Рюкюська музика — сукупність музичних традицій, характерних для острівної групи Рюкю, включаючи острови префектури Окінава й архіпелаг Амамі, що адміністративно відноситься до префектури Каґосіма. До 1868 року ці території входили до складу незалежної Рюкюської держави та перебували в загальній культурній сфері, а 1879 року були анексовані Японією, проте архіпелаг зберіг свою музичну автентичність і в загальнояпонській музичній традиції стоїть окремо.
Ця стаття містить японський текст. Без правильної підтримки східно-азійського написання ви можете бачити знаки питання, прямокутники або інші символи замість ієрогліфів. |
У сучасній Окінаві західна музика дуже популярна, хоча місцеві виконавці включають у неї елементи традиційного музичного мистецтва.
Різновиди
До основних різновидів, яким відповідають чотирьом основним острівним групам, відносять:
- Міяко — найстаріша;
- Окінавські острови і особливо головний острів — найрозвиненіша;
- Яеяма;
- Амамі — дана традиція розвивалася дещо відокремлено.
Основними напрямками рюкюської музики є народно-релігійна й арт-музика. Перша пережила анексію Рюкю Японією в повному обсязі, тоді як китайські та японські придворні жанри арт-музики практично перестали існувати після приєднання до Японії, а місцеві поступово зникли упродовж декількох наступних років.
Особливості
Більшість рюкюських музичних творів написані в традиційному рюкюському звукоряді — до, мі, фа, соль, сі; крім нього також використовується звукоряд «ріцу» — до, ре, фа, соль, ля. Іншою характерною рисою, що контрастує з японською музикою, є синкопований ритм з акцентуванням слабкої частки.
Основні рюкюські інструменти — сансин, кото, фуе, кокю і .
Головний інструмент для рюкюської музики — триструнний щипковий сансин. Він має настільки великий вплив на музику, що основний класичний жанр іменується як «пісні під сансин» (яп. 歌三線, ута-сансін). Існує три школи пісень під сансин — Тансуї (яп. 湛水), Номура (яп. 野村) і Афусо (яп. 安冨祖).
Кото був привезений на Рюкю з Японії на початку XVIII століття, а місцева традиція зберігає старовинний виконавський стиль. Кокю має три (рідше чотири) струни, корпус виготовляється зі шкаралупи кокоса або дзелькви. Також поширилась в Японії й поперечна бамбукова флейта (фуе) аналогічна китайському ді, яка була привезена з Китаю в V столітті.
- Сансин
- Кото
- Фуе
- Кокю
- Паранку
Народна музика
Народно-релігійна музика завжди включає вокал і тісно пов'язана зі старовинним і розвиненим рюкюським усним письменством.
Каміута (яп. 神歌, «священні пісні») — пісні, що виконуються жрицями для догоджання камі у . Зазвичай виконуються а капелою, або під простий ритмічний акомпанемент барабана. Основні жанри — оморі (Амамі); мисесеру, отакабе, умуї і кве (Окінава); пясі, табі, фуса і нірі (Міяко); канфуцу і ае (Яеяма). Аналогічні пісні виконують для привернення удачі в подорожах, заклику дощу тощо.
На Яеяме є жанр «тобарама», що передбачає поетичну імпровізацію, а в Ісігакі щорічно проводяться змагання виконавців даного мистецтва.
Деякі жанри використовуються при виконанні важкої фізичної роботи (облущення рису, оранки землі), більшість відомих пісень цього типу виконувалися на Яеяме, де домінують місцеві жанри — юнта і дзираба. На інших Окінавських островах пісень цього жанру не було виявлено, за винятком кількох пісень для оранки землі.
Фестивальні пісні виконуються на мацурі, зокрема, на двох головних фестивалях: О-бон (ейса) і Хоннен-мацурі. Крім цього, особливі святкові твори призначені для літніх свят: [ja] (яп. 海神祭)) і синугу (яп. シヌグ), де жінки, зібравшись у коло, танцюють «усидеку» (яп. ウシデーク) зі синкопованим ритмом.
