Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рівнинні дощові ліси Північного В єтнаму ідентифікатор WWF IM0141 індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вол

Рівнинні дощові ліси Північного В'єтнаму

Рівнинні дощові ліси Північного В'єтнаму

Рівнинні дощові ліси Північного В'єтнаму (ідентифікатор WWF: IM0141) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований на півночі Центрального В'єтнаму.

Рівнинні дощові ліси Північного В'єтнаму
imageОзеро Сонгмук у Національному парку [en] (провінція Тханьхоа)
Екозона Індомалайя
Біом Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси
Статус збереження критичний/зникаючий
 WWF IM0141
Межі Прісноводні заболочені ліси дельти Червоної річки
Субтропічні ліси Північного Індокитаю
Дощові ліси півночі Аннамських гір
Дощові ліси півдня Аннамських гір
Рівнинні сухі ліси Південного В'єтнаму
Індокитайські мангри
Площа, км² 22 043
Країни В'єтнам
Охороняється 1492 км² (7 %)
imageРозташування екорегіону (фіолетовим)

Географія

Екорегіон рівнинних дощових лісів Північного В'єтнаму охоплює вузьку смугу, що простягається від узбережжя Південнокитайського моря на сході до Аннамських гір на заході та від дельти річки Хонгха на півночі до міста Дананг на півдні. Протяжність регіону з півночі на південь становить близько 500 км, а ширина в середньому становить близько 50 км. З геологічної точки зору основу регіону складають вапняки. Серед вапнякових скель зустрічаються численні карстові форми рельєфу. Висота регіону коливається від 0 до 1000 м над рівнем моря, а середня висота регіону становить 88 м над рівнем моря.

На півночі екорегіон переходить у субтропічні ліси Північного Індокитаю та у прісноводні заболочені ліси дельти Червоної річки, на заході — у дощові ліси півночі Аннамських гір, а на півдні — у рівнинні сухі ліси Південного В'єтнаму та у дощові ліси півдня Аннамських гір.

Клімат

На більшій частині екорегіону переважає мусонний клімат (Am за класифікацією кліматів Кеппена), а у деяких районах — екваторіальний клімат (Af за класифікацією Кеппена). Клімат регіону характеризується високими температурами та рясними опадами, пік яких припадає на вересень-жовтень, що, як правило, пізніше, ніж в інших регіонах Південно-Східної Азії. Сухий сезон менш екстримальний, ніж в інших регіонах Індокитаю. Щомісяця в регіоні випадає 50-60 мм опадів. Середньорічна кількість опадів у Віні становить приблизно 1800 мм, але південніше, у Хюе, вона в середньому становить близько 3000 мм. В Південному В'єтнамі середньорічна кількість опадів різко зменшується, а їх розподіл стає більш сезонним.

Флора

Рясні опади та короткий сухий сезон, характерні для прибережних низовин Північного В'єтнаму, створюють ідеальні умови для вологих вічнозелених лісів. Більшість лісів регіону знищені, а їхні залишки збереглися переважно в заповідниках. Найкращі збережені ділянки лісів регіону розташовані у Національних парках [en] та [en]; у першому з них на відносно невеликій ділянці площею близько 200 км² росте понад 1800 видів судинних рослин.

Загалом флора екорегіону демонструє спорідненість з субтропічною флорою Південного Китаю, хоча дерева з родини діптерокарпових (Dipterocarpaceae), зокрема різні види [en] (Hopea spp.) та [en] (Parashorea spp.), характерні для вологих тропічних лісів Південно-Східної Азії, також є важливим екологічним компонентом цих лісів. Дощові ліси екорегіону складаються з трьох ярусів, їх густий лісовий намет розташований на висоті 25-35 м над над землею, а деякі емерджентні дерева підіймаються на висоту 45 м над землею.

