Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем Гінзбург Рут Бе йдер Гі нзбург або Ґі нзбурґ англ Ruth Bader Gin

Рут Бадер Гінзбург

Рут Бадер Гінзбург
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Гінзбург.

Рут Бе́йдер Гі́нзбург, або Ґі́нзбурґ, (англ. Ruth Bader Ginsburg, до шлюбу Джоа́н Рут Бе́йдер (англ. Joan Ruth Bader); 15 березня 1933 — 18 вересня 2020) — американська правниця, суддя Верховного суду США, феміністка, американська культурна ікона. Авторка ряду ключових прецедентів у справах стосовно дискримінації за статтю. Гінзбург — друга жінка на посаді судді Верховного суду США після Сандри Дей О'Коннор і єдина після відставки О'Коннор і до призначення Соні Сотомайор жінка-членкиня Верховного суду. Внесена до Національної зали слави жінок.

Рут Бейдер Гінзбург
англ. Ruth Bader Ginsburg
image
Ім'я при народженніангл. Joan Ruth Bader
ПсевдоNotorious R.B.G.[1] і R.B.G.[1]
Народилася15 березня 1933(1933-03-15)[4][5][6]
Бруклін, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[7]
Померла18 вересня 2020(2020-09-18)[2] (87 років)
Вашингтон, США[2]
·рак підшлункової залози[8]
ПохованняАрлінгтонський національний цвинтар
Країнаimage США
Діяльністьсуддя, адвокат, юристка
Галузьправо[9], права жінок[9], рівність статей[9], гендер[9], суд[9] і верховний суд[9]
Alma materКорнелльський університет, Гарвардська школа права, Колумбійська школа права і d
Вчителіd
Знання мовамериканська англійська, іврит, шведська і англійська[9][10]
ЗакладРатґерський університет, Колумбійський університет і Федеральний уряд США
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук[11]
Посадасуддя Верховного суду США[12] і d
Конфесіяюдаїзм
У шлюбі зМартін Д. Гінзбург
Діти (2[13])d і d
Автографimage
Нагороди

d (2003)

Національна зала слави жінок (2002)

d (10 квітня 2009)

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

d (2011)

d (2004)

Time 100 (2015)

d (1 червня 2010)

d (2015)

d (2011)

d (1995)

d (2018)

d (1993)

d (2019)

d (1969)

Q99519077? (8 травня 2019)

d (2009)

d (2015)

IMDbID 0046029

Призначена президентом Клінтоном та прийняла присягу 10 серпня 1993 року. Вважається, що Гінзбург належить до ліберального крила суду.

Життєпис

Народилася 15 березня 1933 року в Брукліні, Нью-Йорк другою дочкою євреїв-іммігрантів Селії (уроджена Амстер) і Натана Бейдерів, які жили в бруклінському районі Флетбуш. Батько іммігрував з Одеси, а мати народилася в Нью-Йорку в родині австрійських євреїв.

Старша сестра Мерилін померла від менінгіту в шестирічному віці, коли Рут було 14 місяців.

Сім'я називала Джоан «Кікі», прізвиськом, яке дала Мерилін за те, що вона штурхалася. Коли «Кікі» пішла в школу, мати виявила, що в її класі було кілька інших дівчат на ім'я Джоан, тому запропонувала учителю називати дочку «Рут».

Відвідувала Єврейський центр Іст-Мідвуда, консервативну синагогу, де познайомилася з принципами єврейської віри і вивчила іврит.

Мати, Селія Амстер, яка завжди надихала дочку в її щасливих і важких обставинах, також відігравала активну роль у її освіті. Сесілія сама була здібною ученицею, але після закінчення середньої школи у 15 років, вона не змогла продовжити освіту, оскільки сім'я вирішила відправити в коледж її брата. Мати хотіла більше освіти для доньки, мріючи для неї про кар'єру вчительки історії, часто водила в бібліотеку. Рут відвідувала середню школу Джеймса Медісона, яка пізніше назвала на її честь залу судових засідань. Селія в останні роки боролася з раком і померла за день до того, як Рут закінчила школу.

Рут Бейдер вступила в Корнелльський університет в Ітаці, де стала членкинею студентського братства Alpha Epsilon Phi. 23 червня 1954 року закінчила університет зі ступенем бакалавра з управління. Була членкинею товариства Фі Бета Каппа та студенткою з найбільшою кількістю балів у своїй групі.

Через місяць після випуску одружилася з Мартіном Гінзбургом, з котрим познайомилася під час навчання, і переїхала у Форт Сілла, штат Оклахома, куди він був призначений офіцером корпусу підготовки офіцерів запасу (ROTC).

У 21 рік Гінзбург почала працювати в офісі служби соціального забезпечення в Оклахомі, де пізніше її понизили на посаді через вагітність. У 1955 році народила дочку.

Восени 1956 року вступила до Гарвардської юридичної школи однією з дев'ятьох жінок з-поміж близько 500 вступників. Декан закладу Ервін Грісволд поставив студенткам, у тому числі Гінзбург, принизливе сексистське питання: «Як ви виправдовуєте те, що ви зайняли місце кваліфікованого чоловіка?».