Жанр, що зник у решти областей Японії, але зберігся на Окінаві — пісні, що виконуються заради розваги групами чоловіків і жінок у діалоговій формі під акомпанемент сансина. Найвідоміший приклад такого співу можна бачити на найважливішому святі [ja] (яп. 八月踊)) на островах Амамі. У даних пісень з'явилися складні мелодії (як у вокала, так і у сансина) і використовується фальцет, який не зустрічається більше ніде в традиційній японській музиці.
Розважальні амамійські пісні під сансин іменуються «сімаута» (яп. 島唄, «острівні») та споріднені з утакаке. Даний жанр може використовуватися в поетичних дуелях, коли опоненти повинні обмінюватися дотепними віршованими репліками під музику. У давній Японії подібні дуелі були частиною ритуалу заручин: чоловік, роблячи пропозицію жінці, починав поетичне змагання, і в результаті програшу жінка повинна була прийняти пропозицію.
На початку періоду Сьова з'явився жанр «нова народна музика» (яп. 新民謡, сін міньо:), що базується на традиційних народних музичних стилях із соціально-гострими текстами, які зачіпають злободенні теми еміграції і воєн. Музика одного з піонерів цього жанру, [ja], увійшла в загальний фольклорний репертуар.
Арт-музика
Арт-музику переважно виконували знатні рюкюсці при дворі вана, та розрізняються запозичені та власні рюкюські жанри.
Зі стилістичної точки зору виділяють чотири жанри:
- «імператорський» або «перед ликом імператора» (яп. 御前風, годзен фу:) — музика середнього темпу на лад хонтеси, що зазвичай супроводжується танцем;
- «старовинна мелодія» (яп. 昔節, мукасі бусі) — повільний пісенний жанр, що передбачає мелізматичний спів на вірші рюка упродовж 10-20 хвилин, на лад хонтеси. Мукасі-бусі зазвичай акомпанується зі складним жіночим танцем «онна-одорі» (яп. 女踊り);
- «Ніаґе» (яп. 二揚) — пісенний жанр, на лад хонтеси. Пісні «ніаґе» завжди драматичні, у їх текстах йдеться про пристрасне та нерозділене кохання, або виражаються наріканням ліричного героя чи героїні. Зазвичай використовується в кумі-одорі;
- «Кудокі» (яп. 口説) — швидкі розповідні пісні, написані на лад «ріцу» (до, ре, фа, соль, ля). Вони використовуються як акомпанемент для чоловічого танцю «Нісай-одорі» (яп. 二才踊り).
Китай і Японія
Після встановлення дипломатичних відносин між Китаєм і Рюкю в кінці XVI століття разом із мігрантами на архіпелаг проникла китайська музика. Жанр [ja] (яп. 御座楽, «сидячая музыка» або «тронна музика»)) був згаданий у літописах в 1534 році. В ансамблі для удзагаку входили 19 китайських інструментів, включаючи біву, ерху і [en] (яп. 四胡, сіко). Цю музику виконували при офіційних візитах у Китай та Японію, а також при дворі. Після 1879 року вона практично зникла.
Китайська музика для процесій (яп. 路次楽, родзіґаку) була принесена на Рюкю у 1520-х роках та продовжує жити у XXI столітті на фестивалях. Оркестр родзиґаку включають такі духові інструменти як сона, труба і хаотун (до:каку); гонг [ja], барабан, а також кастаньєти (ре:хан).
Єдиний японський жанр, що закріпився на Рюкю, це популярна на островах музика театру но, з якого багато місцевих придворних музиканті починали свою кар'єру. У 1702 році на Рюкю привезено кото, який став акомпануючим інструментом.
Власна традиція
Найдавніший та власний для Рюкю жанр арт-музики — оморо (яп. おもろ), що з'явився у XII столітті. Традиція виконання оморо втрачена, проте їх тексти збереглися (однією з головних компіляцій є «Оморо-сосі», який міститься більше тисячі пісень).
Танці входили до програми навчання молодих знатних чоловіків.
Найважливіший рубіж в історії музики на Рюкю це поява щипкового інструменту сансина, привезеного з Китаю в XVI столітті. Пісні-рюка, виконувані під сансин, складають значну частину музичної традиції архіпелагу та, найчастіше, їх і мають на увазі кажучи про «рюкюську музику». Збірники таких пісень, іменовані як кункунси (яп. 工工四), що пишуться зі середини XVIII століття.