У верхньому ярусі лісу домінують [en] (Castanopsis hystrix), [en] (Madhuca pasquieri) та різні види хопей (Hopea spp.). У середньому ярусі лісу поширені [en] (Livistona saribus), листя яких традиційно використовується як покрівельний матеріал для хатин. У порушених вирубкою вічнозелених лісах часто зустрічаються [sv] (Knema erratica) та інші швидкозростаючі дерева, а пальми тарав (Livistona saribus) утворюють лісовий намет.

Фауна

Більшість великих тварин вимерли в регіоні внаслідок значної втрати природного рослинного покриву. Тим не менш, тут продовжують зустрічатися деякі рідкісні види ссавців, зокрема аннамські пальмові цивети (Chrotogale owstoni), [en] (Trachypithecus crepusculus), червононогі дуки (Pygathrix nemaeus), а також майже ендемічні південні білощокі гібони (Nomascus siki) і хатінські лангури (Trachypithecus hatinhensis). Ендеміками екорегіону є рідкісні лангури Делакруа (Trachypithecus delacouri).

В межах екорегіону зустрічається понад 300 видів птахів. Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити зеленоногу куріпку (Tropicoperdix chloropus), індокитайського вінаго (Treron curvirostra), дворогого гомрая (Buceros bicornis), смугастодзьобого калао (Rhyticeros undulatus), [en] (Psittacula alexandri), червону сіпараю (Aethopyga siparaja), світлооку синчівку (Mixornis kelleyi) та майже ендемічного індокитайського баблера (Napothera danjoui). Ендеміками екорегіону є анамські лофури (Lophura edwardsi).

Збереження

Оцінка 2017 року показала, що 1492 км², або 7 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en], [en] та [en].

Примітки

  1. Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
  2. Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 03 травня 2024.