Коли її чоловік влаштувався на роботу в Нью-Йорк, Гінзбург перейшла в юридичну школу Колумбійського університету, де у 1959 році здобула ступінь докторки юриспруденції однією з перших у випуску.

Гінзбург стала першою жінкою у складі колегії двох юридичних журналів: «Harvard Law Review» і «Columbia Law Review». На посаді професорки юридичної школи Ратґерс і Колумбії викладала цивільне право, будучи однією з небагатьох жінок у галузі.

Виступала як юристка-доброволиця Американського союзу цивільних свобод і була членкинею ради директорів і однієї з його загальних рад у 1970-х роках.

У 1980 році президент Джиммі Картер призначив Гінзбург в Апеляційний суд США по округу Колумбія, де вона служила до свого призначення у Верховний суд США 1993 року.

Померла 18 вересня 2020 року. Стала першою жінкою, прощання з якою відбулося в Капітолії.

Кар'єра

Багаторазово стикаючись при побудові кар'єри з дискримінацією жінок, Рут Гінзбург присвятила значну частину своєї юридичної кар'єри правозахисту, відстоюванню гендерної рівності та прав жінок, виграла кілька прецедентних справ з тем сексизму у Верховному суді США.

На початку суддівської кар'єри Гінзбург стикалася з труднощами в пошуку роботи. У 1960 році суддя Верховного суду відхилив кандидатуру Гінзбург на посаду клерка через її стать. Вона отримала відмову, незважаючи на вагому рекомендацію Альберта Маркса Сакса, професора, а потім декана Гарвардської юридичної школи. Професор Колумбійської школи права Джеральд Гютер також наполягав на тому, щоб суддя Едмунд Л. Палмері з Окружного суду Південного округу Нью-Йорка взяв Гінзбург на посаду клерка, погрожуючи ніколи більше не рекомендувати Палмері іншого випускника Колумбійської школи, якщо той не надасть Гінзбург можливість проявити себе, заодно гарантувавши, що він знайде заміну судді, якщо Гінзбург спіткає невдача. Пізніше в тому ж році Гінзбург почала працювати на суддю Палмері і обіймала посаду протягом двох років.

Академія

З 1961 по 1963 рік Гінзбург була науковою співробітницею, а потім асоційованою директоркою Проєкту юридичної школи Колумбії за міжнародною процедурою; вона вивчила шведську мову, щоб спільно з Андерсом Брюзеліем написати книгу про цивільний процес у Швеції. Гінзбург для своєї книги також провела великі дослідження в Лундському університеті у Швеції. Час, проведений Гінзбург у Швеції, вплинув на її погляди на гендерну рівність. Дослідниця надихнулася спостереженням за становищем жінок у Швеції, де вони становили від 20 до 25 відсотків усього юридичного студентства; а одна з суддів, за якою Гінзбург спостерігала під час своїх досліджень, займалася роботою на восьмому місяці вагітності.

У 1963 році Гінзбург отримала першу професорську позицію, в юридичній школі Ратґерс. Однак призначення знову було сексистським: Гінзбург повідомили, що їй будуть платити менше, ніж її колегам-чоловікам, оскільки у її чоловіка була добре оплачувана робота. Коли Гінзбург почала займатися академічною діяльністю, у США було менше двадцяти жінок-професорок права. Вона займала в Ратґерському університеті посаду професорки права, головним чином цивільного судочинства, з 1963 по 1972 рік, а постійну позицію отримала у 1969 році.

У 1970 році Гінзбург співзаснувала юридичний журнал «Women's Rights Law Reporter», перший сфокусований на правах жінок журнал у США. З 1972 по 1980 роки вона викладала в Колумбійському університеті, де стала першою жінкою на постійному контракті, і написала в співавторстві патронажний журнал по справах з дискримінації за статтю.

Правозахист жінок

image
Рут Бейдер Гінзбург в 1977 році

У 1972 році Гінзбург стала співзасновницею Проєкту з прав жінок в Американській спілці захисту громадянських свобод (ACLU), а в 1973 році вона стала генеральною радницею ACLU. До 1974 році Проєкт із прав жінок і пов'язані з ним проєкти ACLU взяли участь у розгляді понад 300 справ щодо дискримінації за статтю. Будучи директоркою Проєкту з прав жінок, вона між 1973 і 1976 роками брала участь у шістьох судових процесах, поданих до Верховного суду і виграла п'ять із них. Замість того, щоби просити суд припинити всю гендерну дискримінацію відразу, Гінзбург вибрала інший підхід — вона ставила метою конкретні дискримінаційні положення і спиралася на кожну наступну перемогу. Рут ретельно вибирала позивачок і позивачів, час від часу вибираючи чоловіків для демонстрації того, що сексизм шкодить як жінкам, так і чоловікам.

Під прицілом Гінзбург були й закони, на перший погляд корисні для жінок, але котрі на ділі посилювали гендерні стереотипи, зокрема, уявлення, що жінки повинні бути залежні від чоловіків. Стратегія Рут також впливала і на вибір лексики (див. Феміністична мовна реформа), вона виступала за використання слова «gender» (з англ. — «ґендер») замість «sex» (з англ. — «стать, секс») після припущення свого секретаря, що слово «sex» відволікатиме суддів. Рут Гінзбург набула репутації кваліфікованої правозахисниці і її багаторічна цілеспрямована робота призвела до припинення чи обмеження дискримінації за статтю в багатьох областях права.