«Батьком окінавської музики» іменують [ja] (1623—1684), він створив основну частину репертуару сансина. У першій половині XVIII століття ці 117 творів були перероблені та переаранжировані музикантом Якабі Тьокі (яп. 屋嘉比朝寄, якабі тьо:кі, 1716—1775). Сучасну нотацію «кункунси» для сансина створили [ja] і Мацумура Сінсін (яп. 松村真信), нотація для вокальної музики з'явилася тільки на початку XX століття. Для інших інструментів або використовується японська нотація (кото), або стандартизована нотація зовсім відсутня.
Історія
Відомостей про ранню історію музики на Рюкю вкрай мало. Мабуть найдавніші музичні твори — релігійні пісні «каміута», у яких використовується такий же музичний лад, що і в старовинній японській музиці. Припускають, що каміута з'явилися приблизно в V столітті нашої ери (коли Рюкю і Японія культурно і лінгвістично відокремилися).
У 1373 році Рюкю вже платили данину Китаю, який уже впливав на культуру островів, зокрема, відомо про вплив фуцзяньської музики на рюкюську.
Розквіт рюкюської музики стався за правління вана Се Сіна (1478—1526), при якому Рюкю стали активно торгувати з іншими країнами Азії, у першу чергу з Китаєм і Японією. На рубежі століть при рюкюському дворі з'явилися музичні інструменти, і на початку XVI століття в літописах згадується аристократична музична традиція. Після завоювання Рюкю японським князівством Сацума-хан, у 1609 році Японія замінила Китай як основне джерело впливу на культуру Рюкю.
Наступний культурний підйом Рюкю зазнав у XVIII столітті. У 1719 році музикантом [en] був створений музичний театр куміодорі (яп. 組踊) та написано п'ять п'єс. Незважаючи на популярність класичної музики, нові твори перестали з'являтися з XVIII століття, у той час як фольклорна традиція продовжила розвиватися.
Після реставрації Мейдзі 1868 року, стан музикантів поповнився збіднілими дворянами. Створені до 1868 року танці називають «класичні» (яп. 古典, котен), що своєю пластикою нагадують театр но. Також з'явилися «дзоодорі» (яп. 雑踊り), що виконуються у швидшому темпі з підніманням ніг та стрибками.
У 1879 рокові Японія анексувала Рюкю, що призвело до змін у традиційній придворній музиці, а до виконавців музики і танців стали брати й жінок. Музична культура сильно занепала у часи кровопролитних битв у Другій світовій війні.
У XX столітті, після окупації США та інтернування тисячі окінавців, спів під сансин став утіхою. У ці часи було створено безліч нових творів, а музика допомогла відновити національну ідентичність рюкюсців. Уряд США заохочував відновлення і розвиток культури Окінави.
Музику архіпелагу Рюкю інтенсивно досліджувала група вчених під керівництвом музикознавця [ja].
Рюкюсці продовжують цікавитися своєю музикою і у XXI столітті. Майже в кожному населеному пункті можна знайти вчителя сансина або танцю, регулярно проводяться концерти за активної підтримки місцевих ЗМІ. Майстри народних жанрів записують і продають музичні диски. Разом з емігрантами рюкюська музика з'явилася в Осаці, Кавасаці, на Гаваях і в Південній Америці.
Театр «куміодорі» у XXI столітті був визнаний нематеріальною спадщиною людства ЮНЕСКО, у 2004 році в Урасое відкрився [ja], який спочатку носив назву «Національний театр куміодорі», де проводилися навчання виконавців цього виду мистецтва.
Сучасні окінавські колективи та виконавці часто включають у свою музику традиційні елементи, особливо жанр «симаута». До таких колективів відносяться: [en]», [en]», [en]», [en] і його колектив «Pasha Club», безліч рок-колективів 1970-х ([ja], [ja] та інші.
Тим не менше багато фольклорних жанрів перебувають у небезпеці через зникнення традиційної релігії, а майстри сансина найчастіше обмежуються лише виконанням класичних творів, а не створенням нових.
