Іва н Мики тович Русія нов 1900 1984 радянський воєначальник генерал лейтенант танкових військ 7 06 1943 Герой Радянсько

Іван Микитович Русіянов
Іван Микитович Русіянов
рос. Иван Никитич Руссиянов
Народження	11 вересня 1900; с. Щупли
Смерть	21 березня 1984 (83 роки); Москва
Поховання	Кунцевський цвинтар
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	сухопутні війська
Освіта	Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби	1919—1953
Партія	КПРС
Звання	Генерал-лейтенант
Війни / битви	Громадянська війна в Росії; Польсько-радянська війна; Німецько-радянська війна
Нагороди
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»	Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»

Іва́н Мики́тович Русія́нов (1900—1984) — радянський воєначальник, генерал-лейтенант танкових військ (7.06.1943). Герой Радянського Союзу (1978).

Життєпис

Народився 11 вересня 1900 року в селі Щупли (Смоленського повіту) Смоленської губернії Російської імперії (нині — (Смоленський район) Смоленської області Росії), в селянській родині. Росіянин. Здобув неповну середню освіту.

У лавах Червоної армії з листопада 1919 року. Брав участь у громадянській війні в Росії, у Польсько-російській війні. Був діловодом, інспектором відділу штабу 16-ї армії Західного фронту. З травня 1921 року — помічник ад'ютанта окремого полку військ ВНК на західному кордоні РРФСР. Член РКП(б) з 1921 року.

У 1924 році закінчив 3-тю піхотну Західну школу командного складу (м. Смоленськ). До 1930 року проходив військову службу в складі 81-го стрілецького полку 27-ї стрілецької дивізії Білоруського військового округу (БВО): командир взводу, помічник командира роти, командир і комісар роти, помічник командира батальйону.

У 1931 році закінчив стрілецько-тактичні КУКС РСЧА «Постріл» імені Комінтерну. З квітня того ж року — командир батальйону 22-го стрілецького полку і помічник командира 24-го стрілецького полку БВО. З листопада 1932 року — командир і військком 10-го стрілецького полку . З липня 1937 року — помічник командира 29-ї стрілецької дивізії БВО. З жовтня 1938 року — командир 52-ї стрілецької дивізії БВО. Брав участь у радянському вторгненні до Польщі у 1939 році, під час якого отримав поранення.

З червня 1940 року — командир 2-го стрілецького корпусу Західного особливого військового округу (ЗОВО). 4 червня 1940 року присвоєне військове звання «генерал-майор». У травні 1941 року закінчив Курси удосконалення вищого керівного складу при Військовій академії Генерального штабу імені К. Є. Ворошилова.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. 100-та стрілецька дивізія Західного фронту під командуванням генерал-майора І. М. Русіянова відзначилась у оборонних боях поблизу Мінська (Білорусь). 6 вересня 1941 року 100-та стрілецька дивізія 24-ї армії звільнила місто (Єльню) в ході (Єльнінської наступальної операції) військ Резервного фронту. Наказом НКО СРСР від 18 вересня 1941 року 100-та стрілецька дивізія була перетворена в 1-шу гвардійську стрілецьку дивізію. У листопаді 1942 року на базі 1-ї гвардійської стрілецької дивізії був розгорнутий (1-й гвардійський механізований корпус), яким до кінця війни командував І. М. Русіянов. 7 червня 1943 року йому було присвоєне військове звання «генерал-лейтенант танкових військ».

Після закінчення війни продовжував командувати корпусом, а після його реформування — дивізією. З 1946 року — заступник командувача 4-ю гвардійською танковою армією ГРОВН. У 1947—1949 роках — заступник командира 4-ї гвардійської танкової дивізії.

У 1949 році закінчив Вищу військову академію імені К. Є. Ворошилова. З 1950 року — заступник начальника Управління військових навчальних закладів бронетанкових і механізованих військ. У квітні 1953 року вийшов у запас, згодом — у відставку.

Мешкав у Москві, де й помер 21 березня 1984 року. Похований на Кунцевському кладовищі.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 лютого 1978 року «за мужність і героїзм, виявлені в боротьбі з німецькими загарбниками в роки Великої Вітчизняної війни», гвардії генерал-лейтенантові у відставці Русіянову Івану Микитовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 11287).

Нагороджений трьома орденами Леніна, чотирма орденами Червоного Прапора, орденами Кутузова 1-го ступеня (28.04.1945), Суворова 2-го ступеня (26.10.1943), медалями, іноземними нагородами.

Посилання

Русіянов Іван Микитович. // Сайт «Герои страны» (рос.).