Гінзбург написала бриф до справи «Рід проти Ріда», 404 U. S. 71 (1971), при вирішенні якого Верховний суд поширив дію положення про рівний захист Чотирнадцятої поправки до Конституції США на жінок. Вона допомогла виграти справу «Фронтьеро проти Річардсона», 411 U. S. 677 (1973), яка оскаржувала положення закону, що утруднювало військовослужбовицям отримання збільшеної допомоги для своїх чоловіків у порівнянні з військовослужбовцями, що просили аналогічної допомоги для дружин. Гінзбург стверджувала, що статут розглядає жінок як неповноцінних, і Верховний суд, проголосувавши 8-1, виніс рішення на її користь.

Судова кар'єра

Апеляційний суд США по округу Колумбія

14 квітня 1980 року президент Джиммі Картер висунув кандидатуру Гінзбург на посаду судді Апеляційного суду США по округу Колумбія, яка стала вакантною після смерті Гарольда Левенталя. Вона була затверджена Сенатом Сполучених Штатів 18 червня 1980 року і отримала призначення в того ж дня. Службу Гінзбург в Апеляційному суді США припинено 9 серпня 1993 року в зв'язку з призначенням суддею Верховного суду США.

Верховний суд США

Президент Білл Клінтон висунув її на посаду судді Верховного суду 14 червня 1993 року на місце, звільнене суддею Байроном Вайтом.

В іншому мовному розділі є повніша стаття Ruth Bader Ginsburg(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з англійської.
  • Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
  • Докладні рекомендації: див. .

Пам'ять

  • Рут Гінзбург — головна героїня художнього фільму «За статевою ознакою» (2018 рік, США). Режисерка , в ролі Гінзбург — Фелісіті Джонс.
  • Також вона фігурує у двох епізодах («The Supreme Court» [4 сезон 17 серія] і «Last Call» [5 сезон 13 серія]) телесеріалу «Юристи Бостона», пов'язаних з появою головних героїв на слухання у Верховному суді США. Роль Гінзбург виконує Роз Вітт.

Нотатки

  1. За словами Гінзбург, суддя Вільям О. Дуглас найняв першу жінку-клерка Верховного суду у 1944 році, а другу жінку (юристку) найнято лише у 1966 році.
  2. Гінзбург згадала [en] та [en] як співавторок брифу на знак визнання їхнього внеску у правозахист фемінізму.