- Сучасне виконання танцю ейса на фестивалі
- Музиканти в замку
- Сучасне виконання музики під сансин у Госікава
- Традиційний оркестр Окінави
Виноски
- Коментарі
- Цей термін також означає не тільки антології, але й систему музичної нотації
- Примітки
- Kishibe.
- Garland, 2001, с. 761.
- Garland, 2001, с. 826.
- Garland, 2001, с. 827.
- Garland, 2001, с. 828.
- Kishibe, The indigenous tradition.
- Tagliaferro, Linda (10 травня 1998). Music and Nature In a Japanese Flute. The New York Times. Процитовано 3 червня 2018.(англ.)
- Kishibe, Folk music.
- Garland, 2001, с. 830.
- Kishibe, Work-songs.
- Garland, 2001, с. 831.
- Kishibe, Music of festivals and the popular performing arts.
- Kishibe, Recreational songs.
- Kishibe, New folksongs.
- Kishibe, Art music.
- Garland, 2001, с. 829.
- Court music.
- Kishibe, Extraneous genres.
- Koto.
- Garland, 2001, с. 103.
- Kishibe, History.
- Garland, 2001, с. 761, 825.
- Molasky, 2005, с. 17—18.
- Garland, 2001, с. 629.
- Garland, 2001, с. 832.
- Kumiodori, traditional Okinawan musical theatre. ЮНЕСКО. 2010. Процитовано 5 серпня 2016.
- 組踊研修. Национальный театр «Окинава». Процитовано 5 серпня 2016.
- New Okinawan music.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рюкюська музика |
- та ін. Japan, §VIII: Regional traditions. Oxford University Press. Процитовано 1 травня 2016.
{{}}
: Явне використання «та ін.» у:|author=
()(англ.) - та ін. Japan, §II: Instruments and instrumental genres. Oxford University Press. Процитовано 1 травня 2016.
{{}}
: Явне використання «та ін.» у:|author=
()(англ.) - Tokita A., Hughes D. W. The Ashgate Research Companion to Japanese Music. — Ashgate, 2008. — 446 с. — (Ashgate popular and folk music series) — .(англ.)
- Molasky M.S.. The American Occupation of Japan and Okinawa: Literature and Memory. — Taylor& Francis, 2005. — 17—18 с. — (Routledge Studies in Asia's Transformations) — .(англ.)
- Okinawa Prefectural Board of Education. Chronology. Процитовано 25 травня 2016.(англ.)
- Okinawa Prefectural Board of Education. Court music. Процитовано 25 травня 2016.(англ.)
- Okinawa Prefectural Board of Education. New Okinawan music. Процитовано 25 травня 2016.(англ.)
- Matt Gillan. Theorizing the Okinawan body. — HUMANITIES Christianity and Culture, 2012. — № 43.(англ.)
- Robert C. Provine, J. Lawrence Witzleben, Yosihiko Tokumaru. East Asia: China, Japan, and Korea (Garland Encyclopedia of World Music). — Routledge, 2001. — .(англ.)
- 山里純一 (2015). 八重山古謡にみる雨乞い思想 (Яеямські пісні, що викликають дощ) (PDF). 地理歴史人類学論集. Процитовано 12 травня 2016.[недоступне посилання з квітня 2019](яп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ryukyuska muzika sukupnist muzichnih tradicij harakternih dlya ostrivnoyi grupi Ryukyu vklyuchayuchi ostrovi prefekturi Okinava j arhipelag Amami sho administrativno vidnositsya do prefekturi Kagosima Do 1868 roku ci teritoriyi vhodili do skladu nezalezhnoyi Ryukyuskoyi derzhavi ta perebuvali v zagalnij kulturnij sferi a 1879 roku buli aneksovani Yaponiyeyu prote arhipelag zberig svoyu muzichnu avtentichnist i v zagalnoyaponskij muzichnij tradiciyi stoyit okremo Cya stattya mistit yaponskij tekst Bez pravilnoyi pidtrimki shidno azijskogo napisannya vi mozhete bachiti znaki pitannya pryamokutniki abo inshi simvoli zamist iyeroglifiv