Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття не містить . (грудень 2023) |
| |||||||||||||||||||
Рів'єр дю Сюд (фр. Rivières du Sud, «південні річки») — колишня французька колонія в Західній Африці на території, які приблизно відповідають прибережним районам сучасної держави Гвінея.
Передісторія
Ще в XVIII столітті португальські, британські та французькі торговці засновували торгові пости на землях, які французи називали "Рів'єр дю Сюд ". Португальські пости в Ріо-Ронго та Ріо-Нунез переважно служили для работоргівлі, і тому були залишені в 1820-х роках, коли під британським тиском работоргівля припинилася. Вивільнені місця зайняли англійці та французи. До 1840-го французький адмірал Луї Едуард Буе-Війоме уклав (зазвичай під загрозою застосування сили) ряд договорів з прибережними спільнотами цього регіону, забезпечивши торговим будинкам у Марселі ексклюзивний доступ до торгівлі пальмовою олією. Для виготовлення мила пальмову олію закуповували в торговців з народу Діола, які скуповували його в глибині континенту та доставляли до узбережжя.
Французький губернатор Сенегалу Луї Федерб в 1850-х роках упорядкував колоніальну структуру, і 1854 року порти Гвінеї були виведені з-під юрисдикції Сен-Луї та передані під управління військово-морського відомства, утворивши «Горе та залежні території» (фр. Gorée and Dependencies; до цього вони підпорядковувалися морському командуванню в Габоні, називаючись «Французькі поселення Золотого берега та Габону» — фр. Establissements francais de la Cote de l'Or et du Gabon). Завдяки зусиллям Федерб до 1859 року, французька колоніальна адміністрація контролювала уже всю берегову лінію аж до кордону з англійським Сьєрра-Леоне.
У 1865 році був побудований форт в регіоні Ріо-Нунез; незабаром після цього Байоль став «протекторатом». Район Ріо-Ронго, номінально належить Німеччині, був обміняний на французькі «права» на Порто-Сегуро та Петит-Попо на узбережжі Того. Британія формально визнала французький контроль над регіоном, і 1882 року всі ці володіння були адміністративно об'єднані в колонію Ривер дю Сюд.
Колонія
1884 року відбулася Берлінська конференція яка привела до припинення французьких колоніальних захоплень — країна зосередилася на консолідації вже власних володінь. Свою роль зіграли і Тонкінська експедиція, і невдала політика кабінету Феррі. Протягом наступного десятиріччя «Рів'єр дю Сюд» залишалася лише формальною одиницею. В цей час французи володіли лише узбережжям, і їм так і не вдавалося просунутися в .
Наприкінці 1880-х генерал-губернатор , зазнавши невдачі в діях в Верхньому Сенегалі та басейні Нігеру, знову звернув увагу на Рів'єр дю Сюд. В 1889 — 1894 роках вся ця територія була розділена на незалежні колонії Дагомея, Кот-д'Івуар та власне Рів'єр дю Сюд, для управління кожній з яких був призначений лейтенант-губернатор (Рів'єр дю Сюд керувалася з Дакара з 1891 року). 1894 року колонія Рів'єр дю Сюд була перейменована в колонію «Французька Гвінея».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2023 Riv yer dyu Syud Rivieres du SudKoloniya Franciyi1882 1894 PraporStolicya DakarMova i francuzka Riv yer dyu Syud fr Rivieres du Sud pivdenni richki kolishnya francuzka koloniya v Zahidnij Africi na teritoriyi yaki priblizno vidpovidayut priberezhnim rajonam suchasnoyi derzhavi Gvineya PeredistoriyaShe v XVIII stolitti portugalski britanski ta francuzki torgovci zasnovuvali torgovi posti na zemlyah yaki francuzi nazivali Riv yer dyu Syud Portugalski posti v Rio Rongo ta Rio Nunez perevazhno sluzhili dlya rabotorgivli i tomu buli zalisheni v 1820 h rokah koli pid britanskim tiskom rabotorgivlya pripinilasya Vivilneni miscya zajnyali anglijci ta francuzi Do 1840 go francuzkij admiral Luyi Eduard Bue Vijome uklav zazvichaj pid zagrozoyu zastosuvannya sili ryad dogovoriv z priberezhnimi spilnotami cogo regionu zabezpechivshi torgovim budinkam u Marseli eksklyuzivnij dostup do torgivli palmovoyu oliyeyu Dlya vigotovlennya mila palmovu oliyu zakupovuvali v torgovciv z narodu Diola yaki skupovuvali jogo v glibini kontinentu ta dostavlyali do uzberezhzhya Francuzkij gubernator Senegalu Luyi Federb v 1850 h rokah uporyadkuvav kolonialnu strukturu i 1854 roku porti Gvineyi buli vivedeni z pid yurisdikciyi Sen Luyi ta peredani pid upravlinnya vijskovo morskogo vidomstva utvorivshi Gore ta zalezhni teritoriyi fr Goree and Dependencies do cogo voni pidporyadkovuvalisya morskomu komanduvannyu v Gaboni nazivayuchis Francuzki poselennya Zolotogo berega ta Gabonu fr Establissements francais de la Cote de l Or et du Gabon Zavdyaki zusillyam Federb do 1859 roku francuzka kolonialna administraciya kontrolyuvala uzhe vsyu beregovu liniyu azh do kordonu z anglijskim Syerra Leone U 1865 roci buv pobudovanij fort v regioni Rio Nunez nezabarom pislya cogo Bajol stav protektoratom Rajon Rio Rongo nominalno nalezhit Nimechchini buv obminyanij na francuzki prava na Porto Seguro ta Petit Popo na uzberezhzhi Togo Britaniya formalno viznala francuzkij kontrol nad regionom i 1882 roku vsi ci volodinnya buli administrativno ob yednani v koloniyu River dyu Syud Koloniya1884 roku vidbulasya Berlinska konferenciya yaka privela do pripinennya francuzkih kolonialnih zahoplen krayina zoseredilasya na konsolidaciyi vzhe vlasnih volodin Svoyu rol zigrali i Tonkinska ekspediciya i nevdala politika kabinetu Ferri Protyagom nastupnogo desyatirichchya Riv yer dyu Syud zalishalasya lishe formalnoyu odiniceyu V cej chas francuzi volodili lishe uzberezhzhyam i yim tak i ne vdavalosya prosunutisya v Naprikinci 1880 h general gubernator zaznavshi nevdachi v diyah v Verhnomu Senegali ta basejni Nigeru znovu zvernuv uvagu na Riv yer dyu Syud V 1889 1894 rokah vsya cya teritoriya bula rozdilena na nezalezhni koloniyi Dagomeya Kot d Ivuar ta vlasne Riv yer dyu Syud dlya upravlinnya kozhnij z yakih buv priznachenij lejtenant gubernator Riv yer dyu Syud keruvalasya z Dakara z 1891 roku 1894 roku koloniya Riv yer dyu Syud bula perejmenovana v koloniyu Francuzka Gvineya