Примітки

  1. Library of Congress Authorities — Library of Congress.
    d:Track:Q13219454d:Track:Q131454
  2. Justice Ruth Bader Ginsburg, Champion Of Gender Equality, Dies At 87 — National Public Radio, 2020.
    d:Track:Q671510
  3. 金斯柏格87歲病逝 美自由派大法官畢生維權成女中豪傑[影] // 中央通訊社 — 2020.
    d:Track:Q697130
  4. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  5. FemBio database
    d:Track:Q61356138
  6. Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683
  7. Hart J. S. Ruth Bader Ginsburg: a life — 1 — 2018. — P. 3.
    d:Track:Q67212370
  8. https://www.npr.org/2020/09/18/100306972/justice-ruth-bader-ginsburg-champion-of-gender-equality-dies-at-87
  9. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  10. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  11. https://www.amacad.org/person/ruth-bader-ginsburg
  12. Members of the Supreme Court of the United States — Верховний Суд США.
    d:Track:Q11201
  13. https://www.newsweek.com/ruth-bader-ginsburgs-husband-children-are-part-her-historic-legacy-1533035
  14. Український правопис. Київ: Наукова думка. 2019. с. 156. ISBN .
  15. (українською) , архів оригіналу за 25 вересня 2020, процитовано 25 вересня 2020
  16. . BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 20 вересня 2020.
  17. . Academy of Achievement (англ.). Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 8 вересня 2018.
  18. Ginsburg, Harnett, Williams, 2016, с. 3.
  19. . (англ.). 1 жовтня 2007. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 14 січня 2020.
  20. Margolick, David (1993). . The New York Times (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 вересня 2018.
  21. . (англ.). Chicago-Kent College of Law. Архів оригіналу за 19 березня 2007. Процитовано 8 вересня 2018.
  22. Ginsburg, Harnett, Williams, 2016, с. 14—15.
  23. Philip Galanes (15 листопада 2015). . The New York Times (англ.). Архів оригіналу за 15 листопада 2015. Процитовано 8 вересня 2018.
  24. Scanlon, Jennifer. Significant contemporary American feminists: a biographical sourcebook. — Westport, Conn. : Greenwood Press, 1999. — С. 118. — .
  25. Thomas R. Hensley, Kathleen Hale, Carl Snook. The Rehnquist Court: Justices, Rulings, and Legacy. — ABC-CLIO, 2006. — С. 92. — .
  26. Harvard Law School (7 лютого 2013). (англ.). Архів оригіналу за 21 січня 2014. Процитовано 8 вересня 2018.
  27. Ginsburg, Ruth Bader.  // Harvard Women's Law Journal. — 2004. — P. 303.
  28. Anas, Brittany (20 вересня 2012). . Orlando Sentinel. Архів оригіналу за 15 січня 2013. Процитовано 14 січня 2020.
  29. Jeffrey Toobin. The Nine: Inside the Secret World of the Supreme Court. — 1st ed. — New York : Doubleday, 2007. — С. 82. — .
  30. CNN, Joan Biskupic and Ariane de Vogue. . CNN. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  31. . Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  32. Cooper, Cynthia L.  // Perspectives. — Summer 2008. — No. 1. — P. 18—22. Процитовано 2016-07-09.
  33. . Columbia Law School. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 9 липня 2016.
  34. Liptak, Adam (11 лютого 2014). . The New York Times (англ.). Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 9 вересня 2018.
  35. Lewis, Neil A. (15 червня 1993). . The New York Times (англ.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 17 липня 2016. Процитовано 17 вересня 2016.
  36. Greenhouse, Linda (30 серпня 2006). . The New York Times (англ.). Архів оригіналу за 25 квітня 2009. Процитовано 27 червня 2010.
  37. Syckle, Katie Van (22 січня 2018). . The Cut (англ.). Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 22 січня 2018.
  38. Ginsburg, Ruth Bader; Bruzelius, Anders.  — , 1965. з джерела 25 січня 2021
  39. Riesenfeld, Stefan A.  // . — 1967. — No. 6 (6). — P. 1176—1178.
  40. Bayer, Linda N. Ruth Bader Ginsburg (Women of Achievement). — Philadelphia : Chelsea House Publishers, 2000. — С. 46. — .
  41. Hill Kay, Herma.  // Colum. L. Rev. — 2004. — No. 2. — P. 2—20. Процитовано 2016-07-09.
  42. . Federal Judicial Center. Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 14 січня 2020.
  43. Toobin, Jeffrey (11 березня 2013). . New Yorker (англ.). Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 28 лютого 2016.
  44. . Women's Rights Law Reporter (англ.). Архів оригіналу за 8 липня 2008. Процитовано 30 вересня 2018.
  45. Pullman, Sandra (7 березня 2006). . American Civil Liberties Union (англ.). Архів оригіналу за 19 березня 2015. Процитовано 5 жовтня 2018.
  46. (англ.). Justia. 2019. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 22 лютого 2019.
  47. . The Supreme Court Historical Society. (англ.). Архів оригіналу за 28 лютого 2016. Процитовано 7 жовтня 2018.
  48. Kerber, Linda K. (1 серпня 1993). (англ.). The Washington Post. Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 9 липня 2016.
  49. (англ.). Justia. 2019. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 22 лютого 2019.
  50. . Historical Society of the District of Columbia Circuit. Архів оригіналу за 25 лютого 2016. Процитовано 10 грудня 2018.
  51. Fulwood III, Sam (4 серпня 1993). . Los Angeles Times (англ.). 0458-3035. Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 10 грудня 2018.
  52. . Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 25 вересня 2019.

Література

  • Ginsburg, Ruth Bader; Harnett, Mary; Williams, Wendy W. My own words. — First Simon & Schuster hardcover edition. — New York, 2016. — 371 с. — ISBN 9781501145247.
  • Clinton, Bill. My Life (Bill Clinton autobiography). — New York: Vintage Books, 2005. — ISBN 140003003X.
  • Garner, Bryan A. Foreword // Garner on Language and Writing. — Chicago: American Bar Association, 2009. — ISBN 9781590315880.

Джерела

  • У США померла відома захисниця прав жінок суддя Рут Гінзбург /Укрінформ, 19.09.2020/ [ 2 листопада 2020 у Wayback Machine.]

Посилання

  • . Лойер. 18 травня 2018. Архів оригіналу за 15 січня 2020.
  • OCLC 70984211
  • Issue positions and quotes [ 11 листопада 2020 у Wayback Machine.] at OnTheIssues
  • from the U. S. Holocaust Memorial Museum
  • Ruth Bader Ginsburg [ 25 січня 2018 у Wayback Machine.], video produced by Makers: Women Who Make America
  • Згадки в телепередачах кабельної мережі C-SPAN
  • Supreme Court Associate Justice Nomination Hearings on Ruth Bader Ginsburg in July 1993 [ 7 грудня 2017 у Wayback Machine.] United States Government Office Publishing