Suchasne vikonannya pridvornoyi muziki uradzaki u Tokio 2008 Poznacheno regioni ryukyuskoyi muziki U suchasnij Okinavi zahidna muzika duzhe populyarna hocha miscevi vikonavci vklyuchayut u neyi elementi tradicijnogo muzichnogo mistectva RiznovidiDo osnovnih riznovidiv yakim vidpovidayut chotirom osnovnim ostrivnim grupam vidnosyat Miyako najstarisha Okinavski ostrovi i osoblivo golovnij ostriv najrozvinenisha Yaeyama Amami dana tradiciya rozvivalasya desho vidokremleno Osnovnimi napryamkami ryukyuskoyi muziki ye narodno religijna j art muzika Persha perezhila aneksiyu Ryukyu Yaponiyeyu v povnomu obsyazi todi yak kitajski ta yaponski pridvorni zhanri art muziki praktichno perestali isnuvati pislya priyednannya do Yaponiyi a miscevi postupovo znikli uprodovzh dekilkoh nastupnih rokiv OsoblivostiBilshist ryukyuskih muzichnih tvoriv napisani v tradicijnomu ryukyuskomu zvukoryadi do mi fa sol si krim nogo takozh vikoristovuyetsya zvukoryad ricu do re fa sol lya Inshoyu harakternoyu risoyu sho kontrastuye z yaponskoyu muzikoyu ye sinkopovanij ritm z akcentuvannyam slabkoyi chastki Osnovni ryukyuski instrumenti sansin koto fue kokyu i Golovnij instrument dlya ryukyuskoyi muziki tristrunnij shipkovij sansin Vin maye nastilki velikij vpliv na muziku sho osnovnij klasichnij zhanr imenuyetsya yak pisni pid sansin yap 歌三線 uta sansin Isnuye tri shkoli pisen pid sansin Tansuyi yap 湛水 Nomura yap 野村 i Afuso yap 安冨祖 Koto buv privezenij na Ryukyu z Yaponiyi na pochatku XVIII stolittya a misceva tradiciya zberigaye starovinnij vikonavskij stil Kokyu maye tri ridshe chotiri struni korpus vigotovlyayetsya zi shkaralupi kokosa abo dzelkvi Takozh poshirilas v Yaponiyi j poperechna bambukova flejta fue analogichna kitajskomu di yaka bula privezena z Kitayu v V stolitti Sansin Koto Fue Kokyu ParankuNarodna muzikaRyukyuska divchina graye na sansini XIX stolittya Narodno religijna muzika zavzhdi vklyuchaye vokal i tisno pov yazana zi starovinnim i rozvinenim ryukyuskim usnim pismenstvom Kamiuta yap 神歌 svyashenni pisni pisni sho vikonuyutsya zhricyami dlya dogodzhannya kami u Zazvichaj vikonuyutsya a kapeloyu abo pid prostij ritmichnij akompanement barabana Osnovni zhanri omori Amami miseseru otakabe umuyi i kve Okinava pyasi tabi fusa i niri Miyako kanfucu i ae Yaeyama Analogichni pisni vikonuyut dlya privernennya udachi v podorozhah zakliku doshu tosho Na Yaeyame ye zhanr tobarama sho peredbachaye poetichnu improvizaciyu a v Isigaki shorichno provodyatsya zmagannya vikonavciv danogo mistectva Deyaki zhanri vikoristovuyutsya pri vikonanni vazhkoyi fizichnoyi roboti oblushennya risu oranki zemli bilshist vidomih pisen cogo tipu vikonuvalisya na Yaeyame de dominuyut miscevi zhanri yunta i dziraba Na inshih Okinavskih ostrovah pisen cogo zhanru ne bulo viyavleno za vinyatkom kilkoh pisen dlya oranki zemli Festivalni pisni vikonuyutsya na macuri zokrema na dvoh golovnih festivalyah O bon ejsa i Honnen macuri Krim cogo osoblivi svyatkovi tvori priznacheni dlya litnih svyat ja yap 海神祭 i sinugu yap シヌグ de zhinki zibravshis u kolo tancyuyut usideku yap ウシデーク zi sinkopovanim ritmom Zhanr sho znik u reshti oblastej Yaponiyi ale zberigsya na Okinavi pisni sho vikonuyutsya zaradi rozvagi grupami cholovikiv i zhinok u dialogovij formi pid akompanement sansina Najvidomishij