Іва н Мики тович Русія нов 1900 1984 радянський воєначальник генерал лейтенант танкових військ 7 06 1943 Герой Радянсько

Іва́н Мики́тович Русія́нов (1900—1984) — радянський воєначальник, генерал-лейтенант танкових військ (7.06.1943). Герой Радянського Союзу (1978).

Іван Микитович Русіянов

рос. Иван Никитич Руссиянов

Народження

11 вересня 1900
с. Щупли

Смерть

21 березня 1984 (83 роки)
Москва

Поховання

Країна

Приналежність

Освіта

Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації

Роки служби

1919—1953

Партія

КПРС

Звання

Генерал-лейтенант

Війни / битви

Громадянська війна в Росії
Польсько-радянська війна
Німецько-радянська війна

Нагороди



	Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»	Медаль «За оборону Москви»	Медаль «За оборону Сталінграда»
			Медаль «За взяття Будапешта»
Медаль «За взяття Відня»	Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»		Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»	Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»

Життєпис

Народився 11 вересня 1900 року в селі Щупли Смоленського повіту Смоленської губернії Російської імперії (нині — Смоленський район Смоленської області Росії), в селянській родині. Росіянин. Здобув неповну середню освіту.

У лавах Червоної армії з листопада 1919 року. Брав участь у громадянській війні в Росії, у Польсько-російській війні. Був діловодом, інспектором відділу штабу 16-ї армії Західного фронту. З травня 1921 року — помічник ад'ютанта окремого полку військ ВНК на західному кордоні РРФСР. Член РКП(б) з 1921 року.

У 1924 році закінчив 3-тю піхотну Західну школу командного складу (м. Смоленськ). До 1930 року проходив військову службу в складі 81-го стрілецького полку 27-ї стрілецької дивізії Білоруського військового округу (БВО): командир взводу, помічник командира роти, командир і комісар роти, помічник командира батальйону.

У 1931 році закінчив стрілецько-тактичні КУКС РСЧА «Постріл» імені Комінтерну. З квітня того ж року — командир батальйону 22-го стрілецького полку і помічник командира 24-го стрілецького полку БВО. З листопада 1932 року — командир і військком 10-го стрілецького полку . З липня 1937 року — помічник командира 29-ї стрілецької дивізії БВО. З жовтня 1938 року — командир 52-ї стрілецької дивізії БВО. Брав участь у радянському вторгненні до Польщі у 1939 році, під час якого отримав поранення.

З червня 1940 року — командир 2-го стрілецького корпусу Західного особливого військового округу (ЗОВО). 4 червня 1940 року присвоєне військове звання «генерал-майор». У травні 1941 року закінчив Курси удосконалення вищого керівного складу при Військовій академії Генерального штабу імені К. Є. Ворошилова.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. 100-та стрілецька дивізія Західного фронту під командуванням генерал-майора І. М. Русіянова відзначилась у оборонних боях поблизу Мінська (Білорусь). 6 вересня 1941 року 100-та стрілецька дивізія 24-ї армії звільнила місто Єльню в ході Єльнінської наступальної операції військ Резервного фронту. Наказом НКО СРСР від 18 вересня 1941 року 100-та стрілецька дивізія була перетворена в 1-шу гвардійську стрілецьку дивізію. У листопаді 1942 року на базі 1-ї гвардійської стрілецької дивізії був розгорнутий 1-й гвардійський механізований корпус, яким до кінця війни командував І. М. Русіянов. 7 червня 1943 року йому було присвоєне військове звання «генерал-лейтенант танкових військ».

Після закінчення війни продовжував командувати корпусом, а після його реформування — дивізією. З 1946 року — заступник командувача 4-ю гвардійською танковою армією ГРОВН. У 1947—1949 роках — заступник командира 4-ї гвардійської танкової дивізії.

У 1949 році закінчив Вищу військову академію імені К. Є. Ворошилова. З 1950 року — заступник начальника Управління військових навчальних закладів бронетанкових і механізованих військ. У квітні 1953 року вийшов у запас, згодом — у відставку.

Мешкав у Москві, де й помер 21 березня 1984 року. Похований на Кунцевському кладовищі.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 лютого 1978 року «за мужність і героїзм, виявлені в боротьбі з німецькими загарбниками в роки Великої Вітчизняної війни», гвардії генерал-лейтенантові у відставці Русіянову Івану Микитовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 11287).

Нагороджений трьома орденами Леніна, чотирма орденами Червоного Прапора, орденами Кутузова 1-го ступеня (28.04.1945), Суворова 2-го ступеня (26.10.1943), медалями, іноземними нагородами.

Посилання

Русіянов Іван Микитович. // Сайт «Герои страны» (рос.).