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Ginzburg Rut Be jder Gi nzburg abo Gi nzburg angl Ruth Bader Ginsburg do shlyubu Dzhoa n Rut Be jder angl Joan Ruth Bader 15 bereznya 1933 18 veresnya 2020 amerikanska pravnicya suddya Verhovnogo sudu SShA feministka amerikanska kulturna ikona Avtorka ryadu klyuchovih precedentiv u spravah stosovno diskriminaciyi za stattyu Ginzburg druga zhinka na posadi suddi Verhovnogo sudu SShA pislya Sandri Dej O Konnor i yedina pislya vidstavki O Konnor i do priznachennya Soni Sotomajor zhinka chlenkinya Verhovnogo sudu Vnesena do Nacionalnoyi zali slavi zhinok Rut Bejder Ginzburgangl Ruth Bader GinsburgIm ya pri narodzhenniangl Joan Ruth BaderPsevdoNotorious R B G 1 i R B G 1 Narodilasya15 bereznya 1933 1933 03 15 4 5 6 Bruklin Nyu Jork Nyu Jork SShA 7 Pomerla18 veresnya 2020 2020 09 18 2 87 rokiv Vashington SShA 2 rak pidshlunkovoyi zalozi 8 PohovannyaArlingtonskij nacionalnij cvintarKrayina SShADiyalnistsuddya advokat yuristkaGaluzpravo 9 prava zhinok 9 rivnist statej 9 gender 9 sud 9 i verhovnij sud 9 Alma materKornellskij universitet Garvardska shkola prava Kolumbijska shkola prava i dVchitelidZnannya movamerikanska anglijska ivrit shvedska i anglijska 9 10 ZakladRatgerskij universitet Kolumbijskij universitet i Federalnij uryad SShAChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i nauk 11 Posadasuddya Verhovnogo sudu SShA 12 i dKonfesiyayudayizmU shlyubi zMartin D GinzburgDiti 2 13 d i dAvtografNagorodid 2003 Nacionalna zala slavi zhinok 2002 d 10 kvitnya 2009 Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d d 2011 d 2004 Time 100 2015 d 1 chervnya 2010 d 2015 d 2011 d 1995 d 2018 d 1993 d 2019 d 1969 Q99519077 8 travnya 2019 d 2009 d 2015 IMDbID 0046029 Mediafajli u Vikishovishi Priznachena prezidentom Klintonom ta prijnyala prisyagu 10 serpnya 1993 roku Vvazhayetsya sho Ginzburg nalezhit do liberalnogo krila sudu ZhittyepisNarodilasya 15 bereznya 1933 roku v Bruklini Nyu Jork drugoyu dochkoyu yevreyiv immigrantiv Seliyi urodzhena Amster i Natana Bejderiv yaki zhili v bruklinskomu rajoni Fletbush Batko immigruvav z Odesi a mati narodilasya v Nyu Jorku v rodini avstrijskih yevreyiv Starsha sestra Merilin pomerla vid meningitu v shestirichnomu vici koli Rut bulo 14 misyaciv Sim ya nazivala Dzhoan Kiki prizviskom yake dala Merilin za te sho vona shturhalasya Koli Kiki pishla v shkolu mati viyavila sho v yiyi klasi bulo kilka inshih divchat na im ya Dzhoan tomu zaproponuvala uchitelyu nazivati dochku Rut Vidviduvala Yevrejskij centr Ist Midvuda konservativnu sinagogu de poznajomilasya z principami yevrejskoyi viri i vivchila ivrit Mati Seliya Amster yaka zavzhdi nadihala dochku v yiyi shaslivih i vazhkih obstavinah takozh vidigravala aktivnu rol u yiyi osviti Sesiliya sama bula zdibnoyu ucheniceyu ale pislya zakinchennya serednoyi shkoli u 15 rokiv vona ne zmogla prodovzhiti osvitu oskilki sim ya virishila vidpraviti v koledzh yiyi brata Mati hotila bilshe osviti dlya donki mriyuchi dlya neyi pro kar yeru vchitelki istoriyi chasto vodila v biblioteku Rut vidviduvala serednyu shkolu Dzhejmsa Medisona yaka piznishe nazvala na yiyi chest zalu sudovih zasidan Seliya v ostanni roki borolasya z rakom i pomerla za den do togo yak Rut zakinchila shkolu Rut Bejder vstupila v Kornellskij universitet v Itaci de stala chlenkineyu studentskogo bratstva Alpha Epsilon Phi 23 chervnya 1954 roku zakinchila universitet zi stupenem bakalavra z upravlinnya Bula chlenkineyu tovaristva Fi Beta Kappa ta studentkoyu z najbilshoyu kilkistyu baliv u svoyij grupi Cherez misyac pislya vipusku odruzhilasya z Martinom Ginzburgom z kotrim poznajomilasya pid chas navchannya i pereyihala u Fort Silla shtat Oklahoma kudi vin buv priznachenij oficerom korpusu pidgotovki oficeriv zapasu ROTC U 21 rik Ginzburg pochala pracyuvati v ofisi sluzhbi socialnogo zabezpechennya v Oklahomi de piznishe yiyi ponizili na posadi cherez vagitnist U 1955 roci narodila dochku Voseni 1956 roku vstupila do Garvardskoyi yuridichnoyi shkoli odniyeyu z dev yatoh zhinok z pomizh blizko 500 vstupnikiv Dekan zakladu Ervin Grisvold postaviv studentkam u tomu chisli Ginzburg prinizlive seksistske pitannya Yak vi vipravdovuyete te sho vi zajnyali misce kvalifikovanogo cholovika Koli yiyi cholovik