priklad takogo spivu mozhna bachiti na najvazhlivishomu svyati ja yap 八月踊 na ostrovah Amami U danih pisen z yavilisya skladni melodiyi yak u vokala tak i u sansina i vikoristovuyetsya falcet yakij ne zustrichayetsya bilshe nide v tradicijnij yaponskij muzici Rozvazhalni amamijski pisni pid sansin imenuyutsya simauta yap 島唄 ostrivni ta sporidneni z utakake Danij zhanr mozhe vikoristovuvatisya v poetichnih duelyah koli oponenti povinni obminyuvatisya dotepnimi virshovanimi replikami pid muziku U davnij Yaponiyi podibni dueli buli chastinoyu ritualu zaruchin cholovik roblyachi propoziciyu zhinci pochinav poetichne zmagannya i v rezultati prograshu zhinka povinna bula prijnyati propoziciyu Na pochatku periodu Sova z yavivsya zhanr nova narodna muzika yap 新民謡 sin mino sho bazuyetsya na tradicijnih narodnih muzichnih stilyah iz socialno gostrimi tekstami yaki zachipayut zlobodenni temi emigraciyi i voyen Muzika odnogo z pioneriv cogo zhanru ja uvijshla v zagalnij folklornij repertuar Art muzikaArt muziku perevazhno vikonuvali znatni ryukyusci pri dvori vana ta rozriznyayutsya zapozicheni ta vlasni ryukyuski zhanri Zi stilistichnoyi tochki zoru vidilyayut chotiri zhanri imperatorskij abo pered likom imperatora yap 御前風 godzen fu muzika serednogo tempu na lad hontesi sho zazvichaj suprovodzhuyetsya tancem starovinna melodiya yap 昔節 mukasi busi povilnij pisennij zhanr sho peredbachaye melizmatichnij spiv na virshi ryuka uprodovzh 10 20 hvilin na lad hontesi Mukasi busi zazvichaj akompanuyetsya zi skladnim zhinochim tancem onna odori yap 女踊り Niage yap 二揚 pisennij zhanr na lad hontesi Pisni niage zavzhdi dramatichni u yih tekstah jdetsya pro pristrasne ta nerozdilene kohannya abo virazhayutsya narikannyam lirichnogo geroya chi geroyini Zazvichaj vikoristovuyetsya v kumi odori Kudoki yap 口説 shvidki rozpovidni pisni napisani na lad ricu do re fa sol lya Voni vikoristovuyutsya yak akompanement dlya cholovichogo tancyu Nisaj odori yap 二才踊り Vikonannya udzagaku pered poslom 1832 Kunkunsi Yakabi Toki Kitaj i Yaponiya Pislya vstanovlennya diplomatichnih vidnosin mizh Kitayem i Ryukyu v kinci XVI stolittya razom iz migrantami na arhipelag pronikla kitajska muzika Zhanr ja yap 御座楽 sidyachaya muzyka abo tronna muzika buv zgadanij u litopisah v 1534 roci V ansambli dlya udzagaku vhodili 19 kitajskih instrumentiv vklyuchayuchi bivu erhu i en yap 四胡 siko Cyu muziku vikonuvali pri oficijnih vizitah u Kitaj ta Yaponiyu a takozh pri dvori Pislya 1879 roku vona praktichno znikla Kitajska muzika dlya procesij yap 路次楽 rodzigaku bula prinesena na Ryukyu u 1520 h rokah ta prodovzhuye zhiti u XXI stolitti na festivalyah Orkestr rodzigaku vklyuchayut taki duhovi instrumenti yak sona truba i haotun do kaku gong ja baraban a takozh kastanyeti re han Yedinij yaponskij zhanr sho zakripivsya na Ryukyu ce populyarna na ostrovah muzika teatru no z yakogo bagato miscevih pridvornih muzikanti pochinali svoyu kar yeru U 1702 roci na Ryukyu privezeno koto yakij stav akompanuyuchim instrumentom Vlasna tradiciya Najdavnishij ta vlasnij dlya Ryukyu zhanr art muziki omoro yap おもろ sho z yavivsya u XII stolitti Tradiciya vikonannya omoro vtrachena prote yih teksti zbereglisya odniyeyu z golovnih kompilyacij ye Omoro sosi yakij mistitsya bilshe tisyachi pisen Tanci vhodili do