Посилання

  • «Northern Vietnam lowland rain forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
  • «Northern Vietnam Lowland Rainforests» — One Earth.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rivninni doshovi lisi Pivnichnogo V yetnamu identifikator WWF IM0141 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij na pivnochi Centralnogo V yetnamu Rivninni doshovi lisi Pivnichnogo V yetnamu Ozero Songmuk u Nacionalnomu parku en provinciya Thanhoa Ekozona IndomalajyaBiom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisiStatus zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF IM0141Mezhi Prisnovodni zabolocheni lisi delti Chervonoyi richki Subtropichni lisi Pivnichnogo Indokitayu Doshovi lisi pivnochi Annamskih gir Doshovi lisi pivdnya Annamskih gir Rivninni suhi lisi Pivdennogo V yetnamu Indokitajski mangriPlosha km 22 043Krayini V yetnamOhoronyayetsya 1492 km 7 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim GeografiyaEkoregion rivninnih doshovih lisiv Pivnichnogo V yetnamu ohoplyuye vuzku smugu sho prostyagayetsya vid uzberezhzhya Pivdennokitajskogo morya na shodi do Annamskih gir na zahodi ta vid delti richki Hongha na pivnochi do mista Danang na pivdni Protyazhnist regionu z pivnochi na pivden stanovit blizko 500 km a shirina v serednomu stanovit blizko 50 km Z geologichnoyi tochki zoru osnovu regionu skladayut vapnyaki Sered vapnyakovih skel zustrichayutsya chislenni karstovi formi relyefu Visota regionu kolivayetsya vid 0 do 1000 m nad rivnem morya a serednya visota regionu stanovit 88 m nad rivnem morya Na pivnochi ekoregion perehodit u subtropichni lisi Pivnichnogo Indokitayu ta u prisnovodni zabolocheni lisi delti Chervonoyi richki na zahodi u doshovi lisi pivnochi Annamskih gir a na pivdni u rivninni suhi lisi Pivdennogo V yetnamu ta u doshovi lisi pivdnya Annamskih gir KlimatNa bilshij chastini ekoregionu perevazhaye musonnij klimat Am za klasifikaciyeyu klimativ Keppena a u deyakih rajonah ekvatorialnij klimat Af za klasifikaciyeyu Keppena Klimat regionu harakterizuyetsya visokimi temperaturami ta ryasnimi opadami pik yakih pripadaye na veresen zhovten sho yak pravilo piznishe nizh v inshih regionah Pivdenno Shidnoyi Aziyi Suhij sezon mensh ekstrimalnij nizh v inshih regionah Indokitayu Shomisyacya v regioni vipadaye 50 60 mm opadiv Serednorichna kilkist opadiv u Vini stanovit priblizno 1800 mm ale pivdennishe u Hyue vona v serednomu stanovit blizko 3000 mm V Pivdennomu V yetnami serednorichna kilkist opadiv rizko zmenshuyetsya a yih rozpodil staye bilsh sezonnim FloraRyasni opadi ta korotkij suhij sezon harakterni dlya priberezhnih nizovin Pivnichnogo V yetnamu stvoryuyut idealni umovi dlya vologih vichnozelenih lisiv Bilshist lisiv regionu znisheni a yihni zalishki zbereglisya perevazhno v zapovidnikah Najkrashi zberezheni dilyanki lisiv regionu roztashovani u Nacionalnih parkah en ta en u pershomu z nih na vidnosno nevelikij dilyanci plosheyu blizko 200 km roste ponad 1800 vidiv sudinnih roslin Zagalom flora ekoregionu demonstruye sporidnenist z subtropichnoyu floroyu Pivdennogo Kitayu hocha dereva z rodini dipterokarpovih Dipterocarpaceae zokrema rizni vidi en Hopea spp ta en Parashorea spp harakterni dlya vologih tropichnih lisiv Pivdenno Shidnoyi Aziyi takozh ye vazhlivim ekologichnim komponentom cih lisiv Doshovi lisi ekoregionu skladayutsya z troh yarusiv yih gustij lisovij namet roztashovanij na visoti 25 35 m nad nad zemleyu a deyaki emerdzhentni dereva pidijmayutsya na visotu 45 m nad zemleyu U verhnomu yarusi lisu dominuyut en Castanopsis hystrix en Madhuca pasquieri ta rizni vidi hopej Hopea spp U serednomu yarusi lisu poshireni en Livistona saribus listya yakih tradicijno vikoristovuyetsya yak pokrivelnij material dlya hatin U porushenih virubkoyu vichnozelenih lisah chasto zustrichayutsya sv Knema erratica ta inshi shvidkozrostayuchi dereva a palmi tarav Livistona saribus utvoryuyut lisovij namet FaunaBilshist velikih tvarin vimerli v regioni vnaslidok znachnoyi vtrati prirodnogo roslinnogo pokrivu Tim ne mensh tut prodovzhuyut zustrichatisya deyaki ridkisni vidi ssavciv zokrema annamski palmovi civeti Chrotogale owstoni en Trachypithecus crepusculus chervononogi duki Pygathrix nemaeus a takozh majzhe endemichni pivdenni biloshoki giboni Nomascus siki i hatinski languri Trachypithecus hatinhensis Endemikami ekoregionu ye ridkisni languri Delakrua Trachypithecus delacouri V mezhah ekoregionu zustrichayetsya ponad 300 vidiv ptahiv Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti zelenonogu kuripku Tropicoperdix chloropus indokitajskogo vinago Treron curvirostra dvorogogo gomraya Buceros bicornis smugastodzobogo kalao Rhyticeros undulatus en Psittacula alexandri chervonu siparayu Aethopyga siparaja svitlooku sinchivku Mixornis kelleyi ta majzhe endemichnogo indokitajskogo bablera Napothera danjoui Endemikami ekoregionu ye anamski lofuri Lophura edwardsi ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 1492 km abo 7 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en en ta en PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 03 travnya 2024 Posilannya Northern Vietnam lowland rain forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Northern Vietnam Lowland Rainforests One Earth

Дата публікації:
Топ