vlashtuvavsya na robotu v Nyu Jork Ginzburg perejshla v yuridichnu shkolu Kolumbijskogo universitetu de u 1959 roci zdobula stupin doktorki yurisprudenciyi odniyeyu z pershih u vipusku Ginzburg stala pershoyu zhinkoyu u skladi kolegiyi dvoh yuridichnih zhurnaliv Harvard Law Review i Columbia Law Review Na posadi profesorki yuridichnoyi shkoli Ratgers i Kolumbiyi vikladala civilne pravo buduchi odniyeyu z nebagatoh zhinok u galuzi Vistupala yak yuristka dobrovolicya Amerikanskogo soyuzu civilnih svobod i bula chlenkineyu radi direktoriv i odniyeyi z jogo zagalnih rad u 1970 h rokah U 1980 roci prezident Dzhimmi Karter priznachiv Ginzburg v Apelyacijnij sud SShA po okrugu Kolumbiya de vona sluzhila do svogo priznachennya u Verhovnij sud SShA 1993 roku Pomerla 18 veresnya 2020 roku Stala pershoyu zhinkoyu proshannya z yakoyu vidbulosya v Kapitoliyi Kar yeraBagatorazovo stikayuchis pri pobudovi kar yeri z diskriminaciyeyu zhinok Rut Ginzburg prisvyatila znachnu chastinu svoyeyi yuridichnoyi kar yeri pravozahistu vidstoyuvannyu gendernoyi rivnosti ta prav zhinok vigrala kilka precedentnih sprav z tem seksizmu u Verhovnomu sudi SShA Na pochatku suddivskoyi kar yeri Ginzburg stikalasya z trudnoshami v poshuku roboti U 1960 roci suddya Verhovnogo sudu vidhiliv kandidaturu Ginzburg na posadu klerka cherez yiyi stat Vona otrimala vidmovu nezvazhayuchi na vagomu rekomendaciyu Alberta Marksa Saksa profesora a potim dekana Garvardskoyi yuridichnoyi shkoli Profesor Kolumbijskoyi shkoli prava Dzherald Gyuter takozh napolyagav na tomu shob suddya Edmund L Palmeri z Okruzhnogo sudu Pivdennogo okrugu Nyu Jorka vzyav Ginzburg na posadu klerka pogrozhuyuchi nikoli bilshe ne rekomenduvati Palmeri inshogo vipusknika Kolumbijskoyi shkoli yaksho toj ne nadast Ginzburg mozhlivist proyaviti sebe zaodno garantuvavshi sho vin znajde zaminu suddi yaksho Ginzburg spitkaye nevdacha Piznishe v tomu zh roci Ginzburg pochala pracyuvati na suddyu Palmeri i obijmala posadu protyagom dvoh rokiv Akademiya Z 1961 po 1963 rik Ginzburg bula naukovoyu spivrobitniceyu a potim asocijovanoyu direktorkoyu Proyektu yuridichnoyi shkoli Kolumbiyi za mizhnarodnoyu proceduroyu vona vivchila shvedsku movu shob spilno z Andersom Bryuzeliem napisati knigu pro civilnij proces u Shveciyi Ginzburg dlya svoyeyi knigi takozh provela veliki doslidzhennya v Lundskomu universiteti u Shveciyi Chas provedenij Ginzburg u Shveciyi vplinuv na yiyi poglyadi na gendernu rivnist Doslidnicya nadihnulasya sposterezhennyam za stanovishem zhinok u Shveciyi de voni stanovili vid 20 do 25 vidsotkiv usogo yuridichnogo studentstva a odna z suddiv za yakoyu Ginzburg sposterigala pid chas svoyih doslidzhen zajmalasya robotoyu na vosmomu misyaci vagitnosti U 1963 roci Ginzburg otrimala pershu profesorsku poziciyu v yuridichnij shkoli Ratgers Odnak priznachennya znovu bulo seksistskim Ginzburg povidomili sho yij budut platiti menshe nizh yiyi kolegam cholovikam oskilki u yiyi cholovika bula dobre oplachuvana robota Koli Ginzburg pochala zajmatisya akademichnoyu diyalnistyu u SShA bulo menshe dvadcyati zhinok profesorok prava Vona zajmala v Ratgerskomu universiteti posadu profesorki prava golovnim chinom civilnogo sudochinstva z 1963 po 1972 rik a postijnu poziciyu otrimala u 1969 roci U 1970 roci Ginzburg spivzasnuvala yuridichnij zhurnal Women s Rights Law Reporter pershij sfokusovanij na pravah zhinok zhurnal u SShA Z 1972 po 1980 roki vona vikladala v Kolumbijskomu universiteti de stala pershoyu zhinkoyu na postijnomu kontrakti i napisala v spivavtorstvi patronazhnij zhurnal po spravah z diskriminaciyi za stattyu Pravozahist zhinok Rut Bejder Ginzburg v 1977 roci U 1972 roci Ginzburg stala spivzasnovniceyu Proyektu z prav zhinok v Amerikanskij spilci zahistu gromadyanskih svobod ACLU a v 1973 roci vona stala generalnoyu radniceyu ACLU Do 1974 roci Proyekt iz prav zhinok i pov yazani z nim proyekti ACLU vzyali uchast u rozglyadi ponad 300 sprav shodo diskriminaciyi za stattyu Buduchi direktorkoyu Proyektu z prav zhinok vona mizh 1973 i 1976 rokami brala uchast u shistoh sudovih procesah podanih do Verhovnogo sudu i vigrala p yat iz nih Zamist togo shobi prositi sud pripiniti vsyu gendernu diskriminaciyu vidrazu Ginzburg vibrala inshij pidhid vona stavila metoyu konkretni