programi navchannya molodih znatnih cholovikiv Najvazhlivishij rubizh v istoriyi muziki na Ryukyu ce poyava shipkovogo instrumentu sansina privezenogo z Kitayu v XVI stolitti Pisni ryuka vikonuvani pid sansin skladayut znachnu chastinu muzichnoyi tradiciyi arhipelagu ta najchastishe yih i mayut na uvazi kazhuchi pro ryukyusku muziku Zbirniki takih pisen imenovani yak kunkunsi yap 工工四 sho pishutsya zi seredini XVIII stolittya Batkom okinavskoyi muziki imenuyut ja 1623 1684 vin stvoriv osnovnu chastinu repertuaru sansina U pershij polovini XVIII stolittya ci 117 tvoriv buli pererobleni ta perearanzhirovani muzikantom Yakabi Toki yap 屋嘉比朝寄 yakabi to ki 1716 1775 Suchasnu notaciyu kunkunsi dlya sansina stvorili ja i Macumura Sinsin yap 松村真信 notaciya dlya vokalnoyi muziki z yavilasya tilki na pochatku XX stolittya Dlya inshih instrumentiv abo vikoristovuyetsya yaponska notaciya koto abo standartizovana notaciya zovsim vidsutnya IstoriyaVidomostej pro rannyu istoriyu muziki na Ryukyu vkraj malo Mabut najdavnishi muzichni tvori religijni pisni kamiuta u yakih vikoristovuyetsya takij zhe muzichnij lad sho i v starovinnij yaponskij muzici Pripuskayut sho kamiuta z yavilisya priblizno v V stolitti nashoyi eri koli Ryukyu i Yaponiya kulturno i lingvistichno vidokremilisya U 1373 roci Ryukyu vzhe platili daninu Kitayu yakij uzhe vplivav na kulturu ostroviv zokrema vidomo pro vpliv fuczyanskoyi muziki na ryukyusku Rozkvit ryukyuskoyi muziki stavsya za pravlinnya vana Se Sina 1478 1526 pri yakomu Ryukyu stali aktivno torguvati z inshimi krayinami Aziyi u pershu chergu z Kitayem i Yaponiyeyu Na rubezhi stolit pri ryukyuskomu dvori z yavilisya muzichni instrumenti i na pochatku XVI stolittya v litopisah zgaduyetsya aristokratichna muzichna tradiciya Pislya zavoyuvannya Ryukyu yaponskim knyazivstvom Sacuma han u 1609 roci Yaponiya zaminila Kitaj yak osnovne dzherelo vplivu na kulturu Ryukyu Nastupnij kulturnij pidjom Ryukyu zaznav u XVIII stolitti U 1719 roci muzikantom en buv stvorenij muzichnij teatr kumiodori yap 組踊 ta napisano p yat p yes Nezvazhayuchi na populyarnist klasichnoyi muziki novi tvori perestali z yavlyatisya z XVIII stolittya u toj chas yak folklorna tradiciya prodovzhila rozvivatisya Pislya restavraciyi Mejdzi 1868 roku stan muzikantiv popovnivsya zbidnilimi dvoryanami Stvoreni do 1868 roku tanci nazivayut klasichni yap 古典 koten sho svoyeyu plastikoyu nagaduyut teatr no Takozh z yavilisya dzoodori yap 雑踊り sho vikonuyutsya u shvidshomu tempi z pidnimannyam nig ta stribkami U 1879 rokovi Yaponiya aneksuvala Ryukyu sho prizvelo do zmin u tradicijnij pridvornij muzici a do vikonavciv muziki i tanciv stali brati j zhinok Muzichna kultura silno zanepala u chasi krovoprolitnih bitv u Drugij svitovij vijni U XX stolitti pislya okupaciyi SShA ta internuvannya tisyachi okinavciv spiv pid sansin stav utihoyu U ci chasi bulo stvoreno bezlich novih tvoriv a muzika dopomogla vidnoviti nacionalnu identichnist ryukyusciv Uryad SShA zaohochuvav vidnovlennya i rozvitok kulturi Okinavi Muziku arhipelagu Ryukyu intensivno doslidzhuvala grupa vchenih pid kerivnictvom muzikoznavcya ja Ryukyusci prodovzhuyut cikavitisya svoyeyu muzikoyu i u XXI stolitti Majzhe v kozhnomu naselenomu punkti mozhna znajti vchitelya sansina abo tancyu regulyarno provodyatsya