuvali ideyu nezalezhnoyi Litvi abo napisanimi avtorami yaki vvazhalisya nepravdivimi za radyanskimi pravami sho volodili litovskim praporom a ne viddavali svoyi vrozhayi radyanskim vladi ta podibni zlochini Inshi buli zaareshtovani bez bud yakih dokaziv tomu sho yihni druzi buli zaareshtovani abo tomu sho htos donis yih Do ciyeyi grupi vhodili perevazhno molodi lyudi taki yak uchni Telshyajskoyi remisnichoyi shkoli vikom vid 18 do 19 rokiv ta molod iz sil navkolo Telshyayu Bagatoh zaareshtuvali za te sho voni buli chlenami pevnih partij ta organizacij takih yak skauti Chastina molodi gotuvalasya do antiradyanskogo povstannya Cih lyudej ne sudili ale trimali u v yaznici Telshaj do momentu koli bulo virisheno zdijsniti rizaninu U toj chas yak bilshist v yazniv v yaznici v Telshiayi buli vbiti pid chas rizanini dekilka buli zvilneni do rozpravi Pislya rozpraviKoli tila vbitih u buli eksgumovani ta perepohovani pislya vidstupu radyanskih vijsk z krayini pohoron peretvorivsya na masovu demonstraciyu proti kolishnoyi radyanskoyi okupaciyi Yak nimecki tak i radyanski okupacijni vijska namagalisya vikoristati podiyi v agitacijnih cilyah Oskilki dekilka organizatoriv ta vinuvatciv buli yevreyami nacistsko nimecka okupacijna sila viroblyala propagandu zvinuvachuyuchi yevreyiv bilshovickih aktivistiv u rizanini I navpaki v 1942 roci radyanski litaki skidali propagandistski pamfleti v Zhamojti zapituyuchi hto taki bilshovicki mucheniki i zvinuvachuyuchi nimecki sili v rozpravi Misceve naselennya dobre usvidomlyuvalo radyansku vidpovidalnist i u 1942 roci planuvalo pobuduvati kaplicyu sproyektovanu Jonasom Virakasom dlya vshanuvannya ta pam yati zhertv rizanini Odnak koli Radyanskij Soyuz znovu zajnyav cyu teritoriyu v 1944 roci vona ne bula zbudovana Protyagom usiyeyi radyanskoyi okupaciyi obgovorennya rozpravi bulo pridushene i ne bulo dozvoleno provoditi panahidi z nagodi ciyeyi pam yati Nezvazhayuchi na ce misceve naselennya pid zagrozoyu areshtu sporudzhuvalo hresti na misci rizanini v Rajnyayi hresti periodichno rujnuvalis radyanskoyu vladoyu abi znovu z yavlyatisya Politichna organizaciya Sandzhudis pochala bilsh vidkrito obgovoryuvati rizaninu v 1988 roci pid chas politiki glasnosti radyanskogo generalnogo sekretarya Mihajla Gorbachova Pislya togo yak Litva vidnovila svoyu nezalezhnist na kladovishi Telshyaya bula pobudovana kaplicya za proyektom Algirdasa Zhebrauskasa Profinansovanij za rahunok pozhertv vin buv pobudovanij u 1991 roci i stav odnim iz pershih memorialiv vstanovlenih lyudyam yaki buli vbiti radyanskoyu vladoyu pid chas radyanskoyi okupaciyi Litvi 1940 1941 ta 1944 1991 Prityagnennya do vidpovidalnostiCeremoniya bilya memorialu v Rajnyayi 1995 roku Vinuvatci rozpravi prodovzhuvali obijmati visoki posadi v Radyanskomu Soyuzi deyaki buli nagorodzheni riznimi medalyami Napriklad Petro Raslan pracyuvav chinovnikom u radyanskomu Ministerstvi religijnih sprav Pislya rozpadu SRSR ti zlochinci yaki zalishilis u Litvi vtekli do Rosiyi ta Izrayilyu Litva zvernulasya z prohannyam pro yih ekstradiciyu shob suditi yih sho Rosiya vidmovila skazavshi sho vin zanadto hvorij shob jogo suditi Z tih pir dehto z vinnih pomer U 2001 roci Shyaulyajskij rajonnij sud na pivnichnomu zahodi Litvi vinis virok kolishnij oficer NKVD Petro Raslan buv vinnim u genocidi proti civilnogo naselennya Litvi ta lt i id mwYA gt zaochno lt i gt zasudiv jogo do dovichnogo uv yaznennya Vin zalishavsya zahishenim rosijskoyu vladoyu i v 2004 roci Vitovtas Landsbergis zaklikav prezidenta Litvi bojkotuvati svyatkuvannya Dnya Peremogi v Moskvi z ciyeyi prichini sered inshih prichin DokumentaciyaRizanina bula dobre zadokumentovana yak litovcyami tak i radyanami Doslidzhennya til bulo provedeno pislya eksgumaciyi Povnij zvit pro torturi ta rani naneseni zhertvam nadali hirurgi yaki oglyadali eksgumovani tila taki yak doktor Leonardas Plehavichus ta inshi Pislya vijni doktor Plehavichus vistupiv z promovoyu pered Palatoyu predstavnikiv SShA pro rizaninu Bulo provedeno rozsliduvannya U 1942 r Vijshla persha kniga pro rizaninu Rainiu kankiniai Radyanska vlada namagalasya zadokumentuvati podiyi sho vidbulisya v pershi dni pislya vtorgnennya Nimechchini na radyansku teritoriyu Bilshist komunistiv Litvi vtekli do Rosiyi koli pochalosya vtorgnennya deyakih poprosili napisati svoyi svidchennya pro podiyi Rizanina v Rajyayi poyasnyuvalas u svidchennyah komunistiv yaki bazuvalis u Telshiayi Kerivniki Litovskoyi RSR poprosili vinuvatciv rozpravi napisati ci svidchennya pislya togo yak Antanas Bimba litovskij komunist yakij prozhivav u Spoluchenih Shtatah i vidpravlyav dopomogu SRSR diznavsya pro rizaninu i vimagav poyasnen GalereyaPrimitki Estonia Tartu s Dark Side The Dark Side of Tartu ExpatExchange com Arhiv originalu za 9 listopada 2017 Procitovano 15 bereznya 2021 Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 15 bereznya 2021 XXI amzius Arhiv originalu za 29 serpnya 2018 Procitovano 15 bereznya 2021 Free Baltic News Archives Arhiv originalu za 22 lipnya 2012 Procitovano 15 bereznya 2021 Podalshe chitannya in English Telsiai Region History and Cultural Heritage Adomas Butrimas in Lithuanian Telsiu ir Kretingos kontrrevoliucionieriai fasistai ir ju siekimai A testimony of the events by Domas Rocius a Lithuanian communist in Lithuanian Rainiu kankiniai in Lithuanian Rainiu tragedija Arvydas Anusauskas Birute Burauskaite