diskriminacijni polozhennya i spiralasya na kozhnu nastupnu peremogu Rut retelno vibirala pozivachok i pozivachiv chas vid chasu vibirayuchi cholovikiv dlya demonstraciyi togo sho seksizm shkodit yak zhinkam tak i cholovikam Pid pricilom Ginzburg buli j zakoni na pershij poglyad korisni dlya zhinok ale kotri na dili posilyuvali genderni stereotipi zokrema uyavlennya sho zhinki povinni buti zalezhni vid cholovikiv Strategiya Rut takozh vplivala i na vibir leksiki div Feministichna movna reforma vona vistupala za vikoristannya slova gender z angl gender zamist sex z angl stat seks pislya pripushennya svogo sekretarya sho slovo sex vidvolikatime suddiv Rut Ginzburg nabula reputaciyi kvalifikovanoyi pravozahisnici i yiyi bagatorichna cilespryamovana robota prizvela do pripinennya chi obmezhennya diskriminaciyi za stattyu v bagatoh oblastyah prava Ginzburg napisala brif do spravi Rid proti Rida 404 U S 71 1971 pri virishenni yakogo Verhovnij sud poshiriv diyu polozhennya pro rivnij zahist Chotirnadcyatoyi popravki do Konstituciyi SShA na zhinok Vona dopomogla vigrati spravu Frontero proti Richardsona 411 U S 677 1973 yaka oskarzhuvala polozhennya zakonu sho utrudnyuvalo vijskovosluzhbovicyam otrimannya zbilshenoyi dopomogi dlya svoyih cholovikiv u porivnyanni z vijskovosluzhbovcyami sho prosili analogichnoyi dopomogi dlya druzhin Ginzburg stverdzhuvala sho statut rozglyadaye zhinok yak nepovnocinnih i Verhovnij sud progolosuvavshi 8 1 vinis rishennya na yiyi korist Sudova kar yeraApelyacijnij sud SShA po okrugu Kolumbiya 14 kvitnya 1980 roku prezident Dzhimmi Karter visunuv kandidaturu Ginzburg na posadu suddi Apelyacijnogo sudu SShA po okrugu Kolumbiya yaka stala vakantnoyu pislya smerti Garolda Leventalya Vona bula zatverdzhena Senatom Spoluchenih Shtativ 18 chervnya 1980 roku i otrimala priznachennya v togo zh dnya Sluzhbu Ginzburg v Apelyacijnomu sudi SShA pripineno 9 serpnya 1993 roku v zv yazku z priznachennyam suddeyu Verhovnogo sudu SShA Verhovnij sud SShA Prezident Bill Klinton visunuv yiyi na posadu suddi Verhovnogo sudu 14 chervnya 1993 roku na misce zvilnene suddeyu Bajronom Vajtom V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Ruth Bader Ginsburg angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad Pam yatRut Ginzburg golovna geroyinya hudozhnogo filmu Za statevoyu oznakoyu 2018 rik SShA Rezhiserka v roli Ginzburg Felisiti Dzhons Takozh vona figuruye u dvoh epizodah The Supreme Court 4 sezon 17 seriya i Last Call 5 sezon 13 seriya teleserialu Yuristi Bostona pov yazanih z poyavoyu golovnih geroyiv na sluhannya u Verhovnomu sudi SShA Rol Ginzburg vikonuye Roz Vitt NotatkiZa slovami Ginzburg suddya Vilyam O Duglas najnyav pershu zhinku klerka Verhovnogo sudu u 1944 roci a drugu zhinku yuristku najnyato lishe u 1966 roci Ginzburg zgadala en ta en yak spivavtorok brifu na znak viznannya yihnogo vnesku u pravozahist feminizmu PrimitkiLibrary of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454 Justice Ruth Bader Ginsburg Champion Of Gender Equality Dies At 87 National Public Radio 2020 d Track Q671510 金斯柏格87歲病逝 美自由派大法官畢生維權成女中豪傑 影 中央通訊社 2020 d Track Q697130 SNAC 2010 d Track Q29861311 FemBio database d Track Q61356138 Munzinger Personen d Track Q107343683 Hart J S Ruth Bader Ginsburg a life 1 2018 P 3 d Track Q67212370 https www npr org 2020 09 18 100306972 justice ruth bader ginsburg champion of gender equality dies at 87 Czech National Authority Database d Track Q13550863 CONOR Sl d Track Q16744133 https www amacad org person ruth bader ginsburg Members of the Supreme Court of the United States Verhovnij Sud SShA d Track Q11201 https www newsweek com ruth bader ginsburgs husband children are part her historic legacy 1533035 Ukrayinskij pravopis Kiyiv Naukova dumka 2019 s 156 ISBN 978 966 00 1728 3 ukrayinskoyu arhiv originalu za 25 veresnya 2020 procitovano 25 veresnya 2020 BBC News Ukrayina ukr Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 20 veresnya 2020 Academy of Achievement angl Arhiv originalu za 17 veresnya 2020 Procitovano 8 veresnya 2018 Ginsburg Harnett Williams 2016 s 3 angl 1 zhovtnya 2007 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2014 Procitovano 14 sichnya 2020 Margolick David 1993 The New York Times angl Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 