koncerti za aktivnoyi pidtrimki miscevih ZMI Majstri narodnih zhanriv zapisuyut i prodayut muzichni diski Razom z emigrantami ryukyuska muzika z yavilasya v Osaci Kavasaci na Gavayah i v Pivdennij Americi Teatr kumiodori u XXI stolitti buv viznanij nematerialnoyu spadshinoyu lyudstva YuNESKO u 2004 roci v Urasoe vidkrivsya ja yakij spochatku nosiv nazvu Nacionalnij teatr kumiodori de provodilisya navchannya vikonavciv cogo vidu mistectva Suchasni okinavski kolektivi ta vikonavci chasto vklyuchayut u svoyu muziku tradicijni elementi osoblivo zhanr simauta Do takih kolektiviv vidnosyatsya en en en en i jogo kolektiv Pasha Club bezlich rok kolektiviv 1970 h ja ja ta inshi Tim ne menshe bagato folklornih zhanriv perebuvayut u nebezpeci cherez zniknennya tradicijnoyi religiyi a majstri sansina najchastishe obmezhuyutsya lishe vikonannyam klasichnih tvoriv a ne stvorennyam novih Suchasne vikonannya tancyu ejsa na festivali Muzikanti v zamku Suchasne vikonannya muziki pid sansin u Gosikava Tradicijnij orkestr OkinaviVinoskiKomentari Cej termin takozh oznachaye ne tilki antologiyi ale j sistemu muzichnoyi notaciyi Primitki Kishibe Garland 2001 s 761 Garland 2001 s 826 Garland 2001 s 827 Garland 2001 s 828 Kishibe The indigenous tradition Tagliaferro Linda 10 travnya 1998 Music and Nature In a Japanese Flute The New York Times Procitovano 3 chervnya 2018 angl Kishibe Folk music Garland 2001 s 830 Kishibe Work songs Garland 2001 s 831 Kishibe Music of festivals and the popular performing arts Kishibe Recreational songs Kishibe New folksongs Kishibe Art music Garland 2001 s 829 Court music Kishibe Extraneous genres Koto Garland 2001 s 103 Kishibe History Garland 2001 s 761 825 Molasky 2005 s 17 18 Garland 2001 s 629 Garland 2001 s 832 Kumiodori traditional Okinawan musical theatre YuNESKO 2010 Procitovano 5 serpnya 2016 組踊研修 Nacionalnyj teatr Okinava Procitovano 5 serpnya 2016 New Okinawan music DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ryukyuska muzika ta in Japan VIII Regional traditions Oxford University Press Procitovano 1 travnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka angl ta in Japan II Instruments and instrumental genres Oxford University Press Procitovano 1 travnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka angl Tokita A Hughes D W The Ashgate Research Companion to Japanese Music Ashgate 2008 446 s Ashgate popular and folk music series ISBN 9780754656999 angl Molasky M S The American Occupation of Japan and Okinawa Literature and Memory Taylor amp Francis 2005 17 18 s Routledge Studies in Asia s Transformations ISBN 9781134652792 angl Okinawa Prefectural Board of Education Chronology Procitovano 25 travnya 2016 angl Okinawa Prefectural Board of Education Court music Procitovano 25 travnya 2016 angl Okinawa Prefectural Board of Education New Okinawan music Procitovano 25 travnya 2016 angl Matt Gillan Theorizing the Okinawan body HUMANITIES Christianity and Culture 2012 43 angl Robert C Provine J Lawrence Witzleben Yosihiko Tokumaru East Asia China Japan and Korea Garland Encyclopedia of World Music Routledge 2001 ISBN 978 0824060411 angl 山里純一 2015 八重山古謡にみる雨乞い思想 Yaeyamski pisni sho viklikayut dosh PDF 地理歴史人類学論集 Procitovano 12 travnya 2016 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 yap