8 veresnya 2018 angl Chicago Kent College of Law Arhiv originalu za 19 bereznya 2007 Procitovano 8 veresnya 2018 Ginsburg Harnett Williams 2016 s 14 15 Philip Galanes 15 listopada 2015 The New York Times angl Arhiv originalu za 15 listopada 2015 Procitovano 8 veresnya 2018 Scanlon Jennifer Significant contemporary American feminists a biographical sourcebook Westport Conn Greenwood Press 1999 S 118 ISBN 9780313301254 Thomas R Hensley Kathleen Hale Carl Snook The Rehnquist Court Justices Rulings and Legacy ABC CLIO 2006 S 92 ISBN 9781576072004 Harvard Law School 7 lyutogo 2013 angl Arhiv originalu za 21 sichnya 2014 Procitovano 8 veresnya 2018 Ginsburg Ruth Bader Harvard Women s Law Journal 2004 P 303 Anas Brittany 20 veresnya 2012 Orlando Sentinel Arhiv originalu za 15 sichnya 2013 Procitovano 14 sichnya 2020 Jeffrey Toobin The Nine Inside the Secret World of the Supreme Court 1st ed New York Doubleday 2007 S 82 ISBN 9780385516402 CNN Joan Biskupic and Ariane de Vogue CNN Arhiv originalu za 26 veresnya 2020 Procitovano 26 veresnya 2020 Ukrayinska pravda ukr Arhiv originalu za 26 veresnya 2020 Procitovano 26 veresnya 2020 Cooper Cynthia L Perspectives Summer 2008 No 1 P 18 22 Procitovano 2016 07 09 Columbia Law School Arhiv originalu za 24 chervnya 2016 Procitovano 9 lipnya 2016 Liptak Adam 11 lyutogo 2014 The New York Times angl Arhiv originalu za 15 sichnya 2020 Procitovano 9 veresnya 2018 Lewis Neil A 15 chervnya 1993 The New York Times angl ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 17 lipnya 2016 Procitovano 17 veresnya 2016 Greenhouse Linda 30 serpnya 2006 The New York Times angl Arhiv originalu za 25 kvitnya 2009 Procitovano 27 chervnya 2010 Syckle Katie Van 22 sichnya 2018 The Cut angl Arhiv originalu za 22 sichnya 2018 Procitovano 22 sichnya 2018 Ginsburg Ruth Bader Bruzelius Anders 1965 z dzherela 25 sichnya 2021 Riesenfeld Stefan A 1967 No 6 6 P 1176 1178 Bayer Linda N Ruth Bader Ginsburg Women of Achievement Philadelphia Chelsea House Publishers 2000 S 46 ISBN 9780791052877 Hill Kay Herma Colum L Rev 2004 No 2 P 2 20 Procitovano 2016 07 09 Federal Judicial Center Arhiv originalu za 29 kvitnya 2018 Procitovano 14 sichnya 2020 Toobin Jeffrey 11 bereznya 2013 New Yorker angl Arhiv originalu za 6 bereznya 2019 Procitovano 28 lyutogo 2016 Women s Rights Law Reporter angl Arhiv originalu za 8 lipnya 2008 Procitovano 30 veresnya 2018 Pullman Sandra 7 bereznya 2006 American Civil Liberties Union angl Arhiv originalu za 19 bereznya 2015 Procitovano 5 zhovtnya 2018 angl Justia 2019 Arhiv originalu za 30 bereznya 2019 Procitovano 22 lyutogo 2019 The Supreme Court Historical Society angl Arhiv originalu za 28 lyutogo 2016 Procitovano 7 zhovtnya 2018 Kerber Linda K 1 serpnya 1993 angl The Washington Post Arhiv originalu za 5 bereznya 2017 Procitovano 9 lipnya 2016 angl Justia 2019 Arhiv originalu za 29 serpnya 2019 Procitovano 22 lyutogo 2019 Historical Society of the District of Columbia Circuit Arhiv originalu za 25 lyutogo 2016 Procitovano 10 grudnya 2018 Fulwood III Sam 4 serpnya 1993 Los Angeles Times angl 0458 3035 Arhiv originalu za 5 bereznya 2017 Procitovano 10 grudnya 2018 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2021 Procitovano 25 veresnya 2019 LiteraturaGinsburg Ruth Bader Harnett Mary Williams Wendy W My own words First Simon amp Schuster hardcover edition New York 2016 371 s ISBN 9781501145247 Clinton Bill My Life Bill Clinton autobiography New York Vintage Books 2005 ISBN 140003003X Garner Bryan A Foreword Garner on Language and Writing Chicago American Bar Association 2009 ISBN 9781590315880 DzherelaU SShA pomerla vidoma zahisnicya prav zhinok suddya Rut Ginzburg Ukrinform 19 09 2020 2 listopada 2020 u Wayback Machine Posilannya Lojer 18 travnya 2018 Arhiv originalu za 15 sichnya 2020 OCLC 70984211 Issue positions and quotes 11 listopada 2020 u Wayback Machine at OnTheIssues from the U S Holocaust Memorial Museum Ruth Bader Ginsburg 25 sichnya 2018 u Wayback Machine video produced by Makers Women Who Make America Zgadki v teleperedachah kabelnoyi merezhi C SPAN Supreme Court Associate Justice Nomination Hearings on Ruth Bader Ginsburg in July 1993 7 grudnya 2017 u Wayback Machine United States Government Office Publishing

Дата публікації:
Топ